1 Peter 5 Cross References - UkrainianNT

¹ Старших між вами молю, яко товариш-старший і сьвідок страдання Христового, і спільник слави, що має відкритись:² пасїте стадо Боже, що у вас, доглядаючи не по неволї, анї для поганої користі, а з доброго серця;³ анї пануйте над народом, а взором будьте стада;⁴ і як явить ся Пастир-Начальник, приймете невянучий слави вінець.⁵ Саме так, молодші, коріть ся старшим; усі ж, один одному корячись, смирностю підпережіть ся; бо "Бог гордим противить ся, смирним же дає благодать."⁶ Смиріть ся ж під сильну руку Божу, щоб піднїс вас угору свого часу;⁷ всяку журбу вашу скинувши на Него, бо Він стараєть ся про вас.⁸ Тверезїть ся, пильнуйте, бо противник ваш, диявол, як лев рикаючий, ходить, шукаючи кого пожерти;⁹ проти него вставайте тверді вірою, знаючи, що такі страждання доводять ся і братівству вашому в сьвітї.¹⁰ Бог же всякої благодати, покликавший нас до вічньої своєї слави в Христї Ісусї, коли трохи пострадаєте. Він нехай звершить вас, утвердить, укріпить і оснує (непорушне).¹¹ Йому слава і держава по вічні віки. Амінь.¹² Через Сильвана, вірного вам брата, як думаю, коротко написав, наповідаючи і сьвідкуючи, що се правдива благодать Божа, в котрій стоїте.¹³ Витає вас вибрана з вами (церков) в Вавилонї, і Марк, син мій.¹⁴ Витайте один одного у цїлуванню любови. Впокій вам усїм, що в Христі Ісусї. Амінь.

⁴⁸ Ви ж сьвідки сього.

²⁶ Як же прийде Утїшитель, що я пішлю вам од Отця, Дух правди що від Отця виходить, Той сьвідкувати ме про мене.²⁷ І ви ж сьвідкувати мете: бо від почину ви зо мною.

⁸ А приймете силу, як зійде сьвятий Дух на вас; і будете менї сьвідками в Єрусалимі й у всїй Юдеї і Самариї, і до краю землї.

²² почавши від хрещення Йоанового до дня, як Його взято від нас, був один із сїх укупі з нами сьвідком воскресення Його.

³² Сього Ісуса воскресив Бог; Йому всї ми сьвідки.

¹⁵ а Князя життя убили, котрого Бог воскресив з мертвих; Йому ми сьвідки.

³⁰ Бог отцїв наших підняв Ісуса, що Його ви вбили, повісивши на дереві.³¹ Сього підняв Бог правицею своєю в Князя і Спаса; щоб дати покаянне Ізраїлеві і оставленнє гріхів.³² І сьвідки Його в словах сих ми й Дух сьвятий, котрого дав Бог тим,, хто корить ся Йому.

³⁹ І ми сьвідки всього, що Він розбив і в землї Жидівській, і в Єрусалимі; котрого убили й повісили на дереві.⁴⁰ Сього, воскресив Бог третього дня, і дав Йому статись явним⁴¹ не всьому народові, а сьвідкам наперед вибраним від Бога, - нам, що їли й пили з Ним по воскресенню Його з мертвих.

³⁰ Що й зробили, піславши до старших через руки Варнави та Савла.

²³ Рукоположивши ж їм пресвитерів по церквах і помолившись з постом, передали їх Господеві, в котрого увірували.

⁴ Прийшовши ж у Єрусалим, прийняті були від церкви і апостолів і старших, і сповістили про все, що Бог з ними зробив.

⁶ І зібрались апостоли та старші вглянути в сю річ.

²² Зводили тодї апостоли і старші і вся церква вибраних мужів з між себе післати в Антиохию з Павлом та Варнавою: Юду, названого Варсавою, та Силу, мужів-проводирів мізк братами,²³ написавши через руки їх так: Апостоли та старші і брати - братам з поган, що в Антиохиї, і Сириї і Киликиї, радуйте ся.

¹⁷ З Милета ж, піславши в Єфес, прикликав старших церковних.

²⁸ Тим достерегайте себе і все стадо, в котрому вас Дух сьвятий настановив єпископами, щоб пасти церкву Божу, котру придбав кровю своєю.

¹⁸ Назавтра прийшов Павел до Якова, прийшли ж і всі старші.

¹⁷ коли ж дїти, то й насдїдники, наслїдники Божі, а спільні наслїдники Христові, коли тільки з Ним страждемо, щоб з Ним і прославитись.¹⁸ Думаю бо, що муки теперішнього часу недостойні слави, що має явитись в нас.

¹ Знаємо бо, як земний будинок тїла нашого розпадеть ся, ми будівлю від Бога маємо, будинок нерукотворний, вічний на небесах.

⁸ Маймо ж духа й волїймо лучче бути далеко від тїла, а домувати у Господа.

¹⁹ Знаю бо, що се обернеть ся на моє спасенне вашою молитвою і поміччю Духа Ісус-Христового,

²¹ Бо життє менї Христос, а смерть надбанне.²² Коли ж жити менї тілом, се минї овощ дїла, то що й вибрати, не знаю.²³ Тісно бо менї від обох, маючи бажаннє розвязатись (із тілом), та з Христом бути; багато бо воно лучче.

³ Умерли бо ви, і життє ваше поховане з Христом у Бозї.⁴ Коли ж Христос, життє ваше, явить ся, тодї і ви з Ним явитесь у славі.

¹ Старого не докоряй, а умоляй, як батька, молодших, як братів,

¹⁹ На пресвитера обвинувачення не приймай, хиба при двох або трьох сьвідках.

⁸ На останок готовить ся менї вінець правди, котрий оддасть менї Господь того дня, праведний суддя, і не тілько менї, та і всїм, хто полюбив явленнє Його.

⁵ На те зоставив я тебе в Критї, щоб остальне довів до ладу і настановив до всїх городах пресвитерів, як я тобі повелїв.

⁹ та ради дюбови лучче благаю, бувши таким, як Павел, старець, тепер же і вязник Ісуса Христа;

³ Благословен Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що, по великій своїй милости, знов породив нас на впованнє живе воскресеннєм Ісус-Христовим із мертвих,⁴ до наслїддя нетлїнного і непорочного, що не зовяне, сховане на небесах про вас,⁵ котрі силою Божою стережені пробуваєте через віру, на спасенне, готове явитись останнього часу.

⁷ щоб випробувана віра ваша, геть дорожча золота пропадущого, хоч і огнем випробуваного, знайшлась на похвалу і честь і славу в одкриттю Ісус-Христовому.

¹² котрим відкрито, що не самим собі, а нам служили вони (тим), що нині звістили вам ті, котрі благовіствували вам Духом сьвятим, посланим із неба, (і) на що бажають ангели дивитись.

⁴ і як явить ся Пастир-Начальник, приймете невянучий слави вінець.

² Любі, ми тепер дїти Божі; та ще не явилось, що ми будемо; знаємо ж, що, коди явить ся, подібні Йому будемо, бо побачимо Його, яко ж єсть.

¹ Старець - вибраній панї і дїтям її, котрих я істино люблю (і не я тільки, а також усї, що пізнали правду),² задля правди, що пробував в нас, із нами буде по вік:³ Нехай буде з вами благодать, милость, впокій від Бога Отця, і від Господа Ісуса Христа, Сина Отцївського, в правдї і любові.⁴ Вельми я зрадував ся, що знайшов дїтей твоїх, ходячих в правдї, яко ж заповідь прийняли ми від Отця.⁵ І тепер прошу тебе, панї, не яко нову заповідь пишу тобі, а котру мали ми від почину, щоб любили один одного.⁶ І се любов, щоб ми ходили по заповідям Його. Се заповідь, яко ж ви чули від почину, щоб у нїй ходили.⁷ Бо многі зводителї увійшли у сьвіт, котрі не визнають Ісуса Христа, що прийшов у тїлї; а такий зводитель і антихрист.⁸ Глядїть на себе, щоб не згубити нам, що заробили, а щоб нагороду повну прийняли.⁹ Кожен, хто переступає, а не пробуває в науці Христовій, не має Бога; хто пробуває в науці Христовій, сей має і Отця і Сина.¹⁰ Коли хто приходить до вас, і сієї науки не приносить, не приймайте того у хату, і не витайте його;¹¹ хто бо його витає, бере участь в дїлах його лихих.¹² Маючи много вам писати, не схотів на папері і чорнилом, а надїюсь прийти до вас, і устами з вами говорити, щоб благодать ваша була повна.¹³ Витають тебе дїти сестри твоєї вибраної. Амінь.

¹ Старець - Гайові любому, котрого люблю істино.² Любий, молю ся, щоб у всьому добре тобі вело ся, і ти здоров був, яко ж добре ведеть ся душі твоїй.³ Вельми бо зрадів я, коли прийшли брати, і сьвідкували про твою правду, яко ж ти в правдї ходиш.⁴ Більшої радости над сю не маю, щоб чути, що дїти мої в правдї ходять.⁵ Любий, ти вірно робиш, коли що робиш для братів і для постороннїх,⁶ котрі сьвідкували про твою любов перед церквою; добре ти зробиш, одпровадивши їх достойно перед Богом.⁷ Вони бо ради імени Його вийшли, нїчого не прийнявши від поган;⁸ тим то мусимо приймати таких, щоб бути помічниками правдї.⁹ Писав я церкві; тільки Диотреф, що побиваєть ся за старшуваннєм, не приймає нас.¹⁰ Тим, коли прийду, згадаю про його діла, що робить, докоряючи нас лихими словами; і не доволен тим, нї сам не приймає братів, і боронить тим, що хочуть, і з церкви виганяє.¹¹ Любий, не повертай за лихим, а за добрим. Хто добре робить, (той) від Бога, хто ж лихе робить, (той) не бачив Бога.¹² Про Димитрия сьвідковано од усїх, і від самої правди; і ми також сьвідкуємо, а знаєте, що сьвідченнє наше правдиве.¹³ Багацько мав я писати, тільки не хочу чернилом та пером тобі писати;¹⁴ надію ся ж незабаром бачити тебе, то й устно поговоримо.¹⁵ Впокій тобі. Витають тебе друга. Витай другів по імени.

⁹ Я Йоан, і брат вам, і спільник у горю і в царстві і в терпінню Ісуса Христа, був на острові, званім Патмос, за слово Боже, і за сьвідкуваннє Ісуса Христа.

³² Не лякай ся, мале стадо: бо вподобалось Отцеві вашому дати вам царство.

¹⁵ Як же обідали, рече Ісус Симонові Петру: Симоне Ионин, чи любиш мене більш, нїж сі: Каже Йому: Так, Господи; Ти знаєш, що я люблю Тебе. Рече йому: Паси ягнята мої.¹⁶ Рече йому знов удруге: Симоне Йонин, чи любиш мене? Каже Йому: Так, Господи, Ти знаєш, що я люблю Тебе. Рече йому: Паси вівці мої.¹⁷ Рече йому втрете: Симоне Йонин, чи любиш мене? Засмутив ся Петр, що сказав йому втрете: Чи любиш мене? й каже Йому: Господи, Ти все знаєш; Ти знаєш, що люблю Тебе. Рече йому Ісус: Паси вівці мої.

²⁶ Тим я сьвідкую вам сьогодні, що чистий я від крові всіх.²⁷ Бо я не вхилявсь обявляти вам усяку волю Божу.²⁸ Тим достерегайте себе і все стадо, в котрому вас Дух сьвятий настановив єпископами, щоб пасти церкву Божу, котру придбав кровю своєю.

³³ Срібла або золота або одежі, - нічого не жадав я.³⁴ Сами ж знаєте, що потребинам моїм і тим, хто бував зо мною, служили оці руки мої.

¹³ Озвав ся ж Павел: Що робите, плачучи та рвучи мені серце? я бо не то звязаним бути готов, а й умерти в Єрусалимі за ймя Господа Ісуса.

¹⁵ От же, що до мене, готов я й вам, що в Римі, благовіствувати.

⁷ Хто воїнствує коли своїми доходами? хто садить виноградник, та й овощу його не їсть? або хто пасе стадо, та й молока з стада не їсть?

¹⁶ Коли бо благовіствую, нема мені слави, примус бо на менї лежить, і горе мені, коли не благовіствую!¹⁷ Коли бо роблю се охотою, маю нагороду; коли ж проти волї, то роблю службу, звірену менї.

¹⁴ Ось утрете готов я прийти до вас, і не буду важким вам, бо не шукаю вашого, а вас, бо не дітям треба для родителїв скарбувати, а родителям для дітей¹⁵ Менї ж найлюбіш буде втрачуватись і втрачувати себе за душі ваші; хоч вельми вас люблячи, я менше люблений вами

³ не пяницею, не до бійки, йе до здирства, а тихим, несварливим, не сріблолюбцем,

⁸ Дияконам так само (треба бути) чесним, не двоязичним, щоб не вживали багато вина, не здирствовали,

⁷ Треба бо єпископу без пороку бути, яко Божому доморядннкояі, щоб не собі годив, не був гнївливий, не пяниця, не сварливий, не жадний поганого надбання,

¹¹ їм треба роти позатуляти; вони всі доми розвертають, навчаючи чого не треба, ради скверного надбання.

¹⁴ котрий оддав себе самого за нас, щоб ізбавити нас од усякого беззаконня і очистити собі людей вибраних, ревнителів добрих дїл.

¹ Нагадуй їм, щоб начальства і власти слухали і корились, і до всякого доброго діла були готові,

¹⁴ та без твоєї волї не хотів я нічого зробити, щоб не мов по неволі добро твоє було, а по волї.

¹⁵ наглядаючи, щоб хто не відпав од благодатй Божої, щоб який гіркий корінь, угору виросши, не зашкодив вам, і тим не опоганились многі;

³ і в зажерливості придуманими словами вас підходити муть, для котрих суд з давнього часу не гаїть ся, і погибіль їх не дрімає.

¹² товару: золота, і срібла, і каміння дорогого, і перед, і виссону, і ба-гряницї, і шовку, і кармазину, і всякого дерева пахучого, і всякого посуду з кости слоневої, і всякого посуду з дерева дорогого, і з мідї, і з желїза, і з мрамора;¹³ і цинамону, і пахощів, і мира, і ладану, і вина, і оливи, і муки, і пшениці, і скоту, і овець, і коней, і возів, і тіл, і душ людських.

²⁵ Ісус же, покликавши їх, рече: ви знаєте, що в поган князї панують над ними, й великі управляють ними.²⁶ Не так же буде в вас: нї, хто хоче бути великим між вами, нехай буде вам слугою;

⁸ Ви ж не зовіть ся учителями, один бо ваш учитель - Христос; усї ж ви брати.⁹ І отця не звіть собі на землї, один бо Отець у вас, що на небі.¹⁰ І не звіть ся наставниками, один бо в вас наставник - Христос.

⁴² Ісус же, покликавши їх, рече їм: Ви знаєте, що котрі, здаєть ся, князюють над поганами, панують над ними, й великі їх управляють ними.⁴³ Не так же буде в вас; нї, хто хоче стати ся великим між вами, нехай буде слугою вам;⁴⁴ і хто хоче між вами стати ся першим, нехай буде усїм рабом.⁴⁵ Бо й Син чоловічий не прийшов, щоб служено Йому, а служити й дати душу свою викуп за многих.

²⁴ Постало і змаганнє між ними, хто з них здаєть ся бути більшим.²⁵ Він же рече їм: Царі в поган панують над ними, й ті що власть над ними мають, добродїяки звуть ся.²⁶ Ви ж не так: тільки ж найбільший між вами нехай буде як найменший, і хто старший - як слуга.²⁷ Хто бо більший: хто за столом, чи хто послугує? хиба не хто за столом? я ж між вами, як слуга.

⁵ Хто ж Павел і хто Аполос? Та же ж вони тільки слуги, через котрих ви увірували, і як кому дав Господь.

⁹ Бо ми Божі помічники, ви Боже поле, Божа будівля.

¹¹ Однако ж нї чоловік без жінки, нї жінка без чоловіка, в Господї.

²⁴ Не тому, що ми пануємо над вірою вашою; нї, ми помічники вашої радости, бо ви стоїте вірою.

⁵ Бо ми не себе самих проповідуємо, а Христа Ісуса Господа, себе ж самих слугами вашими Ісуса ради.

¹⁷ Приподоблюйтссь до мене, браттє, і вважайте, хто так ходить, яко ж маєте за взір нас.

⁹ Чого ви і навчились, і прийняли, й чували, й видали в менї, те чиніть, то Бог миру буде з вами.

⁵ Бо благовістє наше не було до вас у слові тілько, а і в силї, і в Дусі сьвятому, і в великій певнотї, яко ж і знаєте, які ми були між вами задля вас.⁶ І ви стали послїдувателями нашими і Господнїми, прийнявши слово в великому горю з радощами Духа сьвятого,

⁹ не тим що не маємо власти, а щоб себе за взір дати вам, щоб уподобати ся нам.

¹² Ніхто ж нехай молодістю твоєю не гордує; а будь взором для вірних, у слові, у життю, у любові, у дусі, у чистоті.

⁷ У всьому ж сам себе подаючи за взір добрих діл, у науці цїлость, поважність,

⁹ Ви ж - рід вибраний, царске Сьвященьство, нарід сьвятий, люде прибрані, щоб звіщали чесноти Покликавшого вас із темряви у дивне своє сьвітло;

⁹ Писав я церкві; тільки Диотреф, що побиваєть ся за старшуваннєм, не приймає нас.¹⁰ Тим, коли прийду, згадаю про його діла, що робить, докоряючи нас лихими словами; і не доволен тим, нї сам не приймає братів, і боронить тим, що хочуть, і з церкви виганяє.

³¹ Як же прийде Син чоловічий у славі своїй, і всї сьвяті ангели з ним, тодї сяде він на престолї слави своєї;³² і зберуть ся перед него всї народи; й відлучить він їх одних од других, як пастух одлучує овець од козлів;³³ і поставить овець по правицї в себе, а козлів по лївицї.³⁴ Тодї скаже царь тим, що по правицї в него: Прийдіть, благословенні Отця мого, осягніть царство, приготовлене вам од основання сьвіту.³⁵ Бо я голодував, а ви дали менї їсти; жаждував, і напоїли мене; був чуженицею, і прийняли мене;³⁶ нагий, і з'одягли мене; недугував, і одвідали мене; був у темниці, і прийшли до мене.³⁷ Озвуть ся тодї до него праведні, кажучи: Господи, коли ми бачили тебе голодного, та й накормили? або і жадного, та й напоїли?³⁸ Коли ж бачили тебе чуженицею, та й прийняли? або нагим, та й з'одягли?³⁹ Коли ж бачили тебе недужим або в темницї, та й прийшли до тебе?⁴⁰ І озвавшись цар, промовить до них: Істино глаголю вам; Скільки раз ви чинили се одному з сих братів моїх найменших, менї чинили.⁴¹ Тодї скаже він і до тих, що по лївицї: Ідїть од мене, прокляті, ув огонь вічний, приготовлений дияволові та ангелам його:⁴² бо я голодував, і не дали ви менї їсти; жаждував, і не напоїли мене;⁴³ був чуженицею, і не прийняли мене; нагим, і не з'одягли мене; недужим і в темницї, і не одвідали мене.⁴⁴ Тодї озвуть ся до него й сї, кажучи: Господи, коли ми бачили тебе голодного, або жадного, або чуженицею, або нагого, або недужого, або в темницї, та й не послужили тобі?⁴⁵ Озветь ся тодї до них і промовить, глаголючи: Істино глаголю вам: Скільки раз не чинили ви сього одному з сих найменших, і менї не чинили.⁴⁶ І пійдуть сї на вічні муки, а праведні на життє вічне.

¹¹ Я пастир добрий: пастир добрий душу свою кладе за вівцї.

²⁵ Кожен же, хто бореть ся, від усього вдержуєть ся. Ті ж, щоб тлїнний вінець прийняти, а ми нетлїнний.

⁷ а вам горюючим, одраду з нами в одкриттю Господа Ісуса з неба з ангелами сили,⁸ в огні поломяному даючи відомщеннє тим, що не знають Бога і не корять ся благовістю Господа нашого Ісуса Христа.⁹ Вони приймуть муку, погибель вічну від лиця Господнього і від слави потуги Його,¹⁰ як прийде прославити ся у сьвятих своїх і дивним бути у всїх віруючих (бо ввірувано сьвідкуванню нашому між вами) в той день.

²⁰ Бог же впокою, що підняв з мертвих великого Пастиря вівцям через кров завіту вічнього, Господа нашого Ісуса Христа,

¹² Блажен чоловік, що витерпить спокусу; тим що, будучи вірний, прийме вінець життя, що обіцяв Бог тим, що люблять Його.

⁴ до наслїддя нетлїнного і непорочного, що не зовяне, сховане на небесах про вас,

²⁵ Були бо ви, як вївцї блукаючі; тільки ж вернулись нинї до Пастиря і Владики душ ваших.

² пасїте стадо Боже, що у вас, доглядаючи не по неволї, анї для поганої користі, а з доброго серця;

⁷ Ось, ійде з хмарами, й побачить Його всяке око, і ті, що Його прокололи; і заголосять перед Ним усї роди землї. Так, амінь.

¹⁰ Нїчого не бій ся, що маєш терпіти. Ось, диявол вкидати ме декотрих із вас у темницю, щоб спокусити вас; і мати мете горе десять день. Будь вірний аж до смерти, і дам тобі вінець життя.

¹¹ Ось, ійду скоро; держи, що маєш, щоб нїхто не взяв вінця твого.

¹¹ І бачив я престол великий білий, і Сидячого на ньому, від котрого лиця$$

¹¹ земля і небо, і місця не знайдено їм.¹² Також бачив я мертвих, малих і великих, що стояли перед Богом, і розгорнуто книги; ще иншу книгу розгорнуто, то єсть життя; і суджено мертвих з того, що написано в книгах, по ділам їх.

¹⁰ Братньою любовю (бувайте) один до одного ніжні; честю один одного більшим робіть;

¹⁴ Нї, одягнїть ся Господом нашим Ісусом Христом, і не догодовуйте тїлу в похотї.

²¹ корючись один одному в страху Божім.

³ Нїчого (не роблячи) перекором або з марної слави; а смирним розумом один одного вважаючи більшим себе.

¹² Одягніть ся ж оце, яко вибрані Божі, сьвяті і любі, в милость милосердя,$$

¹² смирність, тихість і довготерпіннє,

¹⁷ Слухайте наставників ваших і коріть ся (їм); вони бо пильнують душ ваших, яко мають перелік оддати; щоб з радістю се робили, а не зітхаючи; не користь бо вам се.

⁶ Більшу ж дає благодать; тим же і глаголе: "Господь гордим противить ся, смиренним же дає благодать."

³ Ваша окраса нехай не буде зовнїшне заплїтаннє волосся і убираннє в золото, або з'одяганнє в одежу;⁴ а потайний серця чоловік, у нетлїнню лагідного й тихого духа, що перед Богом многоцїнне.

¹ Тим же то, коли Христос страждав за нас тїлом, то й ви тією самою думкою оружіть ся; хто бо страждає тїлом, перестає грішити,

⁵ котрі дадуть одвіт Тому, що готов судити живих і мертвих.

¹² Хто ж нести меть ся вгору, принизить ся, а хто принизить ся, пійде вгору.

⁵² поскидав потужних з престолів, і підняв угору смиренних;

¹¹ Бо кожен, хто нести меть ся вгору, принизить ся, хто ж принизуєть ся, пійде вгору.

¹⁴ Глаголю вам: пійшов сей до дому свого оправданий більш, нїж той; бо кожен, хто несеть ся вгору, принизить ся; хто ж принижуєть ся, пійде вгору.

⁶ Ще бо Христос, як були ми недужими, в свою пору за нечестивих умер.

²² Чи нам же роздражати Господа? хиба ми дужчі Його?

⁶ що дав себе на викуп за всїх: сьвідкуваннє временами своїми.

³ явив же часу свого слово своє проповіданнєм, котре менї доручено по повелінню Спасителя нашого Бога.

⁹ Нехай же хвалить ся брат смиренний висотою своєю,¹⁰ а багатий смиреннєм своїм; бо він, як травяний цьвіт, перейде.

¹⁰ Смирітесь перед Господом, то в підійме вас.

¹⁰ За взір тяжкої муки і довгого терпіння прийміть, браттє моє, пророків, що глаголали імям Господнїм.

²⁵ Тим глаголю вам: Не журіть ся життєм вашим, що вам їсти або пити; анї тїлом вашим, чим зодягти ся. Чи душа ж не більше їжі, а тїло одежі?²⁶ Спогляньте на птаство небесне, що не сїють і не жнуть, анї збирають у клуню; от же Отець важ небесний годує їх. А ви хиба не луччі від них ?,

³³ А шукайте перш царства Божого та правди Його; се ж усе додасть ся вам.³⁴ Оце ж не журіть ся про завтра; бо завтра журити меть ся само про своє. Доволї в кожного дня лиха свого.

³⁸ А був Він на кермі, сплючи на подусцї. І розбудили Його, й кажуть Йому: Учителю, чи Тобі байдуже, що погибаємо?

¹¹ Коли ж приведуть вас у школи, та до урядів, та до властей, не дбайте про те, як або чим боронити метесь, або що казати мете:¹² бо сьвятий Дух учити ме вас тієї години, що треба говорити.

²² Рече ж до учеників своїх: Тим глаголю вам: Не журіть ся душею вашою, що їсти мете, анї тілом, чим з'одягнетесь.

³⁰ того бо всього народи сьвіту шукають; Отець же ваш знає, що треба вам сього.³¹ Лучче шукайте царства Божого, а се все додасть ся вам.³² Не лякай ся, мале стадо: бо вподобалось Отцеві вашому дати вам царство.

¹³ Наймит же втїкав, бо він наймит, і не журить ся про вівцї.

⁶ Не журіть ся нїчим, а у всьому молитвою і благаннєм з подякою нехай обявляють ся прошення ваші перед Богом.

⁵ Не сріблолюбиві обичаєм, довольні тим, що єсть. Сам бо рече. "Не оставлю тебе, анї покину тебе."⁶ Так що сьміло можемо сказати: "Господь моя поміч; не бояти мусь: що вдіє мені чоловік?"

¹ Тоді повів Ісуса дух у пустиню на спокусу дияволську.

¹¹ Зоставив тоді Його диявол, і ось ангели приступили й служили Йому.

³⁹ ворог, що всіяв його, се диявол; жнива, се конець сьвіта; а женцї, се ангели.

⁴² Ото ж пильнуйте, бо не знаєте, которої години Господь ваш прийде.

⁴⁸ А которий лукавий слуга казати ме в серці своїм: Забарить ся мій пан прийти,⁴⁹ та й зачне бити своїх товаришів, та їсти й пити з пяницями;⁵⁰ то прийде пан того слуги дня, якого не сподїваєть ся, і години, якої не відав,

⁴¹ Тодї скаже він і до тих, що по лївицї: Ідїть од мене, прокляті, ув огонь вічний, приготовлений дияволові та ангелам його:

⁴⁵ Коли ж слуга той скаже в серцї своїм: Барить ся пан мій прийти, та й зачне бити рабів і рабинь, їсти, та пити, та впиватись,⁴⁶ прийде пан того слуги дня, котрого не сподїваєть ся, і години, котрої не знав, та й відлучить його, й долю його з невірними положить.

³⁴ Остерегайте ся ж, щоб часом не обтягчились ваші серця прожорством та пянством, та журбою життя сього, й щоб несподівано на вас не настиг день той.

³⁶ Пильнуйте, по всяк час молячись, щоб удостоїли ся втекти від того всього, що має статись, і станути перед Сином чоловічим.

³¹ Рече ж Господь: Симоне, Симоне, ось сатана жадав собі вас, щоб просівати, як пшеницю;

⁴⁴ Ви від отця диявола, й хотїння отця вашого диявола хочете робити. Той був душогубцем з почину; й в правдї не встояв; бо нема правди в йому. Коли говорить брехню, із свого говорить; бо він брехун і отець її.

¹¹ Так (чинїть), знаючи пору, що вже час нам від сна встати; тепер бо ближче нас спасенне, нїж, як ми увірували.¹² Ніч минула, а день наближив ся відложімо ж дїла темряви, а одягнїмось у зброю сьвітла.¹³ Яко в день нумо чесно ходити і не в прожорстві та піянстві, не в любодїяннї та розпусті, не в сварнї та завнстї.

²⁷ Анї давайте місця дияволу.

¹¹ Одягнїть ся у всю зброю Божу, щоб змогли ви стояти проти хитрощів дияволських.

⁶ Тимже оце не спімо, як инші, а пильнуймо і будьмо тверезі.⁷ Ті бо, що сплять, у ночі сплять, і що впивають ся, у ночі впивають ся.⁸ Ми ж, (сини) дня, тверезїмо ся, одягнувшись у броню віри та любови і

⁸ шолом надїї на спасенне.

⁹ Так само й жінки, чисто вбираючись, із соромом та з чистотою, щоб украшували себе, не заплїтаннвм, не золотом або перлами, або шатами предорогими,

¹⁵ Спасеть ся ж ради родження дітей, коли пробувати ме в вірі та любові і в сьвятостї з чистотою.

² Треба ж єпископу бути непорочним, однієї жінки чоловіком, тверезим, цїломудрим, чесним, гостинним, навчаючим,

¹¹ Жінкам (їх) так само (треба бути) чесним, не до осуди, тверезим, вірним у всьому.

¹⁷ Господь же став передо мною і окрепив мене, щоб проповідаве від мене знане було, і щоб почули всї погане; і збавивсь я з пащи левиної.

⁸ а був гостинний, любив добре, (у всьому) мірний, праведний, преподобний, вдержливий,

² старики щоб були тверезі, чесні, мірні, здорові вірою, любовю, терпіннєм;

⁴ щоб доводили до розуму молодших, любити чоловіків, жалувати дїтей,

⁶ Молодик так само напоминай знати міру.

¹² навчаючи нас, щоб відцуравшись нечестя і мирських похотей, розумно і праведно і благочестно жили ми в нинїшньому віці,

⁷ Коріте ся ж оце Богу, противтеся ж дияволові, то й утїче од вас.

¹³ Тим то, підперезавши поясницї думок ваших, будьте тверезі, і звершено вповайте на благодать, що приносить ся вам в одкриттю Ісуса Христа.

⁷ Усьому ж конець наближив ся. Будьте ж оце мудрі і тверезі до молитов.

⁸ хто робить гріх, той від диявола, бо від почину диявол грішить. На се явив ся Син Божий, щоб зруйновати дїла диявола.⁹ Кожен, хто родив ся з Бога, гріха не робить, бо насїннє Його в ньому пробуває; і не може грішити, бо він з Бога родив ся.¹⁰ По сьому явні дїти Божі, і дїти дияволські. Кожен, хто не робить правди, не від Бога, так само й хто не любить брата свого.

⁹ скинутий змій великий, вуж вікодавній, званий дияволом і сатаною, що зводить цїлу вселенну, скинутий на землю, і ангели його з ним скинуті.

¹² Тим то веселіте ся, небеса, і що домуєте в них. Горе живучим на землї і на морі, бо зійшов диявол до вас, маючи великий гнїв; знає бо, що короткий йому час.

² І схопив змія, вужа вікодавнього, що то диявол і сатана, і звязав його на тисяч років;

¹⁰ А диявола, що зводив їх, вкинуто в озеро огняне і сїрчане, де зьвір і лжепророк; і будуть мучитись день і ніч по вічні віки.

³ І каже Йому диявол: Коли ти Син Божий, скажи каменеві сьому, щоб став ся хлїбом.⁴ І озвавсь Ісус до него, глаголючи: Писано, що не хлїбом самим житиме чоловік, а кожним словом Божим.⁵ І вивівши Його диявол на гору високу, показав Йому всї царства вселенної в одну хвилину.⁶ І каже Йому диявол: Тобі дам власть оцю всю і славу їх, бо мені передано, й кому я схочу, дам її.⁷ Ти ж коли поклониш ся передо мною, буде твоє все.⁸ І, озвавшись до него, рече Ісус: Геть від мене, сатано, писано бо: Кланяти меш ся Господеві Богу твоєму, й Йому одному служити меш.⁹ І повів він Його в Єрусалим, і поставив Його на крилї церковньому, й каже Йому: Коли ти Син Божий, кинь ся звідсіля вниз:¹⁰ писано бо: Що ангелам своїм накаже про Тебе, оберегати Тебе,¹¹ і що на руках підіймуть Тебе, щоб инколи не вдаривсь об каміні, ногою Твоєю.¹² І озвавшись рече йому Ісус: Що сказано: Не будеш спокутувати Господа Бога твого.

³² я ж молив ся за тебе, щоб не поменшала віра твоя, і ти колись, навернувшись, утверди братів твоїх.

³³ Се глаголав я вам, щоб у менї впокій мали. У сьвітї горе мати мете, тільки ж бодріть ся: я побідив сьвіт.

²² укріпляючи душі учеників, благаючи пробувати у вірі, і що многими муками треба нам увійти в царство Боже.

¹³ Не яка спокуса настигла на вас, тільки чоловіча; вірен же Бог, котрий не допустить, щоб ви були спокушені більш, нїж що здолїєте (знести); а зробить із спокусою й вихід, щоб ви здолїли знести.

¹¹ Одягнїть ся у всю зброю Божу, щоб змогли ви стояти проти хитрощів дияволських.¹² Бо наша боротьба не з тілом і кровю, а з князівствами, і з властями і з миродержителями тьми віка сього, з піднебесними духами злоби.¹³ Того-то прийміть усю зброю Божу, щоб змогли встояти в день лютий і, все зробивши, стояти.

¹⁶ над усе ж узявши щит віри, котрим вдолїєте всі розпалені стріли лукавого вгасити;

⁵ бо хоч я тїлом і оддалеки, та духом з вами, радуючись і дивлячись на ваш порядок і утвердженнє віри вашої в Христа.

¹⁵ що вбили й Господа Ісуса і своїх пророків, і нас вигнали, й Богу не вгодили, і всїм людям противні,¹⁶ що забороняють нам глаголати поганам, щоб спасли ся, щоб сповнились гріхи їх всякого часу; настиг же їх на конець кнїв (Божий).

³ щоб нї один не хитавсь у горю сьому; самі бо знаєте, що нас на се поставлено.

¹² Борись доброю боротьбою віри, держись вічнього життя, до котрого й покликано тебе, й визнав вся добре визнаннє перед многими сьвідками.

¹² І всї ж, хто хоче благочестиво жити в Христї Ісусї, гонені будуть.

⁷ Боротьбою доброю я боров ся, дорогу скінчив, віри додержав.

³³ котрі вірою побивали царства, робили правду, одержували обітування, загороджували пащі левам,

⁶ Сим радуйте ся, мало нині (коли треба), смуткуючи у всяких напастях,

²¹ На се бо ви покликані, бо і Христос страждав за вас, оставляючи вам приклад, щоб ви йшли слїдом за Його стопами;

¹⁴ Тільки ж, коли б і страждали задля правди, блаженні ви; страху яс їх не бійтесь, анї трівожтесь;

¹³ а радуйтесь, яко ж маєте участь в страданнях Христових, щоб і в одкриттю слави Його радувались і веселились.

¹¹ І дано кожному одїж білу, і сказано їм, щоб впокоїлись ще малий час, доки не доповнять (числа) слуги-товариші їх, і брати їх, що мають бути вбиті, як і вони.

¹⁴ І я сказав: Добродію, ти знаєш; і рече менї: се, що прийшли з великого горя, і вимили вони одежі свої, і вибілили одежі свої кровю Агнця.

²⁰ Закон же ввійшов, і намножилось гріха; де ж намножилось гріха, там ще більший наддостаток благодати,²¹ щоб, як гріх царював у смерть, так і благодать царювала через правду у життє вічне Ісусом Христом, Господом нашим.

²⁸ Знаємо ж, що люблячим Бога, усе допомагає до доброго, котрі по постанові

²⁸ покликані;²⁹ бо котрих наперед узнав, тих наперед і призначив, бути подобним образу Сина Його, щоб Він був первородним між многими братами.³⁰ А кого наперед призначив, тих і покликав; а кого прикликав, тих і оправдив, а кого справдив, тих і прославив.

¹¹ ще бо не родились, анї зробили нічого доброго або лихого (щоб постанова Божа у вибранню пробувала, не по дїлам, а від Того, хто кличе).

²⁴ як і над нами, котрих покликав не тільки з Жидів, та й з поган?

⁵ Бог же терпіння та утїшення нехай дасть вам однаково думати між собою по Христу Ісусові,

¹³ Бог же вповання нехай сповнить вас усякими радощами й упокоєм у вірі, щоб ви збагатились упованнвм, силою Духа сьвятого.

²⁵ Тому ж, що може вас утвердити до благовістю моєму і проповіданню Ісус-Христовому, по відкриттю тайни від часів вічних умовчаної,

⁹ Вірен бо Бог, через котрого покликані ви в общеннє Сина Його, Ісуса Хрнста, Господа нашого.

¹⁷ Бо теперішня легкота горя нашого надто над міру приготовлює нам вічню вагу слави,

¹¹ На останок, браттє; радуйте ся, звершуйтесь, утішайтесь, те ж саме думайте, мирно живіть, то й Бог любови й миру буде з вами.

¹³ Все здолїю в Христї, що мене покрепляє.

²² у тїлї плоти Його смертю, щоб поставити вас сьвятими и непорочними й неповинними перед собою,²³ коли оце пробуваєте в вірі основані і тверді, і неподвижимі в упованнї благовістя, котре чули проповідуване усьому твориву піднебесному, котрому став я Павел служителем.

⁷ вкоренившись і збудувавшись у Ньому і впевнившись вірою, так як навчились, достаткуючи в нїй з дякуваннєм.

¹² щоб ви ходили достойно перед Богом, що покликав вас у своє царство і славу.

¹⁴ до чого покликав вас благовістом нашим, щоб здобути ся, слави Господа нашого Ісуса Христа.

¹⁷ нехай утішить серця ваші, і утвердить вас у всякому слові і дїлї доброму.

³ Вірен же Господь, котрий утвердить вас і обереже від лукавого.

⁹ що спас нас і покликав покликом сьвятим, не по ділам нашим, а по своїй постанові і благодатї, даній нам у Христї Ісусї перше часів вічних,

¹⁰ Тим усе терплю ради вибраних, щоб і вони осягли спасенне, що в Христї Ісусї з вічньою славою.

¹⁵ І задля того Він посередник нового завіту, щоб, як станеть ся смерть, на одкупленнє переступів, що (були) у первому завіті, прийняли покликані обітницю вічнього наслїддя.

²⁰ Бог же впокою, що підняв з мертвих великого Пастиря вівцям через кров завіту вічнього, Господа нашого Ісуса Христа,²¹ нехай звершить вас у всякому доброму ділі, щоб чинили волю Його, роблячи в вас любе перед Ним, через Ісуса Христа, котрому слава до віку вічнього. Амінь.

⁶ Сим радуйте ся, мало нині (коли треба), смуткуючи у всяких напастях,⁷ щоб випробувана віра ваша, геть дорожча золота пропадущого, хоч і огнем випробуваного, знайшлась на похвалу і честь і славу в одкриттю Ісус-Христовому.

¹⁵ а, яко Покликавший вас сьвятий, і. ви самі сьвяті у всьому життю будьте:

¹¹ Коли хто говорить, то нехай говорить як слова Божі; коли хто служить, нехай же служить по силї, котру подає Бог; щоб у всьому прославляв ся Бог через Ісуса Христа, котрому слава і держава по вічні віки. Амінь.

³ Яко ж усе до життя і побожности дароване нам Божою силою Його, через познаннє Покликавшого нас славою і чеснотою (милостю),

²⁵ А се обітниця, котру обіцяв нам, - життє вічне.

²⁴ Тому ж, що може вас оберегати без спотикання, і поставити перед славою своєю непорочних в радості,

³⁶ Бо з Него, і Ним, і в Него все. Єму слава на віки. Амінь.

⁶ (і зробив тому нас царями і сьвящениками Богу і Отцеві своєму,) слава і держава по вічні віки. Амінь.

¹³ І всяке створіннє, що в небі, і на землі, і під землею, і що на морю, і все, що в них, чув я, що говорило: Сидячому на престолі і Агнцеві благословенне, і честь, і слава і держава по вічні віки.

²¹ Сього побачивши Петр, каже Ісусові: Господи, сей же що?

²³ котрий прийшовши і видївши ласку Божу, зрадїв, і молив усїх, щоб у постановленню серця пробували в Господї.

²⁴ Та ні про що я не дбаю, й не дорога мені душа моя, аби з радістю скінчити путь мій і ту службу, що прийняв я од Господа Ісуса, щоб сьвідкувати евангелию благодати Божої.

² через котрого й приступ одержали вірою в благодать сю, в котрій стоїмо і хвалимось упованнєм слави Божої;

¹ Звіщаю ж вам, браттє, благовістє, що я благовіствував вам, котре й прийняли ви, і в котрому встояли,

¹⁹ Бо Син Божий Ісус Христос, вам вами проповідуваний, мною та Сильваном, та Тимотеем, не був "так" і "нї", а було у Йому "так".

⁸ Та, коли б і ми або ангел з неба проповідував вам більш того, що ми проповідували вам, нехай буде анатема.⁹ Як перше рекли ми, так і тепер глаголю: коли хто благовіствує вам більш того, що ви прийняли, нехай буде анатема.

³ що одкриттєм обявилась менї тайна (яко ж перше я написав коротко,

²¹ А щоб і ви знали про мене, що я роблю, усе скаже вам Тихик, любий брат і вірний слуга в Господі,

⁷ яко ж і навчились од Єпафра, любого нашого товариша слуги, котрий єсть вірний служитель Христів, за вас,

⁷ .Що дїєть ся зо мною, про все скаже вам Тихик, любий брат і вірний служитель і слуга-товариш у Господї,

⁹ з Онисимом, вірним і любим братом нашим, котрий з між вас: все вони скажуть вам, що тут (дїєть ся).

¹ Павел, та Сильван, та Тимотей до церков Солунських.у Бозї Отцї і Господї Ісусї Христї: Благодать вам і мир од Бога Отця і Господа Ісуса Христа.

¹ Павел, та Силуан, та Тимотей церкві Солунській у Бозї, Отцї нашому, і Господі Ісусї Христї:

²² Благаю ж вас, браттє, прийміте се слово напомину: бо коротко написав вам.

¹² Тим і не занехую завсїди пригадувати вам сї речи, хоч ви й знаєте, і утверджені у сїй правдї.

¹⁵ котрі, опустивши праву дорогу, заблудили, йдучи дорогою Валаама, сина Восорового, що полюбив неправедну нагороду,

⁹ Коли сьвідченнє людей приймаємо, то сьвідченнє Боже більше, бо се сьвідченнє Боже, котрим сьвідчив про Сина свого.¹⁰ Хто вірує в Сина Божого, має сьвідченнє в собі; хто не вірує Богу, ложником зробив Його, бо не увірував у сьвідченнє, котрим сьвідкував Бог про Сина свого.

¹² Про Димитрия сьвідковано од усїх, і від самої правди; і ми також сьвідкуємо, а знаєте, що сьвідченнє наше правдиве.

³ Любі, стараючись з усією пильностю писати вам про спільне спасенне, вважав я за конечне написати вам, вговорюючи, щоб боролись за віру, сьвятим раз передану.

¹² І зміркувавши, прийшов до хати Мариї, матери Йоана, званого Марком, де многі зібрались і молились.

²⁵ Варнава ж та Савло вернулись із Єрусалиму, сповнивши службу, і взявши з собою Йоана, званого Марком.

¹³ Витають тебе дїти сестри твоєї вибраної. Амінь.

⁵ а на чолї її імя написане: Тайна: Вавилон великий, мати блудницям і гидотам землі.

² І покликнув сильно голосом великим, глаголючи: Упав, упав Вавилон, велика і став домівкою бісам і сховиском всякому духові нечистому, і сховиском всякій птиці нечистій і огидній.

²⁷ Упокій оставляю вам, мій упокій даю вам; не, яко ж сьвіт дає, я даю вам. Нехай не трівожить ся серце ваше, анї лякаєть ся.

¹⁹ Як же був вечір дня того, первого на тижнї, як двері були замкнені, де зібрались ученики задля страху перед Жидами, прийшов Ісус та й став посерединї, і рече їм: Упокій вам.

²⁶ А по восьми днях знов були в середині ученики Його, й Тома з ними. Приходить Ісус, як двері були замкнені, і став посерединї, і рече: Впокій вам.

⁷ Усїм вам, що єсте в Римі, любленим від Бога, покликаним сьвятим: благодать вам і впоюй од Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа.

¹ Тим же то тепер нема ніякого осуду тим, що в Христї Ісусї не по тїлу ходять, а по духу.

¹⁶ Витайте один одного цїлуваннєм сьвятим. Витають вас церкви Христові.

³⁰ З Него ж і ви в Христї Ісусї, що став ся нам премудростю від Бога, і праведностю, і освяченнєм, і викупленнєм,

²⁰ Витають вас усї брати. Витайте один одного цїлуваннєм сьвятим.

¹⁷ Тимже, коли хто в Христї, той нове сотворіннє; старе минуло; ось стало все нове.

¹² Витайте один одного цїлуваннем сьвятим. Витають вас, усї сьвяті.

²³ Мир браттю і любов з вірою від Бога Отця і Господа Ісуса Христа.

²⁶ Витайте все браттє цїлуваннем сьвятим.

² по провидінню Бога Отця, через осьвяченнє Духа, на послуханнє і кропленнє крові Ісус-Христової: Благодать вам і мир нехай намножить ся.