Luke 16 Cross References - UkrainianNT

¹ Промовив же і до учеників своїх: Один чоловік був багатий, що мав приставника; і обвинувачено сього йому, що розсипає маєток його.² І, покликавши його, каже йому: Що се чую про тебе? Дай мені перелік з твого приставництва, бо неможна вже тобі бути приставником.³ Каже ж у собі приставник: Що мені робити, що пан мій бере при-ставництво від мене? Копати не вмію, просити соромлюсь.⁴ Знаю, що зроблю, щоб, як відставлений буду від приставнищтва, прийняли мене в господи свої.⁵ І покликавши кожного з довжників пава свого, каже первому: Скільки ти винен панові моєму?⁶ Він же каже: Сто мір оливи. І каже йому: Візьми твою розписку, та сївши хутко, пиши пятьдесять.⁷ Потім другому каже: Ти ж скільки винен? Він же каже: Сто мір пшениці. І каже йому: Візьми твою розписку, та напиши вісїмдесять.⁸ І похвалив пан приставника неправедного, що мудро вчинив; сини бо віку сього мудріші над синів сьвітла в роді своїм.⁹ І я вам глаголю: Робіть собі приятелів від мамони неправди, щоб, як будете в недостатках, прийняли вас у вічні оселї.¹⁰ Вірний у найменшому і в великому вірний, а в найменшому неправедний, і в великому неправедний.¹¹ Коли ж оце у неправедній мамонї вірні не будете, то правдиве хто вам звірить?¹² І коли у чужому вірні не були, ваше хто вам дасть?¹³ Жаден слуга не може двом павам служити: або одного ненавидіти ме, а другого любити ме; або до одного прихилить ся, а другим гордувати ме. Не можете Богові служити й мамонї.¹⁴ Чули ж се все й Фарисеї, що були сріблолюбцями, та й насьміхались із Него.¹⁵ І рече їм: Ви оправдуєте себе перед людьми. Бог же знав серця ваші, бо що в людей високе, те огида перед Богом.¹⁶ Закон і пророки до Йоана. З того ж часу царство Боже благовіствуєть ся, і кожен силою здобував його.¹⁷ Легше ж небу та землї перейти, нїж із закону одній титлї пропасти.¹⁸ Всякий, хто розводить ся з жінкою своєю, і женить ся з иншою, робить перелюб; і всякий, хто женить ся з розведеною з чоловіком, робить перелюб.¹⁹ Один же чоловік був заможний, і одягавсь у кармазин та виеон, і жив дцо-дня пишно.²⁰ Убогий же один був, на ймя Лазар, що лежав перед ворітьми його ввесь у струпі,²¹ і бажав погодуватись окрушинами, що падали з стола багатиревого, тільки ж і собаки приходячи лизали рани його.²² Стало ся ж, що вмер убогий, і перенесли його ангели на лоно Авраамове; умер же і багатир і поховали його.²³ І в пеклї зняв він очі свої, бувши в муках, і побачив оддалеки Авраама, й Лазаря на лоні його.²⁴ І покликнувши він, каже: Отче Аврааме, помилуй мене та пішли Лазаря, нехай умочить конець пальця свого в воду та прохолодить язик мій; бо я мучусь у поломї сьому.²⁵ Рече ж Авраам: Дитино, спогадай, що прийняв єси добре твоє в життю твоїм, а Лазар так само лихе; тепер же він тут утїшавть ся, а ти мучиш ся.²⁶ Та ще й до того, між нами й вами пропасть велика утвердилась, щоб которі схотіли перейти звідсіля до вас, не здолїли; анї звідтіля до нас не перейшли.²⁷ Каже ж він: Благаю ж тебе, отче, щоб післав його до дому батька мого:²⁸ маю бо пять братів; нехай сьвідкує їм, щоб і вони не прийшли у се місце муки.²⁹ Рече йому Авраам: Мають вони Мойсея і пророків; нехай слухають їх.³⁰ Він же каже: Нї, отче Аврааме; тільки ж, коли б хто з мертвих прийшов до них, покають ся.³¹ Рече ж йому: Коли Мойсея і пророків не слухають, то, коли б хто й з мертвих воскрес, не піймуть віри.

²³ Тим же то уподобилось царство небесне чоловіку цареві, що схотїв узяти перелїк од слуг своїх.²⁴ Як же почав брати, приведено йому одного, що завинив йому десять тисяч талантів.

¹⁴ Бо, як чоловік, від'їжджаючи, прикликав слуги свої, і передав їм достатки свої,¹⁵ і одному дав пять талантів, другому два, иншому ж один, кожному по його сназі, та й відїхав зараз.¹⁶ Пійшовши ж той, що взяв пять талантів, орудував ними, й придбав других пять талантів.¹⁷ Так само й той, що два, придбав і він других два.¹⁸ Той же, що взяв один, пійшовши, закопав у землю, і сховав срібло пана свого.¹⁹ По довгому ж часу, приходить пан слуг тих, і бере перелік із них.²⁰ І, приступивши той, що взяв пять талантів, принїс і других пять талантів, говорячи; Пане, пять талантів менї передав єси; ось других пять талантів придбав я ними.²¹ Рече ж до него пан його: Гаразд, слуго добрий і вірний: у малому був єси вірен, над многим поставлю тебе. Увійди в радощі пана твого.²² Приступивши ж і той, що взяв два таланти, сказав: Пане, два таланти менї передав еси; ось других два таланти придбав я ними.²³ Рече до него пан його: Гаразд, слуго добрий і вірний: у малому був еси вірен, над многим поставлю тебе. Увійди в радощі пана твого.²⁴ Приступивши ж і той, що взяв один талант, сказав: Пане, знав я тебе, що жорстокий єси чоловік, що жнеш, де не сїяв, і збираєш, де не розсипав;²⁵ і, злякавшись, пійшов та сховав твій талант у землї. Оце ж маєш твоє.²⁶ Озвав ся ж пан його й рече до него: Лукавий слуго й лїнивий, знав єси, що жну, де не сїяв, і збираю, де не розсипав:²⁷ так треба було оддати срібло моє міняльникам, і, прийшовши, взяв би я своє з лихвою.²⁸ Візьміть же від него талант, та дайте тому, що має десять талантів.²⁹ Кожному бо маючому всюдидасть ся, і надто мати ме; у немаючого ж, і що має, візьметь ся від него.³⁰ І викиньте слугу нікчемного у темряву надвірню: там буде плач і скреготаннє зубів.

³ і Йоанна, жінка Хузана, Іродового приставника, й Сусанна, й инших багато, що послугували Йому з добра свого.

⁴² Рече ж Господь: Хто єсть вірний і розумний дворецький, що поставить його пан над челяддю своєю, видавати у пору визначену харч?

¹³ І не по многих днях, зібравши все молодший син, від'їхав у землю далеку, та й протратив там маєток свій, живучи блудно.

³⁰ як же син твій сей, проївши свій прожиток з блудницями, прийшов, заколов єси йому теля годоване.

¹⁹ Один же чоловік був заможний, і одягавсь у кармазин та виеон, і жив дцо-дня пишно.

²⁰ Приступив і инший, кажучи: Пане, ось мина твоя, котру я мав сховану в хустцї:

¹ Так нас нехай вважає чоловік, яко слуг Христових, і доморядників тайн Божих.² Ще ж до того від доморядників вимагають, щоб кожного знайдено вірним.

⁷ Треба бо єпископу без пороку бути, яко Божому доморядннкояі, щоб не собі годив, не був гнївливий, не пяниця, не сварливий, не жадний поганого надбання,

³ Просите, та й не приймаєте, тому що погано просите, щоб обернути на розкоші ваші.

¹⁰ Кожний, яко ж приняв дар, так ним нехай служить один одному, як добрі доморядники всякої благодати Божої.

³⁶ Я ж вам глаголю: Що за всяке дусте слово, яке говорити муть люде, дадуть одвіт еуднього дня.

²⁰ Рече ж йому Бог: Безумний, сієї ночі душу твою візьмуть у тебе; що ж надбав єси, кому буде?

²¹ боявсь бо тебе, що ти чоловік жорстокий: береш, чого не клав єси, і жнеш, чого не сіяв.²² Рече ж йому: 3 уст твоїх судити му тебе, лукавий слуго. Знав єси, що я чоловік жорстокий: беру, чого не клав, і жну, чого не сїяв; ²³ а чом же не дав єси срібла мого у міняльню? і я, прийшовши, в лихвою виміг би його.²⁴ І рече стоячим коло него: Візьміть від него мину, а дайте маючому десять мин.²⁵ (І казали йому: Пане, має десять мин.²⁶ Глаголю бо вам: Що всякому маючому дасть ся, від немаючого ж і що мав, візьметь ся від него.

¹² Тим же кожен э нас за себе позалїк дасть Богу.

¹¹ Звіщено бо менї про вас, браттє моє, від Хлоїних, що між вами єсть незгодини.

² Ще ж до того від доморядників вимагають, щоб кожного знайдено вірним.

⁵ Тимже ні про що перше часу не судіть, доки прийде Господь, котрий висьвітить сховане в темряві і виявить думки сердець; а тоді похвала, буде кожному від Бога,

¹⁰ Всім бо нам треба явитись перед судищем Христовим, щоб прийняв кожен по тому, що заробив тїлом, чи то добре, чи лихе.

¹⁴ Не занедбай твого дарування, котре дано тобі пророцтвом, з положеннєм рук сьвященства.

²⁴ В инших людей гріхи явні, попереджують на суд, а за иншими йдуть слїдом.

⁵ котрі дадуть одвіт Тому, що готов судити живих і мертвих.

¹² Також бачив я мертвих, малих і великих, що стояли перед Богом, і розгорнуто книги; ще иншу книгу розгорнуто, то єсть життя; і суджено мертвих з того, що написано в книгах, по ділам їх.

⁴⁶ І приходять у Єрихон; і як виходив Він із Єрихону, й ученики Його, й багато народу, син Тимеїв, Вартимей слїпий, сидїв над шляхом, просячи.

¹⁷ і думає він сам собі, говорячи: Що менї робити, що не маю куди звезти овощі мої?

²⁰ Убогий же один був, на ймя Лазар, що лежав перед ворітьми його ввесь у струпі,

²² Стало ся ж, що вмер убогий, і перенесли його ангели на лоно Авраамове; умер же і багатир і поховали його.

⁴ І не хотїв довго, потім же каже в собі: Хоч і Бога не боюсь, і чоловіка не соромлюсь,

⁸ Сусїди ж, що видїли його перше, що був слїпий, казали: Чи се не той, що сидїв та просив ?

² І несено одного чоловіка, що був кривий від утроби матери своєї, котрого кладено що дня перед церковними дверима, званими Гарними, просити милостині в тих, що входили в церкву.

⁶ І затрусившись та стуманівши, каже: Господи, що хочеш, щоб робив я? А Господь до него: Устань, та йди в город; і скажеть ся тобі, що маєш робити.

¹¹ Чуємо бо, що деякі непорядно ходять між вами, нічого не роблять, а метушять ся.

¹⁵ Не сходить ся премудрость звише, а земна (вона), душевна, бісовська.

²⁴ Як же почав брати, приведено йому одного, що завинив йому десять тисяч талантів.

⁴¹ Два довжники були в одного вірителя: один завинив пятьсот денариїв, другий же пятьдесять.⁴² Як же не мали чим оддавати, обом простив він. Хто ж оце з них, скажи, більш його любити ме?

⁹ І я вам глаголю: Робіть собі приятелів від мамони неправди, щоб, як будете в недостатках, прийняли вас у вічні оселї.

¹² І коли у чужому вірні не були, ваше хто вам дасть?

¹⁰ не крали, а показували всяку добру віру, щоб науку Спасителя нашого. Бога, украшували у всьому.

⁹ Почав же до народу глаголати приповість сю: Один чоловік насадив виноградник, та й дав його виноградарям, та й від'їхав на довгий час.

¹² І післав ще третього; вони ж і сього, поранивши, прогнали.

²⁶ Каже до Него Петр: Із чужих. Рече йому Ісус: То сини вільні.

⁴ Знаю, що зроблю, щоб, як відставлений буду від приставнищтва, прийняли мене в господи свої.

¹⁰ Вірний у найменшому і в великому вірний, а в найменшому неправедний, і в великому неправедний.

⁶ Рече ж Господь: Слухайте, що суддя неправедний каже!

³⁴ І відказуючи рече їм Ісус: Сини сьвіту сього женять ся й видають заміж:

³⁶ Доки сьвігло маєте, віруйте в сьвітло, щоб синами сьвітла стали ся. Се промовив Ісус, і пійшовши, заховавсь од них.

¹⁸ Нехай ніхто себе не обманює. Коли хто між вами здасть ся мудрим у віку сьому, нехай буде дурним, щоб бути премудрим.

⁸ Ви бо були колись тьмою, тепер же (ви) сьвітло в Господї; ходїть же яко дїта сьвітла:

¹⁹ котрим кінець - погибель, котрим Бог черево, а слава в соромі їх, котрі про земне думають.)

⁵ Усі ви сини сьвітла і сини дня; ми не (сини) ночи або тьми.

⁹ Ви ж - рід вибраний, царске Сьвященьство, нарід сьвятий, люде прибрані, щоб звіщали чесноти Покликавшого вас із темряви у дивне своє сьвітло;

¹⁰ По сьому явні дїти Божі, і дїти дияволські. Кожен, хто не робить правди, не від Бога, так само й хто не любить брата свого.

¹⁹ Не збирайте собі скарбів на землї, де міль і ржа їсть, і де злодії підкопують ся і крадуть.

²⁴ Нїхто не може служити двом панам, бо, або одного ненавидіти ме, а другого любити ме; або до одного прихилить ся, а другим гордувати ме. Не можете Богу служити й мамонї.

²¹ Рече до него Ісус: Коли хочеш бути звершений, іди продай, що маєш, і дай убогим, а мати меш скарб на небі; і приходь, та й іди слїдом за мною.

³⁵ Бо я голодував, а ви дали менї їсти; жаждував, і напоїли мене; був чуженицею, і прийняли мене;³⁶ нагий, і з'одягли мене; недугував, і одвідали мене; був у темниці, і прийшли до мене.³⁷ Озвуть ся тодї до него праведні, кажучи: Господи, коли ми бачили тебе голодного, та й накормили? або і жадного, та й напоїли?³⁸ Коли ж бачили тебе чуженицею, та й прийняли? або нагим, та й з'одягли?³⁹ Коли ж бачили тебе недужим або в темницї, та й прийшли до тебе?⁴⁰ І озвавшись цар, промовить до них: Істино глаголю вам; Скільки раз ви чинили се одному з сих братів моїх найменших, менї чинили.

⁴¹ Тільки давайте милостиню з того, що є, і ось усе чисте вам буде.

³³ Продавайте достатки ваші, і подавайте милостиню; робіть собі сакви, що не ветшають, скарб, що не вбавляєть ся на небесах, де злодій не приступає, анї міль не їсть.

¹⁴ то будеш блажен бо не мають чим віддати тобі; віддасть ся бо тобі увоскресенню праведних.

¹¹ Коли ж оце у неправедній мамонї вірні не будете, то правдиве хто вам звірить?

¹³ Жаден слуга не може двом павам служити: або одного ненавидіти ме, а другого любити ме; або до одного прихилить ся, а другим гордувати ме. Не можете Богові служити й мамонї.

⁴ Він же, глянувши на него, злякав ся, і каже: Чого, Господи? Рече ж йому : Молитви твої і милостинї твої спогадались перед Богом.

³¹ і рече: Корнелию, вислухана твоя молитва, і милостині твої згадано перед Богом.

¹⁷ Бо теперішня легкота горя нашого надто над міру приготовлює нам вічню вагу слави,

¹² Бо порядкуванне служення сього не тільки сповняє недостатки сьвятих, а також достаткуе многими подяками Богові.¹³ Дознавши служення сього, прославляють вони Бога за покірне визнаваннє ваше благовістя Христового, і за щирість общення з ними і з усіма,¹⁴ і молять ся за вас, прихиляючись до вас задля превеликої благодати Божої в вас.¹⁵ Дяка ж Богові за невимовний дар Його.

⁹ Котрі ж хочуть забагатіти, впадають у напасть й тенета і в хотїння многі нерозумні і шкодливі, що топлять людей у безодню і погибель.¹⁰ Корень бо всього лихого срібролюбство; котрого инші бажаючи, заблудили од віри, і себе прибили многими муками.

¹⁷ Багатим у нинішнім віцї заказуй не високомудроватя, анї вповати на богацтво непевне, а на Бога ясивого, що дає нам усе щедро на втїху;¹⁸ добре робити, багатитись ділами добрими, охочими на подаванне бути і подїльчивими,¹⁹ скарбуючи собі добру основину в будущинї, щоб прийняти життє вічне.

¹⁶ Нехай же дасть милость Господь Онисифоровому дому, бо він часто мене впокоював, і кайданів моїх не соромив ся;¹⁷ а бувши в Римі, дуже пильно шукав мене, та й знайшов.¹⁸ Нехай дасть йому Господь знайти милость Господню в той день. А скілько услугував менї в Єфесї, та лучче знаєш.

²¹ і себе в любові Божій хороніть, дожидаючи милости Господа нашого Ісуса Христа до життя вічнього.

²¹ Рече ж до него пан його: Гаразд, слуго добрий і вірний: у малому був єси вірен, над многим поставлю тебе. Увійди в радощі пана твого.

²³ Рече до него пан його: Гаразд, слуго добрий і вірний: у малому був еси вірен, над многим поставлю тебе. Увійди в радощі пана твого.

¹¹ Коли ж оце у неправедній мамонї вірні не будете, то правдиве хто вам звірить?¹² І коли у чужому вірні не були, ваше хто вам дасть?

¹⁷ І рече йому: Гаразд, добрий слуго. що у найменшому вірен був єси, то май власть над десятьма городами.

⁶ Сказав же се не того, що про вбогих дбав, а що злодій був, і скриньку мав, і, що вкидано, носив.

² І по вечері, як диявол уже вкинув у серце Юди Симонового Іскариоцького, щоб Його зрадив,

²⁷ А за куском увійшов тодї в него сатана. Рече ж йому Ісус: Що робиш, роби швидко.

² Вірен Він Тому, хто настановив Його, як і Мойсей у всьому домі Його:

²² Почувши ж се Ісус, рече йому: Ще одного тобі недостає: усе, що маєш, продай та й роздай убогим, і мати меш скарб на небі; та й приходь ійди слїдом за мною.

⁸ Менї, меньшому всїх сьвятих, дана ся благодать, благовістити між поганами про недослїджене багацтво Христове,

⁵ Слухайте, браттє мов любе: хиба не вбогих сьвіту сього вибрав Бог на багатих вірою і наслїдників царства, котре обіцяв тим, хто любить Його?

¹⁸ Раджу тобі купити в мене золото, огнем перечищене, щоб збагатив ся; і білу одїж, щоб з'одягнув ся, і не було видно еорому наготи твоєї; і мастю від очей намасти очі твої, щоб бачив.

¹⁴ Бо, як чоловік, від'їжджаючи, прикликав слуги свої, і передав їм достатки свої,¹⁵ і одному дав пять талантів, другому два, иншому ж один, кожному по його сназі, та й відїхав зараз.¹⁶ Пійшовши ж той, що взяв пять талантів, орудував ними, й придбав других пять талантів.¹⁷ Так само й той, що два, придбав і він других два.¹⁸ Той же, що взяв один, пійшовши, закопав у землю, і сховав срібло пана свого.¹⁹ По довгому ж часу, приходить пан слуг тих, і бере перелік із них.²⁰ І, приступивши той, що взяв пять талантів, принїс і других пять талантів, говорячи; Пане, пять талантів менї передав єси; ось других пять талантів придбав я ними.²¹ Рече ж до него пан його: Гаразд, слуго добрий і вірний: у малому був єси вірен, над многим поставлю тебе. Увійди в радощі пана твого.²² Приступивши ж і той, що взяв два таланти, сказав: Пане, два таланти менї передав еси; ось других два таланти придбав я ними.²³ Рече до него пан його: Гаразд, слуго добрий і вірний: у малому був еси вірен, над многим поставлю тебе. Увійди в радощі пана твого.²⁴ Приступивши ж і той, що взяв один талант, сказав: Пане, знав я тебе, що жорстокий єси чоловік, що жнеш, де не сїяв, і збираєш, де не розсипав;²⁵ і, злякавшись, пійшов та сховав твій талант у землї. Оце ж маєш твоє.²⁶ Озвав ся ж пан його й рече до него: Лукавий слуго й лїнивий, знав єси, що жну, де не сїяв, і збираю, де не розсипав:²⁷ так треба було оддати срібло моє міняльникам, і, прийшовши, взяв би я своє з лихвою.²⁸ Візьміть же від него талант, та дайте тому, що має десять талантів.²⁹ Кожному бо маючому всюдидасть ся, і надто мати ме; у немаючого ж, і що має, візьметь ся від него.

⁴² одного ж треба. Мария добру частину вибрала, що не відніметь ся від неї.

¹³ Покликавши ж десять слуг своїх, дав їм десять мин срібла, та й сказав до них: Орудуйте, поки прийду.¹⁴ Мішане ж його ненавиділи його, й післали посли слїдом за ним, кажучи: Не хочемо сього, щоб царював над вами.¹⁵ І сталось, як вернув ся він, прийнявши царство, сказав прикликати собі слуг тих, що дав їм срібло, щоб знати, хто що з'орудував.¹⁶ Прийшов же первий, кажучи: Пане, мина твоя приробила десять мин.¹⁷ І рече йому: Гаразд, добрий слуго. що у найменшому вірен був єси, то май власть над десятьма городами.¹⁸ І приступив другий, кажучи; Пане, мина твоя зробила пять мин.¹⁹ Рече ж і сьому: І ти будь над пятьма городами.²⁰ Приступив і инший, кажучи: Пане, ось мина твоя, котру я мав сховану в хустцї:

³ Умерли бо ви, і життє ваше поховане з Христом у Бозї.⁴ Коли ж Христос, життє ваше, явить ся, тодї і ви з Ним явитесь у славі.

⁴ до наслїддя нетлїнного і непорочного, що не зовяне, сховане на небесах про вас,⁵ котрі силою Божою стережені пробуваєте через віру, на спасенне, готове явитись останнього часу.

¹⁰ Рече тодї йому Ісус: Геть від мене, сатано! писано бо: Господу Богу твоєму кланяти меш ся, і Йому одному служити меш.

⁵⁰ І рече до него Ісус: Не боронїть, хто бо не проти нас, той з нами.

²³ Хто не зо мною, той проти мене; і хто не збирає зо мною, розсипає.

²⁶ Коли хто приходить до мене й не зненавидить батька свого, й матїр, і жінку, й діти, й братів, і сестер, та ще й свою душу, не може учеником моїм бути.

¹⁶ Хиба не знаєте, що кому оддаєте себе в слуги на послух, того ви й слуги, кого слухаєте: чи то гріха на смерть, чи слухання на праведність?¹⁷ Дяка ж Богові, що ви були слугами гріха, та послухали від серця тої науки, якій і піддались.¹⁸ Визволивши ся ж од гріха, зробились ви слугами правди.¹⁹ По чоловічи глаголю ради немочи тіла вашого: як ви оддавали члени ваші в слуги нечистоті і беззаконню на беззаконнє, так тепер оддайте члени ваші в слуги правді на сьвятість.²⁰ Коли бо ви були слугами гріха, вільні (нагі) були від праведності.²¹ Який же тоді мали ви овощ з того, чого тепер соромитесь? конець бо того - смерть.²² Тепер ж визволившись од гріха і ставшись слугами Богу, маєте овощ ваш на осьвяченнє, конець же - життє вічне.

⁵ Которі бо по тїлу, ті думають про тілесне, которі ж по духу, - про духовне.⁶ Думаннє бо тілесне - смерть, а думаннє духовне - життє і впокій.⁷ Тим що думаннє тілесне - ворогуванне проти Бога; законові бо Божому не корить ся, та й не може.⁸ Хто бо по тїлу, ті Богу вгодити не можуть.

⁴ Перелюбники і перелюбниці! хиба не знаєте, що любов сьвіта сього - вражда проти Бога? Оце ж, хто хоче бути приятелем сьвіту, той стаєть ся ворогом Бога.

¹⁵ Не любіте ж сьвіта, анї того, що в сьвітї. Коли хто любить сьвіт, нема любови Отцївської у ньому;¹⁶ все бо, що в сьвітї, - хотїннє тїла і хотїннє очей, і гордощі сьвітові, - не з Отця а зо сьвіта.

¹³ Горе ж вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! що зачиняєте царство небесне перед людми; ви бо не входите, й тих, що входять, не пускаєте ввійти.

⁵³ І сьміялись вони з Него, знаючи, що вмерла.

¹⁵ Рече ж до них: Остерегайтесь і бережітесь зажерливості; бо не в тім комусь життє його, щоб надто мати з достатків своїх.

⁴⁷ що жеруть доми вдовиць, і для виду довго молять ся. Сї приймуть ще тяжчий осуд.

³⁵ І стояв народ дивлячись. Насьміхали ся ж і старші з ними, кажучи: Инших спасав; нехай спасе й себе, коли се Христос, вибраний Божий.

² Будуть бо люде самолюбцї, сріблолюбці, пишні, горді, хулителї, родителям непокірні, невдячні, безбожні,

³⁶ другі ж наруги та ран дізнали, та ще й кайдан і темниці;

² дивлячись на Ісуса, починателя і звершителя віри, котрий замість радости, яка була перед Ним, витерпів хрест, не дбаючи про сором, і сїв по правицї престола Божого.³ Подумайте бо про Того, хто витерпів од гріщників такий перекір проти себе, щоб не внивали, ослабиш в душах ваших.

² Тим, коли подаєш милостиню, то не труби в трубу перед собою, як роблять лицеміри по школах та по улицях, щоб здобути слави в людей. Істино глаголю вам: Мають вони нагороду собі.

⁵ І коли молиш ся, не будь таким, як лицеміри; бо вони люблять молитись, стоячи в школах та по росхідних улицях, щоб їх бачили люде. Істино глаголю вам: Мають вони нагороду собі.

¹⁶ Коли ж постите, нехай не буде в вас, як у лицемірів, сумного виду: зміняють бо лиця свої, щоб здаватись людям постниками. Істинно глаголю вам: Що мають вони нагороду собі.

⁵ Усї ж дїла свої роблять, щоб бачили їх люде: ширять Филактериї свої, й побільшують поли в одежі своїй,

²⁵ Горе вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! що очищаєте зверху чашу й блюдо, у серединї ж повні вони здирства та неправди.²⁶ Фарисею слїпий, очисти перш середину чаші й блюда, щоб і верх їх став ся чистий.²⁷ Горе вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! що подобитесь гробам побіляним, що зверху являють ся гарними, в середині ж повні кісток мертвих і всякої нечисти.

²⁹ Він же, хотївши справдити себе, каже до Ісуса: Хто ж мій ближній?

³⁹ Рече ж Господь до него: Тепер ви, Фарисеї, верх чаші і блюда очищаєте; середина ж ваша повна здирства та лукавства.

¹¹ фарисей, ставши, так у собі молив ся: Боже, дякую Тобі, що я не такий, як инші люде, здирщики, неправедні, перелюбні, або як оцей митник.

²¹ Він же каже: Се все хоронив я з малку мого.

²⁰ І, назираючи Його, післали підглядників, що видавали себе за праведних, щоб схопити Його на слові та віддати старшині та власті игемоновій.

²⁵ бо не треба було Йому, щоб хто сьвідкував про чоловіка, бо Він знав, що було в чоловіку.

¹⁷ Рече йому втрете: Симоне Йонин, чи любиш мене? Засмутив ся Петр, що сказав йому втрете: Чи любиш мене? й каже Йому: Господи, Ти все знаєш; Ти знаєш, що люблю Тебе. Рече йому Ісус: Паси вівці мої.

¹⁸ Сей чоловік придбав поле за нагороду неправедну, і, впавши сторч, тріснув надвоє, і вийшло усе нутро його.

⁸ І Бог, що знав серця, сьвідкував їм, давши їм Духа сьвятого, як нам,

²⁰ тим що дїлами закону не справдить ся всяке тїло перед Ним; через закон бо познаннє гріха.

²¹ Авраам, отець наш, хиба не з дїл справдив ся, піднявши Ісаака, сина свого, на жертівник?²² Чи бачиш, що віра допомагала дїлам його, і ділами звершилась віра?²³ І сповнилось писанеє, що глаголе: "Увірував же Авраам Богові й полічено йому

²³ за праведність, і другом Божим наречено його."²⁴ Чи бачите ж оце, що з дїл оправдуєть ся чоловік, а не з однієї віри?²⁵ Так само і Раава блудниця хиба не з дїл справдилась, прийнявши посланців і вивівши їх иншою дорогою?

⁴ а потайний серця чоловік, у нетлїнню лагідного й тихого духа, що перед Богом многоцїнне.

⁵ Саме так, молодші, коріть ся старшим; усі ж, один одному корячись, смирностю підпережіть ся; бо "Бог гордим противить ся, смирним же дає благодать."

²³ І діти її убю смертю; і пізнають усї церкви, що я досліджую внутро і серця; і дам вам кожному по дїлам вашим.

² і глаголючи: Покайтесь: наближилось бо царство небесне.

¹⁷ 3 того часу почав Ісус проповідувати й глаголати: Покайтесь, наближилось бо царство небесне.

²³ І ходив Ісус по всій Галилеї, навчаючи по школах їх, і проповідуючи евангелию царства, та сцїляючи всякий недуг і всякі болестї поміж людьми.

⁷ а ходячи проповідуйте, глаголючи: Царство небесне наближилось.

⁹ Або чого виходили ви дивитись? На пророка? Так, глаголю вам: І більше пророка.¹⁰ Се ж бо той, про кого писано: Ось посилаю ангела мого перед лицем твоїм, що приготовить дорогу твою перед тобою.¹¹ Істино глаголю вам: Не явив ся між нарожденими від жінок більший од Йоана Хрестителя; найменший же у царстві небесному більший од него.¹² І від часів Йоана Хрестителя та й до сього дня царство небесне здобуваєть ся силою, і хто здобуває, той силоміць бере його.¹³ Бо всї пророки й закон пророкували до Йоана¹⁴ І коли хочете прийняти, він єсть Ілия, що має прийти.

³² Прийшов бо Йоан до вас дорогою правди, й не вірували йому; митники ж та блудницї вірували йому; ви ж, бачивши, не одумались навпослї, щоб вірувати йому.

¹⁴ Як же видано Йоана, прийшов Ісус у Галилею, проповідуючи євангелию царства Божого,

⁴⁵ Він же, вийшовши, почав проповідувати багато, й ширити кругом чутку; так, що Він не міг уже явно ввійти в город, а пробував осторонь у пустих місцях; і приходили до Него звідусюди.

²⁶ Або чого виходили ви дивитись: На пророка? Так, глаголю вам, і більш пророка.²⁷ Се той, про кого написано: Ось я досилаю ангела мого перед лицем Твоїм, що приготовить дорогу Твою перед Тобою.²⁸ Глаголю бо вам: Більшого між нарожденими від жінок пророка над Йоана Хрестителя нема; найменший же у царстві Божім більший від него.²⁹ І ввесь народ слухаючий, і митники, справдили Бога, хрестившись хрещеннем Йоановим.

² І післав їх проповідувати царство Боже та оздоровлювати недужих.

⁹ і сцїляйте в ньому недужих, і кажіть ім: Наближилось до вас царство Боже.

¹¹ І порох, що поприлипав до нас із города вашого, обтрушуємо вам; тільки ж се знайте, що наближилось до вас царство Боже.

²⁹ Рече йому Авраам: Мають вони Мойсея і пророків; нехай слухають їх.

³¹ Рече ж йому: Коли Мойсея і пророків не слухають, то, коли б хто й з мертвих воскрес, не піймуть віри.

⁴⁵ Знаходить Филип Натанаїла, й каже йому: Про кого писав Мойсей у законї й пророки, знайшли ми, Ісуса, сина Йосифового, що з Назарету.

⁴⁸ Коли оставимо Його так, усї увіруютьв Него; й прийдуть Римляне, та й заберуть у нас і місце і нарід.

¹⁹ Фарисеї ж казали між собою: Бачите, що не вдїєте нїчого? ось увесь сьвіт за Ним пійшов!

¹⁸ Бог же, що наперед звістив устами всїх пророків своїх про муки Христові, сповнив так.

²⁴ І всї пророки від Самуїла й після сих, скільки їх промовляло, також наперед сповіщали про днї сесї.²⁵ Ви ж сини пророків і завіту, що положив Бог з отцями нашими, глаголючи Авраамові: І в насїннї твоїм благословенні будуть усї народи землї.

¹⁸ Істино бо глаголю вам: Доки перейде небо й земля, одна йота, або одна титла не перейде з закону, аж поки все станеть ся.

³³ Небо й земля перейде, слова ж мої не перейдуть.

³¹ То ми оце руйнуємо закон вірою? Нехай не буде (так). Нї, ми утверджуємо закон.

²⁵ а слово Господнє пробував по вік." Се ж слово - благовіствововане між вами.

¹⁰ Прийде ж день Господень, як злодїй в ночі; тодї небеса з шумом перейдуть, первотини ж, розпечені розтоплять ся, і земля і дїла на нїй погорять.

¹¹ І бачив я престол великий білий, і Сидячого на ньому, від котрого лиця$$

¹¹ земля і небо, і місця не знайдено їм.

¹ І бачив я нове небо й нову землю, перве бо небо і перва земля перейшла, а моря вже більше не було.

⁴ І обітре Бог усяку сльозу з очей їх; і смерти більш не буде; анї смутку, анї крику, анї труду не буде вже; перве бо минуло.

³¹ Сказано ж: Що хто розводить ся з жінкою своєю, нехай дасть їй розвідний лист.³² Я ж вам глаголю: Що хто розведеть ся з жінкою своєю, хиба що за перелюб, доводить її до перелюбу; й хто оженить ся з розвідкою, чинить перелюб.

⁹ Глаголю ж вам: Хто розведеть ся з жінкою своєю - хиба за перелюб - та оженить ся з иншою, робить перелюб ; і хто з розвідкою оженить ся робить перелюб.

¹¹ І рече їм: Хто розведеть ся з жінкою своєю, і оженить ся з иншою, робить перелюб з нею.¹² І коли жінка розведеть ся з чоловіком своїм, та вийде за иншого, робить перелюб.

⁴ Жінка над своїм тїлом не має власти, а чоловік; так же само й чоловік над своїм тілом не має власти, а жінка.

¹⁰ Жонатим же завітую не я, а Господь: Жінка нехай не розлучається з чоловіком.¹¹ Коли ж і розлучить ся, то нехай буде без чоловіка, або нехай з чоловіком помирить ся; та й чоловік щоб з жінкою не розлучав ся.¹² Иншим же я глаголю, не Господь: Коли которий брат мав жінку, що де вірує, а любо їй жити з ним, нехай не відпуска її.

¹⁷ І одягли Ного в багряницю, і положили на Него, сплівши з тернини, вінець,

²⁰ І, як насьміялись із Него, роздягнули Його з багряниці, і одягнули Його в одежу Його, та й виводять Його, щоб розняти Його.

¹⁶ Сказав же приповість до них, глаголючи: В одного багатого чоловіка вродила добре земля;¹⁷ і думає він сам собі, говорячи: Що менї робити, що не маю куди звезти овощі мої?¹⁸ І каже: От що зроблю: Розберу клунї мої та більші побудую, і звезу туди всі плоди мої і добро моє.¹⁹ І скажу душі моїй: Душе, маєш багацько добра, зложеного на лїта многі; спочивай, їж, пий, весели ся.²⁰ Рече ж йому Бог: Безумний, сієї ночі душу твою візьмуть у тебе; що ж надбав єси, кому буде?²¹ Оттак, хто скарбує для себе, а не в Бога багатіє.

¹ Промовив же і до учеників своїх: Один чоловік був багатий, що мав приставника; і обвинувачено сього йому, що розсипає маєток його.

²⁴ Побачивши ж його Ісус, що вельми сумний став, рече: Як тяжко багацтва маючи увійти в царство Боже!²⁵ Легше бо верблюдові кріз ушко голки пройти, нїж багатому в царство Боже ввійти.

¹ Ануте ж ви, багаті, плачте ридаючи над злиднями вашими, що надходять.² Багатство ваше згнило, і шати ваші міль поїла.³ Золото ваше та срібло поржавіло, і ржа їх на сьвідченнє проти вас буде, і з'їсть тїло ваше, як огонь⁴ Ось, плата робітників, що порали ниви ваші, задержана од вас, голосить; і голосїннв женцїв до ушей Господа Саваота дійшло⁵ Розкошували ви на землі та буяли; повгодовували серця ваші, мов на день заколення.

⁴ А жінка з'одягнена в багряницю і кармазин, і озолочена золотом, і дорогим каміннєм, і перлами, а в неї золота чаша в руцї її, повна гидоти і нечистоти блудодїяння її,

⁷ Скільки вона себе славила, і розкошувала, стільки завдайте їй муки і смутку. Бо в серцї своїм говорить вона: Сиджу царицею, і я не вдова, і смутку не побачу.

¹⁶ та казати: Горе, горе (тобі), городе великий, з'одягнений у виссон, і багряницю, та кармазин, та озолочений золотом, і в каміннях дорогих, та перлах.

²¹ і бажав погодуватись окрушинами, що падали з стола багатиревого, тільки ж і собаки приходячи лизали рани його.

³⁵ Стало ся ж, як наближав ся до Єрихона, один слїпий сидів при дорозї просячи;³⁶ чувши ж, що народ йде мимо, спитав, що б се було.³⁷ Сказали ж йому, що Ісус Назарянин іде мимо.³⁸ І покликнув, кажучи: Ісусе, сину Давидів, помилуй мене.³⁹ А ті, що йшли попереду, сварили на него, щоб мовчав; він же ще більш кричав: Сину Давидів, помилуй мене.⁴⁰ Ставши ж Ісус, звелїв його привести до себе; як же наближив ся він, спитав його,⁴¹ глаголючи: Що хочеш, щоб вробив тобі? Він же каже: Господи, щоб я прозрів.⁴² А Ісус рече йому: Прозри: віра твоя спасла тебе.⁴³ І зараз прозрів, та й пійшов слїдом за Ним, прославляючи Бога; і ввесь народ, побачивши се, оддав хвалу Богові.

¹ Був же один, що нездужав Лазар з села Мариї та Марти, сестри її.

⁹ Нехай же хвалить ся брат смиренний висотою своєю,

²⁷ А вона каже: Так, Господи; тільки ж і собаки їдять кришки, що падають із стола в господаря їх.

²⁸ Вона ж озвалась, та й каже до Него: Так, Господи; тільки ж і собаки під столом їдять кришки від дітей.

¹² Як же наситились, рече ученикам своїм: Позбирайте останки окрушин, щоб не пропало нїщо.

¹¹ Ще ж і до сієї години й голодуємо й жаждуемо, й наготїєм і биті в лице, і тиняємось,

²⁷ у праці і в журбі, почасту в недосипанню, в голоді і жаждї, в постах часто, в холоді й наготі.

¹¹ І кажу вам: Що многі прийдуть од сходу й заходу, та й сядуть з Авраамом, з Ісааком і з Яковом у царстві небесному,

³⁸ а нива, се сьвіт; добре ж насінне, се сини царства; а кукіль, се сини лукавого;³⁹ ворог, що всіяв його, се диявол; жнива, се конець сьвіта; а женцї, се ангели.⁴⁰ Оце ж, як той кукіль збираєть ся та палить ся огнем, так буде при кінці сьвіта сього:⁴¹ Пошле Син чоловічий ангели свої, й позбирають вони з царства Його все, що блазнить, і всіх, що роблять беззаконне,⁴² та й повкидають їх ув огняну піч: там буде плач і скреготаннє зубів.⁴³ Тодї праведні сияти муть, як сонце в царстві Отця свого. Хто має уші слухати, нехай слухає.

¹⁰ Гледїть, щоб не погордувати одним із малих сих: глаголю бо вам: Що ангели їх на небі по всяк час бачять лице Отця мого небесного.

³¹ І пішле він ангели свої з голосним гуком трубним, і позбирають вони вибраних його від чотирох вітрів, од кінців неба до кінців його.

³⁶ Що бо за користь чоловікові, коли здобуде сьвіт увесь, а занапастить душу свою?

²³ Був же за столом один із учеників Його на лонї Ісусовім, котрого любив Ісус.

²⁰ І обернувшись Петр, бачить ученика, котрого любив Ісус, слідом ідучого, що й на вечері пригорнувсь до грудей Його, і питав: Господи, хто се, що зрадить Тебе?

¹⁴ Чи не всї ж вони служебні духи, посилаєм! на служеннє про тих, що хочуть наслідувати спасенне?

¹⁴ Коли ж дїти стали ся спільниками тїла і кровя, і Він тав само спільником їх, щоб смертю знищити того, що має державу смерти, се єсть диявола,

¹¹ Зійшло бо сонце із спекою, і висушило траву, і цьвіт її опав, і краса лиця її зникла; так і багатий в дорогах своїх зівяне.

²⁴ котрий гріхи наші сам піднїс на тїлї своїм на дереві, щоб ми, для гріхів умерши, правдою жили; котрого "ранами сцїлились".

¹³ І чув я голос з неба, що глаголав мені: напиши: Блаженні мертві, що в Господеві вмирають від нинї. Так глаголе Дух, щоб впокоїлись від трудів своїх; дїла ж їх ідуть слїдом за ними.

²² Я ж вам глаголю: Хто сердить ся на брата свого без причини, на того буде суд; а хто скаже на брата свого: Рака [Безчесний], на того буде громадський суд; хто ж скаже: дурню, на того буде огонь пекельний.

²⁹ Коли ж око твоє праве блазнить тебе, вирви його, й кинь од себе; бо більша користь тобі, щоб один із членів твоїх згинув, а не все тіло вкинуто в пекло.

¹¹ І кажу вам: Що многі прийдуть од сходу й заходу, та й сядуть з Авраамом, з Ісааком і з Яковом у царстві небесному,¹² а сини царства будуть повикидані у темряву надвірню: там буде плач і скриготаннє зубів.

²⁹ І ось, закричали, говорячи: Що нам і Тобі, Ісусе, Сину Божий? чи на те прийшов єси сюди, щоб нас заздалегідь мучити?

²³ І ти, Капернауме, що піднявсь аж під небо, провадиш ся в саме пекло; бо коли б чудеса, що стали ся в тобі, стали ся в Содомі, зостав ся б він аж і досі.

⁹ І коли око твоє блазнить тебе, вирви його, та й кинь од себе: лучче тобі увійти в життє однооким, анїж мавши дві оці, бути вкинутим ув огняне пекло.

³³ Змії, кодло гадюче, як утїчете від суду пекельного?

²⁸ Побачивши ж Ісуса і закричавши, припав до Него, й голосом великим промовив: Що менї і Тобі, Ісусе, Сину Бога Вишнього? благаю Тебе, щоб мене не мучив.

²⁸ Там буде плач і скреготаннє зубів, як побачите Авраама, та Ісаака, та Якова і всіх пророків у царстві Божому, себе ж вигнаних геть.²⁹ І прийдуть од сходу й заходу, і від півночі й полудня, та й сядуть у царстві Божому:

²⁸ маю бо пять братів; нехай сьвідкує їм, щоб і вони не прийшли у се місце муки.

⁵⁵ Де в тебе, смерте, жоло? де в тебе, пекло, побіда?

⁴ Бо коли Бог ангелів, що згрішили, не пощадив, а кинув їх в окови пекельної темряви, і передав, щоб хоронено їх на суд;

¹⁰ той пити ме також од вина гнїва Божого, намішаного, наточеного в чашу гнїва Його; і буде мучений в огнї і сїрцї перед сьвятими ангелами і перед Агнцем.¹¹ А дим їх муки буде зноситись по вічні віки; і не мають впокою день і ніч ті, що покланяють ся зьвірові і образові його, і коли хто приймає пятно імени його.

¹⁰ А диявола, що зводив їх, вкинуто в озеро огняне і сїрчане, де зьвір і лжепророк; і будуть мучитись день і ніч по вічні віки.

¹³ І дало море мертвих, що в ньому, і смерть і пекло дали мертвих, що в них; і суджено їх, кожного по дїлам їх.¹⁴ А смерть і пекло вкинуто в озеро огняне. Се друга смерть.

⁹ і не думайте казати в серці своєму: В нас батько Авраам; бо я вам важу, що Бог зможе з сього каміння підняти дїтей Авраамові.

⁴¹ Тодї скаже він і до тих, що по лївицї: Ідїть од мене, прокляті, ув огонь вічний, приготовлений дияволові та ангелам його:

⁴³ І коли бдазнить тебе рука твоя, відотнй її; лучче тобі калікою в життє ввійти, нїж, дві руці мавши, пійти в пекло, в огонь невгасаючий,⁴⁴ де червяк їх не вмирає, й огонь не вгасає.⁴⁵ І коли нога твоя блазнить тебе, відотнй її; лучче тобі ввійти в життє кривим, нїж дві нозі мавши, бути вкинутим у пекло, в огонь невгасаючий,⁴⁶ де червяк їх не вмирає й огонь не вгасає.⁴⁷ І коли око твоє блазнить тебе, вирви його; лучче тобі однооким увійти в царство Боже, ніж, дві оці мавши, бути вкинутим ув огняне пекло,⁴⁸ де червяв їх не вмирає, й огонь не вгасає.⁴⁹ Кожен бо огнем посолить ся, і кожна жертва сіллю посолить ся.

⁸ Принесіть же овощ достойний покаяння, і не починайте казати самі собі: В нас отець Авраам; глаголю бо вам: Що зможе Бог з каміння сього підняти дітей Авраамові.

³⁰ Він же каже: Нї, отче Аврааме; тільки ж, коли б хто з мертвих прийшов до них, покають ся.

¹⁰ Озвавсь Ісус і рече їй: Коли б знала дар Божий і хто се говорить тобі: Дай менї пити, ти просила б Його, й дав би тобі води живої.

¹⁴ хто ж напєть ся води, що я дам йому, не забажає до віку; а вода, що дам йому, буде в йому жерелом водії, що тече в житте вічне.

³⁷ В останній же великий день сьвята став Ісус, та й покликнув, глаголючи: Коли хто жаждує, нехай прийде до мене, та й пє.

³³ Відказали Йому: Ми насїннє Авраамове, й нї в кого не були в неволї ніколи. Як же Ти говориш, що вільнї будете?³⁴ Відказав їм Ісус: Істино, істино глаголю вам: Що всякий, хто робить гріх, невільник гріха.³⁵ Невільник же не пробував в дому до віку, Син пробував до віку.³⁶ Коли ж Син визволить вас, справді вільними будете.³⁷ Знаю, що ви насїннв Авраамове; та шукаєте вбити мене, бо слово моє не містить ся в вас.³⁸ Я, що видїв ув Отця мого, глаголю; а ви, що видїли в отця вашого, робите.³⁹ Озвались вони й казали Йому: Отець наш Авраам. Рече їм Ісус: Коли б ви дїти Авраамові були, дїла Авраамові робили б.

⁵³ Хиба Ти більший єси, нїж отець наш Авраам, що вмер? І пророки повмирали. Ким Ти себе робиш ?⁵⁴ Відказав Ісус: Коди я прославляю себе, слава моя нїщо. Єсть Отець мій, що прославляє мене, про котрого ви кажете, що Він Бог ваш.⁵⁵ не пізнали Його; я ж знаю Його. А коли я скажу, що не знаю Його, буду подобний вам ложник. Нї, знаю Його, й слово Його хороню.⁵⁶ Авраам, отець ваш, рад був видїти день мій; та він увидїв, і зрадїв.

¹² і отцем обрізання не тільки тим, що з обрізання, а й тим, хто ходить по слїдам віри, яку (мав) у необрізанню отець наш Авраам.

⁷ анї всі дїти, тим що вони насіннє Авраамове; нї, в Ісаакові (рече) назветь ся тобі насіннє.⁸ Се єсть: не дїти тїлесні, се дїти Божі, а дїти обітування полічені в насінне.

⁸ в огні поломяному даючи відомщеннє тим, що не знають Бога і не корять ся благовістю Господа нашого Ісуса Христа.

¹³ Суд бо без милосердя тому, хто не зробив милости, і вихваляеть ся милосерде суду (понад суд).

⁶ язик огонь, сьвіт неправди; так, язик стоїть між членами нашими, сквернячи все тіло, і палючи круг природи, а запалюючись од геєнни.

¹⁶ Вже не будуть голодні, анї жадні, анї падати ме на них сонце, анї жадна спека;¹⁷ Агнець бо, що на серединї престола, пасти ме їх, і водити ме їх до живих жерел вод; і Бог отре всяку сльозину з очей їх.

²⁰ І схоплено зьвіра, а з ним лжепророка, що робив ознаки перед ним, котрими зводив тих, що приняли пятно зьвіра, і що покланялись образові його. Живцем вкинуто обох в озеро огняне, палаюче сіркою.

¹⁵ А коли кого не знайдено написаного в книзї життя, то вкинуто його в огняне пекло.

¹ І показав менї чисту ріку води життя, ясну як хришталь, що виходила з престола Божого і Агнцевого.

⁴⁵ І коли нога твоя блазнить тебе, відотнй її; лучче тобі ввійти в життє кривим, нїж дві нозі мавши, бути вкинутим у пекло, в огонь невгасаючий,

²⁴ Горе ж вам, багатим І бо прийняли ви утіху вашу.

²³ І в пеклї зняв він очі свої, бувши в муках, і побачив оддалеки Авраама, й Лазаря на лоні його.

³³ Се глаголав я вам, щоб у менї впокій мали. У сьвітї горе мати мете, тільки ж бодріть ся: я побідив сьвіт.

²² укріпляючи душі учеників, благаючи пробувати у вірі, і що многими муками треба нам увійти в царство Боже.

⁷ Тим що думаннє тілесне - ворогуванне проти Бога; законові бо Божому не корить ся, та й не може.

³ щоб нї один не хитавсь у горю сьому; самі бо знаєте, що нас на се поставлено.

²⁵ а лучче зводив страдати з людьми Божими, нїж дізнавати дочасної розкоші гріха,

¹⁵ Не любіте ж сьвіта, анї того, що в сьвітї. Коли хто любить сьвіт, нема любови Отцївської у ньому;

¹⁴ І я сказав: Добродію, ти знаєш; і рече менї: се, що прийшли з великого горя, і вимили вони одежі свої, і вибілили одежі свої кровю Агнця.

⁴⁶ І пійдуть сї на вічні муки, а праведні на життє вічне.

⁵⁹ Глаголю тобі, не вийдеш звідтіля, доки й останнього мідяка не віддаси.

³⁶ Хто вірує в Сина, той має вічне життє; а хто не вірує Синові, не бачити ме життя, а гнів Божий пробував на йому.

⁴ так що ми самі хвалимось вами по церквах Божих за терпіннє ваше і віру у всіх гоненнях ваших і в горю, що приймаєте,⁵ в доказ праведного суду Божого, щоб удостоїтись вам царства Божого, ради котрого й страждаєте.⁶ Бо ж праведно в Бога, віддати горе тим, що завдають вам горя,⁷ а вам горюючим, одраду з нами в одкриттю Господа Ісуса з неба з ангелами сили,⁸ в огні поломяному даючи відомщеннє тим, що не знають Бога і не корять ся благовістю Господа нашого Ісуса Христа.⁹ Вони приймуть муку, погибель вічну від лиця Господнього і від слави потуги Його,¹⁰ як прийде прославити ся у сьвятих своїх і дивним бути у всїх віруючих (бо ввірувано сьвідкуванню нашому між вами) в той день.¹¹ Зійшло бо сонце із спекою, і висушило траву, і цьвіт її опав, і краса лиця її зникла; так і багатий в дорогах своїх зівяне.¹² Блажен чоловік, що витерпить спокусу; тим що, будучи вірний, прийме вінець життя, що обіцяв Бог тим, що люблять Його.

¹ Ануте ж ви, багаті, плачте ридаючи над злиднями вашими, що надходять.² Багатство ваше згнило, і шати ваші міль поїла.³ Золото ваше та срібло поржавіло, і ржа їх на сьвідченнє проти вас буде, і з'їсть тїло ваше, як огонь⁴ Ось, плата робітників, що порали ниви ваші, задержана од вас, голосить; і голосїннв женцїв до ушей Господа Саваота дійшло⁵ Розкошували ви на землі та буяли; повгодовували серця ваші, мов на день заколення.⁶ Осудили ви, убили праведного; він не противив ся вам.⁷ Терпіть же оце, браттє моє, аж до приходу Господнього. Ось, ратай жде доброго овощу з землі, дожидаючись терпіливо його, доки прийме дощ ранній і пізнїй.

¹¹ Хто з'обіжає, нехай ще з'обіжає, і хто поганий, нехай ще опоганюєть ся; і хто праведний, нехай ще оправдуєть ся, і хто сьвятий, нехай ще осьвячуєть ся.

⁴⁰ І иншими многими словами сьвідкував і напоминав, глаголючи: Спасайте себе з сього розворотного кодла.

²³ Тільки що Дух сьвятий по городам сьвідкує слово, що кайдани мене та муки ждуть.

⁶ щоб нїхто не переступав нї в якому дїлї і не обманював брата свого: тим що Господь відомститель за все те, яко ж ми й перше казали вам і сьвідкували.

¹⁷ І подано Йому книгу Ісаії пророка. І, розгорнувши книгу, знайшов місце, де було написано:

¹⁶ Закон і пророки до Йоана. З того ж часу царство Боже благовіствуєть ся, і кожен силою здобував його.

²⁷ І, почавши від Мойсея і від усіх пророків, виясняв Їм у всіх писаннях про Него.

³⁹ Прослідіть писання; бо ви думаєте в них життє вічне мати; й ті сьвідкують про мене.⁴⁰ Та не хочете прийти до мене, щоб життє мати.⁴¹ Чести від людей не приймаю.⁴² Та я спізнав вас, що любови Божої не маєте в собі.⁴³ Я прийшов в імя Отця мого, і не приймаєте мене. Коли инший прийде в імя своє, того приймете.⁴⁴ Як ви можете вірувати, славу один од одного приймаючи, а славу що від одного Бога, не шукаєте?⁴⁵ Не думайте, що я обвинувачу вас перед Отцем: є хто винуватить вас: Мойсей, що на него вповаєте.⁴⁶ Коли б ви вірували Мойсейові, вірували б менї; бо про мене той писав.⁴⁷ Коли ж його писанням не віруєте, як моїм словам вірувати мете?

²¹ Мойсей бо від стародавніх родів має проповідуючих його по городах, і читаний по школах що-суботи.

¹¹ Сї ж були благороднїщі від тих, що в Солунї; вони прийняли слово з великою охотою, що-дня розбираючи писаннє, чи так воно є.¹² Многі ж з них увірували, і з Єленських жінок поважних і з чоловіків не мало.

¹⁵ і що з малку сьвяте писаннє знаєш, котре може тебе вмудрити на спасенне вірою в Христа Ісуса.¹⁶ Всяке писаннє богодухневенне і корисне до науки, до докору, до направи, до наказу по правдї,¹⁷ щоб звершений був Божий чоловік, до всякого доброго дїла готовий.

¹⁹ Ще ж маємо певнїше слово пророче, і ви добре робите, вважаючи на него, як на сьвітильника, що сьвітить в темному місці, аж День засияє, і денниця зійде в серцях ваших;²⁰ се найперш знаючи, що жадне книжне пророцтво не дїєть ся своїм розвязаннєм.²¹ Бо ніколи із волі чоловіка не виповідано пророцтво, а від Духа сьвятого розбуджувані, промовляли сьвяті люде Божі.

³ Нї, глаголю вам; тільки ж, коли, не покаєтесь, усї так само погинете.

⁵ Нї, глаголю вам; тільки ж, коли не покаєтесь, то всі так само погинете.

²⁴ І покликнувши він, каже: Отче Аврааме, помилуй мене та пішли Лазаря, нехай умочить конець пальця свого в воду та прохолодить язик мій; бо я мучусь у поломї сьому.

⁹ І пекла людей велика спека, і вони хулили імя Бога, що мав власть над тими поразами, та не надумались дати Йому славу.¹⁰ А пятий ангел вилив чашу свою на престол зьвіра, і стало царство його темне. І кусали язики свої від болю;¹¹ і хулили Бога небесного задля болещів своїх, і задля боляків своїх, а не покаялись від діл своїх.

⁴³ се промовивши, покликнув голосом великим: Лазаре, вийди!⁴⁴ І вийшов мрець з завязаними в полотно ногами й руками, й лице його хусткою було завязане. Рече їм Ісус: Розвяжіть його й пустїть, нехай іде.⁴⁵ Тодї многі з Жидів, що поприходили до Мариї, і видїли, що зробив Ісус, увірували в Него.⁴⁶ Деякі ж з них пійшли до Фарисеїв, та й сказали їм, що зробив Ісус.⁴⁷ Зібрали тодї архиєреї та Фарисеї раду, і казали: Що нам чинити? бо сей чоловік багато робить ознак.⁴⁸ Коли оставимо Його так, усї увіруютьв Него; й прийдуть Римляне, та й заберуть у нас і місце і нарід.⁴⁹ Один же з них, Каяфа, бувши архиєреєм року того, каже їм: Ви не знаєте нїчого,⁵⁰ і не думаєте, що лучче нам, щоб один чоловік умер за людей, а не ввесь народ загинув.⁵¹ Се ж не від себе промовив, а, бувши архиєреєм того року, пророкував, що має Ісус умерти за людей,⁵² і не тільки за людей, а щоб і дїти Божі розсипані зібрати в одно.⁵³ 3 того ж дня нарадились, щоб убити Його.

¹⁰ Нарадили ся ж архиєреї, щоб і Лазаря вбити;¹¹ бо многі через него приходили від Жидів, та й увірували в Ісуса.

⁸ Увійшовши ж у школу, промовляв одважно три місяцї, розмовляючи і доводячи про царство Боже.

²⁸ Агриппа ж каже до Павла: О, мало не вговорив єси мене бути Християнином.

²³ Призначивши ж йому день, поприходили до него в оселю многі, і викладував він їм, сьвідкуючи про царство Боже, і впевняючи їх про Ісуса й з закону Мойсеевого й з пророків, од ранку до вечера.

³ Коли ж і закрите благовісте наше, то у погибаючих єсть закрите,

¹¹ Знаючи оце страх Господень, пересьвідчуємо людей; Богові ж явні ми, і вповаю, що й вашим совістям обявились.