1 Chronicles 11 Cross References - Ukrainian

¹ І зібрався ввесь Ізраїль до Давида в Хеврон, говорячи: Оце ми кість твоя та тіло твоє!² І давніш, коли Саул був царем, ти водив та приводив Ізраїля на війну. І сказав Господь, Бог твій, тобі: Ти будеш пасти народа Мого, Ізраїля, і ти будеш князем над народом Моїм, Ізраїлем.³ І прийшли всі Ізраїлеві старші в Хеврон, а Давид склав із ними умову в Хевроні перед Господнім лицем. І помазали вони Давида царем над Ізраїлем, за Господнім словом через Самуїла.⁴ І пішов Давид та ввесь Ізраїль до Єрусалиму, він Євус, і там були євусеяни, мешканці того краю.⁵ І сказали мешканці Євусу до Давида: Ти не ввійдеш сюди! Та здобув Давид твердиню Сіон, він Місто Давида.⁶ І сказав Давид: Кожен, хто найперше поб'є євусеянина, той стане за голову та за зверхника. І ввійшов найперше Йоав, син Церуїн, і став за голову.⁷ І осівся Давид у твердині, тому назвав ім'я їй: Давидове Місто.⁸ І він збудував місто навколо, від Мілло й аж навколо, а Йоав відновив решту міста.⁹ І Давид ставав усе більшим, а Господь Саваот був із ним.¹⁰ А оце голови Давидових лицарів, що хоробро трудилися з ним у його царстві, з усім Ізраїлем, щоб настановити його царем, за Господнім словом, над Ізраїлем.¹¹ А оце число Давидових лицарів: Яшов'ам, син Гахмоні, голова тридцяти, він махнув своїм списом і побив за один раз три сотні!¹² А за ним Елеазар, син Додо, ахох'янин, він один із трьох лицарів.¹³ Він був із Давидом у Пас-Дамімі, а филистимляни зібралися там на бій. І була там ділянка поля, повна ячменю, а народ утікав перед филистимлянами.¹⁴ Та вони стали посеред ділянки, і врятували її та й побили филистимлян. І Господь подав велику перемогу!¹⁵ І зійшли троє з тих тридцяти на переді на скелю до Давида, до печери Адуллам. А филистимський табір таборував у долині Рефаїм.¹⁶ Давид же був тоді в твердині, а филистимська залога була тоді в Віфлеємі.¹⁷ І спрагнув Давид та й сказав: Хто напоїть мене водою з віфлеємської криниці, що в брамі?¹⁸ І продерлися ці троє до филистимського табору, і зачерпнули води з віфлеємської криниці, що в брамі. І вони винесли й принесли до Давида, та Давид не схотів її пити, і вилив її для Господа,¹⁹ та й сказав: Борони мене, Боже мій, чинити таке! Чи я буду пити кров цих мужів, що ходили, наражаючи життя своє? Бо життям своїм вони принесли її! І не хотів він пити її. Оце зробили троє цих лицарів.²⁰ А Авшай, Йоавів брат, він голова тих трьох. І він махнув своїм списом і побив три сотні! І він мав найславніше ім'я серед трьох.²¹ З тих трьох серед двох він був найшановніший, і став їм за провідника. А до тих трьох не досяг.²² Беная, син Єгоядин, син хороброго мужа, великий у ділах, з Кавцеїлу, він побив двох синів Аріїла моавського. І він зійшов і забив лева в середині ями сніжного дня.²³ І він побив одного єгиптянина, мужа поставного, на п'ять ліктів, а в руці єгиптянина був спис, як ткацький вал. І зійшов він до нього з києм, і вирвав списа з руки того єгиптянина, та й його забив його списом.²⁴ Оце зробив Беная, син Єгоядин, і його ім'я було серед тих трьох хоробрих.²⁵ З тих тридцяти він був найповажніший, а до тих трьох не досяг. І Давид призначив його до своєї прибічної сторожі.²⁶ А хоробрі мужі були ці: Асаїл, Йоавів брат, Елханан, син Додо, із Віфлеєму,²⁷ гарор'янин Шаммот, пелонянин Хелес,²⁸ Іра, син Іккешів, текоянин, антотянин Авіезер,²⁹ хушатянин Сіббехай, ахох'янин Ілай,³⁰ нетофатянин Магарай, Хелед, син Баанин, нетофатянин,³¹ Ітай, син Ріваїв, з Ґів'ї Веніяминової, пір'атонянин Беная,³² Хурай з Нахале-Ґаашу, арв'янин Авіїл,³³ бахарум'янин Азмавет, шаалвонянин Ел'яхба,³⁴ сини ґізонянина Гашема, Йонатан, син Шаґе, гарар'янин,³⁵ Ахійям, син Сахарів, гарар'янин, Еліфал, син Урів,³⁶ мехар'янин Хефер, пелонянин Ахійя,³⁷ кармелянин Хіцро, Наарай, син Езлаїв,³⁸ Йоїл, брат Натанів, Мівхар, син Ґаґрі,³⁹ аммонітянин Целек, беротянин Нахрай, зброєноша Йоава, Церуїного сина,⁴⁰ їтрянин Іра, їтрянин Ґарев,⁴¹ хіттеянин Урійя, Завад, син Ахлая,⁴² Адіна, син Шізин, Рувимівець, голова Рувимівців і над тридцятьма,⁴³ Ханан, син Маахин, і мітнянин Йосафат,⁴⁴ аштерянин Уззійя, Шама, і Еуїл, сини ароерянина Хотама,⁴⁵ Єдіаїл, син Шімрі, і Йоха, його брат, тіцянин,⁴⁶ махав'янин Еліїл, і Єрівай, і Йошав'я, сини Ел'наамові, і моавітянин Їтма,⁴⁷ Етіїл, і Овед, і Яасіїл із Цови.

¹⁴ І промовив до нього Лаван: Поправді, ти кість моя й тіло моє! І сидів він із ним місяць часу.

²² І пішли вони на південь, і прибули аж до Хеврону, а там були Ахіман, Шешай та Талмай, нащадки велетня. А Хеврон був збудований за сім літ перед Цоаном єгипетським.

¹⁵ то, ставлячи над собою царя, якого вибере Господь, Бог твій, конче з-посеред братів своїх поставиш над собою царя, не зможеш поставити над собою чоловіка чужинця, що він не брат твій.

² Говоріть голосно до всіх сихемських господарів: Що ліпше для вас: чи панування над вами семидесяти мужів, усіх Єруббаалових синів, чи панування над вами мужа одного? І пам'ятайте, що я кість ваша та тіло ваше.

¹ І сталося потому, і запитався Давид Господа, говорячи: Чи йти мені в одне з Юдиних міст? А Господь відказав йому: Іди! І сказав Давид: Куди я піду? А Він відказав: У Хеврон!

¹ І посходилися всі Ізраїлеві племена до Давида в Хеврон та й сказали йому: Оце ми кість твоя та тіло твоє ми!² І давніш, коли Саул був царем над нами, ти водив Ізраїля на війну і приводив назад. І Господь тобі сказав: Ти будеш пасти народа Мого, Ізраїля, і ти будеш володарем над Ізраїлем.³ І прийшли всі Ізраїлеві старші в Хеврон, а цар Давид склав із ними умову в Хевроні перед Господнім лицем. І помазали вони Давида царем над Ізраїлем.⁴ Давид був віку тридцяти літ, коли став царювати, і сорок літ царював він.⁵ У Хевроні царював він над Юдою сім літ і шість місяців, а в Єрусалимі царював тридцять і три роки над усім Ізраїлем та Юдою.⁶ І пішов цар та люди його до Єрусалиму на Євусеянина, мешканця того Краю. А той сказав Давидові, говорячи: Ти не ввійдеш сюди, хіба повиганяєш сліпих та кривих! А це значить: Давид ніколи не ввійде сюди!⁷ Та Давид здобув твердиню Сіон, він став Давидовим Містом.⁸ І сказав Давид того дня: Кожен, хто заб'є євусеянина, нехай скине до каналу, а з ним і кривих та сліпих, зненавиджених для Давидової душі. Тому говорять: Сліпий та кривий не ввійде до дому!⁹ І осівся Давид у твердині, і назвав ім'я їй: Давидове Місто. І будував Давид навколо від Мілло й усередині.¹⁰ І Давид ставав усе більшим, а Господь, Бог Саваот, був із ним.¹¹ І послав Хірам, цар тирський, послів до Давида, та кедрового дерева, і теслів, і каменярів для стін, і вони збудували дім для Давида.¹² І пересвідчився Давид, що Господь поставив його міцно царем над Ізраїлем, і що Він підніс царство його ради народу Свого Ізраїля.¹³ А Давид узяв ще наложниць та жінок з Єрусалиму по виході його з Хеврону, і народилися Давидові ще сини та дочки.¹⁴ А оце імена народжених йому в Єрусалимі: Шаммуа, і Шовав, і Натан, і Соломон,¹⁵ і Ївхар, і Елішуа, і Нафеґ, і Яфіа,¹⁶ і Елішама, і Еліяда, і Еліфалет.

¹⁰ І порозсилав Авесалом вивідувачів по всіх Ізраїлевих племенах, говорячи: Коли ви почуєте сурмлення сурми, то скажете: Зацарював Авесалом у Хевроні!

¹² І цар Давид послав до священиків, до Садока та до Евіятара, говорячи: Говоріть так до Юдиних старших: Чого ви будете останніми, щоб вернути царя до його дому? А слово всього Ізраїля прийшло вже до царя, до його дому.¹³ Ви браття мої, ви кість моя та тіло моє! І чого ви будете останніми, щоб вернути царя?

¹¹ А дні, що Давид царював над Ізраїлем, сорок літ: у Хевроні царював він сім літ, а в Єрусалимі царював тридцять і три роки.

²³ А оце число головних озброєних військових відділів, вони прийшли до Давида в Хеврон, щоб передати Саулове царство йому, за Господнім словом:²⁴ Юдиних синів, що носили великого щита та списа, шість тисяч і вісім сотень озброєного війська.²⁵ З Симеонових синів хоробрих вояків військового відділу сім тисяч і сто.²⁶ З Левієвих синів чотири тисячі й шість сотень.²⁷ І Єгояда, проводир синів Ааронових, а з ним три тисячі й сім сотень.²⁸ І юнак Садок, хоробрий вояк, та дім його батька, зверхників двадцять і два.²⁹ А з Веніяминових синів, Саулових братів, три тисячі, а більша частина їх аж дотепер трималися Саулового дому.³⁰ А з Єфремових синів двадцять тисяч і вісім сотень хоробрих вояків, мужів славних дому їхніх батьків.³¹ А з половини Манасіїного племени вісімнадцять тисяч, що були докладно зазначені за іменем, щоб прийти настановити Давида царем.³² А з Іссахарових синів, що мали розуміння часу, щоб знати, що буде робити Ізраїль, їх голів було двісті, а всі їхні брати робили за їхнім наказом.³³ Із Завулона тих, що виходять на війну, що ставляться в бойовому порядку зо всякими військовими речами, п'ятдесят тисяч, щоб допомагати з цілим серцем.³⁴ А з Нефталиму тисяча зверхників, а при них зо щитом та списом тридцять і сім тисяч.³⁵ А з Данян тих, що ставляться в бойовому порядку двадцять і вісім тисяч і шість сотень.³⁶ А з Асира тих, що виходять на війну, щоб ставитися в бойовім порядку, сорок тисяч.³⁷ А з того боку Йордану з Рувимівців, і Ґадівців, і з половини Манасії, зо всякими військовими знаряддями для бою сто й двадцять тисяч.³⁸ Усі ці люди військові, що ставилися в бойовому порядку, цілим серцем поприходили до Хеврону, щоб настановити Давида царем над усім Ізраїлем. Та й решта Ізраїля були односерді, щоб настановити Давида царем.³⁹ І були вони там із Давидом три дні, їли та пили, бо їхні брати наготовили їм.⁴⁰ А також ті, що були близькі до них, аж до Іссахара, і Завулона, і Нефталима, спроваджували хліб ослами, і верблюдами, і мулами, і худобою великою, їжу мучну, спресовані фіґі, і родзинки, і вино, і оливу, і худобу велику, і худобу дрібну, дуже багато, бо радість була в Ізраїлі.

³⁰ бо ми члени Тіла Його від тіла Його й від костей Його!

¹⁷ що вийде перед ними, і що ввійде перед ними, і що випровадить їх, і що впровадить їх, і не буде Господня громада, як отара, що не має пастуха.

¹ І сказав Господь до Самуїла: Аж доки ти сумуватимеш за Саулом? Таж Я відкинув його, щоб не царював над Ізраїлем. Наповни рога свого оливою, та й іди, пошлю тебе до віфлеємлянина Єссея, бо Я наглянув Собі царя між синами його.

¹³ І взяв Самуїл рога оливи, та й помазав його серед братів його. І Дух Господній злинув на Давида, і був на ньому від того дня й далі. А Самуїл устав, і пішов до Рами.

¹³ І віддалив його Саул від себе, і настановив його собі тисячником, і він виходив на війни, і вертався перед народом.

² І давніш, коли Саул був царем над нами, ти водив Ізраїля на війну і приводив назад. І Господь тобі сказав: Ти будеш пасти народа Мого, Ізраїля, і ти будеш володарем над Ізраїлем.

⁷ Скрізь, де ходив Я поміж Ізраїлевими синами, чи промовив Я хоч слово з яким із Ізраїлевих племен, якому наказав Я пасти народа Мого, Ізраїля, говорячи: Чому не збудували ви Мені кедрового дому?

⁹ Дай же Своєму рабові серце розумне, щоб судити народ Твій, щоб розрізняти добре від злого, бо хто потрапить керувати цим великим народом Твоїм?

⁷ Іди, скажи Єровоамові: Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Тому, що Я підніс тебе з-посеред народу, і дав тебе за князя над Моїм народом, Ізраїлем,

⁷¹ від кітних овечок його Він привів, щоб Якова пас він, народа Свого, та ізраїля, спадок Свій,

¹¹ Він отару Свою буде пасти, як Пастир, раменом Своїм позбирає ягнята, і на лоні Своєму носитиме їх, дійняків же провадити буде!

⁴ Отож, Його дав Я за свідка народам, за проводиря та владику народам.

¹⁵ І дам пастирів вам згідно з серцем Своїм, і вони будуть пасти вас умінням та розумом.

² Тому Він їх видасть до часу, аж поки ота не породить, що має родити, а останок братів Його вернеться до Ізраїлевих синів.

⁴ І Він буде миром. Як прийде до нашого краю Ашшур, і буде топтатись по наших палатах, то поставимо на нього сім пастирів та восьмеро людських княжат.

⁶ І ти, Віфлеєме, земле Юдина, не менший нічим між осадами Юдиними, бо з тебе з'явиться Вождь, що буде Він пасти народ Мій ізраїльський.

⁴ А як вижене всі свої вівці, він іде перед ними, і вівці слідом за ним ідуть, бо знають голос його.

¹¹ І пішов Їфтах з ґілеадськими старшими, і народ настановив його собі за голову та провідника, а Їфтах промовляв усі свої слова перед Господнім лицем у Міцпі.

¹⁵ І пішов увесь народ до Ґілґалу, і настановили царем там Саула перед Господнім лицем у Ґілґалі, і приносили мирні жертви перед Господнім лицем. І дуже радів там Саул та всі Ізраїлеві мужі!

²⁸ І сказав до нього Самуїл: Господь відірвав сьогодні від тебе Ізраїлеве царство, та й передав його твоєму ближньому, ліпшому від тебе!

³ І закличеш Єссея на жертву, а Я тобі дам знати, що маєш робити, і помажеш Мені того, кого скажу тобі.

¹² І послав він, і привів його, а він рум'яний, із гарними очима та хорошого стану. А Господь сказав Самуїлові: Устань, помаж його, бо це він!¹³ І взяв Самуїл рога оливи, та й помазав його серед братів його. І Дух Господній злинув на Давида, і був на ньому від того дня й далі. А Самуїл устав, і пішов до Рами.

¹⁸ І вони обидва склали умову перед Господнім лицем. І осівся Давид у Хорешу, а Йонатан пішов до свого дому.

¹⁷ І Господь зробив йому, як говорив був через мене, Господь узяв царство з твоєї руки, і дав його твоєму ближньому, Давидові.

⁴ І посходилися Юдині мужі, і помазали там Давида царем над Юдиним домом. А Давидові розповіли, кажучи: Люди ґілеадського Явешу поховали Саула.

³ І прийшли всі Ізраїлеві старші в Хеврон, а цар Давид склав із ними умову в Хевроні перед Господнім лицем. І помазали вони Давида царем над Ізраїлем.

¹⁷ І склав Єгояда заповіта між Господом та між царем і між народом, щоб був народом Господнім, і між царем та між народом.

³⁰ І його раби повезли його мертвого з Меґіддо, і привезли його до Єрусалиму, і поховали його в гробівці його. А народ Краю взяв Єгоахаза, сина Йосії, і помазали його, та й настановили його царем замість його батька.

³ І ввесь збір склав у Божому домі умову з царем. І сказав їм Єгояда: Оце царський син буде царювати, як говорив Господь про Давидових синів.

¹⁶ і Евусеянина, і Амореянина, і Ґірґашеянина,

²¹ і амореянина, і ханаанеянина, і ґірґашеянина, і евусеянина.

¹⁷ І сказав Я: Я виведу вас з єгипетської біди до Краю ханаанеянина, і хіттеянина, й амореянина, і періззеянина, і хіввеянина, і євусеянина, до Краю, що тече молоком та медом.

⁸ І підіймається та границя до Ґе-Бен-Гінному побіч євусеянина з півдня, це Єрусалим. І підіймається та границя до верхів'я гори, що навпроти Ґе-Гінному на захід, що в кінці Емек-Рефаіму на північ.

⁶³ А євусеян, мешканців Єрусалиму, Юдини сини не могли їх вигнати, і осів Євусеянин із Юдиними синами в Єрусалимі, і так є аж до цього дня,

²⁸ і Цела, Елеф, і Євусі, воно Єрусалим, Ґів'ат, Кір'ят-Єарім, чотирнадцять міст та їхні оселі. Це спадок Веніяминових синів за їхніми родами.

²¹ А євусеянина, мешканця Єрусалиму, не вигнали Веніяминові сини, і осів євусеянин із Веніяминовими синами в Єрусалимі, і сидять тут аж до цього дня.

¹⁰ Та той чоловік не хотів ночувати. І встав він та й пішов, і прийшов навпроти Євусу, це Єрусалим. А з ним пара нав'ючених ослів, і його наложниця з ним.¹¹ Вони були при Євусі, а день дуже схилився. І сказав слуга до пана свого: Ходім, і зайдімо до цього євусейського міста, та й переночуємо в ньому.¹² І сказав до нього пан його: Не заходьмо до міста чужинців, бо вони не з Ізраїлевих синів, а перейдімо до Ґів'и.

⁶ І пішов цар та люди його до Єрусалиму на Євусеянина, мешканця того Краю. А той сказав Давидові, говорячи: Ти не ввійдеш сюди, хіба повиганяєш сліпих та кривих! А це значить: Давид ніколи не ввійде сюди!⁷ Та Давид здобув твердиню Сіон, він став Давидовим Містом.⁸ І сказав Давид того дня: Кожен, хто заб'є євусеянина, нехай скине до каналу, а з ним і кривих та сліпих, зненавиджених для Давидової душі. Тому говорять: Сліпий та кривий не ввійде до дому!⁹ І осівся Давид у твердині, і назвав ім'я їй: Давидове Місто. І будував Давид навколо від Мілло й усередині.¹⁰ І Давид ставав усе більшим, а Господь, Бог Саваот, був із ним.

⁵ І сказали мешканці Євусу до Давида: Ти не ввійдеш сюди! Та здобув Давид твердиню Сіон, він Місто Давида.

⁹ Якщо він зможе воювати зо мною, і вб'є мене, то ми станемо вам за рабів. А якщо я переможу його, і вб'ю його, то ви станете нам за рабів, і будете служити нам.¹⁰ І сказав филистимлянин: Я цього дня зневажив Ізраїлеві полки. Дайте мені чоловіка, і будемо битися вдвох.

²⁶ І спитався Давид тих людей, хто стояв з ним, говорячи: Що буде зроблене тому, хто вб'є цього филистимлянина й здійме образу з Ізраїля? Бо хто цей необрізаний филистимлянин, що так зневажає полки Живого Бога?

³⁶ І лева, і ведмедя побивав твій раб. І цей необрізаний филистимлянин буде, як один із них, бо він зневажив полки Живого Бога!

⁹ І осівся Давид у твердині, і назвав ім'я їй: Давидове Місто. І будував Давид навколо від Мілло й усередині.

¹⁰ І не хотів Давид переносити Господнього ковчега до себе, до Давидового Міста, а скерував його Давид до дому ґатянина Овед-Едома.

¹² І донесено цареві Давидові, говорячи: Господь поблагословив дім Овед-Едома та все, що його, ради ковчегу Божого. І пішов Давид, і виніс Божого ковчега з дому Овед-Едома до Давидового Міста з радістю.

¹ Тоді Соломон зібрав усіх Ізраїлевих старших та голів племен, керівників батьківських домів Ізраїлевих синів, до царя Соломона до Єрусалиму, щоб перенести ковчега Господнього заповіту з Давидового Міста, воно Сіон.

⁷ І осівся Давид у твердині, тому назвав ім'я їй: Давидове Місто.

² Тоді Соломон зібрав до Єрусалиму Ізраїлевих старших, і всіх голів племен, начальників батьківських родів Ізраїлевих синів, щоб перенести ковчега Господнього заповіту з Давидового Міста, воно Сіон.

⁶ Я ж помазав Свого Царя на Сіон, святу гору Свою.

¹¹ і на Тебе надіятись будуть усі, що ім'я Твоє знають, бо не кинув Ти, Господи, тих, хто шукає Тебе!

² Великий Господь і прославлений вельми в місті нашого Бога, на святій Своїй горі!

¹² Нехай веселиться Сіонська гора, Юдині дочки хай тішаться через Твої правосуддя.¹³ Оточіте Сіон й обступіте його, полічіть його башти,

⁶⁸ а вибрав Собі плем'я Юдине, гору Сіон, що її полюбив!

² Господь любить брами Сіону понад усі селища Яковові.

⁵ і про Сіон говоритимуть: Той і той народився був у ньому, й Сам Всевишній зміцняє його!

⁵ Бо то там на престолах для суду сидять, на престолах дому Давидового.

¹ Пісня прочан. Ті, хто надію складає на Господа, вони як Сіонська гора, яка не захитається, яка буде стояти повік!² Єрусалим, гори круг нього, а Господь круг народу Свого відтепер й аж навіки!

¹³ Бо вибрав Сіона Господь, уподобав його на оселю Собі:

¹¹ Закінчив Господь лютість Свою, вилив жар Свого гніву, і запалив на Сіоні огонь, і пожер він основи його!¹² Не вірили земні царі та всі мешканці цілого світу, що ввійде противник та ворог до брам Єрусалиму...

³³ як написано: Ось Я кладу на Сіоні камінь спотикання та скелю спокуси, і кожен, хто вірує в Нього, не посоромиться!

²² Але ви приступили до гори Сіонської, і до міста Бога Живого, до Єрусалиму небесного, і до десятків тисяч Анголів,

¹ І я глянув, і ось Агнець стоїть на Сіонській горі, а з Ним сто сорок чотири тисячі, що мають Ім'я Його й Ім'я Отця Його, написане на своїх чолах.

¹⁶ І сказав Калев: Хто поб'є Кір'ят-Сефер та здобуде його, то дам йому дочку мою Ахсу за жінку.¹⁷ І здобув його Отніїл, син Кеназів, брат Калевів. І він дав йому свою дочку Ахсу за жінку.

²⁵ І говорив Ізраїльтянин: Чи бачите ви цього чоловіка, що виходить? А виходить він, щоб зневажати Ізраїля. І буде, того чоловіка, що вб'є його, збагатить його цар великим багатством, і дочку свою віддасть йому, а дім його батька зробить вільним в Ізраїлі.

¹⁸ І були там три сини Церуї: Йоав, і Авішай, і Асаїл. А Асаїл був легкий в ногах своїх, як польова та газеля.

²⁷ І вернувся Авнер до Хеврону, а Йоав відвів його в середину брами, щоб поговорити з ним таємно, та й ударив його там у живіт, і той помер за кров брата його Асаїла.

¹⁶ А Йоав, син Церуї, був над військом, а Йосафат, син Ахілудів, був канцлером.

²³ І став Йоав над усім Ізраїлевим військом, а Беная, син Єгоядин, над керітянином та над пелетянином;

⁷ Та Давид здобув твердиню Сіон, він став Давидовим Містом.

⁶ І були зібрані всі сихемські господарі та ввесь Бет-Мілло, і вони пішли та й настановили Авімелеха за царя при Елон-Муццаві, що в Сихемі.

²⁰ А як ні, вийде огонь з Авімелеха, та й поїсть господарів Сихему й Бет-Мілло, і вийде огонь із господарів Сихему й з Бет-Мілло, та й з'їсть Авімелеха.

¹⁵ А оце наказ тих поборів, які брав цар Соломон на збудування храму Господнього та дому свого, і Мілло, і муру єрусалимського, і Хацору, і Меґіддо, і Ґезеру.

²⁷ А оце та причина, що він підняв руку на царя: Соломон будував Мілло, і поправив пролім у Місті Давида, свого батька.

²⁰ А решта діл Йоаша, і все, що він зробив, он вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів.

² І змовилися вони всі разом, щоб іти воювати з Єрусалимом, та щоб учинити йому замішання.

¹ І була довга та війна між домом Сауловим та між домом Давидовим. А Давид усе зміцнювався, а Саулів дім усе слабнув.

¹⁰ І Давид ставав усе більшим, а Господь, Бог Саваот, був із ним.

²⁰ І Пінхас, син Елеазарів, був над ними колись зверхником, і Господь був із ним.

⁴ Бо Мордехай став великим у царському домі, а вістка про нього покотилась по всіх округах, бо той чоловік, Мордехай, усе ріс.

⁹ І праведний буде держатись дороги своєї, а хто чисторукий побільшиться в силі.

⁷ Шуміли народи, хиталися царства, а Він голос подав Свій і земля розпливлася.

¹¹ Вгамуйтесь та знайте, що Бог Я, піднесусь між народами, піднесусь на землі! З нами Господь Саваот, наша твердиня Бог Яковів! Села.

⁹ Озлобляйтесь народи, й збентежені будете, почуй, уся земле далека! Озбройтесь, і збентежені будете, озбройтесь, і збентежені будете!¹⁰ Радьте раду і буде вона поруйнована, слово кажіть і не збудеться, бо з нами Бог!

⁷ Проти Якова слово послав був Господь, а впало воно на Ізраїля,

¹⁰ не бійся, з тобою бо Я, і не озирайсь, бо Я Бог твій! Зміцню Я тебе, і тобі поможу, і правицею правди Своєї тебе Я підтримаю.

¹⁴ Не бійся, ти Яковів черве, ти жменько Ізраїлева: Я тобі поможу, говорить Господь, і твій Викупитель Святий Ізраїлів!

³¹ Що ж скажем на це? Коли за нас Бог, то хто проти нас?

¹² І послав він, і привів його, а він рум'яний, із гарними очима та хорошого стану. А Господь сказав Самуїлові: Устань, помаж його, бо це він!¹³ І взяв Самуїл рога оливи, та й помазав його серед братів його. І Дух Господній злинув на Давида, і був на ньому від того дня й далі. А Самуїл устав, і пішов до Рами.¹⁴ І Дух Господній відступився від Саула, а напав його дух злий, посланий від Господа.

¹⁷ А Авнерове слово з Ізраїлевими старшими було таке: Ви вже давно бажаєте мати Давида царем над собою.¹⁸ А тепер зробіть це, бо Господь сказав був до Давида, говорячи: Рукою Мого раба Давида Я спасу народ Мій, Ізраїля, від руки филистимлян та від руки всіх ворогів його.

²¹ І сказав Авнер до Давида: Нехай я встану й піду, і приведу до пана, царя мого, усього Ізраїля, а вони складуть із тобою умову, і ти будеш царювати над усім, чого буде жадати душа твоя. І відпустив Давид Авнера, і він пішов із миром.

⁸ А оце імена Давидових лицарів: Йошев-Башшевет, тахкемонець, голова ґвардії, він вимахував своїм держаком одним разом на вісім сотень побитих.⁹ По ньому Елеазар, син Додо, сина Ахохі, був серед трьох лицарів з Давидом. Коли филистимляни зневажали ізраїльтян, що зібралися там на війну, і повтікали всі ізраїльтяни,¹⁰ він устав, та й ударив на филистимлян, аж змучилася рука його, і приліпилася рука його до меча. І зробив Господь велике спасіння того дня, а народ вертався за ним тільки на грабування.¹¹ А по ньому Шамма, син Аґе, гарарянин. І зібралися филистимляни до Лехи, а там була ділянка поля, повна сочевиці, а народ повтікав перед филистимлянами.¹² І став він посередині тієї ділянки та й врятував її, а филистимлян побив. І зробив Господь велике спасіння.¹³ І зійшли троє з тридцяти напочатку, і прийшли в жнива до Давида, до твердині Адуллам. А громада филистимлян таборувала в долині Рефаїм.¹⁴ Давид же тоді був у твердині, а залога филистимська була тоді в Віфлеємі.¹⁵ І спрагнув Давид та й сказав: Хто напоїть мене водою з криниці, що в брамі?¹⁶ І продерлися ці три лицарі до филистимського табору, і зачерпнули води з віфлеємської криниці, що в брамі. І вони винесли, і принесли до Давида, та він не схотів її пити, і вилив її для Господа,¹⁷ та й сказав: Борони мене, Господи, чинити таке! Чи я буду пити кров тих мужів, що ходили, наражаючи життям своїм? І не хотів він пити її... Оце зробили три ці лицарі.¹⁸ А Авішай, брат Йоава, Церуїного сина, він голова цих тридцяти. І він вимахував своїм списом над трьома сотнями, що побив. І він мав славу серед тих трьох.¹⁹ Із тих тридцятьох він був найбільше поважаний, і став він їм за провідника. А до тих трьох не належав.²⁰ А Беная, син Єгоядин, син хороброго мужа, багаточинний, з Кавцеїлу, побив двох синів Аріїла моавського. І він зійшов, і забив лева в середині ями сніжного дня.²¹ Також побив він одного єгиптянина, мужа поставного, а в руці цього єгиптянина був спис. І зійшов він до нього з києм, і видер списа з руки того єгиптянина, та й убив його списом його.²² Оце зробив Беная, син Єгоядин, і його слава була серед тих трьох лицарів.²³ З тих тридцяти він був поважніший, а до тих трьох не належав. І Давид призначив його до своєї таємної ради.²⁴ Асаїл, Йоавів брат, серед тих тридцяти; Елханан, син Додів, із Віфлеєму;²⁵ Шамма хародянин, Еліка хародянин,²⁶ Хелец цалтянин; Іра, син Іквешів, текоїтянин;²⁷ Авіезер аннетотянин, Мевуннай хушатянин,²⁸ Цалмон ахохянин, Магарай нетофатянин,²⁹ Хелев, син Баанин, нетофатянин; Іттай, син Ріваїв, міґґів'атянин, сини Веніяминові;³⁰ Беная пір'ятонянин, Гіддай з Нахале-Ґаашу,³¹ Аві-Алвон арватянин, Азмавет бархум'янин,³² Ел'яхба шаалвонянин, сини Яшемові, Йонатан,³³ Шамма гарарянин; Ахіам, син Шарарів, арарянин;³⁴ Еліфелет, син Ахасбаїв, сина маахатянина; Еліям, син Ахітофелів, ґіллонянин;³⁵ Хецрав кармелянин, Паарай арб'янин,³⁶ Їґ'ал, син Натанів, з Цови; Бані ґадянин,³⁷ Целек аммонеянин; Нахарай бееротянин, зброєноша Йоава, сина Церуїного;³⁸ Іра їтрянин, Ґарев їтрянин,³⁹ Урія хіттянин, усіх тридцять і сім.

³ І прийшли всі Ізраїлеві старші в Хеврон, а Давид склав із ними умову в Хевроні перед Господнім лицем. І помазали вони Давида царем над Ізраїлем, за Господнім словом через Самуїла.

³⁸ Усі ці люди військові, що ставилися в бойовому порядку, цілим серцем поприходили до Хеврону, щоб настановити Давида царем над усім Ізраїлем. Та й решта Ізраїля були односерді, щоб настановити Давида царем.

⁸ А оце імена Давидових лицарів: Йошев-Башшевет, тахкемонець, голова ґвардії, він вимахував своїм держаком одним разом на вісім сотень побитих.

¹⁸ І зійшов Дух на Амасая, голову тридцяти, і він проказав: Мир, Давиде, тобі, і з тобою, о сину Єссеїв! Мир тобі, і мир тому, хто тобі помагає, бо тобі помагає твій Бог! І прийняв їх Давид, і поставив на чолі війська.

² Над першим відділом, на перший місяць Яшов'ам, син Завдіїлів, а на відділ його двадцять і чотири тисячі.

⁹ По ньому Елеазар, син Додо, сина Ахохі, був серед трьох лицарів з Давидом. Коли филистимляни зневажали ізраїльтян, що зібралися там на війну, і повтікали всі ізраїльтяни,

¹⁷ та й сказав: Борони мене, Господи, чинити таке! Чи я буду пити кров тих мужів, що ходили, наражаючи життям своїм? І не хотів він пити її... Оце зробили три ці лицарі.¹⁸ А Авішай, брат Йоава, Церуїного сина, він голова цих тридцяти. І він вимахував своїм списом над трьома сотнями, що побив. І він мав славу серед тих трьох.¹⁹ Із тих тридцятьох він був найбільше поважаний, і став він їм за провідника. А до тих трьох не належав.

²³ З тих тридцяти він був поважніший, а до тих трьох не належав. І Давид призначив його до своєї таємної ради.

⁴ і Авішуя, і Нааман, і Ахоах,

¹⁹ та й сказав: Борони мене, Боже мій, чинити таке! Чи я буду пити кров цих мужів, що ходили, наражаючи життя своє? Бо життям своїм вони принесли її! І не хотів він пити її. Оце зробили троє цих лицарів.

²¹ З тих трьох серед двох він був найшановніший, і став їм за провідника. А до тих трьох не досяг.

⁴ А над відділом другого місяця Ахохівець Додай, а володар його відділу Міклот; а на його відділ ішло двадцять і чотири тисячі.

¹ І зібрали филистимляни свої війська на війну. І зібралися вони до Сохо, що Юдине, і таборували між Сохо та між Азекою в Ефес-Даммімі.

¹¹ А по ньому Шамма, син Аґе, гарарянин. І зібралися филистимляни до Лехи, а там була ділянка поля, повна сочевиці, а народ повтікав перед филистимлянами.¹² І став він посередині тієї ділянки та й врятував її, а филистимлян побив. І зробив Господь велике спасіння.

²³ І спас Господь Ізраїля того дня. А бій перейшов аж за Бет-Евен.

⁵ І наражав він на небезпеку життя своє, і вбив филистимлянина, і Господь учинив велике спасіння для всього Ізраїля. Ти це бачив та радів. І для чого згрішиш ти проти невинної крови, бажаючи вбити Давида безпричинно?

¹⁰ він устав, та й ударив на филистимлян, аж змучилася рука його, і приліпилася рука його до меча. І зробив Господь велике спасіння того дня, а народ вертався за ним тільки на грабування.

¹ А Нааман, начальник війська сирійського царя, був муж великий перед своїм паном, вельмиповажаний, бо через нього Господь дав перемогу Сирії. І був це муж дуже хоробрий, але прокажений.

⁵⁰ Тому то хвалю Тебе, Господи, серед народів, і Йменню Твоєму співаю! Ти Своєму цареві спасіння побільшуєш, і милість вчиняєш Своєму помазанцеві Давиду й насінню його аж навіки.

¹⁰ що Ти перемогу царям подаєш, що рятуєш Давида, Свого раба, від лихого меча!

³¹ Приготовлений кінь на день бою, але перемога від Господа!

¹⁵ цар лівенський один, цар адулламський один,

¹ І пішов Давид звідти, і втік до печери Адуллам. А брати його та ввесь дім батька його почули про це, та й посходилися до нього туди.

¹⁸ А филистимляни прийшли та розташувалися в долині Рефаїм.

²² А филистимляни знову прийшли та розташувалися в долині Рефаїм.

⁹ А филистимляни прийшли й стали таборами в долині Рефаїм.

⁵ І буде, немов би жнець збирає збіжжя, а рамено його жне колосся; і буде, немов би збирають колосся в долині Рефаїм.

¹⁵ Спроваджу тобі ще спадкоємця Я, о мешканко Мареші, Аж по Адуллам прийде слава Ізраїля.

⁵ Потому вийдеш ти на Божий горбок, де намісники филистимські. І станеться, як ти ввійдеш там до міста, то стрінеш громаду пророків, що сходять з пагірка, а перед ними арфа, та бубон, та сопілка, та цитра, і вони пророкують.

⁴ А ввесь Ізраїль чув, говорячи: Саул побив филистимського намісника, і тим Ізраїль став ненависним серед филистимлян. І скликаний був народ за Саулом до Ґілґалу.

²³ І вийшла филистимська залога до переходу Міхмашу.

²⁵ А Саул та його люди пішли шукати. І донесли про це Давидові, і він зійшов до Сели, і спинився в Маонській пустині. А Саул прочув, та й гнався за Давидом до Маонської пустині.

¹ Псалом навчальний, Давида, коли був у печері. Молитва.

⁴ А збиранина, що була серед нього, стала вередувати, і також Ізраїлеві сини стали плакати з ними та говорити: Хто нагодує нас м'ясом?⁵ Ми згадуємо рибу, що їли в Єгипті даремно, огірки й дині, і пір, і цибулю, і часник.

¹⁵ І спрагнув Давид та й сказав: Хто напоїть мене водою з криниці, що в брамі?¹⁶ І продерлися ці три лицарі до филистимського табору, і зачерпнули води з віфлеємської криниці, що в брамі. І вони винесли, і принесли до Давида, та він не схотів її пити, і вилив її для Господа,

¹ Для дириґетна хору. Псалом навчальний, синів Кореєвих.² Як лине той олень до водних потоків, так лине до Тебе, о Боже, душа моя,

¹ Псалом Давидів, коли був він у пустині юдейській.

⁶ Я руки свої простягаю до Тебе, душа моя прагне Тебе, як води пересохла земля! Села.

³ І ви в радості будете черпати воду з спасенних джерел!

¹⁰ Ісус відповів і промовив до неї: Коли б знала ти Божий дар, і Хто Той, Хто говорить тобі: Дай напитись Мені, ти б у Нього просила, і Він тобі дав би живої води.

¹⁴ А хто питиме воду, що Я йому дам, прагнути не буде повік, бо вода, що Я йому дам, стане в нім джерелом тієї води, що тече в життя вічне.

⁶ І зібралися до Міцпи, і черпали воду та лили перед Господнім лицем, і постили того дня, та й казали там: Ми згрішили перед Господом! І судив Самуїл Ізраїлевих синів у Міцпі.

⁶ Поклади ти мене, як печатку на серце своє, як печать на рамено своє, бо сильне кохання, як смерть, заздрощі непереможні, немов той шеол, його жар жар огню, воно полум'я Господа!

²⁴ Але я ні про що не турбуюсь, і свого життя не вважаю для себе цінним, аби но скінчити дорогу свою та служіння, яке я одержав від Господа Ісуса, щоб засвідчити Євангелію благодаті Божої.

¹³ А Павло відповів: Що робите ви, плачучи та серце мені розриваючи? Бо за Ім'я Господа Ісуса я готовий не тільки зв'язаним бути, а й померти в Єрусалимі!

¹⁴ Бо Христова любов спонукує нас, що думають так, що коли вмер Один за всіх, то всі померли.¹⁵ А вмер Він за всіх, щоб ті, хто живе, не жили вже для себе самих, а для Того, Хто за них був умер і воскрес.

¹⁰ А кожен чоловік із Ізраїлевого дому та з приходька, що мешкає серед них, який буде їсти кров, то Я зверну лице Своє проти тієї душі, що їсть вона ту кров, і винищу її з-посеред народу її,

¹⁸ Завулон це народ, що прирік свою душу на смерть, а Нефталим на польових висотах.

¹⁷ бо мій батько воював за вас, і кинув був життя своє на небезпеку, і врятував вас із руки Мідіяна,

¹⁷ та й сказав: Борони мене, Господи, чинити таке! Чи я буду пити кров тих мужів, що ходили, наражаючи життям своїм? І не хотів він пити її... Оце зробили три ці лицарі.

³ І сказав Навот до Ахава: Заборонено мені від Господа, щоб я дав тобі спадщину моїх батьків.

³¹ Хіба люди намету мого не казали: Хто покаже такого, хто з м'яса його не наситився?

¹⁴ від кривди й насилля врятує їхню душу, їхня кров дорога буде в очах його!

²⁴ І промовив до них: Це кров Моя Нового Заповіту, що за багатьох проливається.

⁵⁵ Бо тіло Моє то правдиво пожива, Моя ж кров то правдиво пиття.

¹ Що ж скажемо? Позостанемся в гріху, щоб благодать примножилась? Зовсім ні!² Ми, що вмерли для гріха, як ще будемо жити в нім?

⁴ що голови свої за душу мою клали, яким не я сам дякую, але й усі Церкви з поган, і їхню домашню Церкву.

³⁰ Для чого й ми повсякчас наражаємось на небезпеки?

⁶ І звернувся Давид, і сказав до хіттеянина Ахімелеха та до Авішая, Церуєвого сина, Йоавого брата, говорячи: Хто зійде зо мною до Саула до табору? І сказав Авішай: Я зійду з тобою!

³⁰ А Йоав та брат його Авішай убили Авнера за те, що він забив їхнього брата Асаїла в Ґів'оні в бою.

² І послав Давид народ, третину під рукою Йоава, і третину під рукою Авішая, сина Церуї, Йоавового брата, а третину під рукою ґатянина Іттая. І сказав цар до народу: Конче піду також і я з вами!

⁶ І сказав Давид до Авішая: Тепер Шева, син Біхрі, зробить нам зло більше від Авесалома. Візьми ти слуг свого пана, та й поженися за ним, щоб він не знайшов собі твердинних міст, і не щез із наших очей.

¹⁷ Та поміг йому Авішай, син Церуїн, і він ударив филистимлянина, та й забив його. Тоді Давидові люди присягли йому, говорячи: Ти не вийдеш уже з нами на війну, і не погасиш Ізраїлевого світильника!

¹⁶ А їхні сестри: Церуя й Авідаїл. А Церуїні сини: Авшай, і Йоав, і Аса-Ел, усіх троє.

⁸ Інші ж упали на добрую землю і зродили: одне в сто раз, друге в шістдесят, а те втридцятеро.

⁴¹ Інша слава для сонця, та інша слава для місяця, та інша слава для зір, бо зоря від зорі відрізняється славою!

²¹ І були ті міста від краю племени Юдиних синів до едомської границі на півдні: Кавцеїл, і Едер, і Яґур,

⁵ І зійшов Самсон і батько його та мати його до Тімни, і прийшли аж до тімненських виноградників, аж ось навпроти нього ричить левчук.⁶ І зійшов на нього Дух Господній, і він розірвав того левчука, як розривають ягня, а в руці його не було нічого. І він не сказав своєму батькові та своїй матері, що зробив.

³⁴ І сказав Давид до Саула: Твій раб був пастухом свого батька при отарі, і приходив лев, а також ведмідь, та й тягнув штуку дрібної худоби зо стада,³⁵ а я виходив за ним, і побивав його, і виривав те з пащі його. А як він ставав на мене, то я хапав його за його гриву, та й побивав його.³⁶ І лева, і ведмедя побивав твій раб. І цей необрізаний филистимлянин буде, як один із них, бо він зневажив полки Живого Бога!

²³ Саул та Йонатан, ці улюблені й милі за свойого життя, і в смерті своїй нерозлучні, прудкіші були від орлів та сильніші від левів!

¹⁸ А Беная, син Єгояди, був над Керетянином та над Пелетянином. А Давидові сини були начальниками царського двору.

²⁰ А Беная, син Єгоядин, син хороброго мужа, багаточинний, з Кавцеїлу, побив двох синів Аріїла моавського. І він зійшов, і забив лева в середині ями сніжного дня.²¹ Також побив він одного єгиптянина, мужа поставного, а в руці цього єгиптянина був спис. І зійшов він до нього з києм, і видер списа з руки того єгиптянина, та й убив його списом його.²² Оце зробив Беная, син Єгоядин, і його слава була серед тих трьох лицарів.²³ З тих тридцяти він був поважніший, а до тих трьох не належав. І Давид призначив його до своєї таємної ради.

⁸ А священик Садок, і Беная, син Єгоядин, і пророк Натан, і Шім'ї, і Реї та Давидові лицарі не були з Адонією.

³⁸ І пішов священик Садок та пророк Натан, і Беная, син Єгоядин, і керетянин, і пелетянин, і посадили Соломона на мулицю царя Давида, та й повели його до Ґіхону.

³⁰ І ввійшов Беная до Господньої скинії, та й сказав до нього: Так сказав цар: Вийди! А той відказав: Ні, я тут помру! І передав Беная цареві це слово, говорячи: Так сказав Йоав, і так відповів мені.

³⁴ І пішов Беная, Єгоядин син, і вразив його, та й убив його. І був він похований у своїм домі в пустині.³⁵ А цар, замість нього, настановив над військом Бенаю, Єгоядиного сина, а священика Садока цар настановив замість Евіятара.

⁸ А з ґадян відділилися до Давида до твердині в пустиню лицарі вояки, мужі відважні, на війні, озброєні великим щитом та списом. А їхні обличчя то обличчя лев'ячі, а щодо швидкости вони були, як сарни на горах.

⁵ Третій зверхник війська на третій місяць священик Беная, голова, а на його відділ двадцять і чотири тисячі.⁶ Цей Беная лицар із тридцяти й над тридцятьма; а над його відділом був син його Аммізавад.

¹¹ Бо тільки Оґ, цар башанський, позостав із решти рефаїв. Оце його ложе, ложе залізне; чи ж не воно в Раббі Аммонових синів, дев'ять ліктів довжина його, і чотири лікті ширина його, на міру ліктем чоловіка.

⁴ І вийшов із филистимських таборів одноборець, ім'я йому Ґоліят із Ґату. Високий був шість ліктів і п'ядь.

⁷ А держак списа його як ткацький вал, а вістря спису його шістсот шеклів заліза. А перед ним ходив щитоноша.

⁵¹ І підбіг Давид, і став на филистимлянина, і вихопив його меча, і витяг його з його піхви, та й убив його, відтяв ним йому голову! І побачили филистимляни, що помер їх силач, і стали втікати!

⁵ І була ще війна з филистимлянами, і Елханан, син Яірів, побив Лахмі, брата ґатянина Ґоліята, а держак списа його був, як ткацький вал!

¹⁸ І були там три сини Церуї: Йоав, і Авішай, і Асаїл. А Асаїл був легкий в ногах своїх, як польова та газеля.¹⁹ І гнався Асаїл за Авнером, і не збочував, ані праворуч, ані ліворуч із погоні за Авнером.²⁰ І обернувся Авнер позад себе й сказав: Чи це ти, Асаїле? А той відказав: Я.²¹ І сказав йому Авнер: Збоч собі на правицю свою чи на лівицю свою, і схопи собі одного із слуг, і візьми собі зброю його. Та не хотів Асаїл спинити погоні за ним.²² А Авнер знов говорив до Асаїла: Спинися в гонитві за мною! Нащо я вб'ю тебе? І як зведу я обличчя своє до брата твого Йоава?²³ А той відмовився спинитися. І вдарив його Авнер заднім кінцем списа в живіт, і спис вийшов іззаду його! І впав він там, і помер на місці... І сталося, кожен, хто приходив до того місця, де впав Асаїл та помер, то спинявся.

¹⁹ І була ще війна в Нові з филистимлянами, і віфлеємець Елханан, син Яаре, і побив ґатянина Ґоліята, а держак списа його був, як ткацький вал.

²⁴ Асаїл, Йоавів брат, серед тих тридцяти; Елханан, син Додів, із Віфлеєму;

⁷ Четвертий на місяць четвертий Асаїл, брат Йоавів, а по ньому син його Зевадія; а на його відділ двадцять і чотири тисячі.

²⁵ Шамма хародянин, Еліка хародянин,²⁶ Хелец цалтянин; Іра, син Іквешів, текоїтянин;²⁷ Авіезер аннетотянин, Мевуннай хушатянин,

⁹ Шостий на місяць шостий Іра, син текоянина Іккеша, а на його відділ двадцять і чотири тисячі.

¹² Дев'ятий на місяць дев'ятий анатонянин Авіезер з Веніяминівців, а на його відділ двадцять і чотири тисячі.

²⁷ Авіезер аннетотянин, Мевуннай хушатянин,²⁸ Цалмон ахохянин, Магарай нетофатянин,

¹¹ Восьмий на місяць восьмий хушанин Сіббехай з Зерахівців, а на його відділ двадцять і чотири тисячі.

²⁹ Хелев, син Баанин, нетофатянин; Іттай, син Ріваїв, міґґів'атянин, сини Веніяминові;

¹³ Десятий на місяць десятий нетоф'янин Магарай з Зерахівців, а на його відділ двадцять і чотири тисячі.

¹⁵ Дванадцятий на дванадцятий місяць нетоф'янин Хелдай з Отніїла, а на його відділ двадцять і чотири тисячі.

³⁰ Беная пір'ятонянин, Гіддай з Нахале-Ґаашу,³¹ Аві-Алвон арватянин, Азмавет бархум'янин,³² Ел'яхба шаалвонянин, сини Яшемові, Йонатан,³³ Шамма гарарянин; Ахіам, син Шарарів, арарянин;

³³ Шамма гарарянин; Ахіам, син Шарарів, арарянин;³⁴ Еліфелет, син Ахасбаїв, сина маахатянина; Еліям, син Ахітофелів, ґіллонянин;³⁵ Хецрав кармелянин, Паарай арб'янин,³⁶ Їґ'ал, син Натанів, з Цови; Бані ґадянин,

²⁶ А також яірянин Іра був священиком у Давида.

⁶ А Давид послав до Йоава: Пошли мені хіттеянина Урію. І Йоав послав Урію до Давида.⁷ І прийшов Урія до нього, а Давид запитався про стан Йоава, і про стан народу, і про стан війни.⁸ І сказав Давид до Урії: Іди до свого дому та обмий свої ноги. І вийшов Урія з царського дому, а за ним понесли гостинця царського.⁹ Та Урія спав при вході до царського дому з усіма слугами пана свого, а до свого дому не пішов.¹⁰ І донесли Давидові, говорячи: Урія не пішов до дому свого. І сказав Давид до Урії: Чи ж не з дороги ти приходиш? Чому ти не пішов до свого дому?¹¹ І сказав Урія до Давида: Ковчег і Ізраїль та Юда сидять у шатрах, а пан мій Йоав та раби мого пана таборують на голому полі. А я піду до свого дому, щоб їсти й пити та лежати зо своєю жінкою? Клянуся життям твоїм та життям душі твоєї, що не зроблю я такої речі!¹² І сказав Давид до Урії: Позостанься тут і сьогодні, а взавтра я відпущу тебе. І позоставався Урія в Єрусалимі того дня та дня другого.¹³ І покликав його Давид, і той їв та пив перед ним, а він підпоїв його. І вийшов він увечорі, щоб покластися на ложі своїм разом зо слугами пана свого, а до дому свого не пішов.¹⁴ І сталося ранком, і написав Давид листа до Йоава, і послав через Урію.¹⁵ А в листі тому він написав так: Поставте Урію напереді найтяжчого бою, і відступіте від нього, щоб він був ударений, і помер.¹⁶ І сталося, коли Йоав обложував місто, то поставив Урію на те місце, про яке знав, що там хоробрі мужі.¹⁷ І вийшли люди того міста, і воювали з Йоавом, і впали дехто з народу, із Давидових слуг, і повмирали, також хіттеянин Урія.¹⁸ І послав Йоав, і доніс Давидові про всі справи того бою.¹⁹ І наказав він послові, говорячи: Як покінчиш ти оповідати цареві про всі справи того бою,²⁰ і буде, якщо ти розгніваєш царя, і він скаже тобі: Чого ви так близько підійшли до міста воювати? Чи ви не знали, що будуть кидати на вас з-над муру?²¹ Хто забив був Авімелеха, Єруббешетового сина? Чи не жінка кинула на нього горішнього каменя від жорен з муру, і він помер у Тевеці? Чого ви близько підійшли до муру? То ти скажеш: Помер також хіттеянин Урія.²² І пішов посол і прийшов, і доніс Давидові все, що послав був Йоав.²³ І сказав посол Давидові: Вони стали сильніші за нас, і вийшли проти нас на поле, та ми були переможцями над ними аж до входу в браму.²⁴ А стрільці стріляли на твоїх рабів з муру, і померли дехто з царевих рабів, а також помер твій раб хіттеянин Урія.²⁵ І сказав Давид до посла: Так скажеш до Йоава: Нехай не буде злою в очах твоїх ця річ, бо меч пожирає то цього, то того. Підсиль війну свою проти міста, та й розвали його! І підбадьор його, Йоава!²⁶ І прочула Урієва жінка, що помер її чоловік Урія, і голосила за своїм чоловіком.²⁷ А як минула жалоба, то Давид послав, і забрав її до свого дому, і вона стала йому за жінку, і породила йому сина. Та в Господніх очах була злою та річ, що оце зробив був Давид.

³⁹ Урія хіттянин, усіх тридцять і сім.

³⁶ А Аттай породив Натана, а Натан породив Завада,