Matthew 22:2 Cross References - UkrainianNT

² Уподобилось царство небесне чоловіку цареві, що нарядив весїллє синові своєму;

²⁴ Ще иншу приповість подав їм, глаголючи: Уподобилось царство небесне чоловікові, що сїв добре насінне на ниві своїй;

³¹ Иншу приповість подав їм, глаголючи: Царство небесне подібне зерну горчицї, що, взявши чоловік, посіяв на ниві своїй.³² Найдрібнїще воно між усяким насїннєм; як же виросте, то стане найбуйнїщим між яриною, і зробить ся деревом, так що птаство небесне прилїтає кублитись між гіллєм його.³³ Иншу приповість сказав їм, глаголючи: Царство небесне подібне квасу, що жінка візьме та й рощиаить ним три мірки борошна (муки), нова все вкисне.

⁴⁴ Знов, царство небесне подібне скарбу, закопаному на ниві: що, знайшовши його чоловік, приховав, і, радіючи, йде та й продав все, що має, та й купує ту ниву.⁴⁵ Знов, царство небесне подібне чоловікові купцеві, що шукає добрих перед;⁴⁶ і знайшовши він одну перлу дорогоцінну, пійшов та й продав усе, що мав, та й купив її.⁴⁷ Знов, царство небесне подібне неводові, що закинуто в море, й що зайняв усячини;

² Уподобилось царство небесне чоловіку цареві, що нарядив весїллє синові своєму;³ і післав слуги свої кликати запрошених на весїллє; і не схотїли прийти.⁴ Знов післав инші слуги, говорячи: Скажіть запрошеним: Ось я обід мій наготовив; воли мої й годоване побито, і все налагоджене; ідіть на весїллє.⁵ Вони ж, занехавши, пійшли собі, один на хутір, другий до свого торгу;⁶ а останнї, взявши слуг його, знущались із них, та й повбивали.⁷ Цар же, почувши, прогнівив ся, й піславши військо своє, вигубив тих розбишак, і запалив город їх.⁸ Рече тодї до слуг своїх: Весїллє налагоджене, запрошені ж не були достойні.⁹ Ійдїть же на росхідні шляхи, й кого знайдете, запрошуйте на весїллє.¹⁰ І вийшовши слуги ті на шляхи, зібрали всїх, кого знайшли, й лихих і добрих; і було весїллє повне гостей.¹¹ Цар же, ввійшовши подивитись на гостї, побачив там чоловіка, не одягненого у весїлню одежу;¹² і рече до него: Друже, як се увійшов єси сюди, не мавши весїлньої одежі? Він же мовчав,¹³ Рече тодї цар до слуг: Звязавши йому ноги й руки, візьміть його й викиньте в темряву надвірню; там буде плач і скреготаннє зубів.¹⁴ Багато бо званих, мало ж вибраних.

¹ Тоді уподобить ся царство небесне десяти дівчатам, що, взявши каганці свої, вийшли назустріч женихові.² Пять же були з них розумні, а пять необачні.³ Котрі необачні, взявши каганці свої, не взяли з собою олїї.⁴ Розумні ж узяли олії в пляшечки свої з каганцями своїми.⁵ Як же жених барив ся, задрімали всі, та й поснули.⁶ О півночі ж постав крик: Ось жених ійде; виходьте назустріч йому!⁷ Тоді повставали всі дівчата тиї, та й украсили каганці свої.⁸ Необачні ж казали до розумних: Дайте нам олії вашої, бо каганці наші гаснуть.⁹ Відказали ж розумні, говорячи: Щоб не стало нам і вам; а йдіть лучче до тих, що продають, та. й купіть собі.¹⁰ Як же йшли вони купувати, прийшов жених; і що були готові, увійшли з ним на весїлле; і зачинено двері.¹¹ Опісля ж приходять і другі дівчата, та й кажуть: Господи, Господи, відчини нам.¹² Він же, озвавшись, рече: Істино глалолю вам: Не знаю вас.¹³ Отим же то пильнуйте, бо не знаєте дня, нї години, коди Син чоловічий прийде.¹⁴ Бо, як чоловік, від'їжджаючи, прикликав слуги свої, і передав їм достатки свої,

¹⁶ Він же рече йому: Один чоловік справив вечерю велику, та й запросив многих;¹⁷ і післав слугу свого часу вечері сказати запрошеним: Ійдїть, бо вже все готове.¹⁸ І почали рядом відпрошуватись усї. Первий сказав йому: Поле купив я, то мушу шити та подивитись на него. Прошу тебе, вибач менї.¹⁹ А другий сказав: Пять ярем волів купив я, і йду спробувати їх. Прощу тебе, вибач мені.²⁰ А знов другий сказав: Я одруживсь, тому й не можу прийти.²¹ І прийшовши слуга той, оповів панові своєму. Тодї прогнівившись господар, рече слузї своєму: Вийди хутко на дороги та на улицї городські, та вбогих, та калїк, та кривих, та слїпих поприводь сюди.²² І рече слуга: Пане, сталось, як звелїв єси, та й ще в місце.²³ І рече пан до слуги: Вийди на шляхи та на загороди, та силуй увійти, щоб повна була господа моя.²⁴ Глаголю бо вам, що ніхто з чоловіків тих запрошених не покоштує моєї вечері.

²⁹ Хто має заручену, той жених; а друг жениха, стоячи й слухаючи його, радощами радуєть ся голосу жениха; ся оце радість моя сповнилась.³⁰ Той мусить рости, я ж малїти.

² Бо я ревную про вас ревностю Божою; я бо заручив вас одному мужо-ві, щоб чистою дївою привести перед Христа.

²⁴ А як церква корить ся Христу, так і жінки своїм чоловікам у всьому.²⁵ Чоловіки, любіть своїх жінок, як і Христос полюбив церкву, і себе видав за неї,²⁶ щоб осьвятити її, очистивши купіллю води у слові,²⁷ щоб поставити її перед собою славною церквою, що не мав скази або пороку або чого такого, а щоб була сьвята і непорочна.²⁸ Так мусять чоловіки любити своїх жінок, як свої тіла; хто бо любить свою жінку, себе самого любить.²⁹ Нїхто бо ще. ніколи тіла свого не зненавидів, а годує, і грів його, яко ж і Господь церкву;³⁰ тим що ми члени тіла Його, від тіла Його і від костей Його.³¹ Того-то покине чоловік батька свого й матір, і пригорнеть ся до жінки своєї, і будуть у двох одно тіло.³² Тайна се велика, я ж глаголю що до Христа і до церкви.

⁷ Радуймо ся і веселїмо ся, і даймо славу Йому; прийшло бо весїллє Агнця, і жена Його приготовила себе.⁸ І дано їй, щоб з'одягла ся у виссон чистий і сьвітлий; виссон бо оправданнє сьвятих.⁹ І рече менї: напиши: Блаженні, хто покликаний на вечерю весілля Агнцевого. І рече менї: сї слова Божі правдиві.