Luke 20:9 Cross References - UkrainianNT

⁹ Почав же до народу глаголати приповість сю: Один чоловік насадив виноградник, та й дав його виноградарям, та й від'їхав на довгий час.

³³ Иншої приповістї послухайте: Був один чоловік господар, що насадив виноградник, і обгородив його тином, і викопав у йому винотоку, й збудував башту, й вїддав його виноградарям, та й від'їхав.³⁴ Як же наближила ся пора овощу, післав він слуги свої до виноградарів узяти овощі його.³⁵ І, взявши виноградарі слуг його, одного побили, другого вбили, иншого ж укаменували.³⁶ Знов післав він инші слуги, більш нїж перше, й зробили їм так само.³⁷ На останок же післав до них сива свого, кажучи: Посоромлять ся сина мого.³⁸ Виноградарі ж, побачивши сина, казали між собою: Се наслїдник: ходімо вбємо його, та й заберемо наслїддє його.³⁹ І, взявши його, вивели геть з виноградника, та й убили.⁴⁰ Як же прийде пан виноградника, то що зробить він виноградарям тим?⁴¹ Кажуть вони до Него: Лютих люто погубить їх, а виноградник оддасть иншим виноградарям, що віддавати муть йому овощ пори своєї.⁴² Рече до них Ісус: Хиба ніколи не читали в писаннях: Камінь, що відкинули будівничі, сей став ся головою утла. Від Господа стало ся се, й дивне воно в очах наших ?⁴³ Тим я глаголю вам: Що відніметь ся од вас царство Боже, й дасть ся народові, що робити ме овощі його.⁴⁴ І хто впаде на сей камінь, розібєть ся; на кого ж вїн упаде, роздавить того.⁴⁵ І вислухавши архиєреї та Фарисеї приповісти його, догадались, що про них говорить.⁴⁶ І, шукаючи вхопити Його, спасували ся народу; бо мав Його за пророка.

¹⁴ Бо, як чоловік, від'їжджаючи, прикликав слуги свої, і передав їм достатки свої,

¹ І почав їм приповістями промовляти: Виноградник насадив чоловік, і обгородив тином, і викопав виноточу, й збудував башту, й передав його виноградарям, тай від'їхав.² І післав до виноградарів у пору слугу, щоб у виноградарів узяв овощу винограднього.³ Вони ж, ухопивши його, били, та й відослали впорожні.⁴ І знов післав до них иншого слугу, та й на того кидаючи каміннем, пробили йому голову, й відослали зневаженого.⁵ І знов иншого післав, та й того вбили, й багато инших, одних побили, а других повбивали.⁶ Ще ж одного сина мавши, любого свого, післав і його до них на останок, говорячи: Що посоромлять ся сина мого.⁷ Виноградарі ж тиї казали між собою: Що се наслїдник; ходімо вбємо його, то й наше буде наслїдство.⁸ І, взявши його, вбили, та й викинули геть із виноградника.⁹ Що ж зробить пан виноградника? Прийде та й вигубить виноградарів, і дасть виноградник иншим.¹⁰ Чи й писання сього не читали: Камінь, що відкинули будівничі, сей став ся головою угла?¹¹ Від Господа стало ся се, й дивне в очах наших.¹² І шукали Його взяти, та лякались народу; зрозуміли бо, що до них приповість сказав; і зоставивши Його, пійшли.

¹² Рече ж оце: Один чоловік значного роду йшов у землю далеку прийняти собі царство, та й вернутись.

¹ Я правдива виноградина, а Отець мій виноградар.² Кожну вітку в мене, що не родить овощу, відтинає її, а кожну, що родить овощ, обчищує її, щоб більш овощу родила.³ Вже ви чисті через слово, що я глаголав вам.⁴ Пробувайте в менї, і я в вас. Яко ж вітка не може овощу родити від себе, коли не пробувати ме на виноградині, так анї ви, коли в мені не будете пробувати.⁵ Я виноградина, ви віттє. Хто пробував в менї, а я в йому, той приносить багато овощу; бо без мене не можете робити нїчого.⁶ Коли хто не пробував в менї, буде викинутий геть, як вітка, і всохне, й зберуть їх, та й кинуть в огонь, і згорять.⁷ Коли пробувати мете в менї, а слова мої пробувати муть в вас, то, чого схочете, просити мете, і станеть ся.⁸ У сьому прославив ся Отець мій, щоб овощу багато давали ви, й були моїми учениками.

⁶ Я посадив, Аполос поливав, Бог ж зростив.⁷ Тим то ніщо й той, хто садить, і хто поливає, а хто зрощує - Бог.⁸ Хто ж садить і хто поливає, сї одно, кожний же прийме нагороду свою по своїм труді.⁹ Бо ми Божі помічники, ви Боже поле, Божа будівля.