Isaiah 53 Cross References - Ukrainian

¹ Хто нашій спасенній тій звістці повірив, і над ким відкривалось рамено Господнє?² Бо Він виріс перед Ним, мов галузка, і мов корінь з сухої землі, не мав Він принади й не мав пишноти; і ми Його бачили, та краси не було, щоб Його пожадати!³ Він погорджений був, Його люди покинули, страдник, знайомий з хоробами, і від Якого обличчя ховали, погорджений, і ми не цінували Його...⁴ Направду ж Він немочі наші узяв і наші болі поніс, а ми уважали Його за пораненого, ніби Бог Його вдарив поразами й мучив...⁵ А Він був ранений за наші гріхи, за наші провини Він мучений був, кара на Ньому була за наш мир, Його ж ранами нас уздоровлено!⁶ Усі ми блудили, немов ті овечки, розпорошились кожен на власну дорогу, і на Нього Господь поклав гріх усіх нас!⁷ Він гноблений був та понижуваний, але уст Своїх не відкривав. Як ягня був проваджений Він на заколення, й як овечка перед стрижіями своїми мовчить, так і Він не відкривав Своїх уст...⁸ Від утиску й суду Він забраний був, і хто збагне Його рід? Бо з краю живих Він відірваний був, за провини Мого народу на смерть Його дано...⁹ І з злочинцями визначили Йому гроба Його, та Його поховали в багатого, хоч провини Він не учинив, і не було в Його устах омани...¹⁰ Та зволив Господь, щоб побити Його, щоб муки завдано Йому. Якщо ж душу Свою покладе Він як жертву за гріх, то побачить насіння, і житиме довгії дні, і замір Господній рукою Його буде мати поводження!¹¹ Він через муки Своєї душі буде бачити плід, та й насититься. Справедливий, Мій Отрок, оправдає пізнанням Своїм багатьох, і їхні гріхи понесе.¹² Тому то дам уділ Йому між великими, і з потужними буде ділити здобич за те, що на смерть віддав душу Свою, і з злочинцями був порахований, хоч гріх багатьох Сам носив і заступавсь за злочинців!

⁵ І з'явиться слава Господня, і разом побачить її кожне тіло, бо уста Господні оце прорекли!

⁹ Збудися, збудись, зодягнися у силу, рамено Господнє! Збудися, як у давнину, як за покоління віків! Хіба це не ти Рагава зрубало, крокодила здіравило?

¹⁰ Господь обнажив на очах усіх народів святеє рамено Своє, і спасіння від нашого Бога побачать всі кінці землі!

⁸ Господь присягнув був Своєю правицею й потужним раменом Своїм: Направду, не дам уже збіжжя твого ворогам твоїм, і пити не будуть чужинці твого виноградного соку, що ти працював біля нього!

²⁵ Того часу, навчаючи, промовив Ісус: Прославляю Тебе, Отче, Господи неба й землі, що втаїв Ти оце від премудрих і розумних, та його немовлятам відкрив.

¹⁷ А Ісус відповів і до нього промовив: Блаженний ти, Симоне, сину Йонин, бо не тіло і кров тобі оце виявили, але Мій Небесний Отець.

⁷ Він прийшов на свідоцтво, щоб засвідчити про Світло, щоб повірили всі через нього.

¹² А всім, що Його прийняли, їм владу дало дітьми Божими стати, тим, що вірять у Ймення Його,

³⁸ щоб справдилось слово пророка Ісаї, який провіщав: Хто повірив тому, що ми, Господи, чули, а Господнє рамено кому об'явилось?

¹⁶ Бо я не соромлюсь Євангелії, бож вона сила Божа на спасіння кожному, хто вірує, перше ж юдеєві, а потім гелленові.¹⁷ Правда бо Божа з'являється в ній з віри в віру, як написано: А праведний житиме вірою.¹⁸ Бо гнів Божий з'являється з неба на всяку безбожність і неправду людей, що правду гамують неправдою,

¹⁶ Але не всі послухались Євангелії. Бо Ісая каже: Господи, хто повірив тому, що почув був від нас?¹⁷ Тож віра від слухання, а слухання через Слово Христове.

¹⁸ Бож слово про хреста тим, що гинуть, то глупота, а для нас, що спасаємось, Сила Божа!

²⁴ а для самих покликаних юдеїв та греків Христа, Божу силу та Божую мудрість!

¹⁸ просвітив очі вашого серця, щоб ви зрозуміли, до якої надії Він вас закликає, і який багатий Його славний спадок у святих,¹⁹ і яка безмірна велич Його сили в нас, що віруємо за виявленням потужної сили Його,

¹ І вийде Пагінчик із пня Єссеєвого, і Галузка дасть плід із коріння його.

¹⁴ Як багато-хто Ним дивувались, такий то був змінений образ Його, що й не був людиною, а вигляд Його, що й не був сином людським!

⁵ Ось дні наступають, говорить Господь, і поставлю Давидові праведну Парость, і Цар зацарює, і буде Він мудрий, і правосуддя та правду в Краю запровадить.

²² Так говорить Господь Бог: І візьму Я з верховіття високого кедру, і дам до землі. З чубка галузок його вирву тендітну, і Сам посаджу на високій та стрімкій горі.²³ На високій горі Ізраїлевій посаджу її, і вона випустить галузку й принесе плід, і стане сильною кедриною. І буде пробувати під ними усяке птаство, усяке крилате буде перебувати в тіні його галузок.²⁴ І пізнають усі польові дерева, що Я, Господь, понизив високе дерево, повищив дерево низьке, висушив дерево зелене, і дав розцвістися дереву сухому. Я, Господь, говорив і вчинив!

¹² І скажеш до нього, говорячи: Так говорить Господь Саваот, промовляючи: Оце муж, Цема ім'я йому, і зо свого місця виросте він, і збудує храма Господнього.

³ Хіба ж Він не тесля, син Маріїн, брат же Якову, і Йосипу, і Юді та Симонові? А сестри Його хіба тут не між нами? І вони спокушалися Ним...

¹² А Він відказав їм: Тож Ілля, коли прийде попереду, усе приготує. Та як же про Людського Сина написано, що мусить багато Він витерпіти, і буде зневажений?

⁷ І породила вона свого Первенця Сина, і Його сповила, і до ясел поклала Його, бо в заїзді місця не стало для них...

³⁹ А як виконали за Законом Господнім усе, то вернулись вони в Галілею, до міста свого Назарету.⁴⁰ А Дитина росла та зміцнялася духом, набираючись мудрости. І благодать Божа на Ній пробувала.

⁵¹ І пішов Він із ними, і прибув у Назарет, і був їм слухняний. А мати Його зберігала оці всі слова в своїм серці.⁵² А Ісус зростав мудрістю, і віком та благодаттю, у Бога й людей.

⁵⁸ Ісус же йому відказав: Мають нори лисиці, а гнізда небесні пташки, Син же Людський не має ніде й голови прихилити!

¹⁰ Воно в світі було, і світ через Нього повстав, але світ не пізнав Його.¹¹ До свого Воно прибуло, та свої відцурались Його.¹² А всім, що Його прийняли, їм владу дало дітьми Божими стати, тим, що вірять у Ймення Його,¹³ що не з крови, ані з пожадливости тіла, ані з пожадливости мужа, але народились від Бога.¹⁴ І Слово сталося тілом, і перебувало між нами, повне благодаті та правди, і ми бачили славу Його, славу як Однородженого від Отця.

²⁸ А вони його вилаяли та й сказали: То ти Його учень, а ми учні Мойсеєві.²⁹ Ми знаємо, що Бог говорив до Мойсея, звідки ж узявся Оцей, ми не відаємо.

⁴⁰ Та знову вони зняли крик, вимагаючи: Не Його, а Варавву! А Варавва був злочинець.

⁵ І вийшов назовні Ісус, у терновім вінку та в багрянім плащі. А Пилат до них каже: Оце Чоловік!

¹⁴ Був то ж день Приготовлення Пасхи, година була близько шостої. І він каже юдеям: Ось ваш Цар!¹⁵ Та вони закричали: Геть, геть із Ним! Розіпни Його! Пилат каже до них: Царя вашого маю розп'ясти? Первосвященики відповіли: Ми не маєм царя, окрім кесаря!

³ Бо що було неможливе для Закону, у чому був він безсилий тілом, Бог послав Сина Свого в подобі гріховного тіла, і за гріх осудив гріх у тілі,

⁶ Він, бувши в Божій подобі, не вважав за захват бути Богові рівним,⁷ але Він умалив Самого Себе, прийнявши вигляд раба, ставши подібним до людини; і подобою ставши, як людина,

¹⁴ чи то володарям, як від нього посланим для карання злочинців та для похвали доброчинців.

¹⁵ І потовстів Єшурун та й брикатися став. І ти потовстів, погрубів, став гладкий. І покинув він Бога, що його створив, і Скелю спасіння свого злегковажив.

⁶ До Тебе взивали вони і спасені були, на Тебе надіялися і не посоромились.⁷ А я червяк, а не чоловік, посміховище людське й погорда в народі.⁸ Всі, хто бачить мене, насміхаються з мене, розкривають роти, головою хитають!

¹⁰ бо ревність до дому Твойого з'їдає мене, і зневаги Твоїх зневажальників спадають на мене,¹¹ і постом я виплакав душу свою, а це сталось мені на зневагу...¹² За одежу надів я верету, і за приказку став я для них:

¹⁹ наблизись до моєї душі, порятуй же її, ради моїх ворогів відкупи Ти мене!...²⁰ Ти знаєш наругу мою, і мій сором та ганьбу мою, перед Тобою всі мої вороги!

²⁹ нехай скреслені будуть із книги життя, і хай не будуть записані з праведними!...

⁷ Так говорить Господь, Відкупитель Ізраїлів, Святий його, до погордженого на душі, до обридженого від людей, до раба тих володарів: Побачать царі, і князі повстають, і поклоняться ради Господа, що вірний, ради Святого Ізраїлевого, що вибрав Тебе.

⁶ Підставив Я спину Свою тим, хто б'є, а щоки Свої щипачам, обличчя Свого не сховав від ганьби й плювання.

⁴ Направду ж Він немочі наші узяв і наші болі поніс, а ми уважали Його за пораненого, ніби Бог Його вдарив поразами й мучив...

¹⁰ Та зволив Господь, щоб побити Його, щоб муки завдано Йому. Якщо ж душу Свою покладе Він як жертву за гріх, то побачить насіння, і житиме довгії дні, і замір Господній рукою Його буде мати поводження!

¹ А ти, Віфлеєме-Єфрате, хоч малий ти у тисячах Юди, із тебе Мені вийде Той, що буде Владика в Ізраїлі, і віддавна постання Його, від днів віковічних.

⁸ І знищив Я трьох пастухів за один місяць. І Я втратив терпіння до них, бо душа їхня обридила Мене.

¹² І сказав Я до них: Якщо добре це в ваших очах, дайте платню Мою, а як ні, перестаньте! І вони Мою платню відважили тридцять срібняків.¹³ І промовив до мене Господь: Кинь її ганчареві, ту славну ціну, що вони оцінили Мене! І Я взяв оті тридцять срібняків, і те кинув до дому Господнього, до ганчаря.

³⁷ І, взявши Петра й двох синів Зеведеєвих, зачав сумувати й тужити.³⁸ Тоді промовляє до них: Обгорнена сумом смертельним душа Моя! Залишіться тут, і попильнуйте зо Мною...

⁶⁷ Тоді стали плювати на обличчя Йому, та бити по щоках Його, інші ж киями били,

⁹ Тоді справдилось те, що сказав був пророк Єремія, промовляючи: І взяли вони тридцять срібняків, заплату Оціненого, що Його оцінили сини Ізраїлеві,¹⁰ і дали їх за поле ганчарське, як Господь наказав був мені.

³⁹ А хто побіч проходив, Його лихословили та головами своїми хитали,⁴⁰ і казали: Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш, спаси Самого Себе! Коли Ти Божий Син, то зійди з хреста!⁴¹ Так само ж і первосвященики з книжниками та старшими, насміхаючися, говорили:⁴² Він інших спасав, а Самого Себе не може спасти! Коли Цар Він Ізраїлів, нехай зійде тепер із хреста, і ми повіримо Йому!⁴³ Покладав Він надію на Бога, нехай Той Його тепер визволить, якщо Він угодний Йому. Бо Він говорив: Я Син Божий...⁴⁴ Також насміхалися з Нього й розбійники, що з Ним були розп'яті.

⁶³ і сказали: Пригадали ми, пане, собі, що обманець отой, як живий іще був, то сказав: По трьох днях Я воскресну.

³⁴ І сказав Він до них: Обгорнена сумом смертельним душа Моя! Залишіться тут і пильнуйте!

¹⁹ І тростиною по голові Його били, і плювали на Нього. І навколішки кидалися та вклонялись Йому...

⁵³ І насміхалися з Нього, бо знали, що вмерла вона.

²² І сказав Він: Синові Людському треба багато страждати, і Його відцураються старші, і первосвященики, і книжники, і буде Він убитий, але третього дня Він воскресне!

¹⁴ Чули все це й фарисеї, що були сріблолюбці, та й стали сміятися з Нього.

³¹ І, взявши Дванадцятьох, промовив до них: Оце в Єрусалим ми йдемо, і все здійсниться, що писали Пророки про Людського Сина.³² Бо Він виданий буде поганам, і буде осміяний, і покривджений, і опльований,³³ і, збичувавши, уб'ють Його, але третього дня Він воскресне!

⁴¹ І коли Він наблизився, і місто побачив, то заплакав за ним,

¹⁸ А народ став кричати й казати: Візьми Цього, відпусти ж нам Варавву!¹⁹ А той за повстання одне, яке сталося в місті, і за вбивство посаджений був до в'язниці.²⁰ І знову сказав їм Пилат, хотячи відпустити Ісуса.²¹ Та кричали вони й говорили: Розіпни, розіпни Його!²² Він же втретє промовив до них: Яке ж зло вчинив Він? Я нічого, що на смерть заслуговувало б, на Нім не знайшов. Отже я покараю Його й відпущу.²³ А вони сильним криком свого домагалися, та вимагали розп'ясти Його. І взяв гору крик їхній та первосвящеників.²⁴ І Пилат присудив, щоб було, як просили вони:²⁵ відпустив їм Варавву, посадженого за повстання та вбивство в в'язницю, за якого просили вони, а Ісуса віддав їхній волі...

¹⁰ Воно в світі було, і світ через Нього повстав, але світ не пізнав Його.¹¹ До свого Воно прибуло, та свої відцурались Його.

⁴⁸ Відізвались юдеї й сказали Йому: Чи ж не добре ми кажемо, що Ти самарянин і демона маєш?

³⁵ І закапали сльози Ісусові...

¹³ Бог Авраамів, та Ісаків, та Яковів, Бог наших батьків, Сина Свого прославив, Ісуса, Якого ви видали, і відцуралися перед Пилатом, як він присудив був пустити Його.¹⁴ Але ви відцурались Святого та Праведного, і домагалися видати вам душогубця.¹⁵ Начальника ж життя ви забили, та Його воскресив Бог із мертвих, чого свідками ми!

¹⁵ та визволити тих усіх, хто все життя страхом смерти тримався в неволі.¹⁶ Бо приймає Він не Анголів, але Авраамове насіння.¹⁷ Тому мусів бути Він у всьому подібний братам, щоб стати милостивим та вірним Первосвящеником у Божих справах, для вблагання за гріхи людей.¹⁸ Бо в чому був Сам постраждав, випробовуваний, у тому Він може й випробовуваним помогти.

¹⁵ Бо ми маємо не такого Первосвященика, що не міг би співчувати слабостям нашим, але випробуваного в усьому, подібно до нас, окрім гріха.

⁷ Він за днів тіла Свого з голосінням великим та слізьми приніс був благання й молитви до Того, хто від смерти Його міг спасти, і був вислуханий за побожність Свою.

² дивлячись на Ісуса, на Начальника й Виконавця віри, що замість радости, яка була перед Ним, перетерпів хреста, не звертавши уваги на сором, і сів по правиці престолу Божого.³ Тож подумайте про Того, хто перетерпів такий перекір проти Себе від грішних, щоб ви не знемоглись, і не впали на душах своїх.

²⁶ Нехай їхнє село опустошене буде, хай мешканця в їхніх наметах не буде!

⁵ А Він був ранений за наші гріхи, за наші провини Він мучений був, кара на Ньому була за наш мир, Його ж ранами нас уздоровлено!⁶ Усі ми блудили, немов ті овечки, розпорошились кожен на власну дорогу, і на Нього Господь поклав гріх усіх нас!

¹¹ Він через муки Своєї душі буде бачити плід, та й насититься. Справедливий, Мій Отрок, оправдає пізнанням Своїм багатьох, і їхні гріхи понесе.¹² Тому то дам уділ Йому між великими, і з потужними буде ділити здобич за те, що на смерть віддав душу Свою, і з злочинцями був порахований, хоч гріх багатьох Сам носив і заступавсь за злочинців!

¹⁷ щоб справдилося, що сказав був Ісая пророк, промовляючи: Він узяв наші немочі, і недуги поніс.

³⁷ І, взявши Петра й двох синів Зеведеєвих, зачав сумувати й тужити.

⁷ Відказали юдеї йому: Ми маємо Закона, а за Законом Він мусить умерти, бо за Божого Сина Себе видавав!

¹³ Христос відкупив нас від прокляття Закону, ставши прокляттям за нас, бо написано: Проклятий усякий, хто висить на дереві,

²⁸ так і Христос один раз був у жертву принесений, щоб понести гріхи багатьох, і не в справі гріха другий раз з'явитися тим, хто чекає Його на спасіння.

²⁴ Він тілом Своїм Сам підніс гріхи наші на дерево, щоб ми вмерли для гріхів та для праведности жили; Його ранами ви вздоровилися.

¹⁸ Бо й Христос один раз постраждав був за наші гріхи, щоб привести нас до Бога, Праведний за неправедних, хоч умертвлений тілом, але Духом оживлений,

² Він ублагання за наші гріхи, і не тільки за наші, але й за гріхи всього світу.

¹⁵ І Я покладу ворожнечу між тобою й між жінкою, між насінням твоїм і насінням її. Воно зітре тобі голову, а ти будеш жалити його в п'яту.

⁶ Усі ми блудили, немов ті овечки, розпорошились кожен на власну дорогу, і на Нього Господь поклав гріх усіх нас!⁷ Він гноблений був та понижуваний, але уст Своїх не відкривав. Як ягня був проваджений Він на заколення, й як овечка перед стрижіями своїми мовчить, так і Він не відкривав Своїх уст...⁸ Від утиску й суду Він забраний був, і хто збагне Його рід? Бо з краю живих Він відірваний був, за провини Мого народу на смерть Його дано...

¹⁰ Та зволив Господь, щоб побити Його, щоб муки завдано Йому. Якщо ж душу Свою покладе Він як жертву за гріх, то побачить насіння, і житиме довгії дні, і замір Господній рукою Його буде мати поводження!

²⁴ Сімдесят років-тижнів призначено для твого народу та для міста твоєї святині, аж поки переступ буде докінчений, і міра гріха буде повна, аж поки вина буде спокутувана, і вічна правда приведена, аж поки будуть потверджені видіння й пророк, і щоб помазати Святеє Святих.

⁷ О мечу, збудися на Мого пастиря та на мужа, Мого товариша, каже Господь Саваот! Удар пастиря і розпорошаться вівці, і Я оберну на малих Свою руку.

²⁸ Так само й Син Людський прийшов не на те, щоб служили Йому, а щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох!

²⁴ але дарма виправдуються Його благодаттю, через відкуплення, що в Ісусі Христі,²⁵ що Його Бог дав у жертву примирення в крові Його через віру, щоб виявити Свою правду через відпущення давніше вчинених гріхів,²⁶ за довготерпіння Божого, щоб виявити Свою правду за теперішнього часу, щоб бути Йому праведним, і виправдувати того, хто вірує в Ісуса.

²⁵ що був виданий за наші гріхи, і воскрес для виправдання нашого.

⁶ Бо Христос, коли ми були ще недужі, своєї пори помер за нечестивих.⁷ Бо навряд чи помре хто за праведника, ще бо за доброго може хто й відважиться вмерти.⁸ А Бог доводить Свою любов до нас тим, що Христос умер за нас, коли ми були ще грішниками.⁹ Тож тим більше спасемося Ним від гніву тепер, коли кров'ю Його ми виправдані.¹⁰ Бо коли ми, бувши ворогами, примирилися з Богом через смерть Сина Його, то тим більше, примирившися, спасемося життям Його.

¹⁵ Але не такий дар благодаті, як переступ. Бо коли за переступ одного померло багато, то тим більш благодать Божа й дар через благодать однієї Людини, Ісуса Христа, щедро спливли на багатьох.¹⁶ І дар не такий, як те, що сталось від одного, що згрішив; бо суд за один прогріх на осуд, а дар благодаті на виправдання від багатьох прогріхів.¹⁷ Бо коли за переступ одного смерть панувала через одного, то тим більше ті, хто приймає рясноту благодаті й дар праведности, запанують у житті через одного Ісуса Христа.¹⁸ Ось тому, як через переступ одного на всіх людей прийшов осуд, так і через праведність Одного прийшло виправдання для життя на всіх людей.¹⁹ Бо як через непослух одного чоловіка багато-хто стали грішними, так і через послух Одного багато-хто стануть праведними.²⁰ Закон же прийшов, щоб збільшився переступ. А де збільшився гріх, там зарясніла благодать,²¹ щоб, як гріх панував через смерть, так само й благодать запанувала через праведність для життя вічного Ісусом Христом, Господом нашим.

³ Бо я передав вам найперш, що й прийняв, що Христос був умер ради наших гріхів за Писанням,

²¹ Бо Того, Хто не відав гріха, Він учинив за нас гріхом, щоб стали ми Божою правдою в Нім!

² і поводьтеся в любові, як і Христос полюбив вас, і видав за нас Самого Себе, як дар і жертву Богові на приємні пахощі.

¹² і не з кров'ю козлів та телят, але з власною кров'ю увійшов до святині один раз, та й набув вічне відкуплення.¹³ Бо коли кров козлів та телят та попіл із ялівок, як покропить нечистих, освячує їх на очищення тіла,¹⁴ скільки ж більш кров Христа, що Себе непорочного Богу приніс Святим Духом, очистить наше сумління від мертвих учинків, щоб служити нам Богові Живому!¹⁵ Тому Він Посередник Нового Заповіту, щоб через смерть, що була для відкуплення від переступів, учинених за першого заповіту, покликані прийняли обітницю вічного спадку.

¹⁰ У цій волі ми освячені жертвоприношенням тіла Ісуса Христа один раз.

¹⁴ Бо жертвоприношенням одним вдосконалив Він тих, хто освячується.

²⁴ Він тілом Своїм Сам підніс гріхи наші на дерево, щоб ми вмерли для гріхів та для праведности жили; Його ранами ви вздоровилися.²⁵ Ви бо були як ті вівці заблукані, та ви повернулись до Пастиря й Опікуна ваших душ.

⁴ Я змучився в крику своїм, висохло горло моє, очі мої затуманились від виглядання надії від Бога мого!...

¹⁷⁶ Я блукаю, немов та овечка загублена, пошукай же Свого раба, бо я не забув Твоїх заповідей!...

⁷ Хай безбожний покине дорогу свою, а крутій свої задуми, і хай до Господа звернеться, і його Він помилує, і до нашого Бога, бо Він пробачає багато!

¹¹ І це пси ненажери, що не знають насичення, і це пастирі ті, що не вміють уважати: усі вони ходять своєю дорогою, кожен з свого кінця до своєї здобичі...

¹⁸ Коли Я скажу безбожному: Конче помреш, а ти не остережеш його й не будеш говорити, щоб остерегти несправедливого від його несправедливої дороги, щоб він жив, то цей безбожний помре за свою провину, а його кров Я зажадаю з твоєї руки!

¹² Як вам здається: коли має який чоловік сто овець, а одна з них заблудить, то чи він не покине дев'ятдесятьох і дев'ятьох у горах, і не піде шукати заблудлої?¹³ І коли пощастить відшукати її, поправді кажу вам, що радіє за неї він більше, аніж за дев'ятдесятьох і дев'ятьох незаблудлих.¹⁴ Так волі нема Отця вашого, що на небі, щоб загинув один із цих малих.

³ А Він їм розповів оцю притчу, говорячи:⁴ Котрий з вас чоловік, мавши сотню овець і загубивши одну з них, не покине в пустині тих дев'ятидесяти й дев'яти, та й не піде шукати загинулої, аж поки не знайде її?⁵ А знайшовши, кладе на рамена свої та радіє.⁶ І, прийшовши додому, скликає він друзів і сусідів, та й каже до них: Радійте зо мною, бо знайшов я вівцю свою тую загублену.⁷ Говорю вам, що так само на небі радітимуть більш за одного грішника, що кається, аніж за дев'ятдесятьох і дев'ятьох праведників, що не потребують покаяння!...

¹⁰ як написано: Нема праведного ані одного;¹¹ нема, хто розумів би; немає, хто Бога шукав би,¹² усі повідступали, разом стали непотрібні, нема доброчинця, нема ні одного!¹³ Гріб відкритий їхнє горло, язиком своїм кажуть неправду, отрута зміїна на їхніх губах,¹⁴ уста їхні повні прокляття й гіркоти!¹⁵ Швидкі їхні ноги, щоб кров проливати,¹⁶ руїна та злидні на їхніх дорогах,¹⁷ а дороги миру вони не пізнали!¹⁸ Нема страху Божого перед очима їхніми...¹⁹ А ми знаємо, що скільки говорить Закон, він говорить до тих, хто під Законом, щоб замкнути всякі уста, і щоб став увесь світ винний Богові.

²⁰ хай знає, що той, хто грішника навернув від його блудної дороги, той душу його спасає від смерти та безліч гріхів покриває!

²⁵ Ви бо були як ті вівці заблукані, та ви повернулись до Пастиря й Опікуна ваших душ.

⁶³ Ісус же мовчав. І первосвященик сказав Йому: Заприсягаю Тебе Живим Богом, щоб нам Ти сказав, чи Христос Ти, Син Божий?

¹² Коли ж первосвященики й старші Його винуватили, Він нічого на те не відказував.¹³ Тоді каже до Нього Пилат: Чи не чуєш, як багато на Тебе свідкують?¹⁴ А Він ні на одне слово йому не відказував, так що намісник був дуже здивований.

⁶¹ Він же мовчав, і нічого не відповідав. Первосвященик ізнову спитав Його, до Нього говорячи: Чи Христос Ти, Син Благословенного?

⁵ А Ісус більш нічого не відповідав, так що Пилат дивувався.

⁹ І багато питався Його, та нічого не відповідав Він йому.

⁹ і вернувся в преторій ізнову, і питає Ісуса: Звідки Ти? Та Ісус йому відповіді не подав.

³² А слово Писання, що його він читав, було це: Як вівцю на заріз Його ведено, і як ягня супроти стрижія безголосе, так Він не відкрив Своїх уст!³³ У приниженні суд Йому віднятий був, а про рід Його хто розповість? Бо життя Його із землі забирається...

²³ Коли був лихословлений, Він не лихословив взаємно, а коли Він страждав, не погрожував, але передав Тому, Хто судить справедливо.

¹² Не віддаляйся від мене, бо горе близьке, бо нема мені помічника!¹³ Багато биків оточили мене, башанські бугаї обступили мене,¹⁴ на мене розкрили вони свої пащі, як лев, що шматує й ричить!¹⁵ Я розлитий, немов та вода, і всі кості мої поділились, стало серце моє, немов віск, розтопилось в моєму нутрі.¹⁶ Висохла сила моя, як лушпиння, і прилип мій язик до мого піднебіння, і в порох смертельний поклав Ти мене.¹⁷ Бо пси оточили мене... обліг мене натовп злочинців, прокололи вони мої руки та ноги мої...¹⁸ Я висох, рахую всі кості свої, а вони придивляються й бачать нещастя в мені!¹⁹ Вони ділять для себе одежу мою, а про шату мою жеребка вони кидають...²⁰ А Ти, Господи, не віддаляйся, Допомого моя, поспіши ж мені на оборону!²¹ Від меча збережи мою душу, одиначку мою з руки пса!

¹² За одежу надів я верету, і за приказку став я для них:

⁵ А Він був ранений за наші гріхи, за наші провини Він мучений був, кара на Ньому була за наш мир, Його ж ранами нас уздоровлено!

¹² Тому то дам уділ Йому між великими, і з потужними буде ділити здобич за те, що на смерть віддав душу Свою, і з злочинцями був порахований, хоч гріх багатьох Сам носив і заступавсь за злочинців!

²⁶ І по тих шостидесятьох і двох тижнях буде погублений Месія, хоч не буде на Ньому вини. А це місто й святиню знищить народ володаря, що прийде, а кінець його у повідді. І аж до кінця буде війна, гострі спустошення.

¹ Книга родоводу Ісуса Христа, Сина Давидового, Сина Авраамового:

⁶⁵ Тоді первосвященик роздер одежу свою та й сказав: Він богозневажив! Нащо нам іще свідки потрібні? Ось ви чули тепер Його богозневагу!⁶⁶ Як вам іздається? Вони ж відповіли та сказали: Повинен умерти!

⁴⁹ А один із них, Кайяфа, що був первосвящеником року того, промовив до них: Ви нічого не знаєте,⁵⁰ і не поміркуєте, що краще для вас, щоб один чоловік прийняв смерть за людей, аніж щоб увесь народ мав загинути!⁵¹ А того не сказав сам від себе, але, первосвящеником бувши в тім році, пророкував, що Ісус за народ мав умерти,⁵² і не лише за народ, але й щоб сполучити в одне розпорошених Божих дітей.

³³ У приниженні суд Йому віднятий був, а про рід Його хто розповість? Бо життя Його із землі забирається...

⁴ і об'явився Сином Божим у силі, за духом святости, через воскресення з мертвих, про Ісуса Христа, Господа нашого,

¹ Оце Отрок Мій, що Я підпираю Його, Мій Обранець, що Його полюбила душа Моя. Я злив Свого Духа на Нього, і Він правосуддя народам подасть.² Він не буде кричати, і кликати не буде, і на вулицях чути не дасть Свого голосу.³ Він очеретини надломленої не доломить, і ґнота тліючого не погасить, буде суд видавати за правдою.

⁵⁷ А коли настав вечір, то прийшов муж багатий із Ариматеї, на ім'я Йосип, що й сам був навчався в Ісуса.⁵⁸ Він прийшов до Пилата й просив тіла Ісусового. Пилат ізвелів тоді видати.⁵⁹ І взяв Йосип Ісусове тіло, обгорнув його плащаницею чистою,⁶⁰ і поклав його в гробі новому своїм, що був висік у скелі. До дверей гробових привалив він великого каменя, та й відійшов.

⁴³ прийшов Йосип із Ариматеї, радник поважний, що сам сподівавсь Царства Божого, і сміливо ввійшов до Пилата, і просив тіла Ісусового.⁴⁴ А Пилат здивувався, щоб Він міг уже вмерти. І, покликавши сотника, запитався його, чи давно вже Розп'ятий помер.⁴⁵ І, дізнавшись від сотника, він подарував тіло Йосипові.⁴⁶ А Йосип купив плащаницю, і, знявши Його, обгорнув плащаницею, та й поклав Його в гробі, що в скелі був висічений. І каменя привалив до могильних дверей.

⁵⁰ І ось муж, на ім'я йому Йосип, що був радником синедріону, людина шановна і праведна,⁵¹ не пристав він до ради та чину їх, із Ариматеї, юдейського міста, що й сам сподівався Божого Царства,⁵² цей прийшов до Пилата, і тіла Ісусового став просити.⁵³ І Йосип, знявши Його, обгорнув плащаницею, і поклав Його в гробі, що в скелі був висічений, і що в ньому ніколи ніхто не лежав.

³⁸ Потім Йосип із Аріматеї, що був учень Ісуса, але потайний, бо боявся юдеїв, став просити Пилата, щоб тіло Ісусове взяти. І дозволив Пилат. Тож прийшов він, і взяв тіло Ісусове.³⁹ Прибув також і Никодим, що давніше приходив вночі до Ісуса, і смирну приніс, із алоєм помішану, щось літрів із сто.⁴⁰ Отож, узяли вони тіло Ісусове, та й обгорнули його плащаницею із пахощами, як є звичай ховати в юдеїв.⁴¹ На тім місці, де Він був розп'ятий, знаходився сад, а в саду новий гріб, що в ньому ніколи ніхто не лежав.⁴² Тож отут, з-за юдейського дня Приготовлення вони поклали Ісуса, бо поблизу був гріб.

⁴ і що Він був похований, і що третього дня Він воскрес за Писанням,

²⁶ Отакий бо потрібний нам Первосвященик: святий, незлобивий, невинний, відлучений від грішників, що вищий над небеса,

²² Не вчинив Він гріха, і не знайшлося в устах Його підступу!

⁵ І ви знаєте, що Він був з'явився, щоб гріхи наші взяти, а гріха в Нім нема.

⁹ Через те моє серце радіє та дух веселиться, і тіло моє спочиває безпечно!¹⁰ Бо Ти не опустиш моєї душі до шеолу, не попустиш Своєму святому побачити тління!¹¹ Дорогу життя Ти покажеш мені: радість велика з Тобою, завжди блаженство в правиці Твоїй!

⁴ Бо Ти його випередив благословеннями добра, на голову йому поклав корону зо щирого золота.

³⁰ Будуть їсти й поклоняться всі багачі на землі, перед обличчям Його на коліна попадають всі, хто до пороху сходить і не може себе оживити!

¹⁶ Провадять їх з радощами та потіхою, у палату царську вони війдуть.¹⁷ Замість батьків Твоїх будуть сини Твої, їх по цілій землі Ти поставиш володарями. Я буду ім'я Твоє згадувати по всіх поколіннях, тому то народи по вічні віки Тебе славити будуть!

⁷ Праведний буде цвісти в його дні, а спокій великий аж поки світитиме місяць,

¹⁷ Хай ім'я його буде навіки, хай росте, поки сонця, наймення його, нехай благословляються ним, будуть хвалити його всі народи!

¹⁰ Справді, спасіння Його близьке тим, хто боїться Його, щоб слава Його була в нашій землі.¹¹ Милість та правда спіткаються, справедливість та мир поцілуються,¹² правда з землі виростає, а справедливість із небес визирає.

²⁹ Свою милість для нього навіки сховаю, і Мій заповіт йому вірний,

³⁶ Одне в Своїй святості Я присягнув, не повім Я неправди Давидові:

³ Народ Твій готовий у день військового побору Твого, в оздобах святині із лоня зірниці прилине для Тебе, немов та роса, Твоя молодість.

¹¹ Господь любить тих, хто боїться Його, хто надію складає на милість Його!

⁴ бо знаходить Господь уподобу в народі Своїм, прикрашає покірних спасінням!

⁷ Проти Якова слово послав був Господь, а впало воно на Ізраїля,

¹ Оце Отрок Мій, що Я підпираю Його, Мій Обранець, що Його полюбила душа Моя. Я злив Свого Духа на Нього, і Він правосуддя народам подасть.

¹⁰ що звіщаю кінець від початку, і наперед що не сталося ще, і що говорю: Мій замір відбудеться, і всяке жадання Своє Я вчиню,

³ Він погорджений був, Його люди покинули, страдник, знайомий з хоробами, і від Якого обличчя ховали, погорджений, і ми не цінували Його...⁴ Направду ж Він немочі наші узяв і наші болі поніс, а ми уважали Його за пораненого, ніби Бог Його вдарив поразами й мучив...

¹¹ так буде і Слово Моє, що виходить із уст Моїх: порожнім до Мене воно не вертається, але зробить, що Я пожадав, і буде мати поводження в тому, на що Я його посилав!¹² Бо з радістю вийдете ви, і з миром проваджені будете. Гори й холми будуть тішитися перед вами співанням, і всі польові дерева будуть плескати в долоні.¹³ На місце тернини зросте кипарис, а замість кропиви появиться мирт. І стане усе Господеві на славу, на вічну ознаку, яка не понищиться!

³ І ти станеш короною слави в Господній руці й діядемою царства в долоні Бога свого!⁴ Вже не скажуть на тебе покинута, а на край твій не будуть казати вже пустиня, бо тебе будуть кликати в ній моя втіха, а край твій заміжня, бо Господь пожадає тебе, і твій край буде взятий за жінку!⁵ Як юнак бере панну за жінку, так з тобою одружиться Сам Будівничий, і як тішиться той молодий нареченою, так радітиме Бог твій тобою!

⁴¹ І буду Я тішитись ними, щоб чинити їм добро, і їх посаджу на землі цій у правді усім Своїм серцем та всією душею Своєю.

¹¹ Скажи їм Як живий Я, говорить Господь Бог, не прагну смерти несправедливого, а тільки щоб вернути несправедливого з дороги його, і буде він жити! Наверніться, наверніться з ваших злих доріг, і нащо вам умирати, доме Ізраїлів?

²⁵ І осядуть вони на тій землі, яку Я дав був Моєму рабові Яковові, що сиділи на ній їхні батьки, і осядуть на ній вони та їхні сини, та сини синів їхніх аж навіки, а Мій раб Давид буде їм князем навіки!

¹³ Я бачив у видіннях ночі, аж ось разом з небесними хмарами йшов ніби Син Людський, і прийшов аж до Старого днями, і Його підвели перед Нього.¹⁴ І Йому було дане панування й слава та царство, і всі народи, племена та язики будуть служити Йому. Панування Його панування вічне, яке не спиниться, а царство Його не буде зруйноване.

¹⁸ Хто Бог інший, як Ти, що прощає провину і пробачує прогріх останку спадку Свого, Свого гніву не держить назавжди, бо кохається в милості?

¹⁷ Господь, Бог твій, серед тебе, Велет спасе! Він у радості буде втішатись тобою, обновить любов Свою, зо співом втішатися буде тобою!

¹⁷ І ось голос почувся із неба: Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав!

⁵ Як він ще говорив, ось хмара ясна заслонила їх, і ось голос із хмари почувсь, що казав: Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав. Його слухайтеся!

³³ І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюванню Його не буде кінця.

²³ Приведіть теля відгодоване та заколіть, будемо їсти й радіти,²⁴ бо цей син мій був мертвий і ожив, був пропав і знайшовся! І почали веселитись вони.

³⁷ Усе прийде до Мене, що Отець дає Мені, а того, хто до Мене приходить, Я не вижену геть.³⁸ Бо Я з неба зійшов не на те, щоб волю чинити Свою, але волю Того, Хто послав Мене.³⁹ Оце ж воля Того, Хто послав Мене, щоб з усього, що дав Мені Він, Я нічого не стратив, але воскресив те останнього дня.⁴⁰ Оце ж воля Мого Отця, щоб усякий, хто Сина бачить та вірує в Нього, мав вічне життя, і того воскрешу Я останнього дня.

²⁴ Поправді, поправді кажу вам: коли зерно пшеничне, як у землю впаде, не помре, то одне зостається; як умре ж, плід рясний принесе.

²⁴ Та Бог воскресив Його, пута смерти усунувши, вона бо тримати Його не могла.²⁵ Бо каже про Нього Давид: Мав я Господа завсіди перед очима своїми, бо Він по правиці моїй, щоб я не захитався.²⁶ Тому серце моє звеселилось, і зрадів мій язик, і тіло моє відпочине в надії.²⁷ Бо не позоставиш Ти в аду моєї душі, і не даси Ти Своєму Святому побачити тління!²⁸ Ти дороги життя об'явив мені, Ти мене переповниш утіхою перед обличчям Своїм!

⁹ знаючи, що Христос, воскреснувши з мертвих, уже більш не вмирає, смерть над Ним не панує вже більше!

⁸ І ті, хто ходить за тілом, не можуть догодити Богові.

³² Той же, Хто Сина Свого не пожалів, але видав Його за всіх нас, як же не дав би Він нам із Ним і всього?

⁵ призначивши наперед, щоб нас усиновити для Себе Ісусом Христом, за вподобанням волі Своєї,

⁹ об'явивши нам таємницю волі Своєї за Своїм уподобанням, яке постановив у Самому Собі,

¹¹ За це ми й молимось завжди за вас, щоб наш Бог учинив вас гідними покликання, і міццю наповнив усю добру волю добрости й діло віри,

¹³ І ще: На Нього я буду надіятися! І ще: Ото Я та діти, яких Бог Мені дав.

²⁷ що потреби не має щодня, як ті первосвященики, перше приносити жертви за власні гріхи, а потому за людські гріхи, бо Він це раз назавжди вчинив, принісши Самого Себе.

¹⁴ скільки ж більш кров Христа, що Себе непорочного Богу приніс Святим Духом, очистить наше сумління від мертвих учинків, щоб служити нам Богові Живому!

²⁵ і не тому, щоб часто приносити в жертву Себе, як первосвященик увіходить у святиню кожнорічно із кров'ю чужою,²⁶ бо інакше Він мусів би часто страждати ще від закладин світу, а тепер Він з'явився один раз на схилку віків, щоб власною жертвою знищити гріх.

⁶ Цілопалення й жертви покутної Ти не жадав.⁷ Тоді Я сказав: Ось іду, в звої книжки про Мене написано, щоб волю чинити Твою, Боже!⁸ Він вище сказав, що жертви й приносу, та цілопалення й жертви покутної, які за Законом приносяться, Ти не жадав і Собі не вподобав.⁹ Потому сказав: Ось іду, щоб волю Твою чинити, Боже. Відміняє Він перше, щоб друге поставити.¹⁰ У цій волі ми освячені жертвоприношенням тіла Ісуса Христа один раз.¹¹ І кожен священик щоденно стоїть, служачи, і часто приносить жертви ті самі, що ніколи не можуть зняти гріхів.¹² А Він за гріхи світу приніс жертву один раз, і назавжди по Божій правиці засів,

¹⁰ Маємо жертівника, що від нього годуватися права не мають ті, хто скинії служить,¹¹ бо котрих звірят кров первосвященик уносить до святині за гріхи, тих м'ясо палиться поза табором,¹² тому то Ісус, щоб кров'ю Своєю людей освятити, постраждав поза брамою.

⁹ Любов Божа до нас з'явилася тим, що Бог Сина Свого Однородженого послав у світ, щоб ми через Нього жили.¹⁰ Не в тому любов, що ми полюбили Бога, а що Він полюбив нас, і послав Свого Сина вблаганням за наші гріхи.

¹⁸ і Живий. І був Я мертвий, а ось Я Живий на вічні віки. І маю ключі Я від смерти й від аду.

²⁵ Через Господа усправедливляться, і буде прославлене всяке насіння Ізраїля!

³ І до Мене прорік: Ти раб Мій, Ізраїлю, Яким Я прославлюсь!

⁸ Від утиску й суду Він забраний був, і хто збагне Його рід? Бо з краю живих Він відірваний був, за провини Мого народу на смерть Його дано...

⁴⁴ А як був у смертельній тривозі, ще пильніш Він молився. І піт Його став, немов каплі крови, що спливали на землю...

¹⁴ Я Пастир Добрий, і знаю Своїх, і Свої Мене знають.¹⁵ Як Отець Мене знає, так і Я Отця знаю, і власне життя Я за вівці кладу.¹⁶ Також маю Я інших овець, які не з цієї кошари, Я повинен і їх припровадити. І Мій голос почують вони, і буде отара одна й Один Пастир!¹⁷ Через те Отець любить Мене, що Я власне життя віддаю, щоб ізнову прийняти його.¹⁸ Ніхто в Мене його не бере, але Я Сам від Себе кладу його. Маю владу віддати його, і маю владу прийняти його знову, Я цю заповідь взяв від Свого Отця.

²⁷ Затривожена зараз душа Моя. І що Я повім? Заступи Мене, Отче, від цієї години! Та на те Я й прийшов на годину оцю...²⁸ Прослав, Отче, Ім'я Своє! Залунав тоді голос із неба: І прославив, і знову прославлю!²⁹ А народ, що стояв і почув, говорив: Загреміло! Інші казали: Це Ангол Йому говорив!³⁰ Ісус відповів і сказав: Не для Мене цей голос лунав, а для вас.³¹ Тепер суд цьому світові. Князь світу цього буде вигнаний звідси тепер.³² І, як буду піднесений з землі, то до Себе Я всіх притягну.

²¹ Журиться жінка, що родить, бо настала година її. Як дитинку ж породить вона, то вже не пам'ятає терпіння з-за радощів, що людина зродилась на світ...

³ Життя ж вічне це те, щоб пізнали Тебе, єдиного Бога правдивого, та Ісуса Христа, що послав Ти Його.

²² А Божа правда через віру в Ісуса Христа в усіх і на всіх, хто вірує, бо різниці немає,²³ бо всі згрішили, і позбавлені Божої слави,²⁴ але дарма виправдуються Його благодаттю, через відкуплення, що в Ісусі Христі,

²⁴ а за нас, залічиться й нам, що віруємо в Того, Хто воскресив із мертвих Ісуса, Господа нашого,

⁹ Тож тим більше спасемося Ним від гніву тепер, коли кров'ю Його ми виправдані.

¹⁸ Ось тому, як через переступ одного на всіх людей прийшов осуд, так і через праведність Одного прийшло виправдання для життя на всіх людей.¹⁹ Бо як через непослух одного чоловіка багато-хто стали грішними, так і через послух Одного багато-хто стануть праведними.

¹¹ І такими були дехто з вас, але ви обмились, але освятились, але виправдались Іменем Господа Ісуса Христа й Духом нашого Бога.

⁶ Бо Бог, що звелів був світлу засяяти з темряви, у серцях наших засяяв, щоб просвітити нам знання слави Божої в Особі Христовій.

¹⁹ Дітки мої, я знову для вас терплю муки породу, поки образ Христа не відіб'ється в вас!

⁸ Тож усе я вважаю за втрату ради переважного познання Христа Ісуса, мого Господа, що я ради Нього відмовився всього, і вважаю все за сміття, щоб придбати Христа,⁹ щоб знайтися в Нім не з власною праведністю, яка від Закону, але з тією, що з віри в Христа, праведністю від Бога за вірою,¹⁰ щоб пізнати Його й силу Його воскресення, та участь у муках Його, уподоблюючись Його смерті,

⁶ Якого Він щедро вилив на нас через Христа Ісуса, Спасителя нашого,⁷ щоб ми виправдались Його благодаттю, і стали спадкоємцями за надією на вічне життя.

² дивлячись на Ісуса, на Начальника й Виконавця віри, що замість радости, яка була перед Ним, перетерпів хреста, не звертавши уваги на сором, і сів по правиці престолу Божого.

² благодать вам та мир нехай примножиться в пізнанні Бога й Ісуса, Господа нашого!³ Усе, що потрібне для життя та побожности, подала нам Його Божа сила пізнанням Того, Хто покликав нас славою та чеснотою.

¹⁸ але щоб зростали в благодаті й пізнанні Господа нашого й Спасителя Ісуса Христа. Йому слава і тепер, і дня вічного! Амінь.

¹ Діточки мої, це пишу я до вас, щоб ви не грішили! А коли хто згрішить, то маємо Заступника перед Отцем, Ісуса Христа, Праведного.

¹ Старець вибраній пані та дітям її, яких я поправді люблю, і не тільки я, але й усі, хто правду пізнав,

³ нехай буде з вами благодать, милість, мир від Бога Отця та Ісуса Христа, Сина Отцевого, у правді та в любові!

⁹ І нову пісню співають вони, промовляючи: Ти достойний узяти цю книгу, і розкрити печатки її, бо Ти був заколений, і кров'ю Своєю Ти викупив людей Богові з усякого племени, і язика, і народу, і люду.¹⁰ І Ти їх зробив для нашого Бога царями, і священиками, і вони на землі царюватимуть!

⁹ Потому я глянув, і ось натовп великий, що його зрахувати не може ніхто, з усякого люду, і племен, і народів, і язиків, стояв перед престолом і перед Агнцем, зодягнені в білу одежу, а в їхніх руках було пальмове віття.¹⁰ І взивали вони гучним голосом, кажучи: Спасіння нашому Богові, що сидить на престолі, і Агнцеві!¹¹ А всі Анголи стояли навколо престолу та старців і чотирьох тих тварин. І вони на обличчя попадали перед престолом, і вклонилися Богові,¹² кажучи: Амінь! Благословення, і слава, і мудрість, і хвала, і честь, і сила, і міць нашому Богу на вічні віки! Амінь!¹³ І відповів один із старців, і до мене сказав: Оці, що зодягнені в білу одежу, хто вони й звідкіля поприходили?¹⁴ І сказав я йому: Мій пане, ти знаєш! Він же мені відказав: Це ті, що прийшли від великого горя, і випрали одіж свою, та вибілили її в крові Агнця...¹⁵ Тому то вони перед Божим престолом, і в храмі Його день і ніч Йому служать. А Той, Хто сидить на престолі, розтягне намета над ними.¹⁶ Вони голоду й спраги терпіти не будуть уже, і не буде палити їх сонце, ані спека яка.¹⁷ Бо Агнець, що серед престолу, буде їх пасти, і водитиме їх до джерел вод життя. І Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре!

⁸ Жадай Ти від Мене, і дам Я народи Тобі, як спадщину Твою, володіння ж Твоє аж по кінці землі!

¹⁴ на мене розкрили вони свої пащі, як лев, що шматує й ричить!

²⁴ Чи ж від сильного буде віднята здобич, і чи награбоване гвалтівником урятоване буде?²⁵ Бо Господь каже так: Полонені відібрані будуть від сильного, і врятована буде здобич насильника, і Я стану на прю із твоїми суперечниками, синів же твоїх Я спасу.

¹³ Ось стане розумне робити Мій Отрок, підійметься й буде повищений, і височенним Він стане!

¹⁵ так Він здивує численних народів, царі свої уста замкнуть перед Ним, бо побачать, про що не говорено їм, і зрозуміють, чого не чували вони!...

⁶ Усі ми блудили, немов ті овечки, розпорошились кожен на власну дорогу, і на Нього Господь поклав гріх усіх нас!

¹⁰ Та зволив Господь, щоб побити Його, щоб муки завдано Йому. Якщо ж душу Свою покладе Він як жертву за гріх, то побачить насіння, і житиме довгії дні, і замір Господній рукою Його буде мати поводження!¹¹ Він через муки Своєї душі буде бачити плід, та й насититься. Справедливий, Мій Отрок, оправдає пізнанням Своїм багатьох, і їхні гріхи понесе.

⁴⁵ Бо ти бачив, що з гори відірвався камінь сам, не руками, і потовк залізо, мідь, глину, срібло та золото. Великий Бог об'явив цареві те, що станеться потім. А сон цей певний, і певна його розв'язка!

²⁸ А коли ж Духом Божим вигоню Я демонів, то настало для вас Царство Боже.²⁹ Або як то хто може вдертися в дім дужого, та пограбувати добро його, якщо перше не зв'яже дужого? І аж тоді він господу його пограбує.

³⁸ Тоді промовляє до них: Обгорнена сумом смертельним душа Моя! Залишіться тут, і попильнуйте зо Мною...³⁹ І, трохи далі пройшовши, упав Він долілиць, та молився й благав: Отче Мій, коли можна, нехай обмине ця чаша Мене... Та проте, не як Я хочу, а як Ти...

⁴² Відійшовши ще вдруге, Він молився й благав: Отче Мій, як ця чаша не може минути Мене, щоб не пити її, нехай станеться воля Твоя!

²⁷ Тоді розп'ято з Ним двох розбійників, одного праворуч, і одного ліворуч Його.

³⁷ Говорю бо Я вам, що виконатися на Мені має й це ось написане: До злочинців Його зараховано. Бо те, що про Мене, виконується.

²⁵ відпустив їм Варавву, посадженого за повстання та вбивство в в'язницю, за якого просили вони, а Ісуса віддав їхній волі...

³² І вели з Ним також двох злочинників інших, щоб убити.³³ А коли прибули на те місце, що звуть Череповище, розп'яли тут Його та злочинників, одного праворуч, а одного ліворуч.³⁴ Ісус же промовив: Отче, відпусти їм, бо не знають, що чинять вони!... А як Його одіж ділили, то кидали жереба.

¹⁸ відкрити їм очі, щоб вони навернулись від темряви в світло та від сатаниної влади до Бога, щоб вірою в Мене отримати їм дарування гріхів і долю з освяченими.

³⁴ Хто ж той, що засуджує? Христос Ісус є Той, що вмер, надто й воскрес, Він праворуч Бога, і Він і заступається за нас.

⁸ Він упокорив Себе, бувши слухняний аж до смерти, і то смерти хресної...⁹ Тому й Бог повищив Його, та дав Йому Ім'я, що вище над кожне ім'я,¹⁰ щоб перед Ісусовим Ім'ям вклонялося кожне коліно небесних, і земних, і підземних,¹¹ і щоб кожен язик визнавав: Ісус Христос то Господь, на славу Бога Отця!

¹⁷ Та хоч і стаю я жертвою при жертві і при службі вашої віри, я радію та тішуся разом із вами всіма.

¹³ що визволив нас із влади темряви й переставив нас до Царства Свого улюбленого Сина,¹⁴ в Якім маємо відкуплення і прощення гріхів.

¹⁵ роззброївши влади й начальства, сміливо їх вивів на посміховисько, перемігши їх на хресті!

⁵ Один бо є Бог, і один Посередник між Богом та людьми, людина Христос Ісус,⁶ що дав Самого Себе на викуп за всіх. Таке було свідоцтво часу свого,

¹⁴ що Самого Себе дав за нас, щоб нас визволити від усякого беззаконства та очистити Собі людей вибраних, у добрих ділах запопадливих.

¹⁴ А що діти стали спільниками тіла та крови, то й Він став учасником їхнім, щоб смертю знищити того, хто має владу смерти, цебто диявола,¹⁵ та визволити тих усіх, хто все життя страхом смерти тримався в неволі.

²⁵ Тому може Він завжди й спасати тих, хто через Нього до Бога приходить, бо Він завжди живий, щоб за них заступитись.

²⁴ Бо Христос увійшов не в рукотворну святиню, що була на взір правдивої, але в саме небо, щоб з'явитись тепер перед Божим лицем за нас,

²⁶ бо інакше Він мусів би часто страждати ще від закладин світу, а тепер Він з'явився один раз на схилку віків, щоб власною жертвою знищити гріх.

¹² Пишу я вам, дітоньки, що гріхи вам прощаються ради Ймення Його.