2 Timothy 3 Cross References - Ukrainian

¹ Знай же ти це, що останніми днями настануть тяжкі часи.² Будуть бо люди тоді самолюбні, грошолюбні, зарозумілі, горді, богозневажники, батькам неслухняні, невдячні, непобожні,³ нелюбовні, запеклі, осудливі, нестримливі, жорстокі, ненависники добра,⁴ зрадники, нахабні, бундючні, що більше люблять розкоші, аніж люблять Бога,⁵ вони мають вигляд благочестя, але сили його відреклися. Відвертайсь від таких!⁶ До них бо належать і ті, хто пролазить до хат та зводить жінок, гріхами обтяжених, ведених усякими пожадливостями,⁷ що вони завжди вчаться, та ніколи не можуть прийти до пізнання правди.⁸ Як Янній та Ямврій протиставилися були Мойсеєві, так і ці протиставляться правді, люди зіпсутого розуму, неуки щодо віри.⁹ Та більше не матимуть успіху, бо всім виявиться їхній безум, як і з тими було.¹⁰ Ти ж пішов услід за мною наукою, поступованням, заміром, вірою, витривалістю, любов'ю, терпеливістю,¹¹ переслідуваннями та стражданнями, що спіткали були мене в Антіохії, в Іконії, у Лістрах, такі переслідування переніс я, та Господь від усіх мене визволив.¹² Та й усі, хто хоче жити побожно у Христі Ісусі, будуть переслідувані.¹³ А люди лихі та дурисвіти матимуть успіх у злому, зводячи й зведені бувши.¹⁴ А ти в тім пробувай, чого тебе навчено, і що тобі звірено, відаючи тих, від кого навчився був ти.¹⁵ І ти знаєш з дитинства Писання святе, що може зробити тебе мудрим на спасіння вірою в Христа Ісуса.¹⁶ Усе Писання Богом надхнене, і корисне до навчання, до докору, до направи, до виховання в праведності,¹⁷ щоб Божа людина була досконала, до всякого доброго діла готова.

¹ І покликав Яків усіх синів своїх та й промовив: Зберіться, а я сповіщу вам, що вас спіткає наприкінці днів.

² І станеться на кінці днів, міцно поставлена буде гора дому Господнього на шпилі гір, і піднята буде вона понад згір'я, і полинуть до неї всі люди.

⁴⁷ І верну Я Моавові долю наприкінці днів, говорить Господь. Аж досі суд на Моава.

³⁹ Але буде наприкінці днів, поверну Я Еламові долю, говорить Господь.

¹⁶ І здіймешся на народ Мій Ізраїлів, як хмара, щоб покрити землю. Буде це на кінці днів, і виведу тебе на Мій Край, щоб народи пізнали Мене, коли Я покажу Свою святість тобі, Ґоґу, на їхніх очах.

⁸ Я приглядався до тих рогів, аж ось поміж ними піднісся ріг інший, малий, а три з тих передніх рогів були вирвані з коренем перед ним. І ось у того рога очі, як очі людські, і уста, що говорили про великі речі.

²⁰ і про десять рогів, що на його голові, і про іншого, що піднісся, а три через нього випали, і про цього рога, що мав очі, а уста говорили про великі речі, а вид його більший від його друзів.²¹ Я бачив, що цей ріг учинив бій зо святими, і переміг їх.²² Аж ось прийшов Старий днями, і даний був суд святим Всевишнього, і надійшов умовлений час, і царство взяли святі.²³ Він так сказав: Четвертий звір четверте царство буде на землі, яке буде різнитися від усіх царств, і пожере всю землю, і вимолотить її та розторощить її.²⁴ А десять рогів визначають, що з того царства встане десять царів, а по них встане інший, що буде різнитися від попередніх, і скине трьох царів.²⁵ І він буде говорити слова проти Всевишнього, і пригнобить святих Всевишнього, і буде думати позмінювати свята та права, і вони віддані будуть у його руку аж до одного часу, і часів і половини часу.

⁸ А козел з кіз став аж надто великий. А коли він зміцнився, то був зламаний той великий ріг, а замість нього виросли чотири подобі рога на чотири вітри неба.⁹ А з одного з них вийшов один малий ріг, і з малого став дуже великий до півдня, і до сходу, і до Пишноти.¹⁰ І він побільшився аж до війська небесного, і скинув на землю декого з війська, із зір, і потоптав їх.¹¹ І він побільшився аж до Вождя того війська, і від Нього була віднята стала жертва, і покинене місце святині Його.¹² І буде віддане йому військо враз із щоденною службою через гріхи, і він кине правду на землю, і зробить, і матиме успіх.¹³ І почув я одного святого, що говорив. А інший святий сказав до того, що говорив: Аж доки це видіння про сталу жертву та про нищівний гріх, доки святиня й військо віддані на топтання?¹⁴ І відказав він мені: Аж до двох тисяч і трьох сотень вечорів-ранків, тоді буде визнана очищеною святиня.

¹⁴ І прийшов я, щоб ти зрозумів, що станеться твоєму народові в кінці днів, бо це видіння ще на наступні дні.

³⁶ І буде робити той цар за своїм уподобанням, і підійметься, і повищиться понад усякого бога, і на Бога богів говоритиме дивні речі, і матиме успіх, аж поки не довершиться гнів, бо виконається те, що було вирішене.

⁷ І почув я того мужа, одягненого в льняну одіж, що був над водою річки. І звів він до неба свою правицю та свою лівицю, і присягнув вічно Живим: це буде за час, за часи і за пів часу, і коли скінчиться розбивання сили святого народу, все це сповниться.

¹¹ А від часу, коли буде припинена стала жертва, щоб була поставлена гидота спустошення, мине тисяча двісті й дев'ятдесят день.

⁵ Потому Ізраїлеві сини навернуться, і будуть шукати Господа, Бога свого, та царя свого Давида, і за останніх днів з тремтінням обернуться до Господа та до Його добра.

¹ Та буде наприкінці днів, гора дому Господнього міцно поставлена буде вершиною гір, і піднесена буде вона понад узгір'я, і будуть народи до неї пливсти.

³ Хай ніхто жадним способом вас не зведе! Бо той день не настане, аж перше прийде відступлення, і виявиться беззаконник, призначений на погибіль,⁴ що противиться та несеться над усе, зване Богом чи святощами, так що в Божому храмі він сяде, як Бог, і за Бога себе видаватиме.⁵ Чи ви не пам'ятаєте, як, ще в вас живши, я це вам говорив був?⁶ І тепер ви знаєте, що саме не допускає з'явитись йому своєчасно.⁷ Бо вже діється таємниця беззаконня; тільки той, хто тримає тепер, буде тримати, аж поки не буде усунений він із середини.⁸ І тоді то з'явиться той беззаконник, що його Господь Ісус заб'є Духом уст Своїх і знищить з'явленням приходу Свого.⁹ Його прихід за чином сатани буде з усякою силою й знаками та з неправдивими чудами,¹⁰ і з усякою обманою неправди між тими, хто гине, бо любови правди вони не прийняли, щоб їм спастися.¹¹ І за це Бог пошле їм дію обмани, щоб у неправду повірили,¹² щоб стали засуджені всі, хто не вірив у правду, але полюбив неправду.

¹ А Дух ясно говорить, що від віри відступляться дехто в останні часи, ті, хто слухає духів підступних і наук демонів,² хто в лицемірстві говорить неправду, і спалив сумління своє,³ хто одружуватися забороняє, наказує стримуватися від їжі, яку Бог створив на поживу з подякою віруючим та тим, хто правду пізнав.

³ Настане бо час, коли здорової науки не будуть триматись, але за своїми пожадливостями виберуть собі вчителів, щоб вони їхні вуха влещували.

³ Насамперед знайте оце, що в останні дні прийдуть із насмішками глузії, що ходитимуть за своїми пожадливостями,

¹⁸ Діти остання година! А що чули були, що антихрист іде, а тепер з'явилось багато антихристів, з цього ми пізнаємо, що остання година настала!

¹⁷ А ви, улюблені, згадуйте слова, що їх давніше казали апостоли Господа нашого Ісуса Христа,

¹ І коли сьому печатку розкрив, німа тиша настала на небі десь на півгодини.² І я бачив сімох Анголів, що стояли перед Богом. І дано було їм сім сурем.³ І прийшов другий Ангол, та й став перед жертівником із золотою кадильницею. І було йому дано багато кадила, щоб до молитов усіх святих додав на золотого жертівника, що перед престолом.⁴ І знявся дим кадильний з молитвами святих від руки Ангола перед Бога.⁵ А Ангол кадильницю взяв, і наповнив її огнем із жертівника, та й кинув на землю. І зчинилися громи, і гуркотнява, і блискавиці та трясіння землі...⁶ І сім Анголів, що мали сім сурем, приготувалися, щоб сурмити.⁷ І засурмив перший Ангол, і вчинилися град та огонь, перемішані з кров'ю, і впали на землю. І спалилась третина землі, і згоріла третина дерев, і всіляка зелена трава погоріла...⁸ І засурмив другий Ангол, і немов би велика гора, розпалена огнем, була вкинена в море. І третина моря зробилася кров'ю,⁹ і померла третина морського створіння, що мають життя, і загинула третина кораблів...¹⁰ І засурмив третій Ангол, і велика зоря спала з неба, палаючи, як смолоскип. І спала вона на третину річок та на водні джерела.¹¹ А ймення зорі тій Полин. І стала третина води, як полин, і багато з людей повмирали з води, бо згіркла вона...¹² І засурмив Ангол четвертий, і вдарено третину сонця, і третину місяця, і третину зір, щоб затьмилася їхня третина, щоб третина дня не світила, так само ж і ніч...¹³ І бачив, і чув я одного орла, що летів серед неба і кликав гучним голосом: Горе, горе, горе тим, хто живе на землі, від голосів сурмових позосталих трьох Анголів, що мають сурмити!...

³ Бо жаданням своєї душі нечестивий пишається, а ласун проклинає, зневажає він Господа.

⁶ Чому маю боятись у день лихоліття, як стане круг мене неправда моїх ошуканців,

¹ Для дириґетна хору. Псалом навчальний Давидів.

¹⁷ очі пишні, брехливий язик, і руки, що кров неповинну ллють,

¹⁵ Чи буде сокира пишатися понад свого рубача? Чи понад свого пилувальника буде гордитися пилка? Ніби жезло повищує тих, хто його підіймає, ніби підносить кий того, хто не є дерево!

²⁵ І він буде говорити слова проти Всевишнього, і пригнобить святих Всевишнього, і буде думати позмінювати свята та права, і вони віддані будуть у його руку аж до одного часу, і часів і половини часу.

³⁶ І буде робити той цар за своїм уподобанням, і підійметься, і повищиться понад усякого бога, і на Бога богів говоритиме дивні речі, і матиме успіх, аж поки не довершиться гнів, бо виконається те, що було вирішене.

⁶ то може вже й не шанувати той батька свого або матір свою. Так ви ради передання вашого знівечили Боже Слово.

¹¹ А ви кажете: Коли скаже хто батьку чи матері: Корван, чи дар Богові те, чим би ти скористатись від мене хотів,¹² то вже вільно йому не робити нічого для батька чи матері,

¹⁵ І промовив до них: Глядіть, остерігайтеся всякої зажерливости, бо життя чоловіка не залежить від достатку маєтку його.

¹⁴ Чули все це й фарисеї, що були сріблолюбці, та й стали сміятися з Нього.

³⁶ Бо перед цими днями повстав був Тевда та й казав, що великий він хтось, і до нього пристало з чотириста люда. Він забитий, а всі ті, хто слухав його, розпорошились та обернулись в ніщо.

²⁹ Вони повні всякої неправди, лукавства, зажерливости, злоби, повні заздрости, убивства, суперечки, омани, лихих звичаїв,³⁰ обмовники, наклепники, богоненавидники, напасники, чваньки, пишні, винахідники зла, неслухняні батькам,³¹ нерозумні, зрадники, нелюбовні, немилостиві.

¹⁸ то не вихваляйся перед галузками; а коли вихваляєшся, то знай, що не ти носиш кореня, але корінь тебе.

¹ Ми, сильні, повинні нести слабості безсилих, а не собі догоджати.² Кожен із нас нехай догоджає ближньому на добро для збудування.³ Бо й Христос не Собі догоджав, але як написано: Зневаги тих, хто Тебе зневажає, упали на Мене.

¹⁵ А вмер Він за всіх, щоб ті, хто живе, не жили вже для себе самих, а для Того, Хто за них був умер і воскрес.

²¹ Усі бо шукають свого, а не Христового Ісусового.

⁵ Отож, умертвіть ваші земні члени: розпусту, нечисть, пристрасть, лиху пожадливість та зажерливість, що вона ідолослуження,

⁴ що противиться та несеться над усе, зване Богом чи святощами, так що в Божому храмі він сяде, як Бог, і за Бога себе видаватиме.

²⁰ Серед них Гіменей та Олександер, яких я передав сатані, щоб навчились вони не зневажати Бога.

³ не п'яниця, не заводіяка, але тихий, несварливий, не сріблолюбець,

⁴ той згордів, нічого не знає, але захворів на суперечки й змагання, що від них повстають заздрість, сварки, богозневаги, лукаві здогади,

¹⁰ Бо корень усього лихого то грошолюбство, якому віддавшись, дехто відбились від віри й поклали на себе великі страждання.

⁴ зрадники, нахабні, бундючні, що більше люблять розкоші, аніж люблять Бога,

⁸ Коли ви Закона Царського виконуєте, за Писанням: Люби свого ближнього, як самого себе, то ви робите добре.

⁶ Та ще більшу благодать дає, через що й промовляє: Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать.

¹⁶ А тепер ви хвалитеся в своїх гордощах, лиха всяка подібна хвальба!

⁵ Також молоді, коріться старшим! А всі майте покору один до одного, бо Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать!

³ І в зажерливості вони будуть ловити вас словами облесними. Суд на них віддавна не бариться, а їхня загибіль не дрімає!

¹² Вони, немов звірина нерозумна, зроджена природою на зловлення та загибіль, зневажають те, чого не розуміють, і в тлінні своїм будуть знищені,

¹⁴ Їхні очі наповнені перелюбом та гріхом безупинним; вони зваблюють душі незміцнені; вони, діти прокляття, мають серце, привчене до зажерливости.¹⁵ Вони покинули просту дорогу та й заблудили, і пішли слідом за Валаамом Беоровим, що полюбив нагороду несправедливости,

¹⁸ Бо, висловлюючи марне базікання, вони зваблюють пожадливістю тіла й розпустою тих, хто ледве втік від тих, хто живе в розпусті.

¹⁰ А ці зневажають, чого не знають; а що знають із природи, як німа звірина, то й у тому псуються.¹¹ Горе їм, бо пішли вони дорогою Каїновою, і попали в обману Валаамової заплати, і загинули в бунті Корея!

¹⁶ Це ремствувачі, незадоволені з долі своєї, що ходять у своїх пожадливостях, а уста їхні говорять чванливе; вони вихваляють особи для зиску!

¹ І я бачив звірину, що виходила з моря, яка мала десять рогів та сім голів, а на рогах її було десять вінців, а на її головах богозневажні імена.

⁵ І їй дано уста, що говорили зухвале та богозневажне. І їй дано владу діяти сорок два місяці.⁶ І відкрила вона свої уста на зневагу проти Бога, щоб богозневажати Ім'я Його й оселю Його, та тих, хто на небі живе.

⁹ І спека велика палила людей, і зневажали вони Ім'я Бога, що має владу над карами тими, і вони не покаялися, щоб славу віддати Йому.

¹¹ і Бога Небесного вони зневажали від болю свого й від своїх болячок, та в учинках своїх не покаялись!

²¹ І великий град, як важкі тягарі, падав із неба на людей. І люди зневажали Бога за покарання градом, бо кара Його була дуже велика!...

¹² вантажу золота, і срібла, і каміння дорогоцінного, і перел, і віссону, і порфіри, і шовку, і кармазину, і всякого дерева запашного, і всякого посуду з слонової кости, і всякого посуду з дорогоцінного дерева, і мідяного, і залізного, і мармурового,¹³ і кориці, і шафрану, і пахощів, і мирри, і ливану, і вина, і оливи, і тонкої муки, і пшениці, і товару, і вівців, і коней, і возів, і рабів, і душ людських.

⁷ Проклятий гнів їхній, бо сильний, та їхня лютість, тяжка бо вона! Поділю їх я в Якові, і їх розпорошу в Ізраїлі!

¹ І був голод за днів Давида три роки, рік за роком. І шукав Давид Господнього лиця, а Господь сказав: Кров на Саула та на його дім за те, що повбивав він ґів'онітян.² І покликав цар ґів'онітян та й сказав їм про це. А ґів'онітяни, вони не з Ізраїлевих синів, а з останку амореянина, а Ізраїлеві сини були присягнули їм. Та Саул шукав, щоб повбивати їх через свою горливість для синів Ізраїля та Юди.³ І сказав Давид до ґів'онітян: Що я зроблю вам і чим надолужу, щоб ви поблагословили Господню спадщину?

⁴ Обридливий погорджений в очах його, і він богобійних шанує, присягає, для себе хоча б і на зло, і дотримує;

⁶ До Тебе взивали вони і спасені були, на Тебе надіялися і не посоромились.

³ Він погорджений був, Його люди покинули, страдник, знайомий з хоробами, і від Якого обличчя ховали, погорджений, і ми не цінували Його...

¹⁴ І зігнуті прийдуть до тебе сини твоїх кривдників, і кланятись будуть до стіп твоїх ніг усі ненависники, і тебе будуть кликати: Місто Господнє, Сіон Святого Ізраїлевого!

¹⁵ Але той збунтувався проти нього, послав своїх послів до Єгипту, щоб дали йому коней та багато народу. Чи йому поведеться? Чи втече той, хто робить таке? А коли зламає умову, то чи врятується він?¹⁶ Як живий Я, говорить Господь Бог, у місці царя, який поставив його царем, той, що погордив його присягою та зламав свою умову з ним, помре в нього в Вавилоні!¹⁷ І фараон не поможе йому на війні великим військом та численним народом, коли насиплють вала та збудують башту, щоб вигубити багато душ.¹⁸ І погордив він присягою, щоб зламати умову, хоч дав був свою руку, і все те зробив, тому він не врятується.¹⁹ Тому так говорить Господь Бог: Як живий Я, присягу Мою, якою він погордив, та умову Мою, яку він зламав, дам це на його голову!

²³ А в кінці їхнього царства, коли покінчать своє ті грішники, постане цар нахабний та вправний у підступах.

¹ Потому Ісус був поведений Духом у пустиню, щоб диявол Його спокушав.

²¹ І видасть на смерть брата брат, а батько дитину. І діти повстануть супроти батьків, і їх повбивають.

¹⁶ Хто слухає вас Мене слухає, хто ж погорджує вами погорджує Мною, хто ж погорджує Мною погорджує Тим, Хто послав Мене.

⁷⁰ Відповів їм Ісус: Чи не Дванадцятьох Я вас вибрав? Та один із вас диявол...

³¹ нерозумні, зрадники, нелюбовні, немилостиві.

⁵ Не вхиляйтесь одне від одного, хібащо дочасно за згодою, щоб бути в пості та молитві, та й сходьтеся знову докупи, щоб вас сатана не спокушував вашим нестриманням.

⁹ Коли ж не втримаються, нехай одружуються, бо краще женитися, ніж розпалятися.

⁸ Отож, хто оце відкидає, зневажає не людину, а Бога, що нам також дав Свого Духа Святого.

¹¹ Так само жінки нехай будуть поважні, не обмовливі, тверезі та вірні в усьому.

⁸ але гостинний до приходнів, добролюбець, поміркований, справедливий, побожний, стриманий,

³ Щоб старі жінки в своїм стані так само були, як належить святим, не обмовниці, не віддані п'янству, навчали добра,

⁶ А ви бідаря зневажили! Хіба не багачі переслідують вас, хіба не вони тягнуть вас на суди?

¹⁴ Їхні очі наповнені перелюбом та гріхом безупинним; вони зваблюють душі незміцнені; вони, діти прокляття, мають серце, привчене до зажерливости.

¹⁹ Вони волю обіцюють їм, самі бувши рабами тління. Бо хто ким переможений, той тому й раб.

¹⁸ які вам говорили: За останнього часу будуть глузії, що ходитимуть за своїми пожадливостями та безбожністю.

¹⁵ І дано їй вкласти духа образові звірини, щоб заговорив образ звірини, і зробити, щоб усі, хто не поклониться образові звірини, побиті були.

¹⁷ щоб ніхто не міг ані купити, ані продати, якщо він не має знамена ймення звірини, або числа ймення його...

⁶ Бо вони пролили кров святих та пророків, і Ти дав їм напитися крови. Вони варті того!

⁶ І бачив я жінку, п'яну від крови святих і від крови мучеників Ісусових, і, бачивши її, дивувався я дивом великим.

²⁰ Добре. Вони відломились невірством, а ти тримаєшся вірою; не величайся, але бійся.

¹⁸ бо такі не служать Господеві нашому Ісусу Христу, але власному череву; вони добрими та гарними словами зводять серця простодушних.

¹⁸ Багато бо хто, що про них я вам часто казав, а тепер говорю навіть плачучи, поводяться, як вороги хреста Христового.¹⁹ Їхній кінець то загибіль, шлунок їхній бог, а слава в їхньому соромі... Вони думають тільки про земне!

⁶ не новонавернений, щоб він не запишався, і не впав у ворожий осуд.

⁶ А котра у розкошах живе, та живою померла.

¹⁷ Наказуй багатим за віку теперішнього, щоб не неслися високо, і щоб надії не клали на багатство непевне, а на Бога Живого, що щедро дає нам усе на спожиток,

¹⁰ а надто тих, хто ходить за нечистими пожадливостями тіла та погорджує владою; зухвалі свавільці, що не бояться зневажати слави,¹¹ хоч Анголи, бувши міццю та силою більші за них, не несуть до Господа зневажливого суду на них.¹² Вони, немов звірина нерозумна, зроджена природою на зловлення та загибіль, зневажають те, чого не розуміють, і в тлінні своїм будуть знищені,¹³ і приймуть заплату за лихі вчинки. Вони повсякденну розпусту вважають за розкіш; самі бруд та неслава, вони насолоджуються своїми оманами, бенкетуючи з вами.¹⁴ Їхні очі наповнені перелюбом та гріхом безупинним; вони зваблюють душі незміцнені; вони, діти прокляття, мають серце, привчене до зажерливости.¹⁵ Вони покинули просту дорогу та й заблудили, і пішли слідом за Валаамом Беоровим, що полюбив нагороду несправедливости,¹⁶ але був докорений у своїм беззаконні: німа під'яремна ослиця проговорила людським голосом, та й безум пророка спинила.¹⁷ Вони джерела безводні, хмари, бурею гнані; для них приготований морок темряви!¹⁸ Бо, висловлюючи марне базікання, вони зваблюють пожадливістю тіла й розпустою тих, хто ледве втік від тих, хто живе в розпусті.¹⁹ Вони волю обіцюють їм, самі бувши рабами тління. Бо хто ким переможений, той тому й раб.²⁰ Бо коли хто втече від нечистости світу через пізнання Господа й Спасителя Ісуса Христа, а потому знов заплутуються ними та перемагаються, то останнє буває для них гірше першого.²¹ Бо краще було б не пізнати їм дороги праведности, аніж, пізнавши, вернутись назад від переданої їм святої заповіді!²² Бо їм трапилося за правдивою приказкою: Вертається пес до своєї блювотини, та: Помита свиня йде валятися в калюжу...

⁴ Бо крадькома повходили деякі люди, на цей осуд віддавна призначені, безбожні, що благодать нашого Бога обертають у розпусту, і відкидаються єдиного Владики і Господа нашого Ісуса Христа.

⁸ так само буде й цим сновидам, що опоганюють тіло, погорджують владами, зневажають слави.⁹ І сам Архангол Михаїл, коли сперечався з дияволом і говорив про Мойсеєве тіло, не наважився винести суду зневажливого, а сказав: Хай Господь докорить тобі!

¹⁹ Це ті, хто відлучується від єдности, тілесні, що духа не мають.

¹³ І промовив Господь: За те, що народ цей устами своїми наближується, і губами своїми шанує Мене, але серце своє віддалив він від Мене, а страх їхній до Мене заучена заповідь людська,

¹ Послухайте це, доме Яковів, що зветесь іменням Ізраїлевим, і що вийшли із Юдиних вод, що клянетеся Йменням Господнім та Бога Ізраїля згадуєте, хоч не в правді та не в справедливості!² Бо від міста святого вони прозиваються та на Бога Ізраїлевого спираються, Йому Ймення Господь Саваот!

¹ Кричи на все горло, не стримуйсь, свій голос повищ, мов у сурму, й об'яви ти народові Моєму про їхній переступ, а домові Якова їхні гріхи!² Вони бо щоденно шукають Мене та жадають пізнати дороги Мої, мов народ той, що праведне чинить, і права свого Бога не кидає. Питаються в Мене вони про права справедливости, жадають наближення Бога:³ Нащо ми постимо, коли Ти не бачиш, мучимо душу свою, Ти ж не знаєш того? Отак, у день посту свого ви чините волю свою, і всіх ваших робітників тиснете!

³⁰ А ти, сину людський, сини твого народу умовляються про тебе при стінах і в дверях домів, і говорять один з одним, кожен зо своїм братом, кажучи: Увійдіть та послухайте, що це за слово, що виходить від Господа?³¹ І прийдуть до тебе, як приходить народ, і сядуть перед тобою як Мій народ, і послухають твоїх слів, але їх не виконають, бо що приємне в устах їхніх, те вони зроблять, а серце їхнє ходить за захланністю їхньою.³² І ось ти для них, як пісня кохання, красноголосий і добрий грач, і вони слухають слова твої, але їх не виконують!

¹⁵ Стережіться фальшивих пророків, що приходять до вас ув одежі овечій, а всередині хижі вовки.

²⁷ Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що подібні до гробів побілених, які гарними зверху здаються, а всередині повні трупних кісток та всякої нечистости!²⁸ Так і ви, назовні здаєтеся людям за праведних, а всередині повні лицемірства та беззаконня!

²⁰ виховник нерозумним, учитель дітям, що ти маєш зразок знання й правди в Законі.²¹ Отож, ти, що іншого навчаєш, себе самого не вчиш! Проповідуєш не красти, а сам крадеш!²² Наказуючи не чинити перелюбу, чиниш перелюб! Гидуючи ідолами, чиниш святокрадство!²³ Ти, що хвалишся Законом, зневажаєш Бога переступом Закону!²⁴ Бо через вас зневажається Боже Ймення в поган, як написано.

¹⁷ Благаю ж вас, браття, щоб ви остерігалися тих, хто чинить розділення й згіршення проти науки, якої ви навчилися, і уникайте їх,¹⁸ бо такі не служать Господеві нашому Ісусу Христу, але власному череву; вони добрими та гарними словами зводять серця простодушних.

¹⁴ щоб більш не були ми малолітками, що хитаються й захоплюються від усякого вітру науки за людською оманою та за лукавством до хитрого блуду,

⁶ А ми вам наказуємо, браття, Ім'ям Господа Ісуса Христа, щоб ви цуралися кожного брата, що живе по-ледачому, а не за переданням, яке прийняли ви від нас.

¹⁴ Коли ж хто не послухає нашого слова через цього листа, зауважте того, і не майте з ним зносин, щоб він був посоромлений.

⁸ Коли ж хто про своїх, особливо ж про домашніх не дбає, той вирікся віри, і він гірший від невірного.

⁵ постійні сварні між людьми зіпсутого розуму й позбавлених правди, які думають, ніби благочестя то зиск. Цурайся таких!

¹⁶ Стережися ж базікань марних, бо вони ще більше провадять до безбожности,

²³ А від нерозумних та від невчених змагань ухиляйся, знавши, що вони родять сварки.

¹⁶ Вони твердять, немов знають Бога, але відкидаються вчинками, бувши бридкі й неслухняні, і до всякого доброго діла нездатні.

¹⁰ Людини єретика, по першім та другім наставленні, відрікайся,

¹⁰ Коли хто приходить до вас, але не приносить науки цієї, не приймайте до дому його, і не вітайте його!¹¹ Хто бо вітає його, той участь бере в лихих учинках його.¹² Багато я мав написати до вас, але не схотів на папері й чорнилом. Та маю надію прибути до вас, і говорити устами до уст, щоб повна була ваша радість!

⁴ Від гніву Твого нема цілого місця на тілі моїм, немає спокою в костях моїх через мій гріх,

⁴ О люду ти грішний, народе тяжкої провини, лиходійське насіння, сини-шкідники, ви покинули Господа, ви Святого Ізраїлевого понехтували, обернулись назад!

²⁸ Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, і Я вас заспокою!

¹³ Горе ж вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що перед людьми зачиняєте Царство Небесне, бо й самі ви не входите, ані тих, хто хоче ввійти, увійти не пускаєте!

¹⁹ але клопоти цьогосвітні й омана багатства та різні бажання ввіходять, та й заглушують слово, і плоду воно не дає.

² Знаєте, що коли ви поганами були, то ходили до німих ідолів, ніби воджено вас.

⁹ А ті, хто хоче багатіти, упадають у спокуси та в сітку, та в численні нерозумні й шкідливі пожадливості, що втручають людей на загладу й загибіль.

¹¹ їм треба уста затуляти: вони цілі доми баламутять, навчаючи, чого не належить, для зиску брудного.

³ Бо колись були й ми нерозсудні, неслухняні, зведені, служили різним пожадливостям та розкошам, жили в злобі та в заздрощах, бридкими були, ненавиділи один одного.

¹⁷ Тож ви, улюблені, знаючи це наперед, стережіться, щоб не були ви зведені блудом безбожних і не відпали від свого вґрунтування,

⁴ І провадив я вас сорок літ пустинею, не зужилися одежі ваші на вас, а чобіт твій не зужився на твоїй нозі.

⁶ Насмішник шукає премудрости, та надаремно, пізнання легке для розумного.

¹⁰ що говорять провидцям: Не бачте! а пророкам: Не пророкуйте правдивого нам, говоріть нам гладеньке, передбачте оманливе,¹¹ уступіться з дороги, збочте з путі, заберіть з-перед нас Святого Ізраїлевого!

⁴ Тому говори з ними, та й скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Кожен чоловік з Ізраїлевого дому, що допустить своїх божків у своє серце, а спотикання провини своєї покладе перед обличчям своїм, і прийде до пророка, тому Я, Господь, відповім, згідно з цим, згідно з многотою його божків,⁵ щоб схопити тих з Ізраїлевого дому за їхнє серце, бо всі вони віддалилися від Мене через своїх божків!⁶ Тому скажи до Ізраїлевого дому: Так говорить Господь Бог: Наверніться, і відступіть від ваших божків, і від усіх ваших гидот відверніть свої обличчя!⁷ Бо кожен чоловік із Ізраїлевого дому або з чужинців, що мешкають серед Ізраїля, коли відступить від Мене, і допустить своїх божків у своє серце, і покладе спотикання своєї провини перед обличчям своїм, і прийде до пророка, щоб запитати Мене, тому Я, Господь, відповім від Себе.⁸ І зверну Я лице Своє проти цього чоловіка, і вчиню його за знака та за приповістку, і вигублю його з-посеред Свого народу, і пізнаєте ви, що Я Господь!⁹ А пророк, коли б був зведений, і говорив би слово, Я, Господь, зведу цього пророка, і простягну руку Свою на нього, і вигублю його з-посеред Свого народу Ізраїлевого!¹⁰ І понесуть вони свою провину, яка провина того, хто питається, така буде провина пророка,

¹¹ А Він відповів і промовив: Тому, що вам дано пізнати таємниці Царства Небесного, їм же не дано.

²⁰ Бо кожен, хто робить лихе, ненавидить світло, і не приходить до світла, щоб не зганено вчинків його.²¹ А хто робить за правдою, той до світла йде, щоб діла його виявились, бо зроблені в Бозі вони.

⁴⁴ Як ви можете вірувати, коли славу один від одного приймаєте, а слави тієї, що від Бога Єдиного, не прагнете ви?

⁴² Проте багато-хто навіть із старших у Нього ввірували, та не признавались через фарисеїв, щоб не вигнано їх із синагоги.⁴³ Бо любили вони славу людську більше, аніж славу Божу.

¹ І я, браття, не міг говорити до вас, як до духовних, але як до тілесних, як до немовлят у Христі.² Я вас годував молоком, а не твердою їжею, бо ви не могли її їсти, та й тепер ще не можете,³ бо ви ще тілесні. Бо коли заздрість та суперечки між вами, то чи ж ви не тілесні, і хіба не полюдському робите?⁴ Бо коли хто каже: Я ж Павлів, а інший: Я Аполлосів, то чи ж ви не тілесні?

⁴ що хоче, щоб усі люди спаслися, і прийшли до пізнання правди.

²⁵ що навчав би противників із лагідністю, чи Бог їм не дасть покаяння, щоб правду пізнати,

³ Настане бо час, коли здорової науки не будуть триматись, але за своїми пожадливостями виберуть собі вчителів, щоб вони їхні вуха влещували.⁴ Вони слух свій від правди відвернуть та до байок нахиляться.

¹¹ Про це нам би треба багато казати, та висловити важко його, бо нездібні ви стали, щоб слухати.

¹¹ І покликав фараон також мудреців та ворожбитів, і вчинили так само й вони, чарівники єгипетські, своїми чарами.

²² І так само зробили єгипетські чарівники своїми чарами. І стало запеклим фараонове серце, і він не послухався їх, як говорив був Господь.

⁷ І відійдуть жаби від тебе, і від домів твоїх, і він рабів твоїх, і від народу твого, тільки в Річці вони позостануться.

¹⁸ І відділю того дня землю Ґошен, що Мій народ живе на ній, щоб не було там роїв мух, щоб ти знав, що Я Господь посеред землі!

²² А той відказав: Я вийду й стану духом неправди в устах усіх його пророків. А Господь сказав: Ти намовиш, а також переможеш; вийди та й зроби так!²³ А тепер оце Господь дав духа неправди в уста всіх оцих пророків, а Господь говорив на тебе лихе...²⁴ І підійшов Седекія, Кенаанин син, і вдарив Міхея по щоці та й сказав: Кудою це перейшов Дух Господній від мене, щоб говорити з тобою?

¹ І сталося того року на початку царювання Седекії, царя Юди, четвертого року, п'ятого місяця, сказав до мене Ананія, син Аззурів, пророк, що з Ґів'ону, у Господньому домі, на очах священиків та всього народу, говорячи:² Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів, кажучи: Зламаю ярмо царя вавилонського!³ За два роки часу Я верну до цього місця ввесь посуд Господнього дому, що забрав був Навуходоносор, цар вавилонський, з цього місця, і спровадив його до Вавилону.⁴ І Єхонію, Єгоякимового сина, царя Юди, і всіх Юдиних вигнанців, що прийшли до Вавилону, Я верну до цього місця, говорить Господь, бо зламаю ярмо царя вавилонського!⁵ І говорив пророк Єремія до пророка Ананії на очах священиків і на очах усього народу, що стояли в Господньому домі.⁶ І сказав пророк Єремія: Амінь! Нехай так зробить Господь, нехай виконає Господь слова твої, що ти пророкував про поворот посуду Господнього дому та всього вигнання в неволю з Вавилону до цього місця.⁷ Тільки послухай це слово, що я говорю в вуха твої та в вуха всього народу:⁸ Ті пророки, що від віків були передо мною і перед тобою, пророкували про численні краї та про царства великі, про війни, і про голод та про моровицю.⁹ Пророк, що пророкує про мир, коли справдиться слово пророче, буде пізнаний цей пророк, що його справді послав Господь.¹⁰ І взяв пророк Ананія ярмо з шиї пророка Єремії, і поламав його.¹¹ І сказав Ананія на очах усього народу, говорячи: Так говорить Господь: Отак поламаю ярмо Навуходоносора, царя вавилонського, за два роки часу, з шиї всіх народів! І пішов пророк Єремія своєю дорогою.¹² І було слово Господнє до Єремії по тому, як пророк Ананія поламав ярмо з шиї пророка Єремії, говорячи:¹³ Іди, і скажеш до Ананії, говорячи: Так говорить Господь: Ти поламав дерев'яне ярмо, але Я зроблю замість нього ярмо залізне.¹⁴ Бо так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Я дав на шию всіх цих народів залізне ярмо, щоб вони служили Навуходоносорові, цареві вавилонському, і вони будуть служити йому, і навіть польову звірину віддам Я йому!¹⁵ І сказав пророк Єремія до пророка Ананії: Послухай же, Ананіє: Не посилав тебе Господь, але ти доводиш, що народ цей довіряє неправді.¹⁶ Тому так промовляє Господь: Ось Я викидаю тебе з поверхні землі, цього року ти помреш, бо про відступство від Господа говорив ти!...¹⁷ І помер пророк Ананія того року сьомого місяця...

²¹ У цім ділі нема тобі частки ні уділу, бо серце твоє перед Богом не слушне.²² Тож покайся за це лихе діло своє, і проси Господа, може прощений буде тобі замір серця твого!

⁸ Але їм опирався Еліма ворожбит той, бо ім'я його перекладається так, і намагавсь відвернути від віри проконсула.⁹ Але Савл, що й Павло він, переповнився Духом Святим і на нього споглянув,¹⁰ і промовив: О сину дияволів, повний всякого підступу та всілякої злости, ти ворогу всякої правди! Чи не перестанеш ти плутати простих Господніх доріг?¹¹ І тепер ось на тебе Господня рука, ти станеш сліпий, і сонця бачити не будеш до часу! І миттю обняв того морок та темрява, і став він ходити навпомацки та шукати поводатора...

²⁴ Через те, що ми чули, що деякі з вас, яким ми того не доручували, стурбували наукою вас, і захитали вам душі,

²⁸ А що вони не вважали за потрібне мати Бога в пізнанні, видав їх Бог на розум перевернений, щоб чинили непристойне.

¹³ Такі бо фальшиві апостоли, лукаві робітники, що підроблюються на Христових апостолів.¹⁴ І не дивно, бо сам сатана прикидається анголом світла!¹⁵ Отож, не велика це річ, якщо й слуги його прикидаються слугами правди. Буде їхній кінець згідно з учинками їхніми!

⁵ Випробовуйте самих себе, чи ви в вірі, пізнавайте самих себе. Хіба ви не знаєте самих себе, що Ісус Христос у вас? Хіба тільки, що ви не такі, якими мали б бути.⁶ Але маю надію, що пізнаєте ви, що ми такі, якими мали б бути.

⁷ що не інша вона, але деякі є, що вас непокоять, і хочуть перевернути Христову Євангелію.⁸ Але якби й ми або Ангол із неба зачав благовістити вам не те, що ми вам благовістили, нехай буде проклятий!⁹ Як ми перше казали, і тепер знов кажу: коли хто вам не те благовістить, що ви прийняли, нехай буде проклятий!

⁴ А щодо прибулих фальшивих братів, що прийшли підглядати нашу вільність, яку маємо в Христі Ісусі, щоб нас поневолити,⁵ то ми їх не послухали ані на хвилю, і не піддалися були, щоб тривала в вас правда Євангелії.

⁹ Його прихід за чином сатани буде з усякою силою й знаками та з неправдивими чудами,¹⁰ і з усякою обманою неправди між тими, хто гине, бо любови правди вони не прийняли, щоб їм спастися.¹¹ І за це Бог пошле їм дію обмани, щоб у неправду повірили,

¹⁹ маючи віру та добре сумління, якого дехто відкинулися та й розбилися в вірі.

² хто в лицемірстві говорить неправду, і спалив сумління своє,

¹⁵ Стережись його й ти, бо він міцно противився нашим словам!

¹⁰ Багато бо є неслухняних, марнословців, зводників, особливо ж з обрізаних,

¹ А між людом були й неправдиві пророки, як і будуть між вас учителі неправдиві, що впровадять згубні єресі, відречуться від Владики, що викупив їх, і стягнуть на себе самі скору погибіль.² І багато-хто підуть за пожадливістю їхньою, а через них дорога правдива зневажиться.³ І в зажерливості вони будуть ловити вас словами облесними. Суд на них віддавна не бариться, а їхня загибіль не дрімає!

¹ Улюблені, не кожному духові вірте, але випробовуйте духів, чи від Бога вони, бо неправдивих пророків багато з'явилося в світ.

¹⁸ які вам говорили: За останнього часу будуть глузії, що ходитимуть за своїми пожадливостями та безбожністю.¹⁹ Це ті, хто відлучується від єдности, тілесні, що духа не мають.

⁶ Але маєш оце, що ненавидиш учинки Николаїтів, яких і Я ненавиджу.

¹⁴ Але трохи Я маю на тебе, бо маєш там тих, хто тримається науки Валаама, що навчав був Балака покласти спотикання перед синами Ізраїля, щоб їли ідольські жертви й розпусту чинили.¹⁵ Так маєш і ти таких, що тримаються науки Николаїтської так само.

²⁰ Але маю на тебе, що жінці Єзавелі, яка каже, ніби вона пророкиня, ти попускаєш навчати та зводити рабів Моїх, чинити розпусту та їсти ідольські жертви.

¹² І кинули кожен палицю свою, і вони поставали вужами. Та Ааронова палиця проковтнула палиці їхні.

¹⁸ І відділю того дня землю Ґошен, що Мій народ живе на ній, щоб не було там роїв мух, щоб ти знав, що Я Господь посеред землі!¹⁹ І зроблю Я різницю між народом Моїм та народом твоїм. Узавтра буде це знамено!

¹¹ А чарівники не могли стати перед Мойсеєм через гнояки, бо гнояк той був на чарівниках і на всіх єгиптянах.

²⁵ А Міхей сказав: Ось ти побачиш це, коли вбіжиш до найдальшої кімнати, щоб сховатися.

¹⁰ як встає Бог на суд, щоб спасти всіх покірних землі! Села.

²¹ Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів, про Ахава, сина Колаїного, і про Седекію, сина Маасеїного, що неправду пророкують вам Моїм Ім'ям: Ось Я віддам їх у руку Навуходоносора, царя вавилонського, і він повбиває їх на ваших очах!²² І візьметься від них прокляття для всього Юдиного вигнання, що в Вавилоні, говорячи: Нехай учинить тебе Господь, як Седекію та як Ахава, яких вавилонський цар пік на огні,²³ за те, що вони зробили огиду в Ізраїлі, і перелюб чинили з жінками своїх ближніх, і говорили ложне слово Ім'ям Моїм, чого Я не звелів їм, а Я відаю це, і Я свідок цьому, говорить Господь.

³¹ Пошли всьому вигнанню, говорячи: Так говорить Господь про нехеламітянина Шемаю: За те, що вам пророкував Шемая, хоч Я не посилав його, і зробив, щоб ви надіялись на неправду,³² тому так промовляє Господь: Ось Я покараю нехеламітянина Шемаю та насіння його: не буде в нього нікого, хто сидів би серед цього народу, і не побачить він добра, яке Я зроблю для народу Свого, говорить Господь, бо про відступство від Господа говорив він!

¹⁹ І де ваші пророки, що вам пророкували, говорячи: Цар вавилонський не прийде на вас та на Край цей?

¹¹ І тепер ось на тебе Господня рука, ти станеш сліпий, і сонця бачити не будеш до часу! І миттю обняв того морок та темрява, і став він ходити навпомацки та шукати поводатора...

¹⁵ Відповів же злий дух і сказав їм: Я знаю Ісуса, і знаю Павла, а ви хто такі?¹⁶ І скочив на них чоловік, що в ньому злий дух був, і, перемігши обох, подужав їх так, що втекли вони з дому нагі та поранені.¹⁷ І це стало відоме юдеям та гелленам, усім, що в Ефесі замешкують, і острах напав на всіх їх, і славилося Ім'я Господа Ісуса.

⁸ Як Янній та Ямврій протиставилися були Мойсеєві, так і ці протиставляться правді, люди зіпсутого розуму, неуки щодо віри.

⁸ І поклав Даниїл собі на серце, що він не оскверниться їжею царя та питвом, що той сам його пив, і просив від начальника евнухів, щоб не осквернитися.

³ тому й я, все від першої хвилі докладно розвідавши, забажав описати за порядком для тебе, високодостойний Теофіле,

⁴² І вони перебували в науці апостольській, та в спільноті братерській, і в ламанні хліба, та в молитвах.

²³ А він, як прийшов і благодать Божу побачив, звеселився, і всіх став просити, щоб серцем рішучим трималися Господа.

¹⁸ І, як до нього вони прибули, він промовив до них: Ви знаєте, як із першого дня, відколи прибув в Азію, я з вами ввесь час перебував,

⁴ А життя моє змалку, що спочатку точилося в Єрусалимі серед народу мого, знають усі юдеї,

¹⁷ Благаю ж вас, браття, щоб ви остерігалися тих, хто чинить розділення й згіршення проти науки, якої ви навчилися, і уникайте їх,

¹⁷ Маючи задум такий, чи я чинив легковажно? Чи те, що задумую, за тілом задумую, щоб було в мене і Так, так, і Ні, ні?

⁴ а в усьому себе виявляємо, як служителів Божих, у великім терпінні, у скорботах, у бідах, у тіснотах,⁵ у вдарах, у в'язницях, у розрухах, у працях, у недосипаннях, у постах,⁶ у чистості, у розумі, у лагідності, у добрості, у Дусі Святім, у нелицемірній любові,⁷ у слові істини, у силі Божій, зо зброєю правди в правиці й лівиці,⁸ через славу й безчестя, через ганьбу й хвалу, як обманці, але ми правдиві;⁹ як незнані, та познані, як умираючі, та ось ми живі; як карані, та не забиті;¹⁰ як сумні, але завжди веселі; як убогі, але багатьох ми збагачуємо; як ті, що нічого не мають, але всім володіємо.

²² Та ви знаєте досвід його, бо він, немов батькові син, зо мною служив для Євангелії.

⁵ Бо наша Євангелія не була для вас тільки у слові, а й у силі, і в Дусі Святім, і з великим упевненням, як знаєте ви, які ми були поміж вами для вас.

³ Як я йшов у Македонію, я тебе вблагав був позостатися в Ефесі, щоб ти декому наказав не навчати іншої науки,

⁶ Як будеш оце подавати братам, то будеш ти добрий служитель Христа Ісуса, годований словами віри та доброї науки, що за нею слідом ти пішов.

¹² Нехай молодим твоїм віком ніхто не гордує, але будь зразком для вірних у слові, у житті, у любові, у дусі, у вірі, у чистості!¹³ Поки прийду я, пильнуй читання, нагадування та науки!

¹¹ Але ти, о Божа людино, утікай від такого, а женися за правдою, благочестям, вірою, любов'ю, терпеливістю, лагідністю!

²² Стережися молодечих пожадливостей, тримайся правди, віри, любови, миру з тими, хто Господа кличе від чистого серця.

¹⁶ Усе Писання Богом надхнене, і корисне до навчання, до докору, до направи, до виховання в праведності,¹⁷ щоб Божа людина була досконала, до всякого доброго діла готова.

⁷ У всім сам себе подавай за зразка добрих діл, у навчанні непорушеність, повагу,

⁹ Не захоплюйтеся всілякими та чужими науками. Бо річ добра зміцняти серця благодаттю, а не стравами, що користи від них не одержали ті, хто за ними ходив.

⁵ Тому докладіть до цього всю пильність, і покажіть у вашій вірі чесноту, а в чесноті пізнання,⁶ а в пізнанні стримання, а в стриманні терпеливість, а в терпеливості благочестя,⁷ а в благочесті братерство, а в братерстві любов.

¹¹ А коли все оце поруйнується, то якими мусите бути в святому житті та в побожності ви,

⁹ Кожен, хто робить переступ та не пробуває в науці Христовій, той Бога не має. А хто пробуває в науці Його, той має і Отця, і Сина.¹⁰ Коли хто приходить до вас, але не приносить науки цієї, не приймайте до дому його, і не вітайте його!

¹⁶ Ангол, що рятує мене від усього лихого, нехай поблагословить цих юнаків, і нехай буде зване в них ім'я моє й ім'я батьків моїх Авраама та Ісака, і нехай вони множаться, як та риба, посеред землі.

¹ І промовив Давид до Господа слова оцієї пісні того дня, як Господь урятував був його з руки всіх його ворогів та з долоні Саулової,

⁴⁹ що рятує мене від моїх ворогів, Ти звеличив мене над повстанців на мене, спасаєш мене від насильника!

¹⁹ В шістьох лихах спасає тебе, а в сімох не діткне тебе зло:²⁰ Викупляє тебе Він від смерти за голоду, а в бою з рук меча.

¹⁹ Господь зламаносердим близький, і впокорених духом спасає.

⁴⁰ і Господь їм поможе та їх порятує, визволить їх від безбожних і їх збереже, бо вдавались до Нього вони!

² той скаже до Господа: Охороно моя та твердине моя, Боже мій, я надіюсь на Нього!³ Бо Він тебе вирве з тенет птахолова, з моровиці згубної,⁴ Він пером Своїм вкриє тебе, і під крильми Його заховаєшся ти! Щит та лук Його правда.⁵ Не будеш боятися страху нічного, ані стріли, що вдень пролітає,⁶ ані зарази, що в темряві ходить, ані моровиці, що нищить опівдні,

¹⁴ Що бажав він Мене, то його збережу, зроблю його сильним, бо знає ім'я Моє він;

¹⁰ не бійся, з тобою бо Я, і не озирайсь, бо Я Бог твій! Зміцню Я тебе, і тобі поможу, і правицею правди Своєї тебе Я підтримаю.

¹⁴ Не бійся, ти Яковів черве, ти жменько Ізраїлева: Я тобі поможу, говорить Господь, і твій Викупитель Святий Ізраїлів!

² Коли переходитимеш через води, Я буду з тобою, а через річки не затоплять тебе, коли будеш огонь переходити, не попечешся, і не буде палити тебе його полум'я.

¹⁹ І будуть вони воювати з тобою, та не переможуть тебе, бо Я із тобою, говорить Господь, щоб тебе рятувати!

²⁷ Від мене виданий наказ, щоб у всьому пануванні мого царства тремтіли та боялися перед Даниїловим Богом, бо Він Бог Живий і існує повіки, і царство Його не буде зруйноване, а панування Його аж до кінця.

¹⁶ Бо Я покажу йому, скільки має він витерпіти за Ім'я Моє.

²³ А як часу минуло доволі, юдеї змовилися його вбити,²⁴ та Савлові стала відома їхня змова. А вони день і ніч чатували в воротях, щоб убити його.²⁵ Тому учні забрали його вночі, та й із муру спустили в коші.

¹⁴ А вони, пішовши з Пергії, прийшли до Пісідійської Антіохії, і дня суботнього до синагоги ввійшли й посідали.

⁴⁵ Як юдеї ж побачили натовп, то наповнились заздрощів, і стали перечити мові Павла та богозневажати.

⁵⁰ Юдеї ж підбили побожних впливових жінок та значніших у місті, і зняли переслідування на Павла та Варнаву, та й вигнали їх із своєї землі.⁵¹ Вони ж, обтрусивши із ніг своїх порох на них, подалися в Іконію.

¹ І трапилось, що в Іконії вкупі ввійшли вони до синагоги юдейської, і промовили так, що безліч юдеїв й огречених увірували.² Невірні ж юдеї підбурили та роз'ятрили душі поган на братів.

⁵ Коли ж кинулися ті погани й юдеї з своїми старшими, щоб зневажити їх та камінням побити,⁶ то, дізнавшись про це, вони повтікали до міст лікаонських, до Лістри та Дервії, та в околиці їхні,

¹⁹ А з Антіохії та з Іконії посходились юдеї, і, підбуривши натовп, камінням побили Павла, та й за місто геть виволікли, мавши думку, що вмер він...²⁰ Коли ж учні його оточили, то він устав, та й вернувся до міста. А наступного дня він відбув із Варнавою в Дервію.²¹ І, як звістили Євангелію тому містові, і учнів багато придбали, вони повернулися в Лістру, та в Іконію, та в Антіохію,

¹⁹ і служив Господеві з усією покорою, і з рясними слізьми та напастями, що спіткали мене від юдейської змови,

²³ тільки Дух Святий в кожному місті засвідчує, кажучи, що кайдани та муки чекають мене...²⁴ Але я ні про що не турбуюсь, і свого життя не вважаю для себе цінним, аби но скінчити дорогу свою та служіння, яке я одержав від Господа Ісуса, щоб засвідчити Євангелію благодаті Божої.

³² І він зараз узяв вояків та сотників, і подався до них. А вони, як угледіли тисяцького й вояків, то бити Павла перестали.³³ Приступив тоді тисяцький, та й ухопив його, і двома ланцюгами зв'язати звелів, і допитувати став: хто такий він і що він зробив?

¹⁰ А коли колотнеча велика зчинилась, то тисяцький, боячись, щоб Павла не роздерли, звелів воякам увійти та забрати його з-поміж них, і відвести в фортецю.

¹² А коли настав день, то дехто з юдеїв зібрались, та клятву склали, говорячи, що ні їсти, ні пити не будуть, аж доки Павла не заб'ють!¹³ А тих, що закляття таке поклали, було більш сорока.¹⁴ І вони приступили до первосвящеників та старших і сказали: Ми клятву склали нічого не їсти, аж поки заб'ємо Павла!¹⁵ Отож разом із синедріоном передайте тисяцькому, щоб до вас він привів його, ніби хочете ви докладніш розізнати про нього. А ми, перше ніж він наблизиться, готові забити його...¹⁶ Як зачув же сестрінець Павлів про цю змову, то прибув, і ввійшов у фортецю, і Павла завідомив.¹⁷ Павло ж зараз покликав одного з сотників, та й сказав: Цього юнака запровадь до тисяцького, бо він має йому щось сказати.¹⁸ Той же взяв його, та й запровадив до тисяцького та сказав: Павло в'язень покликав мене, і просив запровадити до тебе цього юнака, що має тобі щось сказати.¹⁹ І взяв тисяцький того за руку, і набік відвів і спитав: Що ти маєш звістити мені?²⁰ А той розповів: Змову склали юдеї, просити тебе, щоб ти взавтра до синедріону Павла припровадив, ніби хочуть вони докладніш розпізнати про нього.²¹ Отож, не послухайся їх, бо чигає на нього їх більш сорока чоловіка, що клятву склали ні їсти, ні пити, аж доки його не заб'ють... І тепер он готові вони, і чекають твого приречення.²² Тоді тисяцький відпустив юнака, наказавши йому не розповідати ані одному, що мені ти це виявив.²³ І він закликав котрихсь двох із сотників, і наказа: Пришикуйте на третю годину вночі дві сотні вояків, щоб іти до Кесарії, і кіннотчиків сімдесят, та дві сотні стрільців.²⁴ Приготуйте також в'ючаків і Павла посадіть, і здоровим його проведіть до намісника Фелікса.

³ і ніби милости просили для нього, щоб до Єрусалиму його припровадив, вони змову вчинили, щоб смерть заподіяти йому по дорозі.⁴ А Фест відповів, що Павла стережуть у Кесарії, і він сам незабаром туди подається.

¹⁷ Визволяю тебе від твого народу та від поган, до яких Я тебе посилаю,

²² Але, поміч від Бога одержавши, я стою аж до дня сьогоднішнього та свідкую малому й великому, нічого не розповідаючи, окрім того, що сказали Пророки й Мойсей, що статися має,

³⁵ Хто нас розлучить від любови Христової? Чи недоля, чи утиск, чи переслідування, чи голод, чи нагота, чи небезпека, чи меч?³⁶ Як написано: За Тебе нас цілий день умертвляють, нас уважають за овець, приречених на заколення.³⁷ Але в цьому всьому ми перемагаємо Тим, Хто нас полюбив.

⁹ Бо я думаю, що Бог нас, апостолів, поставив за найостанніших, мов на смерть засуджених, бо ми стали дивовищем світові, і Анголам, і людям.¹⁰ Ми нерозумні Христа ради, а ви мудрі в Христі; ми слабі, ви ж міцні; ви славні, а ми безчесні!¹¹ Ми до цього часу і голодуємо, і прагнемо, і нагі ми, і катовані, і тиняємось,

⁸ Бо не хочемо, браття, щоб не відали ви про нашу скорботу, що в Азії трапилась нам, бо над міру й над силу були ми обтяжені, так що ми не надіялися навіть жити.⁹ Та самі ми в собі мали присуд на смерть, щоб нам не покладати надії на себе, а на Бога, що воскрешує мертвих,¹⁰ що від смерти такої нас визволив і визволяє, і на Нього й покладаємося, що й ще визволить Він,

⁸ У всьому нас тиснуть, та не потиснені ми; ми в важких обставинах, але не впадаємо в розпач.⁹ Переслідують нас, але ми не полишені; ми повалені, та не погублені.¹⁰ Ми завсіди носимо в тілі мертвість Ісусову, щоб з'явилося в нашому тілі й життя Ісусове.¹¹ Бо завсіди нас, що живемо, віддають на смерть за Ісуса, щоб з'явилось Ісусове в нашому смертельному тілі.

²³ Слуги Христові вони? Говорю нерозумне: більш я! Я був більш у працях, у ранах над міру, частіш у в'язницях, часто при смерті.²⁴ Від євреїв п'ять раз я прийняв був по сорок ударів без одного,²⁵ тричі киями бито мене, один раз мене каменували, тричі розбивсь корабель, ніч і день я пробув у глибочині морській;²⁶ у мандрівках я часто бував, бував у небезпеках на річках, у небезпеках розбійничих, у небезпеках свого народу, у небезпеках поган, у небезпеках по містах, у небезпеках на пустині, у небезпеках на морі, у небезпеках між братами фальшивими,²⁷ у виснажуванні та в праці, часто в недосипанні, у голоді й спразі, часто в пості, у холоді та в наготі.²⁸ Окрім зовнішнього, налягають на мене денні повинності й журба про всі Церкви.

⁷ Я змагався добрим змагом, свій біг закінчив, віру зберіг.

¹⁷ Але Господь став при мені та й мене підкріпив, щоб проповідь виконалась через мене, та щоб усі погани почули її. І я визволився з пащі лев'ячої...¹⁸ А від усякого вчинку лихого Господь мене визволить та збереже для Свого Небесного Царства. Йому слава на віки вічні, амінь!

³³ Ви були то видовищем зневаги й знущання, то були учасниками тих, що жили так.³⁴ Ви бо страждали й з ув'язненими, і грабунок свого майна прийняли з потіхою, відаючи, що маєте в небі для себе майно неминуще та краще.

⁹ то вміє Господь рятувати побожних від спокуси, а неправедних берегти на день суду для кари,

¹⁴ І говорили Йосипові сини з Ісусом, кажучи: Чому ти дав мені на спадок один жеребок та наділ один, а я ж народ численний, бо до цього часу благословив мене Господь.

¹² Лихе замишляє безбожний на праведного, і скрегоче на нього своїми зубами,¹³ та Господь посміється із нього, бачить бо Він, що наближується його день!¹⁴ Безбожні меча добувають та лука свого натягають, щоб звалити нужденного й бідного, щоб порізати людей простої дороги,¹⁵ та ввійде їхній меч до їхнього власного серця, і поламані будуть їхні луки!

¹⁰ Блаженні вигнані за правду, бо їхнє Царство Небесне.¹¹ Блаженні ви, як ганьбити та гнати вас будуть, і будуть облудно на вас наговорювати всяке слово лихе ради Мене.¹² Радійте та веселіться, нагорода бо ваша велика на небесах! Бо так гнали й пророків, що були перед вами.

²² І за Ім'я Моє будуть усі вас ненавидіти. А хто витерпить аж до кінця, той буде спасений.²³ А коли будуть вас переслідувати в однім місті, утікайте до іншого. Поправді кажу вам, не встигнете ви обійти міст Ізраїлевих, як прийде Син Людський.²⁴ Учень не більший за вчителя, а раб понад пана свого.²⁵ Доволі для учня, коли буде він, як учитель його, а раб як господар його. Коли Вельзевулом назвали господаря дому, скільки ж більше назвуть так домашніх його!

²⁴ Промовив тоді Ісус учням Своїм: Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай візьме свого хреста, та й іде вслід за Мною.

³⁴ І ось тому посилаю до вас Я пророків, і мудрих, і книжників; частину їх ви повбиваєте та розіпнете, а частину їх ви бичуватимете в синагогах своїх, і будете гнати з міста до міста.

³⁰ і не одержав би в сто раз більше тепер, цього часу, серед переслідувань, домів, і братів, і сестер, і матерів, і дітей, і піль, а в віці наступному вічне життя.

²⁶ Коли хто приходить до Мене, і не зненавидить свого батька та матері, і дружини й дітей, і братів і сестер, а до того й своєї душі, той не може буть учнем Моїм!²⁷ І хто свого хреста не несе, і не йде вслід за Мною, той не може бути учнем Моїм!

¹⁹ Коли б ви зо світу були, то своє світ любив би. А що ви не зо світу, але Я вас зо світу обрав, тому світ вас ненавидить.²⁰ Пригадайте те слово, яке Я вам сказав: Раб не більший за пана свого. Як Мене переслідували, то й вас переслідувати будуть; як слово Моє зберігали, берегтимуть і ваше.²¹ Але все це робитимуть вам за Ім'я Моє, бо не знають Того, хто послав Мене.

² Вас виженуть із синагог. Прийде навіть година, коли кожен, хто вам смерть заподіє, то думатиме, ніби службу приносить він Богові!

³³ Це Я вам розповів, щоб мали ви мир у Мені. Страждання зазнаєте в світі, але будьте відважні: Я світ переміг!

¹⁴ Я їм дав Твоє слово, але світ їх зненавидів, бо вони не від світу, як і Я не від світу.

²² душі учнів зміцняючи, просячи перебувати в вірі, та навчаючи, що через великі утиски треба нам входити у Боже Царство.

¹⁹ Коли ми надіємося на Христа тільки в цьому житті, то ми найнещасніші від усіх людей!

¹² Бо це нам хвала, свідчення нашого сумління, що в святості й чистості Божій, не в тілесній мудрості, але в Божій благодаті жили ми на світі, особливо ж у вас.

³ щоб ані один не хитався в цім горі. Самі бо ви знаєте, що на те нас призначено.⁴ Бо коли ми були в вас, то казали вам наперед, що маємо страждати, як і сталось, і знаєте ви.

² за царів та за всіх, хто при владі, щоб могли ми провадити тихе й мирне життя в усякій побожності та чистості.

¹⁶ Безсумнівно, велика це таємниця благочестя: Хто в тілі з'явився, Той оправданий Духом, Анголам показався, проповіданий був між народами, увірувано в Нього в світі, Він у славі вознісся!

³ А коли хто навчає інакше, і не приступає до здорових слів Господа нашого Ісуса Христа та до науки, що вона за правдивою вірою,

¹ Павло, раб Божий, а апостол Ісуса Христа, по вірі вибраних Божих і пізнанні правди, що за благочестям,

¹² і навчає нас, щоб ми, відцуравшись безбожности та світських пожадливостей, жили помірковано та праведно, і побожно в теперішнім віці,

³² І що ще скажу? Бо не стане часу мені, щоб оповідати про Гедеона, Варака, Самсона, Ефтая, Давида й Самуїла та про пророків,³³ що вірою царства побивали, правду чинили, одержували обітниці, пащі левам загороджували,³⁴ силу огненну гасили, утікали від вістря меча, зміцнялись від слабости, хоробрі були на війні, обертали в розтіч полки чужоземців;³⁵ жінки діставали померлих своїх із воскресіння; а інші бували скатовані, не прийнявши визволення, щоб отримати краще воскресіння;³⁶ а інші дізнали наруги та рани, а також кайдани й в'язниці.³⁷ Камінням побиті бували, допитувані, перепилювані, умирали, зарубані мечем, тинялися в овечих та козячих шкурах, збідовані, засумовані, витерпілі.³⁸ Ті, що світ не вартий був їх, тинялися по пустинях та горах, і по печерах та проваллях земних.

²⁰ Бо яка похвала, коли терпите ви, як вас б'ють за провини? Але коли з мукою терпите за добрі вчинки, то це вгодне Богові!²¹ Бо на це ви покликані. Бо й Христос постраждав за нас, і залишив нам приклада, щоб пішли ми слідами Його.

¹⁴ А коли ви за правду й страждаєте, то ви блаженні! А їхнього страху не бійтеся, і не тривожтеся!

¹² Улюблені, не дивуйтесь огневі, що вам посилається на випробовування, немов би чужому випадку для вас.¹³ Але через те, що берете ви участь у Христових стражданнях, то тіштеся, щоб і в з'явленні слави Його раділи ви й звеселялись.¹⁴ Коли ж вас ганьблять за Христове Ім'я, то ви блаженні, бо на вас спочиває Дух слави й Дух Божий.¹⁵ Ніхто з вас хай не страждає, як душогуб, або злодій, або злочинець, або ворохобник,¹⁶ а коли як християнин, то нехай не соромиться він, але хай прославляє Бога за те.

⁹ Противтесь йому, тверді в вірі, знавши, що ті самі муки трапляються й вашому братству по світі.¹⁰ А Бог усякої благодаті, що покликав вас до вічної слави Своєї в Христі, нехай Сам удосконалить вас, хто трохи потерпів, хай упевнить, зміцнить, уґрунтує.

⁹ Я, Іван, ваш брат і спільник у біді, і в царстві, і в терпінні в Ісусі, був на острові, що зветься Патмос, за Слово Боже і за свідчення Ісуса Христа.¹⁰ Я був у дусі Господнього дня, і почув за собою голос гучний, немов сурми,

¹⁴ І сказав я йому: Мій пане, ти знаєш! Він же мені відказав: Це ті, що прийшли від великого горя, і випрали одіж свою, та вибілили її в крові Агнця...

⁴ Його хвіст змів третину зір із Неба та й кинув додолу. І змій стояв перед жінкою, що мала вродити, щоб з'їсти дитину її, коли вродить...

⁷ І сталась на небі війна: Михаїл та його Анголи вчинили зо змієм війну. І змій воював та його анголи,⁸ та не втрималися, і вже не знайшлося їм місця на небі.⁹ І скинений був змій великий, вуж стародавній, що зветься диявол і сатана, що зводить усесвіт, і скинений був він додолу, а з ним і його анголи були скинені.¹⁰ І я почув гучний голос на небі, який говорив: Тепер настало спасіння, і сила, і царство нашого Бога, і влада Христа Його, бо скинений той, хто братів наших скаржив, хто перед нашим Богом оскаржував їх день і ніч!

¹⁶ В Нього сила та задум, у Нього заблуджений і той, хто призводить до блуду.

²⁰ Він годується попелом! Звело його серце обманене, і він не врятує своєї душі, та не скаже: Хіба не брехня у правиці моїй?

⁶ І тепер ви знаєте, що саме не допускає з'явитись йому своєчасно.⁷ Бо вже діється таємниця беззаконня; тільки той, хто тримає тепер, буде тримати, аж поки не буде усунений він із середини.⁸ І тоді то з'явиться той беззаконник, що його Господь Ісус заб'є Духом уст Своїх і знищить з'явленням приходу Свого.

¹ А Дух ясно говорить, що від віри відступляться дехто в останні часи, ті, хто слухає духів підступних і наук демонів,

¹⁶ Стережися ж базікань марних, бо вони ще більше провадять до безбожности,¹⁷ а їхнє слово, як рак, буде ширитися. Від таких Гіменей і Філіт,

²⁰ Бо коли хто втече від нечистости світу через пізнання Господа й Спасителя Ісуса Христа, а потому знов заплутуються ними та перемагаються, то останнє буває для них гірше першого.

⁹ І скинений був змій великий, вуж стародавній, що зветься диявол і сатана, що зводить усесвіт, і скинений був він додолу, а з ним і його анголи були скинені.

¹⁴ І зводить вона мешканців землі через ознаки, що їх дано їй чинити перед звіриною, намовляючи мешканців землі зробити образа звірини, що має рану від меча, та живе.

²³ І світло свічника вже не буде світити в тобі, і голос молодого й молодої вже не буде чутий в тобі. Бо купці твої були земні вельможі, бо твоїм ворожбитством були зведені всі народи!

³¹ бо Він визначив день, коли хоче судити поправді ввесь світ через Мужа, що Його наперед Він поставив, і Він подав доказа всім, із мертвих Його воскресивши.

⁵ Один вирізнює день від дня, інший же про кожен день судить однаково. Нехай кожен за власною думкою тримається свого переконання.

² Хай потішаться їхні серця, у любові поєднані, для всякого багатства повного розуміння, для пізнання таємниці Бога, Христа,

¹³ Тому то й ми дякуємо Богові безперестанку, що, прийнявши почуте від нас Слово Боже, прийняли ви не як слово людське, але як правдиво то є Слово Боже, що й діє в вас, віруючих.

¹⁶ Уважай на самого себе та на науку, тримайся цього. Бо чинячи так, ти спасеш і самого себе, і тих, хто тебе слухає!

¹³ Май же за взір здорових слів ті, які від мене почув ти у вірі й любові, що в Христі Ісусі вона.

² А що чув ти від мене при багатьох свідках, те передай вірним людям, що будуть спроможні й інших навчити.

¹⁵ І ти знаєш з дитинства Писання святе, що може зробити тебе мудрим на спасіння вірою в Христа Ісуса.

¹¹ Ми ж бажаємо, щоб кожен із вас виявляв таку саму завзятість на певність надії аж до кінця,

²² то приступімо з щирим серцем, у повноті віри, окропивши серця від сумління лукавого та обмивши тіла чистою водою!

¹⁸ А Самуїл служив перед Господнім лицем. Отрок був оперезаний лляним ефодом.

³ І восьмого року царювання свого, бувши ще юнаком, розпочав він звертатися до Бога батька свого Давида, а дванадцятого року розпочав очищати Юду та Єрусалим від пагірків, і Астарт, і бовванів різаних та литих.

⁷ Вихід його з краю неба, а обіг його аж на кінці його, і від спеки його ніщо не заховається.

¹⁷ Боже, навчав Ти мене від юнацтва мого, і аж дотепер я звіщаю про чуда Твої.

⁹⁸ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя!⁹⁹ Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя!

¹⁷ Я кохаю всіх тих, хто кохає мене, хто ж шукає мене мене знайде!

⁶ Привчай юнака до дороги його, і він, як постаріється, не уступиться з неї.

¹ І пам'ятай в днях юнацтва свого про свого Творця, аж поки не прийдуть злі дні, й не наступлять літа, про які говорити ти будеш: Для мене вони неприємні!

²¹ Але об'являю тобі записане в книзі правди. І немає нікого, хто зміцняв би мене проти них, окрім вашого князя Михаїла.

²⁹ Ісус же промовив у відповідь їм: Помиляєтесь ви, не знавши писання, ні Божої сили.

¹⁵ Бо він буде великий у Господа, ні вина, ні п'янкого напою не питиме, і наповниться Духом Святим ще з утроби своєї матері.

⁴⁰ А Дитина росла та зміцнялася духом, набираючись мудрости. І благодать Божа на Ній пробувала.

²⁷ І Він почав від Мойсея, і від Пророків усіх, і виясняв їм зо всього Писання, що про Нього було.

³² І говорили вони один одному: Чи не палало нам серце обом, коли промовляв Він до нас по дорозі, і коли виясняв нам Писання?...

⁴⁵ Тоді розум розкрив їм, щоб вони розуміли Писання.

³⁹ Дослідіть но Писання, бо ви думаєте, що в них маєте вічне життя, вони ж свідчать про Мене!⁴⁰ Та до Мене прийти ви не хочете, щоб мати життя.

⁴³ Усі пророки свідкують про Нього, що кожен, хто вірує в Нього, одержить прощення гріхів Його Йменням.

²⁹ Коли ж усе виповнилось, що про Нього написане, то зняли Його з дерева, та й до гробу поклали.

³⁸ Отже, мужі-браття, хай відомо вам буде, що прощення гріхів через Нього звіщається вам.³⁹ І в усім, у чому ви не могли виправдатись Законом Мойсеєвим, через Нього виправдується кожен віруючий.

² І Павло, за звичаєм своїм, до них увійшов, і з ними змагавсь три суботі з Писання,

² яке Він перед тим приобіцяв через Своїх пророків у святих Писаннях,

²⁶ а тепер виявлена, і через пророцькі писання, з наказу вічного Бога, на послух вірі по всіх народах провіщена,

³ Бо я передав вам найперш, що й прийняв, що Христос був умер ради наших гріхів за Писанням,⁴ і що Він був похований, і що третього дня Він воскрес за Писанням,

⁵ Я приводжу на пам'ять собі твою нелицемірну віру, що перше була оселилася в бабі твоїй Лоіді та в твоїй матері Евнікії; певен же я, що й у тобі вона оселилась.

¹⁰ Про це спасіння розвідували та допитувалися пророки, що звіщали про благодать, призначену вам.¹¹ Вони досліджували, на котрий чи на який час показував Дух Христів, що в них був, коли Він сповіщав про Христові страждання та славу, що прийдуть по них.¹² Їм відкрито було, що вони не для себе самих, а для вас служили тим, що тепер звіщено вам через благовісників Духом Святим, із неба посланим, на що бажають дивитися Анголи.

²⁰ бо ви знаєте перше про те, що жодне пророцтво в Писанні від власного вияснення не залежить.²¹ Бо пророцтва ніколи не було з волі людської, а звіщали його святі Божі мужі, проваджені Духом Святим.

¹⁶ як і по всіх посланнях, що в них він говорить про це. У них є дещо тяжко зрозуміле, що неуки та незміцнені перекручують, як і інші Писання, на власну загибіль свою.

¹¹ А це свідчення, що Бог життя вічне нам дав, а життя це у Сині Його.¹² Хто має Сина, той має життя; хто не має Сина Божого, той не має життя.

¹⁰ І я впав до його ніг, щоб вклонитись йому. І він каже мені: Таж ні! Я співслуга твій та братів твоїх, хто має засвідчення Ісусове, Богові вклонися! Бо засвідчення Ісусове, то дух пророцтва.

³⁶ Він дав тобі з неба почути Його голос, щоб навчити тебе, а на землі показав тобі Свій великий огонь, і слова Його чув ти з середини огню.

² Дух Господній говорить в мені, а слово Його на моїм язику!

²⁰ І Духа Свого доброго Ти давав, щоб зробити їх мудрими, і манни Своєї не стримував від їхніх уст, і воду Ти їм давав на їхнє прагнення.

⁷ Вихід його з краю неба, а обіг його аж на кінці його, і від спеки його ніщо не заховається.⁸ Господній Закон досконалий, він зміцнює душу. Свідчення Господа певне, воно недосвідченого умудряє.⁹ Справедливі Господні накази, бо серце вони звеселяють. Заповідь Господа чиста, вона очі просвітлює.¹⁰ Страх Господа чистий, він навіки стоїть. Присуди Господа правда, вони справедливі всі разом,¹¹ дорожчі вони понад золото і понад безліч щирого золота, і солодші за мед і за сік щільниковий,

⁹ Чим додержить юнак у чистоті свою стежку? Як держатиметься Твоїх слів!

¹¹ Я в серці своїм заховав Твоє слово, щоб мені не грішити проти Тебе.

⁹⁷ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя!⁹⁸ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя!⁹⁹ Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя!¹⁰⁰ Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх!¹⁰¹ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого.¹⁰² Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене.¹⁰³ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам!¹⁰⁴ Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди!

¹³⁰ Вхід у слова Твої світло дає, недосвідчених мудрими робить.

²³ Бо заповідь Божа світильник, а наука то світло, дорога ж життя то навчальні картання,

¹⁰ Люта кара на того, хто путь оставляє, а хто осторогу ненавидить, той умирає.

³¹ Ухо, що навчання життя вислуховує, буде перебувати між мудрими.

⁷ О ти, що звешся Яковів дім, чи змалів Дух Господній? Чи ці чини Його? Хіба добре не роблять слова Мої тому, хто ходить правдиво?

⁵² І Він їм сказав: Тому кожен книжник, що навчений про Царство Небесне, подібний до того господаря, що з скарбниці своєї виносить нове та старе.

⁴² Ісус промовляє до них: Чи ви не читали ніколи в Писанні: Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем; від Господа сталося це, і дивне воно в очах наших!

³¹ А про воскресення померлих хіба не читали прореченого вам від Бога, що каже:³² Я Бог Авраамів, і Бог Ісаків, і Бог Яковів; Бог не є Богом мертвих, а живих.

⁴³ Він до них промовляє: Як же то силою Духа Давид Його Господом зве, коли каже:

⁵⁴ Але як має збутись Писання, що так статися мусить?

⁵⁶ Це ж сталось усе, щоб збулися писання пророків. Усі учні тоді залишили Його й повтікали...

²⁴ Ісус їм відказав: Чи ви не тому помиляєтесь, що не знаєте ані Писання, ані Божої сили?

³⁶ Адже той Давид Святим Духом сказав: Промовив Господь Господеві моєму: сядь праворуч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!

²⁰ Бо кожен, хто робить лихе, ненавидить світло, і не приходить до світла, щоб не зганено вчинків його.

³⁵ Коли тих Він богами назвав, що до них слово Боже було, а Писання не може порушене бути,

¹⁶ Мужі-браття! Належало збутись Писанню тому, що устами Давидовими Дух Святий був прорік про Юду, який показав дорогу для тих, хто Ісуса схопив,

²⁵ Він був навчений дороги Господньої, і, палаючи духом, промовляв і про Господа пильно навчав, знаючи тільки Іванове хрищення.

²⁰ як нічого корисного я не минув, щоб його вам звістити й навчити вас прилюдно і в домах.

²⁷ бо я не вхилявсь об'являти вам усю волю Божу!

²⁵ Вони між собою незгідні були й повиходили, як промовив Павло одне слово, що добре прорік Дух Святий отцям нашим через пророка Ісаю,

²⁰ виховник нерозумним, учитель дітям, що ти маєш зразок знання й правди в Законі.

² Багато, на всякий спосіб, а насамперед, що їм довірені були Слова Божі.

²³ Та не написано за нього одного, що залічено йому,

⁴ А все, що давніше написане, написане нам на науку, щоб терпінням і потіхою з Писання ми мали надію.

⁷ І кожному дається виявлення Духа на користь.

⁸ І Писання, передбачивши, що вірою Бог виправдає поган, благовістило Авраамові: Благословляться в тобі всі народи!

¹¹ І Він, отож, настановив одних за апостолів, одних за пророків, а тих за благовісників, а тих за пастирів та вчителів,¹² щоб приготувати святих на діло служби для збудування тіла Христового,¹³ аж поки ми всі не досягнемо з'єднання віри й пізнання Сина Божого, Мужа досконалого, у міру зросту Христової повноти,¹⁴ щоб більш не були ми малолітками, що хитаються й захоплюються від усякого вітру науки за людською оманою та за лукавством до хитрого блуду,¹⁵ щоб були ми правдомовні в любові, і в усьому зростали в Нього, а Він Голова, Христос.¹⁶ А з Нього все тіло, складене й зв'язане всяким допомічним суглобом, у міру чинности кожного окремого члена, чинить зріст тіла на будування самого себе любов'ю.

¹¹ і не беріть участи в неплідних ділах темряви, а краще й докоряйте.¹² Бо соромно навіть казати про те, що роблять вони потаємно!¹³ Усе ж те, що світлом докоряється, стає явне, бо все, що явне стає, то світло.

² Проповідуй Слово, допоминайся вчасно-невчасно, докоряй, забороняй, переконуй з терпеливістю та з наукою.

⁷ Тому то, як каже Дух Святий: Сьогодні, як голос Його ви почуєте,

¹² Бо Боже Слово живе та діяльне, гостріше від усякого меча обосічного, проходить воно аж до поділу душі й духа, суглобів та мозків, і спосібне судити думки та наміри серця.

¹ А віра то підстава сподіваного, доказ небаченого.

¹⁹ І ми маємо слово пророче певніше. І ви добре робите, що на нього вважаєте, як на світильника, що світить у темному місці, аж поки зачне розвиднятися, і світова зірниця засяє у ваших серцях,

¹⁸ І розповів я їм про руку Бога мого, що вона добра до мене, а також слова царя, які сказав він мені. І сказали вони: Станемо й збудуємо! І зміцнили вони руки свої на добре діло.

⁹⁸ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя!⁹⁹ Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя!¹⁰⁰ Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх!

³⁶ А в Йоппії була одна учениця, на ймення Тавіта, що в перекладі Сарною зветься. Вона повна була добрих вчинків та милостині, що чинила.

⁸ А Бог має силу всякою благодаттю вас збагатити, щоб ви, мавши завжди в усьому всілякий достаток, збагачувалися всяким добрим учинком,

¹⁰ Бо ми Його твориво, створені в Христі Ісусі на добрі діла, які Бог наперед приготував, щоб ми в них перебували.

²¹ Отож, хто від цього очистить себе, буде посуд на честь, освячений, потрібний Володареві, приготований на всяке добре діло.

¹⁴ що Самого Себе дав за нас, щоб нас визволити від усякого беззаконства та очистити Собі людей вибраних, у добрих ділах запопадливих.

¹ Нагадуй їм, щоб слухали влади верховної та корилися їй, і до всякого доброго діла готові були,

²⁴ І уважаймо один за одним для заохоти до любови й до добрих учинків.