Luke 16:22 Cross References - Ukrainian

²² Та ось сталось, що вбогий умер, і на Авраамове лоно віднесли його Анголи. Умер же й багатий, і його поховали.

³⁴ І він увійшов, і їв та пив, та й сказав: Підіть до тієї проклятої, і поховайте її, бо все ж таки вона царева дочка!³⁵ І пішли поховати її, та не знайшли з неї нічого, а тільки черепа, та ноги, та долоні рук...

¹³ Бо тепер я лежав би спокійно, я спав би, та був би мені відпочинок¹⁴ з царями та з земними радниками, що гробниці будують собі,¹⁵ або із князями, що золото мали, що доми свої сріблом наповнювали!...¹⁶ Або чом я не ставсь недоноском прихованим, немов ті немовлята, що світла не бачили?¹⁷ Там же безбожники перестають докучати, і спочивають там змученосилі,¹⁸ разом з тим мають спокій ув'язнені, вони не почують вже крику гнобителя!...¹⁹ Малий та великий там рівні, а раб вільний від пана свого...

¹³ Провадять в добрі свої дні, і сходять в спокої в шеол.

³⁰ що буває врятований злий в день загибелі, на день гніву відводиться в захист!³¹ Хто йому розповість у лице про дорогу його? А коли наробив, хто йому надолужить?³² І на кладовище буде проваджений він, і про могилу подбають...

⁶ Чому маю боятись у день лихоліття, як стане круг мене неправда моїх ошуканців,⁷ які на багатство своє покладають надію, і своїми достатками хваляться?⁸ Але жодна людина не викупить брата, не дасть його викупу Богові,⁹ бо викуп їхніх душ дорогий, і не перестане навіки,¹⁰ щоб міг він ще жити навіки й не бачити гробу!¹¹ Та люди побачать, що мудрі вмирають так само, як гинуть невіглас та неук, і лишають для інших багатство своє...¹² Вони думають, ніби доми їхні навіки, місця їхнього замешкання з роду до роду, іменами своїми звуть землі,

¹⁶ Та визволить Бог мою душу із влади шеолу, бо Він мене візьме! Села.¹⁷ Не лякайся, коли багатіє людина, коли збільшується слава дому її,¹⁸ бо, вмираючи, не забере вона всього, її слава не піде за нею!¹⁹ Хоч вона свою душу за життя свого хвалить, і славлять тебе, як для себе ти чиниш добро,

¹⁸ направду, Ти їх на слизькому поставив, на спустошення кинув Ти їх!¹⁹ Як вони в одній хвилі спустошені, згинули, пощезали від страхів!²⁰ Немов сном по обудженні, Господи, образом їхнім погордиш, мов сном по обудженні!

¹¹ бо Своїм Анголам Він накаже про тебе, щоб тебе пильнували на всіх дорогах твоїх,¹² на руках вони будуть носити тебе, щоб не вдарив об камінь своєї ноги!

³² Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.

¹⁰ І я бачив безбожних похованих, і до їхнього гробу приходили, а ті, що чинили добро, повикидані з місця святого, і в місті забуті... Марнота й оце!

¹⁸ Усі царі людів, вони всі у славі лягли, кожен у своїй усипальні,

¹⁶ Що ти тут маєш, і хто тут у тебе, що гроба для себе тут видовбав? Ти вирубав на висоті свого гроба, ти видовбав в скелі оселю собі,

¹ Праведний умирає, і немає нікого, хто б узяв це до серця, і мужі побожні беруться зо світу, і немає такого, хто б те зрозумів, що від зла забирається праведний з світу!² Він відходить із миром; на ложах своїх спочивають, хто ходить прямою дорогою.

¹¹ Кажу ж вам, що багато-хто прийдуть від сходу та заходу, і засядуть у Царстві Небеснім із Авраамом, Ісаком та Яковом.

³⁸ а поле це світ, добре ж насіння це сини Царства, а кукіль сини лукавого;³⁹ а ворог, що всіяв його це диявол, жнива кінець віку, а женці Анголи.⁴⁰ І як збирають кукіль, і як палять в огні, так буде й наприкінці віку цього.⁴¹ Пошле Людський Син Своїх Анголів, і вони позбирають із Царства Його всі спокуси, і тих, хто чинить беззаконня,⁴² і їх повкидають до печі огненної, буде там плач і скрегіт зубів!⁴³ Тоді праведники, немов сонце, засяють у Царстві свого Отця. Хто має вуха, нехай слухає!

¹⁰ Стережіться, щоб ви не погордували ані одним із малих цих; кажу бо Я вам, що їхні Анголи повсякчасно бачать у небі обличчя Мого Отця, що на небі.

³¹ І пошле Анголів Своїх Він із голосним сурмовим гуком, і зберуть Його вибраних від вітрів чотирьох, від кінців неба аж до кінців його.

³⁶ Яка ж користь людині, що здобуде ввесь світ, але душу свою занапастить?

²⁰ Бог же до нього прорік: Нерозумний, ночі цієї ось душу твою зажадають від тебе, і кому позостанеться те, що ти був наготовив?...

²³ При столі, при Ісусовім лоні, був один з Його учнів, якого любив Ісус.

²⁰ Обернувся Петро, та й ось бачить, що за ним слідкома йде той учень, якого любив Ісус, який на вечері до лоня Йому був схилився й спитав: Хто, Господи, видасть Тебе?

¹⁴ Чи не всі вони духи служебні, що їх посилають на службу для тих, хто має спасіння вспадкувати?

¹⁴ А що діти стали спільниками тіла та крови, то й Він став учасником їхнім, щоб смертю знищити того, хто має владу смерти, цебто диявола,

¹¹ бо сонце зійшло зо спекотою, і траву посушило, і відпав цвіт її, і зникла краса її виду... Так само зів'яне й багатий у дорогах своїх!

²⁴ Він тілом Своїм Сам підніс гріхи наші на дерево, щоб ми вмерли для гріхів та для праведности жили; Його ранами ви вздоровилися.

¹³ І почув я голос із неба, що до мене казав: Напиши: Блаженні ті мертві, хто з цього часу вмирає в Господі! Так, каже Дух, вони від праць своїх заспокояться, бо їхні діла йдуть за ними слідом.