Luke Cross References - UkrainianNT

¹ Яко ж бо многі заходились опоряджувати повість про добре знані нам речі,² як передали нам ті, що з почину були самовидцями й слугами слова;³ то здалось і менї гаразд, довідавшись од почину про все пильно, поряду тобі написати, високоповажний Теофиле,⁴ щоб знав певноту того, чого тебе навчено.⁵ Був за Ірода, царя Юдейського, один сьвященик, на ймя Захарія, з черги Авиїної, а жінка його з дочок Ааронових, а ймя її Єлисавета.⁶ Були ж праведні обоє перед Богом, ходячи у всіх заповідях та наказах Господнїх безпорочні.⁷ і не було в них дитини: бо Єлисавета була неплідна, й обоє постарілись у днях своїх.⁸ Стало ся ж, як служив він порядком черги своєї перед Богом,⁹ то, звичаєм сьвященства, довелось йому кадити, увійшовши в церкву Господню.¹⁰ А все множество народу молилось ізнадвору під час кадження.¹¹ Явив ся ж йому ангел Господень, стоячи правобіч жертівнї кадильної.¹² І вжахнув ся Захарія побачивши, і страх обняв його.¹³ Рече ж до него ангел: Не лякай ся, Захаріє: бо вислухана молитва твоя, і жінка твоя Єлисавета вродить сина тобі, й даси ймя йому Йоан.¹⁴ І буде радість тобі й веселість; і многі різдвом його радувати муть ся.¹⁵ Буде бо великий перед Господем, і вина нї міцного напитку не пити ме; й Духом сьвятим сповнить ся ще з утроби матери своєї.¹⁶ І многих синів Ізраїлевих наверне до Господа Бога їх.¹⁷ І йти ме він перед Ним духом і силою Ілиї, щоб навернути серця батьків до дїтей, і неслухняних до мудрости праведних, приготовити Господеві людей готових.¹⁸ І рече Захарія до ангела: По чім же знати му се? я бо старий, і жінка моя ізстарілась у днях своїх.¹⁹ І озвавшись ангел, рече йому: Я Гавриїл, що стою перед Господем; і послано мене промовити до тебе та сповістити тебе про се.²⁰ І ось замовкнеш і не зможеш говорити, аж по день, коли станеть ся се, за те що не поняв віри словам моїм, котрі справдять ся пори своєї.²¹ І ждав народ Захарії, і дивував ся, що барить ся він у церкві.²² Вийшовши ж він, не зміг промовити до них; і постерегли вони, що видїнне бачив у церкві; бо він кивав до них, і зоставсь нїмий.²³ І сталось, як сповнились днї служення його, пійшов до господи своєї.²⁴ Після ж тих днїв зачала Єлисавета, жінка його, й втаїлась пять місяцїв, говорячи:²⁵ Що так менї дав Господь у ті днї, як зглянув ся, зняти з мене докір між людьми.²⁶ Місяця ж шестого післав Бог ангела Гавриїла в город Галилейський, званий Назарет,²⁷ до дїви, зарученої чоловікові, на ймя Йосифові, з дому Давидового; а ймя дїви Мария.²⁸ І прийшовши ангел до неї, рече: Радуй ся, благодатная. Господь з тобою; благословенна єси між женами.²⁹ Вона ж, побачивши його, вжахнулась словами його, та й подумала, що б се було за витанне таке.³⁰ І рече ангел їй: Не лякай ся, Мариє: знайшла бо єси ласку в Бога.³¹ І ось зачнеш ти в утробі твоїй, і вродиш Сина, й наречеш імя Йому Ісус.³² Сей буде великий, і Сином Вишнього звати меть ся, і дасть Йому Господь Бог престол Давида, отця Його:³³ і царювати ме Він над домом Якововим по віки, й царству Його не буде кінця.³⁴ Рече ж Мария до ангела: Як буде се, коли чоловіка не знаю?³⁵ І озвавшись ангел, рече їй: Дух сьвятий найде на тебе, й сила Вишнього отїнить тебе; тим і, що вродить ся сьвяте, звати меть ся Сином Божим.³⁶ І ось Єлисавета, родичка твоя і вона також зачала, сина в старості своїй, і се шестий місяць званій неплідною.³⁷ Бо не буде неможливе у Бога всяке слово.³⁸ Рече ж Мария: Се рабиня Господня: нехай станеть ся менї по слову твоєму. І пійшов від неї ангел.³⁹ Уставши ж Мария тими днями, пійшла швидко в підгіррє, у город Юдин;⁴⁰ і ввійшла в господу Захаріїну, і виталась із Єлисаветою.⁴¹ І сталось, як почула Єлисавета витаннє Мариїне, кинулась дитина в утробі її; і сповнилась Єлисавета Духом сьвятим,⁴² і промовила голосом великим, і рече: Благословенна єси між женами, й благословенний плід утроби твоєї.⁴³ І звідкіля менї се, що прийшла мати Господа мого до мене?⁴⁴ Ось бо, як дійшов голос витання твого до ушей моїх, кинулась з радости дитина в утробі моїй.⁴⁵ І благословенна, що увірувала, бо сповнить ся, що сказано їй від Господа.⁴⁶ І рече Мария: Величає душа моя Господа,⁴⁷ і зрадував ся дух мій у Бозї Спасї моїм,⁴⁸ що споглянув на смиренне слуги своєї: ось бо від нинї блаженною звати муть мене всї роди:⁴⁹ бо зробив менї велике Сильний; і сьвяте імя Його.⁵⁰ І милості Його від роду до роду на боячих ся Його.⁵¹ Зробив силу рукою своєю, розсипав гордих у думках сердець їх ;⁵² поскидав потужних з престолів, і підняв угору смиренних;⁵³ голодних сповнив добром, а багатих одіслав упорожнї;⁵⁴ прийняв Ізраїля, слугу свого, на спомин милости,⁵⁵ (як промовив до батьків наших) Авраамові й насінню його по віки.⁵⁶ Пробувала ж Мария з нею місяцїв зо три, та й вернулась до домівки своєї.⁵⁷ Єлисаветї ж сповнив ся час родити, й вродила вона сина.⁵⁸ І чули сусіде її і родина її, що Господь показав велику милость свою до неї, і радувались із нею.⁵⁹ І сталось, восьмого дня прийшли обрізати хлопятко, і хотіли назвати його ймям батька його, Захарією.⁶⁰ І озвавшись мати його, каже: Нї, а нехай назветь ся Йоаном.⁶¹ І казали до неї: Що нікого нема в родині твоїй, щоб звав ся імям сим.⁶² Кивали ж батькові його, як схотів би назвати його.⁶³ І, попросивши таблицї, написав слова: Йоан буде ймя йому. І дивувались усї.⁶⁴ Відкрили ся яе уста його зараз, і язик його, й заговорив, прославляючи Бога.⁶⁵ І був на всїх страх, що жили кругом них; і по всьому підгіррю Юдейському пронеслись усї слова ті.⁶⁶ І положили всі, хто чув, у серці своїм, кажучи: Що ж то за дитина се буде! І рука Господня була з ним.⁶⁷ І Захарія, батько його, сповнив ся Духом сьвятим, і прорік, глаголючи:⁶⁸ Благословен Господь Бог Ізраїлїв, що одвідав і зробив ізбавленве народові своєму,⁶⁹ і підняв ріг спасення нам у дому Давида, слуги свого,⁷⁰ (як промовляв устами сьвятих од віку пророків своїх,)⁷¹ спасенне од ворогів наших і з руки всіх ненавидників наших,⁷² щоб зробити милость отцям нашим, і спогадати завіт свій сьвятий,⁷³ клятьбу, що кляв ся перед Авраамом, отцем нашим,⁷⁴ та що дасть нам без страху, з рук ворогів наших визволившись,⁷⁵ служити Йому в сьвятостї та праведності перед Ним, по всі днї життя нашого.⁷⁶ А ти, дитино, пророком Вишнього звати меш ся: ходити меш бо перед лицем Господнім, готовити дороги Його;⁷⁷ щоб давати знаннє спасення народові Його в оставленню гріхів їх,⁷⁸ по благій милості Бога нашого, в котрій одвідав нас Схід з висоти,⁷⁹ щоб засияв сидячим у темряві і тїнї смертній, щоб направити ноги наші на дорогу впокою.⁸⁰ Хлопятко ж росло та міцніло духом, і пробувало в пустині аж до дня явлення свого перед Ізраїлем.

³¹ Се ж написано, щоб ви вірували, що Ісус єсть Христос, Син Божий, і щоб, віруючи, життє мали в імя Його.

¹ Перве оповіданнє написав я, Теофиле, про все, що Ісус робив і навчав,² аж до дня, котрого возніс ся, заповідавши через Духа сьвятого апостолам, котрих вибрав;³ перед котрими являв ся Він живий після муки своєї у многих ознаках; і бачили Його сорок днїв, і глаголав про царство Боже;

¹⁶ І справдї велика се тайна благочестя: Бог явив ся в тїлї, справдивсь у Дусї, показав ся ангелам, проповідано Його між поганами, увірували в Його по сьвіту, вознїс ся в славі.

¹⁷ Господь же став передо мною і окрепив мене, щоб проповідаве від мене знане було, і щоб почули всї погане; і збавивсь я з пащи левиної.

¹⁶ Не за байками бо, хитро придуманими, йдучи, обявили ми вам силу і прихід Господа вашого Ісуса Христа, а бувши самовидцями величчя Його.¹⁷ Бо Він приняв від Бога Отця честь і славу, коли зійшов до Него од величньої слави такий голос: "Се Син мій любий, що я вподобав Його."¹⁸ сей голос чули ми, як сходив з неба, бувши з Ним на горі сьвятій.¹⁹ Ще ж маємо певнїше слово пророче, і ви добре робите, вважаючи на него, як на сьвітильника, що сьвітить в темному місці, аж День засияє, і денниця зійде в серцях ваших;

¹ Почин євангелиї Ісуса Христа, Сина Божого,

¹⁴ Сїяч слово сіє.

⁴⁸ Ви ж сьвідки сього.

²⁷ І ви ж сьвідкувати мете: бо від почину ви зо мною.

³ перед котрими являв ся Він живий після муки своєї у многих ознаках; і бачили Його сорок днїв, і глаголав про царство Боже;

⁸ А приймете силу, як зійде сьвятий Дух на вас; і будете менї сьвідками в Єрусалимі й у всїй Юдеї і Самариї, і до краю землї.

²¹ Треба ж, щоб з мужів, що сходились із нами по всяк час, як входив і виходив між нами Господь Ісус,²² почавши від хрещення Йоанового до дня, як Його взято від нас, був один із сїх укупі з нами сьвідком воскресення Його.

²⁰ Не можна бо нам того, що видїли й що чуди, не говорити.

³⁹ І ми сьвідки всього, що Він розбив і в землї Жидівській, і в Єрусалимі; котрого убили й повісили на дереві.⁴⁰ Сього, воскресив Бог третього дня, і дав Йому статись явним⁴¹ не всьому народові, а сьвідкам наперед вибраним від Бога, - нам, що їли й пили з Ним по воскресенню Його з мертвих.

¹⁶ Та встань і стань на ноги твої; на се бо явивсь я тобі, щоб зробити тебе слугою і сьвідком того, що бачив єси, і що обявлю тобі,

¹⁶ щоб бути менї служителем Ісус-Христовим між поганами, сьвято проповідуючи благовісте Боже, щоб приношеннє від поган було приятне і осьвящене Духом сьвятим.

¹ Так нас нехай вважає чоловік, яко слуг Христових, і доморядників тайн Божих.

⁷ котрому став я служителем по дару благодати Божої, даної менї по дїйству сили Його.⁸ Менї, меньшому всїх сьвятих, дана ся благодать, благовістити між поганами про недослїджене багацтво Христове,

¹¹ І Він настановив инших апостолами, а инших пророками, а инших благовістниками, а инших пастирями та учителями,¹² на звершенне сьвятих, на дїло служення, на збудуваннє тїла Христового,

²³ коли оце пробуваєте в вірі основані і тверді, і неподвижимі в упованнї благовістя, котре чули проповідуване усьому твориву піднебесному, котрому став я Павел служителем.²⁴ Тепер радуюсь у страданнях моїх за вас, і доповняю недостаток горювання Христового у тїлї моїм (смертному) за тіло Його, котре єсть церква,²⁵ котрої став я слугою по доморядництву Божому, даному мені про вас, щоб сповнити слово Боже,

³ то як нам утекти, що недбали про таке велике спасеннє? котре, почавши проповідувати ся через Господа, від тих що чули, нам стверджене,

¹ Старших між вами молю, яко товариш-старший і сьвідок страдання Христового, і спільник слави, що має відкритись:

¹⁶ Не за байками бо, хитро придуманими, йдучи, обявили ми вам силу і прихід Господа вашого Ісуса Христа, а бувши самовидцями величчя Його.

¹ Що було від почину, про що ми чули, що бачили очима нашими і на що дивили ся, і чого руки наші дотикали ся, про Слово життя -² (бо життє явилось, і ми бачили, і сьвідкуємо, і звіщаєм вам життє вічне, що було в Отця, а явилось нам;)³ що ми бачили і чули, звіщаєм вам, щоб і ви мали спільність з нами; а спільність наша з Отцем і Сином Його Ісусом Христом,

¹ Яко ж бо многі заходились опоряджувати повість про добре знані нам речі,

¹ Перве оповіданнє написав я, Теофиле, про все, що Ісус робив і навчав,

⁴ Почавши ж Петр, виложив їм рядом, говорячи:

¹⁹ То ж суджу, що не треба тим докучати, которі від поган обернулись до Бога;

²⁵ то зводилось нам, зібравшим ся однодушне вибраних мужів післати до вас з любими нашими Варнавою та Павлом,

²⁸ Зводилось бо сьвятому Духу та й нам, ніякої тяготи більш не накладувати вам, опріч сього конечного:

²⁶ Клавдий Лизия вельможному старості Феликсові: радуй ся.

³ завсїди і всюди приймаємо (се), вельможний Феликсе, з усякою дякою.

²⁵ Він же рече: Не дурію, вельможний Фесте, а слова правди й розуму глаголю.

⁴⁰ Щасливша ж, коли так пробувати ме по моїй радї; думаю ж, що й я маю Духа Божого.

¹² Що ж до Аполоса брата, то вельми просив я його, щоб прийшов до вас з браттєм; та зовсім не було волї в него, щоб прийти тепер, прийде ж, як мати ме догідний час.

²⁵ Сей був наставлений на путь Господень, і палаючи духом, промовляв і навчав пильно про Господа, знаючи тільки про хрещеннє Йоанове.

¹⁸ і розумієш волю (Його), і розпізнаєш (що єсть) лучче, навчаючись із закону;

¹⁹ Тільки ж у церкві лучче мені пять слів промовити розуміннєм моїм, щоб і инших навчити, нїж десять тисяч слів (чужою) мовою.

⁶ Нехай же ділить ся той, хто учить ся слова, з тим, хто навчає всього доброго.

¹⁵ Старати му ся ж, щоб ви і всюди, по моєму розстанню, робили спомин сїх річей.¹⁶ Не за байками бо, хитро придуманими, йдучи, обявили ми вам силу і прихід Господа вашого Ісуса Христа, а бувши самовидцями величчя Його.

¹ Як же народивсь Ісус у Витлеемі Юдейському за царя Ірода, прийшли мудрцї зі сходу в Єрусалим,

¹⁵ І рече їм: Ви оправдуєте себе перед людьми. Бог же знав серця ваші, бо що в людей високе, те огида перед Богом.

¹ Поглянувши ж Павел пильно на раду рече: Мужі брати, я жив у всій добрій совісті перед Богом до сього дня.

¹⁶ На те я й подвизаюсь, щоб мати по всяк час чисту совість перед Богом і людьми.

⁹ Що ж? ми луччі? Ніяк (не луччі); попереду бо укорили ми й Жидів і Греків, що вони всі під гріхом,¹⁰ яко ж писано: що нема праведного нікого,¹¹ нема, хто розумів би, нема, хто шукав би Бога,¹² всі відхилились, вкупі нікчемні стали; нема, хто робив би добро, нема аж до одного.¹³ Гріб відчинений горло їх, язиками своїми підводили; отрута гадюча під губами їх;¹⁴ котрих уста клятьби і гіркости повні;¹⁵ скорі ноги їх проливати кров;¹⁶ руїна та здиднї на дорогах їх,¹⁷ а дороги мирної не пізнали.¹⁸ Нема страху Божого перед очима їх.¹⁹ Знаємо ж, що скільки закон говорить, тим, що під законом, говорить, щоб усякі уста загородились, і винен був увесь сьвіт Богові;²⁰ тим що дїлами закону не справдить ся всяке тїло перед Ним; через закон бо познаннє гріха.²¹ Тепер же окреме закону правда Божа явилась, сьвідкована від закону й пророків;²² правда ж Бога через віру Ісус. Христову усім і на всїх віруючих-нема бо ріжницї:²³ всі бо згрішили, і лишені слави Божої,²⁴ оправдають ся (ж) дарма благодаттю Його, викупленнєм, що в Христї Ісусї,²⁵ котрого предложив Бог на вблагальну жертву через віру в кров Його, щоб з'ясувати правду свою одпущеннєм прежнїх гріхів у довготерпінню Божому,

² Хвалю ж вас, браттє, що все моє памятаєте і, яко ж я передав вам, перекази держите.

¹² Се бо хвала наша, сьвідченне совісти нашої, що ми в простоті і чистотї Божій, не в мудрости тілесній, а в благодати Божій жили на сьвітї, більше ж у вас.

¹⁵ щоб ви були безвинними і чистими, дїтьми Божими непорочними серед лукавого і розворотного роду, що між ними ви сиявте як сьвітила в сьвітї,

⁶ по ревности гонив я церкву, по праведности законній непорочен.⁷ Та що було менї надбаннєм, те вважав я за втрату ради Христа.⁸ Так оце я все вважаю за втрату ради вищого розуміння Христа Ісуса, Господа мого, ради котрого я все втеряв, і вважаю все за сьміттє, аби придбати Христа,⁹ та й явитись у Ньому, не маючи моєї праведности, що від закону, а (маючи) ту, що вірою Христовою (здобуваєть ся), праведність від Бога увірі,

²² у тїлї плоти Його смертю, щоб поставити вас сьвятими и непорочними й неповинними перед собою,

¹³ щоб утвердити серця ваші непорочні в сьвятостї перед Богом, Отцем нашим у прихід Господа наглого Ісуса Хриота з усіма сьвятими Його.

¹¹ Явилась бо благодать Божа спасительна всїм людям,¹² навчаючи нас, щоб відцуравшись нечестя і мирських похотей, розумно і праведно і благочестно жили ми в нинїшньому віці,¹³ ждучи блаженного вповання і явлення слави великого Бога і Спаса нашого Ісуса Христа,¹⁴ котрий оддав себе самого за нас, щоб ізбавити нас од усякого беззаконня і очистити собі людей вибраних, ревнителів добрих дїл.

³ Були бо колись і ми нерозумні, непокірні, і зведені слуги похотям та всяким розкошам, живучи в злобі та завистї, гидкими бувши та ненавидячи один одного.⁴ Як же явилась благость і чоловіколюбие Спаса нашого Бога,⁵ не з дїл праведних, що ми робили, а по своїй милости спас нас купеллю новорождення і обновлення Духа сьвятого,⁶ котрого вилив на нас щедро через Ісуса Христа, Спасителя вашого,⁷ щоб оправдавшись благодаттю Його, зробились ми наслїдниками по надії життя вічнього.

¹⁴ Тим то, любі, сього дожидаючи, старайтесь нескверними і чистими явитись перед Ним в упокою,

³ А по тому знаємо, що ми пізнали Його, коли заповідї Його хоронимо.

²⁹ Коли знаєте, що Він праведний, то знайте, що всякий, хто робить правду, від Нього родив ся.

⁷ Дїточки, нехай нїхто вас не обманює: хто робить правду, той праведний, яко ж Він праведний,

¹⁹ І не знемігши вірою, не вважав тіла свого вже омертвілим, бувши мало не столїтнїм, і Сариної утроби замершою.

¹¹ Вірою і сама Сарра прийняла силу на зачаттє насіння і мимо пори віку вродила, тим що вірним уважала Того, хто обітував.

⁵ Був за Ірода, царя Юдейського, один сьвященик, на ймя Захарія, з черги Авиїної, а жінка його з дочок Ааронових, а ймя її Єлисавета.

⁶ Як же се так устроєно, то в перву скиню завсїди входили сьвященики, правлячи служби;

¹⁴ Маючи ж Архиєрея великого, що пройшов небеса, Ісуса Сина Божого, держімось визнання.

²⁴ Не в рукотворену бо сьвятиню ввійшов Христос, зроблену взором правдивої, а в саме небо, щоб нинї являтись лицю Божому за нас,

³ І приступив инший ангел, і став перед жертівнею, маючи золоту кадильницю; і дано йому багато пахощів, щоб положив з молитвами усїх сьвятих на жертівню золоту, що перед престолом.

¹⁹ І озвавшись ангел, рече йому: Я Гавриїл, що стою перед Господем; і послано мене промовити до тебе та сповістити тебе про се.

²⁸ І прийшовши ангел до неї, рече: Радуй ся, благодатная. Господь з тобою; благословенна єси між женами.

¹⁰ І рече їм ангел: Не бійтесь, ось бо благовіщу вам радість велику, що буде всім людям.

¹⁹ Ангел же Господень одчинив уночі двері темничні, і вивівши рече:

³ Видів же він у видінні ясно коло девятої години, як ангел Божий ввійшов до него й промовив йому: Корнелию!⁴ Він же, глянувши на него, злякав ся, і каже: Чого, Господи? Рече ж йому : Молитви твої і милостинї твої спогадались перед Богом.

¹⁴ Чи не всї ж вони служебні духи, посилаєм! на служеннє про тих, що хочуть наслідувати спасенне?

³ І приступив инший ангел, і став перед жертівнею, маючи золоту кадильницю; і дано йому багато пахощів, щоб положив з молитвами усїх сьвятих на жертівню золоту, що перед престолом.⁴ І зняв ся дим пахощів з молитвами сьвятих, від руки ангела, перед Богом,

¹³ І шестий ангел затрубив, і я почув один голос з чотирьох рогів золотої жертівнї, що перед Богом,

⁵ І ввійшовши в гріб, побачили молодця, сидячого з правого боку, одягненого в шату білу, та й вжахнулись.

²⁹ Вона ж, побачивши його, вжахнулась словами його, та й подумала, що б се було за витанне таке.

⁹ І ось ангел Господень став коло них, і слава Господня осияла їх; і полякались страхом великим.¹⁰ І рече їм ангел: Не бійтесь, ось бо благовіщу вам радість велику, що буде всім людям.

⁴ Він же, глянувши на него, злякав ся, і каже: Чого, Господи? Рече ж йому : Молитви твої і милостинї твої спогадались перед Богом.

¹⁷ І коли побачив Його, впав я до ніг Його як мертвий; і поклав Він праву свою руку на мене, глаголючи менї: Не бій ся, я Первий і Останній, і живий;

²¹ І вродить вона сина, і даси йому імя Ісус; бо він спасе людей своїх од гріхів їх.

²⁷ Ісус же заговорив зараз до них, глаголючи: Спокойте ся: се я: не лякайтесь.

⁵ Озвав ся ж ангел і рече до жінок: Не лякайтесь, знаю бо, що Ісуса рознятого шукаєте.

⁶ Він же рече їм: Не жахайтесь. Ісуса шукаєте Назарянина, розпятого. Устав; нема Його тут. Ось місце, де положено Його.

³⁰ І рече ангел їй: Не лякай ся, Мариє: знайшла бо єси ласку в Бога.

⁶⁰ І озвавшись мати його, каже: Нї, а нехай назветь ся Йоаном.⁶¹ І казали до неї: Що нікого нема в родині твоїй, щоб звав ся імям сим.⁶² Кивали ж батькові його, як схотів би назвати його.⁶³ І, попросивши таблицї, написав слова: Йоан буде ймя йому. І дивувались усї.

²¹ І як сповнилось вісїм днів, щоб обрізати хлопятко, наречено Йому імя Ісус, наречене від ангела, перш ніж зачавсь Він в утробі.

³⁶ Як же се вони говорили, сам Ісус став посеред них, і рече їм: Упокій вам.³⁷ Вони ж, полякавшись і перестрашившись, думали, що духа бачять.³⁸ І рече їм: Чого стрівожились? і чого думки встають у серцях ваших?³⁹ Дивіть ся на руки мої і ноги мої, що се сам я. Дотикайтесь мене й вбачайте; бо дух тїла й костей не має, як бачите, що я маю.⁴⁰ І, се глаголючи, показав їм руки й ноги.

³¹ і рече: Корнелию, вислухана твоя молитва, і милостині твої згадано перед Богом.

⁵⁸ І чули сусіде її і родина її, що Господь показав велику милость свою до неї, і радувались із нею.

⁹ Або чого виходили ви дивитись? На пророка? Так, глаголю вам: І більше пророка.¹⁰ Се ж бо той, про кого писано: Ось посилаю ангела мого перед лицем твоїм, що приготовить дорогу твою перед тобою.¹¹ Істино глаголю вам: Не явив ся між нарожденими від жінок більший од Йоана Хрестителя; найменший же у царстві небесному більший од него.¹² І від часів Йоана Хрестителя та й до сього дня царство небесне здобуваєть ся силою, і хто здобуває, той силоміць бере його.¹³ Бо всї пророки й закон пророкували до Йоана¹⁴ І коли хочете прийняти, він єсть Ілия, що має прийти.¹⁵ Хто має уші слухати, нехай слухає.¹⁶ Кому ж я уподоблю рід сей? Подібен він тим дітям, що сидять на торгу, та гукають до своїх товаришів,¹⁷ та кажуть: Ми вам сурмили, а ви не скакали; ми вам жалібно приговорювали, а ви не плакали.¹⁸ Бо прийшов Йоан, не їсть і не пє, а вони кажуть: Диявола має.¹⁹ Прийшов Син чоловічий, їсть і пє, а вони кажуть: Ось чоловік прожора та пяниця, друг митникам та грішникам. І оправдилась премудрість од дїтей своїх.

²⁸ Глаголю бо вам: Більшого між нарожденими від жінок пророка над Йоана Хрестителя нема; найменший же у царстві Божім більший від него.

³³ Прийшов бо Йоан Хреститель, що хлїба не їсть, анї вина не пє, і кажете: Диявола мав.

³⁵ Той був сьвітильник горючий і сьвітючий; ви ж хотіли повеселитись на часину еьвітлом його.

⁴ І сповнились усі Духом сьвятим, і почали розмовляти иншими мовами, як Дух давав їм промовляти.

¹⁴ Ставши ж Петр з одинайцятьма, зняв голос свій і промовив до них: Люде Юдейські, і всі жителї Єрусалимські, нехай се відомо вам буде, і вислухайте слово моє.¹⁵ Сї бо не пяні, як думаєте, бо третя година дня.¹⁶ А єсть се, що промовив пророк Йоіл:¹⁷ І буде останнього дня, глаголе Бог, виллю я Духа мого на всяке тіло ; й пророкувати муть сини ваші і дочки ваші, і молодці ваші видїння бачити муть, і старшим вашим сни снити муть ся;¹⁸ і на слуг моїх і на служниць моїх виллю в ті днї Духа мого, й пророкувати муть.

¹⁵ Як же зводив Бог, що вибрав мене від утроби матери моєї, і покликав мене благодаттю своєю,

¹⁸ І не впивайтесь вином, бо в йому розпуст, а сповняйте себе Духом,

¹ Того часу прийшов Йоан Хреститель, проповідуючи в пустинї Юдейській,² і глаголючи: Покайтесь: наближилось бо царство небесне.³ Се ж бо той, про кого казав пророк Ісаїя, глаголючи: Голос покликуючого в пустині: Приготовте дорогу Господню, правими робіть стежки Його.⁴ Сам же Йоан мав одежу свою з верблюжого волосу, й шкуряний пояс на поясниш своїй; а їдою його була сарана та дикий мед.⁵ Тодї виходили до него Єрусалим, і вся Юдея, і вся околиця Йорданська,⁶ і хрестились в Йордані від него, сповідаючи гріхи свої.

³² Прийшов бо Йоан до вас дорогою правди, й не вірували йому; митники ж та блудницї вірували йому; ви ж, бачивши, не одумались навпослї, щоб вірувати йому.

⁷⁶ А ти, дитино, пророком Вишнього звати меш ся: ходити меш бо перед лицем Господнім, готовити дороги Його;

⁴ Сам же Йоан мав одежу свою з верблюжого волосу, й шкуряний пояс на поясниш своїй; а їдою його була сарана та дикий мед.

⁷ Та, бачивши він, що багато Фарисеїв і Садукеїв приходило до хрещення його, сказав до них: Кодло гадюче, хто остеріг вас, щоб утікали від настигаючого гнїва?⁸ Принесіть же овощ достойний покаяння;⁹ і не думайте казати в серці своєму: В нас батько Авраам; бо я вам важу, що Бог зможе з сього каміння підняти дїтей Авраамові.¹⁰ Вже ж і сокира коло кореня дерева лежить; тим кожне дерево, що не дає доброго овощу, зрубують, та й кидають ув огонь.¹¹ Я оце хрещу вас водою на покаянне; а Той, що йде за мною, потужніщий від мене; недостоєн я Йому й обувя носити: Він вас хрестити ме Духом сьвятим та огнем.¹² У руці в Него лопата, й перечистить Він тік свій, і збере пшеницю свою в клуню, а полову спалить огнем невгасимим.

¹⁴ І коли хочете прийняти, він єсть Ілия, що має прийти.

⁴ Бо казав йому Иоан: Не годить ся тобі мати її.

¹¹ Ісус же, озвавшись, рече їм: Ілия прийде попереду, і налагодить усе.¹² Я ж глаголю вам: Що Ілия вже прийшов, та й не познали його, а зробили на йому, що схотіли. Так і Син чоловічий терпіти ме від них.

²⁹ Він же, озвавшись, сказав: Не хочу; опісля ж, одумавшись, пійшов.³⁰ І, прийшовши до другого, рече так само. Він же, озвавшись, сказав: Ійду, Господи; та й не пійшов.³¹ Которий з двох уволив волю отця? Кажуть вони до Него: Первий. Рече їм Ісус: Істино глаголю вам: Що митники та блудницї попередять вас у царство Боже,³² Прийшов бо Йоан до вас дорогою правди, й не вірували йому; митники ж та блудницї вірували йому; ви ж, бачивши, не одумались навпослї, щоб вірувати йому.

¹¹ І питали Його, говорячи: Що се кажуть письменники, що Ілия мусить прийти перше?¹² Він же, озвавшись, рече їм: Ілия, прийшовши перше, налагодить усе; і як писано про Сина чоловічого, щоб Він багато витерпів і був погорджений.¹³ Тільки ж глаголю вам: Що Ілия прийшов, і зробили йому, що схотіли, як писано про него.

¹⁶ І многих синів Ізраїлевих наверне до Господа Бога їх.

⁷ Говорив тодї до людей, що вийшли охреститись від него: Кодло гадюче, хто остеріг вас, щоб утїкали від настигаючого гнїва?⁸ Принесіть же овощ достойний покаяння, і не починайте казати самі собі: В нас отець Авраам; глаголю бо вам: Що зможе Бог з каміння сього підняти дітей Авраамові.⁹ Вже ж і сокира коло кореня дерева лежить; тим кожне дерево, що не дає доброго овощу, зрубують та й в огонь кидають.¹⁰ І питав його народ, кажучи: Що ж оце робити мем ?¹¹ Озвав ся ж і каже їм: Хто має дві одежинї, нехай наділить немаючого; й хто має харч, нехай так само робить.¹² Прийшли ж і митники хреститись, і промовили до него: Учителю, що нам робити?¹³ Він же каже до них: Нічого більш над те, що звелено вам, не вимагайте.¹⁴ Питали ж його й воїни, кажучи: А нам що робити? І рече до них: Нїкому не робіть насилля, анї обвинувачуйте криво, і вдовольняйтесь платою вашою.

¹³ що не від крові, нї від хотіння тілесного, нї від хотїння мужеського, а від Бога родили ся.

²¹ І питали його: Що ж? Ілия єси ти? І рече: Нї. Пророк єси ти? І відказав: Нї.²² Казали ж йому: Хто ж єси? щоб нам одповідь дати тим, що післали нас. Що кажеш про себе?²³ Рече: Я голос покликуючого в пустинї: Випростайте дорогу Господню, як глаголав Ісаїя пророк.²⁴ А послані були з Фарисеїв.²⁵ І питали вони його, й казали йому: Чого ж хрестиш, коли ти не Христос, нї їлия, нї пророк.²⁶ Відказав їм Йоан, глаголючи: Я хрещу вас водою; серед вас же стоїть, котрого ви не знаєте:²⁷ се за мною Грядущий, що поперед мене був; котрому я недостоєя розвязати ременя обувя Його.²⁸ Се в Витаварі стало ся, за Йорданом, де Йоан хрестив.²⁹ Назавтра бачить Йоан, що Ісус ійде до него, й рече: Ось Агнець Божий, що бере на себе гріх сьвіта.³⁰ Ое Той, про кого я казав: За мною гряде муж, що поперед мене був, бо перше мене був.

³⁴ І бачив я, і сьвідкував, що се є Син Божий.

²⁸ Самі ви менї сьвідкуєте, що я казав: Я не Христос, а що я посланий перед Ним.

³³ Зараз оце післав я до тебе, і добре зробив єси, прийшовши. Нинї ж усї ми перед Богом стоїмо, щоб слухати все, що звелено тобі від Бога.

²³ і щоб явити богацтво слави своєї на посудах милости, котрих наперед наготовив на славу,

⁹ Або хиба не знаєте, що неправедні царства Божого не наслїдять? Не обманюйте себе: нї блудникн, ні ідолослужителї, нї перелюбники, а пещені, нї мужоложники,¹⁰ нї злодії, нї зажерливі, нї пяницї, нї злоріки, нї хижаки царства Божого не наслідять.¹¹ А такими з вас деякі були; та ви обмились, та осьвятились, та справдились імям Господа Ісуса і Духом Бога нашого.

¹² дякуючи Отцеві, котрий зробив нас достойними спільности в наслїд-дю сьвятих у сьвітлї,

²¹ Оце ж, коли хто очистить себе від сього, буде посудиною на честь, осьвяченою і потрібною владиці, на всяке дїло добре наготовленою.

⁹ Ви ж - рід вибраний, царске Сьвященьство, нарід сьвятий, люде прибрані, щоб звіщали чесноти Покликавшого вас із темряви у дивне своє сьвітло;

¹¹ Коли ж се все зруйнуєть ся, то якими слїд вам бути в сьвятому життю і побожності,¹² дожидаючи й бажаючи скорого приходу Божого дня, котрого небеса, палаючи, рунуть, і первотини, горючи, розтоплять ся ?¹³ Нових же небес і землї нової по обітницї дожидаємось, в котрих правда домує.¹⁴ Тим то, любі, сього дожидаючи, старайтесь нескверними і чистими явитись перед Ним в упокою,

²⁸ Так, дїточки, пробувайте в Ньому, щоб, коли явить ся, була у нас одвага, і не осоромились перед Ним при Його приході.

⁴ І бачив я престоли, і посідали на них, і дано їм суд; також (бачив я) душі тих, що постинано їх задля сьвідчення Ісусового, і задля слова Божого, і що не покланялись зьвірові анї образові його, і не приняли пятна на чоло своє і на руку свою; і жили і дарювали з Христом тисяч років.

⁷ і не було в них дитини: бо Єлисавета була неплідна, й обоє постарілись у днях своїх.

³⁴ Рече ж Мария до ангела: Як буде се, коли чоловіка не знаю?

¹⁰ Гледїть, щоб не погордувати одним із малих сих: глаголю бо вам: Що ангели їх на небі по всяк час бачять лице Отця мого небесного.

²⁶ Місяця ж шестого післав Бог ангела Гавриїла в город Галилейський, званий Назарет,

¹⁹ Він же, озвавшись, рече йому: О кодло невірне! доки в вас буду? доки терпіти му вас? Приведіть його до мене.

¹⁴ Опісля явивсь одинайцятьом їм сидячим за столом, і дорікав їм недовірством їх і жорстркостю серця, що тим, котрі бачили Його воскресшого, не поняли віри.

²² Вийшовши ж він, не зміг промовити до них; і постерегли вони, що видїнне бачив у церкві; бо він кивав до них, і зоставсь нїмий.

⁴⁵ І благословенна, що увірувала, бо сповнить ся, що сказано їй від Господа.

³ Що бо, що не увірували деякі? Хиба невірство їх віру Божу оберне в нїщо?

¹³ Коли не віруємо, Він вірним пробував, відректись бо себе не може.

² в надїї вічнього життя, котре обітував Бог, що не обманює, перед вічними часами,

¹⁸ щоб двома речами незмінними (в котрих не можна обманити Богу) мали кріпке втїшеннє ми, що прибігаємо (до Нього) приняти надїю, що лежить перед нами,

¹⁹ Я, кого люблю, докоряю і караю; будь же ревний і покай ся.

⁶² Кивали ж батькові його, як схотів би назвати його.

²⁴ Сьому кивнув Симон Петр, щоб спитав, хто б се був, про кого говорить.

¹⁷ Махнувши ж їм рукою, щоб мовчали, оповів їм, як Господь вивів його з темниці. Рече ж: Сповістіть Якова та братів про се. І, вийшовши, пійшов у друге місце.

³³ З народу ж вивели Александра, і Жиди попихали його наперед. Александр же, махнувши рукою, хотів був оправдуватись перед народом.

⁴⁰ Як же дозволив, тоді Павел, ставши на сходах, махнув рукою до народу, й як настало велике мовчаннє, промовив Жидівською мовою, говорячи:

¹³ Рече ж до него ангел: Не лякай ся, Захаріє: бо вислухана молитва твоя, і жінка твоя Єлисавета вродить сина тобі, й даси ймя йому Йоан.

²³ і, прийшовши, жив у городі, що його звали Назарет, щоб справдилось сказане в пророків: Що звати меть ся Назореєм.

⁴ Пійшов же й Йосиф із Галилеї, з города Назарета, в Юдею, в город Давидів, що зветь ся Витлеєм: (був бо він з дому й роду Давидового)

⁴⁵ Знаходить Филип Натанаїла, й каже йому: Про кого писав Мойсей у законї й пророки, знайшли ми, Ісуса, сина Йосифового, що з Назарету.⁴⁶ І каже Натанаїл до него: 3 Назарету хиба може що добре бути? Каже йому Филип: Іди та й подивись!

⁴¹ инші казали: Чи з Галилеї ж Христу приходити?

¹⁶ а Яков породив ЙосиФа, чоловіка Мариїного, що від неї родивсь Ісус, на прізвище Христос.

¹⁸ Різдво ж Ісуса Христа стало ся так. Скоро Його матїр Марию заручено Иосифові, перш ніж вони зійшли ся, постережено, що вона пала в утробі від сьвятого Духа.

²⁰ Та як він про се думав, аж ось явивсь йому вві снї ангел Господень, глаголючи: Йосифе, сину Давидів, не бій ся взяти до себе Марию, жінку твою; бо що в нїй зачалось, те від сьвятого Духа.²¹ І вродить вона сина, і даси йому імя Ісус; бо він спасе людей своїх од гріхів їх.

²³ Ось дїва матиме в утробі, і вродить сина, і дадуть йому імя Емануіл, що перекладом є: 3 нами Бог.

⁴ Пійшов же й Йосиф із Галилеї, з города Назарета, в Юдею, в город Давидів, що зветь ся Витлеєм: (був бо він з дому й роду Давидового)⁵ вписатись із Мариєю, зарученою йому жінкою, що була тяжка.

⁴⁸ Він же, озвавшись, рече до говорячого йому: Хто се мати моя? і хто брати мої?

⁴² і промовила голосом великим, і рече: Благословенна єси між женами, й благословенний плід утроби твоєї.

²⁷ Стало ся ж, як промовляв Він се, піднявши одна жінка зміж народу голос, каже Йому: Блаженна утроба, що носила Тебе, й соски, що ссав єси.²⁸ Він же рече: Блаженні ж і ті, що слухають слово Боже, та й хоронять його.

¹⁰ бо я з тобою, і ніхто не одважить ся тобі нїчого лихого заподіяти; бо в мене багато людей у сьому городі.

⁶ на похвалу славної благодати своєї, котрою обдарував нас в своїм Улюбленім,

⁴⁹ Вони ж, бачивши Його, що ходить по морю, думали, що се мара, та й закричали:⁵⁰ всі бо Його бачили, й потрівожились. І зараз заговорив до них, і рече їм: Бодріть ся; се я; не лякайтесь.

⁵ І ввійшовши в гріб, побачили молодця, сидячого з правого боку, одягненого в шату білу, та й вжахнулись.⁶ Він же рече їм: Не жахайтесь. Ісуса шукаєте Назарянина, розпятого. Устав; нема Його тут. Ось місце, де положено Його.

¹² І вжахнув ся Захарія побачивши, і страх обняв його.

⁶⁶ І положили всі, хто чув, у серці своїм, кажучи: Що ж то за дитина се буде! І рука Господня була з ним.

¹⁹ Мария ж ховала всї слова сї, роздумуючи в серці своїм.

⁵¹ І пійшов з ними, й прийшов у Назарет, і був слухняний їм; і мати Його ховала всі слова тиї в серці своїм.

¹⁷ Як же сумнївав ся в собі Петр, що се за видїннє було, що видів, аж ось два чоловіки, послані від Корнелия, розпитавши про Симонову господу, стали коло воріт,

³² Не лякай ся, мале стадо: бо вподобалось Отцеві вашому дати вам царство.

⁹ Рече ж Господь у нічному видінню Павлу: Не бій ся, тільки говори й не мовчи:¹⁰ бо я з тобою, і ніхто не одважить ся тобі нїчого лихого заподіяти; бо в мене багато людей у сьому городі.

²⁴ глаголючи: Не бійсь, Павле: ти мусиш стояти перед кесарем, і ось дарував тобі Бог усіх тих, що плинуть з тобою.

³¹ Що ж скажемо на се? Коли Бог за нас, хто на нас?

⁶ Так що сьміло можемо сказати: "Господь моя поміч; не бояти мусь: що вдіє мені чоловік?"

²⁵ і не знав її, аж поки вона вродила сина свого перворідня, і дав йому імя Ісус.

²⁷ до дїви, зарученої чоловікові, на ймя Йосифові, з дому Давидового; а ймя дїви Мария.

⁴ Як же прийшла повня часу, послав Бог Сина свого, що родивсь від жени і був під законом,

¹ Книга родоводу Ісуса Христа, сина Давидового, сина Авраамового.

¹¹ Я оце хрещу вас водою на покаянне; а Той, що йде за мною, потужніщий від мене; недостоєн я Йому й обувя носити: Він вас хрестити ме Духом сьвятим та огнем.

⁴² Полуденна цариця встане на суд із кодлом сим та й осудить його: бо прийшла з найдальших країн землі слухати премудрості Соломонової; а ось тут більший од Соломона.

¹⁸ І, приступивши Ісус, промовив до них, глаголючи: Дана мені всяка власть на небі й на землі.

⁷ і, закричавши голосом великим, каже: Що мені й Тобі, Ісусе, Сину Бога Вишнього? Заклинаю Тебе Богом, не муч мене.

⁶¹ Він же мовчавші нїчого не відказав. Знов спитав Його архиєрей, і каже Йому: Чи Ти єси Христос, Син Благословенного ?

¹⁵ Буде бо великий перед Господем, і вина нї міцного напитку не пити ме; й Духом сьвятим сповнить ся ще з утроби матери своєї.

³⁵ І озвавшись ангел, рече їй: Дух сьвятий найде на тебе, й сила Вишнього отїнить тебе; тим і, що вродить ся сьвяте, звати меть ся Сином Божим.

¹⁶ озвавсь Йоан до всіх, глаголючи: Я водою хрещу вас; ійде ж потужніший від мене, котрому недостоєн я розвязати ременя обувя Його: Той хрестити ме вас Духом сьвятим і огнем;

³⁵ Нї, любіть ворогів ваших, і добро робіть, і позичайте, нічого від них не сподіваючись; а буде нагорода ваша велика, й будете синами Вишнього; бо Він благий до невдячних і лихих.

³⁵ Отець любить Сина, і все дав у руки Йому.³⁶ Хто вірує в Сина, той має вічне життє; а хто не вірує Синові, не бачити ме життя, а гнів Божий пробував на йому.

²¹ Бо, як Отець воскрешає мертвих і оживлює, так і Син, кого хоче, оживлюе.²² Бо Отець і не судить нїкого, а суд увесь дав Синові,²³ щоб усї шанували Сина, як шанують Отця. Хто не шанує Сина, не шанує Отця, що післав Його.²⁴ Істино, істино глаголю вам: Що, хто слухає слово моє і вірує Пославшому мене, має житте вічне, і на суд не прийде, а перейде від смерти в життє.²⁵ Істино, істино глаголю вам: Що прийде час, і нинї єсть, що мертві почують голос Сина Божого, й почувши оживуть.²⁶ Бо, як Отець має життє в собі, так дав і Синові життє мати в собі,²⁷ і власть дав Йому і суд чинити; бо Він Син чоловічий.²⁸ Не дивуйтесь сьому, бо прийде час, що в гробах почують голос Його,²⁹ і повиходять: которі добро робили, в воскресеннє життя, а которі зло робили, в воскресеннє суду.

⁶⁹ і ми увірували й взнали, що Ти єси Христос, Син Бога живого.

³⁴ Озвавсь до Него народ: Ми чули з закону, що Христос пробу ває по вік: як же Ти кажеш, що треба угору піднятись Синові чоловічому? Хто се Син чоловічий ?

³⁰ Бувши ж пророком і знавши, що клятьбою клявсь йому Бог, що з плоду поясницї його по тілу підійме Христа сидіти на престолі його,

³⁶ Твердо ж нехай знав ввесь дім Ізраїлїв, що Господом і Христом зробив Його Бог, сього Ісуса, котрого ви розпяли.

⁴⁸ Тільки ж Вишнїй не в рукотворних церквах домує, як глаголе пророк:

¹⁷ Ся, йдучи слїдом за Павлом та. за нами, покликувала, кажучи: Сї люде - слуги Вишнього Бога, що звіщають нам дорогу спасення.

⁴ обявленого Сина Божого в силї, до Духу сьвятости, через воскресеннє в мертвих), Ісуса Христа, Господа нашого,

²⁰ котру вдіяв у Христї, воскресивши Його з мертвих і посадивши по правиці в себе на небесах,²¹ вище всякого начальства, і власти, і сили, і панування, і всякого імени, названого не тільки в сьому віку, та й у будучому,²² і все покорив під ноги Його, й дав Його яко голову над усім у церкві,²³ котра єсть тіло Його, повня Того, хто сповняв все у всьому.

⁹ Тимже і Бог Його високо вознїс, і дав Йому імя, більше всякого імени,¹⁰ щоб в імя Ісусове приклонилось усяке колїно, що на небі, і на землї, і під землею,¹¹ і щоб усякий язик визнавав, що Господь Ісус Христос у славу Бога Отця.

² в останнї сї днї глаголав до нас через Сина, котрого настановив наслїдником усього, котрим і віки створив.³ Сей, будучи сяєвом слави і обра-аом особи Його, і двигаючи все словом сили своєї, зробивши собою очищеннє гріхів наших, осївсь по правицї величчя на вишинах,⁴ Стільки луччнй будучи від ангелів, скільки славнїще над їх наслїдував імя.⁵ Кому бо рече коли з ангелів: Син мій єси Ти, я сьогоднї родив Тебе? і знов: Я буду Йому Отцем, а Він буде менї Сином?⁶ Коли ж знов уводить Перворідня у вселенну, глаголе: І нехай поклонять ся Йому всї ангели Божі.⁷ І до ангелів же глаголе: Що творить духи ангелами своїми, а поломе огня слугами своїми.⁸ Про Сина ж; Престол Твій, Боже, по вік вічний, палиця правоти - палиця царювання Твого.

⁷ ангелові церкви, що в Филадельфиї, напиши: Се глаголе Сьвятий, Правдивий, що має ключ Давидів, котрий відчиняє, і нїхто не зачинить, і зачиняє, - і нїхто не відчинить:

⁶ Не те ж воно, наче б слово Боже не сповнилось; бо не всі ті, що від Ізраїля, сї Ізраїльтяне,

²⁴ Тоді (прийде) конець, як передасть царство Богу й Отцеві, як зруйнує всяке старшинуваннє і всяку власть і силу.²⁵ Мусить бо Він царювати, доки положить усїх ворогів під ноги Його.

²⁹ Коди ж ви Христові, то ви насїнне Авраамове, і по обітованню наслїдники.

¹⁶ І которі по правилу сьому живуть, мир на них і милость і на Ізраїлї Божому.

³ Ми бо обрізаннє, которі духом Богу служимо, і хвалимось в Ісусї Христї, а не в тїлї надіємось,

⁸ Про Сина ж; Престол Твій, Боже, по вік вічний, палиця правоти - палиця царювання Твого.

¹⁵ І затрубив семий ангел, і постали великі голоси на небі, глаголючи: царства сьвіта стали (царствами) Господа нашого й Його Христа, і царювати ме по вічні віки.

⁴ І бачив я престоли, і посідали на них, і дано їм суд; також (бачив я) душі тих, що постинано їх задля сьвідчення Ісусового, і задля слова Божого, і що не покланялись зьвірові анї образові його, і не приняли пятна на чоло своє і на руку свою; і жили і дарювали з Христом тисяч років.⁵ А остальнї мертві не ожили, доки не скінчить ся тисяч років. Се перве воскресенне.⁶ Блаженний і сьвятий, хто має часть у первому воскресенню; над сими друга смерть не має влаети, а будуть сьвящениками Божими і Христовими, і царювати муть з Ним тисяч років.

³ І вже більш не буде жодного проклону; а престол Бога і Агнця буде в ньому, і слуги Його служити муть Йому⁴ І побачять лице Його, а імя Його на чолах їх.⁵ І ночі не буде там; і не потрібувати муть сьвічника і сьвітла сонця, бо Господь Бог осьвічує їх; і царювати муть по вічні віки.

⁶ І затрусившись та стуманівши, каже: Господи, що хочеш, щоб робив я? А Господь до него: Устань, та йди в город; і скажеть ся тобі, що маєш робити.

²⁰ Та як він про се думав, аж ось явивсь йому вві снї ангел Господень, глаголючи: Йосифе, сину Давидів, не бій ся взяти до себе Марию, жінку твою; бо що в нїй зачалось, те від сьвятого Духа.

³ І прийшовши спокусник до Него, каже: Коли ти Син Божий, звели сим камінням зробитись хлїбом.

³³ А ті, що були в човнї, приступивши, поклонились Йому, кажучи: Істино Божий Син єси.

⁶³ Ісус же мовчав. І, озвавшись архиєрей, каже до Него: Заклинаю Тебе Богом живим, щоб сказав нам, чи Ти єси Христос, Син Божий?⁶⁴ Рече йому Ісус: Ти сказав єси. Тільки ж глаголю вам: Від нині побачите Сина чоловічого, по правицї сили, й грядущого на хмарах небесних.

⁵⁴ Сотник же да ті, що були з ним і стерегли Ісуса, побачивши трус і те, що сталось, полякались тяжко, кажучи: Справді, Божий Син був сей.

²⁴ кажучи: Остав! що нам і Тобі, Ісусе Назарянине? чи прийшов еси погубити нас? Знаю Тебе, хто еси: Сьвятий Божий.

³¹ І ось зачнеш ти в утробі твоїй, і вродиш Сина, й наречеш імя Йому Ісус.³² Сей буде великий, і Сином Вишнього звати меть ся, і дасть Йому Господь Бог престол Давида, отця Його:

⁴⁹ Озвавсь Натанаїл і каже Йому: Рави, Ти єси Син Божий, Ти єси цар Ізраїлїв.

³⁶ Верстаючи ж дорогу, прибули до води; й каже євнух: Ось вода; що боронить менї охреститись?

²⁰ Я рознятий з Христом; живу ж уже не я, а живе Христос у менї; а що живу тепер у тїлї, то живу вірою в Сина Божого, що полюбив мене і видав себе за мене.

³ між котрими й ми всі жили колись у хотінню тіла нашого, чинивши волю тїла й думок, і були по природї дітьми гнїва, як і инші.

¹⁵ Не маємо бо архиєрея, що не міг би болїти серцем у немощах наших, а такого, що дізнав усякої спокуси по подобию, окрім гріха.

²⁶ Такого бо нам подобало (мати) Архиєрея, преподобного, безвинного, непорочного, відлученого від грішників і вищого небес,²⁷ котрий не має по всі днї нужди, як архиєреї, перше за свої гріхи жертви приносити, а потім за дюдські: се бо зробив заразом, себе принїсши.²⁸ Закон бо людей поставляв архиєреями, маючих немочі, слово ж клятьби, що послї закону, Сина на віки звершеного.

²⁶ Ісус же, глянувши, рече їм: У людей се не можливе, у Бога ж все можливе.

²⁷ Споглянувши ж на них Ісус, рече: У людей неможливе, та не в Бога; все бо можливе в Бога.

²⁷ Він же рече: Неможливе у людей - можливе у Бога.

²⁰ В обітуваннї ж Божім не сумнив ся невіруваннєм, а покріпшав вірою, давши славу Богові,²¹ і впевнившись, що Обіцявший вдолїє й зробити.

⁶⁵ І був на всїх страх, що жили кругом них; і по всьому підгіррю Юдейському пронеслись усї слова ті.

⁴⁴ Ось бо, як дійшов голос витання твого до ушей моїх, кинулась з радости дитина в утробі моїй.

⁶⁷ І Захарія, батько його, сповнив ся Духом сьвятим, і прорік, глаголючи:

¹ Ісус же, Духа сьвятого повний, вернувсь од Йордану, і був ведений Духом у пустиню,

⁸ Тодї Петр, сповнившись Духом сьвятим, рече до них: Князї людські та старші Ізраїлеві!

³ Вигледїть же, брати, сїм мужів із вас доброї слави, повних Духа сьвятого та мудрости, котрих поставимо на сю потріб.

⁵⁵ Він же, будучи повний сьвятого Духа, споглянувши на небо, побачив славу Божу, й Ісуса, стоячого по правиці у Бога,

¹⁰ Я був в дусї в день Господень, і чув ізза себе великий голос, наче труби, що глаголав:

⁴⁸ що споглянув на смиренне слуги своєї: ось бо від нинї блаженною звати муть мене всї роди:

³⁸ говорячи: Благословен грядущий пар в імя Господнє; впокій на небі, і слава на вишинах!

²⁶ Тим звеселилось серце мов, і зрадїв язик мій; ще ж і тіло мов оселить ся в надії.²⁷ Бо не зоставиш душі моєї в пеклї, анї даси сьвятому Твоєму видїти зотлїння,²⁸ Обявив єси мені дороги життя; сповниш мене радощами перед лицем Твоїм.

⁵ їх і отці, з них і Христос по тїлу, що над усїм Бог, благословенний по віки. Амінь.

² дивлячись на Ісуса, починателя і звершителя віри, котрий замість радости, яка була перед Ним, витерпів хрест, не дбаючи про сором, і сїв по правицї престола Божого.

¹⁴ Та Йоан не допускав Його, говорячи: Менї самому треба в Тебе хреститись, а Ти прийшов до мене?

¹¹ Бо народивсь вам сьогодні Спас, що єсть Христос Господь, у городі Давидовому.

⁷ тим і себе не вважав достойним до Тебе прийти; тільки промов слово, то й одужає слуга мій.

⁴² А сам Давид говорить у книзї псальм: Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правиці в мене,⁴³ доки положу ворогів Твоїх підніжком ніг твоїх.⁴⁴ Давид оце Господом Його зве: як же Він син Його?

⁵ Після того налив води в умивальницю, та й почав обмивати ноги ученикам та обтирати рушником, котрим був підперезаний.⁶ Приводить же до Симона Петра, й каже Йому той: Господи, Ти обмиваєш ноги мої?⁷ Відказав Ісус, і рече Йому: Що я роблю, ти не знаєш тепер, зрозумієш же опісля.⁸ Каже Йому Петр: Не мити меш ніг моїх до віку. Відказав йому Ісус: Як не обмию тебе, не мати меш части зо мною.

¹³ Ви звете мене Учителем і Господем, і добре кажете, се бо я.

²⁸ І озвавшись Тома, каже Йому: Господь мій і Бог мій.

³ Нїчого (не роблячи) перекором або з марної слави; а смирним розумом один одного вважаючи більшим себе.

⁸ Так оце я все вважаю за втрату ради вищого розуміння Христа Ісуса, Господа мого, ради котрого я все втеряв, і вважаю все за сьміттє, аби придбати Христа,

²⁰ І ось замовкнеш і не зможеш говорити, аж по день, коли станеть ся се, за те що не поняв віри словам моїм, котрі справдять ся пори своєї.

⁴⁰ Рече їй Ісус: Чи не казав я тобі, що, коли вірувати меш, побачиш славу Божу?

²⁹ Рече йому Ісус: Що видів веи мене, Томо, увірував єси; блаженні, що не виділи, та й вірували.

¹¹ Не тільки ж (се), а й хвалимось у Бозї Господом нашим Ісусом Христом, через котрого тепер примиренне прийняли.

³¹ щоб, яко ж писано: Хто хвалить ся, в Господі хвалив ся.

¹⁴ Богу ж дяка, що завсїгди дає нам побіду в Христї, і пахощі знання свого обявляє через нас у всякому місцї.

⁴ Радуйте ся завсїди в Господї, і знов кажу: радуйте ся.

⁸ Котрого не бачивши любите, і на котрого нині не дивлячись, а віруючи, радуєтесь радістю невимовною і преславною,

¹ Павел, апостол Ісуса Христа, по повелінню Бога, Спаса нашого, і Господа Ісуса Христа, надії нашої,

³ Се бо добре і приятно перед Спасителем нашим Богом,

³ явив же часу свого слово своє проповіданнєм, котре менї доручено по повелінню Спасителя нашого Бога.

¹⁰ не крали, а показували всяку добру віру, щоб науку Спасителя нашого. Бога, украшували у всьому.

¹³ ждучи блаженного вповання і явлення слави великого Бога і Спаса нашого Ісуса Христа,

⁴ Як же явилась благость і чоловіколюбие Спаса нашого Бога,⁵ не з дїл праведних, що ми робили, а по своїй милости спас нас купеллю новорождення і обновлення Духа сьвятого,⁶ котрого вилив на нас щедро через Ісуса Христа, Спасителя вашого,

²⁵ єдиному премудрому Богу, Спасителю нашому, слава і величчє, держава і власть, тепер і по всї віки. Амінь.

²⁷ Стало ся ж, як промовляв Він се, піднявши одна жінка зміж народу голос, каже Йому: Блаженна утроба, що носила Тебе, й соски, що ссав єси.

²⁶ Спогляньте бо ва покликаннє ваше, браттє, що небагато (між вами) премудрих по тїлу, небагато сильних, небагато благородних;²⁷ ні, немудре сьвіїа вибрав Бог, щоб осоромити премудрих, і безсильне сьвіта вибрав Бог, щоб осоромити потужне,²⁸ і незначне сьвіту і погорджене вибрав Бог, і те чого нема, щоб те, що є, в нїщо обернути,

⁵ Слухайте, браттє мов любе: хиба не вбогих сьвіту сього вибрав Бог на багатих вірою і наслїдників царства, котре обіцяв тим, хто любить Його?⁶ Ви ж зневажили вбогого. Хиба не багаті підневолюють вас, і не вони г тягнуть вас на судища?

¹³ І зараз дозволив їм Ісус. І вийшовши нечисті духи, увійшли в свині; і кинув ся гурт із кручі в море, (було ж їх тисяч зо дві,) та й потонули в морі.

²⁰ Тому ж, хто може зробити геть більш над усе, чого просимо або думаємо, по силї, що дїйствує в вас.

⁸ А четверо животних мали, кожне з осібна, по шість крил в округ, а в серединї повно очей; і не мають вони впокою день і ніч, говорячи: Сьвят, сьвят, сьвят Господь Бог вседержитель, що був, і єсть, і прийде.

⁴ Хто не убоїть ся Тебе, Господи, і не прославить імени Твого? Ти бо один сьвятий, бо всї народи прийдуть і поклонять ся перед Тобою; бо Твої суди обявились.

⁵ А з престола вийшов голос і глаголав: Хвалїте Бога нашого, всї слуги Його, і боящі ся Його, і малі і великі.

²¹ Тим, що знаючи Бога, не яко Бога прославляли або дякували, а осуєтились думками своїми і оморочилось нерозумне серце їх.

⁵ руйнуючи видумки і всяку висоту, що встає проти знання Божого, і займаючи в полонь усякий розум на послух Христу,

⁵ Саме так, молодші, коріть ся старшим; усі ж, один одному корячись, смирностю підпережіть ся; бо "Бог гордим противить ся, смирним же дає благодать."

⁸ Тим то прийдуть одного дня порази її: смерть і смуток і голод; і буде огнем спалена; сильний бо Господь Бог, що судить Її,

³ Хиба ж сей не тесля, син Мариї, брат Яковів, і Йосиїв, і Юдин, і Симонів? і хиба не тут між нами сестри Його? І поблазнились Ним.

¹⁴ Глаголю вам: пійшов сей до дому свого оправданий більш, нїж той; бо кожен, хто несеть ся вгору, принизить ся; хто ж принижуєть ся, пійде вгору.

⁹ Нехай же хвалить ся брат смиренний висотою своєю,¹⁰ а багатий смиреннєм своїм; бо він, як травяний цьвіт, перейде.

¹⁰ Смирітесь перед Господом, то в підійме вас.

⁶ Блаженні голодні й жадні правди, бо такі наситять ся.

²¹ Блаженні голодні тепер, бо насититесь. Блаженні плачущі тепер, бо сьміяти метесь.

²⁴ Горе ж вам, багатим І бо прийняли ви утіху вашу.

¹⁶ Сказав же приповість до них, глаголючи: В одного багатого чоловіка вродила добре земля;¹⁷ і думає він сам собі, говорячи: Що менї робити, що не маю куди звезти овощі мої?¹⁸ І каже: От що зроблю: Розберу клунї мої та більші побудую, і звезу туди всі плоди мої і добро моє.¹⁹ І скажу душі моїй: Душе, маєш багацько добра, зложеного на лїта многі; спочивай, їж, пий, весели ся.²⁰ Рече ж йому Бог: Безумний, сієї ночі душу твою візьмуть у тебе; що ж надбав єси, кому буде?²¹ Оттак, хто скарбує для себе, а не в Бога багатіє.

¹⁹ Один же чоловік був заможний, і одягавсь у кармазин та виеон, і жив дцо-дня пишно.²⁰ Убогий же один був, на ймя Лазар, що лежав перед ворітьми його ввесь у струпі,²¹ і бажав погодуватись окрушинами, що падали з стола багатиревого, тільки ж і собаки приходячи лизали рани його.²² Стало ся ж, що вмер убогий, і перенесли його ангели на лоно Авраамове; умер же і багатир і поховали його.²³ І в пеклї зняв він очі свої, бувши в муках, і побачив оддалеки Авраама, й Лазаря на лоні його.²⁴ І покликнувши він, каже: Отче Аврааме, помилуй мене та пішли Лазаря, нехай умочить конець пальця свого в воду та прохолодить язик мій; бо я мучусь у поломї сьому.²⁵ Рече ж Авраам: Дитино, спогадай, що прийняв єси добре твоє в життю твоїм, а Лазар так само лихе; тепер же він тут утїшавть ся, а ти мучиш ся.

¹¹ фарисей, ставши, так у собі молив ся: Боже, дякую Тобі, що я не такий, як инші люде, здирщики, неправедні, перелюбні, або як оцей митник.¹² Я пощу два рази на тиждень, і даю десятину з усього, що придбаю.¹³ А митник, оддалеки ставши, не хотів і очей до неба звести, а бив у груди себе, кажучи: Боже, милостивий будь менї грішному.¹⁴ Глаголю вам: пійшов сей до дому свого оправданий більш, нїж той; бо кожен, хто несеть ся вгору, принизить ся; хто ж принижуєть ся, пійде вгору.

²⁴ Побачивши ж його Ісус, що вельми сумний став, рече: Як тяжко багацтва маючи увійти в царство Боже!²⁵ Легше бо верблюдові кріз ушко голки пройти, нїж багатому в царство Боже ввійти.

¹¹ Прийнявши ж хлїби Ісус, і оддавши хвалу, подав ученикам, ученики ж сидячим; так само й риби, скільки хотіли.¹² Як же наситились, рече ученикам своїм: Позбирайте останки окрушин, щоб не пропало нїщо.¹³ Зібрали ж і наповнили дванайцять кошів окрушин із пяти хлїбів ячних, що зосталось у тих, що їли.

³⁵ Рече ж їм Ісус: Я хлїб життя, хто приходить до мене, не голодувати ме, і хто вірує в мене, не жаждувати ме нїколи.

²⁶ Спогляньте бо ва покликаннє ваше, браттє, що небагато (між вами) премудрих по тїлу, небагато сильних, небагато благородних;

⁸ Ви вже ситі, вже забагатіли, без нас зацарювали. О, щоб ви зацарювали, щоб і ми з вами царювали!

¹ Ануте ж ви, багаті, плачте ридаючи над злиднями вашими, що надходять.² Багатство ваше згнило, і шати ваші міль поїла.³ Золото ваше та срібло поржавіло, і ржа їх на сьвідченнє проти вас буде, і з'їсть тїло ваше, як огонь⁴ Ось, плата робітників, що порали ниви ваші, задержана од вас, голосить; і голосїннв женцїв до ушей Господа Саваота дійшло⁵ Розкошували ви на землі та буяли; повгодовували серця ваші, мов на день заколення.⁶ Осудили ви, убили праведного; він не противив ся вам.

¹⁷ Бо кажеш: Я багатий, і збагатїв, і нїчого не потрібую; а не знаєш, що ти бідолашний, і мізерний, і вбогий, і слїпий і голий.¹⁸ Раджу тобі купити в мене золото, огнем перечищене, щоб збагатив ся; і білу одїж, щоб з'одягнув ся, і не було видно еорому наготи твоєї; і мастю від очей намасти очі твої, щоб бачив.

¹⁶ Вже не будуть голодні, анї жадні, анї падати ме на них сонце, анї жадна спека;¹⁷ Агнець бо, що на серединї престола, пасти ме їх, і водити ме їх до живих жерел вод; і Бог отре всяку сльозину з очей їх.

⁷⁰ (як промовляв устами сьвятих од віку пророків своїх,)⁷¹ спасенне од ворогів наших і з руки всіх ненавидників наших,⁷² щоб зробити милость отцям нашим, і спогадати завіт свій сьвятий,⁷³ клятьбу, що кляв ся перед Авраамом, отцем нашим,⁷⁴ та що дасть нам без страху, з рук ворогів наших визволившись,⁷⁵ служити Йому в сьвятостї та праведності перед Ним, по всі днї життя нашого.

²⁸ По благовістю (вони) вороги задля вас; по вибранню ж полюблені задля отцїв.²⁹ Бо в даруваннях і покликанню Бог не каєть ся.

¹⁶ Авраамові ж виречені обітування і насїнню його. Не сказано: І насінням, яко про многі, а яко про одно: І насїнню твоєму, що єсть Христос.¹⁷ Оце ж глаголю, що завіту перше ствердженого від Бога про Христа, закон, що постав чотириста й трийцять лїт потім, не нехтує, так щоб обернути в ніщо обітуваннє.

⁶ Стало ж ся, як були вони там, сповнились днї родити їй.⁷ І вродма Сина свого перворідня, і сповила Його, й положила Його в ясла, бо не було їм місця в гостинницї.

¹⁴ І буде радість тобі й веселість; і многі різдвом його радувати муть ся.

²⁵ Що так менї дав Господь у ті днї, як зглянув ся, зняти з мене докір між людьми.

¹⁵ Радуйте ся з тими, хто радуєть ся, і плачте з тими, хто плаче.

²⁶ І коли терпить один член, терплять з ним усі члени; а коли славить ся один член, радують ся з ним усї члени.

⁸ І дав йому завіт обрізання; і так породив Ісаака, та й обрізав його восьмого дня; а Ісаак породив Якова, а Яков дванайцять патриярхів.

⁵ обрізаний восьмого дня, з роду Ізраїлевого, з колїна Веняминового, Євреїн з Євреїв, по закону Фарисей,

⁶³ І, попросивши таблицї, написав слова: Йоан буде ймя йому. І дивувались усї.

⁶⁰ І озвавшись мати його, каже: Нї, а нехай назветь ся Йоаном.

³³ І, як вигнав Він біса, почав нїмий говорити; й дивувались люде, кажучи: Ніколи не явилось такого в Ізраїлї.

³² І приводять до Него глухого й тяжкомовного; й просять Його, щоб положив на него руку.³³ І, взявши його від народу окреме, вложив пучки свої в уші йому, й сплюнувши, приторкнувсь до язика йому;³⁴ І, позирнувши на небо, зітхнув і рече до него: Єфата, се єсть: Одчинись.³⁵ І зараз одчинив ся йому слух, і розімкнулись окови язика його, й заговорив добре.³⁶ І наказав їм, щоб нікому не говорили. Що ж більше Він наказував, то надто більше вони проповідували;³⁷ І превельми дивувались, кажучи: Гаразд усе вчинив: і глухим дав чути, й німим говорити.

³⁹ Уставши ж Мария тими днями, пійшла швидко в підгіррє, у город Юдин;

¹⁶ Обняв же страх усїх; і прославляли вони Бога, кажучи: Що пророк великий устав між нами, й навідав Бог людей своїх.

⁴³ Був же на кожній душі страх, і багато чудес і ознак робилось через апостолів.

⁵ Почувши ж Ананїя слова сї, упав без духу; й обвяв страх великий усіх, що чули се.

¹¹ І обняв страх великий усю церкву і всїх, що чули про се.

¹⁷ Стало ся ж се відоме всїм Жидам і Єленянам, що жили в Єфесї; і попав страх на всіх їх, і величано імя Господа Ісуса.

¹¹ А після трьох і пів дня дух життя від Бота зійшов на них, і вони встали на ноги свої, а великий страх напав тих, що виділи їх.

⁸⁰ Хлопятко ж росло та міцніло духом, і пробувало в пустині аж до дня явлення свого перед Ізраїлем.

⁴⁰ Хлопятко ж росло й міцніло духом, сповняючись премудростю; і благодать Божа була на Ньому;,

⁴⁴ Повкладуйте в уші ваші слова сї: Син бо чоловічий має бути виданим у руки чоловічі.

²¹ І була рука Господня з ними; і велике число увірувавши, навернулись до Господа.

⁴¹ І сталось, як почула Єлисавета витаннє Мариїне, кинулась дитина в утробі її; і сповнилась Єлисавета Духом сьвятим,

²¹ Бо ніколи із волі чоловіка не виповідано пророцтво, а від Духа сьвятого розбуджувані, промовляли сьвяті люде Божі.

³⁸ І вона тієї ж години прийшовши, оддала хвалу Господеві, й говорила про Него всім, що сподївали ся збавлення в Єрусалимі.

⁴⁴ І з землею зрівняють тебе з дїти твої у тобі; і не зоставлять у тобі каменя на камені; бо не розумів єси часу одвідин твоїх.

³ Благословен Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що благословив нас усяким благословеннєм духовним на небесах у Христї,

⁷ в котрому маємо збавленнє кровю Його й оставленнє гріхів по багацтву благодати Його,

³ Благословен Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що, по великій своїй милости, знов породив нас на впованнє живе воскресеннєм Ісус-Христовим із мертвих,

¹⁰ благословенне грядуще в імя Господа царство отця нашого Давида. Осанна на вишинах!

² (котре наперед обіцяв [Бог] через пророків своїх у сьвятих писаннях,)³ про Сина свого (народженого з насїння Давидового по тілу,

¹⁶ Я Ісус післав ангела мого, сьвідкувати вам усе по церквах. Я - корінь і рід Давидів, зоря ясна і рання.

³⁶ Сам бо Давид промовив Духом сьвятим: "Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правиці в мене, доки положу вороги твої підніжком ніг твоїх."

²⁶ Чи не мусїв се терпіти Христос і ввійти в славу свою?²⁷ І, почавши від Мойсея і від усіх пророків, виясняв Їм у всіх писаннях про Него.

⁴⁴ Рече ж їм: Оце ж слова, що глаголав я до вас, ще бувши з вами, що мусить справдити ся все, писане в законі Мойсейовому, й пророках, і псальмах про мене.

²¹ котрого мусїло небо прийняти аж до часу новонастання всього, що глаголав Бог устами всїх сьвятих своїх пророків од віку.²² Мойсей бо до отцїв промовив: Що пророка підійме вам Господь Бог ваш із братів ваших, як мене. Сього слухайте у всьому, що глаголати ме вам.²³ Буде ж, що всяка душа, котра не слухати ме пророка того, погубить ся з народу.²⁴ І всї пророки від Самуїла й після сих, скільки їх промовляло, також наперед сповіщали про днї сесї.

²⁵ І, будучи в незгоді між собою, розійшлись, як промовив Павел одно слово: що добре промовив сьвятий Дух через Ісаїю пророка до батьків ваших,

² (котре наперед обіцяв [Бог] через пророків своїх у сьвятих писаннях,)

⁷ Тим же (яко ж глаголе Дух сьвятий): Сьогоднї, як голос мій почуєте,

¹² котрим відкрито, що не самим собі, а нам служили вони (тим), що нині звістили вам ті, котрі благовіствували вам Духом сьвятим, посланим із неба, (і) на що бажають ангели дивитись.

¹⁰ І впав я до ніг його, поклонитись йому; і рече менї: Нї, глянь, я слуга-товариш твій і батьків твоїх, що мають сьвідченнє Ісусове. Богу кланяй ся; сьвідченнє бо Ісусове - дух пророцтва.

⁷⁴ та що дасть нам без страху, з рук ворогів наших визволившись,

⁸ хто робить гріх, той від диявола, бо від почину диявол грішить. На се явив ся Син Божий, щоб зруйновати дїла диявола.

⁵⁴ прийняв Ізраїля, слугу свого, на спомин милости,⁵⁵ (як промовив до батьків наших) Авраамові й насінню його по віки.

²⁵ Ви ж сини пророків і завіту, що положив Бог з отцями нашими, глаголючи Авраамові: І в насїннї твоїм благословенні будуть усї народи землї.²⁶ Вам найперше, піднявши Бог Сина свого Ісуса, післав Його благословити вас, щоб кожен одвернувсь од лукавства свого.

²⁸ По благовістю (вони) вороги задля вас; по вибранню ж полюблені задля отцїв.

¹⁵ Браттє, по чоловічи глаголю; одначе чоловічого закону ствердженого нїхто не відкидав, анї додає до него.

¹³ Обітуючи бо Аврааму Бог, яко ж бо нїкого не мав більшого, щоб клястись, кляв ся собою,¹⁴ глаголючи: "Істинно благословляючи благословлю тебе, і намножуючи намножу тебе."¹⁵ І так, бувши довготерпилив, одержав обітницю.¹⁶ Люде бо більшим кленуть ся, і всякої суперечки між ними конець на ствердженнє, - клятьба.¹⁷ У тому ж, хотівши Бог більше показати наслїдникам обітниці незмінність ради своєї, посередникував клятьбою,¹⁸ щоб двома речами незмінними (в котрих не можна обманити Богу) мали кріпке втїшеннє ми, що прибігаємо (до Нього) приняти надїю, що лежить перед нами,

¹³ Обітуючи бо Аврааму Бог, яко ж бо нїкого не мав більшого, щоб клястись, кляв ся собою,

¹⁶ Люде бо більшим кленуть ся, і всякої суперечки між ними конець на ствердженнє, - клятьба.¹⁷ У тому ж, хотівши Бог більше показати наслїдникам обітниці незмінність ради своєї, посередникував клятьбою,

⁷¹ спасенне од ворогів наших і з руки всіх ненавидників наших,

²² Тепер ж визволившись од гріха і ставшись слугами Богу, маєте овощ ваш на осьвяченнє, конець же - життє вічне.

¹⁵ Бо не прийняли ви духа неволї, знов на боязнь, а прийняли духа всиновлення, нимже покликуємо: Авва, Отче!

⁷ Бо дав нам Бог не духа страху, а (духа) сили і любови і здорового розуму.

¹⁵ і визволити тих, що з страху смерти через усе життв підневолені були рабству.

¹⁴ то скілько більше кров Христа, що Духом вічнїм принїс себе непорочного Богу, очистить совість вашу від мертвих діл, щоб служити Богу живому?

¹⁰ Нїчого не бій ся, що маєш терпіти. Ось, диявол вкидати ме декотрих із вас у темницю, щоб спокусити вас; і мати мете горе десять день. Будь вірний аж до смерти, і дам тобі вінець життя.

⁴ яко ж вибрав нас у Йому перед оснуваннєм сьвіта, щоб бути нам сьвятим і непорочним перед Ним у любови,

¹⁰ Його бо ми твориво, сотворені в Христї Ісусї на добрі дїла, котрі наперед призначив Бог, щоб ми в них ходили.

²⁴ та й одягнутись у нового чоловіка, створеного по Богу в праведности і сьвятости правди.

¹ Дальше ж благаємо вас, браттє, і напоминаємо в Господі Ісусї, яко ж прийняли від нас, як подобав вам ходити й угождати Богові, так щоб більш (у тому) достаткували.

⁷ Не покликав бо нас Бог на нечистоту, а на сьвятость.

¹³ Нам же треба дякувати Богові завсїди за вас, браттє полюблене від Господа, що вибрав вас Бог від початку на спасенне осьвяченнем духа й у вірі правди,

⁹ що спас нас і покликав покликом сьвятим, не по ділам нашим, а по своїй постанові і благодатї, даній нам у Христї Ісусї перше часів вічних,

¹⁴ Яко діти слухняні, не водячи себе по давнім хотїнням вашим, що в незнанню,¹⁵ а, яко Покликавший вас сьвятий, і. ви самі сьвяті у всьому життю будьте:¹⁶ бо написано: "Будьте сьвяті, бо я сьвят."

⁴ чим найбільші і дорогі обітницї даровані нам, щоб через них були ви спільниками Божої природи, ухиляючись від тлїнного хотіння, що в сьвітї,⁵ то доложіть до сього усе ваше стараннє, і подайте у вірі вашій чесноту, а в чеснотї розум,⁶ а в розумі вдержанне, а у вдержанню терпінне, а в терпінню побожність,⁷ а в побожності братню любов, а в братній любові любов (для всїх).⁸ Коли бо се буде у вас і умножить ся, то не оставить вас лїнивими, анї безплодними в познаннї Господа нашого Ісуса Христа.

³ Се ж бо той, про кого казав пророк Ісаїя, глаголючи: Голос покликуючого в пустині: Приготовте дорогу Господню, правими робіть стежки Його.

⁹ Або чого виходили ви дивитись? На пророка? Так, глаголю вам: І більше пророка.¹⁰ Се ж бо той, про кого писано: Ось посилаю ангела мого перед лицем твоїм, що приготовить дорогу твою перед тобою.

⁵ І, хотїв його стратити, та опасувась народу; бо мали його за пророка.

²⁶ коли ж скажемо: Від людей, то боїмо ся народу; всї бо мають Йоана за пророка.

² як написано в пророків: Ось я посилаю ангела мого перед лицем Твоїм, що приготовить дорогу Твою перед Тобою.³ Голос покликуючого в пустинї: Готовте дорогу Господню, простими робіть стежки Його.

³² Коли ж скажемо: Від людей, то боялись людей: всі бо мали Йоана, що він справді пророк був.

¹⁶ І многих синів Ізраїлевих наверне до Господа Бога їх.¹⁷ І йти ме він перед Ним духом і силою Ілиї, щоб навернути серця батьків до дїтей, і неслухняних до мудрости праведних, приготовити Господеві людей готових.

³² Сей буде великий, і Сином Вишнього звати меть ся, і дасть Йому Господь Бог престол Давида, отця Його:

⁴ як писано в книзї словес Ісаїї пророка, глаголючого: Голос покликуючого в пустині: Приготовте дорогу Господню, правими робіть стежки Його.⁵ Всяка долина нехай заповнить ся, і всяка гора і горб принизить ся, і крива нехай буде права, й груднисті нехай будуть дорогами рівними;⁶ і побачить усяке тіло спасеннє Боже.

²⁷ Се той, про кого написано: Ось я досилаю ангела мого перед лицем Твоїм, що приготовить дорогу Твою перед Тобою.²⁸ Глаголю бо вам: Більшого між нарожденими від жінок пророка над Йоана Хрестителя нема; найменший же у царстві Божім більший від него.

²³ Рече: Я голос покликуючого в пустинї: Випростайте дорогу Господню, як глаголав Ісаїя пророк.

²⁷ се за мною Грядущий, що поперед мене був; котрому я недостоєя розвязати ременя обувя Його.

²⁴ перед котрого приходом проповідував Йоан хрещеннє покаяння всьому народові Ізраїлевому.²⁵ Сповнивши ж Йоан путь свій, рече: Хто я, думаєте ви? Се не я. А ось іде за мною, котрому я недостоєн обувє ніг розвязати.

³ Голос покликуючого в пустинї: Готовте дорогу Господню, простими робіть стежки Його.⁴ Появивсь Йоан, хрестячи в пустинї, й проповідуючи хрещеннє покаяння на прощенне гріхів.

³ І ходив він по всій околицї Йорданській, проповідуючи хрещеннє покаяння на прощенне гріхів,

⁶ і побачить усяке тіло спасеннє Боже.

⁴⁷ Тим тлаголю тобі: Оставляють ся гріхи її многі, бо возлюбила много; кому ж мало оставляєть ся, мало любить.⁴⁸ Рече ж їй: Оставляють ся гріхи твої.⁴⁹ І почали ті, що вкупі сиділи, казати в собі: Хто сей, що й гріхи відпускає?⁵⁰ Рече ж до жінки: Віра твоя спасла тебе; йди з упокоєм.

⁷ Сей прийшов на сьвідкуванне, щоб сьвідкувати про сьвітло, щоб усї вірували через него.⁸ Не був він сьвітло, а щоб сьвідкувати про сьвітло.⁹ Було сьвітло правдиве, що просьвічує кожного чоловіка, що приходить на сьвіт.

¹⁵ Йоан сьвідкує про Него, й покликував, глаголючи: Се той, про кого казав я: За мною грядущий поперед мене був; бо перш мене був.¹⁶ І з повноти Його ми всї прийняли й благодать за благодать.¹⁷ Бо закон через Мойсея даний був; благодать і правда через Ісуса Христа стала ся.

²⁹ Назавтра бачить Йоан, що Ісус ійде до него, й рече: Ось Агнець Божий, що бере на себе гріх сьвіта.

²⁷ Озвавсь Йоан і рече: Не може чоловік прийняти нічого, коли не буде дано йому з неба.²⁸ Самі ви менї сьвідкуєте, що я казав: Я не Христос, а що я посланий перед Ним.²⁹ Хто має заручену, той жених; а друг жениха, стоячи й слухаючи його, радощами радуєть ся голосу жениха; ся оце радість моя сповнилась.³⁰ Той мусить рости, я ж малїти.³¹ Хто звиш гряде, той. над усїма; хто від землї, той від землї, і від землї говорить; хто з неба гряде, той над усїма.³² І що бачив і чув, про те й сьвідкує; і сьвідкування Його нїхто не приймає.³³ Хто прийняв сьвідкуваннє Його, той ствердив, що Бог правдивий.³⁴ Кого бо післав Бог, той слова Божі говорить; бо не мірою дає Бог Духа.

³⁸ Петр же рече до них: Покайтесь, і нехай охрестить ся кожен з вас в імя Ісуса Христа на оставленнє гріхів, і приймете дар сьвятого Духа.

¹⁹ Покайте ся ж і навернїть ся, щоб очистились од гріхів ваших, як прийде час покріплення від лиця Господнього,

³¹ Сього підняв Бог правицею своєю в Князя і Спаса; щоб дати покаянне Ізраїлеві і оставленнє гріхів.

⁴³ Про Сього всї пророки сьвідкують, що всякий, хто вірує в Него, відпущеннє гріхів прийме через імя Його.

³⁸ Відоме ж нехай буде вам, мужі к брати, що через Него вам прощенне гріхів проповідуєть ся;³⁹ і від чого не могли ви у законі :, Мойсейовім справдити ся, у Тому всякий віруючий оправдуєть ся.

⁴ Рече ж Павел: Йоан хрестив хрещеннєм покаяння, глаголючи людям, щоб у Грядущого за ним вірували, се єсть в Христа Ісуса.

²⁵ котрого предложив Бог на вблагальну жертву через віру в кров Його, щоб з'ясувати правду свою одпущеннєм прежнїх гріхів у довготерпінню Божому,

⁶ Яко ж і Давид глаголе про блаженство чоловіка, котрому полїчує Бог праведність без учинків:⁷ Блаженні, кому відпущено беззаконня, і кому прикрито гріхи.⁸ Блажен чоловік, котрому не полїчить Господь гріха.

¹⁶ Так бо полюбив Бог сьвіт, що Сина свого єдинородного дав, щоб кожен, віруючий в Него, не погиб, а мав життє вічне.

⁴ Бог же, багатий на милость, по превеликій любові своїй, котрою полюбив нас,⁵ і нас, мертвих провинами, оживив укупі з Христом (благодаттю ви спасені),

¹⁴ Того ж то глаголе: Устань, сонний, і воскресни з мертвих, то й осьвітить тебе Христос.

⁸ Бог бо менї сьвідок, як я люблю усїх вас по милости Ісус-Христовій.

¹ Коли ж оце (є) утїшеннв в Христї, або яка одрада любови, коли (є) яка спільність духа, коли (є) яка милость і милосерде,

¹² Одягніть ся ж оце, яко вибрані Божі, сьвяті і любі, в милость милосердя,$$

¹² смирність, тихість і довготерпіннє,

¹⁹ Ще ж маємо певнїше слово пророче, і ви добре робите, вважаючи на него, як на сьвітильника, що сьвітить в темному місці, аж День засияє, і денниця зійде в серцях ваших;

¹⁷ Хто ж має прожиток у сьвітї, і видить брата свого, що в потребі, та й зачинить серце своє перед ним, то як любов Божа пробуває у ньому?

⁹ У сьому явилась любов Божа в нас, що Бог Сина свого єдинородного у сьвіт післав, щоб ми жили через Него.¹⁰ У сьому любов, не що ми любили Бога, а що Він любив нас, і післав Сина свого на вблаганнє за гріхи наші.

¹⁶ люде сидячі в темряві побачили сьвітло велике, й тим, що сидять у країні й тїнї смертній, зассяло сьвітло.

²⁸ Прийдіть до мене, всї знеможені та отягчені, я впокою вас.²⁹ Візьміть ярмо мов на себе, й навчіть ся від мене: бо я тихий і смирний серцем; то й знайдете відпочинок душам вашим.

³² сьвітло на одкриттє поганам, і славу народа Твого Ізраїля.

⁹ Було сьвітло правдиве, що просьвічує кожного чоловіка, що приходить на сьвіт.

¹² Знов же промовляв їм Ісус, глаголючи: Я сьвітло сьвіту. Хто йде слїдом за мною, не ходити ме в темряві, а мати ме сьвітло життя.

⁵ Доки я в сьвітї, я сьвітло сьвітові.

⁴⁶ Я сьвітлом у сьвіт прийшов, щоб усякий, хто вірує в меие, в темряві не пробував.

¹⁸ відкрити очі їм, щоб обернулись від темряви до сьвітла і від власти сатаниної до Бога, щоб прийняли вони оставленне гріхів і наслїддє між сьвятими вірою в мене.

¹⁷ а дороги мирної не пізнали.

⁸ Ви бо були колись тьмою, тепер же (ви) сьвітло в Господї; ходїть же яко дїта сьвітла:

⁴ Ви ж, браттє, не в темряві, щов той день як злодій, захопив вас.⁵ Усі ви сини сьвітла і сини дня; ми не (сини) ночи або тьми.

⁵ І се обітниця, котру ми чули від Нього, і звіщаємо вам, бо Бог сьвітло, і ніякої у Нього темряви.⁶ Коли говоримо, що спільність маємо з Ним, а в темряві ходимо, то не говоримо по правді і не творимо правди;⁷ коли ж у сьвітлї ходимо, яко ж Він сам у сьвітлї, то маємо спільність один з одним, і кров Ісуса Христа, Сина Його, очищав нас од усякого гріха.

¹ Того часу прийшов Йоан Хреститель, проповідуючи в пустинї Юдейській,

⁷ Як же вони відходили, почав Ісус говорити людям про Йоана: Чого виходили ви в пустиню дивитись? На тростину, що вітер колише?

⁵² І виростав Ісус премудростю й станом, у ласцї в Бога і в людей.

³¹ І я не знав Його, та, щоб явив ся Ізраїлеві, для того прийшов я, хрестячи водою.