Colossians 2 Cross References - UkrainianNT

¹ Хочу оце, щоб ви знала, яку велику боротьбу маю за вас і за Лаодичан і за тих, що не бачили обличчя мого в тїлї,² щоб утішились серця їх, з'єднавшись у любові і на всяке багацтво повної певности розуму на познанве тайни Бога і Отця і Христа,³ в котрому всї скарби премудрости і розуму заховані.⁴ Се ж глаголю, щоб хто не обманив вас у суперечках,⁵ бо хоч я тїлом і оддалеки, та духом з вами, радуючись і дивлячись на ваш порядок і утвердженнє віри вашої в Христа.⁶ Оце ж, як прийняли ви Христа Ісуса Господа, так і ходіть у Ньому,⁷ вкоренившись і збудувавшись у Ньому і впевнившись вірою, так як навчились, достаткуючи в нїй з дякуваннєм.⁸ Гледїть, щоб хто не пожакував вас философиєю і марним підступом, по переказу людському, по первотинам сьвіта, а не по Христу⁹ Бо в Ньому живе вся повня Божества тїлесно¹⁰ І ви сповдені в Ньому: бо Він голова всякому князівству і власті.¹¹ В котрому ви й обрізані обрізаннєм нерукотворним, скинувши тіло гріхів тїлесних в обрізанні Христовому,¹² погрібшись із Ним крещеннєм, і в котрому і встали вірою в силу Бога, котрий воскресив Його з мертвих.¹³ І вас, що були мертві в провинах і в необрізанню тіла вашого, оживив з Ним, простивши вам усї провини,¹⁴ знищивши рукописаннє наукою, що була проти нас, і взяв Його з середини, прибивши на хресті,¹⁵ (і) роздягти князівства і власти, вивів на дивовижу сьмілпво, побідивши їх на йому¹⁶ Нехай же оце нїхто не судить вас за їжу або за напиток, або поглядом сьвят, або нового місяца, або суботи.¹⁷ Се тїнь того, що настане, тїло ж - Христове.¹⁸ Нїхто ж нехай не обманює вас, будучи самовільним у покорі і службі ангелській і вдаючись у те, чого не бачив, марно надимаючись умом тіла свого,¹⁹ а не держачись Голови, від котрого все тїло, суставами і повязями запоможене і звязане, росте зростом Божим.²⁰ Коли ж оце ви вмерли з Христом для первотин сьвіта, то чого мов би ще живі в сьвітї, про закон суперечитесь²¹ (не займай, анї вкуси, анї доторкуй ся),²² що все на погибель через надужиток по заповідям і наукам людським?²³ Воно має вид премудрости в самовольній службі і покорі і непощадї тїла, (а) не у шанобі до ситости тїла.

⁴⁴ І, бувши в смертній боротьбі, ще пильнїще молив ся; був же піт Його як каплї крови, каплючі на землю.

²⁵ І тепер ось я знаю, що більш не бачити мете лиця мого ви всї, між котрими ходив я, проповідуючи царство Боже.

³⁸ смуткуючи найбільш про те слово, що промовив, що більш не мають лиця його видїти. І провели його до корабля.

¹⁹ Дїточки мої, (ви,) котрими знов мучусь (перед родинами), доки Христос з'образить ся у вас,

³⁰ маючи ту ж боротьбу, яку в менї виділи, і тепер чуєте про мене.

²⁴ Тепер радуюсь у страданнях моїх за вас, і доповняю недостаток горювання Христового у тїлї моїм (смертному) за тіло Його, котре єсть церква,

²⁹ У чому й працюю, воюючи силою Його, що орудує в мені потужно.

⁵ бо хоч я тїлом і оддалеки, та духом з вами, радуючись і дивлячись на ваш порядок і утвердженнє віри вашої в Христа.

¹² Витав вас Єпафрас, що з вас, слуга Христа; всякого часу подвизаєть ся за вас у молитвах, щоб ви стояли звершені і сповнені у всякій волї Божій.¹³ Сьвідкую бо за нього, що мав велику ревність про вас і про Лаодичан і Єрополян.

¹⁵ Витайте братів, що в Лаодикиї, і Нимфана, і домашню церкву його.¹⁶ І як прочитаеть ся се посланнє між вами, постарайтесь, щоб і в Лаодикийській церкві прочитане було, а написане з Лаодикиї щоб і ви прочитали.

² нї, пострадавши перед тим і дознавши зневаги, як знаєте, в Филипах, зосьмілились ми в Бозї нашому глаголати до вас благовістє Боже з великою боротьбою.

⁷ Котрий за днїв тїла свого приносив молитви і благання до Того, хто міг спасти Його від смерти, з великим голосїннєм і слїзмп, і почуто Його за страх (Його перед Богом).

⁸ Котрого не бачивши любите, і на котрого нині не дивлячись, а віруючи, радуєтесь радістю невимовною і преславною,

¹¹ Я АльФа і Омега, Первий і Останнїй; і що бачиш, напиши в книгу; і пішли церквам, що в Азиї: в ЕФес, і в Смирну, і в Пергам, і в Тиятир, і в Сарди, і в Филадельфию, і в Лаодикию.

¹⁴ І ангелові церкви Лаодикийської напиши: Се глаголе Амінь, сьвідок вірний і правдивий, почин створіння Божого:¹⁵ Знаю твої дїла, що ти нї зимний нї гарячий; о, коли б ти був зимний або гарячий!¹⁶ Тим то, яко ж лїтний єси, і нї зимний нї гарячий, викину тебе з уст моїх.¹⁷ Бо кажеш: Я багатий, і збагатїв, і нїчого не потрібую; а не знаєш, що ти бідолашний, і мізерний, і вбогий, і слїпий і голий.¹⁸ Раджу тобі купити в мене золото, огнем перечищене, щоб збагатив ся; і білу одїж, щоб з'одягнув ся, і не було видно еорому наготи твоєї; і мастю від очей намасти очі твої, щоб бачив.¹⁹ Я, кого люблю, докоряю і караю; будь же ревний і покай ся.²⁰ Ось, стою під дверми і стукаю; коли хто почує мій голос, і відчинить двері, то ввійду до нього, і вечеряти му з ним, а він зо мною.²¹ Хто побідить, дам йому сїсти зо мною на престолї моїм, яко ж і я побідив, і сїв з Отцем моїм на престолї Його.²² Хто має ухо, нехай слухає, що Дух глаголе церквам.

²⁵ І озвав ся Ісус того часу знов і рече: Хвалю Тебе, Отче, Господи неба й землї, що Ти втаїв се від премудрих і розумних, а відкрив сеє те недоліткам.

²⁷ Все передане менї від Отця мого, й нїхто не знає Сина, тільки 0тець; анї Отця нїхто не знає, тільки Син, та кому хоче Син одкрити.

²¹ Того часу зрадїв духом Ісус, і рече; Дякую Тобі, Отче, Господи неба й землї, що втаїв се від премудрих і розумних, а відкрив недоліткам. Так, Отче: бо так воно вподобалось, перед Тобою.²² Усе передане мені від Отця; і нїхто не знав, хто Син, тільки Отець, і хто Отець, тільки Син та кому схоче Син одкрити.

¹ Упочинї було Слово, й Слово було в Бога, й Бог було Слово.² Воно було в починї у Бога.³ Все Ним стало ся; і без Него не стало ся нїщо, що стало ся.

¹⁷ Ісус же відказав їм: Отець мій досї робить і я роблю.

²³ щоб усї шанували Сина, як шанують Отця. Хто не шанує Сина, не шанує Отця, що післав Його.

⁶⁹ і ми увірували й взнали, що Ти єси Христос, Син Бога живого.

³⁰ Я і Отець одно.

³⁸ Коли ж роблю, а ви менї не віруєте, то дїлам віруйте, щоб ви знали й вірували, що в менї Отець, і я в Йому.

⁹ Рече йому Ісус: Стілький час я з вами, й не пізнав єси мене, Филипе? Хто видів мене, видів Отця; як же ти кажеш: Покажи нам Отця?¹⁰ Хиба не ймеш віри, що я в Отцї і Отець у менї? Слова, що я промовляю вам, від себе не промовляю; Отець же, що в менї пробуває, Той робить дїла.¹¹ Віруйте менї, що я в Отцї і Отець у менї; коли ж ні, задля діл самих віруйте менї.

¹⁵ Усе, що має Отець, - моє: тим я сказав, що з мого Він прийме, і звістить вам.

³ Се ж життє вічне в тому щоб знали Тебе, єдиного справдешного Бога, та кого післав єси, Ісуса Христа.

²¹ щоб усї одно були: яко ж Ти, Отче, в менї і я в Тобі, щоб і вони в нас одно були, щоб сьвіт увірував, що Ти мене післав єси.²² І славу, що дав єси менї, дав я їм, щоб були одно, яко ми одно.²³ Я в них і Ти в менї, щоб були звершені в одно, і щоб зрозумів сьвіт, що Ти мене післав єси і полюбив їх, яко ж мене полюбив єси.

³² Множество ж вірних мали одно серце й одну душу; й нї один, що мав, не казав, що се його, а було в них усе спільне.

¹³ Бог же вповання нехай сповнить вас усякими радощами й упокоєм у вірі, щоб ви збагатились упованнвм, силою Духа сьвятого.

²⁵ Тому ж, що може вас утвердити до благовістю моєму і проповіданню Ісус-Христовому, по відкриттю тайни від часів вічних умовчаної,

¹² Ми ж не духа сьвіта прийняли а Духа, що від Бога, щоб знали, що нам дароване від Бога.

⁴ що втішає нас у всякому горю нашому, щоб змогли ми утішати тих, що у всякому горю, утїшеннєм, яким утішаємось самі від Бога.⁵ Бо яко ж намножують ся страдання Христові в нас, так Христом намножуєть ся і утїшенне наше.⁶ Чи то ж ми скорбимо, то для вашого втїшення і спасення, котре звершуєть ся терпіннем тих мук, що й ми терпимо; чи то ми втішаємось, то для вашого утїшення і спасення.

²⁸ Нема Жидовина, нї Грека; нема невільника, нї вільного; нема муже-ського полу, нї женського: усї бо ви одно, в Христї Ісусї.

¹⁷ щоб Бог Господа нашого Ісуса Христа, Отець слави, дав вам духа премудрости й відкриття на познаннє Його,¹⁸ просьвічені очі серця вашого, щоб зрозуміли ви, що за впованнє поклику Його, і що за багацтво славного наслїддя Його в сьвятих,¹⁹ і що за безмірне величчє сили Його в нас, котрі вируємо, по дїйству превеликої потуги Його,

⁹ і з'ясувати всїм, що се за спільність тайни, закритої од віків у Бозї, що створив усе Ісусом Христом,¹⁰ щоб обявилась тепер князївствам і силам на небесах через церкву усяка премудрість Божа,

²² котрого я й послав до вас, щоб ви знали про наші справи, і щоб він утішив серця ваші.

¹ Коли ж оце (є) утїшеннв в Христї, або яка одрада любови, коли (є) яка спільність духа, коли (є) яка милость і милосерде,

⁸ Так оце я все вважаю за втрату ради вищого розуміння Христа Ісуса, Господа мого, ради котрого я все втеряв, і вважаю все за сьміттє, аби придбати Христа,

⁹ Того-то й ми, від того дня, як почули, не перестаємо за вас молитись і просити, щоб ви сповнились розуміннєм волї Його у всякій премудрости і розумі духовному,

¹⁵ Котрий єсть образ невидомого Бога, перворідень усякого творива.¹⁶ Бо Ним сотворене все, що на небесах і що на землї, видиме й невидиме, чи престоли, чи панства, чи князівства, чи власті, - все Ним і для Него сотворене.¹⁷ Він єсть перш усього, і все в Ньому стоїть.

²⁷ котрим Бог зводив обявити, яке багацтво слави тайни сієї між поганами, котре всть Христос в вас, надїя слави,

¹⁴ Над усім же сим любов, котра єсть союз звершення,

⁸ котрого післав я до вас на те, щоб довідавсь, що з вами дїєть ся, і утїшити серця ваші,

⁵ Бо благовістє наше не було до вас у слові тілько, а і в силї, і в Дусі сьвятому, і в великій певнотї, яко ж і знаєте, які ми були між вами задля вас.

² і послали ми Тимотея, брата нашого, й слугу Божого, й помічника нашого в благовістю Христовому, утвердити вас і втішити вас у вірі вашій,

¹⁴ Благаємо ж вас, браттє, урозумлюйте непорядних, утішайте малодушних, піддержуйте немочних, довго терпіть усім.

¹⁶ Сам же Господь наш Ісус Христос, і Бог і Отець наш, що полюбив нас і дає нам утїху вічню і добру надїю в благодаті,¹⁷ нехай утішить серця ваші, і утвердить вас у всякому слові і дїлї доброму.

¹⁶ І справдї велика се тайна благочестя: Бог явив ся в тїлї, справдивсь у Дусї, показав ся ангелам, проповідано Його між поганами, увірували в Його по сьвіту, вознїс ся в славі.

¹¹ Бажаємо ж, щоб кожен з вас являв таке саме старанне про тверду надїю аж до кінця,

²² приступаймо з щирим серцем в повнотї віри, окропивши серця від совісти лукавої, і обмивши тїло водою чистою;

³ Яко ж усе до життя і побожности дароване нам Божою силою Його, через познаннє Покликавшого нас славою і чеснотою (милостю),

¹⁰ Тим то, брати, старайтесь більше утвердити ваше покликаннє і вибраннє; се бо роблячи, ніколи не спотикнетесь.

¹⁸ а ростіть в благодаті і знанню Господа нашого і Спаса Ісуса Христа. Йому слава і тепер і по день віка. Амінь.¹⁹ І по сьому пізнаємо, що ми від, правди, і перед Ним втихомирюєм серця наші;

¹² Бога ніколи нїхто не бачив; коли ж любимо один одного, то Бог у нас пробуває, і любов Його звершена в нас.¹³ По сьому пізнаємо, що в Ньому пробуваєм, а Він у нас, що від, Духа свого дав нам.

⁷ Бо три їх, що сьвідкують на небі: Отець, Слово і сьвятий Дух, і сї три - одно.

²⁶ Тим же то не лякайтесь їх: нема бо нїчого закритого, що не відкриєть ся, анї захованого, що не виявить ся.

³³ О, глибино багацтва і премудрости і розуму Божого! як не довідомі присуди Його і не досліджені дороги Його!

²⁴ самим же покликаним, і Жидам і Грекам, Божу силу й Божу премудрість:

³⁰ З Него ж і ви в Христї Ісусї, що став ся нам премудростю від Бога, і праведностю, і освяченнєм, і викупленнєм,

⁶ Премудрість же промовляємо між звершеними, та премудрість не віка сього, анї князів віка сього, що зникають,⁷ а промовляємо премудрість Божу тайну, закриту, котру Бог призначив перш віків на славу нашу,⁸ котрої ніхто з князів віка сього не пізнав; бо коли б пізнали, то Господа слави не розпяли б.

⁸ котру намножив нам у всякій премудрості і розумі,

¹⁹ Бо зволив (Отець), щоб у Ньому вселилась уся повня,

³ Умерли бо ви, і життє ваше поховане з Христом у Бозї.

¹⁶ Слово Христове нехай вселяєть ся в вас, багате на всяку премудрість, навчаючи і наставляючи самих себе псальмами та гимнами, та піснями духовними, у благодаті сьпіваючи в серцю вашому Господеві.

¹⁵ і що з малку сьвяте писаннє знаєш, котре може тебе вмудрити на спасенне вірою в Христа Ісуса.¹⁶ Всяке писаннє богодухневенне і корисне до науки, до докору, до направи, до наказу по правдї,¹⁷ щоб звершений був Божий чоловік, до всякого доброго дїла готовий.

¹⁷ Хто має ухо, нехай слухає, що Дух глаголе церквам. Хто побідить, тому дам поживати від манни закритої, і дам йому камінь білий, а на камені нове імя написане, котрого ніхто не знає, тільки, хто приняв.

⁴ І озвавшись Ісус, рече їм: Гледїть, щоб хто не звів вас.

²⁴ Устануть бо лжехрйсти й лжепророки, й давати муть ознаки великі й дива, щоб, коди можна, звести й вибраних.

²² Постануть бо лжехристи і лжепророки, й давати муть ознаки та дива, щоб звести, коли можна, й вибраних.

³⁰ І з вас самих устануть люде, говорячи розворотне, щоб потягти учеників за собою.

¹⁸ Бо такі Господеві нашому Ісусу Христу не служять, а своєму череву; і ласкавими словами та благословеннєм обманюють серця нелукавих.¹⁹ Бо слухняність ваша до всїх дійшла, тим я радуюсь вами, хочу ж, щоб були мудрі на добре, а неприступні на лихе.

⁴ І слово мов, і проповідь моя не в переважливих словах людської премудрості, а в явленню духа і сили,

³ Бою ся ж, щоб, як змій Єву обманив лукавством своїм, так не попсувались думки ваші, (одвернувши) від простоти в Христї.

¹¹ Чого ж? хиба, що не люблю вас? Бог знає (те).¹² Що ж роблю, те й робити му, щоб відтяти причину тим, що хочуть причини, щоб чим хвалять ся, (у тому) показались як і ми.¹³ Бо такі лжеапостоли, робітники лукаві, прикидають ся апостолами Христовими.

⁴ А лжебратам, що крадькома ввійшли, щоб підгледіти волю нашу, що маємо в Христї Ісусї, щоб нас підневолити,

¹⁴ щоб більш не бути малолїтками, хвилюючись і кидаючись від усякого вітру науки, в оманї людській, у лукавстві до підступного заблуду,

⁶ Нехай нїхто не зводить вас марними словами, бо за се приходить гнїв Божий на синів непокірних.

⁸ Гледїть, щоб хто не пожакував вас философиєю і марним підступом, по переказу людському, по первотинам сьвіта, а не по Христу

¹⁸ Нїхто ж нехай не обманює вас, будучи самовільним у покорі і службі ангелській і вдаючись у те, чого не бачив, марно надимаючись умом тіла свого,

⁹ Котрого (беззаконника) прихід, сатаниною силою, буде з усякою потугою і ознаками й чудесами омани,¹⁰ і з усяким підступом неправди в тих, що погибають, бо любови правди не прийняли, щоб спасти ся їм.¹¹ І за се пішле їм Бог орудуваннє підступу, щоб вони вірували брехнї,

¹ Дух же явно глаголе, що в останнї часи відступлять декотрі од віри, слухаючи духів лестивих і наук бісових,² в лицемірстві брехливих, запеклих у совістї своїй,

¹⁶ Від скверного марнословия оддаляй ся; більше бо та більш (такі) розводять безбожність,

¹³ Лукаві ж люде та чарівники дійдуть до гіршого, зводячи та даючи себе зводити.

¹⁰ Багато бо непокірних, марномовцїв і обманщиків, найбільше ж которі з обрізання,¹¹ їм треба роти позатуляти; вони всі доми розвертають, навчаючи чого не треба, ради скверного надбання.

¹ Тим то, відложивши всяку злобу, і всякий підступ і лицемірство і зависть і всяку осуду,² Яко ж новорожденні дїти будьте жадні словесного чистого молока, щоб у ньому виросли на спасенне;³ коли покушали, що благий Господь.

¹⁸ Дїти, остання година настала; і яко ж чули ви, що антихрист прийде, а тепер многі антихристи постали, то й звідтіля знаємо, що остання година.

²⁶ Се писав я вам про тих, що підманюють вас.

¹ Любі, не всякому духові віруйте, а досьвідчайте духів, чи від Бога вони; бо многі лжепророки вийшли у сьвіт.

⁷ Бо многі зводителї увійшли у сьвіт, котрі не визнають Ісуса Христа, що прийшов у тїлї; а такий зводитель і антихрист.

⁹ скинутий змій великий, вуж вікодавній, званий дияволом і сатаною, що зводить цїлу вселенну, скинутий на землю, і ангели його з ним скинуті.

⁸ І поклонять ся йому всї, що домують на землї, котрих імена не написані в книзї життя Агнця, заколеного від основання сьвіта.

³ і вкинув його у безодню, і зачинив його і запечатав над ним, щоб не зводив більше народи, доки не скінчить ся тисяч років; а після сього має бути розвязаний ва короткий час.

⁸ і вийде зводити народи на чотирьох краях сьвіта, Гога і Магога, і збирати їх на війну, котрих число як пісок морський.

⁴² Пробували ж у науці апостолській, і в общині, і в ламанню хліба, і в молитвах.

³ Я ж бо, небувши між вами тїлом, а бувши духом, уже присудив, яко бувший (між вами), щоб того, хто так робить,⁴ в імя Господа нашого Ісуса Христа, як зберетесь ви і дух мій силою Господа нашого Ісуса Христа,

³⁴ Коли ж хто голодний, дома нехай їсть, щоб на суд не сходились. Про остальне ж, як прийду, дам порядок.

⁴⁰ Усе нехай поважно та до ладу робить ся.

⁵⁸ Тимже, браттє моє любе, бувайте тверді, стійкі, надто збогачуючисі у дїлї Господньому завсїди, знаючи що праця ваша не марна перед Господем.

¹³ Пильнуйте, стійте в вірі, мужайтесь і утверджуйтесь.

¹ Хочу оце, щоб ви знала, яку велику боротьбу маю за вас і за Лаодичан і за тих, що не бачили обличчя мого в тїлї,

¹⁷ Ми ж, браттє, осиротівши без вас на час-годину, лицем, а не сердцем, ще більш старались з великим бажаннєм бачити лице ваше.

⁸ бо ми тепер живі, коли ви стоїте в Господі.

¹⁴ Бо ми стали ся спільниками Христовими, коли тільки початок істнування до кінця твердо додержимо.

¹⁹ котру маємо, яко якор душі, тверду і певну, і входить вона у саму середину за завісою,

⁹ проти него вставайте тверді вірою, знаючи, що такі страждання доводять ся і братівству вашому в сьвітї.

¹⁷ Ви ж, любі, знаючи вперед, бережіть ся, щоб і вас не зведено блудом безбожників, і не відпали від свого утвердження;¹⁸ а ростіть в благодаті і знанню Господа нашого і Спаса Ісуса Христа. Йому слава і тепер і по день віка. Амінь.

⁴⁰ Хто приймав вас, мене приймає; а хто приймав мене, приймає Того, хто послав мене.

¹² Которі ж прийняли Його, дав їм власть дїтьми Божими стати ся, що вірують в імя Його:¹³ що не від крові, нї від хотіння тілесного, нї від хотїння мужеського, а від Бога родили ся.

²⁰ Істино, істино глаголю вам: Хто приймає, коли я кого пішлю, мене приймає; а хто мене приймає, приймає Пославшого мене.

⁶ Рече йому Ісус: Я дорога й правда, й життє: нїхто не приходить до Отця, як тільки мною.

⁷ (бо ходимо вірою, а не видїннєм.)

²⁰ Я рознятий з Христом; живу ж уже не я, а живе Христос у менї; а що живу тепер у тїлї, то живу вірою в Сина Божого, що полюбив мене і видав себе за мене.

¹ Благаю ж оце вас я, вязник у Господї, ходити достойно поклику, яким вас покликано,

¹ Оце ж будьте послїдувателями Божими, як любі дїти,² і ходіть у любові, яко ж і Христос улюбив нас і оддав себе за нас на жертву і на посьвят Богу, у солодкі пахощі.

²⁷ Тільки достойно благовістя Христового живіть, щоб, чи я прийду та побачу вас, чи то й не буду між вами, почув про вас, що стоїте в одному дусї, і однією душею боретесь за віру євангелську,

¹⁰ щоб ходити вам достойно перед Господом у всякому догоджуванню, і у всякому доброму дїлї приносячи овощ і ростучи в розумінню Бога,

¹⁷ І все, що нї робите словом або ділом, усе в імя Господа Ісуса, дякуючи Богу й Отцеві через Него.

¹ Дальше ж благаємо вас, браттє, і напоминаємо в Господі Ісусї, яко ж прийняли від нас, як подобав вам ходити й угождати Богові, так щоб більш (у тому) достаткували.

⁶ Хто говорить, що в Ньому пробував, повинен, яко ж Той ходив, і він так ходити.

¹¹ А се сьвідченнє єсть, що життє вічне дав нам Бог, а се життє у Синї Його.¹² Хто має Сина, має життє; хто не має Сина Божого, життя не має.

²⁰ Знаємо ж, що Син Божий прийшов, і дав нам розум, щоб пізнавали Бога правдивого; і ми в правдивому, в Синї Його Ісусї Христї.

⁸ Глядїть на себе, щоб не згубити нам, що заробили, а щоб нагороду повну прийняли.⁹ Кожен, хто переступає, а не пробуває в науці Христовій, не має Бога; хто пробуває в науці Христовій, сей має і Отця і Сина.

³ Любі, стараючись з усією пильностю писати вам про спільне спасенне, вважав я за конечне написати вам, вговорюючи, щоб боролись за віру, сьвятим раз передану.

²⁴ Оттим же, всякий, хто слухав сї слова мої й чинить їх, того уподоблю я чоловікові мудрому, що вбудував свій будинок на камені;²⁵ і полили дощі, й надійшла повідь і забуяли вітри, й наперли на той будинок; та й не впав він; бо основано його на каменї.

⁴⁸ подобен він чоловікові, будуючому будинок, що викопав глибоко, й положив підвалину на каменї; як же повідь настала, наперла бистрінь на будинок той, та не змогла схитнути його: збудовано бо його на каменї.

⁴ Пробувайте в менї, і я в вас. Яко ж вітка не може овощу родити від себе, коли не пробувати ме на виноградині, так анї ви, коли в мені не будете пробувати.⁵ Я виноградина, ви віттє. Хто пробував в менї, а я в йому, той приносить багато овощу; бо без мене не можете робити нїчого.

¹⁷ Коли ж деякі з віття відломились, а ти, бувши дикою оливиною, прищепивсь єси замість них, і спільником коріння і туку оливного зробивсь єси,¹⁸ то не величай ся перед віттєм. Коли ж величаєш ся, то (знай) не ти кореня носиш, а корінь тебе.

⁹ Бо ми Божі помічники, ви Боже поле, Божа будівля.¹⁰ По благодаті Божій, даній мені, яко мудрий будівничий, положив я основину, инший же будує. Нехай же кожен дпвить ся, як він будує.¹¹ Иншої бо підвалини ніхто не може положити окрім тієї, що положена, котра єсть Ісус Христос.¹² Коли ж хто будує на сій підвалині з золота, срібла, дорогого каменя, дерева, сїна, очерету, -¹³ кожного діло буде явне; день бо (Господень) покаже, тим що в огні відкриеть ся, і яка в кожного робота, огонь випробує.¹⁴ Коди робота встоїть, хто вибудував - прийме нагороду.¹⁵ Коли робота згорить, понесе шкоду, сам же спасеть ся, тільки так, як через огонь.

²¹ Той же, що утверджує нас із вами у Христа й намастив нас - Бог,

²⁰ збудовані на підвалиш апостолів і пророків, а угловий (камінь) сам Ісус Христос;²¹ на котрому вся будівля, докупи споєна, росте в церкву сьвяту в Господї.²² На Ньому й ви вбудовуєтесь на оселю Божу Духом.

¹⁷ щоб Христос вселив ся вірою в серця ваші, щоб ви, закоренившись і оснувавшись у любови,

²¹ коли ж бо чули Його і в Йому навчились, що истина в Ісусї,

²⁰ дякуючи всякого часу за все в імя Господа нашого Ісуса Христа Богові і Отцеві,

¹² дякуючи Отцеві, котрий зробив нас достойними спільности в наслїд-дю сьвятих у сьвітлї,¹³ котрий збавив нас од власти тьми і перенїс у царство Сина любови своєї,

²³ коли оце пробуваєте в вірі основані і тверді, і неподвижимі в упованнї благовістя, котре чули проповідуване усьому твориву піднебесному, котрому став я Павел служителем.

¹⁸ За все дякуйте: така бо воля Божа в Христї Ісусї про вас.

¹⁷ нехай утішить серця ваші, і утвердить вас у всякому слові і дїлї доброму.

¹⁵ Тим оце через Нього приносьмо жертву хвалення без перестанку Богу, се єсть

¹⁵ уст", що визнають імя Його.

⁴ Приступаючи до Него, до каменя живого, від людей відкинутого, від Бога ж вибраного, дорогого,⁵ і самі, яко живе камінне, будуйте дім духовний, сьвященьство сьвяте, щоб приношено духовні жертви любоприємні Богу через Ісуса Христа.⁶ Тим то й стоїть в писанню: "Ось, владу в Сионї угольний, камінь, ви. браний, дорогий; і віруючий в Него не осоромить ся."

¹⁰ Бог же всякої благодати, покликавший нас до вічньої своєї слави в Христї Ісусї, коли трохи пострадаєте. Він нехай звершить вас, утвердить, укріпить і оснує (непорушне).

¹² Се погань (на вечерях) милостині вашої, що живлять ся з вами без страху, і пасуть ся; хмари безводні, од вітрів ношені; дерева осїнні, безовочні, двичі умерші, викорінені;

²⁰ Ви ж, любі, найсьвятїшою вашою вірою будуйте ся, і в Духові сьвятому молїть ся,

²⁴ Тому ж, що може вас оберегати без спотикання, і поставити перед славою своєю непорочних в радості,

¹⁵ Остерегайтесь лжепророків, що приходять до вас ув одежі овечій, а в серединї вони вовки хижі.

¹⁷ Та й стережіть ся людей: бо вони видавати муть вас у судові зборища, й в школах своїх бити вас будуть;

² Чого Твої ученики переступають переказ старших? бо не миють рук своїх, як їдять хлїб.³ Він же, озвавшись, рече до них: Чого ж се й ви переступаєте заповідь Божу ради переказу вашого?⁴ Бог бо заповідав, глаголючи: Поважай батька твого й матір, і: Хто лає батька або матір, нехай умре смертю.⁵ Ви ж кажете: Хто скаже батькові або матері: Се дар (Божий), чим би ти з мене мав покористуватись,⁶ той може не поважати батька свого або матери своєї. І знівечили ви заповідь Божу ради переказу вашого.⁷ Лицеміри, добре прорік про вас Ісаія, глаголючи:⁸ Народ сей приближуєть ся до мене губами своїми, й устами мене шанує, серце ж їх далеко від мене.⁹ Та марно вони поклоняють ся мені, навчаючи наук заповідей чоловічих.

⁶ Ісус же рече до них: Гледїть, остерегайтесь квасу Фарисейського та Садукейського.

³ (бо Фарисеї і всі Жиди, поки по локіть не помиють рук, не їдять, додержуючи переказу старших;⁴ і з торгу, поки не обмиють ся, не їдять; і инщого багацько, що прийняли додержувати: обмиваннє чаш, і глеків, і мідяного посуду, і столів).⁵ Тоді питали Його Фарисеї та письменники: Чом ученики Твої не живуть по переказу старших, а їдять хлїб непомитими руками?⁶ Він же, озвавшись, рече їм: Що добре пророкував Ісаїя про вас, лицемірів, як писано: Сей народ устами мене шанує, серце ж їх далеко від мене.⁷ Марно ж покланяють ся мені, навчаючи наук, заповідей чоловічих.⁸ Занехаявши бо заповідь Божу, держите ви переказ чоловічий, обмиваннє глеків та чаш, і иншого подібного такого багато робите.⁹ І рече до них: Добре відкидаєте ви заповідь Божу, щоб переказ ваш хоронити.¹⁰ Мойсей бо сказав: Поважай батька твого й матір твою; і: Хто налає батька або матір, нехай смертю вмре.¹¹ Ви ж кажете: Коли скаже чоловік батькові або матері: Корван (що єсть: Дар), чим би ти з мене покористував ся;¹² і не даєте йому нічого більше робити батькові своєму, або матері своїй,¹³ обертаючи в нїщо слово Боже переказом вашим, що ви переказали; й подібного такого багато робите.

¹⁸ Деякі ж з Фидософів Епикуреїв та Стоїків змагали ся з ним; і одні казали: Що хоче сей балакайло сказати? инші ж: Здаєть ся, буде проповідником чужих богів, - бо благовіствував їм Ісуса та воскресеннє.

³² Чуючи про воскресеннє мертвих, деякі сьміялись, инші ж казали: Послухаємо тебе знов про се.

²¹ Тим, що знаючи Бога, не яко Бога прославляли або дякували, а осуєтились думками своїми і оморочилось нерозумне серце їх.²² Славлячи себе мудрими, потуманїли,

¹⁷ Благаю ж вас, браттє, остерегайтесь тих, що роблять незгоду та поблазнї проти науки, котрої ви навчились, і вхиляйтесь од них.

¹⁹ Писано бо: Погублю премудрість премудрих, і розум розумних відкину.²⁰ Де мудрець? де письменник? де дослїджуватель віку сього? Чи не обернув Бог премудрість сьвіта сього в дурощі?²¹ Коли бо у премудрості Божій не пізнав сьвіт Бога премудростю, то зводив Бог дурощами проповіді спасти віруючих.²² Коли і Жиди ознак доповняють ся, і Греки премудростї шукають,²³ ми проповідуємо Христа рознятого, Жидам поблазнь, Грекам же дурощі,

¹⁸ Нехай ніхто себе не обманює. Коли хто між вами здасть ся мудрим у віку сьому, нехай буде дурним, щоб бути премудрим.¹⁹ Бо премудрість сьвіта сього - дурощі у Бога, писано бо: Спіймає премудрих в хитрощах їх.

³⁵ Та хто-небудь скаже: Як у стануть мертві? і в якому тїлї прийдуть?³⁶ Безумний! що ти сієш, не оживе, коли не вмре.

⁵ руйнуючи видумки і всяку висоту, що встає проти знання Божого, і займаючи в полонь усякий розум на послух Христу,

¹⁴ і передував я в Жидівстві перед многими ровесниками народу мого, будучи аж надто ревнителем отцївських моїх переказів.

³ Так же й ми, як були малолітками, були підневолені первотинами сьвіта.

⁹ Тепер же, знаючи Бога, більше ж будучи познані від Бога, як вертаєтесь до немочних та мізерних первотин, котрим знов наново служити хочете?

² в котрих колись ходили по віку сьвіта сього, робом князя власти воздушної, духа, що тепер орудує в синах перекору,

²⁰ Ви ж не так познали Христа:

² Остерегайтесь собак, остерегайтесь лихих робітників, остерегайтесь відрізання.

²⁰ Коли ж оце ви вмерли з Христом для первотин сьвіта, то чого мов би ще живі в сьвітї, про закон суперечитесь

²² що все на погибель через надужиток по заповідям і наукам людським?

²⁰ О Тимотею! хорони переказ, одвертаючись од скверного марнослова і перекорів неправдивого розуму,

¹⁷ і слово їх, як гангрена (рак), мати ме жир. З таких Гименей і Филит,¹⁸ котрі проти правди согрішили, говорячи, що воскресеннє вже було, і перевертають деяких віру.

⁹ У всякі чужі науки не вдавайтесь. Добре бо благодаттю покріпляти серця, а не їжами, з котрих не мали користи ті, що пішли за ними.

¹⁸ знаючи, що не тлінним сріблом або золотом викупились од марного життя вашого, від отців переданого,

¹⁷ Ви ж, любі, знаючи вперед, бережіть ся, щоб і вас не зведено блудом безбожників, і не відпали від свого утвердження;

⁸ Глядїть на себе, щоб не згубити нам, що заробили, а щоб нагороду повну прийняли.

²³ Ось дїва матиме в утробі, і вродить сина, і дадуть йому імя Емануіл, що перекладом є: 3 нами Бог.

²² і злинув Дух сьвятий, у тілесному виді, як голуб, на Него, й голос із неба роздав ся, глаголючи: Ти єси Син мій любий, тебе вподобав я.

¹⁴ І Слово тїлом стало ся, і пробувало між нами (й бачили ми славу Його, славу, яко Єдинородного від Отця), повне благодати і правди.

²¹ Він же глаголав про церкву тіла свого.

⁹ Рече йому Ісус: Стілький час я з вами, й не пізнав єси мене, Филипе? Хто видів мене, видів Отця; як же ти кажеш: Покажи нам Отця?¹⁰ Хиба не ймеш віри, що я в Отцї і Отець у менї? Слова, що я промовляю вам, від себе не промовляю; Отець же, що в менї пробуває, Той робить дїла.

²⁰ Того дня знати мете, що я в Отцї моїм, і ви в мені, а я в вас.

²¹ щоб усї одно були: яко ж Ти, Отче, в менї і я в Тобі, щоб і вони в нас одно були, щоб сьвіт увірував, що Ти мене післав єси.

¹⁹ яко ж бо Бог був у ХристЇ, примиряючи сьвіт із собою, не полїчуючи їм провин їх, і положив у нас слово примирення.

² щоб утішились серця їх, з'єднавшись у любові і на всяке багацтво повної певности розуму на познанве тайни Бога і Отця і Христа,³ в котрому всї скарби премудрости і розуму заховані.

¹³ ждучи блаженного вповання і явлення слави великого Бога і Спаса нашого Ісуса Христа,

¹⁶ І з повноти Його ми всї прийняли й благодать за благодать.

³⁰ З Него ж і ви в Христї Ісусї, що став ся нам премудростю від Бога, і праведностю, і освяченнєм, і викупленнєм,³¹ щоб, яко ж писано: Хто хвалить ся, в Господі хвалив ся.

²⁶ Усї бо ви сини Божі вірою в Ісуса Христа.²⁷ Скільки бо вас у Христа хрестилось, у Христа одягли ся.²⁸ Нема Жидовина, нї Грека; нема невільника, нї вільного; нема муже-ського полу, нї женського: усї бо ви одно, в Христї Ісусї.²⁹ Коди ж ви Христові, то ви насїнне Авраамове, і по обітованню наслїдники.

²⁰ котру вдіяв у Христї, воскресивши Його з мертвих і посадивши по правиці в себе на небесах,²¹ вище всякого начальства, і власти, і сили, і панування, і всякого імени, названого не тільки в сьому віку, та й у будучому,²² і все покорив під ноги Його, й дав Його яко голову над усім у церкві,²³ котра єсть тіло Його, повня Того, хто сповняв все у всьому.

¹⁹ і зрозуміти любов Христову, що перевисшує (всякий) розум, щоб сповнились усякою повнею Божою.

¹⁵ а ходячи поправдї в любови помножаймо все в Того, котрий єсть голова, Христос,¹⁶ котрого все тїло зложене і звязано всякою увяззю спромоги по дїйству, (яке є) в мірі кожної части, робить зрост тїла на збудуванне самого себе в любові.

⁹ Тимже і Бог Його високо вознїс, і дав Йому імя, більше всякого імени,¹⁰ щоб в імя Ісусове приклонилось усяке колїно, що на небі, і на землї, і під землею,¹¹ і щоб усякий язик визнавав, що Господь Ісус Христос у славу Бога Отця.

¹⁶ Бо Ним сотворене все, що на небесах і що на землї, видиме й невидиме, чи престоли, чи панства, чи князівства, чи власті, - все Ним і для Него сотворене.¹⁷ Він єсть перш усього, і все в Ньому стоїть.¹⁸ І Він голова тїлу і церкві. Він початок, перворідень з мертвих, щоб у всьому Йому передувати.

¹¹ де нема Грека, нї Жидовина, обрізання і необрізання, чужоземця і Скита, невільника й вільного, а все й у всьому Христос.

⁹ і, звершившись, ставсь усїм, що слухають Його, причиною спасення вічнього,

²² котрий єсть по правицї в Бога, зійшовши на небо, котрому покорились ангели і власті і сили.

⁹ І сьпівають пісню нову, глаголючи: Достоєн єси приняти книгу, і створити печаті її, бо Ти був заколений, і відкупив єси нас Богу кровю своєю, з усякого роду, і язика, і народу і поган,¹⁰ і зробив єси нас Богу нашому царями і священиками; і царювати мем на землї.¹¹ І я бачив і чув голос ангелів многих кругом престола і животних, і старців; і було число їх тьма тьмами і тисячі тисячами,¹² глаголючи голосом великим: Достоєн Агнець, заколений, приняти силу й багацтво, й премудрость, і кріпость, і честь і славу.¹³ І всяке створіннє, що в небі, і на землі, і під землею, і що на морю, і все, що в них, чув я, що говорило: Сидячому на престолі і Агнцеві благословенне, і честь, і слава і держава по вічні віки.

⁵⁸ Що ми чули, як він казав: Що я зруйную церкву сю рукотворну, й за три дні иншу нерукотворну збудую.

²¹ І як сповнилось вісїм днів, щоб обрізати хлопятко, наречено Йому імя Ісус, наречене від ангела, перш ніж зачавсь Він в утробі.

⁴⁸ Тільки ж Вишнїй не в рукотворних церквах домує, як глаголе пророк:

²⁴ Бог, що сотворив сьвіт і все в йому, сей неба і землї. Господь, не в рукотворних храмах домує,

²⁹ а котрий потай, (той) Жидовин, і обрізаннє (єсть обрізаннє) серця в дусї,

²⁹ не в писанню; йому ж похвала не від людей, а від Бога.

⁶ знаючи, що давнього нашого чоловіка з Ним розпято, щоб зникло тїло гріховне, щоб не служити нам більш гріху.

¹ Знаємо бо, як земний будинок тїла нашого розпадеть ся, ми будівлю від Бога маємо, будинок нерукотворний, вічний на небесах.

¹⁷ Тимже, коли хто в Христї, той нове сотворіннє; старе минуло; ось стало все нове.

⁴ Як же прийшла повня часу, послав Бог Сина свого, що родивсь від жени і був під законом,⁵ щоб викупив тих, що під законом, щоб ми прийняли всиновленнє.

²⁴ А которі Христові, ті розняли тіло з страстьми і хотїннем.

¹⁰ Його бо ми твориво, сотворені в Христї Ісусї на добрі дїла, котрі наперед призначив Бог, щоб ми в них ходили.¹¹ Тим же споминайте, що ви (були) колись погане в тїлї, звані необрізаннєм від рекомого обрізання у плотї, рукотвореного;¹² що були ви того часу без Христа, відчужені від громади Ізраїлевої і чужі завітові обітування, не маючи надії і безбожні в сьвітї.¹³ Тепер же в Христї Ісусї ви, що були колись далеко, стали близькі кровю Христовою.¹⁴ Він бо мир наш, що зробив з обох одно, і розвалив середню перегородню стіну;¹⁵ вражду тілом своїм, закон заповідей наукою обернув у ніщо, щоб з двох зробити собою одного нового чоловіка, роблячи мир,¹⁶ і примирити з Богом обох ув одному тїлї хрестом, убивши ворогуваннє на ньому;¹⁷ і прийшовши благовістив мир вам, далеким і близьким,¹⁸ тим що через Його маємо приступ обоє в одному Дусї до Отця.

²² щоб відложити вам по першому життю давнього чоловіка, що тлїє в похотях лукавих,

³ Ми бо обрізаннє, которі духом Богу служимо, і хвалимось в Ісусї Христї, а не в тїлї надіємось,

⁸ Тепер же покиньте й ви те все: гнїв, ярость, злобу, лайку, соромні слова од уст ваших.⁹ Не кривіть словом один проти одного, скинувши з себе давнього чоловіка з ділами його,

¹¹ Хрйстос же, прийшовши яко Архиєрей грядущих благ, із більшою і звершенїщою скинею, нерукотвореною, се єсть не такого будування,

²⁴ Не в рукотворену бо сьвятиню ввійшов Христос, зроблену взором правдивої, а в саме небо, щоб нинї являтись лицю Божому за нас,

⁵ І казали апостоли Господеві: Прибав нам віри.

³ Озвавсь Ісус і рече йому: Істино, істино глаголю тобі: Коли хто не народить ся звиш, не може видїти царства Божого.⁴ Каже до Него Никодим: Як же може чоловік народитись, старим бувши? хиба може в утробу матери своєї знов увійти, і родитись?⁵ Озвавсь Ісус: Істино, істино глаголю тобі: Коли хто не родить ся од води й Духа, не може ввійти в царство Боже.⁶ Роджене від тїла - тїло, а роджене від Духа - дух.⁷ Не дивуй ся, що глаголав тобі: Мусите ви народити ся звиш.

²⁴ Котрого Бог воскресив, розвязавши болестї смерти; яко ж бо не було можливе вдержаним Йому бути від неї.

²⁷ Прибувши ж та зібравши церкву, оповідали все, що зробив Бог з ними, і як Він відчинив поганам двері віри.

²⁴ а й про нас, котрим має полічитись, віруючим в Того, хто воскресив Ісуса, Господа нашого, з мертвих,

³ Хиба не знаєте, що скільки нас у Христа Ісуса охрестилось, у смерть Його охрестились?⁴ Бо погреблись ми з Ним через хрещеннє у смерть, щоб, як Христос устав із мертвих славою Отця, так і ми в обновленню життя ходили.⁵ Коли бо ми з'єднані (з Ним) подобиєм смерти Його, то й (подобиєм) воскресення будемо,

⁸ Коли ж ми вмерли з Христом, віруємо, що й жити мем з Ним,⁹ знаючи, що Христос, уставши з мертвих, уже більш не вмре: смерть над Ним більш не панує.¹⁰ Бо що вмер, за гріх вмер Він раз, а що живе, Богові живе.¹¹ Так само й ви думайте, що ви мертві вже гріху, живі ж Богові, у Христі Ісусі, Господі нашім.

⁴ Оце ж, браттє моє, і ви вмерли закону тілом Христовим, щоб бути вам иншому, що встав із мертвих, щоб принесли ми овощ Богові.

¹³ Бо одним Дихом усї ми в одно тїло хрестились, чи то Жиди, чи Греки, чи невільники, чи вільні, і всі одним Духом напоєнї.

²⁰ Тепер же Христос устав з мертвих; первістком між мертвими став ся.

²⁷ Скільки бо вас у Христа хрестилось, у Христа одягли ся.

¹⁹ і що за безмірне величчє сили Його в нас, котрі вируємо, по дїйству превеликої потуги Його,²⁰ котру вдіяв у Христї, воскресивши Його з мертвих і посадивши по правиці в себе на небесах,

⁴ Бог же, багатий на милость, по превеликій любові своїй, котрою полюбив нас,⁵ і нас, мертвих провинами, оживив укупі з Христом (благодаттю ви спасені),⁶ і воскресив з Ним, і дав нам сидіти вкупі на небесних (місцях) у Христї Ісусї,

⁸ Благодатю бо ви спасені через віру; і се не од вас: се Божий дар;

⁷ котрому став я служителем по дару благодати Божої, даної менї по дїйству сили Його.

⁵ один Господь, одна віра, одно хрещеннє,

¹⁴ Того ж то глаголе: Устань, сонний, і воскресни з мертвих, то й осьвітить тебе Христос.

²⁹ Бо вам дано, що до Христа, не тільки в Него вірувати, та задля Него й страждати,

¹ Коли ж оце воскресли ви з Христом, то гірнього шукайте, де Христос сидить по правиці в Бога.² Про гірнє думайте, (а) не про земне.

⁵ не з дїл праведних, що ми робили, а по своїй милости спас нас купеллю новорождення і обновлення Духа сьвятого,⁶ котрого вилив на нас щедро через Ісуса Христа, Спасителя вашого,

² науки хрещення, і положення рук, і воскресення мертвих, і суду вічнього.

² дивлячись на Ісуса, починателя і звершителя віри, котрий замість радости, яка була перед Ним, витерпів хрест, не дбаючи про сором, і сїв по правицї престола Божого.

²⁰ Бог же впокою, що підняв з мертвих великого Пастиря вівцям через кров завіту вічнього, Господа нашого Ісуса Христа,²¹ нехай звершить вас у всякому доброму ділі, щоб чинили волю Його, роблячи в вас любе перед Ним, через Ісуса Христа, котрому слава до віку вічнього. Амінь.

¹⁶ Не заблуджуйтесь, браттє моє любе.¹⁷ Усяке добре даяннє і всякий звершений дар з висоти сходить, од Отця сьвітла, в котрого нема переміни анї тїни зміни.

²¹ чого образ хрещеннє (не відложеннє тілесної нечистоти, а совісти доброї обітниця перед Богом), що і нас тепер спасає через воскресеннє Ісуса Христа,

¹ Тим же то, коли Христос страждав за нас тїлом, то й ви тією самою думкою оружіть ся; хто бо страждає тїлом, перестає грішити,² щоб уже не по хотїнню чоловічому, а по волї Божій, жити остальний час у тїдї.³ Доволї бо з нас минувшого часу життя, що чинили волю поган, ходячи в розпусті, пристрастях, пияньстві, бенкетах, напитках і мерзських ідолослуженнях.

⁶⁰ Рече ж йому Ісус: Остав мертвим ховати своїх мерців, ти ж іди, проповідуй царство Боже:

²⁴ бо сей син мій мертвий був, та й ожив; згинув був, та й знайшов ся. І почали веселитись.

³² веселити ж ся і радувати ся треба було, що брат твій сей мертвий був, та й ожив, і згинув був, та й знайшов ся.

²¹ Бо, як Отець воскрешає мертвих і оживлює, так і Син, кого хоче, оживлюе.

⁶³ Се дух, що оживлює; тіло не годить ся нї на що. Слова, що я глаголю вам, се дух і життє.

³⁸ Відоме ж нехай буде вам, мужі к брати, що через Него вам прощенне гріхів проповідуєть ся;³⁹ і від чого не могли ви у законі :, Мойсейовім справдити ся, у Тому всякий віруючий оправдуєть ся.

¹⁷ (яко ж писано: що отцем многим народам настановив я тебе,) перед Богом, котрий, оживляє мертвих і зове те чого нема, так як те, що є, котрому увірував.

¹³ анї оддавайте членів ваших гріху, (яко) знаряддє неправді, а оддавайте себе Богові, яко з мертвих оживших, і члени ваші, (яко) знаряддє правди, Богові.

¹¹ Коли ж Дух Того, хто воскресив Ісуса з мертвих домує в вас, то Воскресивший Христа із мертвих оживить і смертні тїла ваші Духом своїм, що домує в вас.

³⁶ Безумний! що ти сієш, не оживе, коли не вмре.

⁴⁵ Так і написано: Став ся первий чоловік Адам душею живою, а останній Адам духом животворящим.

⁶ котрий і дав нам силу бути слугами нового завіту, не букви, а духа; буква бо вбиває, а дух животворить.

¹⁴ Бо любов Христова вимагає від нас, судячих так, що, коли один за всіх умер, тодї всі вмерли;¹⁵ і (що) Він умер за всїх, щоб живі нїколи більш собі не жили, а Тому, хто за них умер і воскрес.

¹ І вас (оживив), що були мертві провинами й гріхами вашими,

¹¹ Тим же споминайте, що ви (були) колись погане в тїлї, звані необрізаннєм від рекомого обрізання у плотї, рукотвореного;

⁶ Котора ж роскошув, та жива - вмерла.

¹³ Заповідаю тобі перед Богом, що оживлює все, і Христом Ісусом, що сьвідкував при Понтийському Пилатї добре визнаннє:

¹ Тим же, зоставивши печатки Христового слова, ідїмо до звершення, не кладучи знов основин покаяння од мертвих дїл і віри в Бога,

¹⁰ Тим се завіт, котрий: зроблю дому Ізраїлевому по тих днях, глаголе Господь: Давши закони мої в думку їх, і на серцях їх напишу їх, і буду їм Бог, а вони будуть мені народ.¹¹ І не вчити ме кожен ближнього свого, і кожен брата свого, говорячи: Познай Господа; бо всї знати муть мене від малого та й до великого між ними.¹² Тим що милостив буду на неправди їх, і гріхів їх і беззаконий їх не згадувати му більше."

¹⁴ то скілько більше кров Христа, що Духом вічнїм принїс себе непорочного Богу, очистить совість вашу від мертвих діл, щоб служити Богу живому?

¹⁷ Так само й віра, коди дїл не має, мертва сама по собі.

²⁰ Чи хочеш же зрозуміти, чоловіче марний, що віра без дїл мертва?

²⁶ Яко бо тіло без духа мертва, так і віра без дїл мертва.

⁷ коли ж у сьвітлї ходимо, яко ж Він сам у сьвітлї, то маємо спільність один з одним, і кров Ісуса Христа, Сина Його, очищав нас од усякого гріха.⁸ Коли говоримо, що гріха не маємо, то самі себе обманюємо, і нема правди в нас.⁹ Коли визнаєм гріхи наші, то Він вірний і праведний, щоб простив нам гріхи, і очистив нас од всякої неправди.

¹² Пишу вам, дїточки, що оставляють ся вам гріхи задля імени Його.

⁶ Були ж праведні обоє перед Богом, ходячи у всіх заповідях та наказах Господнїх безпорочні.

¹⁹ Покайте ся ж і навернїть ся, щоб очистились од гріхів ваших, як прийде час покріплення від лиця Господнього,

¹ Глаголю ж: доки наслїдник малолїток, доти не відрізняеть ся від слуги, хоч він і пан усього,² а єсть під опікунами та доморядниками аж до нароку отця.³ Так же й ми, як були малолітками, були підневолені первотинами сьвіта.⁴ Як же прийшла повня часу, послав Бог Сина свого, що родивсь від жени і був під законом,

¹⁴ Він бо мир наш, що зробив з обох одно, і розвалив середню перегородню стіну;¹⁵ вражду тілом своїм, закон заповідей наукою обернув у ніщо, щоб з двох зробити собою одного нового чоловіка, роблячи мир,¹⁶ і примирити з Богом обох ув одному тїлї хрестом, убивши ворогуваннє на ньому;

⁷ Бо тайна беззаконня вже орудує, тільки той хто вдержує тепер, (удержувати ме) доки візьметь ся з середини.

¹⁸ Стало ся ж знищеннє попередньої заповіді за її неміць і невжиточність.

¹³ А що глаголе: "новий", то обветшив первого; що ж обветшало і зстарілось, те близьке зотлїння.

⁹ Котра єсть образ часу настоящого, в котрому приносять ся і дари і жертви, що не можуть звершити по совісті того, хто служить,¹⁰ а були тілько в їжах і напитках, та у всяких обливаннях і установах тіла, накинуті аж до часу направи.

⁸ Сказавши вище: "Що жертва і принос і огняні жертви і (жертви) за гріхи не схотів єси, анї вподобав єси," котрі по закону приносять ся,⁹ потім рече: "Ось, ійду вчинити волю Твою, Боже." Зносить перве, щоб друге поставити.

²⁴ котрий гріхи наші сам піднїс на тїлї своїм на дереві, щоб ми, для гріхів умерши, правдою жили; котрого "ранами сцїлились".

²⁹ Або, як може хто увійти в господу сильного, та пожакувати надоби його, хиба що звяже перше сильного, й тодї пожакув господу його

¹⁸ Рече ж їм: Видїв я сатану, як блискавку з неба падаючого.

²² Коли ж сильнїщий над него, прийшовши, подужав його, то всю зброю його бере, що на неї вповав, та й роздав здобич його.

³⁹ Один же з повішених лиходіїв хулив Його, кажучи: Коли Ти Христос, спаси себе й нас!⁴⁰ Озвавши ся ж другий, докорив йому, кажучи: І не боїш ся Бога, коли в такому ж осуді єси?⁴¹ Та ми по правді; по заслузї бо за те, що коїли, приймаємо; сей же нічого недоброго не зробив.⁴² І сказав до Ісуса: Спогадай мене, Господи, як прийдеш у царство Твоє.⁴³ ї. рече йому Ісус: Істино глаголю тобі: Сьогодні зо мною будеш у раю.

³¹ Тепер суд сьвіту сьому: тепер князь сьвіту сього проженеть ся геть.³² І я, як буду піднятий від землї, всїх притягну до себе.

¹¹ за суд, бо князь сьвіта сього осуджений.

³⁰ Скушавши ж оцту Ісус, рече: Звершилось; і, схиливши голову, віддав духа.

²³ Сього, призначеного радою і провидїннєм Божим виданого, ви, взявши руками беззаконних, і пригвоздивши, вбили.²⁴ Котрого Бог воскресив, розвязавши болестї смерти; яко ж бо не було можливе вдержаним Йому бути від неї.

³² Сього Ісуса воскресив Бог; Йому всї ми сьвідки.³³ Правицею яс Божою вознїсшись і обітуваннє сьвятого Духа прийнявши від Отця, злив се, що ви тепер бачите і чуєте.³⁴ Бо Давид не зійшов на небеса; глаголе ж сам: Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правицї в мене,³⁵ доки положу ворогів Твоїх підніжком ніг Твоїх.³⁶ Твердо ж нехай знав ввесь дім Ізраїлїв, що Господом і Христом зробив Його Бог, сього Ісуса, котрого ви розпяли.

⁴ в котрих бог віку сього осьліпив думки їх, невірних, щоб не засияло їм сьвітло благовістя слави Христа, котрий єсть образ Бога.

⁸ Тимже глаголе: Зійшовши на висоту, полонив єси полонь, і дав дари людям.

¹² Бо наша боротьба не з тілом і кровю, а з князівствами, і з властями і з миродержителями тьми віка сього, з піднебесними духами злоби.

¹⁶ Бо Ним сотворене все, що на небесах і що на землї, видиме й невидиме, чи престоли, чи панства, чи князівства, чи власті, - все Ним і для Него сотворене.

¹⁴ Коли ж дїти стали ся спільниками тїла і кровя, і Він тав само спільником їх, щоб смертю знищити того, що має державу смерти, се єсть диявола,

² І схопив змія, вужа вікодавнього, що то диявол і сатана, і звязав його на тисяч років;³ і вкинув його у безодню, і зачинив його і запечатав над ним, щоб не зводив більше народи, доки не скінчить ся тисяч років; а після сього має бути розвязаний ва короткий час.

¹⁰ А диявола, що зводив їх, вкинуто в озеро огняне і сїрчане, де зьвір і лжепророк; і будуть мучитись день і ніч по вічні віки.

¹¹ Не те, що входить в уста, сквернить чоловіка, а що виходить із уст те сквернить чоловіка.

²⁷ І рече до них: Субота ради чоловіка постала, не чоловік задля суботи.²⁸ Тим Син чоловічий - Господь і суботи.

¹⁹ бо не входить йому в серце, а в живіт, і виходить в одхідник, очищаючи всяку їжу?

³ кажучи: Що до людей, обрізання немаючих, ходив єси і їв з ними.⁴ Почавши ж Петр, виложив їм рядом, говорячи:⁵ Був я в городі, Йоппиї, і молячись бачив у захопленню видїннє: посудину якусь, що сходила, наче обрус великий, по чотирох кінцях спусканий з неба; і прийшов аж до мене.⁶ Зазирнувши в него і розглянувши, бачив чотироногих землі, і зьвірів, і повзючих, і птиць небесних.⁷ І чув я голос, що глаголав до мене: Встань, Петре, заколи та й їж.⁸ Я ж сказав: Нї, Господи, бо ніщо погане або нечисте ніколи не входило в уста мої.⁹ Відказав же мені голос удруге з неба: Що Бог очистив, ти не погань,¹⁰ Се сталось тричі, і знов потягнено було все на небо.¹¹ І ось зараз три чоловіки прийшли в господу, де я був, послані з Кесариї до мене.¹² Сказав же мені Дух ійти з ними, нічого не розбираючи. Пішли яе зо мною і шість братів, і ввійшли ми в господу до чоловіка;¹³ і звістив нам, як видїв ангела в господі своїй, що став і глаголав йому: Пішли в Йоппию людей, та поклич Симона, званого Петром.¹⁴ Він глаголати ме слова до тебе котрими спасеш ся ти й увесь дім твій.¹⁵ Як же став я говорити, найшов Дух сьвятий на них, як і на нас у починї.¹⁶ Згадав я тоді слово Господнє, як глаголав він: Йоан хрестив водою, а ви будете хреститись Духом сьвятим.¹⁷ Коли ж рівний дар дав їм Бог, як і нам, що увірували в Господа Ісуса Христа, то хто ж я такий, щоб міг заборонити Богові?¹⁸ Вислухавши се, замовкли, і славили Бога, говорячи: То й поганам дав Бог покаянне в життє!

²⁰ а написати їм, нехай удержують ся від ідолських гидот, та блуду, та давленого, та крови.

² Один вірує, (що можна) їсти все, а знемогаючий зїллє (нехай) їсть.³ Хто їсть, нехай тому, хто не їсть, не докоряє, а хто не їсть, нехай того, хто їсть, не осуджує; Бог бо його прийняв.

⁵ Инший шанує (один) день над (другий) день; инший же судить про всякий день

⁵ Кожен у своїй мислї нехай буде певен.⁶ Хто вважає на день, Господові вважає; і хто не вважає на день, Господеві не вважає. Хто їсть, Господеві їсть, бо дякує Богу; і хто не їсть, Господеві не їсть, та й дякує Богу.

¹⁰ Ти ж чого судиш брата твого? або й ти, чого докоряєш брата твого? Усї бо станемо перед судищем Христовим.

¹³ Оце ж більш один одного не осуджуймо, а лучче розсуджуйте, як би не класти спотикання брату, або поблазнї.¹⁴ Знаю я і впевнивсь у Христї Ісусї, що нїщо нескверне само собою; тільки, хто думає, що воно скверне, тому й скверне.¹⁵ Коли ж через їжу брат твій сумує, то вже не по любови ходиш. Не погубляй їжею твоєю того, за кого Христос умер.¹⁶ Нехай же не ганить ся ваше добре.¹⁷ Бо царство Боже не їжа і питте, а правда, і впокій, і радощі в Дусі сьвятім.

²⁰ Ради їжи не руйнуй діла Божого. Все чисте, тільки лихо чоловікові, що їсть із спотиканнем.²¹ Добре не їсти мясива, анї пити вина, нї (такого), від чого брат твій спотикаєть ся або блазнить ся, або знемогає.

⁷ Нї, не у всіх знанне; деякі з совістю ідолською аж досї, яко посьвят ідолський їдять; і совість їх, бувщц недужою, сквернить ся.⁸ Їжа ж нас не поставляє перед Богом; бо анї луччі ми, коли їмо, анї гірші, коли не їмо.⁹ Гледїть же, щоб ніколи ся ваша власть не була спотиканнєм (людям) недужим.¹⁰ Бо коли хто побачить тебе, що маючи знаннє, (за столом) сидищ у ідолському храмі, то чи совість його, яко недужого, не збудуєть ся, щоб їсти посьвяти ідолські?¹¹ І погибне через твоє знаннє недужий брат, за котрого Христос умер.¹² Грішачи ж так проти братів та вражаючи їх недужу совість, ви грішите проти Христа.¹³ Тим же, коли їжа блазнить брата мого, не їсти му мясива до віку, щоб не блазнити брата мого.

²⁸ Коли ж хто вам скаже: Се ідолський посьвят, тодї не їжте задля того, хто вам сказав, і задля совісти; бо Господня земля і повня її.²⁹ Про совість же я кажу, не про свою, а про другого; чого бо вілність моя судити маеть ся від совісти другого?³⁰ Коли ж я благодаттю причащаю ся, на що мені хулу приймати (за те), за що дякую?³¹ Оце ж, чи то їсте, чи пете, чи що инше робите, все на славу Божу робіть.

¹² Перше бо нїм прийшли деякі від Якова, він їв з поганами; як же прийшли, таївсь і відлучавсь, боячись тих, що були з обрізання.¹³ Лицемірили з ним також і инші Жиди, так що й Варнава зведений був лицемірством їх.

¹⁰ Ви вважаєте на днї, місяцї, пори й лїта.

³ що боронять женитись (і велять вдержуватись) од їжи, що Бог створив на їду з подякою вірним і познавшим правду.⁴ Бо всяке створіннє Боже добре і шщо не гидке, коди з подякою приймаємо;⁵ осьвячуєть ся бо словом Божим і молитвою.

¹⁰ а були тілько в їжах і напитках, та у всяких обливаннях і установах тіла, накинуті аж до часу направи.

¹¹ Не осуджуйте один одного, браттє; хто бо осуджує брата та судить брата свого, осуджує закон і судить закон; коли ж закон судиш, то ти не чинитель закону, а суддя.

²⁸ Прийдіть до мене, всї знеможені та отягчені, я впокою вас.²⁹ Візьміть ярмо мов на себе, й навчіть ся від мене: бо я тихий і смирний серцем; то й знайдете відпочинок душам вашим.

¹⁷ Бо закон через Мойсея даний був; благодать і правда через Ісуса Христа стала ся.

¹ Біймо ся ж оце, щоб, коли зостаеть ся обітниця ввійти в покій Його, не явив ся хто з вас опізнившись.² Бо й нам благовіствовано, як і тим, тільки не було користне їм слово проповіді, не зеднавшись з вірою тих, що слухали Його.³ Входимо бо в відпочинок ми, що увірували, яко ж рече: "Так що покляв ся я в гніві моїм, що не ввійдуть в відпочинок мій," хоч дїла від настання еьвіту скінчені.⁴ Рече бо десь про семий день так: "І відпочив Бог дня семого від усїх дїл своїх."⁵ І в сьому (місці) знов: "Чи коли ввійдуть у відпочинок мій."⁶ Коли ж оставляєть ся, щоб деякі ввійшли в него, а котрим перше благовіствовано, не ввійшли за непослух;⁷ то знов означає якийсь день, "сьогоднї" глаголючи в Давиді, по стільких лїтах, яко ж було сказано: "Сьогоднї, як почуєте голос Ного, не закаменяйте сердець ваших."⁸ Бо коли б Ісус тих упокоїв, не говорив би про инший день після того.⁹ Оце ж оставлено ще суботованнє людям божпм.¹⁰ Хто бо ввійшов у відпочинок Його, той відпочив от дїл своїх, яко ж од своїх Бог.¹¹ Стараймо ся ж увійти в той відпочинок, щоб хто не впав тим же робом у нсдовірство.

⁵ котрі служать образу і тїнї небесного, яко ж глаголано Мойсейові, як хотїв зробити скиню. "Гледи бо", рече, "зроби все по взору, показаному тобі на горі."

⁹ Котра єсть образ часу настоящого, в котрому приносять ся і дари і жертви, що не можуть звершити по совісті того, хто служить,

¹ Маючи бо закон тінь будучих благ, а не самий образ річей, щороку тими самими жертвами, які приносять без перестану, нїколи не може звершити приступаючих.

²⁵ Вони перемінили істину Божу на лжу і поклонялись і служили тварі більш Творця, котрий благословен на віки. Амінь.

⁶ Думаннє бо тілесне - смерть, а думаннє духовне - життє і впокій.⁷ Тим що думаннє тілесне - ворогуванне проти Бога; законові бо Божому не корить ся, та й не може.⁸ Хто бо по тїлу, ті Богу вгодити не можуть.

¹⁸ Бо такі Господеві нашому Ісусу Христу не служять, а своєму череву; і ласкавими словами та благословеннєм обманюють серця нелукавих.

³ Коли бо між вами зависть та сварня, та незгода, то хиба ж не тілесні ви й хиба не чоловічим робом ходите?

¹⁸ Мов би не мав я до вас прийти, так розгордїли деякі.

¹ Шо ж до ідолських посьвятів, знаємо, що всї знанне маємо. Знаннє ж надимає, а любов вбудовує.

⁵ Бо хоч і в так звані боги, чи то на небі, чи то на землї (як многі боги і многі пани);⁶ та наш один Бог Отець, від котрого все і ми для Него; і один Господь Ісус Христос, через Котрого усе (стало ся), і ми через Него.

²⁴ Хиба не знаєте, що ті, що на гонах біжять, усї біжять, а один приймає нагороду? Так біжіть і ви, щоб осягли.

⁴ Любов довго терпить, милосердує; любов не завидує; любов не величаєть ся, не надимаєть ся,

²⁰ Боюсь бо, щоб иноді прийшовши, не знайшов вас не такими, як хочу, і щоб ви не знайшли мене таким, якого не хочете, щоб инодї (не було) змагання, зависти, досад, сварок, пересудів, нашептів, пихи, безладу,

¹⁹ Явні ж дїла тілесні; оце вони: перелюб, блуд, нечистота, розпуст,²⁰ ідолослуженнє, чаруваннє, ворогуваннє, свари, ненависть, гнїв, суперечки, незгода, ересї,

¹⁴ біжу до мети по нагороду вишнього поклику Божого в Христї Ісусї.

⁴ Се ж глаголю, щоб хто не обманив вас у суперечках,

²³ Воно має вид премудрости в самовольній службі і покорі і непощадї тїла, (а) не у шанобі до ситости тїла.

⁷ хотячи бути законоучителями, не розуміючи, нї що говорять, нї об чому впевняють.

¹ Дух же явно глаголе, що в останнї часи відступлять декотрі од віри, слухаючи духів лестивих і наук бісових,

¹⁴ Коли ж гірку зависть маєте та сварку в серцї вашому, то не величайтесь і не кривіть на правду.¹⁵ Не сходить ся премудрость звише, а земна (вона), душевна, бісовська.¹⁶ Де бо зависть та сварка, там безладдє і всяке лихе дїло.

¹ Звідкіля войни та свари в вас? Чи не звідсіля: з розкошів ваших, що воюють у членах ваших?² Бажаєте, та й не маєте; убиваєте і завидуєте, та й не можете осягти; сваритесь і воюєте, та й не маєте, тим що не просите.³ Просите, та й не приймаєте, тому що погано просите, щоб обернути на розкоші ваші.⁴ Перелюбники і перелюбниці! хиба не знаєте, що любов сьвіта сього - вражда проти Бога? Оце ж, хто хоче бути приятелем сьвіту, той стаєть ся ворогом Бога.⁵ Або думаєте, що марно писаннє глаголе: до зависти пре Дух, що вселив ся в нас?"⁶ Більшу ж дає благодать; тим же і глаголе: "Господь гордим противить ся, смиренним же дає благодать."

¹⁴ очі мають повні прелюбодїяння і неперестаючого гріха, надять душі неутверджені; серце в них навчене до зажерливосте, се - діти прокляття;

¹ Любі, не всякому духові віруйте, а досьвідчайте духів, чи від Бога вони; бо многі лжепророки вийшли у сьвіт.² По сьому пізнавайте духа Божого: всякий дух, котрий визнає Ісуса Христа, що прийшов у тїлї, є від Бога.

⁷ Бо многі зводителї увійшли у сьвіт, котрі не визнають Ісуса Христа, що прийшов у тїлї; а такий зводитель і антихрист.⁸ Глядїть на себе, щоб не згубити нам, що заробили, а щоб нагороду повну прийняли.⁹ Кожен, хто переступає, а не пробуває в науці Христовій, не має Бога; хто пробуває в науці Христовій, сей має і Отця і Сина.¹⁰ Коли хто приходить до вас, і сієї науки не приносить, не приймайте того у хату, і не витайте його;¹¹ хто бо його витає, бере участь в дїлах його лихих.

¹¹ Ось, ійду скоро; держи, що маєш, щоб нїхто не взяв вінця твого.

¹⁴ І підманює домуючих на землї через ознаки, що дано йому робити їх перед зьвіром, говорячи домуючим на землї, щоб робили образ зьвіра, що має рану від меча, і ожив.

¹⁰ І впав я до ніг його, поклонитись йому; і рече менї: Нї, глянь, я слуга-товариш твій і батьків твоїх, що мають сьвідченнє Ісусове. Богу кланяй ся; сьвідченнє бо Ісусове - дух пророцтва.

⁸ А я Йоан, що бачив се і чув; і коли чув я, і бачив, упав я поклонитись перед ногами ангела, що менї се показував.⁹ І каже менї: нї, глянь, я бо слуга-товариш твій, і братів твоїх пророків, і тих, що хоронять слова книги сієї: Богу поклони ся.

⁴ Пробувайте в менї, і я в вас. Яко ж вітка не може овощу родити від себе, коли не пробувати ме на виноградині, так анї ви, коли в мені не будете пробувати.⁵ Я виноградина, ви віттє. Хто пробував в менї, а я в йому, той приносить багато овощу; бо без мене не можете робити нїчого.⁶ Коли хто не пробував в менї, буде викинутий геть, як вітка, і всохне, й зберуть їх, та й кинуть в огонь, і згорять.

¹⁷ Коли ж деякі з віття відломились, а ти, бувши дикою оливиною, прищепивсь єси замість них, і спільником коріння і туку оливного зробивсь єси,

⁴ Бо яко ж в одному тїлї маємо многі члени, усі ж члени мають не одно діло,⁵ так многі ми - одно тіло в Христї, по одно му ж, один другому члени.

¹⁰ Благаю ж вас, браттє, імям Господа нашого Ісуса Христа, щоб те саме говорили ви всі, і щоб не було між вами розділення, а щоб були з'єднані в одному розумінню і в одній мислі.

⁶ Я посадив, Аполос поливав, Бог ж зростив.

¹⁶ Чаша благословення, котру благословляємо, хиба не єсть общенне крови Христової? хлїб, що переломлюємо, хиба не єсть общеннє тїла Христового?¹⁷ Бо один хлїб, одно тїло ми многі; всї бо від одного хлїба причащаємось.

¹² Як бо тіло одно, а членів має багато, всі ж члени одного тїла, хоч багато їх, а одно тїло, так і Христос.¹³ Бо одним Дихом усї ми в одно тїло хрестились, чи то Жиди, чи Греки, чи невільники, чи вільні, і всі одним Духом напоєнї.¹⁴ До тїло не єсть один член, а многі.¹⁵ Коли скаже нога: я не рука, от же я не від тїла, то хиба через се не єсть від тїла?¹⁶ І коли скаже ухо: я не око, то ж я не від тїла, то хиба через те не єсть від тїла?¹⁷ Коли б усе тїло (було) око, де ж (був би) слух? Коли б усе слух, де понюх?¹⁸ Та Бог розложив члени кожного по одному з них в тїлї, яко ж схотів.¹⁹ Коли ж би все (було) один член, то де (було б) тїло?²⁰ Тепер же багато членів, а тїло одно.²¹ Не може ж око сказати руці: Не треба мені тебе; або знов голова ногам: Не треба мені вас.²² Нї, которі члени тїла здають ся слабшими, ті тим більше потрібні;²³ і которі здають ся нам неповажнїшими в тїлї, тим більше чести додаємо, і менше чесні наші (члени) більшу окрасу приймають.²⁴ Звичайним бо нашим того не треба. Та Бог зложив тїло, давши більшу честь послїднїйшому,²⁵ щоб не було розділення в тїлї, а щоб члени однаково один про одного дбали.²⁶ І коли терпить один член, терплять з ним усі члени; а коли славить ся один член, радують ся з ним усї члени.²⁷ Ви ж тїло Христове і члени від части (з особна).

⁶ Дивуюсь, що так скоро одвернулись від покликавшого вас благодаттю Христовою на друге благовістє.⁷ Воно то не друге, та в такі, що вами колотять, і хочуть перевернути благовістє Христове.⁸ Та, коли б і ми або ангел з неба проповідував вам більш того, що ми проповідували вам, нехай буде анатема.⁹ Як перше рекли ми, так і тепер глаголю: коли хто благовіствує вам більш того, що ви прийняли, нехай буде анатема.

² Ось я Павел глаголю вам, що коли ви обрізуєтесь, Христос вам нічого не поможе.³ Сьвідкую ж знов кожному чоловіку обрізаному, .що винен увесь закон чинити.⁴ Обернулись ви в нїщо (одійшовши) від Христа; (ви,) що оправдуєтесь законом, од благодати відпали.

²² і все покорив під ноги Його, й дав Його яко голову над усім у церкві,

³ стараючись держати единеннє духа в мирному союзї.

²⁹ Нїхто бо ще. ніколи тіла свого не зненавидів, а годує, і грів його, яко ж і Господь церкву;

² то сповніть мою радість, щоб однаково думали, одну любов маючи, один дух і один розум.³ Нїчого (не роблячи) перекором або з марної слави; а смирним розумом один одного вважаючи більшим себе.⁴ Не про своє кожен, а також про другого (справи) кожен дбайте.⁵ Так бо нехай думаєть ся у вас, як і в Христї Ісусї,

¹⁸ І Він голова тїлу і церкві. Він початок, перворідень з мертвих, щоб у всьому Йому передувати.

² щоб утішились серця їх, з'єднавшись у любові і на всяке багацтво повної певности розуму на познанве тайни Бога і Отця і Христа,

⁶ Оце ж, як прийняли ви Христа Ісуса Господа, так і ходіть у Ньому,⁷ вкоренившись і збудувавшись у Ньому і впевнившись вірою, так як навчились, достаткуючи в нїй з дякуваннєм.⁸ Гледїть, щоб хто не пожакував вас философиєю і марним підступом, по переказу людському, по первотинам сьвіта, а не по Христу⁹ Бо в Ньому живе вся повня Божества тїлесно

¹² Вас же нехай Господь намножить і збагатить любовю один до одного й до всіх, яко ж і ми до вас,

¹⁰ І справді ви так чините всїм братам по всій Македониї. Благаємо ж вас, браттє, достаткувати ще більш,

³ Дякувати мусимо Богу завсїди за вас, браттє, яко ж воно й достойно, бо вельми росте віра ваша, і множить ся любов кожного з усіх вас один до одного;

⁴ котрий хоче, щоб усї люде спасли ся і до розуміння правди прийшли.⁵ Один бо Бог і один посередник між Богом і людьми, чоловік Ісус Христос,⁶ що дав себе на викуп за всїх: сьвідкуваннє временами своїми.

⁸ Наконець же, будьте усї одної думки, милосердуючі, братолюбні, сердечні, привітливі;

¹⁹ Коли б із сьвіта були, сьвіт своє любив би; як же ви не з сьвіта, а я вибрав вас із сьвіта, тим ненавидить вас сьвіт.

¹⁴ Я дав їм слово Твоє, і сьвіт зненавидів їх, бо вони не з сьвіта, яко ж я не з сьвіта.¹⁵ Не молю, щоб узяв їх із сьвіта, а щоб зберіг їх од зла.¹⁶ Не з сьвіта вони, яко ж я не з сьвіта.

² Ми, що померли гріхом, як ще жити мем в йому?³ Хиба не знаєте, що скільки нас у Христа Ісуса охрестилось, у смерть Його охрестились?⁴ Бо погреблись ми з Ним через хрещеннє у смерть, щоб, як Христос устав із мертвих славою Отця, так і ми в обновленню життя ходили.⁵ Коли бо ми з'єднані (з Ним) подобиєм смерти Його, то й (подобиєм) воскресення будемо,⁶ знаючи, що давнього нашого чоловіка з Ним розпято, щоб зникло тїло гріховне, щоб не служити нам більш гріху.⁷ Хто бо вмер, той визволивсь од гріха.

⁴ Оце ж, браттє моє, і ви вмерли закону тілом Христовим, щоб бути вам иншому, що встав із мертвих, щоб принесли ми овощ Богові.⁵ Як були бо ми в тїдї, страсти гріховні, що були через закон, орудували в членах наших, щоб приносити овощ смерті.⁶ Тепер же ми відзволились од закону умершого, котрим були держані, щоб служити нам (Богові) в обновленню духа, а не у ветхости писання.

³ Бо ходячи в тїлї, не по тїлу воюємо:

¹⁹ Я бо через закон законові умер, щоб жити Богові.²⁰ Я рознятий з Христом; живу ж уже не я, а живе Христос у менї; а що живу тепер у тїлї, то живу вірою в Сина Божого, що полюбив мене і видав себе за мене.

⁹ Тепер же, знаючи Бога, більше ж будучи познані від Бога, як вертаєтесь до немочних та мізерних первотин, котрим знов наново служити хочете?¹⁰ Ви вважаєте на днї, місяцї, пори й лїта.¹¹ Боюсь за вас, що може марно працював коло вас.¹² Будьте, браттє, благаю вас, як і я: бо й я (такий), як ви. Нічим ви мене не скривдили.

¹⁴ Мене ж не доведи (Боже) хвалитись (чим небудь) тільки хрестом Господа нашого Ісуса Христа, котрим мені сьвіт розпято, а я сьвітові.

¹⁵ вражду тілом своїм, закон заповідей наукою обернув у ніщо, щоб з двох зробити собою одного нового чоловіка, роблячи мир,

¹⁴ знищивши рукописаннє наукою, що була проти нас, і взяв Його з середини, прибивши на хресті,

¹⁶ Нехай же оце нїхто не судить вас за їжу або за напиток, або поглядом сьвят, або нового місяца, або суботи.

⁴ Перелюбники і перелюбниці! хиба не знаєте, що любов сьвіта сього - вражда проти Бога? Оце ж, хто хоче бути приятелем сьвіту, той стаєть ся ворогом Бога.

¹⁹ Знаємо, що ми від Бога, і ввесь сьвіт у лихому лежить.

¹⁷ Тимже вийдіть із між них, і відлучіть ся, глаголе Господь, і до нечистого не приторкайтесь; і я прийму вас,

³ що боронять женитись (і велять вдержуватись) од їжи, що Бог створив на їду з подякою вірним і познавшим правду.

¹⁸ І рече до них; Так і ви нерозумливі? Не зрозуміли, що все, що осторонь і входить у чоловіка, не може його опоганити?¹⁹ бо не входить йому в серце, а в живіт, і виходить в одхідник, очищаючи всяку їжу?

²⁷ Трудіть ся не для їжи погибаючої, а для їжи, що зостаєть ся в вічне життє, котру Син чоловічий вам дасть; Сього бо Отець ствердив, Бог.

¹³ їжа про черево, й черево про їжу; Бог же те й те зруйнує. Тїло ж не про перелюб, а про Господа, а Господь про тїло.

¹⁴ не вважаючи на жидівські байки, нї на заповіді людей, що одвертають ся од правди.

¹⁸ А жінка, котру ти бачив, се город великий, що має царство над царями земними.

²⁷ Горе вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! що подобитесь гробам побіляним, що зверху являють ся гарними, в середині ж повні кісток мертвих і всякої нечисти.²⁸ Так і ви зверху являєтесь людям праведні, в серединї ж повні лицемірства та беззаконня.

¹³ Бо такі лжеапостоли, робітники лукаві, прикидають ся апостолами Христовими.¹⁴ І не диво: сам бо сатана прикидаєть ся ангелом сьвітлим.¹⁵ Не велика ж річ, коли й слуги його прикидають ся слугами правди. Конець їх буде по ділам їх.

⁸ Тілесна бо вправа мало корисна, а благочестє корисне на все, маючи обітницю життя нинішнього і будучого