1 Peter 3 Cross References - UkrainianNT

¹ Також і жінки, корітесь своїм чоловікам, щоб і ті, що не корять ся слову, життєм жінок без слова була з'єднані,² дивлячись на чисте життє ваше у страху (Божому).³ Ваша окраса нехай не буде зовнїшне заплїтаннє волосся і убираннє в золото, або з'одяганнє в одежу;⁴ а потайний серця чоловік, у нетлїнню лагідного й тихого духа, що перед Богом многоцїнне.⁵ Так бо колись і сьвяті жінки, що вповали на Бога, украшали себе, корячись своїм чоловікам;⁶ як Сарра слухала Авраама, паном його зовучи, котрої ви стали дїтьми, добре роблячи і не лякаючи ся нїякого страху.⁷ Чоловіки також, домуйте разом з ними по розумі, яко більше слабосильній посудинї жіночій віддаючи честь, яко і спільні наслїдники благодати життя, щоб не з'уіпинялись молитви ваші.⁸ Наконець же, будьте усї одної думки, милосердуючі, братолюбні, сердечні, привітливі;⁹ не віддаючи зло за зло, або докір за докір; а насупроти благословляйте, знаючи, що на те ви покликані, щоб благословеннє наслїдили.¹⁰ "Хто-бо хоче життє любити, і видїти днї добрі, нехай вдержить язик свій від злого, й уста свої, щоб не говорити зради;¹¹ нехай ухиляеть ся від злого, гробить добре; нехай шукає впокою, і побяваєть ся за ним.¹² Бо очі Господнї на праведних, і уші Його на молення їх; лице ж Господнє проти тих, що зле роблять."¹³ І хто ж такий, що заподіяв би вам лихо, коли будете наслїдниками доброго?¹⁴ Тільки ж, коли б і страждали задля правди, блаженні ви; страху яс їх не бійтесь, анї трівожтесь;¹⁵ а Господа Бога сьвятїть у серцях ваших. Бувайте завсїди готові дати одвіт всякому, що домагаєть ся від вас слова про вашу надїю, з лагідностю і страхом;¹⁶ маючи совість добру, щоб, у чому судять вас, яко лиходїїв, осоромились ті, що докоряють добре життє ваше в Христї.¹⁷ Лучче бо, коли воля Божа, пострадати за добрі дїла, анїж за дїла лихі;¹⁸ тому що й Христос, щоби привести нас до Бога, один раз пострадав за гріхи наші. Праведник за неправедних, що був умертвений по тїлу, но ожив духом,¹⁹ в котрому і тим духам, що в темниці, прийшовши, проповідував,²⁰ колисьто неслухняним, як того часу дожидало (їх) довготерпіннє Боже, за днїв Ноя, як строїв ся ковчег, в котрий мало, то єсть, вісім душ, спасло ся од води;²¹ чого образ хрещеннє (не відложеннє тілесної нечистоти, а совісти доброї обітниця перед Богом), що і нас тепер спасає через воскресеннє Ісуса Христа,²² котрий єсть по правицї в Бога, зійшовши на небо, котрому покорились ангели і власті і сили.

¹⁵ Коли ж погрішить проти тебе брат твій, ійди й обличи його між тобою й ним самим. Коли послухає тебе, здобув єси брата твого;

¹⁷ Дяка ж Богові, що ви були слугами гріха, та послухали від серця тої науки, якій і піддались.

² Бо мужня жона з живим мужем звязана законом, як же вмре муж її, тоді вона відзволена від мужа.

¹⁶ Та не всї послухали благовістя. Ісаїя бо глаголе: Господи, хто увірував голосу нашому?

¹⁶ Як бо ти знаєш, жінко, що може спасеш чоловіка? Або як ти знаєш, чоловіче, що може жінку спасеш?

¹⁹ Бувши бо вільний від усїх (не підневолений нїкому), зробив я себе усїм слугою, щоб більш придбати:²⁰ Я став ся Жидам, як Жидовин, щоб Жидів придбати; тим, що під законом, був я як під законом, щоб тих, що під законом, придбати;²¹ беззаконним - як беззаконний (не бувши беззаконним Богу, а законним Христу), щоб придбати беззаконних;²² недужим я був недужий, щоб недужих придбати. Усїм був я все, щоб конче деяких спасти.

³ Хочу ж, щоб ви знали, що всякому чоловікові голова Христос, голова жінці чоловік, голова ж Христу - Бог.

³⁴ Жінки ваші в церквах нехай мовчять; бо не дозволено їм говорити, а щоб корили ся, яко ж закон глаголе.

²² Жінки, коріть ся своїм чоловікам, як Господеві,²³ тим що чоловік голова жінки, як і Христос голова церкви, і Він спаситель тіла.²⁴ А як церква корить ся Христу, так і жінки своїм чоловікам у всьому.

³³ Тим то і ви по одному кожен свою жінку так нехай любить, як і себе, а жінка нехай боїть ся свого чоловіка.

¹⁸ Жінки, коріть ся своїм чоловікам, яко ж подобає в Господї.

⁵ У премудростї ходіть перед тими, що осторонь, викупляючи час.

⁸ в огні поломяному даючи відомщеннє тим, що не знають Бога і не корять ся благовістю Господа нашого Ісуса Христа.

¹¹ Жінка мовчки нехай вчить ся усякої покори.¹² Жінцї ж учити не велю, анї орудувати чоловіком, а бути в мовчанню.

³ старі жінки так само щоб убирались як годить ся сьвятнм, (були) не осудливі, не підневолені великому і пянству і навчали добра,⁴ щоб доводили до розуму молодших, любити чоловіків, жалувати дїтей,⁵ щоб були мірними, чистими, господарлими, добрими, корились своїм чоловікам, щоб слово Боже не зневажалось.⁶ Молодик так само напоминай знати міру.

⁹ і, звершившись, ставсь усїм, що слухають Його, причиною спасення вічнього,

⁸ Вірою, покликаний Авраам, послухав, щоб вийти на те місце, котре мав прийняти в наслїддє, і вийшов, не знаючи, куди йде.

¹⁹ Браттє, коли хто з вас заблудить від правди, і наверне хто його,²⁰ нехай знає, що навернувший грішника від блудної дороги його спасе душу від смерти і покрив множество гріхів.

²² Душі ваші очистивши, в послусї правди Духом, на братню любов нелицемірну, із чистого серця любіте один одного щиро,

⁷ Чоловіки також, домуйте разом з ними по розумі, яко більше слабосильній посудинї жіночій віддаючи честь, яко і спільні наслїдники благодати життя, щоб не з'уіпинялись молитви ваші.

¹⁷ Бо пора початись судові від до му .Божого; коли ж найперш од нас, то який конець тих, що не корять ся благовістю Божому?

⁵ Слуги, слухайте панів по тілу з страхом і трепетом, у простоті серця вашого, яко ж і Христа,

²⁷ Тільки достойно благовістя Христового живіть, щоб, чи я прийду та побачу вас, чи то й не буду між вами, почув про вас, що стоїте в одному дусї, і однією душею боретесь за віру євангелську,

²⁰ Наше бо життє єсть на небесах, звідкіля ждемо і Спасителя, Господа нашого Ісуса Христа, котрий переобразить тіло смирення нашого, щоб було подобне тїлу слави Його, по дійству, котрим зможе і покорити собі все.

²² Слуги, слухайте у всьому панів по тілу, не перед очима тільки служачи, яко чоловіковгодники, а в простоті серця, боячись Бога;

¹² Ніхто ж нехай молодістю твоєю не гордує; а будь взором для вірних, у слові, у життю, у любові, у дусі, у чистоті.

¹⁵ а, яко Покликавший вас сьвятий, і. ви самі сьвяті у всьому життю будьте:

¹² і вести добре життє своє між поганами, щоб, у чому судять вас яко лиходіїв, наглядаючи добрі дїла (ваші), славили Бога в день одвідання.

⁵ Так бо колись і сьвяті жінки, що вповали на Бога, украшали себе, корячись своїм чоловікам;⁶ як Сарра слухала Авраама, паном його зовучи, котрої ви стали дїтьми, добре роблячи і не лякаючи ся нїякого страху.

¹⁵ а Господа Бога сьвятїть у серцях ваших. Бувайте завсїди готові дати одвіт всякому, що домагаєть ся від вас слова про вашу надїю, з лагідностю і страхом;¹⁶ маючи совість добру, щоб, у чому судять вас, яко лиходїїв, осоромились ті, що докоряють добре життє ваше в Христї.

¹¹ Коли ж се все зруйнуєть ся, то якими слїд вам бути в сьвятому життю і побожності,

² І не приладжуйтесь до віку сього, а переображуйтесь обновленнєм ума вашого, щоб довідуватись, що воля Божа добра й угодна і звершена.

⁹ Так само й жінки, чисто вбираючись, із соромом та з чистотою, щоб украшували себе, не заплїтаннвм, не золотом або перлами, або шатами предорогими,¹⁰ а (як подобае жінкам, що пристали на благочесте) дїлами добрими.

³ старі жінки так само щоб убирались як годить ся сьвятнм, (були) не осудливі, не підневолені великому і пянству і навчали добра,⁴ щоб доводили до розуму молодших, любити чоловіків, жалувати дїтей,⁵ щоб були мірними, чистими, господарлими, добрими, корились своїм чоловікам, щоб слово Боже не зневажалось.⁶ Молодик так само напоминай знати міру.⁷ У всьому ж сам себе подаючи за взір добрих діл, у науці цїлость, поважність,⁸ слово здорове, недокорене, щоб осоромив ся противник, не маючи нїчого казати про нас докірно.⁹ Слуги своїм панам щоб корились, у всьому догоджали, не відказуючи,¹⁰ не крали, а показували всяку добру віру, щоб науку Спасителя нашого. Бога, украшували у всьому.¹¹ Явилась бо благодать Божа спасительна всїм людям,¹² навчаючи нас, щоб відцуравшись нечестя і мирських похотей, розумно і праведно і благочестно жили ми в нинїшньому віці,¹³ ждучи блаженного вповання і явлення слави великого Бога і Спаса нашого Ісуса Христа,¹⁴ котрий оддав себе самого за нас, щоб ізбавити нас од усякого беззаконня і очистити собі людей вибраних, ревнителів добрих дїл.¹⁵ Се говори, напоминай, і докоряй з усяким повелїннєм. Нехай ніхто тобою не гордує.

⁵ Блаженні тихі, бо такі осягнуть землю.

²⁹ Візьміть ярмо мов на себе, й навчіть ся від мене: бо я тихий і смирний серцем; то й знайдете відпочинок душам вашим.

⁵ Скажіть дочцї Сионській: Ось цар твій іде до тебе, тихий, сидячи на ослї й на ослятї, синові підяремної.

²⁶ Фарисею слїпий, очисти перш середину чаші й блюда, щоб і верх їх став ся чистий.

⁴⁰ Безумні! хиба, хто зробив верх, і середини не зробив.

¹⁵ І рече їм: Ви оправдуєте себе перед людьми. Бог же знав серця ваші, бо що в людей високе, те огида перед Богом.

²⁹ а котрий потай, (той) Жидовин, і обрізаннє (єсть обрізаннє) серця в дусї,

²⁹ не в писанню; йому ж похвала не від людей, а від Бога.

⁶ знаючи, що давнього нашого чоловіка з Ним розпято, щоб зникло тїло гріховне, щоб не служити нам більш гріху.

²² Бо я кохаюсь у законі Божому по нутряному чоловікові,

¹⁶ Тим то не слабнемо; нї, хоч зовнїшнїй наш чоловік млЇє, та нутряний обновляєть ся день у день.

¹ Сам же я Павел благаю вас лагідностю і тихостю Христовою, а що в вічі смиренний між вами, а, не будучи між вами, сьміливий проти вас;

²³ тихість, вдержливість. На таких нема закону.

² з усякою смирнотою й тихостю, з довготерпіливостю, терплячи один одного в любови,

²² щоб відложити вам по першому життю давнього чоловіка, що тлїє в похотях лукавих,²³ а обновлятись духом ума вашого,²⁴ та й одягнутись у нового чоловіка, створеного по Богу в праведности і сьвятости правди.

³ Умерли бо ви, і життє ваше поховане з Христом у Бозї.

⁹ Не кривіть словом один проти одного, скинувши з себе давнього чоловіка з ділами його,¹⁰ і одягнувшись у нового, що обновляєть ся в розумі по образу Того, хто сотворив його,

¹² Одягніть ся ж оце, яко вибрані Божі, сьвяті і любі, в милость милосердя,$$

¹² смирність, тихість і довготерпіннє,

¹¹ і щоб пильно дбали (про те, щоб) бути тихими, та чинити своє, та робити своїми руками, яко ж ми заповідали вам,

¹² Таким-то повеліваємо і напоминаємо Господом нашим Ісусом Христом, щоб мовчки роблячи, свій хлїб їли.

² за царів і за всїх, що мають вдасть, щоб тихим і спокійним життєм нам жити у всякому благочесті і чистотї.

²⁵ щоб нагідно навчав противних, чи не дасть їм Бог покаяння на зрозумінне правди,

² щоб нїкого не хулили, не були сварливі, а тихі, показуючи всяку лагідність до всїх людей.

²¹ Задля того відкинувши всяку погань і останок зла, прийміть у лагідности посаджене слово, що може спасти душі ваші.

¹³ Хто мудрий та розумний міми вами, нехай покаже з доброго життя діла свої в лагідности і премудрости.¹⁴ Коли ж гірку зависть маєте та сварку в серцї вашому, то не величайтесь і не кривіть на правду.¹⁵ Не сходить ся премудрость звише, а земна (вона), душевна, бісовська.¹⁶ Де бо зависть та сварка, там безладдє і всяке лихе дїло.¹⁷ А та премудрость, що звише, найперше чиста, потім мирна, лагідна, покірлива, повна милости і добрих овочів, безсторонна і нелицемірна.

²³ як народжені не з тлінного сїмя а з нетлїнного, через слово Бога живого і пробуваючого по вік.

¹⁵ а Господа Бога сьвятїть у серцях ваших. Бувайте завсїди готові дати одвіт всякому, що домагаєть ся від вас слова про вашу надїю, з лагідностю і страхом;

³⁷ і ся вдова до восьмидесяти й чотирох років, що не відходила від церкви, постом та молитвою служила ніч і день.

² і деякі жінки, що були спїлені од духів лихих і недуг: Мария, на прізвище Магдалина, що з неї сїм бісів вийшло,³ і Йоанна, жінка Хузана, Іродового приставника, й Сусанна, й инших багато, що послугували Йому з добра свого.

¹⁴ Усї вони пробували однодушне в молитві і благанню - з жінками та. Марисю, матїррю Ісусовою, і з братами Його.

³⁶ Була ж в Йоппиї одна учениця, на ймя Тавита, що перекладом зветь ся: Сарна. Ся була повна добрих учинків і милостинї, що робила.

¹⁰ а (як подобае жінкам, що пристали на благочесте) дїлами добрими.

¹⁵ Спасеть ся ж ради родження дітей, коли пробувати ме в вірі та любові і в сьвятостї з чистотою.

⁵ Тая ж справді вдовиця, котора одинока, (та) вповае на Бога і пробував в молитвах і благаннях день і ніч.

¹⁰ в ділах добрих сьвідчена, чи дітей вгодувала, чи людей сторонніх приймала, чи сьвятим ноги вмивала, чи бідолашним помагала, чи до всякого діла доброго щира була.

³ старі жінки так само щоб убирались як годить ся сьвятнм, (були) не осудливі, не підневолені великому і пянству і навчали добра,⁴ щоб доводили до розуму молодших, любити чоловіків, жалувати дїтей,

¹¹ Вірою і сама Сарра прийняла силу на зачаттє насіння і мимо пори віку вродила, тим що вірним уважала Того, хто обітував.

² дивлячись на чисте життє ваше у страху (Божому).³ Ваша окраса нехай не буде зовнїшне заплїтаннє волосся і убираннє в золото, або з'одяганнє в одежу;⁴ а потайний серця чоловік, у нетлїнню лагідного й тихого духа, що перед Богом многоцїнне.

⁶⁹ Петр же знадвору сидів у дворі, І приступила до него одна дівчина, кажучи: І ти був з Ісусом Галилейським.⁷⁰ Він же відрік ся перед усіма, кажучи : Не знаю, що говориш.⁷¹ Як же вийшов він до воріт, побачила його друга, та й каже до тих, що там були: І сей був з Ісусом Назарейським.⁷² І знов одрік ся він, кленучись: Що не знаю чоловіка.⁷³ Трохи ж згодом, приступивши ті, що стояли, кажуть Петрові: Справді й ти єси з них, бо й твоя говірка виявляє тебе.⁷⁴ Тодї почав він проклинатись та, клястись: Що не знаю чоловіка. І зараз півень запіяв.⁷⁵ І згадав Петр слово Ісуса, промовлене до него: Що перше ніж півень запіе, тричі відречеш ся мене. І, вийшовши геть, плакав гірко.

⁸ Тодї Петр, сповнившись Духом сьвятим, рече до них: Князї людські та старші Ізраїлеві!⁹ коли в нас. оце допитують ся про добре дїло (зроблене) недужому чоловікові, чим сей спас ся,¹⁰ то нехай знане буде всїм вам і всьому народові Ізраїлевому, що в імя Ісуса Христа Назорея, котрого ви розняли, котрого Бог воскресив з мертвих; Ним сей стоїть перед вами здоровий.¹¹ Се камінь, зневажений од вас будівничих, що став ся головою угла;¹² і нема нї в кому другому спасення, бо й нема иншого імя під небом, даного людям, щоб ним спасатись нам.¹³ Як же побачили вони сьміливість Петра та Йоана, і постерегли, що се люде невчені і прості, то дивувались; і пізнали їх, що вони були з Ісусом,

¹⁹ Петр же та Йоан, озвавшись до них, рекли: Чи праведно перед Богом слухати вас більш ніж Бога, - судіть.

⁷ анї всі дїти, тим що вони насіннє Авраамове; нї, в Ісаакові (рече) назветь ся тобі насіннє.⁸ Се єсть: не дїти тїлесні, се дїти Божі, а дїти обітування полічені в насінне.⁹ Слово бо обітування таке! Пори сієї прийду, і буде Сарі син.

²² Писано бо, що Авраам мав два сини, одного від невольницї, а одного од вільної.²³ Та що був од невольницї, родивсь по тілу, а що од вільної, по обітницї.²⁴ Се ж иносказанне; се бо два завіти: один з гори Синая, що родить у неволю, котра єсть Агара.²⁵ Бо Агара, се Синай, гора в Аравиї, прикладаеть ся ж до теперішнього Єрусалиму, і служить з дітьми своїми.²⁶ А вишній Єрусалим вільний; він мати всім нам.

¹⁴ Тільки ж, коли б і страждали задля правди, блаженні ви; страху яс їх не бійтесь, анї трівожтесь;¹⁵ а Господа Бога сьвятїть у серцях ваших. Бувайте завсїди готові дати одвіт всякому, що домагаєть ся від вас слова про вашу надїю, з лагідностю і страхом;

²³ Тим, коли принесеш дар свій до жертівнї, й згадаєш там, що твій брат має що проти тебе;²⁴ зостав свій дар перед жертівнею, і йди геть, помирись перш із братом твоїм, а тоді прийди й подай дар твій.

¹⁹ Знов глаголю вам: Що коли двоє з вас згодять ся на землї про всяку річ, якої просити муть, станеть ся їм від Отця мого, що на небі.

³ приступили до Него Фарисеї, спокушуючи Його, й кажучи Йому: Чи годить ся чоловікові розводитись із, жінкою своєю за всяку вину?⁴ Він же, озвавшись, рече їм: Хиба ви не читали, що хто втворив у починї, - чоловіком і жінкою втворив їх?⁵ І рече: Тому чоловік покине батька й матїр та пригорнеть ся до жінки своєї, й будуть у двох тїло одно;⁶ так що вже не двоє, а тїло одно. Оце ж, що Бог злучив, чоловік нехай не розлучуе.⁷ Кажуть вони Йому: На що ж звелїв Мойсей давати розвідний лист і розводитись із нею?⁸ Рече їм: Мойсей задля жорстокости сердець ваших дозволив вам розводитись із жінками вашими; у починї ж не було так.⁹ Глаголю ж вам: Хто розведеть ся з жінкою своєю - хиба за перелюб - та оженить ся з иншою, робить перелюб ; і хто з розвідкою оженить ся робить перелюб.

²⁶ Так же само й Дух помагав нам в немощах наших; про що бо молитись нам так, як треба, не знаємо, та сам Дух заступаєть ся за нас стогнаннєм невимовним.²⁷ Той же, хто вивідує серця, знає, яка думка в Духа; бо по Богу промовляє за сьвятих.

³ Нехай чоловік оддає жінці, яку треба, любов; так само й жінка чоловікові.

²² Нї, которі члени тїла здають ся слабшими, ті тим більше потрібні;²³ і которі здають ся нам неповажнїшими в тїлї, тим більше чести додаємо, і менше чесні наші (члени) більшу окрасу приймають.²⁴ Звичайним бо нашим того не треба. Та Бог зложив тїло, давши більшу честь послїднїйшому,

⁶ що погане також наслїдники, однотїлесники і спільники обітування Його в Христї через благовісте,

³⁰ І не засмучуйте Духа сьвятого Божого, котрим ви запечатані в день викупу.

²⁵ Чоловіки, любіть своїх жінок, як і Христос полюбив церкву, і себе видав за неї,²⁶ щоб осьвятити її, очистивши купіллю води у слові,²⁷ щоб поставити її перед собою славною церквою, що не мав скази або пороку або чого такого, а щоб була сьвята і непорочна.²⁸ Так мусять чоловіки любити своїх жінок, як свої тіла; хто бо любить свою жінку, себе самого любить.

¹⁸ Всякою молитвою і благаннєм молячись всякого часу духом і в сьому пильнуйте в усякому терпінню і благанню за всїх сьвятих,

¹⁹ Чоловіки, любіть жінок і не бувайте гіркими до них.

⁴ щоб кожен з вас знав, як держати посудину свою у сьвятостЇ і честі,

⁷ щоб оправдавшись благодаттю Його, зробились ми наслїдниками по надії життя вічнього.

¹⁴ Чи не всї ж вони служебні духи, посилаєм! на служеннє про тих, що хочуть наслідувати спасенне?

³³ чи не слїд було й тобі помилувати товариша твого, як і я тебе. помилував?

³³ Самарянин же один, ідучи дорогою, прийшов до него й, побачивши його, милосердував ся,

¹ А як скінчив ся день пятидесятниці, були всі однодушне вкупі.

³² Множество ж вірних мали одно серце й одну душу; й нї один, що мав, не казав, що се його, а було в них усе спільне.

³ А другого дня пристали в Сидонї. Й обходив ся Юлий ласкаво з Павлом, і дозволив ходити до другів, щоб дізнати їх піклування.

⁷ Навкруги ж сього місця були землі першого на острові, на ймя Публия. Він, прийнявши нас, три дні поприятельски гостив.

¹⁰ Братньою любовю (бувайте) один до одного ніжні; честю один одного більшим робіть;

¹⁵ Радуйте ся з тими, хто радуєть ся, і плачте з тими, хто плаче.¹⁶ Однаково один з одним думайте. Високо про себе не думайте, а до смиренних нахиляйтесь. Не бувайте мудрі самі в себе.

⁵ Бог же терпіння та утїшення нехай дасть вам однаково думати між собою по Христу Ісусові,

¹⁰ Благаю ж вас, браттє, імям Господа нашого Ісуса Христа, щоб те саме говорили ви всі, і щоб не було між вами розділення, а щоб були з'єднані в одному розумінню і в одній мислі.

²⁶ І коли терпить один член, терплять з ним усі члени; а коли славить ся один член, радують ся з ним усї члени.

³¹ Усяка гіркість, і гнїв, і ярость, і крик, і лайка нехай зникне од вас із усїм лихим.

¹⁶ Тільки ж (те), до чого ми достигли, (єсть) одним правилом жити і те саме думати.

⁸ На останок, браттє, що правдиве, що чесне, що праведне, що чисте, що любе, що хвалебне, коли (в в чому) яка чеснота й коли (є) яка похвала, про се помишляйте.⁹ Чого ви і навчились, і прийняли, й чували, й видали в менї, те чиніть, то Бог миру буде з вами.

¹ Братня любов нехай пробував.

¹³ Суд бо без милосердя тому, хто не зробив милости, і вихваляеть ся милосерде суду (понад суд).

¹⁷ А та премудрость, що звише, найперше чиста, потім мирна, лагідна, покірлива, повна милости і добрих овочів, безсторонна і нелицемірна.

¹¹ Ось, ми звемо блаженними, хто терпів. Про терпіннє Йовове чули ви, і кончину Господню виділи, бо Господь вельми милосерний і благий.

¹⁷ Усїх шануйте; браттівство любіте; Бога лякайтесь; царя честїть.

⁵ Саме так, молодші, коріть ся старшим; усі ж, один одному корячись, смирностю підпережіть ся; бо "Бог гордим противить ся, смирним же дає благодать."

⁷ а в побожності братню любов, а в братній любові любов (для всїх).

¹⁴ Ми знаєм, що перейшли від смерти у життє, бо любимо братів; хто не любить брата, пробуває в смертї.

¹⁸ Дїточки мої, не любім словом, анї язиком, а ділом і правдою.¹⁹ І по сьому пізнаємо, що ми від, правди, і перед Ним втихомирюєм серця наші;

³⁹ Я ж вам глаголю: Не противтесь лихому, а хто вдарить тебе у праву щоку твою, повернись до него й другою.

⁴⁴ Я ж вам глаголю: Любіть ворогів ваших, благословляйте, хто клене вас, робіть добро, хто ненавидить вас, і моліть ся за тих, що обижають вас і гонять вас;

²⁹ І кожен, хто покинув доми, або братів, або сестер, або батька, або матїр, або жінку, або дїтей, або поля, задля імя мого, в сотеро прийме, й життє вічне осягне.

³⁴ Тодї скаже царь тим, що по правицї в него: Прийдіть, благословенні Отця мого, осягніть царство, приготовлене вам од основання сьвіту.

¹⁷ І, як виходив Він у дорогу, прибіг один, і втавши перед Ним на коліна, питав Його: Учителю благий, що робити менї, щоб життє вічне наслїдувати?

²⁷ Тільки ж глаголю вам, слухаючим: Любіть ворогів ваших, добре робіть ненавидникам вашим,²⁸ благословляйте кленучих вас, і моліть ся за обидників ваших.²⁹ Хто бв тебе у щоку, підстав і другу; а хто бере твою свиту, й жупанка не борони.

²⁵ І ось, законник один устав, спокушуючи Його й кажучи: Учителю, що робивши, життє вічне насліджу?

¹⁸ І питав Його один старшина, кажучи: Учителю благий, що робивши життв вічне насліджу.

²⁸ Знаємо ж, що люблячим Бога, усе допомагає до доброго, котрі по постанові

²⁸ покликані;

³⁰ А кого наперед призначив, тих і покликав; а кого прикликав, тих і оправдив, а кого справдив, тих і прославив.

¹⁴ Благословляйте тих, хто гонить вас; благословляйте, а не кленїть.

¹⁷ Нікому злом за зло не оддавайте. Дбайте про добре перед усїма людьми.

¹⁹ Не відомщайте за себе, любі, а давайте місце гнїву (Божому), писано бо: Менї відомщенне, я віддам, глаголе Господь.²⁰ Оце ж, коли голодує ворог твій, нагодуй його; коли жаждує, напій його; се бо роблячи, уголлє огняне згребеш на голову його.²¹ Не давай ся подужати злу, а подужуй зло добром.

¹² і трудимось, працюючи своїми руками; нас лають, а ми благословляємо; нас гонять, ми терпимо;¹³ нас хулять, ми молимось; мов сьміттє сьвіту стали ся ми, ометиця всім аж досі.

³² Бувайте ж один до одного добрі, милосерні, прощаючи один одному, яко ж і Бог у Христї простив вам.

¹⁵ Гледїть, щоб нїхто не оддавав злом за зло, а завсїди про добре дбайте і один для одного, і для всіх.

¹⁴ глаголючи: "Істинно благословляючи благословлю тебе, і намножуючи намножу тебе."

²⁰ Яка бо похвала, коли, согрішаючи й биті в лице, терпите? Тільки коли добре робите, і, страждаючи терпите, то се угодно перед Богом.²¹ На се бо ви покликані, бо і Христос страждав за вас, оставляючи вам приклад, щоб ви йшли слїдом за Його стопами;²² котрий не зробив гріха, анї не знайдено підступу в устах Його;²³ котрий, злословлений, .не злословив, і страждаючи, не грозив, а передав Судячому праведно;

¹⁰ Бог же всякої благодати, покликавший нас до вічньої своєї слави в Христї Ісусї, коли трохи пострадаєте. Він нехай звершить вас, утвердить, укріпить і оснує (непорушне).

¹⁶ Ваші ж очі блаженні, бо бачать, і уші ваші, бо чують.¹⁷ Істино бо глаголю вам: Що многі пророки а праведники бажали бачити, що ви бачите, та й не бачили; й чути, що ви чуєте, та й не чули.

¹⁷ Він же рече до Него: Чого ти звеш мене благим? нїхто не благий, тільки один. Бог. Коли ж бажаєш увійти в життє, держи заповідї.

³⁵ Хто бо хоче душу свою спасти, погубить її; хто ж погубить душу свою задля мене та євангелиї, той спасе її.

⁴⁷ Побачив Ісус Натанаїла, йдучого до Него, й рече про него: Ось справді Ізраїлитянин, що в йому підступу нема.

²⁵ Хто любить душу свою, погубить її; а хто ненавидить душу свою в сьвітї сьому, на вічне життє збереже її.

²⁶ Коли хто думав, що він вірен між вами, не уздаючи язика свого, а обманюючи серце своє, у того марна віра.

¹ Не бувайте многі учителями, браттє моє, знаючи, що більший осуд приймемо.² Багато бо грішимо всі. Коли хто в слові не грішить, се звершений чоловік, сильний обуздати і все тіло.³ Ось бо і коням узди в роти вкладаємо, щоб слухали нас, і все тїло їх повертаємо.⁴ Ось і кораблї, хоч які величезні, і страшенними вітрами носять ся, обертають ся малим стерном, куди воля стерника хоче.⁵ Так само й язик - малий член, а вельми хвалить ся. Ось малий огонь, а які великі речі палить!⁶ язик огонь, сьвіт неправди; так, язик стоїть між членами нашими, сквернячи все тіло, і палючи круг природи, а запалюючись од геєнни.⁷ Всяка бо природа, зьвірей і птиць, гадів і морських (зьвірів) вгамовуєть ся і вгамовано природою чоловічою;⁸ язика ж ніхто з людей не може вгамувати, без упину бо (се) зло, повне отрути смертоносної.⁹ Ним благословляємо Бога і Отця, і ним кленем людей, що постали поподобию Божому.¹⁰ Із тих же уст виходить благословеннє і проклін. Не подобає, браттє моє любе, сьому так бути.

¹ Тим то, відложивши всяку злобу, і всякий підступ і лицемірство і зависть і всяку осуду,

²² котрий не зробив гріха, анї не знайдено підступу в устах Його;

⁵ І в устах їх не знайшов ся підступ; вони бо непорочні перед престолом Божим.

⁹ Блаженні миротворці, бо такі синами Божими звати муть ся.

⁴⁵ щоб вам бути синами Отця вашого, що на небі; Він бо велить сонцю своєму сходити над лихими й над добрими, й посилає дощ на праведних і неправедних.

¹³ І не введи нас у спокусу, а ізбави нас од лукавого. Бо твоє єсть царство й сила, й слава по віки. Амінь.

⁷ Всякого бо часу вбогих маєте з собою, і коли схочете, можете їм добро робити; мене ж не всякого часу маєте.

⁷⁹ щоб засияв сидячим у темряві і тїнї смертній, щоб направити ноги наші на дорогу впокою.

⁹ Рече ж Ісус до них: Спитаю вас: Що годить ся по суботам: добре робити, чи лихе робити? душу спасати, чи погубляти?

³⁵ Нї, любіть ворогів ваших, і добро робіть, і позичайте, нічого від них не сподіваючись; а буде нагорода ваша велика, й будете синами Вишнього; бо Він благий до невдячних і лихих.

¹⁵ Не молю, щоб узяв їх із сьвіта, а щоб зберіг їх од зла.

¹ Справдивши ся ж вірою, маємо мир з Богом через Господа нашого Ісуса Христа,

¹⁹ Бо доброго, що хочу, не роблю, а чого не хочу, лихого, те роблю.

²¹ Оце ж знаходжу закон, що, коли хочу робити добре, передо мною лежить лихе.

⁶ Думаннє бо тілесне - смерть, а думаннє духовне - життє і впокій.

¹⁸ Коли можна, скільки (се) од вас, з усїма людьми майте мир.

¹⁷ Бо царство Боже не їжа і питте, а правда, і впокій, і радощі в Дусі сьвятім.

¹⁹ Тому ж отеє побиваймось.за тим, що для впокою і для збудовання спільного.

²² А овощ духа: любов, радощі, мир, довготерпінне, добрість, милосерде, віра,

¹⁰ Тим же оце, доки час маємо, робімо добро всім, а найбільш товаришам по вірі,

¹⁵ і мир Божий нехай править в серцях ваших, до котрого вас і покликано в одному тїлї, та й будьте вдячні.

¹⁸ добре робити, багатитись ділами добрими, охочими на подаванне бути і подїльчивими,

¹⁴ Дбайте про впокій з усїма і про сьвятість, без чого нїхто не побачить Бога,

¹⁶ Благотворення ж і подїльчивости не забувайте; такими бо жертвами вельми догоджують Богу.

¹⁷ А та премудрость, що звише, найперше чиста, потім мирна, лагідна, покірлива, повна милости і добрих овочів, безсторонна і нелицемірна.¹⁸ Овощ же праведности сїєть ся в упокої тим, хто творить упокій.

¹⁷ Оце ж хто знав, як чинити добро, та й не чинить, тому гріх.

¹¹ Любий, не повертай за лихим, а за добрим. Хто добре робить, (той) від Бога, хто ж лихе робить, (той) не бачив Бога.

³¹ Ми ж знаємо, що грішників Бог не слухав; хто ж побожний та волю Його чинить, того слухав.

¹⁶ Визнавайте один одному гріхи, і моліте ся один за одного, щоб сцїлитись вам. Много бо може молитва праведного ревна.

³ Князі бо не добрим дїлам страх, а лихим. Хочеш же не боятись властї? Добре роби, то й мати меш похвалу від неї.

¹ Дбайте про любов і жадайте духовного, найбільше ж, щоб пророкувати.

¹ Оце ж будьте послїдувателями Божими, як любі дїти,

¹⁰ Блаженні, кого гонять за правду, бо їх царство небесне.¹¹ Блаженні ви, коли вас безчестити муть, та гонити муть, та казати муть на вас усяке лихе слово не по правдї, ради мене.¹² Радуйтесь і веселітесь: бо велика нагорода ваша на небі; так бо гонили й пророків, що бували перше вас.

¹⁸ і водити муть вас перед старших та перед царів за мене, на сьвідкуваннє їм і поганам.¹⁹ Як же видавати муть вас, не дбайте про те, як і що вам казати; бо дасть ся вам того часу, що вам казати.²⁰ Не ви бо промовляти мете, а дух Отця вашого промовляти ме в вас.²¹ Видавати ж ме брат брата на смерть, і батько дитину, і вставати муть діти на родителїв, і вбивати муть їх.²² І ненавидіти муть вас усі за ймя моє; хто ж видержить до кінця, той спасеть ся.

²⁸ І не лякайтесь тих, що вбивають тіло, душі ж не здолїють убити; а лякайтесь більше того, хто зможе погубити і душу й тіло в пеклї.

³¹ Оце же не лякайтесь: ви дорожчі многих горобців.

³⁹ Хто б знайшов душу свою, погубить її; а хто б згубив душу свою задля мене, знайде її.

²⁵ Хто бо хоче спасти душу свою, той погубить її; хто ж погубить душу свою ради мене, знайде її.

²⁹ Озвав ся ж Ісус і рече: Істино глаголю вам: Нема чоловіка, що покинув домівку, або братів, або сестер, або батька, або матір, або жінку, або дїтей, або поля ради мене і євангелиї,

²² Блаженні, коли ненавидіти муть вас люде, й коли проженуть вас, і осоромлять, і викинуть імя ваше, яв зло, задля Сина чоловічого.²³ Радуйтесь того дня і веселїтесь, ось бо нагорода ваша велика на небі; так бо чинили пророкам батьки їх.

⁴ Глаголю ж вам, другам моїм: Не лякайтесь тих, що вбивають тїло, а потім не можуть більш нічого заподїяти.⁵ Я яе покажу вам, кого лякатись: Лякайтесь того, хто, вбивши, власть має вкинути в пекло. Так, глаголю вам, того лякайтесь.

¹ Нехай не трівожить ся серце ваше. Віруйте в Бога і в мене віруйте.

²⁷ Упокій оставляю вам, мій упокій даю вам; не, яко ж сьвіт дає, я даю вам. Нехай не трівожить ся серце ваше, анї лякаєть ся.

¹⁶ я бо покажу йому, скільки мусить він за ймя моє терпіти.

⁹ Рече ж Господь у нічному видінню Павлу: Не бій ся, тільки говори й не мовчи:¹⁰ бо я з тобою, і ніхто не одважить ся тобі нїчого лихого заподіяти; бо в мене багато людей у сьому городі.

¹⁰ Тим любо мені в немочах, докорах, нуждах, гоненнях, тїснотах за Христа, коди бо я немочний, тоді я сильний.

²⁹ Бо вам дано, що до Христа, не тільки в Него вірувати, та задля Него й страждати,

¹² Блажен чоловік, що витерпить спокусу; тим що, будучи вірний, прийме вінець життя, що обіцяв Бог тим, що люблять Його.

¹⁹ Се бо угодно перед Богом, кола хто ради совісти Божої переносить смуток, страждаючи не по правдї.²⁰ Яка бо похвала, коли, согрішаючи й биті в лице, терпите? Тільки коли добре робите, і, страждаючи терпите, то се угодно перед Богом.

⁶ як Сарра слухала Авраама, паном його зовучи, котрої ви стали дїтьми, добре роблячи і не лякаючи ся нїякого страху.

¹³ а радуйтесь, яко ж маєте участь в страданнях Христових, щоб і в одкриттю слави Його радувались і веселились.¹⁴ Коли докоряють вас за імя Христове, - ви блаженні; Дух бо слави й Бога почиває на вас; ними він хулить ся, вами ж прославляєть ся.¹⁵ Тільки ж нїхто з вас нехай не постраждає яко душегубець, або злодій, або лиходій, або як бунтівник;¹⁶ коли ж яко Християнин, то нехай ве соромить ся, а прославляє Бога за сю участь.

¹⁸ і водити муть вас перед старших та перед царів за мене, на сьвідкуваннє їм і поганам.¹⁹ Як же видавати муть вас, не дбайте про те, як і що вам казати; бо дасть ся вам того часу, що вам казати.²⁰ Не ви бо промовляти мете, а дух Отця вашого промовляти ме в вас.

¹⁴ Постановіть же в серцях, ваших наперед, не готовитись відказувати:¹⁵ я бо дам вам уста й премудрість, котрій не здолїють противитись, анї встояти усї противники ваші.

⁸ Тодї Петр, сповнившись Духом сьвятим, рече до них: Князї людські та старші Ізраїлеві!⁹ коли в нас. оце допитують ся про добре дїло (зроблене) недужому чоловікові, чим сей спас ся,¹⁰ то нехай знане буде всїм вам і всьому народові Ізраїлевому, що в імя Ісуса Христа Назорея, котрого ви розняли, котрого Бог воскресив з мертвих; Ним сей стоїть перед вами здоровий.¹¹ Се камінь, зневажений од вас будівничих, що став ся головою угла;¹² і нема нї в кому другому спасення, бо й нема иншого імя під небом, даного людям, щоб ним спасатись нам.

²⁹ Озвав ся ж Петр і апостоли, і рекли: Більше треба коритись Богу нїж людям.³⁰ Бог отцїв наших підняв Ісуса, що Його ви вбили, повісивши на дереві.³¹ Сього підняв Бог правицею своєю в Князя і Спаса; щоб дати покаянне Ізраїлеві і оставленнє гріхів.

³⁹ Рече ж Павел: Я чоловік Жидовин Тарсийський, славного города Киликиї житель; прошу тебе, дозволь менї промовити до народу.

²⁵ Як же говорив він про правду і здержанне, і про суд, що має бути, злякавшись Феликс, озвав ся: Тепер годі, іди; мавши час, по кличу тебе.

⁵ задля надії, що зложена для вас на небесах, про яку ви чували перше в слові правди благовіствування,

²³ коли оце пробуваєте в вірі основані і тверді, і неподвижимі в упованнї благовістя, котре чули проповідуване усьому твориву піднебесному, котрому став я Павел служителем.

²⁷ котрим Бог зводив обявити, яке багацтво слави тайни сієї між поганами, котре всть Христос в вас, надїя слави,

⁶ Слово ваше нехай буде завсїди ласкаве, приправлене сіллю, щоб знали ви, як кожному відказувати.

²⁵ щоб нагідно навчав противних, чи не дасть їм Бог покаяння на зрозумінне правди,²⁶ і виплутають ся з дияволських тенет, що живими вловлені від нього у його волю.

² в надїї вічнього життя, котре обітував Бог, що не обманює, перед вічними часами,

⁶ Христос же, яко Син, в домі Його, котрого дім ми, коли свободу і похвалу надїї аж до кінця твердо держати мем.

¹ Тим же, зоставивши печатки Христового слова, ідїмо до звершення, не кладучи знов основин покаяння од мертвих дїл і віри в Бога,

¹⁸ щоб двома речами незмінними (в котрих не можна обманити Богу) мали кріпке втїшеннє ми, що прибігаємо (до Нього) приняти надїю, що лежить перед нами,¹⁹ котру маємо, яко якор душі, тверду і певну, і входить вона у саму середину за завісою,

³ Благословен Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що, по великій своїй милости, знов породив нас на впованнє живе воскресеннєм Ісус-Христовим із мертвих,⁴ до наслїддя нетлїнного і непорочного, що не зовяне, сховане на небесах про вас,

¹⁷ І коли Отцем зовете Того, що, не вважаючи на лице, судить кожного по ділу, то 80 страхом провожайте час вашого домування,

² дивлячись на чисте життє ваше у страху (Божому).

⁴ а потайний серця чоловік, у нетлїнню лагідного й тихого духа, що перед Богом многоцїнне.

¹¹ Блаженні ви, коли вас безчестити муть, та гонити муть, та казати муть на вас усяке лихе слово не по правдї, ради мене.

¹⁶ На те я й подвизаюсь, щоб мати по всяк час чисту совість перед Богом і людьми.

¹ Правду кажу в Христї, не обманюю, як сьвідкуе менї (й) совість моя Духом сьвятим,

¹² Се бо хвала наша, сьвідченне совісти нашої, що ми в простоті і чистотї Божій, не в мудрости тілесній, а в благодати Божій жили на сьвітї, більше ж у вас.

² а відреклись тайного в безчестю, не ходячи в лукавстві, анї хитруючи словом Божим, а явленнєм правди поручаючи себе всякій совісті чоловічій перед Богом.

⁵ Конець же завітування єсть любов з щирого серця та совісти благої і віри не лицемірної,

¹⁹ маючи віру і добру совість, котру деякі відкинувши, од віри відпали.

³ Дякую Богу, котрому служу від прародителїв чистою совістю, що без перестанку згадую тебе в молитвах моїх ніч і день,

⁸ слово здорове, недокорене, щоб осоромив ся противник, не маючи нїчого казати про нас докірно.

¹⁴ то скілько більше кров Христа, що Духом вічнїм принїс себе непорочного Богу, очистить совість вашу від мертвих діл, щоб служити Богу живому?

¹⁸ Моліте ся за нас: уповаємо бо, що добру совість маємо, у всьому хотячи добре жити.

¹⁵ Така бо воля Божа, щоб ви, роблячи добро, затикали уста невіжи безрозумних людей,

¹⁹ Се бо угодно перед Богом, кола хто ради совісти Божої переносить смуток, страждаючи не по правдї.

¹ Також і жінки, корітесь своїм чоловікам, щоб і ті, що не корять ся слову, життєм жінок без слова була з'єднані,² дивлячись на чисте життє ваше у страху (Божому).

²¹ чого образ хрещеннє (не відложеннє тілесної нечистоти, а совісти доброї обітниця перед Богом), що і нас тепер спасає через воскресеннє Ісуса Христа,

³⁹ І пройшовши трохи далїй, припав лицем своїм, молячись і глаголючи : Отче мій, коли можна, нехай мимо йде від мене чаша ся; тільки ж не як я хочу, а як Ти.

⁴² Знов, удруге відійшовши, молив ся, глаголючи: Отче мій, як не може ся чаша мимо йти від мене, коли не пити му її, нехай станеть ся воля твоя.

¹⁴ Як же він не дав себе вговорити, замовкли ми, кажучи: Нехай буде воля Господня.

²⁰ Яка бо похвала, коли, согрішаючи й биті в лице, терпите? Тільки коли добре робите, і, страждаючи терпите, то се угодно перед Богом.

¹⁴ Тільки ж, коли б і страждали задля правди, блаженні ви; страху яс їх не бійтесь, анї трівожтесь;

¹⁵ Тільки ж нїхто з вас нехай не постраждає яко душегубець, або злодій, або лиходій, або як бунтівник;

¹⁹ Тим то й страждаючі по волі Божій, як вірному Творцеві, нехай передають душі свої, роблячи добре.

¹⁹ Як же сидів він на судищі, прислала до него жінка його кажучи: Нїчого тобі й праведнику сьому; багато бо терпіла я сьогоднї вві снї через него.

²⁴ Бачивши ж Пилат, що нічого не врадить, а ще більш росте буча, взявши води, помив руки перед народом, і каже: Невинен я крові праведника сього; ви побачите.

¹⁴ Ви ні Сьвятого й Праведного відреклись, і просили дарувати вам чоловіка душогубця,

¹⁴ Він же рече: Бог отцїв наших вибрав тебе розуміти волю Його, й видїти Праведника, й чути голос із уст Його.

⁴ обявленого Сина Божого в силї, до Духу сьвятости, через воскресеннє в мертвих), Ісуса Христа, Господа нашого,

²⁵ котрий був переданий за погрішення наші, і воскрес на оправданнє наше.

² через котрого й приступ одержали вірою в благодать сю, в котрій стоїмо і хвалимось упованнєм слави Божої;

⁶ Ще бо Христос, як були ми недужими, в свою пору за нечестивих умер.⁷ Ледви бо за праведника хто вмре; хиба за благого може ще хто й одважитись умерти.⁸ Являв ж свою любов до нас Бог (у тому), що як ще були ми грішниками, Христос за нас умер.

³ Позаяк закон, ослаблений тілом, був безсилен, то Бог, піславши Сина свого в подобі тїла гріховного і ради гріха, осудив гріх у тїлї,

¹¹ Коли ж Дух Того, хто воскресив Ісуса з мертвих домує в вас, то Воскресивший Христа із мертвих оживить і смертні тїла ваші Духом своїм, що домує в вас.

²⁴ Не тому, що ми пануємо над вірою вашою; нї, ми помічники вашої радости, бо ви стоїте вірою.

²¹ Бо Він Того, хто не знав гріха, за нас гріхом зробив, щоб ми були праведностю Божою в Йому.

⁴ Бо хоч і розпято Його від немощі, та живий Він од сили Божої. Бо хоч і ми немочні с Йому, та жити мемо з Ним од сили Божої в вас.

⁴ що віддав себе за гріхи наші, щоб збавити нас від сього віку лукавого, по волї Бога й Отця нашого,

¹³ Христос викупив нас од клятьби закону, ставшись за нас клятьбою, (писано бо: Проклят всяк, хто висить на дереві,)

¹⁶ і примирити з Богом обох ув одному тїлї хрестом, убивши ворогуваннє на ньому;¹⁷ і прийшовши благовістив мир вам, далеким і близьким,¹⁸ тим що через Його маємо приступ обоє в одному Дусї до Отця.

²¹ І вас, що були колись відчуженими і ворогували думкою у лукавих ділах, тепер же примирив²² у тїлї плоти Його смертю, щоб поставити вас сьвятими и непорочними й неповинними перед собою,

¹⁴ котрий оддав себе самого за нас, щоб ізбавити нас од усякого беззаконня і очистити собі людей вибраних, ревнителів добрих дїл.

²⁶ (а то б треба було Йому много раз страдати від настання сьвіту) а нинї раз у концї віків явив ся на знївеченнє гріха жертвою своєю.

²⁸ так і Христос, один раз принесений, щоб понести гріхи многих, удруге без гріха явить ся ждучим Його на спасенне.

⁶ Осудили ви, убили праведного; він не противив ся вам.

²¹ На се бо ви покликані, бо і Христос страждав за вас, оставляючи вам приклад, щоб ви йшли слїдом за Його стопами;²² котрий не зробив гріха, анї не знайдено підступу в устах Його;²³ котрий, злословлений, .не злословив, і страждаючи, не грозив, а передав Судячому праведно;²⁴ котрий гріхи наші сам піднїс на тїлї своїм на дереві, щоб ми, для гріхів умерши, правдою жили; котрого "ранами сцїлились".

¹ Тим же то, коли Христос страждав за нас тїлом, то й ви тією самою думкою оружіть ся; хто бо страждає тїлом, перестає грішити,

⁶ На се бо і мертвим проповідувано благовістє, щоб приняли суд по чоловіку тїлом, і жили по Бозї духом.

⁹ Коли визнаєм гріхи наші, то Він вірний і праведний, щоб простив нам гріхи, і очистив нас од всякої неправди.

¹¹ дознаючись, якого або котрого часу являв у них Дух Христов, поперед сьвідкуючи про Христові страстї і про славу, що після них;¹² котрим відкрито, що не самим собі, а нам служили вони (тим), що нині звістили вам ті, котрі благовіствували вам Духом сьвятим, посланим із неба, (і) на що бажають ангели дивитись.

¹⁰ І впав я до ніг його, поклонитись йому; і рече менї: Нї, глянь, я слуга-товариш твій і батьків твоїх, що мають сьвідченнє Ісусове. Богу кланяй ся; сьвідченнє бо Ісусове - дух пророцтва.

⁷ І коли скінчить ся тисяч років, буде випущений сатана з темниці своєї,

¹⁴ вузкі бо ті двері, й тїсна та дорога, що веде до життя, і мало таких, що їх знаходять.

³⁷ Як же днї Ноеві, так буде й прихід Сина чоловічого.³⁸ Бо, як буди за днїв перед потопом, що їли, й пили, женились, і віддавались, аж до дня, коли увійшов Ной у ковчег,³⁹ та й не знали, аж прийшла повідь і позносила всіх; так буде й прихід Сина чоловічого.

³² Не лякай ся, мале стадо: бо вподобалось Отцеві вашому дати вам царство.

²⁴ Силкуйтесь увійти тісними ворітьми; бо многі, глаголю вам, шукати муть увійти, та й не здолїють.²⁵ І, як устане господар та зачинить двері, а ви зачнете, стоячи знадвору, стукати в двері, говорячи: Господи, Господи, відчини нам, то озвавшись, скаже вам: Не знаю вас, звідкіля ви;

²⁶ І як сталось за днїв Ноя, так буде й за днїв Сива чоловічого.²⁷ Їли, нили, женились, оддавались, аж до дня, як увійшов Ной у ковчег, і настав потоп, та й вигубив усіх.²⁸ Так само, як сталось і за Лота; їли, пили, торгували, продавали, насаджували, будували,²⁹ которого ж дня вийшов Лот із Содома, линуло огнем та сіркою з неба та й вигубило всіх.³⁰ Так же буде й в день, котрого Син чоловічий відкриєть ся.

⁴ Або богацтвом благости Його та вдержливости та довготерпіння погорджуеш? не знаєш, що благость Божа до покаяння тебе веде ?⁵ По жорстокости ж твоїй і непокаянному серцю збираєш собі гнів на день гніву і відкриття праведного суду Бога,

²² Коли ж, хотячи Бог показати гнїв свій, і явити силу свою, щадив у великому довготерпінню посуди гнїва, наготовлені на погибель,

¹⁵ Бо ми пахощі Христові Богу в і тих, що спасають ся, і в тих, що погибають:¹⁶ одним ми пахощі смерти на смерть, а другим пахощі життя на акитте; та кого на се вистачить?

²⁶ щоб осьвятити її, очистивши купіллю води у слові,

⁷ Вірою, звістку прийнявши Ной про те, чого ніколи не видано, в страсї (Божому) збудовав ковчег на спасенне дому свого, котрим осудив сьвіт, і став ся наслїдником праведности, по вірі.

⁵ і коли первого сьвіта не пощадив, а самовосьмого Ноя, проповідника правди, охоронив, повідь на сьвіт нечестивих допустивши;

¹⁵ а довготерпіннє Господа нашого за спасеннє вважайте; яко ж і любий наш брат Павел по даній йому премудрості писав вам,

¹⁹ Ійдїть же навчайте всї народи, хрестячи їх в імя Отця, і Сина, й сьвятого Духа,

¹⁶ Хто вірувати ме та охрестить ся, спасеть ся; а хто не вірувати ме, осудить ся.

³⁸ Петр же рече до них: Покайтесь, і нехай охрестить ся кожен з вас в імя Ісуса Христа на оставленнє гріхів, і приймете дар сьвятого Духа.

³⁶ Верстаючи ж дорогу, прибули до води; й каже євнух: Ось вода; що боронить менї охреститись?

³³ І, взявши їх тієї ж нічної години, пообмивав рани, та й охрестив ся сам і всї його зараз.

¹⁶ А тепер чого гаєш ся? уставши охрестись, та обмий гріхи твої, призвавши імя Господнє.

¹⁴ Тільки ж царювала смерть од Адама аж до Мойсея і над тими, хто не згрішив по подобинї переступу Адамового, котрий єсть образ будучого.

³ Хиба не знаєте, що скільки нас у Христа Ісуса охрестилось, у смерть Його охрестились?⁴ Бо погреблись ми з Ним через хрещеннє у смерть, щоб, як Христос устав із мертвих славою Отця, так і ми в обновленню життя ходили.⁵ Коли бо ми з'єднані (з Ним) подобиєм смерти Його, то й (подобиєм) воскресення будемо,⁶ знаючи, що давнього нашого чоловіка з Ним розпято, щоб зникло тїло гріховне, щоб не служити нам більш гріху.

⁹ щоб, коли визнавати меш устами твоїми Господа Ісуса, і вірувати меш в серцї твоїм, що Бог Його підняв з мертвих, ти спас ся.¹⁰ Серцем бо віруєть ся на праведність, устами ж визнаеть ся на спасенне.

⁶ Се ж, браттє, приложив я до себе та Аполоса задля вас, щоб ви з нас навчились не думати більш того, шо написано, щоб один перед одним не неслись гордо проти другого.

¹³ Бо одним Дихом усї ми в одно тїло хрестились, чи то Жиди, чи Греки, чи невільники, чи вільні, і всі одним Духом напоєнї.

¹ Мавши оце сї обітування, любі (мої), очищуймо себе від усякої нечистї тїла і духа, звершуючи сьвятість у страсї Божому.

²⁷ Скільки бо вас у Христа хрестилось, у Христа одягли ся.

¹² погрібшись із Ним крещеннєм, і в котрому і встали вірою в силу Бога, котрий воскресив Його з мертвих.

¹² Борись доброю боротьбою віри, держись вічнього життя, до котрого й покликано тебе, й визнав вся добре визнаннє перед многими сьвідками.

⁵ не з дїл праведних, що ми робили, а по своїй милости спас нас купеллю новорождення і обновлення Духа сьвятого,⁶ котрого вилив на нас щедро через Ісуса Христа, Спасителя вашого,⁷ щоб оправдавшись благодаттю Його, зробились ми наслїдниками по надії життя вічнього.

²⁴ Не в рукотворену бо сьвятиню ввійшов Христос, зроблену взором правдивої, а в саме небо, щоб нинї являтись лицю Божому за нас,

¹⁹ подумавши, що і з мертвих силен Бог воскресити; тим і прийняв його в образі (воскресення).

³ Благословен Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що, по великій своїй милости, знов породив нас на впованнє живе воскресеннєм Ісус-Христовим із мертвих,

⁴⁴ Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правицї в мене, доки положу ворогів Твоїх підніжком ніг твоїх?

³⁶ Сам бо Давид промовив Духом сьвятим: "Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правиці в мене, доки положу вороги твої підніжком ніг твоїх."

¹⁹ Господь же, після того, як промовив до них, вознїс ся на небо, й сїв по правиці в Бога.

⁴² А сам Давид говорить у книзї псальм: Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правиці в мене,

¹¹ котрі й сказали: Мужі Галилейські, чого стоїте, дивлячись на небо? Сей Ісус, узятий од вас на небо, так прийде, як видїли ви Його, сходячого на небо.

³⁴ Бо Давид не зійшов на небеса; глаголе ж сам: Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правицї в мене,³⁵ доки положу ворогів Твоїх підніжком ніг Твоїх.³⁶ Твердо ж нехай знав ввесь дім Ізраїлїв, що Господом і Христом зробив Його Бог, сього Ісуса, котрого ви розпяли.

²¹ котрого мусїло небо прийняти аж до часу новонастання всього, що глаголав Бог устами всїх сьвятих своїх пророків од віку.

³⁴ Хто ж се, що осуджує? (Та ж) Христое умер, ба й воскрес; Він і по правиці в Отця, Він і заступаєть ся за нас!

³⁸ Упевнив ся бо я, що ні смерть, нї життє, нї ангели, ні князівства, нї сили, нї теперішнє, нї будуче,

²⁴ Тоді (прийде) конець, як передасть царство Богу й Отцеві, як зруйнує всяке старшинуваннє і всяку власть і силу.

²⁰ котру вдіяв у Христї, воскресивши Його з мертвих і посадивши по правиці в себе на небесах,²¹ вище всякого начальства, і власти, і сили, і панування, і всякого імени, названого не тільки в сьому віку, та й у будучому,

¹ Коли ж оце воскресли ви з Христом, то гірнього шукайте, де Христос сидить по правиці в Бога.

³ Сей, будучи сяєвом слави і обра-аом особи Його, і двигаючи все словом сили своєї, зробивши собою очищеннє гріхів наших, осївсь по правицї величчя на вишинах,

¹³ Кому ж із ангелів сказав коли: Сиди по правиці в мене, доки положу ворогів Твоїх підніжком ніг Твоїх?

²⁰ куди предтеча про нас увійшов Ісус, по чину Мелхиседековому, ставшись Архиєреєм по вік.

¹ Голова ж сказаного - Такого маємо Архиєрея, що сїв по правиції престола величчя на небесах,

¹² Він же, принісши одну жертву за гріхи, сїв на завсїди по правиці Бога,

² дивлячись на Ісуса, починателя і звершителя віри, котрий замість радости, яка була перед Ним, витерпів хрест, не дбаючи про сором, і сїв по правицї престола Божого.