Job 11 Cross References - Ukrainian

¹ І заговорив нааматянин Цофар та й сказав:² Чи має зостатись без відповіді безліч слів? І хіба язиката людина невинною буде?³ Чи мужі замовчать твої теревені, й не буде кому засоромити тебе?⁴ Ось говориш ти: Чисте моє міркування, і я чистий в очах Твоїх, Боже!⁵ О, коли б говорити став Бог, і відкрив Свої уста до тебе,⁶ і представив тобі таємниці премудрости, бо вони як ті чуда роздумування! І знай, вимагає Бог менше від тебе, ніж провини твої того варті!⁷ Чи ти Божу глибінь дослідиш, чи знаєш ти аж до кінця Всемогутнього?⁸ Вона вища від неба, що зможеш зробити? І глибша вона за шеол, як пізнаєш її?⁹ Її міра довша за землю, і ширша за море вона!¹⁰ Якщо Він перейде й замкне щось, і згромадить, то хто заборонить Йому?¹¹ Бо Він знає нікчемності людські та бачить насилля, і Він не догляне?¹² Тож людина порожня мудрішає, хоч народжується, як те дике осля!¹³ Якщо ти зміцниш своє серце, і свої руки до Нього простягнеш,¹⁴ якщо є беззаконня в руці твоїй, то прожени ти його, і кривда в наметах твоїх нехай не пробуває,¹⁵ тож тоді ти підіймеш обличчя невинне своє, і будеш міцний, і не будеш боятись!¹⁶ Бо забудеш страждання, про них будеш згадувати, як про воду, яка пропливла...¹⁷ Від півдня повстане життя, а темрява буде, як ранок.¹⁸ І будеш ти певний, бо маєш надію, і викопаєш собі яму та й будеш безпечно лежати,¹⁹ і будеш лежати, й ніхто не сполошить, і багато-хто будуть підлещуватися до обличчя твого...²⁰ А очі безбожних минуться, і згине притулок у них, а їхня надія то стогін душі!

¹¹ І почули троє приятелів Йовових про все те нещастя, що прийшло на нього, і поприходили кожен з місця свого: теманянин Еліфаз, шух'янин Біддад та нааматянин Цофар. І вмовилися вони прийти разом, щоб похитати головою над ним та потішити його.

¹ І відповів нааматянин Цофар та й сказав:

² Аж доки ти будеш таке теревенити? І доки слова твоїх уст будуть вітром бурхливим?

³ Чи настане кінець вітряним цим словам? Або що зміцнило тебе, що так відповідаєш?

² Як довго ви будете пастками класти слова? Розміркуйте, а потім собі поговоримо!

¹¹ Хай присок на них упаде, нехай кине Він їх до огню, до провалля, щоб не встали вони!...

¹⁹ Не бракує гріха в многомовності, а хто стримує губи свої, той розумний.

¹⁸ А дехто з філософів епікуреїв та стоїків сперечалися з ним. Одні говорили: Що то хоче сказати оцей пустомов? А інші: Здається, він проповідник чужих богів, бо він їм звіщав Євангелію про Ісуса й воскресення.

¹⁹ Отож, мої брати любі, нехай буде кожна людина швидка послухати, забарна говорити, повільна на гнів.

⁴ Посміховищем став я для друга свого, я, що кликав до Бога, і Він мені відповідав, посміховищем став справедливий, невинний...

⁴ Та неправду куєте тут ви, лікарі непутящі ви всі!

⁹ Чи добре, що вас Він дослідить? Чи як з людини сміються, так будете ви насміхатися з Нього?

² Чи відповідатиме мудра людина знанням вітряним, і східнім вітром наповнить утробу свою?³ Буде виправдуватися тим словом, що не надається, чи тими речами, що пожитку немає від них?

² Дійсно, насмішки зо мною, й моє око в розгірченні їхнім ночує...

³ Перетерпіть мені, а я промовлятиму, по промові ж моїй насміхатися будеш.

²⁵ Якщо ж ні, то хто зробить мене неправдомовцем, а слово моє на марноту оберне?

⁷ Чи є такий муж, як цей Йов, що п'є глузування, як воду,

¹⁶ з дармоїдами та пересмішниками скрегочуть на мене своїми зубами...

¹⁶ так Ти їх пожени Своїм вихром, і настраш Своєю бурею!

¹⁷ Не сидів я на зборі веселому та не радів, через руку Твою я самітний сидів, бо Ти гнівом наповнив мене.

¹⁴ Коли ж хто не послухає нашого слова через цього листа, зауважте того, і не майте з ним зносин, щоб він був посоромлений.

⁸ слово здорове, неосудливе, щоб противник був засоромлений, не мавши нічого лихого казати про нас.

¹⁸ які вам говорили: За останнього часу будуть глузії, що ходитимуть за своїми пожадливостями та безбожністю.

¹⁰ то була б ще потіха мені, і скакав би я в немилосердному болі, бо я не зрікався слів Святого!...

²⁹ Верніться ж, хай кривди не буде, і верніться, ще в тім моя правда!³⁰ Хіба в мене на язиці є неправда? чи ж не маю смаку, щоб розпізнати нещастя?

²⁰ Я згрішив... Що ж я маю робити, о Стороже людський? Чому Ти поклав мене ціллю для Себе, і я стався собі тягарем?

² Справді пізнав я, що так... Та як оправдатись людині земній перед Богом?³ Якщо вона схоче на прю стати з Ним, Він відповіді їй не дасть ні на одне із тисячі скаржень...

⁷ хоч відаєш Ти, що я не беззаконник, та нема, хто б мене врятував від Твоєї руки?

⁴ Хто чистого вивести може з нечистого? Ані один!

⁵ Бо Йов говорив: Я був справедливий, та відкинув Бог право моє.⁶ Чи буду неправду казати за право своє? Без вини небезпечна стріла моя...

² Чи це полічив ти за право, як кажеш: Моя праведність більша за Божу?

¹⁵ А Господа Христа святіть у ваших серцях, і завжди готовими будьте на відповідь кожному, хто в вас запитає рахунку про надію, що в вас, із лагідністю та зо страхом.

³ О, якби то я знав, де Його я знайду, то прийшов би до місця Його пробування!⁴ Я б перед обличчям Його свою справу поклав, а уста свої я наповнив би доводами,⁵ розізнав би слова, що мені відповість, і я зрозумів би, що скаже мені.⁶ Чи зо мною на прю Він з великою силою стане? О ні, тільки б увагу звернув Він на мене!⁷ Справедливий судився б там з Ним, я ж назавжди б звільнивсь від свойого Судді.

³⁵ О, якби мене вислухав хто! Оце підпис моєї руки: Нехай Всемогутній мені відповість, а ось звій, зо скаргою, що його написав мій противник...

⁶ Тож Божий і я, як і ти, з глини витиснений теж і я!⁷ Ото страх мій тебе не настрашить, і не буде тяжкою рука моя на тобі.⁸ Отож, говорив до моїх ушей ти, і я чув голос слів:⁹ Чистий я, без гріха, я невинний, і немає провини в мені!¹⁰ Оце Сам Він причини на мене знаходить, уважає мене Собі ворогом.¹¹ У кайдани закув мої ноги, усі стежки мої Він стереже...¹² Ось у цьому ти не справедливий! Відповім я тобі, бо більший же Бог за людину!¹³ Чого Ти із Ним сперечаєшся, що про всі Свої справи Він відповіді не дає?¹⁴ Бо Бог промовляє і раз, і два рази, та людина не бачить того:¹⁵ у сні, у видінні нічному, коли міцний сон на людей нападає, в дрімотах на ложі,¹⁶ тоді відкриває Він ухо людей, і настрашує їх осторогою,¹⁷ щоб відвести людину від чину її, і Він гордість від мужа ховає,¹⁸ щоб від гробу повстримати душу його, а живая його щоб не впала на ратище.

¹ Тоді відповів Господь Йову із бурі й сказав:² Хто то такий, що затемнює раду словами без розуму?

¹ І говорив Господь Йову й сказав:² Чи буде ставати на прю з Всемогутнім огудник? Хто сперечається з Богом, хай на це відповість!³ І Йов відповів Господеві й сказав:⁴ Оце я знікчемнів, що ж маю Тобі відповісти? Я кладу свою руку на уста свої...⁵ Я раз говорив був, і вже не скажу, а вдруге і більш не додам!...

⁸ Чи ти хочеш порушити право Моє, винуватити Мене, щоб оправданим бути?

⁷ І сталося по тому, як Господь промовив ці слова до Йова, сказав Господь теманянину Еліфазові: Запалився Мій гнів на тебе та на двох твоїх приятелів, бо ви не говорили слушного про Мене, як раб Мій Йов.

²⁹

¹³ А по тому всьому, що прийшло на нас за наші злі чини та за нашу велику провину, бо Ти, Боже наш, стримав кару більше від гріха нашого, і дав нам таку рештку,

⁴ Він мудрого серця й могутньої сили; хто був проти Нього упертий і цілим зостався?

⁵ бо навчає провина твоя твої уста, і ти вибираєш собі язика хитрунів.

⁸ Чи ти слухав у Божій таємній нараді, та мудрість для себе забрав?

¹¹ Чи мало для тебе потішення Божі та слово, яке Він сховав у тобі?

²⁸ І сказав Він людині тоді: Таж страх Господній це мудрість, а відступ від злого це розум!

¹⁴ Приязнь Господня до тих, хто боїться Його, і Свій заповіт Він звістить їм.

¹⁰ Не за нашими прогріхами Він поводиться з нами, і відплачує нам не за провинами нашими.

⁴³ Багато разів Він визволював їх, але вони вперті були своїм задумом, і пригноблено їх через їхню провину!⁴⁴ Та побачив Він їхню тісноту, коли почув їхні благання,⁴⁵ і Він пригадав їм Свого заповіта, і пожалував був за Своєю великою милістю,⁴⁶ і збудив милосердя до них між усіма, що їх полонили!

²² Це милість Господня, що ми не погинули, бо не покінчилось Його милосердя,

²⁸ Але є на небесах Бог, що відкриває таємниці, і Він завідомив царя Навуходоносора про те, що буде в кінці днів. Твій сон та видіння твоєї голови на ложі твоїм оце вони:

⁴⁷ Цар відповів Даниїлові та й сказав: Направду, що ваш Бог це Бог над богами та Пан над царями, і Він відкриває таємниці, коли міг ти відкрити оцю таємницю!

³⁵ щоб справдилось те, що сказав був пророк, промовляючи: Відкрию у притчах уста Свої, розповім таємниці від почину світу!

²⁵ А Тому, хто може поставити вас міцно згідно з моєю Євангелією й проповіддю Ісуса Христа, за об'явленням таємниці, що від вічних часів була замовчана,²⁶ а тепер виявлена, і через пророцькі писання, з наказу вічного Бога, на послух вірі по всіх народах провіщена,

⁹ Але, як написано: Чого око не бачило й вухо не чуло, і що на серце людині не впало, те Бог приготував був тим, хто любить Його!¹⁰ А нам Бог відкрив це Своїм Духом, усе бо досліджує Дух, навіть Божі глибини.¹¹ Хто бо з людей знає речі людські, окрім людського духа, що в нім проживає? Так само не знає ніхто й речей Божих, окрім Духа Божого.

⁵ А вона за інших поколінь не була оголошена людським синам, як відкрилась тепер через Духа Його святим апостолам і пророкам,

⁹ Він чинить велике та недослідиме, предивне, якому немає числа,

¹⁴ Таж це все самі кінці дороги Його, бо ми тільки слабке шепотіння чували про Нього, грім потуги ж Його хто його зрозуміє?...

²³ Всемогутній, Його не знайшли ми, Він могутній у силі, але Він не мучить нікого судом та великою правдою.

¹⁹ Гуркіт грому Твого на небесному колі, й блискавки освітили вселенну, тремтіла й тряслася земля!

³ Великий Господь і прославлений вельми, і недослідиме величчя Його!

¹¹ усе Він прегарним зробив свого часу, і вічність поклав їм у серце, хоч не розуміє людина тих діл, що Бог учинив, від початку та аж до кінця...

²⁸ Хіба ж ти не знаєш, або ти не чув: Бог відвічний Господь, що кінці землі Він створив? Він не змучується та не втомлюється, і не збагненний розум Його.

²⁷ Передав Мені все Мій Отець. І Сина не знає ніхто, крім Отця, і Отця не знає ніхто, окрім Сина, та кому Син захоче відкрити.

³³ О глибино багатства, і премудрости, і знання Божого! Які недовідомі присуди Його, і недосліджені дороги Його!

¹⁰ А нам Бог відкрив це Своїм Духом, усе бо досліджує Дух, навіть Божі глибини.

¹⁶ Бо хто розум Господній пізнав, який би його міг навчати? А ми маємо розум Христів!

⁸ Мені, найменшому від усіх святих, дана була оця благодать, благовістити поганам недосліджене багатство Христове,

¹⁸ Бо чи ж справді Бог сидить з людиною на землі? Ось небо та небо небес не обіймають Тебе, що ж тоді храм цей, що я збудував?

¹² Чи ж Бог не високий, як небо? Та на зорі угору поглянь, які стали високі вони!

⁶ Голий шеол перед Ним, і нема покриття Аваддону.

⁵ Подивися на небо й побач, і на хмари споглянь, вони вищі за тебе.

¹¹ Бо як високо небо стоїть над землею, велика така Його милість до тих, хто боїться Його,

⁶ Дивне знання над моє розуміння, високе воно, я його не подолаю!⁷ Куди я від Духа Твого піду, і куди я втечу від Твого лиця?⁸ Якщо я на небо зійду, то Ти там, або постелюся в шеолі ось Ти!

¹³ нехай усі хвалять Господнє ім'я, бо Його тільки Ймення звеличилось, величність Його на землі й небесах!

² Слава Божа щоб справу сховати, а слава царів щоб розвідати справу.³ Небо високістю, і земля глибиною, і серце царів недослідимі.

⁹ Бо наскільки небо вище за землю, настільки вищі дороги Мої за ваші дороги, а думки Мої за ваші думки.

² Якщо б закопались вони до шеолу, то й звідти рука Моя їх забере, і якщо б піднялися на небо, то й звідти їх скину!

¹⁸ змогли зрозуміти зо всіма святими, що то ширина й довжина, і глибина й вишина,¹⁹ і пізнати Христову любов, яка перевищує знання, щоб були ви наповнені всякою повнотою Божою.

²⁴ Бо Він аж на кінці землі придивляється, бачить під небом усім.²⁵ Коли Він чинив вагу вітрові, а воду утворював мірою,

⁵ Блаженний, кого вибираєш Ти та наближаєш, в оселях Твоїх спочивати той буде! наситимось ми добром дому Твого, найсвятішим із храму Твого!⁶ Грізні речі Ти відповідаєш нам правдою, Боже, Спасителю наш, надіє всіх кінців землі та сущих далеко на морі,⁷ що гори ставиш Своєю силою, підперезаний міццю,⁸ що втихомирюєш гуркіт морів, їхніх хвиль та галас народів...

⁹ Понесуся на крилах зірниці, спочину я на кінці моря,¹⁰ то рука Твоя й там попровадить мене, і мене буде тримати правиця Твоя!

³⁰ Як може один гнати тисячу, а два проганять десять тисяч, коли то не те, що їх продала їхня Скеля, і Господь видав їх?

¹⁸ Бо Він рану завдасть і перев'яже, Він ламає й вигоюють руки Його!

¹² Ось Він схопить кого, хто заверне Його, хто скаже Йому: що Ти робиш?¹³ Бог гніву Свойого не спинить, під Ним гнуться Рагавові помічники,

¹⁴ Ось Він зруйнує й не буде воно відбудоване, замкне чоловіка й не буде він випущений.

²⁹ Коли Він заспокоїть, то хто винуватити буде? Коли Він закриє лице, хто побачить Його? А це робиться і над народом, і над людиною разом,

⁸ І хто море воротами загородив, як воно виступало, немов би з утроби виходило,

⁸ Я буду радіти та тішитися в Твоїй милості, що побачив Ти горе моє, що приглянувся Ти до скорботи моєї душі,

²⁷ Я перший сказав до Сіону: Оце, то вони! А Єрусалимові дам благовісника.

³⁵

⁷ І до Ангола Церкви в Філядельфії напиши: Оце каже Святий, Правдивий, що має ключа Давидового, що Він відчиняє, і ніхто не зачинить, що Він зачиняє, і ніхто не відчинить.

¹³ А ти кажеш: Що відає Бог? Чи судитиме Він через млу?¹⁴ Хмари завіса Йому, й Він не бачить, і ходить по крузі небесному.

²¹ Бо очі Його на дорогах людини, і Він бачить всі кроки її,²² немає темноти, немає і темряви, де б злочинці сховались.²³ Бо людині Він не призначає означений час, щоб ходила до Бога на суд.

¹¹ Безбожний говорить у серці своїм: Бог забув, заховав Він обличчя Своє, не побачить ніколи.

¹⁴ Але Ти все бачиш, бо спостерігаєш злочинство та утиск, щоб віддати Своєю рукою! На Тебе слабий опирається, Ти сироті помічник.

²² Ти бачив це, Господи, не помовчи ж, Господи, не віддаляйся від мене!

¹¹ Господь знає всі людські думки, що марнота вони!

⁸ І пожиток землі є для всіх, бо поле й сам цар обробляє.

⁹ Людське серце найлукавіше над все та невигойне, хто пізнає його?¹⁰ Я Господь, що досліджує серце, що випробовує нирки, щоб кожному дати згідно з путтю його, за плодом учинків його.

² І не думають в серці своєму, що Я пам'ятаю про все їхнє зло. Тепер їхні вчинки ось їх оточили і перед обличчям Моїм поставали.

¹³ Твої очі занадто пречисті, щоб міг Ти дивитись на зло, і на насильство дивитись не можеш. Чому ж дивишся Ти на грабіжників, мовчиш, коли несправедливий винищує справедливішого від себе?

²⁴ Але Сам Ісус їм не звірявся, бо Сам знав усіх,²⁵ і потреби не мав, щоб хто свідчив Йому про людину, бо знав Сам, що в людині було.

¹³ І немає створіння, щоб сховалось перед Ним, але все наге та відкрите перед очима Його, Йому дамо звіт!

²³ а діти її поб'ю смертю. І пізнають усі Церкви, що Я Той, Хто нирки й серця вивіряє, і Я кожному з вас дам за вчинками вашими.

¹³ Він мудрих лукавством їх ловить, і рада крутійська марною стає,

⁵ Чи дикий осел над травою реве? Хіба реве віл, коли ясла повні?

² Справді, то ж ви тільки люди, і мудрість із вами помре!...³ Таж і я маю розум, як ви, я не нижчий від вас! І в кого немає такого, як це?

¹⁴ Що таке чоловік, щоб оправданим бути, і щоб був справедливим від жінки народжений?

⁵ Хто пустив осла дикого вільним, і хто розв'язав ослу дикому пута,⁶ якому призначив Я степ його домом, а місцем його пробування солону пустиню?⁷ Він сміється із галасу міста, не чує він крику погонича.⁸ Що знаходить по горах, то паша його, і шукає він усього зеленого.

⁵ бо свої беззаконня я знаю, а мій гріх передо мною постійно.

⁹ Мій народе, кожного часу надійтесь на Нього, серце своє перед Ним виливайте, Бог для нас пристановище! Села.¹⁰ Справді, людські сини як та пара, сини й вищих мужів обмана: як узяти на вагу вони легші від пари всі разом!

²² а я немов бидло й не знаю, я перед Тобою худобою став!...

⁶ Які то величні діла Твої, Господи, дуже глибокі думки Твої,

² Бо думаю, що немудріший за кожного я, і не маю я людського розуму,³ і не навчився я мудрости, і не знаю пізнання святих...⁴ Хто на небо ввійшов і зійшов? Хто у жмені свої зібрав вітер? Хто воду в одежу зв'язав? Хто поставив усі кінці землі? Яке ймення його, і яке ймення сина його, коли знаєш?

¹⁸ Я сказав був у серці своєму: Це для людських синів, щоб Бог випробовував їх, і щоб бачити їм, що вони як ті звірі,

²⁴ Ти як дика ослиця, яка до пустині привикла, що вітер втягає в жаданні своєї душі, хто заверне її в час її похотливости? Усі, хто шукає її, не помучаться, знайдуть її в її місяці!

²² Називаючи себе мудрими, вони потуманіли,

¹⁶ Думайте між собою однаково; не величайтеся, але наслідуйте слухняних; не вважайте за мудрих себе!

¹⁸ Хай не зводить ніхто сам себе. Як кому з вас здається, що він мудрий в цім віці, нехай стане нерозумним, щоб бути премудрим.¹⁹ Цьогосвітня бо мудрість у Бога глупота, бо написано: Він ловить премудрих у хитрощах їхніх!²⁰ І знову: Знає Господь думки мудрих, що марнотні вони!

³ між якими й усі ми проживали колись у пожадливостях нашого тіла, як чинили волю тіла й думок, і з природи були дітьми гніву, як і інші,

²⁰ Чи хочеш ти знати, о марна людино, що віра без діл мертва?

¹³ Хто мудрий і розумний між вами? Нехай він покаже діла свої в лагідній мудрості добрим поводженням!¹⁴ Коли ж гірку заздрість та сварку ви маєте в серці своєму, то не величайтесь та не говоріть неправди на правду,¹⁵ це не мудрість, що ніби зверху походить вона, але земна, тілесна та демонська.¹⁶ Бо де заздрість та сварка, там безлад та всяка зла річ!¹⁷ А мудрість, що зверху вона, насамперед чиста, а потім спокійна, лагідна, покірлива, повна милосердя та добрих плодів, безстороння та нелукава.

³ І сказав Самуїл до всього Ізраїлевого дому, говорячи: Якщо ви цілим вашим серцем вертаєтеся до Господа, повикидайте з-поміж себе чужих богів та Астарт, і міцно прихиліть свої серця до Господа, і служіть Самому Йому, і Він спасе вас із руки филистимлян.

¹⁴ І робив він лихе, бо не схиляв свого серця, щоб звертатися до Господа.

³ Але й добрі речі знайшлися при тобі, бо ти повигублював Астарти з Краю, і нахилив своє серце, щоб шукати Господа.

⁸ А я б удавався до Бога, і на Бога б поклав свою справу,

⁵ Якщо ти звертатися будеш до Бога, і будеш благати Всемогутнього,⁶ якщо чистий ти та безневинний, то тепер Він тобі Свою милість пробудить, і наповнить оселю твою справедливістю,

²¹ Заприязнися із Ним, та й май спокій, цим прийде на тебе добро.²² Закона візьми з Його уст, а слова Його в серце своє поклади.

³¹ Погрози звірині в очереті, череді волів разом з телятами людськими, понищ тих, хто кавалками срібла милується, розпорош ті народи, що воєн бажають!

⁸ і не стануть вони, немов їхні батьки, поколінням непокірливим та бунтівничим, поколінням, що серця свого не поставило міцно, і що дух його Богу невірний.

⁹ Віддалив Ти від мене знайомих моїх, учинив Ти мене за огиду для них... Я замкнений і не виходжу,

⁶ Я руки свої простягаю до Тебе, душа моя прагне Тебе, як води пересохла земля! Села.

⁴⁷ А раб той, що знав волю свого господаря, але не приготував, ані не вчинив згідно волі його, буде тяжко побитий.

⁷ Пригадай но, чи гинув невинний, і де праведні вигублені?

⁵ Хіба твоє зло не велике? Таж твоїм беззаконням немає кінця!

²³ Якщо вернешся до Всемогутнього, будеш збудований, і віддалиш беззаконня з наметів своїх.

³² Чого я не бачу, навчи Ти мене; коли кривду зробив я, то більше не буду чинити!

² придивлятимуся до дороги невинного. Коли прийдеш до мене? Я буду ходити в невинності серця свого серед дому мого,

¹⁵ Коли ж руки свої простягаєте, Я мружу від вас Свої очі! Навіть коли ви молитву примножуєте, Я не слухаю вас, ваші руки наповнені кров'ю...

³⁰ Тому буду судити вас, доме Ізраїлів, кожного за дорогами його, говорить Господь Бог. Покайтеся, і відверніться від усіх ваших гріхів, і не буде вам провина на спотикання!³¹ Поскидайте з себе всі ваші гріхи, якими ви грішили, і створіть собі нове серце та нового духа! І нащо маєте померти, Ізраїлів доме?

³ І сказав він мені: Це те прокляття, що виходить на поверхню всієї землі. Бо кожен злодій буде безкарний згідно з тим, що з цього боку звою написане, і кожен, хто присягає ложно, буде безкарний згідно з тим, що з того боку звою написане.⁴ І привів Я його, прокляття, говорить Господь Саваот, і прийде воно до дому злодія, і до дому того, хто ложно присягає Йменням Моїм, і воно міцно осядеться в середині дому його, і вигубить його, і дерева його та каміння його.

⁸ Наблизьтесь до Бога, то й Бог наблизиться до вас. Очистьте руки, грішні, та серця освятіть, двоєдушні!

⁵ а на Каїна й на жертву його не зглянувся. І сильно розгнівався Каїн, і обличчя його похилилось.⁶ І сказав Господь Каїнові: Чого ти розгнівався, і чого похилилось обличчя твоє?

¹⁵ Якщо я провинюся, то горе мені! А якщо я невинний, не смію підняти свою голову, ситий стидом та напоєний горем своїм!...

²⁶ Бо тоді Всемогутнього ти покохаєш і до Бога підіймеш обличчя своє,

¹ Давидів. Господь моє світло й спасіння моє, кого буду боятись? Господь то твердиня мого життя, кого буду лякатись?

¹ Для дириґетна хору. Синів Кореєвих. На спів „Аламот". Пісня.

⁶ і навіки він не захитається, у вічній пам'яті праведний буде!⁷ Не боїться він звістки лихої, його серце міцне, надію складає на Господа!⁸ Уміцнене серце його не боїться, бо він бачить нещастя поміж ворогами своїми!

⁶ не буду тоді засоромлений я, як буду дивитись на всі Твої заповіді!⁷ Щирим серцем я буду Тебе прославляти, як навчуся законів Твоїх справедливих.

²⁶ У Господньому страхові сильна надія, і Він пристановище дітям Своїм.

¹ Безбожні втікають, коли й не женуться за ними, а справедливий безпечний, немов той левчук.

¹² Бо це нам хвала, свідчення нашого сумління, що в святості й чистості Божій, не в тілесній мудрості, але в Божій благодаті жили ми на світі, особливо ж у вас.

⁸ Отож, хочу я, щоб мужі чинили молитви на кожному місці, підіймаючи чисті руки без гніву та сумніву.

²⁸ А тепер, діточки, залишайтеся в Нім, щоб, як з'явиться Він, то щоб ми мали відвагу та не були засоромлені Ним під час Його приходу.

¹⁹ Із цього довідуємось, що ми з правди, і впокорюєм наші серця перед Ним,²⁰ бо коли винуватить нас серце, то Бог більший від нашого серця та відає все!²¹ Улюблені, коли не винуватить нас серце, то маємо відвагу до Бога,²² і чого тільки попросимо, одержимо від Нього, бо виконуємо Його заповіді та чинимо любе для Нього.

¹¹ І Я укладу заповіта Свого з вами, і жодне тіло не буде вже знищене водою потопу, і більш не буде потопу, щоб землю нищити.

⁵¹ І назвав Йосип ім'я перворідному: Манасія, бо Бог зробив мені, що я забув усе своє терпіння та ввесь дім мого батька.

¹⁵ Брати мої зраджують, мов той потік, мов річище потоків, минають вони,

¹¹ твоє світло стемніло, нічого не бачиш, і велика вода закриває тебе...

⁷ він вип'є й забуде за бідність свою, і муки своєї вже не пам'ятатиме!

²⁰

¹ І ти скажеш дня того: Хвалю Тебе, Господи, бо Ти гнівавсь на мене, та гнів Твій вщухає, й мене Ти порадуєш,² оце, Бог спасіння моє! Безпечний я, і не боюсь, бо Господь, Господь сила моя та мій спів, і спасінням для мене Він став!

⁴ Не бійся, бо сорому ти не зазнаєш, і не соромся, бо не будеш застиджена, бо про сором свого юнацтва забудеш, а ганьби удівства свого ти не будеш уже пам'ятати!...

⁹ Бо для Мене оце мов ті Ноєві води: як Я присягнув був, що Ноєві води не прийдуть уже над землею, так Я присягнув, щоб на тебе не гніватися й не картати тебе!

¹⁶ так що хто на землі благословлений буде, буде поблагословлений він вірним Богом, а хто на землі присягає, вірним Богом присягне, бо забудуться утиски давні і заховані будуть вони від очей Моїх!

²¹ Журиться жінка, що родить, бо настала година її. Як дитинку ж породить вона, то вже не пам'ятає терпіння з-за радощів, що людина зродилась на світ...

¹⁴ І сказав я йому: Мій пане, ти знаєш! Він же мені відказав: Це ті, що прийшли від великого горя, і випрали одіж свою, та вибілили її в крові Агнця...¹⁵ Тому то вони перед Божим престолом, і в храмі Його день і ніч Йому служать. А Той, Хто сидить на престолі, розтягне намета над ними.¹⁶ Вони голоду й спраги терпіти не будуть уже, і не буде палити їх сонце, ані спека яка.¹⁷ Бо Агнець, що серед престолу, буде їх пасти, і водитиме їх до джерел вод життя. І Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре!

¹⁰ І поблагословив Давид Господа на очах усього збору. І сказав Давид: Благословенний Ти, Господи, Боже Ізраїля, нашого батька, від віку й аж до віку!

¹¹ І поприходили до нього всі брати його, і всі сестри його та всі попередні знайомі його, і їли з ним хліб у його домі. І вони головою хитали над ним, та потішали його за все зле, що Господь був спровадив на нього. І дали вони йому кожен по одній кеситі, і кожен по одній золотій обручці.¹² А Господь поблагословив останок днів Йова більше від початку його, і було в нього чотирнадцять тисяч дрібної худоби, і шість тисяч верблюдів, тисяча пар худоби великої та тисяча ослиць.¹³ І було в нього семеро синів та три дочки.¹⁴ І назвав він ім'я першій: Єміма, і ім'я другій: Кеція, а ім'я третій: Керен-Гаппух.¹⁵ І таких вродливих жінок, як Йовові дочки, не знайшлося по всій землі. І дав їм їх батько спадщину поміж їхніми братами.¹⁶ А Йов жив по тому сотню й сорок років, і побачив синів своїх та синів синів своїх, чотири поколінні.¹⁷ І впокоївся Йов старим та насиченим днями.

⁶ і Він випровадить, немов світло, твою справедливість, а правду твою немов південь.

¹⁴ посаджені в домі Господнім цвітуть на подвір'ях нашого Бога,

⁴ Світло сходить у темряві для справедливих, Він ласкавий, і милостивий, і праведний!

¹⁸ А путь праведних ніби те світло ясне, що світить все більше та більш аж до повного дня!

⁸ Засяє тоді, мов досвітня зоря, твоє світло, і хутко шкірою рана твоя заросте, і твоя справедливість ходитиме перед тобою, а слава Господня сторожею задньою!⁹ Тоді кликати будеш і Господь відповість, будеш кликати і Він скаже: Ось Я! Якщо віддалиш з-поміж себе ярмо, не будеш підносити пальця й казати лихого,¹⁰ і будеш давати голодному хліб свій, і знедолену душу наситиш, тоді то засвітить у темряві світло твоє, і твоя темрява ніби як полудень стане,

³ І пізнаймо, намагаймось пізнати ми Господа! Міцно поставлений прихід Його, мов зірниці, і Він прийде до нас, немов дощ, немов дощ весняний, що напоює землю.

⁸ Не тішся, моя супротивнице, з мене, хоч я впала, Сіонська дочка, проте встану, хоч сиджу в темноті, та Господь мені світло!⁹ Буду зносити я гнів Господній, бо згрішила Йому, аж поки не вирішить справи моєї, та суду не вчинить мені. Він на світло мене попровадить, побачу Його справедливість!

⁶ І станеться в день той, світла не буде, і буде холод та замерзання.⁷ І буде єдиний то день, Господу знаний, то буде не день, і не ніч, і буде, на час вечора станеться світло.

² А для вас, хто Ймення Мойого боїться, зійде Сонце Правди та лікування в промінях Його, і ви вийдете та поскакаєте, мов ті ситі телята!

²⁶ І від Духа Святого йому було звіщено смерти не бачити, перше ніж побачить Христа Господнього.²⁷ І Дух у храм припровадив його. І як внесли Дитину Ісуса батьки, щоб за Нього вчинити звичаєм законним,²⁸ тоді взяв він на руки Його, хвалу Богу віддав та й промовив:²⁹ Нині відпускаєш раба Свого, Владико, за словом Твоїм із миром,³⁰ бо побачили очі мої Спасіння Твоє,³¹ яке Ти приготував перед всіма народами,³² Світло на просвіту поганам і на славу народу Твого Ізраїля!

⁵ І молочення досягне вам виноградобрання, а виноградобрання досягне сіяння, і ви будете їсти хліб свій досита, і будете сидіти безпечно в вашому Краї.⁶ І дам мир у Краю, і ви будете лежати, і ніхто не вчинить, щоб ви тремтіли, бо злу звірину винищу з землі, а меч не перейде через Край ваш.

¹¹ Яка сила моя, що надію я матиму? І який мій кінець, щоб продовжити життя моє це?

⁶ А дні мої стали швидчіші за ткацького човника, і в марнотній надії минають вони...

²⁷ будеш благати Його й Він почує тебе, і ти обітниці свої надолужиш.²⁸ А що постановиш, то виповниться те тобі, й на дорогах твоїх буде сяяти світло.²⁹ Бо знижує Він спину пишного, хто ж смиренний, тому помагає.

⁵ Своїм голосом кличу до Господа, і Він озветься зо святої Своєї гори. Села.

⁸ Ти даєш більшу радість у серці моїм, ніж у них, як помножилося їхнє збіжжя та їхнє вино молоде. У спокої я ляжу, і засну, бо Ти, Господи, єдиний даєш мені жити безпечно!

⁵ Чого, душе моя, ти сумуєш, і чого ти в мені непокоїшся? Май надію на Бога, бо я Йому буду ще дякувати за спасіння Його, мого Бога!

²⁴ Якщо покладешся не будеш боятись, а ляжеш, то буде приємний твій сон.²⁵ Не будеш боятися наглого страху, ні бурі безбожних, як прийде,²⁶ бо твоєю надією буде Господь, і Він пильнуватиме ногу твою, щоб вона не зловилась у пастку!

³² Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.

³ І не тільки нею, але й хвалимося в утисках, знаючи, що утиски приносять терпеливість,⁴ а терпеливість досвід, а досвід надію,⁵ а надія не засоромить, бо любов Божа вилилася в наші серця Святим Духом, даним нам.

²⁷ що їм Бог захотів показати, яке багатство слави цієї таємниці між поганами, а вона Христос у вас, надія слави!

²⁶ І прийшов до нього з Ґерару Авімелех, і Ахуззат, товариш його, і Піхол, головний начальник війська його.²⁷ І сказав їм Ісак: Чого ви до мене прийшли? Ви ж зненавиділи мене, і вислали мене від себе.²⁸ А ті відказали: Ми бачимо справді, що з тобою Господь. І ми сказали: Нехай буде клятва поміж нами, поміж нами й поміж тобою, і складімо умову з тобою,²⁹ що не вчиниш нам злого, як і ми не торкнулись до тебе, і як ми робили з тобою тільки добро, і тебе відіслали з миром. Ти тепер благословенний від Господа!³⁰ І він учинив для них гостину, і вони їли й пили.³¹ А рано вони повставали, і присягли один одному. І відіслав їх Ісак, і вони пішли від нього з миром.

⁶ І дам мир у Краю, і ви будете лежати, і ніхто не вчинить, щоб ви тремтіли, бо злу звірину винищу з землі, а меч не перейде через Край ваш.

⁸ А тепер візьміть собі сім бичків та сім баранів, і йдіть до Мого раба Йова, і принесете цілопалення за себе, а Мій раб Йов помолиться за вас, бо тільки з ним Я буду рахуватися, щоб не вчинити вам злої речі, бо ви не говорили слушного про Мене, як раб Мій Йов.⁹ І пішли теманянин Еліфаз, і шух'янин Білдад, та нааматянин Цофар, і зробили, як говорив їм Господь. І споглянув Господь на Йова.

¹² А Цар буде жадати твоєї краси, бо Він твій Господь, а ти до землі Йому кланяйся.

⁶ Багато-хто годять тому, хто гостинці дає, і кожен товариш людині, яка не скупиться на дари.

¹⁴ Так говорить Господь: Праця Єгипту й торгівля Етіопії та високі севаїтяни перейдуть до тебе та будуть твої. Підуть вони за тобою, у кайданах перейдуть, і будуть вклонятись тобі та благати тебе: Тільки в тебе є Бог, і нема більш, нема іншого Бога!

¹⁴ І зігнуті прийдуть до тебе сини твоїх кривдників, і кланятись будуть до стіп твоїх ніг усі ненависники, і тебе будуть кликати: Місто Господнє, Сіон Святого Ізраїлевого!

⁹ Ось Я зроблю, що декого з зборища сатани, із тих, що себе називають юдеями, та ними не є, але кажуть неправду, ось Я зроблю, що вони прийдуть та вклоняться перед ногами твоїми, і пізнають, що Я полюбив тебе.

¹⁶ то й Я зроблю вам оце: поставлю над вами перестрах, сухоти й пропасницю, що винищують очі й обезсилюють душу. І ви надаремно сіятимете насіння своє, бо поїдять його вороги ваші.

⁶⁵ І поміж цими народами не будеш ти спокійний, і не буде місця спочинку для стопи твоїх ніг. І Господь дасть тобі там серце тремтяче, і ослаблення очей, і омлівання душі.

¹³ отакі то дороги всіх тих, хто забуває про Бога! І згине надія безбожного,¹⁴ бо його сподівання як те павутиння, і як дім павуків його певність...

⁵ Він призначує ближніх на поділ, а очі синів його темніють,

¹⁴ Відірвана буде безпека його від намету його, а Ти до царя жахів його приведеш...

⁸ Яка ж бо надія лукавому, коли відірве, коли візьме Бог душу його?

²² Оце все Він кине на нього, і не змилосердиться, і від руки Його мусить той спішно втікати!

¹⁶ Чи бажання убогих я стримував, а очі вдовицям засмучував?

²² немає темноти, немає і темряви, де б злочинці сховались.

³ Я загруз у глибокім багні, і нема на чім стати, ввійшов я до водних глибин, і мене залила течія!

²⁴ Чого нечестивий боїться, те прийде на нього, а прагнення праведних сповняться.

²⁰ Хто кляне свого батька та матір свою, погасне світильник йому серед темряви!

¹⁷ Уже прогляділи ми очі свої, даремно чекавши на поміч собі, на варті своїй ми чекали народу, який нас не спас...

¹⁴ і згине й в моторного втеча, і потужний не втримає сили своєї, а лицар свого життя не врятує.

¹⁹ Це так, коли хто утікає від лева, і ведмідь спотикає його! І він убігає до дому, і оперся своєю рукою об стіну, аж гадюка кусає його...²⁰ Чи ж не є день Господній темнота, а не світло, і хіба він не темний, і сяйва немає у ньому?

¹ Я бачив Господа, що стояв над жертівником, і Він сказав: Удар но по маковиці цих воріт, щоб затряслися пороги, і порозбивай їх на всіх їхніх головах, а їхній останок заб'ю Я мечем. Не втече їм втікач, і гонець не врятується в них!² Якщо б закопались вони до шеолу, то й звідти рука Моя їх забере, і якщо б піднялися на небо, то й звідти їх скину!³ А якщо б поховались вони на верховині Кармелу, звідти вишукаю й заберу їх, а якщо на дні моря вони поховаються з-перед очей Моїх, то й там Я гадюці звелю, і вона їх покусає!

²³ І, терплячи муки в аду, звів він очі свої, та й побачив здаля Авраама та Лазаря на лоні його.²⁴ І він закричав та сказав: Змилуйся, отче Аврааме, надо мною, і пошли мені Лазаря, нехай умочить у воду кінця свого пальця, і мого язика прохолодить, бо я мучуся в полум'ї цім!...²⁵ Авраам же промовив: Згадай, сину, що ти вже прийняв за життя свого добре своє, а Лазар так само лихе; тепер він тут тішиться, а ти мучишся.²⁶ А крім того всього, поміж нами та вами велика безодня поставлена, так що ті, що хочуть, переходити не можуть ізвідси до вас, ані не переходять ізвідти до нас.

³ то як ми втечемо, коли ми не дбали про таке велике спасіння? Воно проповідувалося спочатку від Господа, ствердилося нам через тих, хто почув,