Philippians 4 Cross References - Ukrainian

¹ Отож, мої браття улюблені, за якими так сильно тужу, моя радосте й вінче, так у Господі стійте, улюблені!² Благаю Еводію, благаю й Синтихію думати однаково в Господі.³ Так, благаю й тебе, товаришу вірний, допомагай тим, хто в боротьбі за Євангелію помагали мені та Климентові й іншим моїм співробітникам, яких імення записані в Книзі Життя.⁴ Радійте в Господі завсіди, і знову кажу: радійте!⁵ Ваша лагідність хай буде відома всім людям. Господь близько!⁶ Ні про що не турбуйтесь, а в усьому нехай виявляються Богові ваші бажання молитвою й проханням з подякою.⁷ І мир Божий, що вищий від усякого розуму, хай береже серця ваші та ваші думки у Христі Ісусі.⁸ Наостанку, браття, що тільки правдиве, що тільки чесне, що тільки праведне, що тільки чисте, що тільки любе, що тільки гідне хвали, коли яка чеснота, коли яка похвала, думайте про це!⁹ Чого ви від мене й навчилися, і прийняли, і чули та бачили, робіть те! І Бог миру буде з вами!¹⁰ Я вельми потішився в Господі, що справді ви вже нових сил набули піклуватись про мене; ви й давніш піклувались, та часу сприятливого ви не мали.¹¹ Не за нестатком кажу, бо навчився я бути задоволеним із того, що маю.¹² Умію я й бути в упокоренні, умію бути й у достатку. Я привчився до всього й у всім: насищатися й голод терпіти, мати достаток і бути в недостачі.¹³ Я все можу в Тім, Хто мене підкріпляє, в Ісусі Христі.¹⁴ Тож ви добре зробили, що участь узяли в моїм горі.¹⁵ І знаєте й ви, филип'яни, що на початку благовістя, коли я з Македонії вийшов, не прилучилась була жадна Церква до справи давання й приймання для мене, самі тільки ви,¹⁶ що і раз, і вдруге мені на потреби мої посилали й до Солуня.¹⁷ Кажу це не тому, щоб шукав я давання, я шукаю плоду, що примножується на річ вашу.¹⁸ Та все я одержав, і маю достаток. Маю повно, прийнявши від Епафродита, що ви послали, як пахощі запашні, жертву приємну, Богові вгодну.¹⁹ А мій Бог нехай виповнить вашу всяку потребу за Своїм багатством у Славі, у Христі Ісусі.²⁰ А Богові й нашому Отцеві слава на віки віків. Амінь.²¹ Вітайте кожного святого у Христі Ісусі. Вітають вас браття, присутні зо мною.²² Вітають вас усі святі, а найбільше ті, хто з кесаревого дому.²³ Благодать Господа Ісуса Христа зо всіма вами! Амінь.

¹⁴ Надійся на Господа, будь сильний, і хай буде міцне твоє серце, і надійся на Господа!

¹ Пісня прочан. Ті, хто надію складає на Господа, вони як Сіонська гора, яка не захитається, яка буде стояти повік!

²² І за Ім'я Моє будуть усі вас ненавидіти. А хто витерпить аж до кінця, той буде спасений.

³¹ Тож промовив Ісус до юдеїв, що в Нього ввірували: Як у слові Моїм позостанетеся, тоді справді Моїми учнями будете,

³ Через Слово, що Я вам говорив, ви вже чисті.⁴ Перебувайте в Мені, а Я в вас! Як та вітка не може вродити плоду сама з себе, коли не позостанеться на виноградині, так і ви, як в Мені перебувати не будете.

⁴² І вони перебували в науці апостольській, та в спільноті братерській, і в ламанні хліба, та в молитвах.

²³ А він, як прийшов і благодать Божу побачив, звеселився, і всіх став просити, щоб серцем рішучим трималися Господа.

²² душі учнів зміцняючи, просячи перебувати в вірі, та навчаючи, що через великі утиски треба нам входити у Боже Царство.

⁷ тим, хто витривалістю в добрім ділі шукає слави, і чести, і нетління, життя вічне,

⁵⁸ Отож, брати любі мої, будьте міцні, непохитні, збагачуйтесь завжди в Господньому ділі, знаючи, що ваша праця не марнотна у Господі!

¹³ Пильнуйте, стійте у вірі, будьте мужні, будьте міцні,

¹⁴ як частинно нас ви й зрозуміли, що ми вам похвала, як і ви нам, у день Господа нашого Ісуса.

¹ Христос для волі нас визволив. Тож стійте в ній та не піддавайтеся знову в ярмо рабства!

¹⁰ Нарешті, мої брати, зміцняйтеся Господом та могутністю сили Його!¹¹ Зодягніться в повну Божу зброю, щоб могли ви стати проти хитрощів диявольських.¹² Бо ми не маємо боротьби проти крови та тіла, але проти початків, проти влади, проти світоправителів цієї темряви, проти піднебесних духів злоби.¹³ Через це візьміть повну Божу зброю, щоб могли ви дати опір дня злого, і, все виконавши, витримати.¹⁴ Отже, стійте, підперезавши стегна свої правдою, і зодягнувшись у броню праведности,¹⁵ і взувши ноги в готовість Євангелії миру.¹⁶ А найбільш над усе візьміть щита віри, яким зможете погасити всі огненні стріли лукавого.¹⁷ Візьміть і шолома спасіння, і меча духовного, який є Слово Боже.¹⁸ Усякою молитвою й благанням кожного часу моліться духом, а для того пильнуйте з повною витривалістю та молитвою за всіх святих,

⁸ Бо Бог мені свідок, що тужу я за вами всіма в сердечній любові Христа Ісуса.

²⁷ Тільки живіть згідно з Христовою Євангелією, щоб, чи прийду я й побачу вас, чи й не бувши почув я про вас, що ви стоїте в однім дусі, борючись однодушно за віру євангельську,

¹⁶ додержуючи слово життя на похвалу мені в день Христа, що я біг не надармо, що я працював не надармо.

²⁶ бо він побивався за вами всіма, і сумував через те, що ви чули, що він хворував.

²⁰ Життя ж наше на небесах, звідки ждемо й Спасителя, Господа Ісуса Христа,²¹ Який перемінить тіло нашого пониження, щоб стало подібне до славного тіла Його, силою, якою Він може і все підкорити Собі.

¹² Поздоровлює вас Епафрас, що з ваших, раб Христа Ісуса. Він завжди обстоює вас у молитвах, щоб ви досконалі були та наповнені всякою Божою волею.

¹⁹ Бо хто нам надія, чи радість, чи вінок похвали? Хіба ж то й не ви перед Господом нашим Ісусом в Його приході?²⁰ Бо ви наша слава та радість!

⁸ Бо тепер ми живемо, якщо в Господі ви стоїте!⁹ Яку бо подяку ми можемо Богові дати за вас, за всю радість, що нею ми тішимося ради вас перед нашим Богом?

¹³ Нехай Він зміцнить серця ваші невинними в святості перед Богом і нашим Отцем, при приході Господа нашого Ісуса з усіма святими Його!

¹⁵ Отже, браття, стійте й тримайтеся передань, яких ви навчились чи то словом, чи нашим посланням.

¹ Отож, сину мій, зміцняйся в благодаті, що в Христі Ісусі вона!

¹⁴ Бо ми стали учасниками Христа, коли тільки почате життя ми затримаємо певним аж до кінця,

¹⁴ Отож, мавши великого Первосвященика, що небо перейшов, Ісуса, Сина Божого, тримаймося ісповідання нашого!

²³ Тримаймо непохитне визнання надії, вірний бо Той, Хто обіцяв.

³⁵ Тож не відкидайте відваги своєї, бо має велику нагороду вона.³⁶ Бо вам терпеливість потрібна, щоб Божу волю вчинити й прийняти обітницю.

¹¹ А коли все оце поруйнується, то якими мусите бути в святому житті та в побожності ви,¹² що чекаєте й прагнете скорого приходу Божого дня, в якім небо, палючися, зникне, а розпалені стихії розтопляться?¹³ Але за Його обітницею ми дожидаємо неба нового й нової землі, що правда на них пробуває.¹⁴ Тож, улюблені, чекаючи цього, попильнуйте, щоб ви знайшлися для Нього нескверні та чисті у мирі.

¹⁷ Тож ви, улюблені, знаючи це наперед, стережіться, щоб не були ви зведені блудом безбожних і не відпали від свого вґрунтування,

²⁰ А ви, улюблені, будуйте себе найсвятішою вашою вірою, моліться Духом Святим,²¹ бережіть себе самих у Божій любові, і чекайте милости Господа нашого Ісуса Христа для вічного життя.

²⁴ А Тому, Хто може вас зберегти від упадку, і поставити перед Своєю славою непорочними в радості,²⁵ Єдиному премудрому Богові, Спасителеві нашому через Ісуса Христа, Господа нашого, слава, могутність, сила та влада перше всього віку, і тепер, і на всі віки! Амінь.

¹⁰ А що ти зберіг слово терпіння Мого, то й Я тебе збережу від години випробовування, що має прийти на ввесь всесвіт, щоб випробувати мешканців землі.¹¹ Я прийду незабаром. Тримай, що ти маєш, щоб твого вінця ніхто не забрав.

²⁴ І відпустив він своїх братів, і вони пішли. І сказав він до них: Не сваріться в дорозі!

¹ Пісня прочан. Давидова. Оце яке добре та гарне яке, щоб жити братам однокупно!² Воно як та добра олива на голову, що спливає на бороду, Ааронову бороду, що спливає на кінці одежі його!³ Воно як хермонська роса, що спадає на гори Сіону, бо там наказав Господь благословення, повіквічне життя!

⁵⁰ Сіль добра річ. Коли ж сіль несолоною стане, чим поправити її? Майте сіль у собі, майте й мир між собою!

¹⁶ Думайте між собою однаково; не величайтеся, але наслідуйте слухняних; не вважайте за мудрих себе!¹⁷ Не платіть нікому злом за зло, дбайте про добре перед усіма людьми!¹⁸ Коли можливо, якщо це залежить від вас, живіть у мирі зо всіма людьми!

¹⁰ Тож благаю вас, браття, Ім'ям Господа нашого Ісуса Христа, щоб ви всі говорили те саме, і щоб не було поміж вами поділення, але щоб були ви поєднані в однім розумінні та в думці одній!

¹ Отож, благаю вас я, в'язень у Господі, щоб ви поводилися гідно покликання, що до нього покликано вас,² зо всякою покорою та лагідністю, з довготерпінням, у любові терплячи один одного,³ пильнуючи зберігати єдність духа в союзі миру.⁴ Одне тіло, один дух, як і були ви покликані в одній надії вашого покликання.⁵ Один Господь, одна віра, одне хрищення,⁶ один Бог і Отець усіх, що Він над усіма, і через усіх, і в усіх.⁷ А кожному з нас дана благодать у міру дару Христового.⁸ Тому й сказано: Піднявшися на висоту, Ти полонених набрав і людям дав дари!

² то доповніть радість мою: щоб думали ви одне й те, щоб мали ту саму любов, одну згоду й один розум!³ Не робіть нічого підступом або з чванливости, але в покорі майте один одного за більшого від себе.

¹⁶ Та до чого дійшли ми, поступаймо в тім самім далі.

¹³ і в великій любові їх майте за їхню працю. Між собою заховуйте мир!

¹⁴ Пильнуйте про мир зо всіма, і про святість, без якої ніхто не побачить Господа.

¹⁷ А мудрість, що зверху вона, насамперед чиста, а потім спокійна, лагідна, покірлива, повна милосердя та добрих плодів, безстороння та нелукава.¹⁸ А плід правди сіється творцями миру.

⁸ Нарешті ж, будьте всі однодумні, спочутливі, братолюбні, милосердні, покірливі.⁹ Не платіть злом за зло, або лайкою за лайку, навпаки, благословляйте, знавши, що на це вас покликано, щоб ви вспадкували благословення.¹⁰ Бо хто хоче любити життя та бачити добрі дні, нехай здержить свого язика від лихого та уста свої від говорення підступу.¹¹ Ухиляйся від злого та добре чини, шукай миру й женися за ним!

³² А тепер, коли б Ти пробачив їм їхній гріх! А як ні, витри мене з книги Своєї, яку Ти написав...

²⁸ Додай же гріха на їхній гріх, щоб вони не ввійшли в справедливість Твою,

³ І буде зосталий в Сіоні й полишений в Єрусалимі, святим буде зватися він, кожен, хто жити записаний в Єрусалимі,

⁹ І буде рука Моя проти пророків, що бачать марноту й чарують ілжею. Вони не будуть на раді народу Мого, і в перепису Ізраїлевого дому не будуть записані, і до землі Ізраїлевої не ввійдуть. І пізнаєте ви, що Я Господь Бог!

¹ І повстане того часу Михаїл, великий той князь, що стоїть при синах твого народу, і буде час утиску, якого не було від існування люду аж до цього часу. І того часу буде врятований із народу твого кожен, хто буде знайдений записаним у книзі.

²⁰ Та не тіштеся тим, що вам коряться духи, але тіштесь, що ваші ймення записані в небі!

³⁶ А в Йоппії була одна учениця, на ймення Тавіта, що в перекладі Сарною зветься. Вона повна була добрих вчинків та милостині, що чинила.³⁷ І трапилося тими днями, що вона занедужала й умерла. Обмили ж її й поклали в горниці.³⁸ А що Лідда лежить недалеко Йоппії, то учні, прочувши, що в ній пробуває Петро, послали до нього двох мужів, що благали: Не гайся прибути до нас!³⁹ І, вставши Петро, пішов із ними. А коли він прибув, то ввели його в горницю. І обступили його всі вдовиці, плачучи та показуючи йому сукні й плащі, що їх Сарна робила, як із ними була.⁴⁰ Петро ж із кімнати всіх випровадив, і, ставши навколішки, помолився, і, звернувшись до тіла, промовив: Тавіто, вставай! А вона свої очі розплющила, і сіла, уздрівши Петра...⁴¹ Він же руку подав їй, і підвів її, і закликав святих і вдовиць, та й поставив живою її.

¹⁴ Прислухалася й жінка одна, що звалася Лідія, купчиха кармазином з міста Тіятір, що Бога вона шанувала. Господь же їй серце відкрив, щоб уважати на те, що Павло говорив.¹⁵ А коли охристилась вона й її дім, то благала нас, кажучи: Якщо ви признали, що вірна я Господеві, то прийдіть до господи моєї й живіть. І змусила нас.¹⁶ І сталось, як ми йшли на молитву, то нас перестріла служниця одна, що мала віщунського духа, яка ворожбитством давала великий прибуток панам своїм.¹⁷ Вона йшла слідкома за Павлом та за нами, і кричала, говорячи: Оці люди це раби Всевишнього Бога, що вам провіщають дорогу спасіння!¹⁸ І багато днів вона це робила. І обуривсь Павло, і, обернувшись, промовив до духа: У Ім'я Ісуса Христа велю я тобі вийди з неї! І того часу той вийшов.

¹ Тож благаю вас, браття, через Боже милосердя, повіддавайте ваші тіла на жертву живу, святу, приємну Богові, як розумну службу вашу,

² щоб ви прийняли її в Господі, як личить святим, і допомагайте їй, у якій речі буде вона чого потребувати від вас, бо й вона опікунка була багатьом і самому мені.³ Вітайте Прискиллу й Акилу, співробітників моїх у Христі Ісусі,⁴ що голови свої за душу мою клали, яким не я сам дякую, але й усі Церкви з поган, і їхню домашню Церкву.

⁹ Вітайте Урбана, співробітника нашого в Христі, і улюбленого мого Стахія.

¹² Вітайте Трифену й Трифосу, що працюють у Господі. Вітайте улюблену Персиду, що багато попрацювала в Господі.

²⁰ Бо я однодумця не маю ні одного, щоб щиріше подбав він про вас.²¹ Усі бо шукають свого, а не Христового Ісусового.²² Та ви знаєте досвід його, бо він, немов батькові син, зо мною служив для Євангелії.²³ Отже, маю надію негайно послати цього, як тільки довідаюся, що буде зо мною.²⁴ Але в Господі маю надію, що й сам незабаром прибуду до вас.²⁵ Але я вважав за потрібне послати до вас брата Епафродита, свого співробітника та співбойовника, вашого апостола й служителя в потребі моїй,

² Благаю Еводію, благаю й Синтихію думати однаково в Господі.

⁷ Отак ви і навчилися від Епафра, улюбленого співробітника нашого, що за вас він вірний служитель Христа,

⁹ А вдову вносити до списку не менше, як шістдесятлітню, що була за дружину одному чоловікові,¹⁰ засвідчену в добрих ділах, якщо дітей виховала, якщо подорожніх приймала, якщо ноги святим умивала, якщо помагала обездоленим, якщо всякий добрий учинок виконувала.

⁸ Через це, хоч я маю велику відвагу в Христі подавати накази тобі про потрібне,⁹ але більше з любови благаю я, як Павло, старий, тепер же ще й в'язень Христа Ісуса.

⁵ Переможець зодягнеться в білу одежу, а ймення його Я не змию із книги життя, і ймення його визнаю перед Отцем Своїм і перед Його Анголами.

⁸ І їй вклоняться всі, хто живе на землі, що їхні імена не написані в книгах життя Агнця, заколеного від закладин світу.

⁸ Звірина, яку бачив я, була і нема, і має вийти з безодні і піде вона на погибіль. А мешканці землі, що їхні імена не записані в книгу життя від закладин світу, дивуватися будуть, як побачать, що звірина була і нема, і з'явиться.

¹² І бачив я мертвих малих і великих, що стояли перед Богом. І розгорнулися книги, і розгорнулась інша книга, то книга життя. І суджено мертвих, як написано в книгах, за вчинками їхніми.

¹⁵ А хто не знайшовся написаний в книзі життя, той укинений буде в озеро огняне...

²⁷ І не ввійде до нього ніщо нечисте, ані той, хто чинить гидоту й неправду, але тільки ті, хто записаний у книзі життя Агнця.

¹ Давидів, коли він удавав був причинного перед Авімелехом, що вигнав його, і той пішов.² Я благословлятиму Господа кожного часу, хвала Йому завсіди в устах моїх!

¹ Хвала Давидова. Я буду Тебе величати, о Боже мій, Царю, і благословлятиму Ймення Твоє повік-віку!² Я кожного дня Тебе благословлятиму, і хвалитиму Ймення Твоє повік-віку!

² хвалитиму Господа, поки живу, співатиму Богу моєму, аж поки існую!

¹² Радійте та веселіться, нагорода бо ваша велика на небесах! Бо так гнали й пророків, що були перед вами.

⁴¹ А вони поверталися з синедріону, радіючи, що сподобились прийняти зневагу за Ймення Господа Ісуса.

²⁵ А північної пори Павло й Сила молилися, і Богові співали, а ув'язнені слухали їх.

² через Якого ми вірою одержали доступ до тієї благодаті, що в ній стоїмо, і хвалимось надією слави Божої.³ І не тільки нею, але й хвалимося в утисках, знаючи, що утиски приносять терпеливість,

¹² тіштесь надією, утиски терпіть, перебувайте в молитві,

¹ Оце втретє до вас я йду. Кожна справа хай станеться вироком двох чи трьох свідків.² Попереджував я й попередую, як у вас був удруге, так тепер неприсутній, отих, що згрішили перед тим, і всіх інших, що коли прийду знову, то я не помилую,

⁸ Але якби й ми або Ангол із неба зачав благовістити вам не те, що ми вам благовістили, нехай буде проклятий!

¹ Зрештою, браття мої, радійте у Господі! Писати вам те саме не прикро мені, а для вас це навчальне.

¹⁶ Завжди радійте!¹⁷ Безперестанку моліться!¹⁸ Подяку складайте за все, бо така Божа воля про вас у Христі Ісусі.

² Майте, брати мої, повну радість, коли впадаєте в усілякі випробовування,³ знаючи, що досвідчення вашої віри дає терпеливість.⁴ А терпеливість нехай має чин досконалий, щоб ви досконалі та бездоганні були, і недостачі ні в чому не мали.

¹³ Але через те, що берете ви участь у Христових стражданнях, то тіштеся, щоб і в з'явленні слави Його раділи ви й звеселялись.

³⁹ А Я вам кажу не противитись злому. І коли вдарить тебе хто у праву щоку твою, підстав йому й другу.⁴⁰ А хто хоче тебе позивати й забрати сорочку твою, віддай і плаща йому.⁴¹ А хто силувати тебе буде відбути подорожнє на милю одну, іди з ним навіть дві.⁴² Хто просить у тебе то дай, а хто хоче позичити в тебе не відвертайсь від нього.

²⁵ Через те вам кажу: Не журіться про життя своє що будете їсти та що будете пити, ні про тіло своє, у що зодягнетеся. Чи ж не більше від їжі життя, а від одягу тіло?

³⁴ Отож, не журіться про завтрашній день, бо завтра за себе само поклопочеться. Кожний день має досить своєї турботи!

⁴⁸ А як той злий раб скаже у серці своїм: Забариться пан мій прийти,⁴⁹ і зачне бити товаришів своїх, а їсти та пити з п'яницями,⁵⁰ то пан того раба прийде дня, якого він не сподівається, і о годині, якої не знає.

²⁹ Хто вдарить тебе по щоці, підстав йому й другу, а хто хоче плаща твого взяти, не забороняй і сорочки.³⁰ І кожному, хто в тебе просить подай, а від того, хто твоє забирає, назад не жадай.³¹ І як бажаєте, щоб вам люди чинили, так само чиніть їм і ви.³² А коли любите тих, хто любить вас, яка вам за те ласка? Люблять бо й грішники тих, хто їх любить.³³ І коли добре чините тим, хто добро чинить вам, яка вам за те ласка? Бо те саме і грішники роблять.³⁴ А коли позичаєте тим, що й від них сподіваєтесь взяти, яка вам за те ласка? Позичають бо й грішники грішникам, щоб одержати стільки ж.³⁵ Тож любіть своїх ворогів, робіть добро, позичайте, не ждучи нічого назад, і ваша за це нагорода великою буде, і синами Всевишнього станете ви, добрий бо Він до невдячних і злих!

²² І промовив Він учням Своїм: Через це кажу вам: Не журіться про життя, що ви будете їсти, і ні про тіло, у що ви зодягнетеся.²³ Бо більше від їжі життя, а тіло від одягу.²⁴ Погляньте на гайвороння, що не сіють, не жнуть, нема в них комори, ні клуні, проте Бог їх годує. Скільки ж більше за птахів ви варті!²⁵ Хто ж із вас, коли журиться, добавити зможе до зросту свого бодай ліктя одного?²⁶ Тож коли ви й найменшого не подолаєте, то чого ж ви про інше клопочетеся?²⁷ Погляньте на ті он лілеї, як вони не прядуть, ані тчуть. Але говорю вам, що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них!²⁸ І коли он траву, що сьогодні на полі, а взавтра до печі вкидається, Бог так зодягає, скільки ж краще зодягне Він вас, маловірні!²⁹ І не шукайте, що будете їсти, чи що будете пити, і не клопочіться.³⁰ Бо всього цього й люди світу оцього шукають, Отець же ваш знає, що того вам потрібно.

³⁴ Уважайте ж на себе, щоб ваші серця не обтяжувалися ненажерством та п'янством, і життєвими клопотами, і щоб день той на вас не прийшов несподівано,

⁷ Тож уже для вас сором зовсім, що суди між собою ви маєте. Чому краще не терпите кривди? Чому краще не маєте шкоди?

²⁹ А це, браття, кажу я, бо час позосталий короткий, щоб і ті, що мають дружин, були, як ті, що не мають,³⁰ а хто плаче, як ті, хто не плаче, а хто тішиться, як ті, хто не тішиться; і хто купує, як би не набули,³¹ а хто цьогосвітнім користується, як би не користувались, бо минає стан світу цього.

¹³ Ось тому, коли їжа спокушує брата мого, то повік я не їстиму м'яса, щоб не спокусити брата свого!

²⁵ І кожен змагун від усього стримується; вони ж щоб тлінний прийняти вінок, але ми щоб нетлінний.

² бо самі ви докладно те знаєте, що прийде день Господній так, як злодій вночі.³ Бо коли говоритимуть: Мир і безпечність, тоді несподівано прийде загибіль на них, як мука тієї, що носить в утробі, і вони не втечуть!⁴ А ви, браття, не в темряві, щоб той день захопив вас, як злодій.

² щоб ви не хвилювалися зараз умом та не жахались ані через духа, ані через слово, ані через листа, що він ніби від нас, ніби вже настав день Господній.

² щоб не зневажали нікого, щоб були не сварливі, а тихі, виявляючи повну лагідність усім людям.

²⁵ Не кидаймо збору свого, як то звичай у деяких, але заохочуймося, і тим більше, скільки більше ви бачите, що зближається день той.

³⁷ Бо ще мало, дуже мало, і Той, хто має прийти, прийде й баритись не буде!

⁵ Будьте життям не грошолюбні, задовольняйтеся тим, що маєте. Сам бо сказав: Я тебе не покину, ані не відступлюся від тебе!⁶ Тому то ми сміливо говоримо: Господь мені помічник, і я не злякаюсь нікого: що зробить людина мені?

⁸ Довготерпіть же й ви, зміцніть серця ваші, бо наблизився прихід Господній!⁹ Не нарікайте один на одного, браття, щоб вас не засуджено, он Суддя стоїть перед дверима!

¹¹ Вони досліджували, на котрий чи на який час показував Дух Христів, що в них був, коли Він сповіщав про Христові страждання та славу, що прийдуть по них.

⁷ Кінець же всьому наблизився. Отже, будьте мудрі й пильнуйте в молитвах!

⁸ Нехай же одне це не буде заховане від вас, улюблені, що в Господа один день немов тисяча років, а тисяча років немов один день!⁹ Не бариться Господь із обітницею, як деякі вважають це барінням, але вам довготерпить, бо не хоче, щоб хто загинув, але щоб усі навернулися до каяття.¹⁰ День же Господній прибуде, як злодій вночі, коли з гуркотом небо мине, а стихії, розпечені, рунуть, а земля та діла, що на ній, погорять...

⁷ Ото, незабаром приходжу. Блаженний, хто зберігає пророчі слова цієї книги!

²⁰ Той, Хто свідкує, говорить оце: Так, незабаром прийду! Амінь. Прийди, Господи Ісусе!

⁷ І вернулися посли до Якова, та й сказали: Ми прийшли були до брата твого до Ісава, а він також іде назустріч тобі, і чотири сотні людей з ним.⁸ І Яків сильно злякався, і був затурбований. І він поділив народ, що був з ним, і дрібну та велику худобу, і верблюди на два табори.⁹ І сказав: Коли прийде Ісав до табору одного, і розіб'є його, то вціліє позосталий табір.¹⁰ І Яків промовив: Боже батька мого Авраама, і Боже батька мого Ісака, Господи, що сказав Ти мені: Вернися до Краю свого, і до місця свого народження, і Я зроблю тобі добре.¹¹ Я не вартий усіх отих милостей, і всієї вірности, яку Ти чинив був Своєму рабові, бо з самою своєю палицею перейшов я був цей Йордан, а тепер я стався на два табори.¹² Збережи ж мене від руки мого брата, від руки Ісава, бо боюсь я його, щоб він не прийшов та не побив мене і матері з дітьми.

¹⁵ А Анна відповіла та й сказала: Ні, пане мій, я жінка скорбна духом, а вина та п'янкого напою не пила я. І я вилила душу свою перед Господнім лицем.

¹² І взяв Самуїл одного каменя, і поклав між Міцпою та між Шенам, та й назвав ім'я йому: Евен-Єзер. І він сказав: Аж доти допоміг нам Господь.

⁶ І було Давидові дуже гірко, бо народ говорив, щоб його вкаменувати, бо засмутилася душа всього народу, кожен обурився за синів своїх та за дочок своїх. Та Давид зміцнився Господом, Богом, своїм.

²⁰ І молився цар Єзекія та пророк Ісая, син Амосів, про це, і кликали до неба.

¹² А як був він утискуваний, благав він лице Господа, Бога свого, і дуже впокорився перед лицем Бога своїх батьків.¹³ І молився він до Нього, і Він був ублаганий, і вислухав благання його, і вернув його до Єрусалиму, до царства його. І пізнав Манасія, що Господь Він Бог!

⁵ Шукав я був Господа, і Він озвався до мене, і від усіх небезпек мене визволив.⁶ Приглядайтесь до Нього й засяєте, і не посоромляться ваші обличчя!⁷ Цей убогий взивав, і Господь його вислухав, і від усіх його бід його визволив.

¹⁵ Я буду навчати беззаконців доріг Твоїх, і навернуться грішні до Тебе.

¹⁷ Я кличу до Бога, і Господь урятує мене:

²² його уста гладенькі, як масло, та сварка у серці його, від оливи м'якіші слова його, та вони як мечі ті оголені!...

⁸ У Бозі спасіння моє й моя слава, скеля сили моєї, моє пристановище в Бозі!

⁵ Надійся на Господа всім своїм серцем, а на розум свій не покладайся!⁶ Пізнавай ти Його на всіх дорогах своїх, і Він випростує твої стежки.

⁸ Жертва безбожних огида для Господа, а молитва невинних Його уподоба.

³ Поклади свої чини на Господа, і будуть поставлені міцно думки твої.

¹⁴ Голубко моя у розщілинах скельних, у бескіднім сховку, дай побачити мені твоє личко, дай почути мені голосок твій, бо голос твій милий, а личко твоє уродливе!

³ Покликуй до Мене і тобі відповім, і тобі розповім про велике та незрозуміле, чого ти не знаєш!

¹⁶ Шадрах, Мешах та Авед-Неґо відповіли та й сказали цареві Навуходоносорові: Ми не потребуємо відповідати тобі на це слово.

⁸ Отож, не вподобляйтеся їм, бо знає Отець ваш, чого потребуєте, ще раніше за ваше прохання!

²⁵ Через те вам кажу: Не журіться про життя своє що будете їсти та що будете пити, ні про тіло своє, у що зодягнетеся. Чи ж не більше від їжі життя, а від одягу тіло?²⁶ Погляньте на птахів небесних, що не сіють, не жнуть, не збирають у клуні, та проте ваш Небесний Отець їх годує. Чи ж ви не багато вартніші за них?²⁷ Хто ж із вас, коли журиться, зможе додати до зросту свого бодай ліктя одного?²⁸ І про одяг чого ви клопочетесь? Погляньте на польові лілеї, як зростають вони, не працюють, ані не прядуть.²⁹ А Я вам кажу, що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них.³⁰ І коли польову ту траву, що сьогодні ось є, а взавтра до печі вкидається, Бог отак зодягає, скільки ж краще зодягне Він вас, маловірні!³¹ Отож, не журіться, кажучи: Що ми будемо їсти, чи: Що будемо пити, або: У що ми зодягнемось?³² Бож усього того погани шукають; але знає Отець ваш Небесний, що всього того вам потрібно.³³ Шукайте ж найперш Царства Божого й правди Його, а все це вам додасться.

⁷ Просіть і буде вам дано, шукайте і знайдете, стукайте і відчинять вам;⁸ бо кожен, хто просить одержує, хто шукає знаходить, а хто стукає відчинять йому.

¹⁹ А коли видаватимуть вас, не журіться, як або що говорити: тієї години буде вам дане, що маєте ви говорити,

²² А між терен посіяне, це той, хто слухає слово, але клопоти віку цього та омана багатства заглушують слово, і воно зостається без плоду.

⁴¹ Господь же промовив у відповідь їй: Марто, Марто, турбуєшся й журишся ти про багато чого,

²² І промовив Він учням Своїм: Через це кажу вам: Не журіться про життя, що ви будете їсти, і ні про тіло, у що ви зодягнетеся.

²⁹ І не шукайте, що будете їсти, чи що будете пити, і не клопочіться.

¹ І Він розповів їм і притчу про те, що треба молитися завжди, і не занепадати духом,

⁷ А чи ж Бог в оборону не візьме обраних Своїх, що голосять до Нього день і ніч, хоч і бариться Він щодо них?

²¹ Чи покликаний був ти рабом? Не турбуйся про те. Але коли й можеш стати вільним, то використай краще це.

³² А я хочу, щоб ви безклопітні були. Неодружений про речі Господні клопочеться, як догодити Господеві,

¹¹ як поможете разом і ви молитвою за нас, щоб за дар ласки, що нам виявлений багатьма, багато-хто дяку складали за нас.

²⁰ дякуючи завжди за все Богові й Отцеві в Ім'я Господа нашого Ісуса Христа,

¹⁸ Усякою молитвою й благанням кожного часу моліться духом, а для того пильнуйте з повною витривалістю та молитвою за всіх святих,

¹⁵ І нехай мир Божий панує у ваших серцях, до якого й були ви покликані в одному тілі. І вдячними будьте!

¹⁷ І все, що тільки робите словом чи ділом, усе робіть у Ім'я Господа Ісуса, дякуючи через Нього Богові й Отцеві.

² Будьте тривалі в молитві, і пильнуйте з подякою в ній!

⁷ Покладіть на Нього всю вашу журбу, бо Він опікується вами!

²⁶ Нехай Господь зверне на тебе лице Своє, і хай дасть тобі мир!

¹⁰ І сказав він до них: Ідіть, їжте сите та пийте солодке, і посилайте частки тому, в кого нема наготовленого. Бо святий цей день для нашого Господа, і не сумуйте, бо радість у Господі це ваша сила!

²¹ Заприязнися із Ним, та й май спокій, цим прийде на тебе добро.

²⁹ Коли Він заспокоїть, то хто винуватити буде? Коли Він закриє лице, хто побачить Його? А це робиться і над народом, і над людиною разом,

¹¹ Господь подасть силу народу Своєму, Господь поблагословить миром народ Свій!

⁸ Покажи нам, о Господи, милість Свою, і подай нам спасіння Своє,

¹¹ розважність тоді тебе пильнуватиме, розум тебе стерегтиме,

⁶ не кидай її й вона буде тебе стерегти! Кохай ти її й вона буде тебе пильнувати!

²² Вона буде провадити тебе у ході, стерегтиме тебе, коли будеш лежати, а пробудишся мовити буде до тебе!

³ Думку, оперту на Тебе, збережеш Ти у повнім спокої, бо на Тебе надію вона покладає.

¹² Ти, Господи, вчиниш нам мир, бо й усі чини наші нам Ти доконав!

⁷ Я, що світло формую та темність творю, чиню мир і недолю творю, Я Господь, Який робить це все!

¹⁸ О, коли б ти прислухувався до Моїх заповідей, то був би твій спокій, як річка, а твоя справедливість, немов морські хвилі!

²² Для безбожних спокою немає, говорить Господь.

¹¹ так буде і Слово Моє, що виходить із уст Моїх: порожнім до Мене воно не вертається, але зробить, що Я пожадав, і буде мати поводження в тому, на що Я його посилав!¹² Бо з радістю вийдете ви, і з миром проваджені будете. Гори й холми будуть тішитися перед вами співанням, і всі польові дерева будуть плескати в долоні.

¹⁹ Створю Я плід уст: Спокій, спокій далекому та близькому! говорить Господь, і вздоровлю його.²⁰ А ті несправедливі як море розбурхане, коли бути спокійним не може воно, і коли води його багно й мул викидають.²¹ Для безбожних спокою немає, говорить Господь!

⁶ Ось Я йому вирощу шкурку на рані, й дам ліки, та їх уздоровлю, і відкрию багатство спокою та правди для них!

⁷⁹ щоб світити всім тим, хто перебуває в темряві й тіні смертельній, щоб спрямувати наші ноги на дорогу миру!

¹⁴ Слава Богу на висоті, і на землі мир, у людях добра воля!

²⁷ Зоставляю вам мир, мир Свій вам даю! Я даю вам не так, як дає світ. Серце ваше нехай не тривожиться, ані не лякається!

³³ Це Я вам розповів, щоб мали ви мир у Мені. Страждання зазнаєте в світі, але будьте відважні: Я світ переміг!

⁷ усім, хто знаходиться в Римі, улюбленим Божим, вибраним святим, благодать вам та мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа!

¹ Отож, виправдавшись вірою, майте мир із Богом через Господа нашого Ісуса Христа,

⁶ Бо думка тілесна то смерть, а думка духовна життя та мир,

¹⁷ Бо Царство Боже не пожива й питво, але праведність, і мир, і радість у Дусі Святім.

¹³ Бог же надії нехай вас наповнить усякою радістю й миром у вірі, щоб ви збагатились надією, силою Духа Святого!

¹¹ А накінець, браття, радійте, удосконалюйтесь, тіштеся, будьте однодумні, майте мир, і Бог любови та миру буде з вами!

²² А плід духа: любов, радість, мир, довготерпіння, добрість, милосердя, віра,

¹⁹ і пізнати Христову любов, яка перевищує знання, щоб були ви наповнені всякою повнотою Божою.

² благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа!

⁹ Чого ви від мене й навчилися, і прийняли, і чули та бачили, робіть те! І Бог миру буде з вами!

¹⁶ А Сам Господь миру нехай завжди дасть вам мир усяким способом. Господь з вами всіма!

²⁰ Бог же миру, що з мертвих підняв великого Пастиря вівцям кров'ю вічного заповіту, Господа нашого Ісуса,

⁴ на спадщину нетлінну й непорочну та нев'янучу, заховану в небі для вас,⁵ що ви бережені силою Божою через віру на спасіння, яке готове з'явитися останнього часу.

¹ Юда, раб Ісуса Христа, а брат Якова, покликаним, улюбленим у Бозі Отці та збереженим Ісусом Христом:

⁴ Іван до семи Церков, що в Азії: благодать вам і мир від Того, Хто є, Хто був і Хто має прийти; і від семи духів, що перед престолом Його,

¹⁷ Хто має вухо, хай чує, що Дух промовляє Церквам: переможцеві дам їсти приховану манну, і дам йому білого каменя, а на камені написане ймення нове, якого не знає ніхто, тільки той, хто приймає його.

¹⁹ Бо вибрав Я його, щоб він наказав синам своїм і домові своєму по собі. І будуть вони дотримуватися дороги Господньої, щоб чинити справедливість та право, а то для того, щоб Господь здійснив на Авраамові, що сказав був про нього.

²⁰ За справедливістю, лише за справедливістю будеш гнатися, щоб жити й заволодіти Краєм, що Господь, Бог твій, дає тобі.

¹¹ А тепер, дочко моя, не бійся! Усе, що скажеш, я зроблю тобі, бо все місто народу мого знає, що ти жінка чеснотна!

²³ Саул та Йонатан, ці улюблені й милі за свойого життя, і в смерті своїй нерозлучні, прудкіші були від орлів та сильніші від левів!

³ Сказав Бог Ізраїлів, Скеля Ізраїлева говорила мені: пануючий серед людей, справедливий панує у Божім страху!

² Аж доки ви будете несправедливо судити, і доки будете ви підіймати обличчя безбожних? Села.

¹ Обманливі шальки огида для Господа, а повна вага це Його уподоба.

⁴ Жінка чеснотна корона для чоловіка свого, а засоромлююча мов та гниль в його костях.

¹¹ Вага й шальки правдиві від Господа, все каміння вагове в торбинці то діло Його.

⁷ У своїй неповинності праведний ходить, блаженні по ньому сини його!

¹⁰ Хто жінку чеснотну знайде? а ціна її більша від перел:

²⁹ Багато було тих чеснотних дочок, та ти їх усіх перевищила!

³¹ Дайте їй з плоду рук її, і нехай її вчинки її вихваляють при брамах!

¹⁶ Уста його солодощі, і він увесь пожадання... Оце мій коханий, й оце мій дружок, дочки єрусалимські!

⁷ Проста дорога для праведного, путь праведного Ти вирівнюєш.

¹⁶ І посилають до Нього своїх учнів із іродіянами, і кажуть: Учителю, знаємо ми, що Ти справедливий, і наставляєш на Божу дорогу правдиво, і не зважаєш ні на кого, бо на людське обличчя не дивишся Ти.

²⁰ Бо Ірод боявся Івана, знавши, що він муж праведний і святий, і беріг його. І, його слухаючи, він дуже бентежився, але слухав його залюбки.

²⁵ І ото був в Єрусалимі один чоловік, йому ймення Семен, людина праведна та благочестива, що потіхи чекав для Ізраїля. І Святий Дух був на ньому.

¹⁵ Він же промовив до них: Ви себе видаєте за праведних перед людьми, але ваші серця знає Бог. Що бо високе в людей, те перед Богом гидота.

⁵⁰ І ось муж, на ім'я йому Йосип, що був радником синедріону, людина шановна і праведна,

¹⁸ Хто говорить від себе самого, той власної слави шукає, а Хто слави шукає Того, Хто послав Його, Той правдивий, і в Ньому неправди нема.

³ Отож, браття, виглядіть ізпоміж себе сімох мужів доброї слави, повних Духа Святого та мудрости, їх поставимо на службу оцю.

²² А вони відказали: Сотник Корнилій, муж праведний та богобійний, слави доброї в усього люду юдейського, святим Анголом був у видінні наставлений, щоб до дому свого покликати тебе та послухати слів твоїх.

¹² А один муж Ананій, у Законі побожний, що добре свідоцтво про нього дають усі юдеї в Дамаску,

²⁹ але той, що є юдей потаємно, духово, і обрізання серця духом, а не за буквою; і йому похвала не від людей, а від Бога.

⁹ Любов нехай буде нелицемірна; ненавидьте зло та туліться до доброго!¹⁰ Любіть один одного братньою любов'ю; випереджайте один одного пошаною!¹¹ У ревності не лінуйтеся, духом палайте, служіть Господеві,¹² тіштесь надією, утиски терпіть, перебувайте в молитві,¹³ беріть уділ у потребах святих, будьте гостинні до чужинців!¹⁴ Благословляйте тих, хто вас переслідує; благословляйте, а не проклинайте!¹⁵ Тіштеся з тими, хто тішиться, і плачте з отими, хто плаче!¹⁶ Думайте між собою однаково; не величайтеся, але наслідуйте слухняних; не вважайте за мудрих себе!¹⁷ Не платіть нікому злом за зло, дбайте про добре перед усіма людьми!¹⁸ Коли можливо, якщо це залежить від вас, живіть у мирі зо всіма людьми!¹⁹ Не мстіться самі, улюблені, але дайте місце гніву Божому, бо написано: Мені помста належить, Я відплачу, говорить Господь.²⁰ Отож, як твій ворог голодний, нагодуй його; як він прагне, напій його, бо, роблячи це, ти згортаєш розпалене вугілля йому на голову.²¹ Не будь переможений злом, але перемагай зло добром!

³ Бо володарі пострах не на добрі діла, а на злі. Хочеш не боятися влади? Роби добро, і матимеш похвалу від неї,

¹³ Як удень, поступаймо доброчесно, не в гульні та п'янстві, не в перелюбі та розпусті, не в сварні та заздрощах,

⁵ Тому не судіть передчасно нічого, аж поки не прийде Господь, що й висвітлить таємниці темряви та виявить задуми сердець, і тоді кожному буде похвала від Бога.

¹ Коли я говорю мовами людськими й ангольськими, та любови не маю, то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий!² І коли маю дара пророкувати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любови не маю, то я ніщо!³ І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я віддам своє тіло на спалення, та любови не маю, то пожитку не матиму жадного!⁴ Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається,⁵ не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого,⁶ не радіє з неправди, але тішиться правдою,⁷ усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить!⁸ Ніколи любов не перестає! Хоч пророцтва й існують, та припиняться, хоч мови існують, замовкнуть, хоч існує знання, та скасується.⁹ Бо ми знаємо частинно, і пророкуємо частинно;¹⁰ коли ж досконале настане, тоді зупиниться те, що частинне.¹¹ Коли я дитиною був, то я говорив, як дитина, як дитина я думав, розумів, як дитина. Коли ж мужем я став, то відкинув дитяче.¹² Отож, тепер бачимо ми ніби у дзеркалі, у загадці, але потім обличчям в обличчя; тепер розумію частинно, а потім пізнаю, як і пізнаний я.¹³ А тепер залишаються віра, надія, любов, оці три. А найбільша між ними любов!

⁸ через славу й безчестя, через ганьбу й хвалу, як обманці, але ми правдиві;

¹⁸ А з ним разом послали ми брата, якого по всіх Церквах хвалять за Євангелію,

²¹ дбаючи про добро не тільки перед Богом, але й перед людьми.

⁷ І ми молимо Бога, щоб ви не чинили ніякого лиха, не для того, щоб виявились ми досвідчені, а щоб учинили ви добре, а ми будем немов негідні.

²⁵ Тому то, неправду відкинувши, говоріть кожен правду до свого ближнього, бо ми члени один для одного.

⁹ бо плід світла знаходиться в кожній добрості, і праведності, і правді.

¹⁴ Отже, стійте, підперезавши стегна свої правдою, і зодягнувшись у броню праведности,

⁵ Поводьтеся мудро з чужими, використовуючи час.

¹² щоб ви перед чужими пристойно поводилися, і щоб ні від кого не залежали!

²¹ Усе досліджуючи, тримайтеся доброго!²² Стережіться лихого в усякому вигляді!

² за царів та за всіх, хто при владі, щоб могли ми провадити тихе й мирне життя в усякій побожності та чистості.

⁴ щоб добре рядив власним домом, що має дітей у слухняності з повною чесністю,

⁷ Треба, щоб мав він і добре засвідчення від чужинців, щоб не впасти в догану та в сітку диявольську.⁸ Так само диякони мають бути поважні, не двомовці, не багато віддані вину, не соромнозахланні,

¹¹ Так само жінки нехай будуть поважні, не обмовливі, тверезі та вірні в усьому.

¹² Нехай молодим твоїм віком ніхто не гордує, але будь зразком для вірних у слові, у житті, у любові, у дусі, у вірі, у чистості!

² старших жінок немов матірок, молодших як сестер, зо всякою чистістю.

¹⁰ засвідчену в добрих ділах, якщо дітей виховала, якщо подорожніх приймала, якщо ноги святим умивала, якщо помагала обездоленим, якщо всякий добрий учинок виконувала.

⁸ але гостинний до приходнів, добролюбець, поміркований, справедливий, побожний, стриманий,

² Щоб старі чоловіки тверезі були, поважні, помірковані, здорові у вірі, у любові, у терпеливості.

⁷ У всім сам себе подавай за зразка добрих діл, у навчанні непорушеність, повагу,

¹⁴ що Самого Себе дав за нас, щоб нас визволити від усякого беззаконства та очистити Собі людей вибраних, у добрих ділах запопадливих.

¹⁴ Нехай же навчаються й наші дбати про добрі діла при конечних потребах, щоб безплодні вони не були.

² Бо нею засвідчені старші були.

¹⁸ Моліться за нас, бо надіємося, що ми маємо добре сумління, бо хочемо добре в усьому поводитись.

²⁷ Чиста й непорочна побожність перед Богом і Отцем оця: зглянутися над сиротами та вдовицями в утисках їхніх, себе берегти чистим від світу.

¹⁷ А мудрість, що зверху вона, насамперед чиста, а потім спокійна, лагідна, покірлива, повна милосердя та добрих плодів, безстороння та нелукава.

²² Послухом правді очистьте душі свої через Духа на нелицемірну братерську любов, і ревно від щирого серця любіть один одного,

¹² Поводьтеся поміж поганами добре, щоб за те, за що вас обмовляють вони, немов би злочинців, побачивши добрі діла, славили Бога в день відвідання.

⁸ Найперше майте щиру любов один до одного, бо любов покриває багато гріхів!

³ Усе, що потрібне для життя та побожности, подала нам Його Божа сила пізнанням Того, Хто покликав нас славою та чеснотою.⁴ Через них даровані нам цінні та великі обітниці, щоб ними ви стали учасниками Божої Істоти, утікаючи від пожадливого світового тління.⁵ Тому докладіть до цього всю пильність, і покажіть у вашій вірі чесноту, а в чесноті пізнання,⁶ а в пізнанні стримання, а в стриманні терпеливість, а в терпеливості благочестя,⁷ а в благочесті братерство, а в братерстві любов.

¹ Це вже другого листа пишу я до вас, улюблені. У них нагадуванням я буджу вашу чисту думку,

³ І кожен, хто має на Нього надію оцю, очищає себе так же само, як чистий і Він.

¹⁸ Діточки, любімо не словом, ані язиком, але ділом та правдою!

¹ Улюблені, не кожному духові вірте, але випробовуйте духів, чи від Бога вони, бо неправдивих пророків багато з'явилося в світ.

¹ І скликав Мойсей усього Ізраїля, та й сказав до нього: Слухай, Ізраїлю, постанови й закони, які я говорю сьогодні в ваші уші, і навчіться їх, і будете пильнувати виконувати їх.

¹⁰ Радьте раду і буде вона поруйнована, слово кажіть і не збудеться, бо з нами Бог!

¹⁰ не бійся, з тобою бо Я, і не озирайсь, бо Я Бог твій! Зміцню Я тебе, і тобі поможу, і правицею правди Своєї тебе Я підтримаю.

²³ Ось діва в утробі зачне, і Сина породить, і назвуть Йому Ймення Еммануїл, що в перекладі є: З нами Бог.

¹⁹ Хто ж порушить одну з найменших цих заповідей, та й людей так навчить, той буде найменшим у Царстві Небеснім; а хто виконає та й навчить, той стане великим у Царстві Небеснім.²⁰ Кажу бо Я вам: коли праведність ваша не буде рясніша, як книжників та фарисеїв, то не ввійдете в Царство Небесне!

²¹ Не кожен, хто каже до Мене: Господи, Господи! увійде в Царство Небесне, але той, хто виконує волю Мого Отця, що на небі.

²⁴ Отож, кожен, хто слухає цих Моїх слів і виконує їх, подібний до чоловіка розумного, що свій дім збудував на камені.²⁵ І линула злива, і розлилися річки, і буря знялася, і на дім отой кинулась, та не впав, бо на камені був він заснований.²⁶ А кожен, хто слухає цих Моїх слів, та їх не виконує, подібний до чоловіка того необачного, що свій дім збудував на піску.²⁷ І линула злива, і розлилися річки, і буря знялася й на дім отой кинулась, і він упав. І велика була та руїна його!

²⁰ навчаючи їх зберігати все те, що Я вам заповів. І ото, Я перебуватиму з вами повсякденно аж до кінця віку! Амінь

⁴⁶ Що звете ви Мене: Господи, Господи, та не робите того, що Я говорю?

²¹ А Він відповів і промовив до них: Моя мати й брати Мої це ті, хто слухає Боже Слово, і виконує!

⁵ А мати Його до слуг каже: Зробіть усе те, що Він вам скаже!

¹⁷ Коли знаєте це, то блаженні ви, якщо таке чините!

¹⁴ Ви друзі Мої, якщо чините все, що Я вам заповідую.

⁶ А він, затрусившися та налякавшися, каже: Чого, Господи, хочеш, щоб я вчинив? А до нього Господь: Уставай, та до міста подайся, а там тобі скажуть, що маєш робити!

³³ А Бог миру нехай буде зо всіма вами. Амінь.

²⁰ А Бог миру потопче незабаром сатану під ваші ноги. Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай буде з вами! Амінь.

³¹ Тож, коли ви їсте, чи коли ви п'єте, або коли інше що робите, усе на Божу славу робіть!

³³ бо Бог не є Богом безладу, але миру. Як по всіх Церквах у святих,

¹⁹ бо Бог у Христі примирив світ із Собою Самим, не зважавши на їхні провини, і поклав у нас слово примирення.²⁰ Оце ми як посли замість Христа, ніби Бог благає через нас, благаємо замість Христа: примиріться з Богом!

¹⁷ Будьте до мене подібні, браття, і дивіться на тих, хто поводиться так, як маєте ви за взір нас.

⁷ І мир Божий, що вищий від усякого розуму, хай береже серця ваші та ваші думки у Христі Ісусі.

⁶ І ви стали наслідувачі нам і Господеві, слово прийнявши в великому утискові з радістю Духа Святого,

² Та хоч ми натерпілися перед тим, і дізнали зневаги в Филипах, як знаєте, проте ми відважилися в нашім Бозі звіщати вам Божу Євангелію з великою боротьбою.³ Бо покликання наше було не з обмани, ані з нечистости, ані від лукавства,⁴ але, як Бог визнав нас гідними, щоб нам доручити Євангелію, ми говоримо так, не людям догоджуючи, але Богові, що випробовує наші серця.⁵ Ми слова підлесливого не вживали ніколи, як знаєте, і не винні в зажерливості. Бог свідок тому!⁶ Не шукаємо ми слави в людей, ані в вас, ані в інших.⁷ Хоч могли ми потужними бути, як Христові апостоли, але ми серед вас були тихі, немов годувальниця та, яка доглядає дітей своїх.⁸ Так бувши ласкаві до вас, хотіли ми вам передати не тільки Божу Євангелію, але й душі свої, бо були ви улюблені нам.⁹ Бо ви пам'ятаєте, браття, наше струднення й утому: день і ніч ми робили, щоб жадного з вас не обтяжити, і проповідували вам Божу Євангелію.¹⁰ Ви свідки та Бог, як свято, і праведно, і бездоганно поводилися ми між вами, віруючими!¹¹ Бож знаєте ви, як кожного з вас, немов батько дітей своїх власних,¹² просили ми вас, і намовлювали та показували, щоб ви гідно поводилися перед Богом, що покликав вас у Своє Царство та в славу.

¹⁴ Бо стали ви, браття, наслідувачами Церквам Божим, що в Юдеї в Христі Ісусі, бо те саме і ви були витерпіли від своїх земляків, як і ті від юдеїв,

¹ А далі, браття, просимо вас та благаємо в Господі Ісусі, щоб, як прийняли ви від нас, як належить поводитись вам та догоджувати Богові, як ви й поводитеся, щоб у тому ще більше зростали!² Бо ви знаєте, які вам накази дали ми Господом Ісусом.³ Бо це воля Божа, освячення ваше: щоб ви береглись від розпусти,⁴ щоб кожен із вас умів тримати начиння своє в святості й честі,⁵ а не в пристрасній похоті, як і погани, що Бога не знають.⁶ Щоб ніхто не кривдив і не визискував брата свого в якійбудь справі, бо месник Господь за все це, як і перше казали ми вам та засвідчили.⁷ Бо покликав нас Бог не на нечистість, але на освячення.⁸ Отож, хто оце відкидає, зневажає не людину, а Бога, що нам також дав Свого Духа Святого.

²³ А Сам Бог миру нехай освятить вас цілком досконало, а непорушений дух ваш, і душа, і тіло нехай непорочно збережені будуть на прихід Господа нашого Ісуса Христа!

⁴ А про вас покладаємо надію на Господа, що й чините ви, і чинити будете те, що наказуємо вам.

⁶ А ми вам наказуємо, браття, Ім'ям Господа Ісуса Христа, щоб ви цуралися кожного брата, що живе по-ледачому, а не за переданням, яке прийняли ви від нас.⁷ Самі бо ви знаєте, як належить наслідувати нас. Бо ми поміж вами не сидні справляли,⁸ і хліба не їли ні в кого даремно, але в перевтомі й напруженні день і ніч працювали, щоб не бути нікому із вас тягарем,⁹ не тому, щоб ми влади не мали, але щоб себе за взірця дати вам, щоб нас ви наслідували.¹⁰ Бо коли ми в вас перебували, то це вам наказували, що як хто працювати не хоче, нехай той не їсть!

²² Господь з твоїм духом! Благодать з вами! Амінь.

²⁰ Бог же миру, що з мертвих підняв великого Пастиря вівцям кров'ю вічного заповіту, Господа нашого Ісуса,²¹ нехай вас удосконалить у кожному доброму ділі, щоб волю чинити Його, чинячи в вас любе перед лицем Його через Ісуса Христа, Якому слава на віки вічні. Амінь.

²² Будьте ж виконавцями слова, а не слухачами самими, що себе самих обманюють.

¹⁰ Тому, браття, тим більше дбайте чинити міцним своє покликання та вибрання, бо, роблячи так, ви ніколи не спіткнетесь.

²² і чого тільки попросимо, одержимо від Нього, бо виконуємо Його заповіді та чинимо любе для Нього.

⁶ Чи навіки Ти гніватись будеш на нас, і протягнеш Свій гнів з роду в рід?

⁷ Розійдуться його пагінці, і буде його пишнота, мов оливне те дерево, а пахощ його мов Ліван.

⁷ у слові істини, у силі Божій, зо зброєю правди в правиці й лівиці,

⁶ Але Бог, що тішить принижених, потішив нас приходом Тита,⁷ і не тільки його прибуттям, а й потішенням, що ним він потішився з вас, коли розповідав нам про вашу журбу, про ваш смуток, про вашу горливість до мене, так що я більше тішився.

⁹ Бо мій нестаток поповнили брати, що прийшли з Македонії; і в усьому беріг я себе, щоб не бути для вас тягарем, і збережу.

⁶ А хто слова навчається, нехай ділиться всяким добром із навчаючим.

¹⁰ Тож тому, поки маємо час, усім робімо добро, а найбільш одновірним!

¹ Павло й Тимофій, раби Христа Ісуса, до всіх святих у Христі Ісусі, що знаходяться в Филипах, з єпископами та дияконами:

³ Дякую Богові своєму при кожній згадці про вас,

³⁰ бо за діло Христове наблизився був аж до смерти, наражаючи на небезпеку життя, щоб доповнити ваш нестаток служіння для мене.

²⁰ І склав Яків обітницю, говорячи: Коли Бог буде зо мною, і буде мене пильнувати на цій дорозі, якою ходжу, і дасть мені хліба їсти та одежу вдягнутись,

²¹ І погодився Мойсей сидіти з тим чоловіком, а той видав за Мойсея дочку свою Ціппору.

³¹ Отож, не журіться, кажучи: Що ми будемо їсти, чи: Що будемо пити, або: У що ми зодягнемось?³² Бож усього того погани шукають; але знає Отець ваш Небесний, що всього того вам потрібно.³³ Шукайте ж найперш Царства Божого й правди Його, а все це вам додасться.³⁴ Отож, не журіться про завтрашній день, бо завтра за себе само поклопочеться. Кожний день має досить своєї турботи!

¹⁴ Питали ж його й вояки й говорили: А нам що робити? І він їм відповів: Нікого не кривдьте, ані не оскаржайте фальшиво, удовольняйтесь платнею своєю.

¹¹ Ми до цього часу і голодуємо, і прагнемо, і нагі ми, і катовані, і тиняємось,¹² і трудимось, працюючи своїми руками. Коли нас лихословлять, ми благословляємо; як нас переслідують, ми терпимо;

¹⁰ як сумні, але завжди веселі; як убогі, але багатьох ми збагачуємо; як ті, що нічого не мають, але всім володіємо.

⁹ Бо ви знаєте благодать Господа нашого Ісуса Христа, Який, бувши багатий, збіднів ради вас, щоб ви збагатились Його убозтвом.

⁸ А Бог має силу всякою благодаттю вас збагатити, щоб ви, мавши завжди в усьому всілякий достаток, збагачувалися всяким добрим учинком,

²⁷ у виснажуванні та в праці, часто в недосипанні, у голоді й спразі, часто в пості, у холоді та в наготі.

⁸ Тож усе я вважаю за втрату ради переважного познання Христа Ісуса, мого Господа, що я ради Нього відмовився всього, і вважаю все за сміття, щоб придбати Христа,

⁶ Великий же зиск то благочестя із задоволенням.⁷ Бо ми не принесли в світ нічого, то нічого не можемо й винести.⁸ А як маєм поживу та одяг, то ми задоволені будьмо з того.⁹ А ті, хто хоче багатіти, упадають у спокуси та в сітку, та в численні нерозумні й шкідливі пожадливості, що втручають людей на загладу й загибіль.

³⁴ Ви бо страждали й з ув'язненими, і грабунок свого майна прийняли з потіхою, відаючи, що маєте в небі для себе майно неминуще та краще.

¹⁰ Знайшов Він його на пустинній землі та в степу завивання пустельних гієн, та й його оточив, уважав Він за ним, зберігав Він його, як зіницю оту свого ока.

²⁰ І Духа Свого доброго Ти давав, щоб зробити їх мудрими, і манни Своєї не стримував від їхніх уст, і воду Ти їм давав на їхнє прагнення.

¹¹ Бо так говорив був до мене Господь у силі Своєї руки надо мною, й остерігав мене, щоб не ходити дорогою цього народу, і казав:

¹⁹ Бо як я навернувся, то каявся, коли ж я пізнав, то вдарив по стегнах своїх... Засоромився я та збентежений був, бо я ганьбу ношу молодощів своїх.

²⁹ Візьміть на себе ярмо Моє, і навчіться від Мене, бо Я тихий і серцем покірливий, і знайдете спокій душам своїм.

⁵² І Він їм сказав: Тому кожен книжник, що навчений про Царство Небесне, подібний до того господаря, що з скарбниці своєї виносить нове та старе.

⁹ Бо я думаю, що Бог нас, апостолів, поставив за найостанніших, мов на смерть засуджених, бо ми стали дивовищем світові, і Анголам, і людям.¹⁰ Ми нерозумні Христа ради, а ви мудрі в Христі; ми слабі, ви ж міцні; ви славні, а ми безчесні!¹¹ Ми до цього часу і голодуємо, і прагнемо, і нагі ми, і катовані, і тиняємось,¹² і трудимось, працюючи своїми руками. Коли нас лихословлять, ми благословляємо; як нас переслідують, ми терпимо;¹³ як лають, ми молимось; ми стали, як сміття те для світу, аж досі ми всім, як ті викидки!

⁴ а в усьому себе виявляємо, як служителів Божих, у великім терпінні, у скорботах, у бідах, у тіснотах,⁵ у вдарах, у в'язницях, у розрухах, у працях, у недосипаннях, у постах,⁶ у чистості, у розумі, у лагідності, у добрості, у Дусі Святім, у нелицемірній любові,⁷ у слові істини, у силі Божій, зо зброєю правди в правиці й лівиці,⁸ через славу й безчестя, через ганьбу й хвалу, як обманці, але ми правдиві;⁹ як незнані, та познані, як умираючі, та ось ми живі; як карані, та не забиті;¹⁰ як сумні, але завжди веселі; як убогі, але багатьох ми збагачуємо; як ті, що нічого не мають, але всім володіємо.

¹ А я сам, Павло, благаю вас лагідністю й ласкавістю Христовою; я, коли присутній слухняний між вами, а не бувши між вами сміливий я супроти вас.

¹⁰ Бо листи його кажуть важкі та міцні, але особисто присутній слабий, а мова його незначна,

⁷ Чи я гріх учинив, себе впокоряючи, щоб підвищити вас, бо я Божу Євангелію благовістив для вас дармо?

⁷ А щоб я через пребагато об'явлень не величався, то дано мені в тіло колючку, посланця сатани, щоб бив в обличчя мене, щоб я не величався.⁸ Про нього три рази благав я Господа, щоб він відступився від мене.⁹ І сказав Він мені: Досить тобі Моєї благодаті, бо сила Моя здійснюється в немочі. Отож, краще я буду хвалитись своїми немочами, щоб сила Христова вселилася в мене.¹⁰ Тому любо мені перебувати в недугах, у прикростях, у бідах, у переслідуваннях, в утисках через Христа. Коли бо я слабий, тоді я сильний.

²⁰ Але ви не так пізнали Христа,²¹ якщо ви чули про Нього, і навчилися в Нім, бо правда в Ісусі,

²⁹ Він змученому дає силу, а безсилому міць.³⁰ І помучаться хлопці й потомляться, і юнаки спотикнутись спіткнуться,³¹ а ті, хто надію складає на Господа, силу відновлять, крила підіймуть, немов ті орли, будуть бігати і не потомляться, будуть ходити і не помучаться!

²⁴ й Мені скаже: Тільки в Господі правда та сила! Прийдуть до Нього та засоромляться всі, що на Нього запалюються.

⁴ Перебувайте в Мені, а Я в вас! Як та вітка не може вродити плоду сама з себе, коли не позостанеться на виноградині, так і ви, як в Мені перебувати не будете.⁵ Я Виноградина, ви галуззя! Хто в Мені перебуває, а Я в ньому, той рясно зароджує, бо без Мене нічого чинити не можете ви.

⁷ Коли ж у Мені перебувати ви будете, а слова Мої позостануться в вас, то просіть, чого хочете, і станеться вам!

⁴ Таку ж певність до Бога ми маємо через Христа,⁵ не тому, що ми здібні помислити щось із себе, як від себе, але наша здібність від Бога.

¹⁶ щоб Він дав вам за багатством слави Своєї силою зміцнитися через Духа Його в чоловікові внутрішнім,

¹⁰ Нарешті, мої брати, зміцняйтеся Господом та могутністю сили Його!

¹¹ зміцняючись усякою силою за могучістю слави Його для всякої витривалости й довготерпіння з радістю,

¹⁸ Та сказав Господь до мого батька Давида: За те, що на твоєму серці було збудувати храм для Ймення Мого, ти зробив добре, що було тобі це на серці.

⁸ Та сказав Господь до мого батька Давида: За те, що на твоєму серці було збудувати храм для Ймення Мого, ти зробив добре, що було тобі на серці.

²¹ Сказав же йому його пан: Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в малому був вірний, над великим поставлю тебе, увійди до радощів пана свого!

²⁷ Бо визнали за добре, та й боржники вони їхні. Бо коли погани стали спільниками в їх духовнім, то повинні й у тілеснім послужити їм.

¹⁰ Чи говорить Він зовсім для нас? Для нас, бо написано, що з надією мусить орати орач, а молотник молотити з надією мати частку в своїм сподіванні.¹¹ Коли ми сіяли вам духовне, чи ж велика то річ, як пожнемо ми ваше тілесне?

⁷ Бо то справедливо мені думати це про всіх вас, бо я маю вас у серці, а ви всі в кайданах моїх, і в обороні, і в утвердженні Євангелії спільники мої в благодаті.

¹⁸ Та все я одержав, і маю достаток. Маю повно, прийнявши від Епафродита, що ви послали, як пахощі запашні, жертву приємну, Богові вгодну.

¹⁸ щоб робили добро, багатилися в добрих ділах, були щедрі та пильні,

¹⁶ Не забувайте ж і про доброчинність та спільність, бо жертви такі вгодні Богові.

⁵ Улюблений, вірно ти чиниш, як що робиш для братті та для чужинців,⁶ вони про любов твою свідчили Церкві; добре ти зробиш, як їх випровадиш, як достойно для Бога,⁷ бо вийшли вони ради Ймення Його, нічого не взявши від поган.⁸ Отож, ми повинні приймати таких, щоб бути співробітниками правді.⁹ Я, Іван, ваш брат і спільник у біді, і в царстві, і в терпінні в Ісусі, був на острові, що зветься Патмос, за Слово Боже і за свідчення Ісуса Христа.

¹⁶ Та Єлисей відказав: Як живий Господь, що стою перед лицем Його, я не візьму! А той сильно просив його взяти, та він відмовився.

²⁰ І сказав Ґехазі, слуга Єлисея, чоловіка Божого: Ось мій пан стримав цього сиріянина Наамана, щоб нічого не взяти з руки його, що він приніс. Як живий Господь, побіжу за ним і візьму щось від нього!...

⁴⁰ І, вийшовши з в'язниці, прибули вони до Лідії, а з братами побачившись, потішили їх та й пішли.

⁸ Оббирав я інші Церкви, приймаючи плату для служіння вам. А коли я прийшов до вас і терпів недостачу, то нікого я не обтяжив.⁹ Бо мій нестаток поповнили брати, що прийшли з Македонії; і в усьому беріг я себе, щоб не бути для вас тягарем, і збережу.¹⁰ Як правда Христова в мені, так оця похвала не замовчана буде про мене в країнах Ахаї.¹¹ Для чого? Тому, що я вас не люблю? Відомо те Богові!¹² А що я роблю, те й робитиму, щоб відтяти причину для тих, хто шукає причини, щоб у тому, чим хваляться, показались такі, як і ми.

¹¹ Хвалячися, я став нерозумний, до того мене ви примусили. Бо хвалити мене мали б ви, бо ні в чому я не залишився позад від найперших апостолів, хоч я й ніщо.¹² А ознаки апостола виявилися між вами в усякім терпінні, у знаменах і чудах та в силах.¹³ Що бо є, що ним ви понизилися більше від інших Церков? Хіба те, що я сам тягарем вам не був? Даруйте мені цю провину!¹⁴ Ось утретє готовий прийти я до вас, і не буду для вас тягарем, не шукаю бо вашого я, тільки вас. Не діти повинні збирати маєток батькам, але дітям батьки.¹⁵ Я ж з охотою витрачуся й себе витрачу за душі ваші, хоч що більше люблю вас, то менше я люблений.

⁵ за участь вашу в Євангелії від першого дня аж дотепер.

¹ Як вони перейшли Амфіполь й Аполлонію, то прийшли до Солуня, де була синагога юдейська.

⁹ Бо ви пам'ятаєте, браття, наше струднення й утому: день і ніч ми робили, щоб жадного з вас не обтяжити, і проповідували вам Божу Євангелію.

¹⁸ Тим то до вас ми хотіли прийти, я, Павло, раз і двічі, але сатана перешкодив був нам.

¹⁷ Хто милостивий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолужить йому.

¹ Горе мені, бо я став, мов недобірки літні, як залишки по винобранні; нема грона на їжу, немає доспілої фіґи, якої жадає душа моя!

¹⁰ Нехай хто серед вас замкне двері святині, і не буде надармо освічувати Мого жертівника! Я не маю вподоби до вас, говорить Господь Саваот, і з ваших рук не вподобаю дару!

⁴⁰ Хто вас приймає приймає Мене, хто ж приймає Мене, приймає Того, Хто послав Мене.⁴¹ Хто приймає пророка, як пророка, той дістане нагороду пророчу, хто ж приймає праведника, як праведника, той дістане нагороду праведничу.⁴² І хто напоїть, як учня, кого з малих цих бодай кухлем водиці холодної, поправді кажу вам, той не згубить нагороди своєї.

³⁴ Тоді скаже Цар тим, хто праворуч Його: Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закладин світу.³⁵ Бо Я голодував був і ви нагодували Мене, прагнув і ви напоїли Мене, мандрівником Я був і Мене прийняли ви.³⁶ Був нагий і Мене зодягли ви, слабував і Мене ви відвідали, у в'язниці Я був і прийшли ви до Мене.³⁷ Тоді відповідять Йому праведні й скажуть: Господи, коли то Тебе ми голодного бачили і нагодували, або спрагненого і напоїли?³⁸ Коли то Тебе мандрівником ми бачили і прийняли, чи нагим і зодягли?³⁹ Коли то Тебе ми недужого бачили, чи в в'язниці і до Тебе прийшли?⁴⁰ Цар відповість і промовить до них: Поправді кажу вам: що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих, те Мені ви вчинили.

¹² А тому, хто Його був покликав, сказав Він: Коли ти справляєш обід чи вечерю, не клич друзів своїх, ні братів своїх, ані своїх родичів, ні сусідів багатих, щоб так само й вони коли не запросили тебе, і буде взаємна відплата тобі.¹³ Але, як справляєш гостину, клич убогих, калік, кривих та сліпих,¹⁴ і будеш блаженний, бо не мають вони чим віддати тобі, віддасться ж тобі за воскресіння праведних!

⁸ Отець Мій прославиться в тому, якщо рясно зародите й будете учні Мої.

¹⁶ Не ви Мене вибрали, але Я вибрав вас, і вас настановив, щоб ішли ви й приносили плід, і щоб плід ваш зостався, щоб дав вам Отець, чого тільки попросите в Імення Моє.

³³ Ні срібла, ані золота, ні одежі чиєїсь я не побажав...³⁴ Самі знаєте, що ці руки мої послужили потребам моїм та отих, хто був зо мною.

²⁸ Як це докінчу та достачу їм плід цей, тоді через ваше місто я піду до Еспанії.

¹¹ Коли ми сіяли вам духовне, чи ж велика то річ, як пожнемо ми ваше тілесне?¹² Як право на вас мають інші, то тим більше ми. Але ми не вжили цього права, та все терпимо, аби перешкоди якої Христовій Євангелії ми не вчинили.¹³ Хіба ви не знаєте, що священнослужителі від святині годуються? Що ті, хто служить вівтареві, із вівтаря мають частку?¹⁴ Так і Господь наказав проповідникам Євангелії жити з Євангелії.¹⁵ Але з того нічого не вжив я. А цього не писав я для того, щоб для мене так було. Бо мені краще вмерти, аніж щоб хто знівечив хвалу мою!

⁵ Отож, я надумався, що треба вблагати братів, щоб пішли перше до вас та приготували заздалегідь оголошений ваш щедрий дар, щоб був він приготований, як щедрий дар, а не річ примусова.

⁹ як написано: Розсипав та вбогим роздав, Його справедливість триває навіки!¹⁰ А Той, Хто насіння дає сіячеві та хліб на поживу, нехай дасть і примножить ваше насіння, і нехай Він зростить плоди праведности вашої,¹¹ щоб усім ви збагачувались на всіляку щирість, яка через нас чинить Богові дяку.¹² Бо діло служіння цього не тільки виповнює недостачі святих, але й багатіє багатьма подяками Богові.¹³ Досвідченням цього служіння вони хвалять Бога за послух Христовій Євангелії, що ви визнаєте її, та за щирість учасництва з ними й усіма,

¹⁶ Знову кажу: хай ніхто не вважає мене за безумного! А як ні, то прийміть мене бодай як безумного, щоб хоч трохи й я похвалився!

¹¹ наповнені плодів праведности через Ісуса Христа, на славу та на хвалу Божу.

¹¹ Не за нестатком кажу, бо навчився я бути задоволеним із того, що маю.

⁵ Ми слова підлесливого не вживали ніколи, як знаєте, і не винні в зажерливості. Бог свідок тому!

³ не п'яниця, не заводіяка, але тихий, несварливий, не сріблолюбець,

¹⁰ Бо корень усього лихого то грошолюбство, якому віддавшись, дехто відбились від віри й поклали на себе великі страждання.

⁷ Бо єпископ мусить бути бездоганний, як Божий доморядник, не самолюбний, не гнівливий, не п'яниця, не заводіяка, не корисливий,

¹⁰ Та не є Бог несправедливий, щоб забути діло ваше та працю любови, яку показали в Ім'я Його ви, що святим послужили та служите.

² пасіть стадо Боже, що у вас, наглядайте не з примусу, але добровільно по-Божому, не для брудної наживи, а ревно,

³ І в зажерливості вони будуть ловити вас словами облесними. Суд на них віддавна не бариться, а їхня загибіль не дрімає!

¹⁵ Вони покинули просту дорогу та й заблудили, і пішли слідом за Валаамом Беоровим, що полюбив нагороду несправедливости,

¹¹ Горе їм, бо пішли вони дорогою Каїновою, і попали в обману Валаамової заплати, і загинули в бунті Корея!

³ А Марія взяла літру мира, з найдорожчого нарду пахучого, і намастила Ісусові ноги, і волоссям своїм Йому ноги обтерла... І пахощі мира наповнили дім!⁴ І говорить один з Його учнів, Юда Іскаріотський, що мав Його видати:⁵ Чому мира оцього за триста динарів не продано, та й не роздано вбогим?⁶ А це він сказав не тому, що про вбогих журився, а тому, що був злодій: він мав скриньку на гроші, і крав те, що вкидали.⁷ І промовив Ісус: Позостав її ти, це вона на день похорону заховала Мені...⁸ Бо вбогих ви маєте завжди з собою, а Мене не постійно ви маєте!

¹⁴ А Богові подяка, що Він постійно чинить нас переможцями в Христі, і запашність знання про Себе через нас виявляє на всякому місці!¹⁵ Ми бо для Бога Христова запашність серед тих, хто спасається, і тих, які гинуть,¹⁶ для одних бо смертельна запашність на смерть, а для других запашність життєва в життя. І хто здатен на це?

¹² Бо діло служіння цього не тільки виповнює недостачі святих, але й багатіє багатьма подяками Богові.

² і поводьтеся в любові, як і Христос полюбив вас, і видав за нас Самого Себе, як дар і жертву Богові на приємні пахощі.

²⁵ Але я вважав за потрібне послати до вас брата Епафродита, свого співробітника та співбойовника, вашого апостола й служителя в потребі моїй,²⁶ бо він побивався за вами всіма, і сумував через те, що ви чули, що він хворував.

¹² Умію я й бути в упокоренні, умію бути й у достатку. Я привчився до всього й у всім: насищатися й голод терпіти, мати достаток і бути в недостачі.

³ Ми завжди повинні подяку складати за вас Богові, браття, як і годиться, бо сильно росте віра ваша, і примножується любов кожного з усіх вас один до одного.

⁵ І самі, немов те каміння живе, будуйтеся в дім духовий, на священство святе, щоб приносити жертви духовні, приємні для Бога через Ісуса Христа.

¹⁵ І він поблагословив Йосипа, та й промовив: Бог, що перед обличчям Його ходили батьки мої Авраам та Ісак, що пасе мене, відколи існую аж до цього дня,

³ І впокорював Він тебе, і морив тебе голодом, і годував тебе манною, якої не знав ти й не знали батьки твої, щоб дати тобі знати, що не хлібом самим живе людина, але всім тим, що виходить із уст Господніх, живе людина.⁴ Одежа твоя не витиралася на тобі, а нога твоя не спухла от уже сорок літ.

⁷ В тісноті своїй кличу до Господа, і до Бога свого я волаю, І Він почує мій голос із храму Свого, і в ушах Його зойк мій.

¹³ І сказав Міхей: Як живий Господь, те, що скаже Господь, тільки те говоритиму!

¹⁹ Запам'ятай же мені, Боже мій, на добре все те, що я робив для цього народу!

¹⁵ І хліб із небес дав Ти був їм на їхній голод, і воду зо скелі Ти вивів був їм на їхню спрагу. І Ти сказав їм, щоб ішли посісти Край, який Ти присягнув дати їм.

¹ Псалом Давидів. Господь то мій Пастир, тому в недостатку не буду,² на пасовиськах зелених оселить мене, на тихую воду мене запровадить!³ Він душу мою відживляє, провадить мене ради Ймення Свого по стежках справедливости.⁴ Коли я піду хоча б навіть долиною смертної темряви, то не буду боятися злого, бо Ти при мені, Твоє жезло й Твій посох вони мене втішать!⁵ Ти передо мною трапезу зготовив при моїх ворогах, мою голову Ти намастив був оливою, моя чаша то надмір пиття!

⁸ Яка дорога Твоя милість, о Боже, і ховаються людські сини в тіні Твоїх крил:

¹ Для дириґетна хору. Псалом Давидів.² Блаженний, хто дбає про вбогого, в день нещастя Господь порятує його!³ Господь берегтиме його та його оживлятиме, буде блаженний такий на землі, і Він не видасть його на поталу його ворогам!

¹¹ Ліпший бо день на подвір'ях Твоїх, аніж тисяча в іншому місці, я б вибрав сидіти при порозі дому Бога мого, аніж жити в наметах безбожности!

²⁴ Які то численні діла Твої, Господи, Ти мудро вчинив їх усіх, Твого творива повна земля!

⁵ Добрий муж милостивий та позичає, удержує справи свої справедливістю,⁶ і навіки він не захитається, у вічній пам'яті праведний буде!⁷ Не боїться він звістки лихої, його серце міцне, надію складає на Господа!⁸ Уміцнене серце його не боїться, бо він бачить нещастя поміж ворогами своїми!⁹ Він щедро убогим дає, його правда навіки стоїть, його ріг підіймається в славі!

⁷ Хай надію складає ізраїль на Господа, бо з Господом милість, і велике визволення з Ним,

⁹ Шануй Господа із маєтку свого, і з початку всіх плодів своїх,¹⁰ і будуть комори твої переповнені ситістю, а чавила твої будуть переливатись вином молодим!

²⁴ Дехто щедро дає, та ще додається йому, а дехто ховає над міру, та тільки бідніє.²⁵ Душа, яка благословляє, насичена буде, а хто поїть інших, напоєний буде і він.

²² Тоді Даниїл заговорив із царем: Царю, навіки живи!

⁷ А я виглядаю на Господа, надіюсь на Бога спасіння мого, Бог мій почує мене!

¹⁰ Принесіть же ви всю десятину до дому скарбниці, щоб страва була в Моїм храмі, і тим Мене випробуйте, промовляє Господь Саваот: чи небесних отворів вам не відчиню, та не виллю вам благословення аж надмір?

³⁰ Бо всього цього й люди світу оцього шукають, Отець же ваш знає, що того вам потрібно.³¹ Шукайте отож Його Царства, а це вам додасться!³² Не лякайся, черідко мала, бо сподобалося Отцю вашому дати вам Царство.³³ Продавайте достатки свої та милостиню подавайте. Робіть калитки собі не старіючі, невичерпний скарб той у небі, куди не закрадається злодій, і міль де не точить.

¹⁷ Говорить до неї Ісус: Не торкайся до Мене, бо Я ще не зійшов до Отця. Але йди до братів Моїх та їм розповіж: Я йду до Свого Отця й Отця вашого, і до Бога Мого й Бога вашого!

²⁷ Потім каже Хомі: Простягни свого пальця сюди, та на руки Мої подивись. Простягни й свою руку, і вклади до боку Мого. І не будь ти невіруючий, але віруючий!

⁸ Отже, насамперед дякую Богові моєму через Ісуса Христа за всіх вас, що віра ваша звіщається по всьому світові.

⁴ Або погорджуєш багатством Його добрости, лагідности та довготерпіння, не знаючи, що Божа добрість провадить тебе до покаяння?

¹⁸ Бо я думаю, що страждання теперішнього часу нічого не варті супроти тієї слави, що має з'явитися в нас.

²³ і щоб виявити багатство слави Своєї на посудинах милосердя, що їх приготував на славу,

³³ О глибино багатства, і премудрости, і знання Божого! Які недовідомі присуди Його, і недосліджені дороги Його!

¹⁷ Бо теперішнє легке наше горе достачає для нас у безмірнім багатстві славу вічної ваги,

⁸ А Бог має силу всякою благодаттю вас збагатити, щоб ви, мавши завжди в усьому всілякий достаток, збагачувалися всяким добрим учинком,⁹ як написано: Розсипав та вбогим роздав, Його справедливість триває навіки!¹⁰ А Той, Хто насіння дає сіячеві та хліб на поживу, нехай дасть і примножить ваше насіння, і нехай Він зростить плоди праведности вашої,¹¹ щоб усім ви збагачувались на всіляку щирість, яка через нас чинить Богові дяку.

²¹ щоб знову, коли я прийду, не принизив мене поміж вами мій Бог, і щоб мені не оплакувати багатьох, що перше згрішили були, і не покаялися в нечистості, і в перелюбі, і в розпусті, що коїли їх.

⁷ що маємо в Ньому відкуплення кров'ю Його, прощення провин, через багатство благодаті Його,

¹⁸ просвітив очі вашого серця, щоб ви зрозуміли, до якої надії Він вас закликає, і який багатий Його славний спадок у святих,

⁷ щоб у наступних віках показати безмірне багатство благодаті Своєї в добрості до нас у Христі Ісусі.

⁸ Мені, найменшому від усіх святих, дана була оця благодать, благовістити поганам недосліджене багатство Христове,

²⁷ що їм Бог захотів показати, яке багатство слави цієї таємниці між поганами, а вона Христос у вас, надія слави!

¹⁶ Слово Христове нехай пробуває в вас рясно, у всякій премудрості. Навчайте та напоумляйте самих себе! Вдячно співайте у ваших серцях Господеві псалми, гімни, духовні пісні!

¹² просили ми вас, і намовлювали та показували, щоб ви гідно поводилися перед Богом, що покликав вас у Своє Царство та в славу.

¹⁷ Наказуй багатим за віку теперішнього, щоб не неслися високо, і щоб надії не клали на багатство непевне, а на Бога Живого, що щедро дає нам усе на спожиток,

⁴ Я завсіди дякую Богові моєму, коли тебе згадую в молитвах своїх.

¹ Тож благаю між вами пресвітерів, співпресвітер та свідок Христових страждань, співучасник слави, що повинна з'явитись:

¹⁰ А Бог усякої благодаті, що покликав вас до вічної слави Своєї в Христі, нехай Сам удосконалить вас, хто трохи потерпів, хай упевнить, зміцнить, уґрунтує.

¹⁹ і благословенне навіки ім'я Його слави, і хай Його слава всю землю наповнить! Амінь і амінь!

¹ Люблю я Господа, бо Він почув голос мій у благаннях моїх,

⁹ Ви ж моліться отак: Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться Ім'я Твоє,

¹² І прости нам довги наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим.¹³ І не введи нас у випробовування, але визволи нас від лукавого. Бо Твоє є царство, і сила, і слава навіки. Амінь.

³⁶ Бо все з Нього, через Нього і для Нього! Йому слава навіки. Амінь.

²⁷ єдиному мудрому Богові, через Ісуса Христа, слава навіки! Амінь.

⁴ що за наші гріхи дав Самого Себе, щоб від злого сучасного віку нас визволити, за волею Бога й Отця нашого,⁵ Йому слава на віки вічні, амінь!

²¹ Тому слава в Церкві та в Христі Ісусі на всі покоління на вічні віки. Амінь.

²³ Благодать Господа Ісуса Христа зо всіма вами! Амінь.

¹⁷ А Цареві віків, нетлінному, невидимому, єдиному Богові честь і слава на вічні віки. Амінь.

²⁵ Єдиному премудрому Богові, Спасителеві нашому через Ісуса Христа, Господа нашого, слава, могутність, сила та влада перше всього віку, і тепер, і на всі віки! Амінь.

⁶ що вчинив нас царями, священиками Богові й Отцеві Своєму, Тому слава та сила на вічні віки! Амінь.

⁹ І коли ті тварини складають славу, і честь, і подяку Тому, Хто сидить на престолі й живе віки вічні,¹⁰ тоді падають двадцять чотири старці перед Тим, Хто сидить на престолі, і вклоняються Тому, Хто живе віки вічні, і складають вінці свої перед престолом та кажуть:¹¹ Достойний Ти, Господи й Боже наш, прийняти славу, і честь, і силу, бо все Ти створив, і з волі Твоєї існує та створене все!

¹² І казали вони гучним голосом: Достойний Агнець, що заколений, прийняти силу, і багатство, і мудрість, і міць, і честь, і славу, і благословення!

¹² кажучи: Амінь! Благословення, і слава, і мудрість, і хвала, і честь, і сила, і міць нашому Богу на вічні віки! Амінь!

¹³ І тієї години зчинився страшний землетрус, і десята частина міста того завалилась... І в цім трусі загинуло сім тисяч людських імен, а решта обгорнена жахом була, і вони віддали славу Богу Небесному!...

⁷ І він говорив гучним голосом: Побійтеся Бога та славу віддайте Йому, бо настала година суду Його, і вклоніться Тому, Хто створив небо, і землю, і море, і водні джерела!

³ Вітайте Прискиллу й Акилу, співробітників моїх у Христі Ісусі,⁴ що голови свої за душу мою клали, яким не я сам дякую, але й усі Церкви з поган, і їхню домашню Церкву.⁵ Вітайте улюбленого мого Епенета, він первісток Ахаї для Христа.⁶ Вітайте Марію, що напрацювалася багато для вас.⁷ Вітайте Андроніка й Юнія, родичів моїх і співв'язнів моїх, що славні вони між апостолами, що й у Христі були перше мене.⁸ Вітайте Амплія, мого улюбленого в Господі.⁹ Вітайте Урбана, співробітника нашого в Христі, і улюбленого мого Стахія.¹⁰ Вітайте Апеллеса, випробуваного в Христі. Вітайте Аристовулових.¹¹ Вітайте мого родича Іродіона. Вітайте Наркисових, що в Господі.¹² Вітайте Трифену й Трифосу, що працюють у Господі. Вітайте улюблену Персиду, що багато попрацювала в Господі.¹³ Вітайте вибраного в Господі Руфа, і матір його та мою.¹⁴ Вітайте Асинкрита, Флегонта, Єрма, Патрова, Єрмія і братів, що з ними.¹⁵ Вітайте Філолога та Юлію, Нірея й сестру його, і Олімпіяна, і всіх святих, що з ними.¹⁶ Вітайте один одного святим поцілунком. Вітають вас усі Церкви Христові!

²¹ Вітає вас мій співробітник Тимофій, і Лукій, і Ясон, і Сосипатр, мої родичі.²² Вітаю вас у Господі й я, Тертій, що цього листа написав.

² Божій Церкві, що в Коринті, посвяченим у Христі Ісусі, покликаним святим, зо всіма, що на всякому місті прикликають Ім'я Господа нашого Ісуса Христа, їхнього і нашого,

² і присутня зо мною вся браття, до Церков галатійських:

³ Але й Тит, що зо мною, бувши греком, не був до обрізання змушений.

¹ Павло, з волі Божої апостол Христа Ісуса, святим, що в Ефесі, і вірним у Христі Ісусі,

¹⁰ Поздоровлює вас Аристарх, ув'язнений разом зо мною, і Марко, небіж Варнавин, що про нього ви дістали накази; як прийде до вас, то прийміть його,¹¹ теж Ісус, на прізвище Юст, вони із обрізаних. Для Божого Царства єдині вони співробітники, що були мені втіхою.¹² Поздоровлює вас Епафрас, що з ваших, раб Христа Ісуса. Він завжди обстоює вас у молитвах, щоб ви досконалі були та наповнені всякою Божою волею.¹³ І я свідчу за нього, що він має велику горливість про вас та про тих, що знаходяться в Лаодикії та в Гієраполі.¹⁴ Вітає вас Лука, улюблений лікар, та Димас.

²³ Вітає тебе Епафрас, мій співв'язень у Христі Ісусі,²⁴ Марко, Аристарх, Димас, Лука, мої співробітники.

¹³ Відповів же Ананій: Чув я, Господи, від багатьох про цього чоловіка, скільки зла він учинив в Єрусалимі святим Твоїм!

¹⁶ Вітайте один одного святим поцілунком. Вітають вас усі Церкви Христові!

¹³ Благодать Господа нашого Ісуса Христа, і любов Бога й Отця, і причастя Святого Духа нехай буде зо всіма вами! Амінь.

¹³ бо в усій преторії та всім іншим стали відомі кайдани мої за Христа.

²⁴ Вітайте всіх ваших наставників та всіх святих. Вітають вас ті, хто в Італії.

¹³ Вітає вас разом вибрана Церква в Вавилоні, і Марко, мій син.

¹⁴ але маю надію побачити тебе незабаром, і говорити устами до уст. Мир тобі! Друзі вітають тебе. Привітай друзів пойменно! Амінь.

²³ Вітає вас Гай, гостинний для мене й цілої Церкви. Вітає вас міський доморядник Ераст і брат Кварт.

¹⁴