Romans 7 Cross References - Ukrainian

¹ Чи ви не знаєте, браття, бо говорю тим, хто знає Закона, що Закон панує над людиною, поки вона живе?² Бо заміжня жінка, поки живе чоловік, прив'язана до нього Законом; а коли помре чоловік, вона звільняється від закону чоловіка.³ Тому то, поки живе чоловік, вона буде вважатися перелюбницею, якщо стане дружиною іншому чоловікові; коли ж чоловік помре, вона вільна від Закону, і не буде перелюбницею, якщо стане за дружину іншому чоловікові.⁴ Так, мої браття, і ви вмерли для Закону через тіло Христове, щоб належати вам іншому, Воскреслому з мертвих, щоб приносити плід Богові.⁵ Бо коли ми жили за тілом, то пристрасті гріховні, що походять від Закону, діяли в наших членах, щоб приносити плід смерти.⁶ А тепер ми звільнились від Закону, умерши для того, чим були зв'язані, щоб служити нам обновленням духа, а не старістю букви.⁷ Що ж скажемо? Чи Закон то гріх? Зовсім ні! Але я не пізнав гріха, як тільки через Закон, бо я не знав би пожадливости, коли б Закон не наказував: Не пожадай.⁸ Але гріх, узявши привід від заповіді, зробив у мені всяку пожадливість, бо без Закону гріх мертвий.⁹ А я колись жив без Закону, але, коли прийшла заповідь, то гріх ожив,¹⁰ а я вмер; і сталася мені та заповідь, що для життя, на смерть,¹¹ бо гріх, узявши причину від заповіді, звів мене, і нею вмертвив.¹² Тому то Закон святий, і заповідь свята, і праведна, і добра.¹³ Тож чи добре стало мені смертю? Зовсім ні! Але гріх, щоб стати гріхом, приніс мені смерть добром, щоб гріх став міцно грішний через заповідь.¹⁴ Бо ми знаємо, що Закон духовний, а я тілесний, проданий під гріх.¹⁵ Бо що я виконую, не розумію; я бо чиню не те, що хочу, але що ненавиджу, те я роблю.¹⁶ А коли роблю те, чого я не хочу, то згоджуюсь із Законом, що він добрий,¹⁷ а тому вже не я це виконую, але гріх, що живе в мені.¹⁸ Знаю бо, що не живе в мені, цебто в тілі моїм, добре; бо бажання лежить у мені, але щоб виконати добре, того не знаходжу.¹⁹ Бо не роблю я доброго, що хочу, але зле, чого не хочу, це чиню.²⁰ Коли ж я роблю те, чого не хочу, то вже не я це виконую, але гріх, що живе в мені.²¹ Тож знаходжу закона, коли хочу робити добро, що зло лежить у мені.²² Бо маю задоволення в Законі Божому за внутрішнім чоловіком,²³ та бачу інший закон у членах своїх, що воює проти закону мого розуму, і полонить мене законом гріховним, що знаходиться в членах моїх.²⁴ Нещасна я людина! Хто мене визволить від тіла цієї смерти?²⁵ Дякую Богові через Ісуса Христа, Господа нашого. Тому то я сам служу розумом Законові Божому, але тілом закону гріховному...

²⁵ А ти, Ездро, за мудрістю Бога твого, яка в руці твоїй, попризначай суддів та виконавців Закону, щоб судили для всього народу, що в Заріччі, для всіх, хто знає закони твого Бога, а хто не знає, тих навчите.

²³ Бо заповідь Божа світильник, а наука то світло, дорога ж життя то навчальні картання,

¹³ Не хочу ж, щоб ви не знали, браття, що багато разів мав я замір прийти до вас, але мені перешкоджувано аж досі, щоб мати який плід і в вас, як і в інших народів.

¹⁷ Ось ти звешся юдеєм, і спираєшся на Закона, і хвалишся Богом,¹⁸ і знаєш волю Його, і розумієш, що краще, навчившись із Закону,

³ Чи ви не знаєте, що ми всі, хто христився у Христа Ісуса, у смерть Його христилися?

¹⁴ Бо хай гріх не панує над вами, ви бо не під Законом, а під благодаттю.

⁶ А тепер ми звільнились від Закону, умерши для того, чим були зв'язані, щоб служити нам обновленням духа, а не старістю букви.

³ Бо я бажав би сам бути відлучений від Христа замість братів моїх, рідних мені тілом;

¹ Браття, бажання мого серця й молитва до Бога за Ізраїля на спасіння.

⁸ Чи я тільки по-людському це говорю? Хіба ж і Закон не говорить цього?

²¹ Скажіть мені ви, що хочете бути під Законом: чи не слухаєтесь ви Закону?

²³ І промовив Адам: Оце тепер вона кість від костей моїх, і тіло від тіла мого. Вона чоловіковою буде зватися, бо взята вона з чоловіка.²⁴ Покине тому чоловік свого батька та матір свою, та й пристане до жінки своєї, і стануть вони одним тілом.

⁷ А якщо буде вона заміжня, а обітниці її на ній або мова уст її, що зарекла на душу свою,⁸ і почує її чоловік, і буде мовчати їй того дня, коли почує, то будуть важні обітниці її, і зароки її, що зарекла на свою душу, будуть важні.

⁴ Дружина не володіє над тілом своїм, але чоловік; так же само й чоловік не володіє над тілом своїм, але дружина.

³⁹ Дружина законом прив'язана, поки живе чоловік її; коли ж чоловік її вмре, вона вільна виходити заміж, за кого захоче, аби тільки в Господі.

¹⁴ Не чини перелюбу!

¹⁰ А кожен, хто буде чинити перелюб із чиєю жінкою, хто буде чинити перелюб із жінкою свого ближнього, буде конче забитий перелюбник та перелюбниця.

¹³ і буде хто злягатися з нею і буде затаєне від очей її чоловіка, і буде заховане, і вона занечиститься, а свідка проти неї нема, і вона не буде схоплена,¹⁴ та на ньому перейде дух ревнощів, і він буде ревнивий за свою жінку, що вона занечищена; або перейде на ньому дух ревнощів, і він буде ревнивий за свою жінку, а вона не була занечищена,¹⁵ то приведе той чоловік свою жінку до священика, і принесе за неї жертву її, десяту частину ефи ячної муки, оливи на неї виллє, і не дасть на неї ладану, бо це хлібна жертва ревнощів, жертва пригадувальна, що пригадує провину.¹⁶ І священик приведе її, і поставить перед Господнім лицем.¹⁷ І візьме священик святої води в глиняну посудину, і пороху, що буде на долівці скинії, візьме священик, та й дасть до води.¹⁸ І поставить священик ту жінку перед лицем Господнім, і відкриє голову тієї жінки, і дасть на руки її хлібну жертву пригадувальну, це хлібна жертва ревнощів. А в руці священика буде гірка вода, що наводить прокляття.¹⁹ І закляне її священик та й скаже до жінки: Якщо ніхто не лежав із тобою, і якщо ти не зрадила нечистим гріхом, живши з чоловіком своїм, очисться від гіркої води, що наводить прокляття!²⁰ А коли ж ти зрадила, живши з чоловіком своїм, і коли ти занечистилась, і хтось злігся з тобою, крім твого чоловіка,²¹ і закляне священик ту жінку клятвою прокляття, і скаже священик тій жінці: Нехай дасть тебе Господь на прокляття та клятву серед народу твого тим, що Господь зробить стегно твоє опалим, а живіт твій напухлим,²² і ввійде ця вода, що наводить прокляття, до нутра твого, щоб зробити живіт напухлим, і щоб зробити стегно опалим. А жінка та скаже: Амінь, амінь!²³ І напише священик ті прокляття на звої, й обмиє гіркою водою,²⁴ і напоїть ту жінку гіркою водою, що наводить прокляття; і ввійде в неї та вода, що наводить прокляття, і дає гіркий біль.²⁵ І візьме священик із руки тієї жінки ту хлібну жертву ревнощів, і буде колихати ту хлібну жертву перед Господнім лицем, та й принесе її до жертівника.²⁶ І візьме священик жменю з хлібної жертви, як пригадувальну частину, та й спалить на жертівнику. А потім напоїть ту жінку водою.²⁷ І напоїть водою, і станеться, якщо була вона занечищена й спроневірила своєму чоловікові, то ввійде в неї та вода, що наводить прокляття, і дасть гіркий біль, і опухне живіт її, і западе стегно її, і стане та жінка прокляттям серед народу свого.²⁸ А якщо та жінка не була занечищена, і чиста вона, то буде очищена, і буде здатна родити дітей.²⁹ Оце закон про ревнощі, коли зрадить жінка чоловікові своєму, і занечиститься,³⁰ або коли на чоловіка найде дух ревнощів, і він буде ревнивий за жінку свою, то поставить ту жінку перед Господнім лицем, а священик виконає над нею ввесь цей закон.³¹ І буде очищений той чоловік від гріха, а жінка та понесе свій гріх.

²² Коли буде знайдений хто, що лежить із заміжньою жінкою, то помруть вони обоє, той чоловік, що лежав із жінкою, і та жінка, і вигубиш зло з Ізраїля.²³ Коли дівчина буде заручена чоловікові, і спіткає її хто в місті, і ляже з нею,²⁴ то виведете їх обох до брами того міста, і вкаменуєте їх камінням, і вони помруть, ту дівчину за те, що не кричала в місті, а того чоловіка за те, що збезчестив жінку свого ближнього, і вигубиш зло серед себе.

¹³ А вона сказала: Нехай я знайду милість в очах твоїх, пане мій, бо ти потішив мене, і говорив до серця своєї невільниці. А я не є навіть як одна з твоїх невільниць!

³⁹ І почув Давид, що Навал помер, і сказав: Благословенний Господь, що розсудив справу образи моєї від Навала, а раба Свого стримав від зла, зло Навала звернув Господь на його голову! І Давид послав, і говорив про Авіґаїл, щоб узяти її собі за жінку.⁴⁰ І прийшли Давидові раби до Авіґаїл на Кармел, і промовляли до неї, говорячи: Давид послав нас до тебе, щоб узяти тебе йому за жінку.⁴¹ А вона встала, і вклонилася лицем до землі, та й сказала: Ось твоя служниця готова стати невільницею, щоб мити ноги рабів пана мого!⁴² І Авіґаїл поспішно встала, і сіла на осла, а п'ятеро служанок її йшли при ногах її. І пішла вона за Давидовими посланцями, та й стала йому за жінку.

³² А Я вам кажу, що кожен, хто пускає дружину свою, крім провини розпусти, той доводить її до перелюбу. І хто з відпущеною побереться, той чинить перелюб.

⁶ Бог же з початку творіння створив чоловіком і жінкою їх.⁷ Покине тому чоловік свого батька та матір,⁸ і стануть обоє вони одним тілом, тим то немає вже двох, але одне тіло.⁹ Тож, що Бог спарував, людина нехай не розлучує!¹⁰ А вдома про це учні знов запитали Його.¹¹ І Він їм відказав: Хто дружину відпустить свою, та й одружиться з іншою, той чинить перелюб із нею.¹² І коли дружина покине свого чоловіка, і вийде заміж за іншого, то чинить перелюб вона.

³ І ось книжники та фарисеї приводять до Нього в перелюбі схоплену жінку, і посередині ставлять її,⁴ та й говорять Йому: Оцю жінку, Учителю, зловлено на гарячому вчинку перелюбу...⁵ Мойсей же в Законі звелів нам таких побивати камінням. А Ти що говориш?

¹¹ Але вдів молодих не приймай, бо вони, розпалившися, хочуть, наперекір Христові, заміж виходити,¹² через що мають осуд, бо від першої віри відкинулись.¹³ А разом із тим неробітні вони, бо вчаться ходити по домах, і не тільки неробітні, але й лепетливі, і занадто цікаві, і говорять, чого не годиться.¹⁴ Отож бо, я хочу, щоб молодші заміж виходили, родили дітей, домом рядили, не давали противникові ані жадного поводу для лихомовства.

¹⁰ Серед скарбів Твоїх царські дочки, по правиці Твоїй стала цариця в офірському щирому золоті.¹¹ Слухай, дочко, й побач, і нахили своє ухо, і забудь свій народ і дім батька свого!¹² А Цар буде жадати твоєї краси, бо Він твій Господь, а ти до землі Йому кланяйся.¹³ А Тирська дочка прийде з даром, будуть благати тебе найбагатші з народу.¹⁴ Вся оздоба царської дочки усередині, шата ж її погаптована золотом.¹⁵ У шати гаптовані вбрану провадять її до Царя, за нею дівчата, подруги її, до Тебе проваджені.¹⁶ Провадять їх з радощами та потіхою, у палату царську вони війдуть.

⁵ Бо Муж твій, Творець твій, Господь Саваот йому Ймення, а твій Викупитель Святий Ізраїлів, Він Богом усієї землі буде званий!

⁵ Як юнак бере панну за жінку, так з тобою одружиться Сам Будівничий, і як тішиться той молодий нареченою, так радітиме Бог твій тобою!

¹⁹ І усуну імена Ваалів з її уст, і вони не будуть більше згадувані своїм іменем.²⁰ І складу їм заповіта того дня з польовою звіриною, і з птаством небесним, та з плазуючим по землі, і лука й меча та війну знищу з землі, і покладу їх безпечно.

²⁶ Як вони ж споживали, Ісус узяв хліб, і поблагословив, поламав, і давав Своїм учням, і сказав: Прийміть, споживайте, це тіло Моє.

²⁹ Хто має заручену, той молодий. А дружко молодого, що стоїть і його слухає, дуже тішиться з голосу молодого. Така радість моя оце здійснилась!

⁵¹ Я хліб живий, що з неба зійшов: коли хто споживатиме хліб цей, той повік буде жити. А хліб, що дам Я, то є тіло Моє, яке Я за життя світові дам.

⁸ Отець Мій прославиться в тому, якщо рясно зародите й будете учні Мої.

² Ми, що вмерли для гріха, як ще будемо жити в нім?

²² А тепер, звільнившися від гріха й ставши рабами Богові, маєте плід ваш на освячення, а кінець життя вічне.

² бо закон духа життя в Христі Ісусі визволив мене від закону гріха й смерти.

¹⁶ Чаша благословення, яку благословляємо, чи не спільнота то крови Христової? Хліб, який ломимо, чи не спільнота він тіла Христового?

² Бо пильную про вас пильністю Божою, заручив бо я вас одному чоловікові, щоб Христові привести вас чистою дівою.

¹⁹ Бо Законом я вмер для Закону, щоб жити для Бога. Я розп'ятий з Христом.²⁰ І живу вже не я, а Христос проживає в мені. А що я живу в тілі тепер, живу вірою в Божого Сина, що мене полюбив, і видав за мене Самого Себе.

¹³ Христос відкупив нас від прокляття Закону, ставши прокляттям за нас, бо написано: Проклятий усякий, хто висить на дереві,

¹⁸ Коли ж дух вас провадить, то ви не під Законом.

²² А плід духа: любов, радість, мир, довготерпіння, добрість, милосердя, віра,²³ лагідність, здержливість: Закону нема на таких!

¹⁵ Він Своєю наукою знищив Закона заповідей, щоб з обох збудувати Собою одного нового чоловіка, мир чинивши,

²³ бо чоловік голова дружини, як і Христос Голова Церкви, Сам Спаситель тіла!²⁴ І як кориться Церква Христові, так і дружини своїм чоловікам у всьому.²⁵ Чоловіки, любіть своїх дружин, як і Христос полюбив Церкву, і віддав за неї Себе,²⁶ щоб її освятити, очистивши водяним купелем у слові,²⁷ щоб поставити її Собі славною Церквою, що не має плями чи вади, чи чогось такого, але щоб була свята й непорочна!

¹¹ наповнені плодів праведности через Ісуса Христа, на славу та на хвалу Божу.

¹⁷ Кажу це не тому, щоб шукав я давання, я шукаю плоду, що примножується на річ вашу.

⁶ що до вас прибула, і на цілому світі плодоносна й росте, як і в вас, з того дня, коли ви почули й пізнали благодать Божу в правді.

¹⁰ щоб ви поводилися належно щодо Господа в усякому догодженні, в усякому доброму ділі приносячи плід і зростаючи в пізнанні Бога,

²² тепер же примирив смертю в людськім тілі Його, щоб учинити вас святими, і непорочними, і неповинними перед Собою,

¹⁴ знищивши рукописання на нас, що наказами було проти нас, Він із середини взяв його та й прибив його на хресті,

²⁰ Отож, як ви вмерли з Христом для стихій світу, то чого ви, немов ті, хто в світі живе, пристаєте на постанови:

¹⁰ У цій волі ми освячені жертвоприношенням тіла Ісуса Христа один раз.

²⁴ Він тілом Своїм Сам підніс гріхи наші на дерево, щоб ми вмерли для гріхів та для праведности жили; Його ранами ви вздоровилися.

⁷ Радіймо та тішмося, і даймо славу Йому, бо весілля Агнця настало, і жона Його себе приготувала!

⁹ І прийшов до мене один із семи Анголів, що мають сім чаш, наповнених сімома останніми карами, та й промовив до мене, говорячи: Ходи, покажу я тобі невісту, жону Агнця.

¹⁹ Бо з серця виходять лихі думки, душогубства, перелюби, розпуста, крадіж, неправдиві засвідчення, богозневаги.

⁶ Що вродилося з тіла є тіло, що ж уродилося з Духа є дух.

²⁶ Через це Бог їх видав на пожадливість ганебну, бо їхні жінки замінили природне єднання на протиприродне.

²⁰ Бо жадне тіло ділами Закону не виправдається перед Ним, Законом бо гріх пізнається.

¹⁵ Бо Закон чинить гнів; де ж немає Закону, немає й переступу.

²⁰ Закон же прийшов, щоб збільшився переступ. А де збільшився гріх, там зарясніла благодать,

¹³ і не віддавайте членів своїх гріхові за знаряддя неправедности, але віддавайте себе Богові, як ожилих із мертвих, а члени ваші Богові за знаряддя праведности.

¹⁹ Говорю я по-людському, через неміч вашого тіла. Бо як ви віддавали були члени ваші за рабів нечистості й беззаконню на беззаконня, так тепер віддайте члени ваші за рабів праведности на освячення.

²¹ Який же плід ви мали тоді? Такі речі, що ними соромитесь тепер, бо кінець їх то смерть.

²³ Бо заплата за гріх смерть, а дар Божий вічне життя в Христі Ісусі, Господі нашім!

⁷ Що ж скажемо? Чи Закон то гріх? Зовсім ні! Але я не пізнав гріха, як тільки через Закон, бо я не знав би пожадливости, коли б Закон не наказував: Не пожадай.⁸ Але гріх, узявши привід від заповіді, зробив у мені всяку пожадливість, бо без Закону гріх мертвий.⁹ А я колись жив без Закону, але, коли прийшла заповідь, то гріх ожив,¹⁰ а я вмер; і сталася мені та заповідь, що для життя, на смерть,¹¹ бо гріх, узявши причину від заповіді, звів мене, і нею вмертвив.¹² Тому то Закон святий, і заповідь свята, і праведна, і добра.¹³ Тож чи добре стало мені смертю? Зовсім ні! Але гріх, щоб стати гріхом, приніс мені смерть добром, щоб гріх став міцно грішний через заповідь.

²³ та бачу інший закон у членах своїх, що воює проти закону мого розуму, і полонить мене законом гріховним, що знаходиться в членах моїх.

⁸ І ті, хто ходить за тілом, не можуть догодити Богові.⁹ А ви не в тілі, але в дусі, бо Дух Божий живе в вас. А коли хто не має Христового Духа, той не Його.

⁵⁶ Жало ж смерти то гріх, а сила гріха то Закон.

⁶ І Він нас зробив бути здатними служителями Нового Заповіту, не букви, а духа, бо буква вбиває, а дух оживляє.⁷ Коли ж служіння смерті, вирізане на каменях буквами, було таке славне, що Ізраїлеві сини не могли дивитись на обличчя Мойсея, через славу минущу обличчя його,⁸ скільки ж більш буде в славі те служіння духа!⁹ Бо як служіння осуду слава, то служіння праведности тим більше багате на славу!¹⁰ А всі ті, хто на діла Закону покладається, вони під прокляттям. Бо написано: Проклятий усякий, хто не триває в усьому, що написано в книзі Закону, щоб чинити оте!

¹⁶ І кажу: ходіть за духом, і не вчините пожадливости тіла,¹⁷ бо тіло бажає противного духові, а дух противного тілу, і супротивні вони один одному, щоб ви чинили не те, чого хочете.

¹⁹ Учинки тіла явні, то є: перелюб, нечистість, розпуста,²⁰ ідолослуження, чари, ворожнечі, сварка, заздрість, гнів, суперечки, незгоди, єресі,²¹ завидки, п'янство, гулянки й подібне до цього. Я про це попереджую вас, як і попереджав був, що хто чинить таке, не вспадкують вони Царства Божого!

²⁴ А ті, що Христові Ісусові, розп'яли вони тіло з пожадливостями та з похотями.

³ між якими й усі ми проживали колись у пожадливостях нашого тіла, як чинили волю тіла й думок, і з природи були дітьми гніву, як і інші,

¹¹ Отож, пам'ятайте, що ви, колись тілом погани, що вас так звані рукотворно обрізані на тілі звуть необрізаними,

⁵ Отож, умертвіть ваші земні члени: розпусту, нечисть, пристрасть, лиху пожадливість та зажерливість, що вона ідолослуження,

³ Бо колись були й ми нерозсудні, неслухняні, зведені, служили різним пожадливостям та розкошам, жили в злобі та в заздрощах, бридкими були, ненавиділи один одного.

¹⁵ Пожадливість потому, зачавши, народжує гріх, а зроблений гріх народжує смерть.

⁹ Коли ж дивитеся на обличчя, то чините гріх, бо Закон удоводнює, що ви винуватці.¹⁰ Бо хто всього Закона виконує, а згрішить в одному, той винним у всьому стає.

¹ Звідки війни та свари між вами? Чи не звідси, від ваших пожадливостей, які в ваших членах воюють?

⁴ Кожен, хто чинить гріх, чинить і беззаконня. Бо гріх то беззаконня.

¹⁹ І дам їм одне серце, і нового духа дам у вас, і вийму з їхнього тіла серце камінне, і дам їм серце із м'яса,

²⁶ І дам вам нове серце, і нового духа дам у ваше нутро, і викину камінне серце з вашого тіла, і дам вам серце із плоті.

⁹ Бо свідок мені Бог, Якому служу духом своїм у звіщанні Євангелії Його Сина, що я безперестанно згадую про вас,

²⁷ І необрізаний з природи, виконуючи Закона, чи не осудить тебе, переступника Закону з Писанням і обрізанням?²⁸ Бо не той юдей, що є ним назовні, і не то обрізання, що назовні на тілі,²⁹ але той, що є юдей потаємно, духово, і обрізання серця духом, а не за буквою; і йому похвала не від людей, а від Бога.

⁴ Отож, ми поховані з Ним хрищенням у смерть, щоб, як воскрес Христос із мертвих славою Отця, так щоб і ми стали ходити в обновленні життя.

¹¹ Так само ж і ви вважайте себе за мертвих для гріха й за живих для Бога в Христі Ісусі, Господі нашім.

¹⁴ Бо хай гріх не панує над вами, ви бо не під Законом, а під благодаттю.¹⁵ Що ж? Чи будемо грішити, бо ми не під Законом, а під благодаттю? Зовсім ні!

¹ Чи ви не знаєте, браття, бо говорю тим, хто знає Закона, що Закон панує над людиною, поки вона живе?

⁴ Так, мої браття, і ви вмерли для Закону через тіло Христове, щоб належати вам іншому, Воскреслому з мертвих, щоб приносити плід Богові.

² і не стосуйтесь до віку цього, але перемініться відновою вашого розуму, щоб пізнати вам, що то є воля Божа, добро, приємність та досконалість.

⁶ І Він нас зробив бути здатними служителями Нового Заповіту, не букви, а духа, бо буква вбиває, а дух оживляє.

¹⁷ Тому то, коли хто в Христі, той створіння нове, стародавнє минуло, ото сталось нове!

²³ Але поки прийшла віра, під Законом стережено нас, замкнених до приходу віри, що мала об'явитись.²⁴ Тому то Закон виховником був до Христа, щоб нам виправдатися вірою.²⁵ А як віра прийшла, то вже ми не під виховником.

⁴ Як настало ж виповнення часу, Бог послав Свого Сина, що родився від жони, та став під Законом,⁵ щоб викупити підзаконних, щоб усиновлення ми прийняли.

¹⁵ Бо сили немає ані обрізання, ані необрізання, а створіння нове.

³ Бо обрізання то ми, що служимо Богові духом, а хвалимося Христом Ісусом, і не кладемо надії на тіло,

¹⁰ та зодягнулися в нову, що відновлюється для пізнання за образом Створителя її,

⁶ І побачила жінка, що дерево добре на їжу, і принадне для очей, і пожадане дерево, щоб набути знання. І взяла з його плоду, та й з'їла, і разом дала теж чоловікові своєму, і він з'їв.

¹⁷ Не жадай дому ближнього свого, не жадай жони ближнього свого, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані осла його, ані всього, що ближнього твого!

²¹ І не бажай жони ближнього свого, і не бажай дому ближнього свого, ані поля його, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані осла його, ані всього, що є ближнього твого!

²¹ І побачив я в здобичі одного доброго шін'арського плаща, і дві сотні шеклів срібла, і одного золотого зливка, п'ятдесят шеклів вага його, і забажав я їх, і взяв їх. І ось вони сховані в землі в середині намету мого, а срібло під ним.

² І сталося надвечір, і встав Давид із ложа свого, і проходжувався на даху царського дому. І побачив він із даху жінку, що купалася. А та жінка була дуже вродлива.

¹ І сталося по цих пригодах таке. У їзреелянина Навота, що в Їзреелі, був виноградник при палаті Ахава, самарійського царя.² І говорив Ахав до Навота, кажучи: Дай мені свого виноградника, і він буде мені за яринного города, бо він близький до мого дому. А я дам тобі замість нього виноградника ліпшого від нього. Якщо це добре в очах твоїх, я дам тобі срібла, ціну його.³ І сказав Навот до Ахава: Заборонено мені від Господа, щоб я дав тобі спадщину моїх батьків.⁴ І ввійшов Ахав до дому свого незадоволений та гнівний через те слово, яке говорив йому їзреелянин Навот, бо той сказав: Не дам тобі спадщини батьків моїх! І ліг він на ліжку своїм, і відвернув своє обличчя, і не їв хліба.

⁷ Вихід його з краю неба, а обіг його аж на кінці його, і від спеки його ніщо не заховається.⁸ Господній Закон досконалий, він зміцнює душу. Свідчення Господа певне, воно недосвідченого умудряє.⁹ Справедливі Господні накази, бо серце вони звеселяють. Заповідь Господа чиста, вона очі просвітлює.¹⁰ Страх Господа чистий, він навіки стоїть. Присуди Господа правда, вони справедливі всі разом,¹¹ дорожчі вони понад золото і понад безліч щирого золота, і солодші за мед і за сік щільниковий,¹² і раб Твій у них бережкий, а в дотриманні їх нагорода велика.

⁹⁶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка!

² Якщо піль жадають, то грабують вони, а домів то хапають. І вони переслідують мужа та дома його, і чоловіка й спадки його.

²⁸ А Я вам кажу, що кожен, хто на жінку подивиться із пожадливістю, той уже вчинив із нею перелюб у серці своїм.

¹⁵ І промовив до них: Глядіть, остерігайтеся всякої зажерливости, бо життя чоловіка не залежить від достатку маєтку його.

³³ Ні срібла, ані золота, ні одежі чиєїсь я не побажав...

⁵ А коли наша неправда виставляє правду Божу, то що скажемо? Чи ж Бог несправедливий, коли гнів виявляє? Говорю по-людському.

¹ Що ж, скажемо, знайшов Авраам, наш отець за тілом?

¹⁵ Що ж? Чи будемо грішити, бо ми не під Законом, а під благодаттю? Зовсім ні!

⁵ Бо коли ми жили за тілом, то пристрасті гріховні, що походять від Закону, діяли в наших членах, щоб приносити плід смерти.

⁸ Але гріх, узявши привід від заповіді, зробив у мені всяку пожадливість, бо без Закону гріх мертвий.

¹¹ бо гріх, узявши причину від заповіді, звів мене, і нею вмертвив.

¹³ Тож чи добре стало мені смертю? Зовсім ні! Але гріх, щоб стати гріхом, приніс мені смерть добром, щоб гріх став міцно грішний через заповідь.

⁹ Бо заповіді: Не чини перелюбу, Не вбивай, Не кради, Не свідкуй неправдиво, Не пожадай й які інші, вони містяться всі в цьому слові: Люби свого ближнього, як самого себе!

³ А розпуста та нечисть усяка й зажерливість нехай навіть не згадуються поміж вами, як личить святим,

⁵ а не в пристрасній похоті, як і погани, що Бога не знають.

¹⁵ Не любіть світу, ані того, що в світі. Коли любить хто світ, у тім немає любови Отцівської,¹⁶ бо все, що в світі: пожадливість тілесна, і пожадливість очам, і пиха життєва, це не від Отця, а від світу.

²² Коли б Я не прийшов і до них не казав, то не мали б гріха, а тепер вимовки не мають вони за свій гріх.

²⁴ Коли б Я серед них не вчинив був тих діл, яких не чинив ніхто інший, то не мали б гріха. Та тепер вони бачили, і зненавиділи і Мене, і Мого Отця.

¹⁷ а тому вже не я це виконую, але гріх, що живе в мені.

¹⁴ Але кожен спокушується, як надиться й зводиться пожадливістю власною.¹⁵ Пожадливість потому, зачавши, народжує гріх, а зроблений гріх народжує смерть.

¹² Тому, Господи, не ув'язни милосердя Свого від мене, а милість та правда Твоя нехай завжди мене стережуть,

²¹ Ви чули, що було стародавнім наказане: Не вбивай, а хто вб'є, підпадає він судові.²² А Я вам кажу, що кожен, хто гнівається на брата свого, підпадає вже судові. А хто скаже на брата свого: рака, підпадає верховному судові, а хто скаже дурний, підпадає геєнні огненній.²³ Тому, коли принесеш ти до жертівника свого дара, та тут ізгадаєш, що брат твій щось має на тебе,²⁴ залиши отут дара свого перед жертівником, і піди, примирись перше з братом своїм, і тоді повертайся, і принось свого дара.²⁵ Зо своїм супротивником швидко мирися, доки з ним на дорозі ще ти, щоб тебе супротивник судді не віддав, а суддя щоб прислужникові тебе не передав, і щоб тебе до в'язниці не вкинули.²⁶ Поправді кажу тобі: Не вийдеш ізвідти, поки не віддаси ти й останнього шеляга!

⁴ Бо Бог заповів: Шануй батька та матір, та: Хто злорічить на батька чи матір, хай смертю помре.⁵ А ви кажете: Коли скаже хто батьку чи матері: Те, чим би ви скористатись від мене хотіли, то дар Богові,⁶ то може вже й не шанувати той батька свого або матір свою. Так ви ради передання вашого знівечили Боже Слово.

²⁰ Говорить до Нього юнак: Це я виконав все. Чого ще бракує мені?

⁸ Занехаявши заповідь Божу, передань людських ви тримаєтесь: обмиваєте глеки та чаші, і багато такого подібного й іншого робите ви.⁹ І сказав Він до них: Спритно відкидаєте ви заповідь Божу, аби зберегти своє передання.¹⁰ Бо Мойсей наказав: Шануй батька свого та матір свою, та: Хто злорічить на батька чи матір, нехай смертю помре.¹¹ А ви кажете: Коли скаже хто батьку чи матері: Корван, чи дар Богові те, чим би ти скористатись від мене хотів,¹² то вже вільно йому не робити нічого для батька чи матері,¹³ порушуючи Боже Слово вашим переданням, що його ви самі встановили. І багато такого ви іншого робите.

²⁵ І підвівсь ось законник один, і сказав, Його випробовуючи: Учителю, що робити мені, щоб вічне життя осягнути?²⁶ Він же йому відказав: Що в Законі написано, як ти читаєш?²⁷ А той відповів і сказав: Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всім своїм розумом, і свого ближнього, як самого себе.²⁸ Він же йому відказав: Правильно ти відповів. Роби це, і будеш жити.²⁹ А той бажав сам себе виправдати, та й сказав до Ісуса: А хто то мій ближній?

²⁹ А той відповів і до батька сказав: Ото, стільки років служу я тобі, і ніколи наказу твого не порушив, ти ж ніколи мені й козеняти не дав, щоб із приятелями своїми потішився я...

⁹ А для деяких, що були себе певні, що вони ніби праведні, і за ніщо мали інших, Він притчу оцю розповів.¹⁰ Два чоловіки до храму ввійшли помолитись, один фарисей, а другий був митник.¹¹ Фарисей, ставши, так молився про себе: Дякую, Боже, Тобі, що я не такий, як інші люди: здирщики, неправедні, перелюбні, або як цей митник.¹² Я пощу два рази на тиждень, даю десятину з усього, що тільки надбаю!

²¹ А він відказав: Усе це я виконав від юнацтва свого!

¹⁹ А ми знаємо, що скільки говорить Закон, він говорить до тих, хто під Законом, щоб замкнути всякі уста, і щоб став увесь світ винний Богові.²⁰ Бо жадне тіло ділами Закону не виправдається перед Ним, Законом бо гріх пізнається.

²¹ Тож знаходжу закона, коли хочу робити добро, що зло лежить у мені.²² Бо маю задоволення в Законі Божому за внутрішнім чоловіком,²³ та бачу інший закон у членах своїх, що воює проти закону мого розуму, і полонить мене законом гріховним, що знаходиться в членах моїх.

⁷ думка бо тілесна ворожнеча на Бога, бо не кориться Законові Божому, та й не може.

⁵ Мойсей бо пише про праведність, що від Закону, що людина, яка його виконує, буде ним жити.

¹⁹ Бо Законом я вмер для Закону, щоб жити для Бога. Я розп'ятий з Христом.

⁵ обрізаний восьмого дня, з роду Ізраїля, з племени Веніяминового, єврей із євреїв, фарисей за Законом.⁶ Через горливість я був переслідував Церкву, бувши невинний, щодо правди в Законі.

¹⁰ Бо хто всього Закона виконує, а згрішить в одному, той винним у всьому стає.¹¹ Бо Той, Хто сказав: Не чини перелюбства, також наказав: Не вбивай. А хоч ти перелюбства не чиниш, а вб'єш, то ти переступник Закону.

⁵ І будете додержувати постанов Моїх та уставів Моїх, що людина їх виконує й ними живе. Я Господь!

¹¹ І дав їм постанови Свої, і познайомив їх з постановами Моїми, які коли чинитиме людина, то житиме ними.

¹³ Та став ворохобним проти мене Ізраїлів дім на пустині, уставами Моїми не ходили вони, і повідкидали Мої постанови, які коли чинить людина, то житиме ними, а суботи Мої дуже зневажали. Тому Я сказав був, що виллю лютість Свою на них на пустині, щоб вигубити їх.

²¹ Та стали ворохобні ті сини проти Мене, уставами Моїми не ходили, а постанов Моїх не перестерігали, щоб виконувати їх, які коли робить людина, то житиме ними, і суботи Мої зневажали. І подумав Я був, що виллю лютість Свою на них, щоб заспокоїти гнів Мій на них на пустині.

⁷ Коли ж служіння смерті, вирізане на каменях буквами, було таке славне, що Ізраїлеві сини не могли дивитись на обличчя Мойсея, через славу минущу обличчя його,

¹² А Закон не від віри, але хто чинитиме те, той житиме ним.¹³ Тоді Господь Бог промовив до жінки: Що це ти наробила? А жінка сказала: Змій спокусив мене, і я їла.

²⁰ Він годується попелом! Звело його серце обманене, і він не врятує своєї душі, та не скаже: Хіба не брехня у правиці моїй?

⁹ Людське серце найлукавіше над все та невигойне, хто пізнає його?

¹⁶ Страхіття твоє обманило тебе й гордість серця твого, тебе, що в розщілинах скелі живеш, що високих підгірків тримаєшся. Та коли б ти кубло своє й високо звив, мов орел, то й ізвідти Я скину тебе, промовляє Господь.

³ Гордість серця твого обманила тебе, який перебуваєш по щілинах скельних, у високім сидінні своїм, що говориш у серці своєму: Хто скине на землю мене?

²² щоб відкинути, за першим поступованням, старого чоловіка, який зотліває в звабливих пожадливостях,

¹³ Але кожного дня заохочуйте один одного, доки зветься Сьогодні, щоб запеклим не став котрий з вас через підступ гріха.

²² Будьте ж виконавцями слова, а не слухачами самими, що себе самих обманюють.

²⁶ Коли ж хто гадає, що він побожний, і свого язика не вгамовує, та своє серце обманює, марна побожність того!

⁸ І хто інший такий великий народ, що має постанови й закони такі справедливі, як увесь той Закон, що я даю перед вами сьогодні?

¹² А тепер, Ізраїлю, чого жадає від тебе Господь, Бог твій? Тільки того, щоб боятися Господа, Бога твого, ходити всіма Його дорогами, і любити Його, і служити Господеві, Богу твоєму, усім серцем своїм і всією душею своєю,

¹³ І Ти зійшов був на гору Сінай, і говорив з ними з небес, і дав їм справедливі права та правдиві закони, устави та заповіді добрі.

³⁸ Для Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно.

⁸⁶ Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені!

¹²⁷ Тому я люблю Твої заповіді більш від золота й щирого золота.

¹³⁷ Ти праведний, Господи, і прямі Твої присуди,

¹⁴⁰ Вельми очищене слово Твоє, і Твій раб його любить.

¹⁷² Хай язик мій звіщатиме слово Твоє, бо всі Твої заповіді справедливість.

³¹ Тож чи не нищимо ми Закона вірою? Зовсім ні, але зміцнюємо Закона.

¹⁴ Бо ми знаємо, що Закон духовний, а я тілесний, проданий під гріх.

¹⁶ А коли роблю те, чого я не хочу, то згоджуюсь із Законом, що він добрий,

⁸ А ми знаємо, що добрий Закон, коли хто законно вживає його,

⁸ Але гріх, узявши привід від заповіді, зробив у мені всяку пожадливість, бо без Закону гріх мертвий.⁹ А я колись жив без Закону, але, коли прийшла заповідь, то гріх ожив,¹⁰ а я вмер; і сталася мені та заповідь, що для життя, на смерть,¹¹ бо гріх, узявши причину від заповіді, звів мене, і нею вмертвив.

³ Бо що було неможливе для Закону, у чому був він безсилий тілом, Бог послав Сина Свого в подобі гріховного тіла, і за гріх осудив гріх у тілі,

²¹ Отож, чи ж Закон проти Божих обітниць? Зовсім ні! Якби бо був даний Закон, щоб він міг оживляти, то праведність справді була б від Закону!

¹³ Випробовуваний, хай не каже ніхто: Я від Бога спокушуваний. Бо Бог злом не спокушується, і нікого Він Сам не спокушує.

²⁷ Давайте продамо його ізмаїльтянам, і рука наша нехай не буде на ньому, бо він брат нам, він наше тіло. І послухалися брати його.

³⁶ І мідіяніти продали Йосипа до Єгипту, до Потіфара, царедворця фараонового, начальника царської сторожі.

¹⁵ Бо я був справді вкрадений із Краю єврейського, а також тут я не вчинив нічого, щоб мене вкинути до цієї ями.

² Коли купиш єврейського раба, нехай він працює шість років, а сьомого нехай вийде дармо на волю.³ Якщо прийде він сам один, нехай сам один і вийде; коли він має жінку, то з ним вийде й жінка його.⁴ Якщо пан його дасть йому жінку, і вона породить йому синів або дочок, та жінка та діти її нехай будуть для пана її, а він нехай вийде сам один.⁵ А якщо раб той щиро скаже: Полюбив я пана свого, жінку свою та дітей своїх, не вийду на волю,⁶ то нехай його пан приведе його до суддів, і підведе його до дверей або до бічних одвірків, та й проколе пан його вухо йому шилом, і він буде робити йому повіки!

³ Якщо та крадіжка справді буде знайдена в руці його живою, від вола аж до осла, до ягняти, то нехай відшкодує удвоє.

¹⁸ Не будеш мститися, і не будеш ненавидіти синів свого народу. І будеш любити ближнього свого, як самого себе! Я Господь!

⁵ І люби Господа, Бога твого, усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю!

²⁰ І сказав Ахав до Іллі: Ось ти знайшов мене, вороже мій! А той відказав: Знайшов, бо ти запродався чинити зло в Господніх очах.

²⁵ Бо ще не було такого, як Ахав, що запродався чинити зло в Господніх очах, що його намовила жінка його Єзавель.

¹⁷ І вони переводили через огонь своїх синів та дочок своїх, і чарували чарами, і ворожили, і віддавалися робити зло в Господніх очах, щоб гнівити Його.

⁶ Тому я зрікаюсь говореного, і каюсь у поросі й попелі!...

⁶ Тобі, одному Тобі я згрішив, і перед очима Твоїми лукаве вчинив, тому справедливий Ти будеш у мові Своїй, бездоганний у суді Своїм.

²⁵ Душа моя гнеться до пороху, за словом Своїм оживи Ти мене!

² Бо думаю, що немудріший за кожного я, і не маю я людського розуму,

⁵ Кожне Боже слово очищене, щит Він для тих, хто в Нім пристановище має.

⁵ Тоді я сказав: Горе мені, бо я занапащений! Бо я чоловік нечистоустий, і сиджу посеред народу нечистоустого, а очі мої бачили Царя, Господа Саваота!

¹ Так говорить Господь: Де вашої матері лист розводовий, з яким Я її відпустив? Або хто є з Моїх боргувальників, якому Я вас був продав? Тож за ваші провини ви продані, і за ваші гріхи ваша мати відпущена.

³ Бо Господь каже так: Задармо були ви попродані, тому будете викуплені не за срібло.

⁵ Ти стрічаєш того, хто радіє та праведність чинить, отих, що вони на дорогах Твоїх пам'ятають про Тебе. Та розгнівався Ти, бо ми в тому згрішили навіки та несправедливими стали!⁶ І стали всі ми, як нечистий, а вся праведність наша немов поплямована місячним одіж, і в'янемо всі ми, мов листя, а наша провина, як вітер, несе нас...

⁶ Так говорить Господь: За три переступи Ізраїлеві й за чотири цього не прощу: за те, що за срібло вони продають справедливого, а за чоботи вбогого!

²² А Я вам кажу, що кожен, хто гнівається на брата свого, підпадає вже судові. А хто скаже на брата свого: рака, підпадає верховному судові, а хто скаже дурний, підпадає геєнні огненній.

²³ А Він обернувся й промовив Петрові: Відступися від Мене, сатано, ти спокуса Мені, бо думаєш не про Боже, а про людське!

²⁵ А що він не мав із чого віддати, наказав пан продати його, і його дружину та діти, і все, що він мав, і заплатити.

³⁷ Він же промовив йому: Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою.³⁸ Це найбільша й найперша заповідь.³⁹ А друга однакова з нею: Люби свого ближнього, як самого себе.⁴⁰ На двох оцих заповідях увесь Закон і Пророки стоять.

⁸ А як Симон Петро це побачив, то припав до колін Ісусових, кажучи: Господи, вийди від мене, бо я грішна людина!

⁶ І пішов Ісус із ними. І коли недалеко від дому вже був, сотник друзів послав, щоб сказати Йому: Не турбуйся, о Господи, бо я недостойний, щоб зайшов Ти під стріху мою.

¹¹ Фарисей, ставши, так молився про себе: Дякую, Боже, Тобі, що я не такий, як інші люди: здирщики, неправедні, перелюбні, або як цей митник.¹² Я пощу два рази на тиждень, даю десятину з усього, що тільки надбаю!¹³ А митник здалека стояв, та й очей навіть звести до неба не смів, але бив себе в груди й казав: Боже, будь милостивий до мене грішного!...¹⁴ Говорю вам, що цей повернувся до дому свого більш виправданий, аніж той. Бо кожен, хто підноситься, буде понижений, хто ж понижається, той піднесеться.

¹⁸ Знаю бо, що не живе в мені, цебто в тілі моїм, добре; бо бажання лежить у мені, але щоб виконати добре, того не знаходжу.

²² Бо маю задоволення в Законі Божому за внутрішнім чоловіком,²³ та бачу інший закон у членах своїх, що воює проти закону мого розуму, і полонить мене законом гріховним, що знаходиться в членах моїх.²⁴ Нещасна я людина! Хто мене визволить від тіла цієї смерти?

¹ І я, браття, не міг говорити до вас, як до духовних, але як до тілесних, як до немовлят у Христі.² Я вас годував молоком, а не твердою їжею, бо ви не могли її їсти, та й тепер ще не можете,³ бо ви ще тілесні. Бо коли заздрість та суперечки між вами, то чи ж ви не тілесні, і хіба не полюдському робите?

⁸ Мені, найменшому від усіх святих, дана була оця благодать, благовістити поганам недосліджене багатство Христове,

¹² Бо Боже Слово живе та діяльне, гостріше від усякого меча обосічного, проходить воно аж до поділу душі й духа, суглобів та мозків, і спосібне судити думки та наміри серця.

⁴⁶ Коли вони згрішать Тобі, бо немає людини, щоб вона не згрішила, і Ти розгніваєшся на них, і віддаси їх ворогові, а їхні полонителі відведуть їх у неволю до ворожого краю далекого чи близького,

⁶ дорогу бо праведних знає Господь, а дорога безбожних загине!

¹² і раб Твій у них бережкий, а в дотриманні їх нагорода велика.

⁴ Слова його уст то марнота й обмана, перестав він бути мудрим, щоб чинити добро.

³ Ти, що молитви вислухуєш, всяке тіло до Тебе приходить!

¹⁰ Хто Господа любить, ненавидьте зло! Хто рятує душі святих Своїх, Той визволить їх із руки несправедливих.

³ не поставлю я перед очима своїми речі нікчемної, діло відступства ненавиджу, не приляже до мене воно,

¹ Блаженні непорочні в дорозі, що ходять Законом Господнім!² Блаженні, хто держить свідоцтва Його, хто шукає Його всім серцем,³ і хто кривди не робить, хто ходить путями Його!⁴ Ти видав накази Свої, щоб виконувати пильно.⁵ Коли б же дороги мої були певні, щоб держатись Твоїх постанов,⁶ не буду тоді засоромлений я, як буду дивитись на всі Твої заповіді!

³² Буду бігти шляхом Твоїх заповідей, бо пошириш Ти серце моє.

⁴⁰ Ось я прагну наказів Твоїх, оживи мене правдою Своєю!

¹⁰⁴ Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди!

¹¹³ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав.

¹²⁸ Тому всі накази Твої уважаю за слушні, а кожну дорогу неправди ненавиджу!

¹⁶³ Я неправду ненавиджу й бриджуся нею, покохав я Закона Твого!

¹³ Страх Господній лихе все ненавидіти: я ненавиджу пиху та гордість, і дорогу лиху та лукаві уста!

⁵ Ненавидить праведний слово брехливе, безбожний же чинить лихе, і себе засоромлює.

²⁰ Немає людини праведної на землі, що робила б добро й не грішила,

¹⁵ Ненавидьте зло й покохайте добро, і правосуддя поставте у брамі, може змилується Господь, Бог Саваот над решткою Йосипа.

⁷ Добрий Господь, пристановище Він у день утиску, і знає Він тих, хто на Нього надіється!

⁴⁸ Так, визнаєте ви й хвалите вчинки батьків своїх: бо вони їх повбивали, а ви їм надгробки будуєте!

¹⁹ Бо не роблю я доброго, що хочу, але зле, чого не хочу, це чиню.²⁰ Коли ж я роблю те, чого не хочу, то вже не я це виконую, але гріх, що живе в мені.

⁹ Любов нехай буде нелицемірна; ненавидьте зло та туліться до доброго!

²² Ти маєш віру? Май її сам про себе перед Богом. Блаженний той, хто не осуджує самого себе за те, про що випробовується!

¹⁷ бо тіло бажає противного духові, а дух противного тілу, і супротивні вони один одному, щоб ви чинили не те, чого хочете.

¹² Не тому, що я вже досягнув, або вже вдосконалився, але прагну, чи не досягну я того, чим і Христос Ісус досягнув був мене.¹³ Браття, я себе не вважаю, що я досягнув. Та тільки, забуваючи те, що позаду, і спішачи до того, що попереду,¹⁴ я женусь до мети за нагородою високого поклику Божого в Христі Ісусі.

¹⁹ Та однако стоїть міцна Божа основа та має печатку оцю: Господь знає тих, хто Його, та: Нехай від неправди відступиться всякий, хто Господнє Ім'я називає!

⁹ Ти полюбив праведність, а беззаконня зненавидів; через це намастив Тебе, Боже, Твій Бог оливою радости більше, ніж друзів Твоїх.

² Бо багато ми всі помиляємось. Коли хто не помиляється в слові, то це муж досконалий, спроможний приборкувати й усе тіло.

⁷ Коли ж ходимо в світлі, як Сам Він у світлі, то маємо спільність один із одним, і кров Ісуса Христа, Його Сина, очищує нас від усякого гріха.⁸ Коли ж кажемо, що не маєм гріха, то себе обманюємо, і немає в нас правди!

²³ спасайте і виривайте з огню, а до інших будьте милосердні зо страхом, і ненавидьте навіть одежу, опоганену від тіла!

¹²⁷ Тому я люблю Твої заповіді більш від золота й щирого золота.¹²⁸ Тому всі накази Твої уважаю за слушні, а кожну дорогу неправди ненавиджу!

¹² Тому то Закон святий, і заповідь свята, і праведна, і добра.

²² Бо маю задоволення в Законі Божому за внутрішнім чоловіком,

⁷ Блаженні, кому прощені беззаконня, і кому прикриті гріхи.⁸ Блаженна людина, якій Господь не порахує гріха!

²⁰ Коли ж я роблю те, чого не хочу, то вже не я це виконую, але гріх, що живе в мені.

¹² Бо коли є охота, то приємна вона згідно з тим, що хто має, а не з тим, чого хто не має.

⁸ Тож усе я вважаю за втрату ради переважного познання Христа Ісуса, мого Господа, що я ради Нього відмовився всього, і вважаю все за сміття, щоб придбати Христа,⁹ щоб знайтися в Нім не з власною праведністю, яка від Закону, але з тією, що з віри в Христа, праведністю від Бога за вірою,

⁵ Чи ви думаєте, що даремно Писання говорить: Жадає аж до заздрости дух, що в нас пробуває?⁶ Та ще більшу благодать дає, через що й промовляє: Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать.

⁵ І бачив Господь, що велике розбещення людини на землі, і ввесь нахил думки серця її тільки зло повсякденно.

²¹ І почув Господь пахощі любі, і в серці Своєму промовив: Я вже більше не буду землі проклинати за людину, бо нахил людського серця лихий від віку його молодого. І вже більше не вбиватиму всього живого, як то Я вчинив був.

⁴ Хто чистого вивести може з нечистого? Ані один!

¹⁴ Що таке чоловік, щоб оправданим бути, і щоб був справедливим від жінки народжений?¹⁵ Таж Він навіть святим Своїм не довіряє, і не оправдані в очах Його небеса,¹⁶ що ж тоді чоловік той бридкий та зіпсутий, що п'є кривду, як воду?

⁴ І як може людина бути праведною перед Богом, і як може бути чистим, від жінки народжений?

⁵ бо свої беззаконня я знаю, а мій гріх передо мною постійно.

⁵ Коли б же дороги мої були певні, щоб держатись Твоїх постанов,

¹¹⁵ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога!¹¹⁶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому!¹¹⁷ Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови!

¹⁷³ Нехай буде рука Твоя в поміч мені, бо я вибрав накази Твої.

¹⁷⁶ Я блукаю, немов та овечка загублена, пошукай же Свого раба, бо я не забув Твоїх заповідей!...

⁶ І стали всі ми, як нечистий, а вся праведність наша немов поплямована місячним одіж, і в'янемо всі ми, мов листя, а наша провина, як вітер, несе нас...

²¹ Бо зсередини, із людського серця виходять лихі думки, розпуста, крадіж, душогубства,²² перелюби, здирства, лукавства, підступ, безстидства, завидющеє око, богозневага, гордощі, безум.²³ Усе зле це виходить зсередини, і людину опоганює!

¹³ Отож, коли ви, бувши злі, потрапите добрі дари своїм дітям давати, скільки ж більше Небесний Отець подасть Духа Святого всім тим, хто проситиме в Нього?

¹⁵ Бо що я виконую, не розумію; я бо чиню не те, що хочу, але що ненавиджу, те я роблю.

¹⁹ Бо не роблю я доброго, що хочу, але зле, чого не хочу, це чиню.

²⁵ Дякую Богові через Ісуса Христа, Господа нашого. Тому то я сам служу розумом Законові Божому, але тілом закону гріховному...

³ Бо що було неможливе для Закону, у чому був він безсилий тілом, Бог послав Сина Свого в подобі гріховного тіла, і за гріх осудив гріх у тілі,⁴ щоб виконалось виправдання Закону на нас, що ходимо не за тілом, а за духом.⁵ Бо ті, хто ходить за тілом, думають про тілесне, а хто за духом про духовне.⁶ Бо думка тілесна то смерть, а думка духовна життя та мир,⁷ думка бо тілесна ворожнеча на Бога, бо не кориться Законові Божому, та й не може.⁸ І ті, хто ходить за тілом, не можуть догодити Богові.⁹ А ви не в тілі, але в дусі, бо Дух Божий живе в вас. А коли хто не має Христового Духа, той не Його.¹⁰ А коли Христос у вас, то хоч тіло мертве через гріх, але дух живий через праведність.¹¹ А коли живе в вас Дух Того, Хто воскресив Ісуса з мертвих, то Той, хто підняв Христа з мертвих, оживить і смертельні тіла ваші через Свого Духа, що живе в вас.¹² Тому то, браття, ми не боржники тіла, щоб жити за тілом;¹³ бо коли живете за тілом, то маєте вмерти, а коли духом умертвляєте тілесні вчинки, то будете жити.

¹⁴ але зодягніться Господом Ісусом Христом, а догодження тілу не обертайте на пожадливість!

¹ І вас, що мертві були через ваші провини й гріхи,² в яких ви колись проживали за звичаєм віку цього, за волею князя, що панує в повітрі, духа, що працює тепер у неслухняних,³ між якими й усі ми проживали колись у пожадливостях нашого тіла, як чинили волю тіла й думок, і з природи були дітьми гніву, як і інші,⁴ Бог же, багатий на милосердя, через Свою превелику любов, що нею Він нас полюбив,⁵ і нас, що мертві були через прогріхи, оживив разом із Христом, спасені ви благодаттю,

¹³ Бо то Бог викликає в вас і хотіння, і чин за доброю волею Своєю.

¹² Не тому, що я вже досягнув, або вже вдосконалився, але прагну, чи не досягну я того, чим і Христос Ісус досягнув був мене.

² щоб решту часу в тілі жити вже не для пожадливостей людських, а для Божої волі.

¹⁸ Бо безліч народу, багато з Єфрема та Манасії, Іссахара та Завулона не очистилися, але їли Пасху, не так, як написано. Та Єзекія молився за них, говорячи: Добрий Господь простить кожному,¹⁹ хто все своє серце міцно встановив, щоб звертатися до Бога, Господа, Бога батьків своїх, хоч не зробив він за правилами чистости святині.

¹² і раб Твій у них бережкий, а в дотриманні їх нагорода велика.¹³ А помилки хто зрозуміє? Від таємних очисть Ти мене,

³⁷ Відверни мої очі, щоб марноти не бачили, на дорозі Своїй оживи Ти мене!

¹³³ Своїм словом зміцни мої кроки, і не дай панувати надо мною ніякому прогріхові.

⁵ Тоді я сказав: Горе мені, бо я занапащений! Бо я чоловік нечистоустий, і сиджу посеред народу нечистоустого, а очі мої бачили Царя, Господа Саваота!⁶ І прилетів до мене один з Серафимів, а в руці його вугіль розпалений, якого він узяв щипцями з-над жертівника.⁷ І він доторкнувся до уст моїх та й сказав: Ось доторкнулося це твоїх уст, і відійшло беззаконня твоє, і гріх твій окуплений.

¹ І показав Він мені Ісуса, великого священика, що стояв перед лицем Господнього Ангола, а сатана стояв по правиці його, щоб противитися йому.² І сказав Господь сатані: Господь буде картати тебе, сатано, і буде картати тебе Господь, Який вибрав Собі Єрусалима! Чи ж він не головешка, що вціліла від огню?³ А Ісус одягнений був у брудну одежу, і стояв перед лицем Ангола.⁴ І він заговорив та й сказав до тих, що стояли перед його лицем, говорячи: Здійміть з нього цю брудну одежу! І сказав він йому: Я зняв з тебе провину твою, і зодягну тебе в шати коштовні.

¹ А Ісус, повний Духа Святого, вернувсь з-над Йордану, і Дух на пустиню Його попровадив.

³⁴ Відповів їм Ісус: Поправді, поправді кажу вам, що кожен, хто чинить гріх, той раб гріха.

¹² Тож нехай не панує гріх у смертельному вашому тілі, щоб вам слухатись його пожадливостей,

¹¹ Зодягніться в повну Божу зброю, щоб могли ви стати проти хитрощів диявольських.¹² Бо ми не маємо боротьби проти крови та тіла, але проти початків, проти влади, проти світоправителів цієї темряви, проти піднебесних духів злоби.¹³ Через це візьміть повну Божу зброю, щоб могли ви дати опір дня злого, і, все виконавши, витримати.

¹⁷ Тому мусів бути Він у всьому подібний братам, щоб стати милостивим та вірним Первосвящеником у Божих справах, для вблагання за гріхи людей.

¹⁵ Бо ми маємо не такого Первосвященика, що не міг би співчувати слабостям нашим, але випробуваного в усьому, подібно до нас, окрім гріха.

¹⁹ Вони волю обіцюють їм, самі бувши рабами тління. Бо хто ким переможений, той тому й раб.

¹² Я не відступався від заповідей Його губ, над уставу свою я ховав слова уст Його.

² та в Законі Господнім його насолода, і про Закон Його вдень та вночі він роздумує!

⁸ Господній Закон досконалий, він зміцнює душу. Свідчення Господа певне, воно недосвідченого умудряє.⁹ Справедливі Господні накази, бо серце вони звеселяють. Заповідь Господа чиста, вона очі просвітлює.¹⁰ Страх Господа чистий, він навіки стоїть. Присуди Господа правда, вони справедливі всі разом,

⁸ Тоді я сказав: Ось я прийшов із звоєм книжки, про мене написаної.

¹⁶ Я буду радіти Твоїми постановами, слова Твого не забуду!

²⁴ і свідоцтва Твої то потіха моя, то для мене дорадники!

³⁵ Провадь мене стежкою Твоїх заповідей, бо в ній я знайшов уподобу.

⁴⁷ і буду я розкошувати Твоїми заповідями, бо їх полюбив,⁴⁸ і я руки свої простягну до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду роздумувати про Твої постанови!

⁷² Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла.

⁹² Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй!

⁹⁷ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя!⁹⁸ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя!⁹⁹ Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя!¹⁰⁰ Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх!¹⁰¹ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого.¹⁰² Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене.¹⁰³ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам!¹⁰⁴ Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди!

¹¹¹ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого.

¹⁶⁷ Душа моя держить свідоцтва Твої, і я сильно люблю їх.

¹⁷⁴ Я прагну спасіння Твого, о Господи, а Закон Твій то розкіш моя!

⁷ Почуйте Мене, знавці правди, народе, що в серці його Мій Закон: Не бійтеся людської ганьби та їхніх образ не лякайтесь,

³⁴ Ісус каже до них: Пожива Моя чинити волю Того, Хто послав Мене, і справу Його довершити.

²⁹ але той, що є юдей потаємно, духово, і обрізання серця духом, а не за буквою; і йому похвала не від людей, а від Бога.

¹⁶ Через те ми відваги не тратимо, бо хоч нищиться зовнішній наш чоловік, зате день-у-день відновляється внутрішній.

¹⁶ щоб Він дав вам за багатством слави Своєї силою зміцнитися через Духа Його в чоловікові внутрішнім,

⁹ Не кажіть неправди один на одного, якщо скинули з себе людину стародавню з її вчинками,

¹⁰ Оце Заповіт, що його Я складу по тих днях із домом Ізраїлевим, говорить Господь: Покладу Я Закони Свої в їхні думки, і на їхніх серцях напишу їх, і буду їм Богом, вони ж будуть народом Моїм!

⁴ але захована людина серця в нетлінні лагідного й мовчазного духа, що дорогоцінне перед Богом.

⁷ Прислухайся ж Ти до благання мого, бо зробився я зовсім нужденний! Визволь мене від моїх переслідників, бо стали сильніші від мене вони! Виведи душу мою із в'язниці, щоб славити Ймення Твоє! Праведні оточать мене, як учиниш добро надо мною!

²¹ Тож знаходжу закона, коли хочу робити добро, що зло лежить у мені.

¹¹ Але ти, о Божа людино, утікай від такого, а женися за правдою, благочестям, вірою, любов'ю, терпеливістю, лагідністю!¹² Змагай добрим змагом віри, ухопися за вічне життя, до якого й покликаний ти, і визнав був добре визнання перед свідками багатьома.

²⁵ що навчав би противників із лагідністю, чи Бог їм не дасть покаяння, щоб правду пізнати,²⁶ щоб визволитися від сітки диявола, що він уловив їх для роблення волі своєї.

⁴ Ви ще не змагались до крови, борючись проти гріха,

¹¹ Благаю вас, любі, як приходьків та подорожніх, щоб ви здержувались від тілесних пожадливостей, що воюють проти душі.

²⁶ а тій дівчині не зробиш нічого, нема тій дівчині смертельного гріха, бо це таке, як повстане хто на свого ближнього й уб'є його, така це річ.²⁷ Бо в полі він спіткав її, кричала та заручена дівчина, та не було кому врятувати її.

³⁸ усяка молитва, усяке благання, що буде від якої людини чи від усього народу Твого, Ізраїля, коли кожен почує рану свого серця, і простягне руки свої до цього храму,

⁶ Бож у смерті нема пам'ятання про Тебе, у шеолі ж хто буде хвалити Тебе?

³ Коли я мовчав, спорохнявіли кості мої в цілоденному зойку моєму,⁴ бо рука Твоя вдень та вночі надо мною тяжить, і волога моя обернулась на літню посуху! Села.

² Господи, не карай мене в гніві Своїм, і не завдавай мені кари в Своїм пересерді,

⁸ бо нутро моє повне запалення, і в тілі моїм нема цілого місця...⁹ Обезсилений я й перемучений тяжко, ридаю від стогону серця свого...¹⁰ Господи, всі бажання мої перед Тобою, зідхання ж моє не сховалось від Тебе.

¹¹ говорячи: Бог покинув його, доганяйте й хапайте його, бо нема, хто б його врятував!...

¹² бо визволить він бідаря, що голосить, та вбогого, що немає собі допомоги!

³ В день недолі моєї шукаю я Господа, до Нього рука моя витягнена вночі й не зомліє, не хоче душа моя бути потішена:⁴ згадаю про Бога й зідхаю, розважаю й мій дух омліває! Села.⁵ Ти держиш повіки очей моїх, я побитий і не говорю...⁶ Пригадую я про дні давні, про роки відвічні,⁷ свою пісню вночі я пригадую, говорю з своїм серцем, а мій дух розважає:⁸ Чи навіки покине Господь, і вже більш не вподобає?⁹ Чи навіки спинилася милість Його? Чи скінчилося слово Його в рід і рід?

⁵ Я до тих прирахований став, що в могилу відходять, я став, немов муж той безсилий...

¹⁴ Що бажав він Мене, то його збережу, зроблю його сильним, бо знає ім'я Моє він;¹⁵ як він Мене кликатиме, то йому відповім, Я з ним буду в недолі, врятую його та прославлю його,

²⁰ бо споглянув Він із високости святої Своєї, Господь зорив на землю з небес,

²⁰ Омліває душа моя з туги за Твоїми законами кожного часу...

⁸¹ Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого!⁸² За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?...⁸³ Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув.

¹³¹ Я уста свої розкриваю й повітря ковтаю, бо чую жадобу до Твоїх заповідей.

¹⁴³ Недоля та утиск мене обгорнули, але Твої заповіді моя розкіш!

¹ Пісня прочан. З глибини я взиваю до Тебе, о Господи:² Господи, почуй же мій голос! Нехай уші Твої будуть чулі на голос благання мого!³ Якщо, Господи, будеш зважати на беззаконня, хто встоїть, Владико?

⁴ І сказав Господь до нього: Перейди серединою міста, серединою Єрусалиму, і зроби знака на чолах людей, що зідхають та стогнуть над усіма тими гидотами, що робляться в його середині.

¹⁹ Знов над нами Він змилується, наші провини потопче, Ти кинеш у морську глибочінь усі наші гріхи.

¹¹ Також ти, за кров заповіту твого Я пустив твоїх в'язнів із ями, в якій немає води.¹² До твердині верніться, о в'язні надії! І сьогодні звіщаю: Подвійно тобі поверну!

⁴ Блаженні засмучені, бо вони будуть утішені.

⁶ Блаженні голодні та спрагнені правди, бо вони нагодовані будуть.

¹⁸ На Мені Дух Господній, бо Мене Він помазав, щоб Добру Новину звіщати вбогим. Послав Він Мене проповідувати полоненим визволення, а незрячим прозріння, відпустити на волю помучених,

⁶ знаючи те, що наш давній чоловік розп'ятий із Ним, щоб знищилось тіло гріховне, щоб не бути нам більше рабами гріха,

¹³ бо коли живете за тілом, то маєте вмерти, а коли духом умертвляєте тілесні вчинки, то будете жити.

²⁶ Так само ж і Дух допомагає нам у наших немочах; бо ми не знаємо, про що маємо молитись, як належить, але Сам Дух заступається за нас невимовними зідханнями.

⁸ Бо не хочемо, браття, щоб не відали ви про нашу скорботу, що в Азії трапилась нам, бо над міру й над силу були ми обтяжені, так що ми не надіялися навіть жити.⁹ Та самі ми в собі мали присуд на смерть, щоб нам не покладати надії на себе, а на Бога, що воскрешує мертвих,¹⁰ що від смерти такої нас визволив і визволяє, і на Нього й покладаємося, що й ще визволить Він,

⁷ А щоб я через пребагато об'явлень не величався, то дано мені в тіло колючку, посланця сатани, щоб бив в обличчя мене, щоб я не величався.⁸ Про нього три рази благав я Господа, щоб він відступився від мене.⁹ І сказав Він мені: Досить тобі Моєї благодаті, бо сила Моя здійснюється в немочі. Отож, краще я буду хвалитись своїми немочами, щоб сила Христова вселилася в мене.

¹¹ Ви в Ньому були й обрізані нерукотворним обрізанням, скинувши людське тіло гріховне в Христовім обрізанні.

¹⁸ А від усякого вчинку лихого Господь мене визволить та збереже для Свого Небесного Царства. Йому слава на віки вічні, амінь!

¹⁴ що Самого Себе дав за нас, щоб нас визволити від усякого беззаконства та очистити Собі людей вибраних, у добрих ділах запопадливих.¹⁵ та визволити тих усіх, хто все життя страхом смерти тримався в неволі.

⁴ і Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре, і не буде вже смерти. Ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде, бо перше минулося!

¹⁵ Нехай же подяку складуть Господеві за милість Його, та за чуда Його синам людським,¹⁶ бо Він поламав мідні двері, і засуви залізні зрубав!

^{16 17}

¹ І ти скажеш дня того: Хвалю Тебе, Господи, бо Ти гнівавсь на мене, та гнів Твій вщухає, й мене Ти порадуєш,

⁹ щоб в'язням сказати: Виходьте, а тим, хто в темноті: З'явіться! При дорогах вони будуть пастися, і по всіх лисих горбовинах їхні пасовиська.

¹³ Радійте, небеса, звеселися ти, земле, ви ж, гори, втішайтеся співом, бо Господь звеселив Свій народ, і змилувався над Своїми убогими!

²¹ І вона вродить Сина, ти ж даси Йому йменна Ісус, бо спасе Він людей Своїх від їхніх гріхів.

¹⁷ Тож дяка Богові, що ви, бувши рабами гріха, від серця послухались того роду науки, якому ви себе віддали.

¹⁵ Бо що я виконую, не розумію; я бо чиню не те, що хочу, але що ненавиджу, те я роблю.¹⁶ А коли роблю те, чого я не хочу, то згоджуюсь із Законом, що він добрий,¹⁷ а тому вже не я це виконую, але гріх, що живе в мені.¹⁸ Знаю бо, що не живе в мені, цебто в тілі моїм, добре; бо бажання лежить у мені, але щоб виконати добре, того не знаходжу.¹⁹ Бо не роблю я доброго, що хочу, але зле, чого не хочу, це чиню.²⁰ Коли ж я роблю те, чого не хочу, то вже не я це виконую, але гріх, що живе в мені.²¹ Тож знаходжу закона, коли хочу робити добро, що зло лежить у мені.

⁵⁷ А Богові дяка, що Він Господом нашим Ісусом Христом перемогу нам дав.

¹⁵ Дяка Богові за невимовний дар Його!

⁹ І сказав Він мені: Досить тобі Моєї благодаті, бо сила Моя здійснюється в немочі. Отож, краще я буду хвалитись своїми немочами, щоб сила Христова вселилася в мене.¹⁰ Тому любо мені перебувати в недугах, у прикростях, у бідах, у переслідуваннях, в утисках через Христа. Коли бо я слабий, тоді я сильний.

¹⁷ бо тіло бажає противного духові, а дух противного тілу, і супротивні вони один одному, щоб ви чинили не те, чого хочете.¹⁸ Коли ж дух вас провадить, то ви не під Законом.¹⁹ Учинки тіла явні, то є: перелюб, нечистість, розпуста,²⁰ ідолослуження, чари, ворожнечі, сварка, заздрість, гнів, суперечки, незгоди, єресі,²¹ завидки, п'янство, гулянки й подібне до цього. Я про це попереджую вас, як і попереджав був, що хто чинить таке, не вспадкують вони Царства Божого!²² А плід духа: любов, радість, мир, довготерпіння, добрість, милосердя, віра,²³ лагідність, здержливість: Закону нема на таких!²⁴ А ті, що Христові Ісусові, розп'яли вони тіло з пожадливостями та з похотями.

²⁰ дякуючи завжди за все Богові й Отцеві в Ім'я Господа нашого Ісуса Христа,

⁶ Ні про що не турбуйтесь, а в усьому нехай виявляються Богові ваші бажання молитвою й проханням з подякою.

¹⁷ І все, що тільки робите словом чи ділом, усе робіть у Ім'я Господа Ісуса, дякуючи через Нього Богові й Отцеві.

⁵ І самі, немов те каміння живе, будуйтеся в дім духовий, на священство святе, щоб приносити жертви духовні, приємні для Бога через Ісуса Христа.

⁹ Але ви вибраний рід, священство царське, народ святий, люд власности Божої, щоб звіщали чесноти Того, Хто покликав вас із темряви до дивного світла Свого,