Genesis 2 Cross References - UkrainianNT

¹³ І зараз явилось із ангелом множество воїнства небесного, хвалячи Бога й глаголючи:

²⁴ Вони ж, вислухавши те, однодушно підняли голос до Бога й промовили: Владико, Ти єси Бог, що сотворив небо, і землю, і море, і все, що в них;

⁴² Одвернув ся ж Бог і попустив їх кланятись воїнству небесному, як написано в книзі пророків: Хиба заколене та посьвяти приносили ви мені сорок років у пустинї, доме Ізраїлїв?

³ Входимо бо в відпочинок ми, що увірували, яко ж рече: "Так що покляв ся я в гніві моїм, що не ввійдуть в відпочинок мій," хоч дїла від настання еьвіту скінчені.

¹⁷ Ісус же відказав їм: Отець мій досї робить і я роблю.

⁴ Рече бо десь про семий день так: "І відпочив Бог дня семого від усїх дїл своїх."

²⁷ І рече до них: Субота ради чоловіка постала, не чоловік задля суботи.

⁵⁶ І вернувшись наготовили пахощів та мира, а в суботу відпочивали по заповіді.

⁴ Рече бо десь про семий день так: "І відпочив Бог дня семого від усїх дїл своїх."⁵ І в сьому (місці) знов: "Чи коли ввійдуть у відпочинок мій."⁶ Коли ж оставляєть ся, щоб деякі ввійшли в него, а котрим перше благовіствовано, не ввійшли за непослух;⁷ то знов означає якийсь день, "сьогоднї" глаголючи в Давиді, по стільких лїтах, яко ж було сказано: "Сьогоднї, як почуєте голос Ного, не закаменяйте сердець ваших."⁸ Бо коли б Ісус тих упокоїв, не говорив би про инший день після того.⁹ Оце ж оставлено ще суботованнє людям божпм.¹⁰ Хто бо ввійшов у відпочинок Його, той відпочив от дїл своїх, яко ж од своїх Бог.

⁴ Йоан семи церквам, що в Азиї: благодать вам і впокій від Того, що єсть, що був, і що прийде, і, від семи духів, що перед престолом Його;

⁸ Я АльФа і Омега, почин і конець, глаголе Господь, що єсть, і що був, і що прийде Вседержитель.

¹⁷ глаголючи: Дякуємо Тобі, Господи і Боже вседержителю, що єси, і був, і прийдеш, що приняв єси силу Твою велику і воцарив ся єси.

⁵ І чув я ангела вод, що глаголав: Праведний Ти, Господи, котрий єси, і був, і сьвятий, що таке судив єси;

⁴⁵ щоб вам бути синами Отця вашого, що на небі; Він бо велить сонцю своєму сходити над лихими й над добрими, й посилає дощ на праведних і неправедних.

⁷ Земля бо, що пе падаючий часто на неї дощ, і родить билину, потрібну тим, хто її садить, приймає благословенне від Бога.

²² І, се промовивши, дихнув, і рече їм: Прийміть Духа сьвятого.

²⁵ нї від рук чоловічих служеннє приймає, дознаючи нужду в чому; сам бо дає всїм життє, і диханнє, і все;

²⁰ Хто ж се ти, чоловіче, що змагаєш ся з Богом? Хиба скаже зроблене тому, хто зробив його: Нащо вробив єси мене так?

⁴⁵ Так і написано: Став ся первий чоловік Адам душею живою, а останній Адам духом животворящим.

⁴⁷ Первий чоловік із землї земний; другий чоловік Господь з неба.

⁷ Маємо ж скарб сей у глиняних посудах, щоб премножество сили було від Бога, а не від нас.

¹ Знаємо бо, як земний будинок тїла нашого розпадеть ся, ми будівлю від Бога маємо, будинок нерукотворний, вічний на небесах.

⁹ Ще ж, мали ми батьків, тїла нашого карателїв, та й поважали їх, то чи не геть більше коритись нам Отцю духів, і жити мемо?

⁴⁸ Я хлїб життя.

¹ Шо ж до ідолських посьвятів, знаємо, що всї знанне маємо. Знаннє ж надимає, а любов вбудовує.

⁷ Хто має ухо, нехай слухає, що Дух глаголе церквам: Хто побідить, тому дам поживати від дерева життя, що по середині раю Божого.

² А посеред улицї його, та й по сей і по той бік ріки - дерево життя, що родить овощі дванайцять (раз), і що місяця свій овощ дає, а листє з дерева на сцїленнє поган.

¹⁴ Блаженні, що творять заповіді Його, щоб мали власть до дерева життя, і увійшли ворітьми в город.

¹ І показав менї чисту ріку води життя, ясну як хришталь, що виходила з престола Божого і Агнцевого.

¹⁴ що глаголав шестому ангелу, котрий мав трубу: Розвяжи чотирьох ангелів, що звязані над великою рікою Євфратом.

²⁸ Хто крав, більш не крадь, а лучче працюй, роблячи руками своїми добре, щоб мав що подати тому, хто в нуждї.

⁴ Бо всяке створіннє Боже добре і шщо не гидке, коди з подякою приймаємо;

¹⁷ Багатим у нинішнім віцї заказуй не високомудроватя, анї вповати на богацтво непевне, а на Бога ясивого, що дає нам усе щедро на втїху;

³² Котрі, хоч Божий присуд розуміють, що хто таке робить, достоїн смерти, не тільки самі се роблять, та й похваляють роблячих.

¹² Тим же то, як через одного чоловіка гріх у сьвіт увійшов, а через гріх смерть, так і смерть у всіх людей увійшла (через того), в кому всі згрішили.¹³ Бо (й) до закону гріх був у сьвітї, та гріх не полїчуєть ся, коли нема закону.¹⁴ Тільки ж царювала смерть од Адама аж до Мойсея і над тими, хто не згрішив по подобинї переступу Адамового, котрий єсть образ будучого.¹⁵ Та не так і дар, як прогрішеннє. Коли бо через прогрішеннє одного многі померли, то много більше благодать Божа і дар благодаттю одного чоловіка Ісуса Христа у многих наддостаткували.¹⁶ І не таке даруваннє, як (те що сталось) через одного согрішившого; суд бо з однієї (провини був) на осуд, дар же на оправданнє з многих провин.¹⁷ Бо, коли через провину одного смерть царювала через одного, много більше ті, хто прийняв наддостаток благодати і дар правди, царювати муть в життю одним Ісусом Христом.¹⁸ Тим же оце, як через провину одного на всїх людей осуд, так і через праведність одного на всїх людей оправданнє життя.¹⁹ Яко бо через непокору одного чоловіка грішними зробились многі,так і покорою одного праведниками зроблять ся многі.²⁰ Закон же ввійшов, і намножилось гріха; де ж намножилось гріха, там ще більший наддостаток благодати,²¹ щоб, як гріх царював у смерть, так і благодать царювала через правду у життє вічне Ісусом Христом, Господом нашим.

¹⁶ Хиба не знаєте, що кому оддаєте себе в слуги на послух, того ви й слуги, кого слухаєте: чи то гріха на смерть, чи слухання на праведність?

²³ Плата бо за гріх смерть, даруваннє ж Боже - життє вічне в Христї Ісусї, Господі нашім.

¹⁰ І знайшов я, що заповідь, котра на життє, ся на смерть.¹¹ Гріх бо, узявшись через заповідь, обманив мене, і нею вбив мене.¹² Тим же оце закон сьвят, і заповідь сьвята, і праведна і добра.¹³ Хиба ж добро принесло мені смерть? Нехай не буде так. Нї, гріх, щоб явив ся гріхом, добрим завдав менї смерть, щоб гріх був без міри грішен через заповідь.

² Закон бо духа життя в Христї Ісусї визволив мене від закону гріха і від смерти.

²² Як бо в Адамі всі вмирають, так і в Христї всі оживають.

⁵⁶ Жоло ж смерти - гріх, а сила гріха - закон.

¹⁰ Которі ж од дїл закону, ті під клятьбою; писано бо: Проклят, хто не встоїть у всьому написаному в книаї закону, щоб робити те.

¹ І вас (оживив), що були мертві провинами й гріхами вашими,² в котрих колись ходили по віку сьвіта сього, робом князя власти воздушної, духа, що тепер орудує в синах перекору,³ між котрими й ми всі жили колись у хотінню тіла нашого, чинивши волю тїла й думок, і були по природї дітьми гнїва, як і инші.⁴ Бог же, багатий на милость, по превеликій любові своїй, котрою полюбив нас,⁵ і нас, мертвих провинами, оживив укупі з Христом (благодаттю ви спасені),⁶ і воскресив з Ним, і дав нам сидіти вкупі на небесних (місцях) у Христї Ісусї,

¹⁴ Того ж то глаголе: Устань, сонний, і воскресни з мертвих, то й осьвітить тебе Христос.

¹³ І вас, що були мертві в провинах і в необрізанню тіла вашого, оживив з Ним, простивши вам усї провини,

⁶ Котора ж роскошув, та жива - вмерла.

¹⁵ Потім похоть, зачавши, роджає гріх, гріх же зроблений роджає смерть.

¹⁶ Коли хто бачить брата свого, що грішить гріхом не на смерть, нехай молить ся, і (Бог) дасть Йому життє, тим що грішить не на смерть. Єсть гріх на смерть, не за сей кажу, щоб молив ся.

¹¹ Хто має ухо, нехай слухає, що Дух глаголе церквам. Хто побідить, не мати ме кривди від другої смерти.

⁶ Блаженний і сьвятий, хто має часть у первому воскресенню; над сими друга смерть не має влаети, а будуть сьвящениками Божими і Христовими, і царювати муть з Ним тисяч років.

¹⁴ А смерть і пекло вкинуто в озеро огняне. Се друга смерть.

⁸ А боязким, і невірним, і огидним, і душогубцям, і блудникам, і чарівникам, і ідолським служителям, і веїм ложникам часть їх в озері, палаючому огнем і сїркою, що єсть смерть друга.

³⁶ Коли ж хто думав, що соромно для дївицї його, коли перецьвіте і так мусить бути, той, що хоче, нехай робить, не згрішить; нехай ідуть заміж.

⁷ Чоловік бо не має покривати голови, образом і славою Божою бувши, жінка ж славою чоловічою.⁸ Бо не чоловік од жінки, а жінка від чоловіка.⁹ І не сотворено чоловіка ради жінки, а жінку ради чоловіка.¹⁰ Тим і мусить жінка знак власті мати на голові ради ангелів.¹¹ Однако ж нї чоловік без жінки, нї жінка без чоловіка, в Господї.¹² Бо як жінка від чоловіка, так і чоловік через жінку, все ж від Бога.

¹¹ Жінка мовчки нехай вчить ся усякої покори.¹² Жінцї ж учити не велю, анї орудувати чоловіком, а бути в мовчанню.¹³ Адама бо перше створено, опісля ж Еву;

⁷ Чоловіки також, домуйте разом з ними по розумі, яко більше слабосильній посудинї жіночій віддаючи честь, яко і спільні наслїдники благодати життя, щоб не з'уіпинялись молитви ваші.

⁸ Бо не чоловік од жінки, а жінка від чоловіка.⁹ І не сотворено чоловіка ради жінки, а жінку ради чоловіка.

¹³ Адама бо перше створено, опісля ж Еву;

⁴ Чесна женитва у всіх і ложе непорочне; блудників же і перелюбників судити ме Бог

²⁸ Так мусять чоловіки любити своїх жінок, як свої тіла; хто бо любить свою жінку, себе самого любить.²⁹ Нїхто бо ще. ніколи тіла свого не зненавидів, а годує, і грів його, яко ж і Господь церкву;³⁰ тим що ми члени тіла Його, від тіла Його і від костей Його.

³ приступили до Него Фарисеї, спокушуючи Його, й кажучи Йому: Чи годить ся чоловікові розводитись із, жінкою своєю за всяку вину?⁴ Він же, озвавшись, рече їм: Хиба ви не читали, що хто втворив у починї, - чоловіком і жінкою втворив їх?⁵ І рече: Тому чоловік покине батька й матїр та пригорнеть ся до жінки своєї, й будуть у двох тїло одно;⁶ так що вже не двоє, а тїло одно. Оце ж, що Бог злучив, чоловік нехай не розлучуе.⁷ Кажуть вони Йому: На що ж звелїв Мойсей давати розвідний лист і розводитись із нею?⁸ Рече їм: Мойсей задля жорстокости сердець ваших дозволив вам розводитись із жінками вашими; у починї ж не було так.⁹ Глаголю ж вам: Хто розведеть ся з жінкою своєю - хиба за перелюб - та оженить ся з иншою, робить перелюб ; і хто з розвідкою оженить ся робить перелюб.

⁶ З почину ж творення - чоловіком і жінкою створив їх Бог.⁷ Тим покине чоловік батька свого й матір, і пригорнеть ся до жінки своєї,⁸ і будуть у двох тіло одно; то вже їх більш не двоє, а одно тіло.⁹ Оце ж, що Бог злучив, чоловік нехай не розлучуе.¹⁰ А в господї знов ученики Його про се питали Ного.¹¹ І рече їм: Хто розведеть ся з жінкою своєю, і оженить ся з иншою, робить перелюб з нею.¹² І коли жінка розведеть ся з чоловіком своїм, та вийде за иншого, робить перелюб.

²³ котрий прийшовши і видївши ласку Божу, зрадїв, і молив усїх, щоб у постановленню серця пробували в Господї.

² Бо мужня жона з живим мужем звязана законом, як же вмре муж її, тоді вона відзволена від мужа.

¹⁶ Хиба не знаєте, що, хто пригорнеть ся до перелюбницї, той одно (з нею) тїло? Будуть бо, рече, вдвох одно тїло.¹⁷ Хто ж пригорнеть ся до Господа, той один (з Ним) дух.

² Та задля (ухилення) перелюбу, кожен свою жінку нехай має, і кожна свого чоловіка нехай має.³ Нехай чоловік оддає жінці, яку треба, любов; так само й жінка чоловікові.⁴ Жінка над своїм тїлом не має власти, а чоловік; так же само й чоловік над своїм тілом не має власти, а жінка.

¹⁰ Жонатим же завітую не я, а Господь: Жінка нехай не розлучається з чоловіком.¹¹ Коли ж і розлучить ся, то нехай буде без чоловіка, або нехай з чоловіком помирить ся; та й чоловік щоб з жінкою не розлучав ся.

²⁸ Так мусять чоловіки любити своїх жінок, як свої тіла; хто бо любить свою жінку, себе самого любить.²⁹ Нїхто бо ще. ніколи тіла свого не зненавидів, а годує, і грів його, яко ж і Господь церкву;³⁰ тим що ми члени тіла Його, від тіла Його і від костей Його.³¹ Того-то покине чоловік батька свого й матір, і пригорнеть ся до жінки своєї, і будуть у двох одно тіло.

¹⁴ Тим хочу, щоб молоді вдовицї йшли заміж, дїтей рожали, домом правили і нїякої причини не давали противному до поговору.

¹ Також і жінки, корітесь своїм чоловікам, щоб і ті, що не корять ся слову, життєм жінок без слова була з'єднані,² дивлячись на чисте життє ваше у страху (Божому).³ Ваша окраса нехай не буде зовнїшне заплїтаннє волосся і убираннє в золото, або з'одяганнє в одежу;⁴ а потайний серця чоловік, у нетлїнню лагідного й тихого духа, що перед Богом многоцїнне.⁵ Так бо колись і сьвяті жінки, що вповали на Бога, украшали себе, корячись своїм чоловікам;⁶ як Сарра слухала Авраама, паном його зовучи, котрої ви стали дїтьми, добре роблячи і не лякаючи ся нїякого страху.⁷ Чоловіки також, домуйте разом з ними по розумі, яко більше слабосильній посудинї жіночій віддаючи честь, яко і спільні наслїдники благодати життя, щоб не з'уіпинялись молитви ваші.

³⁸ Хто бо соромити меть ся мене й моїх словес між кодлом сим перелюбним і грішним, і Син чоловічий соромити меть ся його, як прийде в славі Отця свого з ангелами сьвятими.

²⁶ Хто бо посоромить ся мене й моїх словес, того й Син чоловічий посоромить ся, як прийде в славі своїй, і Отця, і сьвятих ангелів.

¹¹ Глаголе бо писаннє: Всяк, хто вірує в Него, не осоромить ся.