Job 5 Cross References - Ukrainian

¹ Ану клич, чи є хто, щоб тобі відповів? І до кого з святих ти вдасися?² Бо гнів побиває безглуздого, а заздрощі смерть завдають нерозумному!³ Я бачив безумного, як він розсівся, та зараз оселя його спорохнявіла...⁴ Від спасіння далекі сини його, вони без рятунку почавлені будуть у брамі!⁵ Його жниво голодний поїсть, і з-між терну його забере, і спрагнені ось поковтають маєток його!⁶ Бо нещастя виходить не з пороху, а горе росте не з землі,⁷ бо людина народжується на страждання, як іскри, щоб угору летіти...⁸ А я б удавався до Бога, і на Бога б поклав свою справу,⁹ Він чинить велике та недослідиме, предивне, якому немає числа,¹⁰ бо Він дає дощ на поверхню землі, і на поля посилає Він воду,¹¹ щоб поставить низьких на високе, і зміцнити спасіння засмучених.¹² Він розвіює задуми хитрих, і не виконують плану їх руки,¹³ Він мудрих лукавством їх ловить, і рада крутійська марною стає,¹⁴ вдень знаходять вони темноту, а в полудень мацають, мов уночі!...¹⁵ І Він від меча урятовує бідного, а з міцної руки бідаря,¹⁶ і стається надія нужденному, і замкнула уста свої кривда!¹⁷ Тож блаженна людина, яку Бог картає, і ти не цурайсь Всемогутнього кари:¹⁸ Бо Він рану завдасть і перев'яже, Він ламає й вигоюють руки Його!¹⁹ В шістьох лихах спасає тебе, а в сімох не діткне тебе зло:²⁰ Викупляє тебе Він від смерти за голоду, а в бою з рук меча.²¹ Як бич язика запанує, сховаєшся ти, і не будеш боятись руїни, як прийде вона.²² З насилля та з голоду будеш сміятись, а земної звірини не бійся.²³ Бо з камінням на полі є в тебе умова, і звір польовий примирився з тобою.²⁴ І довідаєшся, що намет твій спокійний, і переглянеш домівку свою, і не знайдеш у ній недостатку.²⁵ І довідаєшся, що численне насіння твоє, а нащадки твої як трава на землі!²⁶ І в дозрілому віці до гробу ти зійдеш, як збіжжя доспіле ввіходить до клуні за часу свого!²⁷ Отож, дослідили ми це й воно так, послухай цього, й зрозумій собі все!

² та й сказав: Господь від Сінаю прибув, і зійшов від Сеїру до них, появився у світлі з Парану гори, і прийшов із Меріви Кадешу. По правиці Його огонь Закону для них.³ Теж народи Він любить. Всі святії його у руці Твоїй, і вони припадають до ніг Твоїх, слухають мови Твоєї.

¹⁸ Таж рабам Своїм Він не йме віри, і накладає вину й на Своїх Анголів!

⁸ Чи ти слухав у Божій таємній нараді, та мудрість для себе забрав?⁹ Що ти знаєш, чого б ми не знали? Що ти зрозумів, і не з нами воно?¹⁰ Поміж нами і сивий, отой і старий, старший днями від батька твого.

¹⁵ Таж Він навіть святим Своїм не довіряє, і не оправдані в очах Його небеса,

³ До святих, які на землі, що шляхетні вони, до них все жадання моє!

¹⁶ Та Мойсею позаздрили в таборі, й Ааронові, святому Господньому.

¹ Послухайте мовчки Мене, острови, а народи, чекайте навчання Мого! Хай підійдуть і скажуть: Приступімо всі разом на суд!

²¹ Принесіть свою справу, говорить Господь, припровадьте Мені свої докази, каже Цар Яковів.²² Хай підійдуть і хай нам розкажуть, що трапиться! Виясніть справи минулі, що вони є, а ми серце наше на те покладемо й пізнаємо їхній кінець, або сповістіть про майбутнє.²³ Розкажіть наперед про майбутнє, і пізнаємо ми, що ви боги. Отож, учиніть ви добро чи зробіть що лихе, щоб ми здивувались і разом побачили.

¹ Павло, з волі Божої апостол Христа Ісуса, святим, що в Ефесі, і вірним у Христі Ісусі,

¹ Тож і ми, мавши навколо себе велику таку хмару свідків, скиньмо всякий тягар та гріх, що обплутує нас, та й біжім з терпеливістю до боротьби, яка перед нами,

¹ І побачила Рахіль, що вона не вродила Якову. І заздрила Рахіль сестрі своїй, і сказала до Якова: Дай мені синів! А коли ні, то я вмираю!

⁸ І дуже запалився Саулів гнів, і та річ була неприємна йому, і він сказав: Давидові дали десятки тисяч, а мені дали тисячі, йому бракує ще тільки царювання!⁹ І від того дня й далі Саул дивився заздрісним оком на Давида.

⁴ О ти, що розшарпуєш душу свою в своїм гніві, чи для тебе земля опустіє, а скеля осунеться з місця свого?

¹ Для дириґетна хору. Давидів. Безумний говорить у серці своїм: Нема Бога! Зіпсулись вони, і обридливий чинять учинок, нема доброчинця!...

⁴ Розтопилась земля, і всі її мешканці, та стовпи її зміцнюю Я. Села.

⁶ Які то величні діла Твої, Господи, дуже глибокі думки Твої,

¹⁷ Нерозумні страждали за грішну дорогу свою й за свої беззаконня.

²² Доки ви, нерозумні, глупоту любитимете? Аж доки насмішники будуть кохатись собі в глузуванні, а безглузді ненавидіти будуть знання?²³ Зверніться но ви до картання мого, ось я виллю вам духа свого, сповіщу вам слова свої!

⁵ Зрозумійте но, неуки, мудрість, зрозумійте ви розум, безглузді!

¹⁶ Нерозумного гнів пізнається відразу, розумний же мовчки ховає зневагу.

⁹ Не спіши в своїм дусі, щоб гніватися, бо гнів спочиває у надрах глупців.

¹¹ А Єфрем став, як голуб, нерозумний, немудрий: закликають в Єгипет, а йдуть в Асирію.

⁹ І промовив Бог до Йони: Чи слушно запалився ти за рициновий кущ? А той відказав: Дуже розлютився я, аж на смерть!

⁸ а сварливим та тим, хто противиться правді, але кориться неправді, лютість та гнів.

⁶ До них бо належать і ті, хто пролазить до хат та зводить жінок, гріхами обтяжених, ведених усякими пожадливостями,

¹⁵ Проклята людина, що зробить боввана різаного або литого, гидоту для Господа, чин різьбарських рук, і поставить таємно! І відповість увесь народ, та й скаже: амінь!¹⁶ Проклятий той, хто легковажить свого батька та свою матір! А ввесь народ скаже: амінь!¹⁷ Проклятий, хто пересуває межу свого ближнього!¹⁸ Проклятий, хто робить блудячим сліпого в дорозі! А ввесь народ скаже: амінь!¹⁹ Проклятий, хто перекручує право приходька, сироти та вдови! А ввесь народ скаже: амінь!²⁰ Проклятий, хто лягає з жінкою батька свого, бо відкрив він подолка одежі свого батька! А ввесь народ скаже: амінь!²¹ Проклятий, хто лягає з усяким скотом! А ввесь народ скаже: амінь!²² Проклятий, хто лягає з сестрою своєю, дочкою свого батька або з дочкою своєї матері! А ввесь народ скаже: амінь!²³ Проклятий, хто лягає з тещею своєю! А ввесь народ скаже: амінь!²⁴ Проклятий, хто вбиває свого ближнього потаємно! А ввесь народ скаже: амінь!²⁵ Проклятий, хто бере підкупа, щоб забити кого, пролляти кров неповинну! А ввесь народ скаже: амінь!²⁶ Проклятий, хто не дотримає слів цього Закону, щоб виконувати їх! А ввесь народ скаже: амінь!

¹⁸ Такий легкий він на поверхні води, на землі їхня частка проклята, не вернеться він на дорогу садів-виноградів...

⁸ Яка ж бо надія лукавому, коли відірве, коли візьме Бог душу його?

³⁵ Я бачив безбожного, що збуджував пострах, що розкоренився, немов саморосле зелене те дерево,³⁶ та він проминув, й ось немає його, і шукав я його, й не знайшов!

²⁵ Вилий на них Свою ревність, а полум'я гніву Твого нехай їх доганяє!

³ бо лихим я завидував, бачивши спокій безбожних,⁴ бо не мають страждання до смерти своєї, і здорове їхнє тіло,⁵ на людській роботі нема їх, і разом із іншими людьми не зазнають вони вдарів.⁶ Тому то пиха їхню шию оздоблює, зодягає їх шата насилля,⁷ вилазять їм очі від жиру, бажання їхнього серця збулися,⁸ сміються й злосливо говорять про утиск, говорять бундючно:⁹ свої уста до неба підносять, а їхній язик по землі походжає!...

¹⁸ направду, Ти їх на слизькому поставив, на спустошення кинув Ти їх!¹⁹ Як вони в одній хвилі спустошені, згинули, пощезали від страхів!²⁰ Немов сном по обудженні, Господи, образом їхнім погордиш, мов сном по обудженні!

⁷ нерозумна людина не знає, а недоумок не зрозуміє того!

¹ Справедливий Ти, Господи, будеш, коли б я судився з Тобою, проте правуватися буду з Тобою: чому то дорога безбожним щаститься, чому то спокійні всі зрадники?² Ти їх посадив і вони вкоренились, ростуть і приносять плоди. Ти близький в устах їхніх, та далекий від їхніх сердець.³ А Ти, Господи, знаєш мене, Ти бачив мене й дослідив моє серце, що з Тобою воно. Відлучи їх, немов на заріз ту отару, і признач їх на день побиття!

²⁰ Бо написано в книзі Псалмів: Нехай пусткою стане мешкання його, і нехай пожильця в нім не буде, а також: А служіння його забере нехай інший.

⁵ Не вклоняйся їм і не служи їм, бо Я Господь, Бог твій, Бог заздрісний, що карає за провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, хто ненавидить Мене,

¹⁹ Аж раптово надійшов великий вітер з боку пустині, та й ударив на чотири роги дому, і він упав на юнаків, і вони повмирали... І втік тільки я сам, щоб донести тобі...

¹⁰ Левине ричання й рик лютого лева минає, і левчукам вилущаються зуби.¹¹ Гине лев, як немає здобичі, і левенята левиці втікають.

⁴ Якщо твої діти згрішили Йому, то Він їх віддав в руку їх беззаконня!

⁷ хоч відаєш Ти, що я не беззаконник, та нема, хто б мене врятував від Твоєї руки?

¹⁶ Здолу посохнуть коріння його, а згори його віття зів'яне.¹⁷ Його пам'ять загине з землі, а на вулиці ймення не буде йому.¹⁸ Заженуть його з світла до темряви, і ввесь світ проганяє його.¹⁹ У нього немає в народі нащадка, ні внука, і немає останку в місцях його мешкання.

¹⁴ Як розмножаться діти його то хіба для меча, а нащадки його не наситяться хлібом!

²

⁹ Бодай діти його стали сиротами, а жінка його удовою!¹⁰ і хай діти його все мандрують та жебрають, і нехай вони просять у тих, хто їх руйнував!¹¹ Бодай їм тенета розставив лихвар на все, що його, і нехай розграбують чужі його працю!¹² Щоб до нього ніхто милосердя не виявив, і бодай не було його сиротам милости!¹³ Щоб на знищення стали нащадки його, бодай було скреслене в другому роді ім'я їхнє!¹⁴ Беззаконня батьків його хай пам'ятається в Господа, і хай не стирається гріх його матері!¹⁵ Нехай будуть вони перед Господом завжди, а Він нехай вирве з землі їхню пам'ять,

¹⁵⁵ Від безбожних спасіння далеке, бо вони не шукають Твоїх постанов.

⁵ блаженний той муж, що сагайдака свого ними наповнив, не будуть такі посоромлені, коли в брамі вони говоритимуть із ворогами!

¹² Бо Я знаю про ваші численні провини і про ваші великі гріхи: тиснете ви справедливого, берете ви підкупа та викривляєте право убогих у брамі.

⁴ Або ті вісімнадцять, що башта на них завалилась була в Сілоамі й побила їх, чи думаєте, що ті винні були більш за всіх, що в Єрусалимі живуть?⁵ Ні, кажу вам; та коли не покаєтеся, то загинете всі так!

³³ Плід твоєї землі та ввесь труд твій поїсть народ, якого ти не знав, а ти будеш тільки утискуваний та гноблений по всі дні.

⁵¹ І він буде жерти плід твоєї худоби та плід твоєї землі, аж поки вигубить тебе, і він не позоставить тобі збіжжя, ані виноградного соку, ані оливи, ані породу биків твоїх, ані котіння отари твоєї, аж поки вигубить тебе.

³ І бувало, якщо посіяв Ізраїль, то підіймався Мідіян і Амалик та сини Кедему, і йшли на нього.⁴ І вони таборували в них, і нищили врожай землі аж до підходу до Гази. І не лишали вони в Ізраїлі ані поживи, ані штуки дрібної худоби, ані вола, ані осла,⁵ бо вони й їхня худоба та їхні намети ходили, і приходили в такій кількості, як сарана, а їм та їхнім верблюдам не було числа. І вони приходили до Краю, щоб пустошити його.⁶ І через Мідіяна Ізраїль дуже зубожів, і Ізраїлеві сини кликали до Господа.

¹¹ І прийшов Ангол Господній, і всівся під дубом, що в Офрі, який належить аві-езріянину Йоашеві. А син його Гедеон молотив пшеницю в виноградному чавилі, щоб заховатися перед мідіянітянами.

¹¹ І Господь навів на них зверхників війська асирійського царя, а вони схопили Манасію на повід, і скували його мідяними кайданами та й повели його до Вавилону.

¹⁵ Аж тут напали сабеї й позабирали їх, а слуг повбивали вістрям меча. І втік тільки я сам, щоб донести тобі...

¹⁷ Він ще говорив, аж біжить ще інший та й каже: Халдеї поділилися на три відділи, і напали на верблюдів, та й позабирали їх, а слуг повбивали вістрям меча... І втік тільки я сам, щоб донести тобі...

³ І сказав Господь до сатани: Чи звернув ти увагу на раба Мого Йова? Бо немає такого, як він, на землі: муж він невинний та праведний, який Бога боїться, а від злого втікає. І він ще тримається міцно в своїй невинності, а ти намовляв був Мене на нього, щоб без приводу його зруйнувати...

⁶ Спокійні намети грабіжників, і безпечність у тих, хто Бога гнівить, у того, хто ніби то Бога провадить рукою своєю.

⁸ Бо він кинений в пастку ногами своїми, і на ґраті він буде ходити:⁹ пастка схопить за стопу його, зміцниться сітка на ньому,¹⁰ на нього захований шнур на землі, а пастка на нього на стежці...

¹⁵ Він маєток чужого ковтав, але його виблює: Бог виганяє його із утроби його...

⁸ Господь присягнув був Своєю правицею й потужним раменом Своїм: Направду, не дам уже збіжжя твого ворогам твоїм, і пити не будуть чужинці твого виноградного соку, що ти працював біля нього!

³⁴ Пожер мене й стер мене Навуходоносор, цар вавилонський, поставив мене, як той посуд порожній, ковтнув він мене, немов змій, моїми розкошами сповнив свого живота, випхнув мене...

⁴⁴ І Я навіщу Бела в Вавилоні, і витягну з уст його те, що він був ковтнув, і вже народи до нього не будуть плисти, немов ріки, і мур вавилонський впаде!

⁵ Господь став, як той ворог, понищив Ізраїля Він, всі палати його зруйнував, твердині його попустошив, і Юдиній доньці примножив зідхання та стогін!

¹⁶ Усі вороги твої пащу на тебе роззявлюють, свищуть й зубами скрегочуть та кажуть: Ми пожерли її... Оце справді той день, що чекали його, знайшли ми і бачимо його!...

⁷ А що вітер вони засівають, то бурю пожнуть, в них не буде й колосся, а зерно не видасть муки, коли ж видасть, чужі поковтають її.

²⁷ та це Я відклав з-за ворожого гніву, щоб противники їх не згордилися, щоб вони не сказали: Піднеслася наша рука, і не Господь учинив усе це.

⁹ І побачите: Якщо він увійде до Бет-Шемешу дорогою до своєї границі, він зробив нам це велике зло. А якщо ні, то пізнаємо, що не його рука доторкнулася нас, випадок то був нам.

²⁹ Коли Він заспокоїть, то хто винуватити буде? Коли Він закриє лице, хто побачить Його? А це робиться і над народом, і над людиною разом,

⁷ Бо від гніву Твого ми гинемо, і пересердям Твоїм перестрашені,

⁷ Я, що світло формую та темність творю, чиню мир і недолю творю, Я Господь, Який робить це все!

³⁸ Хіба не виходить усе з уст Всевишнього, зле та добре?

⁴ Говорять порожні слова, клянуться фальшиво, коли заповіта складають, і на грядках польових цвіте їхнє правосуддя, немов той полин.

⁶ Чи в місті засурмлять у сурму, а народ не тремтітиме? Чи станеться в місті нещастя, що його не Господь допустив?

¹⁵ Дивіться, щоб хто не зостався без Божої благодаті, щоб не виріс який гіркий корінь і не наробив непокою, і щоб багато-хто не опоганились тим.

¹⁷ І до Адама сказав Він: За те, що ти послухав голосу жінки своєї та їв з того дерева, що Я наказав був тобі, говорячи: Від нього не їж, проклята через тебе земля! Ти в скорботі будеш їсти від неї всі дні свойого життя.¹⁸ Тернину й осот вона буде родити тобі, і ти будеш їсти траву польову.¹⁹ У поті свойого лиця ти їстимеш хліб, аж поки не вернешся в землю, бо з неї ти взятий. Бо ти порох, і до пороху вернешся.

¹ Людина, що від жінки народжена, короткоденна та повна печалями:

⁸ Ти наші провини поклав перед Себе, гріхи ж нашої молодости на світло Свого лиця!⁹ Бо всі наші дні промайнули у гніві Твоїм, скінчили літа ми свої, як зідхання...

⁸ Повні труду всі речі, людина сказати всього не потрапить! Не насититься баченням око, і не наповниться слуханням ухо...

²² Та й що має людина зо всього свойого труда та із клопоту серця свого, що під сонцем працює вона?

¹⁵ І це теж зло болюче: так само, як він був прийшов, так відійде, і яка йому користь, що трудився на вітер?¹⁶ А до того всі дні свої їв у темноті, і багато мав смутку, й хвороби та люті...¹⁷ Оце, що я бачив, як добре та гарне: щоб їла людина й пила, і щоб бачила добре в усьому своєму труді, що під сонцем ним трудиться в час нечисленних тих днів свого віку, які Бог їй дав, бо це доля її!

¹³ Досягла вас спроба не інша, тільки людська; але вірний Бог, Який не попустить, щоб ви випробовувалися більше, ніж можете, але при спробі й полегшення дасть, щоб знести могли ви її.

⁷ І вернулися посли до Якова, та й сказали: Ми прийшли були до брата твого до Ісава, а він також іде назустріч тобі, і чотири сотні людей з ним.⁸ І Яків сильно злякався, і був затурбований. І він поділив народ, що був з ним, і дрібну та велику худобу, і верблюди на два табори.⁹ І сказав: Коли прийде Ісав до табору одного, і розіб'є його, то вціліє позосталий табір.¹⁰ І Яків промовив: Боже батька мого Авраама, і Боже батька мого Ісака, Господи, що сказав Ти мені: Вернися до Краю свого, і до місця свого народження, і Я зроблю тобі добре.¹¹ Я не вартий усіх отих милостей, і всієї вірности, яку Ти чинив був Своєму рабові, бо з самою своєю палицею перейшов я був цей Йордан, а тепер я стався на два табори.¹² Збережи ж мене від руки мого брата, від руки Ісава, бо боюсь я його, щоб він не прийшов та не побив мене і матері з дітьми.

¹² А як був він утискуваний, благав він лице Господа, Бога свого, і дуже впокорився перед лицем Бога своїх батьків.¹³ І молився він до Нього, і Він був ублаганий, і вислухав благання його, і вернув його до Єрусалиму, до царства його. І пізнав Манасія, що Господь Він Бог!

⁵ Якщо ти звертатися будеш до Бога, і будеш благати Всемогутнього,

²¹ Заприязнися із Ним, та й май спокій, цим прийде на тебе добро.

²⁷ будеш благати Його й Він почує тебе, і ти обітниці свої надолужиш.

⁵ На Господа здай дорогу свою, і на Нього надію клади, і Він зробить,

¹⁵ і до Мене поклич в день недолі, Я тебе порятую, ти ж прославиш Мене!

¹ Для дириґетна хору. Псалом Асафів.² Мій голос до Бога, й я кликати буду, мій голос до Бога, й почує мене!

¹ І призначив Господь велику рибу, щоб вона проковтнула Йону. І був Йона в середині цієї риби три дні та три ночі.² І молився Йона до Господа, Бога свого, з утроби тієї риби,³ та й казав: Я кликав з нещастя свого до Господа, і відповідь дав Він мені, із нутра шеолу кричав я, і почув Ти мій голос!⁴ І Ти кинув мене в глибочінь, у серце моря, і потік оточив був мене. Усі хвилі Твої та буруни Твої надо мною пройшли.⁵ І сказав я: Я вигнаний з-перед очей Твоїх, проте ще побачу я храм Твій святий.⁶ Вода аж по душу мене обгорнула, безодня мене оточила, очерет обвиває кругом мою голову!⁷ Я зійшов аж до споду гори, а земля її засуви стали за мною навіки! Та підіймеш із ями життя моє, Господи, Боже Ти мій!

¹² З цієї причини й терплю я оце, але не соромлюсь, бо знаю, в Кого я ввірував та впевнився, що має Він силу заховати на той день заставу мою.

²³ Коли був лихословлений, Він не лихословив взаємно, а коли Він страждав, не погрожував, але передав Тому, Хто судить справедливо.

¹⁹ Тому й ті, хто з Божої волі страждає, нехай душі свої віддадуть в доброчинстві Йому, як Створителю вірному.

¹⁰ Він чинить велике та недослідиме, предивне, якому немає числа!...

⁷ Чи ти Божу глибінь дослідиш, чи знаєш ти аж до кінця Всемогутнього?⁸ Вона вища від неба, що зможеш зробити? І глибша вона за шеол, як пізнаєш її?⁹ Її міра довша за землю, і ширша за море вона!

⁵ Рефаїми тремтять під водою й всі її мешканці.⁶ Голий шеол перед Ним, і нема покриття Аваддону.⁷ Він над порожнечею північ простяг, на нічому Він землю повісив.⁸ Він зав'язує воду в Своїх облаках, і не розбивається хмара під ними.⁹ Він поставив престола Свого, розтягнув над ним хмару Свою.¹⁰ На поверхні води Він зазначив межу аж до границі між світлом та темрявою.¹¹ Стовпи неба тремтять та страшаться від гніву Його.¹² Він міццю Своєю вспокоює море, і Своїм розумом нищить Рагава.¹³ Своїм Духом Він небо прикрасив, рука Його в ньому створила втікаючого Скорпіона.¹⁴ Таж це все самі кінці дороги Його, бо ми тільки слабке шепотіння чували про Нього, грім потуги ж Його хто його зрозуміє?...

⁵ Бог предивно гримить Своїм голосом, вчиняє великі діла, яких не розуміємо ми.

³ Хто ж то такий, що ховає пораду немудру? Тому я говорив, але не розумів... Це чудніше від мене, й не знаю його:

⁵ Блаженна людина, що Бога вчинила своєю твердинею, і не зверталась до пишних та тих, що вони до неправди схиляються!

¹⁸ Благословен Господь Бог, Бог ізраїлів, єдиний, що чуда вчиняє,

¹⁰ великий бо Ти, та чуда вчиняєш, Ти Бог єдиний!

¹⁸ перелічую їх, численніші вони від піску! Як пробуджуюся, то я ще з Тобою.

²⁸ Хіба ж ти не знаєш, або ти не чув: Бог відвічний Господь, що кінці землі Він створив? Він не змучується та не втомлюється, і не збагненний розум Його.

³³ О глибино багатства, і премудрости, і знання Божого! Які недовідомі присуди Його, і недосліджені дороги Його!

²⁶ коли Він уставу складав для дощу та дороги для блискавки грому,

²⁸ що хмари спускають його, і спадають дощем на багато людей.

²⁶ щоб дощити на землю безлюдну, на пустиню, в якій чоловіка нема,²⁷ щоб пустиню та пущу насичувати, і щоб забезпечити вихід траві?²⁸ Чи є батько в доща, чи хто краплі роси породив?

⁹ і будуть боятись ознак Твоїх мешканці кінців землі. Ти розвеселяєш країну, де вихід поранку й де вечір.¹⁰ Ти відвідуєш землю та поїш її, Ти збагачуєш щедро її, повний води потік Божий, Ти збіжжя готуєш її, бо Ти так приготовив її!¹¹ Ти ріллю її насичуєш вогкістю, вирівнюєш груддя її, розпускаєш дощами її, Ти благословляєш рослинність її!

⁸ Він хмарами небо вкриває, приготовлює дощ для землі, оброщує гори травою,

²⁴ І не сказали вони в своїм серці: Біймося ж Господа, нашого Бога, який дає дощ, дощ ранній та пізній часу його, стереже нам уставлені тижні для жнив.

¹³ Як голос Його забринить, у небесах шумлять води, а коли підіймає Він хмари із краю землі, коли блискавки чинить дощем та вітер виводить з криївок Своїх,

²² Хіба є між марними божками поганів такі, що спускають дощі? І чи небо саме дає зливу? Чи ж не Ти Господь Бог наш? Тому то на Тебе надіємось ми, бо Ти це все чиниш!

⁷ І Я стримав вам дощ за три місяці перед жнивами, і дощ посилав на одне місто, а на друге місто не посилав; одна ділянка була побита дощем, а ділянка, на яку не пустив Я дощу, висихала.

¹⁷ але не зоставив Себе Він без свідчення, добро чинячи: подавав нам із неба дощі та врожайні часи, та наповнював їжею й радощами серця наші.

²⁷ Покрова твоя Бог Предвічний і ти в вічних раменах Його. І вигнав Він ворога перед тобою, і сказав: Повинищуй його!

⁷ Господь зубожує та збагачує, понижує Він та звеличує.⁸ Підіймає нужденного з пороху, підносить убогого зо смітників, щоб посадити з вельможами й престол слави їм дать на спадщину, бо Господні основи землі, і на них Він поставив вселенну.

¹⁴ Що бажав він Мене, то його збережу, зроблю його сильним, бо знає ім'я Моє він;

⁴¹ а вбогого Він підіймає з убозтва, і розмножує роди, немов ту отару.

⁷ Бідаря Він підводить із пороху, зо сміття підіймає нужденного,

²⁴ І пізнають усі польові дерева, що Я, Господь, понизив високе дерево, повищив дерево низьке, висушив дерево зелене, і дав розцвістися дереву сухому. Я, Господь, говорив і вчинив!

⁵² Він могутніх скидає з престолів, підіймає покірливих,⁵³ удовольняє голодних добром, а багатих пускає ні з чим!

²¹ Блаженні голодні тепер, бо ви нагодовані будете. Блаженні засмучені зараз, бо втішитесь ви.

⁹ А понижений брат нехай хвалиться високістю своєю,

⁶ Та ще більшу благодать дає, через що й промовляє: Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать.⁷ Тож підкоріться Богові та спротивляйтесь дияволові, то й утече він від вас.⁸ Наблизьтесь до Бога, то й Бог наблизиться до вас. Очистьте руки, грішні, та серця освятіть, двоєдушні!⁹ Журіться, сумуйте та плачте! Хай обернеться сміх ваш у плач, а радість у сум!¹⁰ Упокоріться перед Господнім лицем, і Він вас підійме!

³ Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що великою Своєю милістю відродив нас до живої надії через воскресення з мертвих Ісуса Христа,

¹⁰ А Бог усякої благодаті, що покликав вас до вічної слави Своєї в Христі, нехай Сам удосконалить вас, хто трохи потерпів, хай упевнить, зміцнить, уґрунтує.

¹⁵ І так ми робили працю, і половина їх міцно тримала списи від сходу ранньої зорі аж до появлення зір.

¹⁶ В Нього сила та задум, у Нього заблуджений і той, хто призводить до блуду.¹⁷ Він уводить у помилку радників, і обезумлює суддів,

¹¹ Ти вигубиш плід їхній із землі, а їхнє насіння з-поміж синів людських.

¹⁰ Господь раду поганів понищить, понівечить мислі народів,¹¹ а задум Господній навіки стоятиме, думки Його серця на вічні віки!

¹⁷ бо зламані будуть рамена безбожних, а справедливих Господь підпирає!

³⁰ Нема мудрости, ані розуму, ані ради насупроти Господа.

¹⁰ Радьте раду і буде вона поруйнована, слово кажіть і не збудеться, бо з нами Бог!

³ І Єгипет на дусі поникне в своєму нутрі, а раду його Я поплутаю, і вони будуть питати бовванів своїх, і заклиначів духів та духів померлих і своїх ворожбитів.

³⁶ І вийшов Ангол Господній, і забив в асирійському таборі сто й вісімдесят і п'ять тисяч. І повставали рано вранці, аж ось усі тіла мертві...

¹¹ Сказав же Петро, опритомнівши: Тепер знаю правдиво, що Господь послав Свого Ангола, і видер мене із рук Іродових та від усього чекання народу юдейського.

¹² А коли настав день, то дехто з юдеїв зібрались, та клятву склали, говорячи, що ні їсти, ні пити не будуть, аж доки Павла не заб'ють!¹³ А тих, що закляття таке поклали, було більш сорока.¹⁴ І вони приступили до первосвящеників та старших і сказали: Ми клятву склали нічого не їсти, аж поки заб'ємо Павла!¹⁵ Отож разом із синедріоном передайте тисяцькому, щоб до вас він привів його, ніби хочете ви докладніш розізнати про нього. А ми, перше ніж він наблизиться, готові забити його...¹⁶ Як зачув же сестрінець Павлів про цю змову, то прибув, і ввійшов у фортецю, і Павла завідомив.¹⁷ Павло ж зараз покликав одного з сотників, та й сказав: Цього юнака запровадь до тисяцького, бо він має йому щось сказати.¹⁸ Той же взяв його, та й запровадив до тисяцького та сказав: Павло в'язень покликав мене, і просив запровадити до тебе цього юнака, що має тобі щось сказати.¹⁹ І взяв тисяцький того за руку, і набік відвів і спитав: Що ти маєш звістити мені?²⁰ А той розповів: Змову склали юдеї, просити тебе, щоб ти взавтра до синедріону Павла припровадив, ніби хочуть вони докладніш розпізнати про нього.²¹ Отож, не послухайся їх, бо чигає на нього їх більш сорока чоловіка, що клятву склали ні їсти, ні пити, аж доки його не заб'ють... І тепер он готові вони, і чекають твого приречення.²² Тоді тисяцький відпустив юнака, наказавши йому не розповідати ані одному, що мені ти це виявив.

³¹ А Давидові донесли, говорячи: Ахітофел серед зрадників з Авесаломом. І Давид сказав: Господи, учини ж нерозумною Ахітофелову раду!

³⁴ А якщо вернешся до міста й скажеш Авесаломові: Я буду раб твій, о царю! Я був віддавна рабом батька твого, а тепер я твій раб, то зламаєш мені Ахітофелеву раду.

²³ А коли Ахітофел побачив, що порада його не виконана, то осідлав осла, і встав та й пішов до свого дому, до свого міста. І він зарядив про дім свій, та й повісився, і помер, і був похований у гробі свого батька...

⁴ І спитав цар: Хто на подвір'ї? А Гаман прийшов на зовнішнє подвір'я царського дому, щоб сказати цареві повісити Мордехая на тій шибениці, яку приготовив для нього.⁵ І сказали отроки царя до нього: Ось Гаман стоїть на подвір'ї. І сказав цар: Нехай увійде!⁶ І Гаман увійшов, а цар йому сказав: Що зробити з чоловіком, якому цар хоче чести? І подумав Гаман у серці своїм: Кому ж цар зажадає вчинити честь більше, як мені?⁷ І відповів Гаман цареві: Тому чоловікові, якому цар жадає чести,⁸ нехай принесуть цареву одежу, яку цар зодягав, та коня, що цар їздив на ньому, і щоб була дана царська корона на його голову.⁹ І дати цю одежу та цього коня на руку котрогось із старших князів царевих. І нехай зодягнуть того чоловіка, якому цар жадає чести, і нехай возять його на коні на міській площі, і нехай кличуть перед ним: Так робиться мужеві, якому цар жадає чести!¹⁰ І сказав цар до Гамана: Поспіши, візьми одежу та коня, як казав ти, і зроби так юдеєві Мордехаєві, що сидить у царській брамі. Не пропусти нічого зо всього, що ти говорив!¹¹ І взяв Гаман одежу та коня, і зодягнув Мордехая, і возив його на міській площі, і кричав перед ним: Так робиться мужеві, якому цар жадає чести!

¹⁰ І повісили Гамана на шибениці, яку він приготовив був для Мордехая, а лютість царева втихла...

²⁵ Та коли прийшла вона, Естер, перед обличчя, царя він наказав листом: Нехай обернеться його злий задум, якого він задумав був на юдеїв, на його голову! І повісили його та синів його на шибениці.

¹⁵ Ото, беззаконня зачне нечестивий, і завагітніє безправ'ям, і породить неправду.¹⁶ Він рова копав, і його викопав, і впав сам до ями, яку приготовив,

¹⁵ щоб я розповідав про всю славу Твою, у брамах Сіонської доні я буду радіти спасінням Твоїм!¹⁶ Народи попадали в яму, яку самі викопали, до пастки, яку заховали, нога їхня схоплена.

²⁶ із справедливим поводишся Ти справедливо, із чесним по-чесному,

⁷ бо вони безпричинно тенета свої розставляють на мене, яму копають безвинно на душу мою!⁸ Нехай нагла загибіль, якої не знає, на нього спаде, і сітка його, яку він наставив, хай зловить його у нагле нещастя, бодай він до нього упав!

³² бо бридить Господь крутіями, а з праведними в Нього дружба.

⁵¹ Він показує міць Свого рамена, розпорошує тих, хто пишається думкою серця свого!

¹⁹ Бо написано: Я погублю мудрість премудрих, а розум розумних відкину!²⁰ Де мудрий? Де книжник? Де дослідувач віку цього? Хіба Бог мудрість світу цього не змінив на глупоту?

¹⁹ Цьогосвітня бо мудрість у Бога глупота, бо написано: Він ловить премудрих у хитрощах їхніх!

²⁹ І будеш ти мацати в південь, як мацає сліпий у темряві, і не матимеш поводження в дорогах своїх, і будеш ти по всі дні тільки утискуваний та грабований, та не буде кому боронити.

²⁵ вони ходять навпомацки в темряві темній, і Він упроваджує їх в блуканину, мов п'яного!

¹⁹ Дорога ж безбожних як темність: не знають, об що спотикнуться...

¹⁰ Ми мацаємо, мов невидющі, за стіну, навпомацки ходимо, мов ті безокі; спотикаємося ми опівдні, немов би смерком, між здоровими ми, як померлі!...

⁹ І станеться в день той, говорить Господь Бог, і вчиню захід сонця опівдні, і для землі серед світлого дня воно стемніє.

¹⁰ Левине ричання й рик лютого лева минає, і левчукам вилущаються зуби.

¹⁴ Але Ти все бачиш, бо спостерігаєш злочинство та утиск, щоб віддати Своєю рукою! На Тебе слабий опирається, Ти сироті помічник.

¹⁷ Бажання понижених чуєш Ти, Господи, серця їх зміцняєш, їх вислуховує ухо Твоє,

¹⁰ Скажуть усі мої кості: Господи, хто подібний до Тебе? Ти рятуєш убогого від сильнішого над нього, покірного та бідаря від його дерія.

⁴ Він судитиме вбогих народу, помагатиме бідним, і тиснути буде гнобителя!

¹² бо визволить він бідаря, що голосить, та вбогого, що немає собі допомоги!¹³ Він змилується над убогим та бідним, і спасе душу бідних,

³¹ бо стоїть на правиці убогого Він для спасіння від тих, хто осуджує душу його!

¹² Злоязична людина щоб міцною вона не була на землі, людина насильства бодай лихо спіймало її, щоб попхнути на погибіль!

⁷ А в усіх синів Ізраїлевих від людини й аж до худоби навіть пес не висуне язика свого, щоб ви знали, що відділює Господь між Єгиптом і між Ізраїлем.

⁸ Підіймає нужденного з пороху, підносить убогого зо смітників, щоб посадити з вельможами й престол слави їм дать на спадщину, бо Господні основи землі, і на них Він поставив вселенну.⁹ Він ноги святих Своїх стереже, нечестиві ж погинуть у темряві, бо сильним не з сили стає чоловік.

¹⁸ Попрямують безбожні в шеол, всі народи, що Бога забули,

¹¹ нехай помордовані будуть мечем, бодай стали шакалам поживою! А цар звеселиться у Бозі, буде хвалений кожен, хто йому присягає, будуть бо замкнені уста лжемовцям!

⁴² Це бачать правдиві й радіють, і закриває уста свої всяке безправ'я.

³² І що відповісться народнім послам? Що Сіона Господь заложив, і сховаються в ньому убогі з народу Його!

¹² До твердині верніться, о в'язні надії! І сьогодні звіщаю: Подвійно тобі поверну!

¹⁹ А ми знаємо, що скільки говорить Закон, він говорить до тих, хто під Законом, щоб замкнути всякі уста, і щоб став увесь світ винний Богові.

¹² Блаженний той муж, що його Ти караєш, о Господи, і з Закону Свого навчаєш його,

¹¹ Мій сину, карання Господнього не відкидай, і картання Його не вважай тягарем,¹² бо кого Господь любить, картає того, і кохає, немов батько сина!

¹⁸ Добре Я чую Єфрема, як він головою похитує, плачучи: Покарав Ти мене і покараний я, мов теля те ненавчене! Наверни Ти мене і вернуся, бо Ти Господь Бог мій!

⁵ і забули нагад, що говорить до вас, як синів: Мій сину, не нехтуй Господньої кари, і не знемагай, коли Він докоряє тобі.⁶ Бо Господь, кого любить, того Він карає, і б'є кожного сина, якого приймає!⁷ Коли терпите кару, то робить Бог вам, як синам. Хіба є такий син, що батько його не карає?⁸ А коли ви без кари, що спільна для всіх, то ви діти з перелюбу, а не сини.⁹ А до того, ми мали батьків, що карали наше тіло, і боялися їх, то чи ж не далеко більше повинні коритися ми Отцеві духів, щоб жити?¹⁰ Ті нас за короткого часу карали, як їм до вподоби було, Цей же на користь, щоб ми стали учасниками Його святости.¹¹ Усяка кара в теперішній час не здається потіхою, але смутком, та згодом для навчених нею приносить мирний плід праведности!

¹² Блаженна людина, що витерпить пробу, бо, бувши випробувана, дістане вінця життя, якого Господь обіцяв тим, хто любить Його.

¹¹ Отож, за блаженних ми маємо тих, хто витерпів. Ви чули про Йовове терпіння та бачили Господній кінець його, що вельми Господь милостивий та щедрий.

¹⁹ Кого Я люблю, тому докоряю й караю того. Будь же ревний і покайся!

³⁹ Побачте тепер, що Я Я є Той, і Бога немає крім Мене. Побиваю й оживлюю Я, і не врятує ніхто від Моєї руки.

⁶ Господь побиває й оживлює, до шеолу знижає й підносить до неба.

³ Він зламаносердих лікує, і їхні рани болючі обв'язує,

²⁶ І світло місяця стане, немов світло сонця, світло ж сонця усемеро буде ясніше, як сімох днів, у той день, як Господь перев'яже зламання народу Свого та загоїть поранення вдару Свого!

¹ Ходіть, і вернімось до Господа, бо Він пошматував і нас вилікує, ударив і нас перев'яже!

¹⁹ Господь зламаносердим близький, і впокорених духом спасає.

³ Бо Він тебе вирве з тенет птахолова, з моровиці згубної,⁴ Він пером Своїм вкриє тебе, і під крильми Його заховаєшся ти! Щит та лук Його правда.⁵ Не будеш боятися страху нічного, ані стріли, що вдень пролітає,⁶ ані зарази, що в темряві ходить, ані моровиці, що нищить опівдні,⁷ впаде тисяча з боку від тебе, і десять тисяч праворуч від тебе, до тебе ж не дійде!...⁸ Тільки своїми очима подивишся, і заплату безбожним попобачиш,⁹ бо Господа, охорону мою, Всевишнього ти учинив за своє пристановище!¹⁰ Тебе зло не спіткає, і до намету твого вдар не наблизиться,

¹⁶ бо праведний сім раз впаде та зведеться, а безбожний в погибіль впаде!

⁸ Бо не хочемо, браття, щоб не відали ви про нашу скорботу, що в Азії трапилась нам, бо над міру й над силу були ми обтяжені, так що ми не надіялися навіть жити.

⁹ то вміє Господь рятувати побожних від спокуси, а неправедних берегти на день суду для кари,

⁷ І послав мене Бог перед вами зробити для вас, щоб ви позостались на землі, і щоб утримати для вас при житті велике число спасених.

⁶ А круки приносили йому хліба та м'яса вранці, і хліба та м'яса ввечорі, а з потоку він пив.

³ коли проти мене розложиться табір, то серце моє не злякається, коли проти мене повстане війна, я надіятись буду на те, на поміч Його!

¹⁹ щоб рятувати життя їхнє від смерти, і щоб за час голоду їх оживляти!

¹⁹ за лихоліття не будуть вони посоромлені, і за днів голоду ситими будуть.

⁷ які на багатство своє покладають надію, і своїми достатками хваляться?

¹⁰ що Ти перемогу царям подаєш, що рятуєш Давида, Свого раба, від лихого меча!

³ Не допустить Господь голодувати душу праведного, а набуток безбожників згине.

¹⁶ той перебуватиме на високостях, скельні твердині його недоступна оселя, його хліб буде даний йому, вода йому завжди запевнена!

¹⁴ З рук шеолу Я викуплю їх, від смерти їх вибавлю. Де, смерте, жало твоє? Де, шеоле, твоя перемога? Жаль сховається перед очима Моїми!

¹⁷ Коли б фіґове дерево не зацвіло, і не було б урожаю в виноградниках, обманило зайняття оливкою, а поле їжі не вродило б, позникала отара з кошари і не стало б в оборах худоби,

⁶ Ви ж про війни почуєте, і про воєнні чутки, глядіть, не лякайтесь, бо статись належить тому. Але це не кінець ще.

²⁰ Яка величезна Твоя доброта, яку заховав Ти для тих, хто боїться Тебе, яку приготовив для тих, хто на Тебе надіється перед людськими синами!

²¹ ворог витягнув руки свої проти тих, що в спокої жили з ним, він зганьбив заповіта свого,

⁴ Він пошле з небес і врятує мене, Він поганьбить того, хто чатує на мене. Села. Бог пошле Свою милість та правду Свою

⁵ Не будеш боятися страху нічного, ані стріли, що вдень пролітає,⁶ ані зарази, що в темряві ходить, ані моровиці, що нищить опівдні,⁷ впаде тисяча з боку від тебе, і десять тисяч праворуч від тебе, до тебе ж не дійде!...

¹⁸ Дехто говорить, мов коле мечем, язик же премудрих то ліки.

¹⁷ Жодна зброя, що зроблена буде на тебе, не матиме успіху, і кожнісінького язика, який стане з тобою до суду, осудиш. Це спадщина Господніх рабів, а їхнє оправдання від Мене, говорить Господь!

¹⁸ І сказали вони: Ходіть, і обміркуємо заміри на Єремію, бо не згинув Закон у священика, і рада в премудрого, а слово в пророка. Ходіть, і удармо його язиком його власним, і не зважаймо на жодні слова його!

⁵ Так само й язик, малий член, але хвалиться вельми! Ось маленький огонь, а запалює величезного ліса!⁶ І язик то огонь. Як світ неправости, поставлений так поміж нашими членами, язик сквернить усе тіло, запалює круг життя, і сам запалюється від геєнни.⁷ Бо всяка природа звірів і пташок, гадів і морських потвор приборкується, і приборкана буде природою людською,⁸ та не може ніхто із людей язика вгамувати, він зло безупинне, він повний отрути смертельної!

²¹ Ось те слово, яке Господь говорив про нього: Гордує тобою, сміється із тебе дівиця, сіонська дочка, вслід тобі головою хитає дочка Єрусалиму!

¹³ На лева й вужа ти наступиш, левчука й крокодила ти будеш топтати!

⁹ Не буде там лева, і дика звірина не піде на неї, не знайдеться там, а будуть ходити лиш викуплені.

²⁵ Вовк та вівця будуть пастися разом, і лев буде їсти солому, немов та худоба, а гадові хлібом його буде порох!... Вони не чинитимуть зла й вигубляти не будуть на всій святій Моїй горі, говорить Господь.

²⁵ І складу Я з ними заповіта миру, і прикінчу на землі злу звірину, і вони пробуватимуть в пустині безпечно, і будуть спати по лісах.

¹⁸ І станеться, того дня говорить Господь ти кликатимеш: Чоловіче мій, і не будеш більше кликати Мене: Мій ваале.

⁶ І дам мир у Краю, і ви будете лежати, і ніхто не вчинить, щоб ви тремтіли, бо злу звірину винищу з землі, а меч не перейде через Край ваш.

¹² на руках вони будуть носити тебе, щоб не вдарив об камінь своєї ноги!¹³ На лева й вужа ти наступиш, левчука й крокодила ти будеш топтати!

⁶ І замешкає вовк із вівцею, і буде лежати пантера з козлям, і будуть разом телятко й левчук, та теля відгодоване, а дитина мала їх водитиме!⁷ А корова й ведмідь будуть пастися разом, разом будуть лежати їхні діти, і лев буде їсти солому, немов та худоба!⁸ І буде бавитися немовлятко над діркою гада, і відняте від перс дитинча простягне свою руку над нору гадюки,⁹ не вчинять лихого та шкоди не зроблять на всій святій Моїй горі, бо земля буде повна пізнання Господнього так, як море вода покриває!

¹⁵ Коли б Я перепровадив по землі люту звірину, й обезлюдніла б вона, і стала б вона спустошенням, так що ніхто не проходив би нею через ту звірину,¹⁶ той й ці три мужі серед неї, як живий Я, говорить Господь Бог, не врятують вони ні синів, ні дочок! Самі вони будуть врятовані, а Край стане спустошенням...

²² Тоді Даниїл заговорив із царем: Царю, навіки живи!

³⁸ Бо я пересвідчився, що ні смерть, ні життя, ні Анголи, ні влади, ні теперішнє, ні майбутнє, ні сили,³⁹ ні вишина, ні глибина, ані інше яке створіння не зможе відлучити нас від любови Божої, яка в Христі Ісусі, Господі нашім!

⁶ Благословенний ти у вході своїм, і благословенний ти в виході своїм!

³ І прийшов Давид та його люди до того міста, а воно спалене огнем! А їхні жінки, та сини їхні, та їхні дочки забрані в неволю.

⁶ якщо чистий ти та безневинний, то тепер Він тобі Свою милість пробудить, і наповнить оселю твою справедливістю,

⁶ його світло стемніє в наметі, і згасне на ньому світильник його,

¹⁵ Він перебуває в наметі своєму, який не його, на мешкання його буде кинена сірка.

²¹ Ось такі то мешкання неправедного, і це місце того, хто Бога не знає!

⁷ Чого несправедливі живуть, доживають до віку, й багатством зміцняються?⁸ Насіння їх міцно стоїть перед ними, при них, а їхні нащадки на їхніх очах...⁹ Доми їхні то спокій від страху, і над ними нема бича Божого.

¹³ душа його житиме в щасті, і насіння його вспадку землю!

¹⁰ Тебе зло не спіткає, і до намету твого вдар не наблизиться,

⁴ Блудили вони по пустині дорогою голою, осілого міста не знаходили,

⁴⁰ Виливає Він ганьбу на можних, і блудять вони без дороги в пустині,

⁷ Господь стерегтиме тебе від усякого зла, стерегтиме Він душу твою,⁸ Господь стерегтиме твій вихід та вхід відтепер аж навіки!

⁵ І створить Господь над усяким житлом на Сіонській горі та над місцем зібрання удень хмару, вночі ж дим і блиск огню полум'яного, бо над всякою славою буде покрова...⁶ І буде шатро удень тінню від спеки, і захистом та укриттям від негоди й дощу!

⁵ І Господь його вивів надвір та й сказав: Подивися на небо, та зорі злічи, коли тільки потрапиш ти їх полічити. І до нього прорік: Таким буде потомство твоє!

⁹ І обернусь Я до вас, і розплоджу вас, і розмножу вас, і виконаю Свого заповіта з вами.

⁴ Благословенний плід утроби твоєї, і плід твоєї землі, і плід худоби твоєї, порід биків твоїх і котіння отари твоєї!

¹³ І було в нього семеро синів та три дочки.¹⁴ І назвав він ім'я першій: Єміма, і ім'я другій: Кеція, а ім'я третій: Керен-Гаппух.¹⁵ І таких вродливих жінок, як Йовові дочки, не знайшлося по всій землі. І дав їм їх батько спадщину поміж їхніми братами.¹⁶ А Йов жив по тому сотню й сорок років, і побачив синів своїх та синів синів своїх, чотири поколінні.

¹⁶ На землі буде збіжжя багато, на гірському верху зашумить, як Ливан, його плід, і народ зацвіте по містах, як трава на землі!

² Буде сильним насіння його на землі, буде поблагословлений рід безневинних!

³ Діти спадщина Господнє, плід утроби нагорода!⁴ Як стріли в руках того велетня, так і сини молоді:⁵ блаженний той муж, що сагайдака свого ними наповнив, не будуть такі посоромлені, коли в брамі вони говоритимуть із ворогами!

³ Твоя жінка в кутах твого дому як та виноградина плідна, твої діти навколо твого стола немов саджанці ті оливкові!⁴ Оце так буде поблагословлений муж, що боїться він Господа!⁵ Нехай поблагословить тебе Господь із Сіону, і побачиш добро Єрусалиму по всі дні свого життя,⁶ і побачиш онуків своїх! Мир на ізраїля!

³ Бо виллю Я воду на спрагнене, а текучі потоки на суходіл, виллю Духа Свого на насіння твоє, а благословення Моє на нащадків твоїх,⁴ і будуть вони виростати, немов між травою, немов ті тополі при водних потоках!

¹⁵ А ти до своєї рідні прийдеш у мирі, у старості добрій похований будеш.

⁸ І спочив та й умер Авраам у старощах добрих, старий і нажившись. І він прилучився до своєї рідні.

¹⁶ А Йов жив по тому сотню й сорок років, і побачив синів своїх та синів синів своїх, чотири поколінні.¹⁷ І впокоївся Йов старим та насиченим днями.

¹⁶ і довгістю днів Я насичу його, і він бачити буде спасіння Моє!

¹¹ бо мною помножаться дні твої, і додадуть тобі років життя.

²⁷ Страх Господній примножує днів, а роки безбожних вкоротяться.

¹³ виконувати заповіді Господа та постанови Його, що я наказую тобі сьогодні, щоб було тобі добре.

⁸ Поспитай в покоління давнішого, і міцно збагни батьків їхніх,⁹ бо ми ж учорашні, й нічого не знаєм, бо тінь наші дні на землі,¹⁰ отож вони навчать тебе, тобі скажуть, і з серця свойого слова подадуть:

² Справді, то ж ви тільки люди, і мудрість із вами помре!...

¹⁷ Я тобі розповім, ти послухай мене, а що бачив, то те розкажу,

² Чи для Бога людина корисна? Бо мудрий корисний самому собі!

¹¹ Тож слів ваших вичікував я, наставляв свої уші до вашої мудрости, поки справу ви дослідите.¹² І я приглядався до вас, й ось немає між вами, хто б Йову довів, хто б відповідь дав на слова його!

² Великі Господні діла, вони пожадані для всіх, хто їх любить!

³ якщо до розсудку ти кликати будеш, до розуму кликатимеш своїм голосом,⁴ якщо будеш шукати його, немов срібла, і будеш його ти пошукувати, як тих схованих скарбів,⁵ тоді зрозумієш страх Господній, і знайдеш ти Богопізнання,

¹² Якщо ти змудрів то для себе змудрів, а як станеш насмішником, сам понесеш!