Proverbs 23 Cross References - Ukrainian

¹ Коли сядеш хліб їсти з володарем, то пильно вважай, що перед тобою,² і поклади собі в горло ножа, якщо ти ненажера:³ не жадай його ласощів, бо вони хліб обманливий!⁴ Не мордуйся, щоб мати багатство, відступися від думки своєї про це,⁵ свої очі ти звернеш на нього, й нема вже його: бо конче змайструє воно собі крила, і полетить, мов орел той, до неба...⁶ Не їж хліба в злоокого, і не пожадай лакоминок його,⁷ бо як у душі своїй він обраховує, такий є. Він скаже тобі: Їж та пий! але серце його не з тобою,⁸ той кавалок, якого ти з'їв, із себе викинеш, і свої гарні слова надаремно потратиш!⁹ Не кажи до ушей нерозумному, бо погордить він мудрістю слів твоїх.¹⁰ Не пересувай вікової границі, і не входь на сирітські поля,¹¹ бо їхній Визволитель міцний, Він за справу їхню буде судитись з тобою!¹² Своє серце зверни до навчання, а уші свої до розумних речей.¹³ Не стримуй напучування юнака, коли різкою виб'єш його, не помре:¹⁴ ти різкою виб'єш його, і душу його від шеолу врятуєш.¹⁵ Мій сину, якщо твоє серце змудріло, то буде радіти також моє серце,¹⁶ і нутро моє буде тішитись, коли уста твої говоритимуть слушне.¹⁷ Нехай серце твоє не завидує грішним, і повсякчас пильнуй тільки страху Господнього,¹⁸ бо існує майбутнє, і надія твоя не загине.¹⁹ Послухай, мій сину, та й помудрій, і нехай твоє серце ступає дорогою рівною.²⁰ Не будь поміж тими, що жлуктять вино, поміж тими, що м'ясо собі пожирають,²¹ бо п'яниця й жерун збідніють, а сонливий одягне лахміття.²² Слухай батька свого, він тебе породив, і не гордуй, як постаріла мати твоя.²³ Купи собі й не продавай правду, мудрість, і картання та розум.²⁴ Буде вельми радіти батько праведного, і родитель премудрого втішиться ним.²⁵ Хай радіє твій батько та мати твоя, хай потішиться та, що тебе породила.²⁶ Дай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай кохають дороги мої.²⁷ Бо блудниця то яма глибока, а криниця тісна чужа жінка.²⁸ І вона, мов грабіжник, чатує, і примножує зрадників поміж людьми.²⁹ В кого ой, в кого ай, в кого сварки, в кого клопіт, в кого рани даремні, в кого очі червоні?³⁰ У тих, хто запізнюється над вином, у тих, хто приходить попробувати вина змішаного.³¹ Не дивись на вино, як воно рум'яніє, як виблискує в келіху й рівненько ллється,³² кінець його буде кусати, як гад, і вжалить, немов та гадюка,³³ пантруватимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говоритиме дурощі...³⁴ І ти будеш, як той, хто лежить у середині моря, й як той, хто лежить на щогловім верху.³⁵ І скажеш: Побили мене, та мені не боліло, мене штурхали, я ж не почув, коли я прокинусь, шукатиму далі того ж...

³² І поклали йому окремо, а їм окремо, й єгиптянам, що їли з ним, окремо, бо єгиптяни не можуть їсти хліб з євреями, бо це огида для Єгипту.³³ І вони посідали перед ним, перворідний за перворідством своїм, а молодший за молодістю своєю. І здивувалися ці люди один перед одним.³⁴ І він посилав дари страви від себе до них. А дар Веніяминів був більший від дару всіх їх уп'ятеро. І пили вони, і повпивалися з ним.

¹² Вони скелі підводні на ваших вечерях любови, бо з вами без страху їдять та себе попасають; хмари безводні, що носяться вітром; осінні дерева безплідні, двічі померлі, викорінені;

⁸ Коли тільки рука твоя, чи нога твоя спокушає тебе, відітни її й кинь від себе: краще тобі увійти в життя одноруким або одноногим, ніж з обома руками чи з обома ногами бути вкиненому в огонь вічний.⁹ І коли твоє око тебе спокушає його вибери й кинь від себе: краще тобі однооким ввійти в життя, ніж з обома очима бути вкиненому до геєнни огненної.

²⁷ Але вмертвляю й неволю я тіло своє, щоб, звіщаючи іншим, не стати самому негідним.

¹⁹ Їхній кінець то загибіль, шлунок їхній бог, а слава в їхньому соромі... Вони думають тільки про земне!

⁴ Не дай нахилятися серцю моєму до речі лихої, щоб учинки робити безбожністю, із людьми, що чинять переступ, і щоб не ласувався я їхніми присмаками!

⁶ Не їж хліба в злоокого, і не пожадай лакоминок його,

⁸ І поклав Даниїл собі на серце, що він не оскверниться їжею царя та питвом, що той сам його пив, і просив від начальника евнухів, щоб не осквернитися.

³⁴ Уважайте ж на себе, щоб ваші серця не обтяжувалися ненажерством та п'янством, і життєвими клопотами, і щоб день той на вас не прийшов несподівано,

²² щоб відкинути, за першим поступованням, старого чоловіка, який зотліває в звабливих пожадливостях,

⁵ Надійся на Господа всім своїм серцем, а на розум свій не покладайся!

⁷ Не будь мудрий у власних очах, бійся Господа та ухиляйся від злого!

²⁷ Зажерливий робить нещасним свій дім, хто ж дарунки ненавидить, той буде жити.

¹² Чи ти бачив людину, що мудра в очах своїх? Більша надія глупцеві, ніж їй.

²⁰ Вірна людина багата на благословення, а хто спішно збагачується, непокараним той не залишиться.

²¹ Горе мудрим у власних очах та розумним перед собою самим!

¹⁹ Не складайте скарбів собі на землі, де нищить їх міль та іржа, і де злодії підкопуються й викрадають.

²⁷ Пильнуйте не про поживу, що гине, але про поживу, що зостається на вічне життя, яку дасть нам Син Людський, бо відзначив Його Бог Отець.

²⁵ Бо не хочу я, браття, щоб ви не знали цієї таємниці, щоб не були ви високої думки про себе, що жорстокість сталась Ізраїлеві почасти, аж поки не ввійде повне число поган,

¹⁶ Думайте між собою однаково; не величайтеся, але наслідуйте слухняних; не вважайте за мудрих себе!

⁸ А як маєм поживу та одяг, то ми задоволені будьмо з того.⁹ А ті, хто хоче багатіти, упадають у спокуси та в сітку, та в численні нерозумні й шкідливі пожадливості, що втручають людей на загладу й загибіль.¹⁰ Бо корень усього лихого то грошолюбство, якому віддавшись, дехто відбились від віри й поклали на себе великі страждання.

⁵ Будьте життям не грошолюбні, задовольняйтеся тим, що маєте. Сам бо сказав: Я тебе не покину, ані не відступлюся від тебе!

³⁶ І сказав до них Яків, їх батько: Ви позбавили мене дітей, Йосипа нема, і Симеона нема, а тепер Веніямина заберете? Усе те на мене!

¹⁴ то прибіг до Йова посланець та й сказав: Худоба велика орала, а ослиці паслися при них.¹⁵ Аж тут напали сабеї й позабирали їх, а слуг повбивали вістрям меча. І втік тільки я сам, щоб донести тобі...¹⁶ Він ще говорив, аж прибігає інший та й каже: З неба спав Божий огонь, і спалив отару та слуг, та й пожер їх... А втік тільки я сам, щоб донести тобі...¹⁷ Він ще говорив, аж біжить ще інший та й каже: Халдеї поділилися на три відділи, і напали на верблюдів, та й позабирали їх, а слуг повбивали вістрям меча... І втік тільки я сам, щоб донести тобі...

⁶ Ось відміряв долонею Ти мої дні, а мій вік як ніщо проти Тебе, і тільки марнота сама кожна людина жива! Села.

³⁶ Серце моє прихили до свідоцтв Твоїх, а не до користи.³⁷ Відверни мої очі, щоб марноти не бачили, на дорозі Своїй оживи Ти мене!

²⁴ бо багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід?

² Наймарніша марнота, сказав Проповідник, наймарніша марнота, марнота усе!

¹³ і гине багатство таке в нещасливім випадку, а родиться син і немає нічого у нього в руці:¹⁴ як він вийшов нагий із утроби матері своєї, так відходить ізнов, як прийшов, і нічого не винесе він з свого труду, що можна б узяти своєю рукою!...

⁸ Наймарніша марнота, сказав Проповідник, марнота усе!...

² Нащо будете важити срібло за те, що не хліб, і працю вашу за те, що не ситить? Послухайте пильно Мене, й споживайте добро, і нехай розкошує у наситі ваша душа!

¹⁷ Хіба твої очі та серце твоє не обернені тільки на користь свою, та щоб проливати кров невинну, і щоб гніт та насилля чинити?...

²⁹ А це, браття, кажу я, бо час позосталий короткий, щоб і ті, що мають дружин, були, як ті, що не мають,³⁰ а хто плаче, як ті, хто не плаче, а хто тішиться, як ті, хто не тішиться; і хто купує, як би не набули,³¹ а хто цьогосвітнім користується, як би не користувались, бо минає стан світу цього.

¹⁷ Наказуй багатим за віку теперішнього, щоб не неслися високо, і щоб надії не клали на багатство непевне, а на Бога Живого, що щедро дає нам усе на спожиток,

¹ А ну ж тепер ви, багачі, плачте й ридайте над лихом своїм, що вас має спіткати:² ваше багатство згнило, а ваші вбрання міль поїла!

¹⁶ бо все, що в світі: пожадливість тілесна, і пожадливість очам, і пиха життєва, це не від Отця, а від світу.

⁹ Стережися, щоб у серці твоїм не зродилася зла думка, щоб ти не сказав: Наблизився сьомий рік, рік відпущення, і буде зле твоє око на вбогого брата твого, і не даси ти йому, то він буде кликати на тебе до Господа, і буде на тобі гріх.

⁵⁶ Найлагідніша між тобою й найбільше випещена, що через пещення та ніжність не пробувала ставити на землю стопи своєї ноги, зле буде око її на мужа лоня свого, і на сина свого, і на дочку свою,

⁹ Хто доброго ока, той поблагословлений буде, бо дає він убогому з хліба свого.

³ не жадай його ласощів, бо вони хліб обманливий!

²² Завидюща людина спішить до багатства, і не знає, що прийде на неї нужда.

⁸ І поклав Даниїл собі на серце, що він не оскверниться їжею царя та питвом, що той сам його пив, і просив від начальника евнухів, щоб не осквернитися.⁹ І дав Бог Даниїлові ласку та милість перед начальником евнухів.¹⁰ І сказав начальник евнухів до Даниїла: Боюсь я свого пана царя, бо він визначив вашу їжу та ваше питво. Бо коли б він побачив ваше обличчя худішим, ніж у тих юнаків, що вашого віку, то ви зробите мою голову винуватою перед царем.

¹⁵ Чи ж не вільно мені зо своїм, що я хочу, зробити? Хіба око твоє заздре від того, що я добрий?

²² перелюби, здирства, лукавства, підступ, безстидства, завидющеє око, богозневага, гордощі, безум.

¹⁵ І сказала вона до нього: Як ти говориш: кохаю тебе, а серце твоє не зо мною? Оце тричі обманив ти мене, і не розповів мені, у чому твоя велика сила.

²⁶ І сказав Авесалом: А як ні, нехай піде з нами брат мій Амнон! І сказав йому цар: Чого від піде з тобою?²⁷ Та Авесалом сильно просив його, і він послав з ним Амнона та всіх царських синів.²⁸ А Авесалом загадав юнакам своїм, говорячи: Дивіться, як Амнон звеселіє на серці від вина, то скажу вам: Ударте Амнона! і ви вб'єте його. Не бійтеся, чи ж не я загадав вам? Будьте міцні та відважні!...

² Спаси мене, Господи, бо нема вже побожного, з-поміж людських синів позникали вже вірні!

²¹ ворог витягнув руки свої проти тих, що в спокої жили з ним, він зганьбив заповіта свого,

²² Здобуток людині то милість її, але ліпший бідар за людину брехливу.

²⁷ А серце обох цих царів буде на лихе, і при одному столі вони будуть говорити неправду, але не буде успіху, бо кінець буде ще відкладений на означений час.

³ І ось, дехто із книжників стали казати про себе: Він богозневажає.⁴ Ісус же думки їхні знав і сказав: Чого думаєте ви лукаве в серцях своїх?

³⁹ Побачивши це, фарисей, що покликав Його, міркував собі, кажучи: Коли б був Він пророк, Він би знав, хто ото й яка жінка до Нього торкається, бож то грішниця!

³⁷ Коли Він говорив, то один фарисей став благати Його пообідати в нього. Він же прийшов та й сів при столі.³⁸ Фарисей же, побачивши це, здивувався, що перед обідом Він перш не обмився.³⁹ Господь же промовив до нього: Тепер ви, фарисеї, он чистите зовнішність кухля та миски, а ваше нутро повне здирства та кривди!⁴⁰ Нерозумні, чи ж Той, Хто створив оте зовнішнє, не створив Він і внутрішнє?⁴¹ Тож милостиню подавайте з унутрішнього, і ось все буде вам чисте.⁴² Горе вам, фарисеям, бо ви десятину даєте з м'яти та рути й усякого зілля, але обминаєте суд та Божу любов; це треба робити, і того не лишати!⁴³ Горе вам, фарисеям, що любите перші лавки в синагогах та привіти на ринках!⁴⁴ Горе вам, бо ви як гроби непомітні, люди ж ходять по них і не знають того...⁴⁵ Озвався ж один із законників, і каже Йому: Учителю, кажучи це, Ти і нас ображаєш!⁴⁶ А Він відказав: Горе й вам, законникам, бо ви на людей тягарі накладаєте, які важко носити, а самі й одним пальцем своїм не доторкуєтесь тягарів!⁴⁷ Горе вам, бо надгробки пророкам ви ставите, ваші ж батьки були їх повбивали...⁴⁸ Так, визнаєте ви й хвалите вчинки батьків своїх: бо вони їх повбивали, а ви їм надгробки будуєте!⁴⁹ Через те й мудрість Божа сказала: Я пошлю їм пророків й апостолів, вони ж декого з них повбивають, а декого виженуть,⁵⁰ щоб на роді оцім відомстилася кров усіх пророків, що пролита від створення світу,⁵¹ від крови Авеля аж до крови Захарія, що загинув між жертівником і храмом! Так, кажу вам, відомститься це все на цім роді!⁵² Горе вам, законникам, бо взяли ви ключа розуміння: самі не ввійшли, і тим, хто хотів увійти, боронили!⁵³ А коли Він виходив ізвідти, стали книжники та фарисеї сильно тиснути та від Нього допитуватись про багато речей,⁵⁴ вони чатували на Нього, щоб зловити що з уст Його (і щоб оскаржити Його).

⁷ Страх Господній початок премудрости, нерозумні погорджують мудрістю та напучуванням.

⁷ Хто картає насмішника, той собі ганьбу бере, хто ж безбожникові виговорює, сором собі набуває.⁸ Не дорікай пересмішникові, щоб тебе не зненавидів він, викартай мудрого й він покохає тебе.

⁴ Нерозумному відповіді не давай за нерозум його, щоб і ти не став рівний йому.⁵ Нерозумному відповідь дай за безумством його, щоб він в очах своїх не став мудрим.

²¹ І мовчали вони, і не відповіли ані слова, бо це був наказ царя, що сказав Не відповідайте йому!

⁶ Не давайте святого псам, і не розсипайте перел своїх перед свиньми, щоб вони не потоптали їх ногами своїми, і, обернувшись, щоб не розшматували й вас...

¹⁴ Чули все це й фарисеї, що були сріблолюбці, та й стали сміятися з Нього.

⁵² І сказали до Нього юдеї: Тепер ми дізнались, що демона маєш: умер Авраам і пророки, а Ти кажеш: Хто науку Мою берегтиме, не скуштує той смерти повік.

³⁰ Відповів чоловік і сказав їм: То ж воно й дивно, що не знаєте ви, звідки Він, а Він мені очі відкрив!³¹ Та ми знаємо, що грішників Бог не послухає; хто ж богобійний, і виконує волю Його, того слухає Він.³² Відвіку не чувано, щоб хто очі відкрив був сліпому з народження.³³ Коли б не від Бога був Цей, Він нічого не міг би чинити.³⁴ Вони відповіли та й сказали йому: Ти ввесь у гріхах народився, і чи тобі нас учити? І геть його вигнали.

⁴⁰ І почули це деякі з тих фарисеїв, що були з Ним, та й сказали Йому: Чи ж і ми невидющі?

²⁰ І багато-хто з них говорили: Він демона має, і несамовитий. Чого слухаєте ви Його?

⁴⁵ Як юдеї ж побачили натовп, то наповнились заздрощів, і стали перечити мові Павла та богозневажати.⁴⁶ Тоді Павло та Варнава мужньо промовили: До вас перших потрібно було говорить Слово Боже; та коли ви його відкидаєте, а себе вважаєте за недостойних вічного життя, то ось до поган ми звертаємось.

¹⁸ А дехто з філософів епікуреїв та стоїків сперечалися з ним. Одні говорили: Що то хоче сказати оцей пустомов? А інші: Здається, він проповідник чужих богів, бо він їм звіщав Євангелію про Ісуса й воскресення.

³² Як почули ж вони про воскресення мертвих, то одні насміхатися стали, а інші казали: Про це будемо слухати тебе іншим разом...

²⁵ Вони між собою незгідні були й повиходили, як промовив Павло одне слово, що добре прорік Дух Святий отцям нашим через пророка Ісаю,²⁶ промовляючи: Піди до народу цього та й скажи: Ви вухом почуєте, та розуміти не будете, дивитися будете оком, але не побачите!²⁷ Затовстіло бо серце людей цих, тяжко чують на вуха вони, і зажмурили очі свої, щоб якось не побачити очима, і не почути вухами, і не зрозуміти їм серцем, і не навернутись, щоб Я їх уздоровив!²⁸ Тож нехай для вас буде відоме, що послано Боже спасіння оце до поган, і почують вони!

²¹ Через те ж, що світ мудрістю не зрозумів Бога в мудрості Божій, то Богові вгодно було спасти віруючих через дурість проповіді.²² Бо й юдеї жадають ознак, і греки пошукують мудрости,²³ а ми проповідуємо Христа розп'ятого, для юдеїв згіршення, а для греків безумство,²⁴ а для самих покликаних юдеїв та греків Христа, Божу силу та Божую мудрість!

¹⁰ Ми нерозумні Христа ради, а ви мудрі в Христі; ми слабі, ви ж міцні; ви славні, а ми безчесні!¹¹ Ми до цього часу і голодуємо, і прагнемо, і нагі ми, і катовані, і тиняємось,¹² і трудимось, працюючи своїми руками. Коли нас лихословлять, ми благословляємо; як нас переслідують, ми терпимо;¹³ як лають, ми молимось; ми стали, як сміття те для світу, аж досі ми всім, як ті викидки!

¹⁴ Не пересунеш межі свого ближнього, яку розмежували предки в наділі твоїм, яке посядеш ти в Краю, що Господь, Бог твій, дає його тобі на володіння.

¹⁷ Проклятий, хто пересуває межу свого ближнього!

²⁷ і на сироту нападаєте ви, і копаєте яму для друга свого!...

⁹ Ти напорожньо вдів відсилав, і сирітські рамена гнобились,

² Пересовують межі безбожні, стадо грабують вони та пасуть,³ займають осла в сиротини, беруть у заставу вола від удовиць,

⁹ Сироту відривають від перс, і в заставу беруть від убогого...

²¹ Якщо на сироту я порушував руку свою, коли бачив у брамі собі допомогу,²² хай рамено моє відпаде від свойого плеча, а рука моя від суглобу свого нехай буде відламана!²³ Бо острах на мене нещастя від Бога, а перед величчям Його я не можу встояти...

⁶ Вдову та чужинця вбивають вони, і мордують сиріт

²⁸ Не пересувай вікової границі, яку встановили батьки твої.

⁵ Бо якщо ви насправді поправите ваші дороги та ваші діла, якщо один одному будете справді чинити справедливо,

³ Так говорить Господь: Чиніть правосуддя та правду, і рятуйте грабованого від руки гнобителя, чужинця ж, сироту та вдову не гнобіть, не грабуйте, і крови невинної не проливайте на місці цьому!

¹⁰ А вдови й сироти, чужинця та вбогого не гнобіть, і не думайте зла один одному в серці своєму!

⁵ І прибуду до вас Я на суд, і буду свідком швидким проти чарівників, і на перелюбників, і проти тих, хто присягу складає на лжу, і проти тих, хто заплатою наймита тисне, вдову й сироту, хто відхилює право чужинця, Мене ж не боїться, говорить Господь Саваот.

²⁷ Чиста й непорочна побожність перед Богом і Отцем оця: зглянутися над сиротами та вдовицями в утисках їхніх, себе берегти чистим від світу.

²² якщо ж ти справді гнобитимеш їх, то коли вони, кличучи, кликатимуть до Мене, то конче почую їхній зойк,²³ і розпалиться гнів Мій, і повбиваю вас мечем, і стануть жінки ваші вдовами, а діти ваші сиротами.²⁴ Якщо позичиш гроші народові Моєму, бідному, що з тобою, то не будь йому, як суворий позичальник, не покладеш на нього лихви.

¹⁹ Проклятий, хто перекручує право приходька, сироти та вдови! А ввесь народ скаже: амінь!

²⁵ Та я знаю, що мій Викупитель живий, і останнього дня Він підійме із пороху

⁵ тим, хто говорить: Своїм язиком будем сильні, наші уста при нас, хто ж буде нам пан?

²³ бо Господь за їхню справу судитиметься, і грабіжникам їхнім ограбує Він душу.

³³ Так говорить Господь Саваот: Сини Ізраїлеві й сини Юдині разом утискувані, і всі, що в полон їх забрали, тримають їх міцно, не хочуть їх випустити.³⁴ Але Викупитель їх сильний, Господь Саваот Йому Ймення! Він конче розсудить їхню справу, щоб землю вспокоїти, а вавилонських мешканців стривожити.

³⁶ Тому так промовляє Господь: Оце Я змагаюсь за справу твою, і помщу твою помсту, і висушу море його, і джерело його висушу.

² щоб слухало мудрости вухо твоє, своє серце прихилиш до розуму,³ якщо до розсудку ти кликати будеш, до розуму кликатимеш своїм голосом,⁴ якщо будеш шукати його, немов срібла, і будеш його ти пошукувати, як тих схованих скарбів,⁵ тоді зрозумієш страх Господній, і знайдеш ти Богопізнання,⁶ бо Господь дає мудрість, з Його уст знання й розум!

¹ Мій сину, на мудрість мою уважай, нахили своє ухо до мого розуму,² щоб розважність ти міг стерегти, а пізнання хай уста твої стережуть!

¹⁷ Нахили своє вухо, і послухай слів мудрих, і серце зверни до мого знання,

¹⁹ Послухай, мій сину, та й помудрій, і нехай твоє серце ступає дорогою рівною.

³¹ І прийдуть до тебе, як приходить народ, і сядуть перед тобою як Мій народ, і послухають твоїх слів, але їх не виконають, бо що приємне в устах їхніх, те вони зроблять, а серце їхнє ходить за захланністю їхньою.

⁵² І Він їм сказав: Тому кожен книжник, що навчений про Царство Небесне, подібний до того господаря, що з скарбниці своєї виносить нове та старе.

²¹ Тому то відкиньте всіляку нечисть та залишок злоби, і прийміть із лагідністю всіяне слово, що може спасти ваші душі.²² Будьте ж виконавцями слова, а не слухачами самими, що себе самих обманюють.²³ Бо хто слухач слова, а не виконавець, той подібний людині, що риси обличчя свого розглядає у дзеркалі,²⁴ бо розгляне себе та й відійде, і зараз забуде, яка вона є.²⁵ А хто заглядає в закон досконалий, закон волі, і в нім пробуває, той не буде забудько слухач, але виконавець діла, і він буде блаженний у діянні своїм!

²⁴ Хто стримує різку свою, той ненавидить сина свого, хто ж кохає його, той шукає для нього картання.

¹⁸ Картай свого сина, коли є надія навчити, та забити його не піднось свою душу.

¹⁵ Різка й поука премудрість дають, а дитина, залишена тільки собі, засоромлює матір свою.

¹⁷ Карай сина свого й він тебе заспокоїть, і приємнощі дасть для твоєї душі.

¹⁵ До юнакового серця глупота прив'язана, та різка картання віддалить від нього її.

⁵ віддати такого сатані на погибіль тіла, щоб дух спасся Господнього дня!

³² Та засуджені від Господа, караємося, щоб нас не засуджено з світом.

¹⁰ Мій сину, як грішники будуть тебе намовляти, то з ними не згоджуйся ти!

¹ Сину мій, якщо приймеш слова мої ти, а накази мої при собі заховаєш,

¹ Послухайте, діти, напучення батькового, і прислухайтеся, щоб навчитися розуму,

¹ Син мудрий потіха для батька, а син нерозумний то смуток для неньки його.

²⁰ Мудрий син тішить батька свого, а людина безумна погорджує матір'ю своєю.

²⁴ Буде вельми радіти батько праведного, і родитель премудрого втішиться ним.²⁵ Хай радіє твій батько та мати твоя, хай потішиться та, що тебе породила.

³ Людина, що мудрість кохає, потішує батька свого, а хто попасає блудниць, той губить маєток.

⁴¹ І буду Я тішитись ними, щоб чинити їм добро, і їх посаджу на землі цій у правді усім Своїм серцем та всією душею Своєю.

¹⁷ Господь, Бог твій, серед тебе, Велет спасе! Він у радості буде втішатись тобою, обновить любов Свою, зо співом втішатися буде тобою!

² І ото, принесли до Нього розслабленого, що на ложі лежав. І, як побачив Ісус їхню віру, сказав розслабленому: Будь бадьорий, сину! Прощаються тобі гріхи твої!

²³ Приведіть теля відгодоване та заколіть, будемо їсти й радіти,²⁴ бо цей син мій був мертвий і ожив, був пропав і знайшовся! І почали веселитись вони.

³² Веселитись та тішитись треба було, бо цей брат твій був мертвий і ожив, був пропав і знайшовся!

¹¹ Це Я вам говорив, щоб радість Моя була в вас, і щоб повна була ваша радість!

⁵ Ісус тоді каже до них: Чи не маєте, діти, якоїсь поживи? Ні, вони відказали.

¹⁹ Бо хто нам надія, чи радість, чи вінок похвали? Хіба ж то й не ви перед Господом нашим Ісусом в Його приході?²⁰ Бо ви наша слава та радість!

⁸ Бо тепер ми живемо, якщо в Господі ви стоїте!⁹ Яку бо подяку ми можемо Богові дати за вас, за всю радість, що нею ми тішимося ради вас перед нашим Богом?

¹ Діточки мої, це пишу я до вас, щоб ви не грішили! А коли хто згрішить, то маємо Заступника перед Отцем, Ісуса Христа, Праведного.

⁴ Я дуже зрадів, що між дітьми твоїми знайшов таких, що ходять у правді, як заповідь ми прийняли від Отця.

³ Бо я дуже зрадів, як прийшли були браття, і засвідчили правду твою, як ти живеш у правді.⁴ Я не маю більшої радости від цієї, щоб чути, що діти мої живуть у правді.

⁶ Послухайте, я бо шляхетне кажу, і відкриття моїх губ то простота.

²⁹ Нехай жадне слово гниле не виходить із уст ваших, але тільки таке, що добре на потрібне збудування, щоб воно подало благодать тим, хто чує.

⁴ і гидота, і марнословство або жарти, що непристойні вам, але краще дякування.

⁴ щоб з'явив я її, як звіщати належить мені.

² Бо багато ми всі помиляємось. Коли хто не помиляється в слові, то це муж досконалий, спроможний приборкувати й усе тіло.

¹ Давидів. Не розпалюйся гнівом своїм на злочинців, не май заздрости до беззаконних,² бо вони, як трава, будуть скоро покошені, і мов та зелена билина пов'януть!³ Надійся на Господа й добре чини, землю замешкуй та правди дотримуй!

³ бо лихим я завидував, бачивши спокій безбожних,⁴ бо не мають страждання до смерти своєї, і здорове їхнє тіло,⁵ на людській роботі нема їх, і разом із іншими людьми не зазнають вони вдарів.⁶ Тому то пиха їхню шию оздоблює, зодягає їх шата насилля,⁷ вилазять їм очі від жиру, бажання їхнього серця збулися,

¹⁰ Початок премудрости страх перед Господом, добрий розум у тих, хто виконує це, Його слава навіки стоїть!

³¹ Не заздри насильникові, і ні однієї з доріг його не вибирай,

¹⁶ Ліпше мале у Господньому страху, ані ж скарб великий, та тривога при тому.

¹ Не завидуй злим людям, не бажай бути з ними,

¹⁴ Блаженна людина, що завжди обачна, а хто ожорсточує серце своє, той впадає в лихе.

⁷ Якщо ти побачиш у краї якому утискування бідаря та порушення права та правди, не дивуйся тій речі, бо високий пильнує згори над високим, а над ними Всевишній.

¹³ Підсумок усього почутого: Бога бійся, й чини Його заповіді, бо належить це кожній людині!¹⁴ Бо Бог приведе кожну справу на суд, і все потаємне, чи добре воно, чи лихе!

³¹ А Церква по всій Юдеї, і Галілеї, і Самарії мала мир, будуючись і ходячи в страсі Господньому, і сповнялася втіхою Духа Святого.

¹ Отож, мої любі, мавши ці обітниці, очистьмо себе від усякої нечисти тіла та духа, і творімо святиню у Божім страху!

¹⁷ І коли ви Отцем звете Того, Хто кожного, не зважаючи на особу, судить за вчинок, то в страху провадьте час вашого тимчасового замешкання.

¹⁸ Попрямують безбожні в шеол, всі народи, що Бога забули,

³⁷ Бережи неповинного та дивися на праведного, бо людині спокою належить майбутність,

¹⁴ отак мудрість пізнай для своєї душі: якщо знайдеш її, то ти маєш майбутність, і надія твоя не понищиться!

²⁰ бо злому не буде майбутности, світильник безбожних погасне.

¹¹ Бо Я знаю ті думки, які думаю про вас, говорить Господь, думки спокою, а не на зло, щоб дати вам будучність та надію.

²⁵ Авраам же промовив: Згадай, сину, що ти вже прийняв за життя свого добре своє, а Лазар так само лихе; тепер він тут тішиться, а ти мучишся.

²¹ Який же плід ви мали тоді? Такі речі, що ними соромитесь тепер, бо кінець їх то смерть.²² А тепер, звільнившися від гріха й ставши рабами Богові, маєте плід ваш на освячення, а кінець життя вічне.

²⁰ через чекання й надію мою, що я ні в чому не буду посоромлений, але цілою сміливістю, як завжди, так і тепер Христос буде звеличений у тілі моїм, чи то життям, чи то смертю.

³⁵ Тож не відкидайте відваги своєї, бо має велику нагороду вона.

¹⁰ Послухай, мій сину, й бери ти слова мої, і помножаться роки твойого життя,¹¹ дороги премудрости вчу я тебе, стежками прямими проваджу тебе:¹² коли підеш, то крок твій не буде тісний, а коли побіжиш не спіткнешся!¹³ Міцно тримайся напучування, не лишай, його стережи, воно бо життя твоє!¹⁴ На стежку безбожних не йди, і не ходи на дорогу лихих,¹⁵ покинь ти її, не йди нею, усунься від неї й мини,¹⁶ бо вони не заснуть, якщо злого не вчинять, відійметься сон їм, як не зроблять кому, щоб спіткнувся!...¹⁷ Бо вони хліб безбожжя їдять, і вино грабежу попивають.¹⁸ А путь праведних ніби те світло ясне, що світить все більше та більш аж до повного дня!¹⁹ Дорога ж безбожних як темність: не знають, об що спотикнуться...²⁰ Мій сину, прислухуйся до моїх слів, до речей моїх ухо своє нахили!²¹ Нехай не відійдуть вони від очей твоїх, бережи їх в середині серця свого!²² Бо життя вони тим, хто їх знайде, а для тіла усього його лікування.²³ Над усе, що лише стережеться, серце своє стережи, бо з нього походить життя.

⁶ Іди до мурашки, лінюху, поглянь на дороги її й помудрій:

⁶ Покиньте глупоту і будете жити, і ходіте дорогою розуму!

¹² Своє серце зверни до навчання, а уші свої до розумних речей.

²⁶ Дай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай кохають дороги мої.

¹ Вино то насмішник, напій п'янкий галасун, і кожен, хто блудить у ньому, немудрий.

²⁹ В кого ой, в кого ай, в кого сварки, в кого клопіт, в кого рани даремні, в кого очі червоні?³⁰ У тих, хто запізнюється над вином, у тих, хто приходить попробувати вина змішаного.³¹ Не дивись на вино, як воно рум'яніє, як виблискує в келіху й рівненько ллється,³² кінець його буде кусати, як гад, і вжалить, немов та гадюка,³³ пантруватимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говоритиме дурощі...³⁴ І ти будеш, як той, хто лежить у середині моря, й як той, хто лежить на щогловім верху.³⁵ І скажеш: Побили мене, та мені не боліло, мене штурхали, я ж не почув, коли я прокинусь, шукатиму далі того ж...

⁷ Хто Закон береже, розумний той син, а хто водиться із гультяями, засоромлює батька свого.

⁶ Дайте напою п'янкого тому, хто гине, а вина гіркодухим:⁷ він вип'є й забуде за бідність свою, і муки своєї вже не пам'ятатиме!

¹¹ Горе тим, що встають рано вранці і женуть за напоєм п'янким, і тривають при нім аж до вечора, щоб вином розпалятись!

²² Горе тим, що хоробрі винце попивати, і силачі на мішання п'янкого напою,

¹³ Та ось радість і втіха: забивають худобу велику та ріжуть худобу дрібну, їдять м'ясо й вино попивають, викрикуючи: Будем їсти та пити, бо взавтра помрем!

⁴⁹ і зачне бити товаришів своїх, а їсти та пити з п'яницями,

¹³ А по небагатьох днях зібрав син молодший усе, та й подавсь до далекого краю, і розтратив маєток свій там, живучи марнотратно.

¹⁹ Один чоловік був багатий, і зодягався в порфіру й віссон, і щоденно розкішно бенкетував.

¹³ Як удень, поступаймо доброчесно, не в гульні та п'янстві, не в перелюбі та розпусті, не в сварні та заздрощах,

¹⁸ І не впивайтесь вином, в якому розпуста, але краще наповнюйтесь Духом,

³ Бо досить минулого часу, коли ви чинили волю поган, ходили в розпусті, у пожадливостях, у піяцтві, у гулянках, у піятиках, у беззаконних ідолослужбах.⁴ Вони з того дивуються, що ви разом із ними не берете участи в розпусті, та зневажають.

²⁰ І скажуть вони до старших міста його: Оцей наш син неслухняний та непокірний, він не слухає голосу нашого, ласун та п'яниця.

⁹ Аж доки, лінюху, ти будеш вилежуватись, коли ти зо сну свого встанеш?¹⁰ Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложити, щоб полежати,¹¹ і прийде, немов волоцюга, твоя незаможність, і злидні твої, як озброєний муж!...

¹⁵ Лінощі сон накидають, і лінива душа голодує.

¹⁷ Хто любить веселощі, той немаючий, хто любить вино та оливу, той не збагатіє.

³⁰ Я проходив край поля людини лінивої, та край виноградника недоумкуватого,³¹ і ось все воно позаростало терням, будяками покрита поверхня його, камінний же мур його був поруйнований...³² І бачив я те, і увагу звернув, і взяв я поуку собі:³³ Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложити, щоб полежати,³⁴ і приходить, немов мандрівник, незаможність твоя, і нужда твоя, як озброєний муж!...

¹ Горе тобі, Самарії, короні пишноти Єфремлян п'яних, квітці зів'ялій краси його гордости, що лежить на верхів'ї долини врожайної, від вина поп'янілих!² Ось потужний та сильний у Господа, мов злива із градом, мов буря руїнна, мов повідь сильна, заливна, його кине на землю із силою!³ Ногами потоптана буде корона пишноти Єфремлян п'яних,

⁵ Пробудіться, п'яниці, і плачте й ридайте за виноградовим соком усі, хто вина напивається, бо віднятий він від уст ваших!

¹¹ А тепер я писав вам не єднатися з тим, хто зветься братом, та є перелюбник, чи користолюбець, чи ідолянин, чи злоріка, чи п'яниця, чи хижак, із такими навіть не їсти!

¹⁰ ні злодії, ні користолюбці, ні п'яниці, ні злоріки, ні хижаки Царства Божого не вспадкують вони!

²¹ завидки, п'янство, гулянки й подібне до цього. Я про це попереджую вас, як і попереджав був, що хто чинить таке, не вспадкують вони Царства Божого!

³ Кожен буде боятися матері своєї та батька свого, а субіт Моїх будете додержувати. Я Господь, Бог ваш!

¹⁸ Коли хто матиме неслухняного й непокірного сина, що не слухається голосу батька свого та голосу своєї матері, і докорятимуть йому, а він не буде їх слухатися,¹⁹ то батько його та мати його схоплять його, і приведуть його до старших його міста та до брами того місця.²⁰ І скажуть вони до старших міста його: Оцей наш син неслухняний та непокірний, він не слухає голосу нашого, ласун та п'яниця.²¹ І всі люди його міста закидають його камінням, і він помре. І вигубиш те зло з-посеред себе, а ввесь Ізраїль буде слухатися й буде боятися.

¹⁶ Проклятий той, хто легковажить свого батька та свою матір! А ввесь народ скаже: амінь!

⁸ Послухай, мій сину, напучення батька свого, і не відкидай науки матері своєї,

²⁰ Стережи, сину мій, заповідь батька свого, і не відкидай науки матері своєї!

¹¹ Оце покоління, що батька свого проклинає, і неньки своєї не благословляє,

¹⁷ Око, що з батька сміється й погорджує послухом матері, нехай видзьобають його круки поточні, і нехай орленята його пожеруть!

⁴ Бо Бог заповів: Шануй батька та матір, та: Хто злорічить на батька чи матір, хай смертю помре.⁵ А ви кажете: Коли скаже хто батьку чи матері: Те, чим би ви скористатись від мене хотіли, то дар Богові,⁶ то може вже й не шанувати той батька свого або матір свою. Так ви ради передання вашого знівечили Боже Слово.

¹⁰ Бо Мойсей наказав: Шануй батька свого та матір свою, та: Хто злорічить на батька чи матір, нехай смертю помре.

²⁶ Як побачив Ісус матір та учня, що стояв тут, якого любив, то каже до матері: Оце, жоно, твій син!²⁷ Потім каже до учня: Оце мати твоя! І з тієї години той учень узяв її до себе.

¹ Діти, слухайтеся своїх батьків у Господі, бо це справедливе!² Шануй свого батька та матір це перша заповідь з обітницею,

¹² Та де мудрість знаходиться, і де місце розуму?¹³ Людина не знає ціни їй, і вона у країні живих не знаходиться.¹⁴ Безодня говорить: Вона не в мені! і море звіщає: Вона не зо мною!¹⁵ Щирого золота дати за неї не можна, і не важиться срібло ціною за неї.¹⁶ Не важать за неї офірського золота, ні дорогого оніксу й сапфіру.¹⁷ Золото й скло не рівняються в вартості їй, і її не зміняти на посуд із щирого золота.¹⁸ Коралі й кришталь і не згадуються, а набуток премудрости ліпший за перли!¹⁹ Не рівняється їй етіопський топаз, і не важиться золото щире за неї.

⁷² Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла.

¹²⁷ Тому я люблю Твої заповіді більш від золота й щирого золота.

² щоб слухало мудрости вухо твоє, своє серце прихилиш до розуму,³ якщо до розсудку ти кликати будеш, до розуму кликатимеш своїм голосом,⁴ якщо будеш шукати його, немов срібла, і будеш його ти пошукувати, як тих схованих скарбів,

⁵ Здобудь мудрість, здобудь собі розум, не забудь, і не цурайся слів моїх уст,⁶ не кидай її й вона буде тебе стерегти! Кохай ти її й вона буде тебе пильнувати!⁷ Початок премудрости мудрість здобудь, а за ввесь свій маєток здобудь собі розуму!

¹⁶ Набування премудрости як же це ліпше від золота, набування ж розуму добірніше від срібла!

¹⁶ Нащо ті гроші в руці нерозумного, щоб мудрість купити, як мозку нема?

¹⁵ Серце розумне знання набуває, і вухо премудрих шукає знання.

¹ О, всі спрагнені, йдіть до води, а ви, що не маєте срібла, ідіть, купіть живности, й їжте! І йдіть, без срібла купіть живности, і без платні вина й молока!

⁴⁴ Царство Небесне подібне ще до захованого в полі скарбу, що людина, знайшовши, ховає його, і з радости з того йде, та й усе, що має, продає та купує те поле.

⁴⁶ а як знайде одну дорогоцінну перлину, то йде, і все продає, що має, і купує її.

²⁶ Яка ж користь людині, що здобуде ввесь світ, але душу свою занапастить? Або що дасть людина взамін за душу свою?

²³ тільки Дух Святий в кожному місті засвідчує, кажучи, що кайдани та муки чекають мене...

⁷ Але те, що для мене було за надбання, те ради Христа я за втрату вважав.⁸ Тож усе я вважаю за втрату ради переважного познання Христа Ісуса, мого Господа, що я ради Нього відмовився всього, і вважаю все за сміття, щоб придбати Христа,

²⁶ Він наругу Христову вважав за більше багатство, ніж скарби єгипетські, бо він озирався на Божу нагороду.

¹⁸ Раджу тобі купити в Мене золота, в огні перечищеного, щоб збагатитись, і білу одежу, щоб зодягтися, і щоб ганьба наготи твоєї не видна була, а мастю на очі намасти свої очі, щоб бачити.

¹¹ І вони його перемогли кров'ю Агнця та словом свого засвідчення, і не полюбили життя свого навіть до смерти!

⁴⁸ І сказав цар так: Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, що сьогодні дав сидячого на моїм троні, а мої очі те бачать!

¹ І наблизилися Давидові дні до смерти, і він наказав своєму синові Соломонові, говорячи:² Ось я йду дорогою всієї землі, а ти будеш міцний та станеш мужем.³ І будеш ти стерегти накази Господа, Бога свого, щоб ходити Його дорогами, щоб стерегти постанови Його, заповіді Його, та устави Його й свідчення Його, як писано в Мойсеєвім Законі, щоб тобі щастило в усьому, що будеш робити, і скрізь, куди звернешся,

⁹ А тепер не прощай йому, бо ти муж мудрий, і знатимеш, що зробити йому, і ти сивину його зведеш у крові до шеолу.

¹⁵ Мій сину, якщо твоє серце змудріло, то буде радіти також моє серце,¹⁶ і нутро моє буде тішитись, коли уста твої говоритимуть слушне.

¹⁹ а хто знає, чи мудрий той буде чи нерозумний, хто запанує над цілим трудом моїм, над яким я трудився й змудрів був під сонцем? Це марнота також...

⁹ але більше з любови благаю я, як Павло, старий, тепер же ще й в'язень Христа Ісуса.

²⁰ Так, брате, нехай я одержу те, що від тебе прохаю в Господі. Заспокой моє серце в Христі!

⁹ А Ябец був поважаний більше від своїх братів, і мати його назвала йому ім'я Ябец, говорячи: Я породила його в болісті.¹⁰ кликнув Ябец до Бога Ізраїлевого, говорячи: Коли б Ти, благословляючи, поблагословив мене, і побільшив границю мою, і рука Твоя була зо мною, і зробив охорону від лиха, щоб не засмучувати мене! І Бог послав, чого він просив.

²⁵ Нерозумний син смуток для батька, для своєї ж родительки гіркість.

³¹ І ось ти в утробі зачнеш, і Сина породиш, і даси Йому ймення Ісус.³² Він же буде Великий, і Сином Всевишнього званий, і Господь Бог дасть Йому престола Його батька Давида.³³ І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюванню Його не буде кінця.

⁴⁰ І ввійшла вона в дім Захарія, та й поздоровила Єлисавету.⁴¹ Коли ж Єлисавета зачула Маріїн привіт, затріпотала дитина в утробі її. І Єлисавета наповнилась Духом Святим,⁴² і скрикнула голосом гучним, та й прорекла: Благословенна Ти між жонами, і благословенний Плід утроби твоєї!⁴³ І звідкіля мені це, що до мене прийшла мати мого Господа?⁴⁴ Бо як тільки в вухах моїх голос привіту твого забринів, від радощів затріпотала дитина в утробі моїй!⁴⁵ Блаженна ж та, що повірила, бо сповниться проречене їй від Господа!⁴⁶ А Марія промовила: Величає душа моя Господа,⁴⁷ і радіє мій дух у Бозі, Спасі моїм,

⁵⁸ І почули сусіди й родина її, що Господь Свою милість велику на неї послав, та й утішалися разом із нею.

²⁷ І сталось, як Він це говорив, одна жінка з народу свій голос піднесла й сказала до Нього: Блаженна утроба, що носила Тебе, і груди, що Ти ссав їх!²⁸ А Він відказав: Так. Блаженні ж і ті, хто слухає Божого Слова і його береже!

⁵ І люби Господа, Бога твого, усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю!

⁴³ Хто мудрий, той все це завважить, і познають вони милосердя Господнє!

² Блаженні, хто держить свідоцтва Його, хто шукає Його всім серцем,

⁹ Чим додержить юнак у чистоті свою стежку? Як держатиметься Твоїх слів!¹⁰ Цілим серцем своїм я шукаю Тебе, не дай же мені заблудитися від Твоїх заповідей!¹¹ Я в серці своїм заховав Твоє слово, щоб мені не грішити проти Тебе.

¹ Сину мій, не забудь ти моєї науки, і нехай мої заповіді стережуть твоє серце,

⁴ І навчав він мене, і мені говорив: Нехай держиться серце твоє моїх слів, стережи мої заповіді та й живи!

²³ Над усе, що лише стережеться, серце своє стережи, бо з нього походить життя.

²⁵ Нехай дивляться очі твої уперед, а повіки твої нехай перед тобою простують.²⁶ Стежку ніг своїх вирівняй, і стануть міцні всі дороги твої:²⁷ не вступайся ні вправо, ні вліво, усунь свою ногу від зла!

⁹ Єфрем, що йому до бовванів іще? Я вислухав вже та побачив його, Я для нього немов кипарис той зелений: з Мене знайдений буде твій плід. Хто мудрий, то це зрозуміє, розумний і пізнає, бо прості Господні дороги, і праведні ходять по них, а грішні спіткнуться на них!

³⁷ Хто більш, як Мене, любить батька чи матір, той Мене недостойний. І хто більш, як Мене, любить сина чи дочку, той Мене недостойний.³⁸ І хто не візьме свого хреста, і не піде за Мною слідом, той Мене недостойний.

²⁶ Коли хто приходить до Мене, і не зненавидить свого батька та матері, і дружини й дітей, і братів і сестер, а до того й своєї душі, той не може буть учнем Моїм!

¹⁴ Бо Христова любов спонукує нас, що думають так, що коли вмер Один за всіх, то всі померли.¹⁵ А вмер Він за всіх, щоб ті, хто живе, не жили вже для себе самих, а для Того, Хто за них був умер і воскрес.

⁵ І не так, як надіялись ми, але віддали себе перш Господеві та нам із волі Божої,

¹⁷ щоб Христос через віру замешкав у ваших серцях, щоб ви, закорінені й основані в любові,

¹⁹ І ми маємо слово пророче певніше. І ви добре робите, що на нього вважаєте, як на світильника, що світить у темному місці, аж поки зачне розвиднятися, і світова зірниця засяє у ваших серцях,

¹⁴ Уста коханки яма глибока: на кого Господь має гнів, той впадає туди.

¹ І осівся Ізраїль у Шіттімі, і народ зачав ходити на розпусту до моавських дочок,

⁴ І сталося потому, і покохав він жінку в долині Сорек, а ім'я їй Деліла.⁵ І прийшли до неї филистимські володарі, та й сказали їй: Намов його та й побач, у чому його велика сила, і чим переможемо його та зв'яжемо його, щоб упокорити його? А ми кожен дамо тобі тисячу й сто шеклів срібла.⁶ І сказала Деліла до Самсона: Розкажи мені, у чому твоя велика сила, і чим можна зв'язати, щоб упокорити тебе?⁷ І сказав їй Самсон: Якщо зв'яжуть мене сімома мокрими шнурами, що ще не висушені, то ослабну та й стану, як кожен із людей.⁸ І принесли їй филистимські володарі сім мокрих шнурів, що ще не були висушені, а вона зв'язала його ними.⁹ А засідка сиділа в неї в іншій кімнаті. І вона сказала до нього: Филистимляни на тебе, Самсоне! І він розірвав ті шнури, як розривається нитка з клоччя, коли понюхає огню. І не пізнана була його сила.¹⁰ І сказала Деліла до Самсона: Оце ти обманив мене, і говорив мені лжу. Розкажи ж мені тепер, чим можна зв'язати тебе?¹¹ А він їй сказав: Якщо справді зв'яжуть мене новими суканими шнурами, якими не робилася робота, то ослабну й стану, як кожен із людей.¹² І взяла Деліла нові шнури, та й зв'язала його ними, і сказала до нього: Филистимляни на тебе, Самсоне! А засідка сиділа в іншій кімнаті. І він зірвав їх зо своїх плечей, немов нитку.¹³ І сказала Деліла Самсонові: Досі ти обманював мене, і говорив мені лжу. Розкажи ж мені, чим можна зв'язати тебе? А він їй сказав: Якщо утчеш сім кучерів моєї голови з основою.¹⁴ І вона прибила їх ткацьким клинком, та й сказала до нього: Филистимляни на тебе, Самсоне! А він обудився зо сну свого, та й вирвав ткацького клинка тканини та основу.¹⁵ І сказала вона до нього: Як ти говориш: кохаю тебе, а серце твоє не зо мною? Оце тричі обманив ти мене, і не розповів мені, у чому твоя велика сила.¹⁶ І сталося, коли вона докучала йому своїми словами по всі дні, та напирала на нього, то знетерпеливилася душа його на смерть.¹⁷ І виложив він їй усе серце своє, та й сказав їй: Бритва не торкалась моєї голови, бо я Божий назорей від утроби своєї матері. Якщо я буду оголений, то відступить від мене сила моя, і я ослабну, та й стану, як кожна людина.¹⁸ І побачила Деліла, що він розповів їй усе своє серце, і послала й покликала филистимських володарів, говорячи: Прийдіть і цим разом, бо він розповів мені все своє серце. І прийшли до неї филистимські володарі, і знесли срібло в своїй руці.¹⁹ А вона приспала його на колінах своїх, і покликала чоловіка та й наказала оголити сім кучерів його голови. І став він слабнути, і відступила від нього сила його.²⁰ І сказала вона: Филистимляни на тебе, Самсоне! І збудився він зо сну свого та й сказав: Вийду я, як раз-у-раз, і стрясуся. А він не знав, що Господь відступився від нього.²¹ І взяли його филистимляни, та й вибрали очі йому. І вони звели його до Гази, і зв'язали його мідяними ланцюгами, і він молов у домі ув'язнених.²² А волос голови його зачав рости по тому, як був він оголений.

¹⁶ щоб тебе врятувати від блудниці, від чужинки, що мовить м'якенькі слова,¹⁷ що покинула друга юнацтва свого, а про заповіт свого Бога забула,¹⁸ вона бо із домом своїм западеться у смерть, а стежки її до померлих,¹⁹ ніхто, хто входить до неї, не вернеться, і стежки життя не досягне,

¹² раз на вулиці, раз на майданах, і при кожному розі чатує вона...

²² він раптом за нею пішов, немов віл, до зарізу проваджений, і немов пес, що ведуть його на ланцюгу до ув'язнення,²³ як той птах, поспішає до сітки, і не знає, що це на життя його пастка...²⁴ А тепер, мої діти, мене ви послухайте, і на слова моїх уст уважайте:²⁵ Хай не збочує серце твоє на дороги її, не блукай ти стежками її,²⁶ бо вона багатьох уже трупами кинула, і численні всі, нею забиті!²⁷ Її дім до шеолу дороги, що провадять до смертних кімнат...

¹⁸ І не відає він, що самі там мерці, у глибинах шеолу запрошені нею!...

²⁶ І знайшов я річ гіршу від смерти то жінку, бо пастка вона, її ж серце тенета, а руки її то кайдани!... Хто добрий у Бога врятований буде від неї, а грішного схопить вона!

² Зведи свої очі на гори порожні й дивися, де перелюбу ти не чинила? Ти для них по дорогах сиділа, немов той араб на пустині, і збезчестився край твоїм блудом та лихом твоїм!

¹¹ Блуд і вино та сік виноградний володіють їхнім серцем.

⁸ Не станьмо чинити блуду, як деякі з них блудодіяли, і полягло їх одного дня двадцять три тисячі.

¹ І прийшов один із семи Анголів, що мають сім чаш, і говорив зо мною, кажучи: Підійди, я покажу тобі засудження великої розпусниці, що сидить над багатьма водами.² З нею розпусту чинили земні царі, і вином розпусти її впивались мешканці землі.

¹² Від вина він зробивсь мутноокий, а від молока білозубий.

³⁶ І прийшла Авіґаїл до Навала, аж ось у нього прийняття в його домі, немов прийняття царське! А Навалове серце було веселе в ньому, і він був дуже п'яний. І вона не розповіла йому нічого, ані малого, ані великого аж до світла ранку.³⁷ І сталося, вранці, коли Навал витверезився, то жінка його розповіла йому про цю справу. І завмерло йому серце в його середині, і він став, як камінь.

²⁸ А Авесалом загадав юнакам своїм, говорячи: Дивіться, як Амнон звеселіє на серці від вина, то скажу вам: Ударте Амнона! і ви вб'єте його. Не бійтеся, чи ж не я загадав вам? Будьте міцні та відважні!...

¹⁶ І вийшли вони опівдні, а Бен-Гадад пив п'яний у шатрах, він та царі, тридцять і два царі, що допомагали йому.¹⁷ І вийшли напочатку слуги начальників округ. І послав Бен-Гадад, і донесли йому, кажучи: Ось повиходили люди з Самарії.¹⁸ А він відказав: Якщо на мир вийшли вони, схопіть їх живих, а якщо на війну повиходили, теж живими схопіть їх у неволю!¹⁹ А то вийшли з міста слуги начальників округ та військо, що йшло за ними.²⁰ І побивали вони один одного, і побігли сиріяни, а Ізраїль їх гнав. Та втік Бен-Гадад, сирійський цар, на коні та з верхівцями.²¹ І вийшов Ізраїлів цар, та й побив коні та колесниці, і завдав в Сирії великої поразки.²² І підійшов пророк до Ізраїлевого царя та й сказав йому: Іди, тримайся мужньо, і пізнай та побач, що ти зробиш, бо, як мине рік, сирійський цар знову піде на тебе.

²¹ бо п'яниця й жерун збідніють, а сонливий одягне лахміття.

⁷ І ось ці від вина позбивались з дороги, і від п'янкого напою хитаються: священик і пророк позбивались з дороги напоєм п'янким, від вина збаламутились, від напою п'янкого хитаються, блудять вони у видіннях, у постановах своїх спотикаються...⁸ Бо всі столи повні блювотою калу, аж місця нема!...

¹⁰ Бо вони переплутані, наче той терен, і повпивались, немов би вином, вони будуть пожерті зовсім, мов солома суха!

⁴⁹ і зачне бити товаришів своїх, а їсти та пити з п'яницями,⁵⁰ то пан того раба прийде дня, якого він не сподівається, і о годині, якої не знає.

⁴⁵ А коли раб той скаже у серці своїм: Забариться пан мій прийти, і зачне бити слуг та служниць, їсти та пити та напиватися,⁴⁶ то прийде раба того пан за дня, якого він не сподівається, і о годині, якої не знає, і розітне його пополовині, і визначить долю йому з невірними!

²¹ І пив він вино та й упився, й обнажився в середині свого намету.

⁸ але судить Бог: того Він понижує, а того повищує,

² Зарізала те, що було на заріз, змішала вино своє, і трапезу свою приготовила.

⁶ Ви вино попиваєте чашами, і намащуєтесь добірною оливою, і над спустошенням Йосипа не вболіваєте.

² І сталося надвечір, і встав Давид із ложа свого, і проходжувався на даху царського дому. І побачив він із даху жінку, що купалася. А та жінка була дуже вродлива.

¹ Але слухай но, Йове, промови мої, і візьми до ушей всі слова мої.

³⁷ Відверни мої очі, щоб марноти не бачили, на дорозі Своїй оживи Ти мене!

²⁵ Не жадай її вроди у серці своїм, і тебе хай не візьме своїми повіками,

²⁸ А Я вам кажу, що кожен, хто на жінку подивиться із пожадливістю, той уже вчинив із нею перелюб у серці своїм.²⁹ Коли праве око твоє спокушає тебе, його вибери, і кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вкинене.³⁰ І як правиця твоя спокушає тебе, відітни її й кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вкинене.

⁴⁷ І коли твоє око тебе спокушає, вибери його: краще тобі однооким ввійти в Царство Боже, ніж з обома очима бути вкиненому до геєнни огненної,

⁵ І пізнають єгиптяни, що Я Господь, коли простягну Свою руку на Єгипет і виведу від них Ізраїлевих синів.⁶ І вчинив Мойсей та Аарон, як звелів їм Господь, так учинили вони.

¹² І кинули кожен палицю свою, і вони поставали вужами. Та Ааронова палиця проковтнула палиці їхні.

¹⁶ Отруту зміїну він ссатиме, гадючий язик його вб'є!

¹¹ І будеш стогнати при своєму кінці, як знеможеться тіло твоє й твої сили,

⁸ Хто яму копає, той в неї впаде, а хто валить мура, того гадина вкусить.

³ Ногами потоптана буде корона пишноти Єфремлян п'яних,

⁵ Висиджують яйця гадючі та тчуть павутиння: хто з'їсть з їхніх яєць, помирає, а з розбитого гадина вийде...

³¹ пророки віщують неправду, при помочі їхній панують священики, і народ Мій оце так кохає! І що зробите ви, як кінець тому прийде?

¹⁷ Бо ось Я пошлю проти вас тих вужів та гадюк, що немає закляття на них, і вони вас кусатимуть, каже Господь!

¹⁹ Це так, коли хто утікає від лева, і ведмідь спотикає його! І він убігає до дому, і оперся своєю рукою об стіну, аж гадюка кусає його...

³ А якщо б поховались вони на верховині Кармелу, звідти вишукаю й заберу їх, а якщо на дні моря вони поховаються з-перед очей Моїх, то й там Я гадюці звелю, і вона їх покусає!

²⁵ Авраам же промовив: Згадай, сину, що ти вже прийняв за життя свого добре своє, а Лазар так само лихе; тепер він тут тішиться, а ти мучишся.²⁶ А крім того всього, поміж нами та вами велика безодня поставлена, так що ті, що хочуть, переходити не можуть ізвідси до вас, ані не переходять ізвідти до нас.

²¹ Який же плід ви мали тоді? Такі речі, що ними соромитесь тепер, бо кінець їх то смерть.

³² Ходи, напіймо свого батька вином, і покладімося з ним. І оживимо нащадків від нашого батька.³³ І ночі тієї вони напоїли вином свого батька. І прийшла старша та й поклалася з батьком своїм. А він не знав, коли вона лягла й коли встала...³⁴ І сталося другого дня, і старша сказала молодшій: Ось я минулої ночі поклалась була з своїм батьком. Напіймо його вином також ночі цієї, і прийди ти, покладися з ним, і оживимо нащадків від нашого батька.³⁵ І також ночі тієї вони напоїли вином свого батька. І встала молодша та й поклалася з ним. А він не знав, коли вона лягла й коли встала...³⁶ І завагітніли обидві Лотові дочки від батька свого.³⁷ І вродила старша сина, і назвала ім'я йому: Моав. Він батько моавів аж до цього дня.³⁸ А молодша вона вродила також, і назвала ймення йому: Бен-Аммі. Він батько синів Аммону аж до цього дня.

¹² За одежу надів я верету, і за приказку став я для них:

¹² щоб тебе врятувати від злої дороги, від людини, що каже лукаве,

⁵ щоб не впився він та не забув про Закона, і щоб не змінив для всіх гноблених права!

⁴ Пили вони вино й славили богів золотих та срібних, мідяних, залізних, дерев'яних та камінних.

⁵ У святковий день нашого царя похворіли князі від жару вина, і він простяг до насмішників руку свою.

¹² Вони скелі підводні на ваших вечерях любови, бо з вами без страху їдять та себе попасають; хмари безводні, що носяться вітром; осінні дерева безплідні, двічі померлі, викорінені;¹³ люті хвилі морські, що з піною викидають власний сором; зорі блудні, що для них морок темряви бережеться повік.

⁸ А подувом ніздер Твоїх вода скупчилась, вир спинився, немов та стіна, потоки загусли були в серці моря!

³³ І благословенний розум твій, і благословенна ти, що стримала мене цього дня, щоб я не пішов на пролиття крови, і щоб рука моя не відімстила за мене.³⁴ Але живий Господь, Бог Ізраїлів, що стримав мене зробити тобі зло, бо коли б ти була не поспішила, і не прийшла назустріч мені, то до світла ранку Навалові не зоставлено б навіть те, що мочиться до стіни!³⁵ І взяв Давид із руки її те, що вона принесла йому, а їй сказав: Іди з миром до свого дому! Бачиш, я послухався голосу твого, і простив тобі!³⁶ І прийшла Авіґаїл до Навала, аж ось у нього прийняття в його домі, немов прийняття царське! А Навалове серце було веселе в ньому, і він був дуже п'яний. І вона не розповіла йому нічого, ані малого, ані великого аж до світла ранку.³⁷ І сталося, вранці, коли Навал витверезився, то жінка його розповіла йому про цю справу. І завмерло йому серце в його середині, і він став, як камінь.³⁸ І сталося днів через десять, і вразив Господь Навала, і той помер.

¹⁶ І він спровадив його, аж ось вони розпорошені по поверхні всієї тієї землі, їдять та п'ють та святкують з приводу всієї тієї великої здобичі, що вони набрали з филистимського краю та з Краю Юдиного.¹⁷ І бив їх Давид від ранку аж до вечора наступного дня, і не втік із них ніхто, крім чотирьохсот чоловіка хлопців, що повсідали на верблюдів, і повтікали.

⁹ І змовився на нього його раб Зімрі, провідник половини колесниць. І коли він, п'яний, пив у домі Арци, що був над його домом у Тірці,

³⁸ Бо так само, як за днів до потопу всі їли й пили, женилися й заміж виходили, аж до дня, коли Ной увійшов до ковчегу,

²⁷ їли, пили, женилися, заміж виходили, аж до того дня, коли Ной увійшов до ковчегу; прийшов же потоп, і всіх вигубив.²⁸ Так само, як було за днів Лотових: їли, пили, купували, продавали, садили, будували;²⁹ того ж дня, як Лот вийшов із Содому, огонь із сіркою з неба линув, і всіх погубив.

² бо самі ви докладно те знаєте, що прийде день Господній так, як злодій вночі.³ Бо коли говоритимуть: Мир і безпечність, тоді несподівано прийде загибіль на них, як мука тієї, що носить в утробі, і вони не втечуть!⁴ А ви, браття, не в темряві, щоб той день захопив вас, як злодій.⁵ Бо ви всі сини світла й сини дня. Не належимо ми ночі, ні темряві.⁶ Тож не будемо спати, як інші, а пильнуймо та будьмо тверезі!⁷ Ті бо, що сплять сплять уночі, а ті, що напиваються вночі напиваються.

¹⁹ Не захоче Господь простити йому, бо тоді запалиться Господній гнів та лютість Його на цього чоловіка, і буде лежати на ньому все прокляття, написане в цій книзі, і Господь витре ім'я його з-під неба.

¹¹ Як вертається пес до своєї блювотини, так глупоту свою повторяє глупак.

²² Хоч нерозумного будеш товкти товкачем поміж зернами в ступі, не відійде від нього глупота його!

¹² Прийдіть но, говорять, візьму я вина, та напою п'янкого нажлуктимось, і буде і цей день, і завтрішній день далеко щедріший!...

³ Хіба ж очі Твої не для правди, о Господи? Уразив Ти їх, але їм не болить, понищив Ти їх, та відмовились узяти поуку вони, обличчя свої поробили від скелі твердішими, відмовилися навернутись!

¹⁸ Добре Я чую Єфрема, як він головою похитує, плачучи: Покарав Ти мене і покараний я, мов теля те ненавчене! Наверни Ти мене і вернуся, бо Ти Господь Бог мій!

³² Коли я зо звірами боровся в Ефесі, яка мені по-людському користь, коли мертві не воскресають? Будем їсти та пити, бо ми взавтра вмрем!...³³ Не дайте себе звести, товариство лихе псує добрі звичаї!³⁴ Протверезіться правдиво, та й не грішіть, бо деякі Бога не знають, говорю вам на сором!

¹⁹ вони отупіли й віддалися розпусті, щоб чинити всяку нечисть із зажерливістю.

²² Бо їм трапилося за правдивою приказкою: Вертається пес до своєї блювотини, та: Помита свиня йде валятися в калюжу...