1 Samuel 15:11 Cross References - Ukrainian

¹¹ Жалкую, що Я настановив Саула за царя, бо він відвернувся від Мене, а слів Моїх не виконав. І запалився гнів Самуїлів, і він кликав до Господа цілу ніч.

⁶ І пожалкував був Господь, що людину створив на землі. І засмутився Він у серці Своїм.

¹⁶ Так сказала вся Господня громада: Що це за переступ, що ви спроневірилися ним проти Ізраїлевого Бога, щоб відвернутись сьогодні від Господа? Бо ви збудували собі жертівника, щоб сьогодні збунтуватися проти Господа.

²³ Також я, не дай мені, Боже, грішити проти Господа, щоб перестав я молитися за вас! І я буду наставляти вас на дорогу добру та просту.

¹³ І сказав Самуїл до Саула: Ти зробив нерозумне! Не послухав ти наказів Господа, Бога свого, що наказав був тобі, бо тепер Господь міцно поставив би аж навіки твоє царство над Ізраїлем.

³ Тепер іди, і поб'єш Амалика, і вчиниш закляттям усе, що його, і не змилосердишся над ним. І позабиваєш усе, від чоловіка аж до жінки, від дитини й аж до немовляти, від вола й аж до штуки дрібної худобини, від верблюда й аж до осла.

⁹ Та змилосердився Саул і народ над Аґаґом, і над найліпшим з його худоби дрібної й з худоби його великої та з товару вгодованого, і над вівцями, та над усім добром, і не хотіли зробити їх закляттям. А все маловарте й худе його зробили закляттям.

³⁵ І більше не бачив Самуїл Саула аж до дня його смерти, та Самуїл сумував за Саулом. А Господь жалкував, що настановив був Саула царем над Ізраїлем.

¹⁶ І простяг той Ангол свою руку на Єрусалима, щоб вигубити його, та Господь пожалував щодо того зла. І сказав Він до Ангола, що вигубляв серед народу: Забагато тепер, попусти свою руку! А Ангол Господній був при тоці євусеянина Аравни.

⁶ Якщо ж справді відвернетеся ви та ваші сини від Мене, і не будете дотримувати заповідей Моїх та уставів Моїх, що Я дав вам, і підете, і будете служити іншим богам, і буде те вклонятися їм,⁷ то Я винищу Ізраїля з поверхні землі, яку дав їм, а цей храм, що Я освятив для Ймення Свого, відкину від лиця Свого. І стане Ізраїль за приповістку та за посміховище серед усіх народів!

³ бо в очах своїх він до себе підлещується, щоб буцім то гріх свій знайти, щоб зненавидіти.

⁴¹ і все знову та знов випробовували вони Бога, і зневажали Святого ізраїлевого,

⁵⁷ і відступали та зраджували, немов їхні батьки відвернулись, як обманливий лук.

⁴ обмовляють мене за любов мою, а я молюся за них,

⁴ Поклявся Господь, і не буде жаліти: Ти священик навіки за чином Мелхиседековим.

¹³⁶ Пливуть водні потоки з очей моїх, бо Твого Закону не додержують...

⁵ Тих же, що збочують на свої манівці, нехай їх провадить Господь разом із беззаконцями! Мир на ізраїля!

¹ Ой, коли б на пустині нічліг подорожніх я мав, тоді б я покинув народа свого, і пішов би від них, бо вони перелюбники всі, збори зрадників!

¹⁸ Бо почується голос жалобного співу з Сіону: Як ми попустошені, як посоромлені дуже!... Бо ми покинули свій край, бо покинули місце свого пробування...

¹⁷ А коли ви цього не послухаєте, буде плакати таємно душа моя з вашої гордости, й око моє проливатиме сльози, і зайдеться сльозою, бо стадо Господнє займуть у полон!...

⁷ Я часом кажу про народ та про царство, щоб вирвати його, і щоб розбити та вигубити,⁸ та коли цей народ, що про нього казав Я, повернеться від свого зла, то пожалую Я щодо того зла, яке думав чинити йому.⁹ А часом кажу про народ та про царство, щоб його збудувати та щоб посадити,¹⁰ та як він зробить зле в Моїх очах, щоб не слухатися Мого голосу, то пожалую щодо того добра, про яке говорив, що вчиню Я його.

³ І Господь пожалів був про те. Не станеться це, промовив Господь.

¹⁰ І побачив Бог їхні вчинки, що звернули зо своєї злої дороги, і пожалував Бог щодо того лиха, про яке говорив, що їм учинить, і не вчинив.

² І молився він до Господа та й казав: О Господи, чи ж не це моє слово, поки я ще був на своїй землі? Тому я перед тим утік до Таршішу, бо я знав, що Ти Бог милостивий та милосердий, довготерпеливий та многомилостивий, і Ти жалкуєш за зло.

⁶ і тих, хто відступає від Господа, і хто не шукає Господа, і не звертається до Нього.

⁴⁴ А Я вам кажу: Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує,

¹³ А хто витерпить аж до кінця, той буде спасений!

¹² І сталось, що часу того Він вийшов на гору молитися, і перебув цілу ніч на молитві до Бога.

⁴¹ І коли Він наблизився, і місто побачив, то заплакав за ним,⁴² і сказав: О, якби й ти хоч цього дня пізнало, що потрібне для миру тобі! Та тепер від очей твоїх сховане це.⁴³ Бо прийдуть на тебе ті дні, і твої вороги тебе валом оточать, і обляжуть тебе, і стиснуть тебе звідусюди.⁴⁴ І зрівняють з землею тебе, і поб'ють твої діти в тобі, і не позоставлять у тобі каменя на камені, бо не зрозуміло ти часу відвідин твоїх...

¹ Кажу правду в Христі, не обманюю, як свідчить мені моє сумління через Духа Святого,² що маю велику скорботу й невпинну муку для серця свого!³ Бо я бажав би сам бути відлучений від Христа замість братів моїх, рідних мені тілом;

³⁸ А праведний житиме вірою. І: Коли захитається він, то душа Моя його не вподобає.