Bible verses about "etiquette" | Ukrainian

¹ Не судіть, щоб і вас не судили;² бо яким судом судити будете, таким же осудять і вас, і якою мірою будете міряти, такою відміряють вам.³ І чого в оці брата свого ти заскалку бачиш, колоди ж у власному оці не чуєш?⁴ Або як ти скажеш до брата свого: Давай вийму я заскалку з ока твого, коли он колода у власному оці?⁵ Лицеміре, вийми перше колоду із власного ока, а потім побачиш, як вийняти заскалку з ока брата твого.⁶ Не давайте святого псам, і не розсипайте перел своїх перед свиньми, щоб вони не потоптали їх ногами своїми, і, обернувшись, щоб не розшматували й вас...⁷ Просіть і буде вам дано, шукайте і знайдете, стукайте і відчинять вам;⁸ бо кожен, хто просить одержує, хто шукає знаходить, а хто стукає відчинять йому.⁹ Чи ж то серед вас є людина, що подасть своєму синові каменя, коли хліба проситиме він?¹⁰ Або коли риби проситиме, то подасть йому гадину?¹¹ Тож як ви, бувши злі, потрапите добрі дари своїм дітям давати, скільки ж більше Отець ваш Небесний подасть добра тим, хто проситиме в Нього!¹² Тож усе, чого тільки бажаєте, щоб чинили вам люди, те саме чиніть їм і ви. Бо в цьому Закон і Пророки.¹³ Увіходьте тісними ворітьми, бо просторі ворота й широка дорога, що веде до погибелі, і нею багато-хто ходять.¹⁴ Бо тісні ті ворота, і вузька та дорога, що веде до життя, і мало таких, що знаходять її!¹⁵ Стережіться фальшивих пророків, що приходять до вас ув одежі овечій, а всередині хижі вовки.¹⁶ По їхніх плодах ви пізнаєте їх. Бо хіба ж виноград на тернині збирають, або фіґи із будяків?¹⁷ Так ото родить добрі плоди кожне дерево добре, а дерево зле плоди родить лихі.¹⁸ Не може родить добре дерево плоду лихого, ані дерево зле плодів добрих родити.¹⁹ Усяке ж дерево, що доброго плоду не родить, зрубується та в огонь укидається.²⁰ Ото ж бо, по їхніх плодах ви пізнаєте їх!²¹ Не кожен, хто каже до Мене: Господи, Господи! увійде в Царство Небесне, але той, хто виконує волю Мого Отця, що на небі.²² Багато-хто скажуть Мені того дня: Господи, Господи, хіба ми не Ім'ям Твоїм пророкували, хіба не Ім'ям Твоїм демонів ми виганяли, або не Ім'ям Твоїм чуда великі творили?²³ І їм оголошу Я тоді: Я ніколи не знав вас... Відійдіть від Мене, хто чинить беззаконня!²⁴ Отож, кожен, хто слухає цих Моїх слів і виконує їх, подібний до чоловіка розумного, що свій дім збудував на камені.²⁵ І линула злива, і розлилися річки, і буря знялася, і на дім отой кинулась, та не впав, бо на камені був він заснований.²⁶ А кожен, хто слухає цих Моїх слів, та їх не виконує, подібний до чоловіка того необачного, що свій дім збудував на піску.²⁷ І линула злива, і розлилися річки, і буря знялася й на дім отой кинулась, і він упав. І велика була та руїна його!²⁸ І ото, як Ісус закінчив ці слова, то народ дивувався з науки Його.²⁹ Бо навчав Він їх, як можновладний, а не як ті книжники їхні.

¹ Тоді до Ісуса прийшли фарисеї та книжники з Єрусалиму й сказали:² Чого Твої учні ламають передання старших? Бо не миють вони своїх рук, коли хліб споживають.³ А Він відповів і промовив до них: А чого й ви порушуєте Божу заповідь ради передання вашого?⁴ Бо Бог заповів: Шануй батька та матір, та: Хто злорічить на батька чи матір, хай смертю помре.⁵ А ви кажете: Коли скаже хто батьку чи матері: Те, чим би ви скористатись від мене хотіли, то дар Богові,⁶ то може вже й не шанувати той батька свого або матір свою. Так ви ради передання вашого знівечили Боже Слово.⁷ Лицеміри! Про вас добре Ісая пророкував був, говорячи:⁸ Оці люди устами шанують Мене, серце ж їхнє далеко від Мене!⁹ Та однак надаремне шанують Мене, бо навчають наук людських заповідей...¹⁰ І Він покликав народ, і промовив до нього: Послухайте та зрозумійте!¹¹ Не те, що входить до уст, людину сквернить, але те, що виходить із уст, те людину сквернить.¹² Тоді учні Його приступили й сказали Йому: Чи Ти знаєш, що фарисеї, почувши це слово, спокусилися?¹³ А Він відповів і сказав: Усяка рослина, яку насадив не Отець Мій Небесний, буде вирвана з коренем.¹⁴ Залишіть ви їх: це сліпі поводатарі для сліпих. А коли сліпий водить сліпого, обоє до ями впадуть...¹⁵ А Петро відповів і до Нього сказав: Поясни нам цю притчу.¹⁶ А Він відказав: Чи ж і ви розуміння не маєте?¹⁷ Чи ж ви не розумієте, що все те, що входить до уст, вступає в живіт, та й назовні виходить?¹⁸ Що ж виходить із уст, те походить із серця, і воно опоганює людину.¹⁹ Бо з серця виходять лихі думки, душогубства, перелюби, розпуста, крадіж, неправдиві засвідчення, богозневаги.²⁰ Оце те, що людину опоганює. А їсти руками невмитими, не опоганює це людини!²¹ І, вийшовши звідти, Ісус відійшов у землі тирські й сидонські.²² І ось жінка одна хананеянка, із тих околиць прийшовши, заголосила до Нього й сказала: Змилуйся надо мною, Господи, Сину Давидів, демон тяжко дочку мою мучить!²³ А Він їй не казав ані слова. Тоді учні Його, підійшовши, благали Його та казали: Відпусти її, бо кричить услід за нами!²⁴ А Він відповів і сказав: Я посланий тільки до овечок загинулих дому Ізраїлевого...²⁵ А вона, підійшовши, уклонилась Йому та й сказала: Господи, допоможи мені!²⁶ А Він відповів і сказав: Не годиться взяти хліб у дітей, і кинути щенятам...²⁷ Вона ж відказала: Так, Господи! Але ж і щенята їдять ті кришки, що спадають зо столу їхніх панів.²⁸ Тоді відповів і сказав їй Ісус: О жінко, твоя віра велика, нехай буде тобі, як ти хочеш! І тієї години дочка її видужала.²⁹ І, відійшовши звідти, Ісус прибув до Галілейського моря, і, зійшовши на гору, сів там.³⁰ І приступило до Нього багато народу, що мали з собою кривих, калік, сліпих, німих і інших багато, і клали їх до Ісусових ніг. І Він уздоровлював їх.³¹ А народ не виходив із дива, бо бачив, що говорять німі, каліки стають здорові, криві ходять, і бачать сліпі, і славив він Бога Ізраїлевого!³² А Ісус Своїх учнів покликав і сказав: Жаль Мені цих людей, що вже три дні зо Мною знаходяться, але їсти не мають чого; відпустити їх без їжі не хочу, щоб вони не ослабли в дорозі.³³ А учні Йому відказали: Де нам узяти стільки хліба в пустині, щоб нагодувати стільки народу?³⁴ А Ісус запитав їх: Скільки маєте хліба? Вони ж відказали: Семеро, та трохи рибок.³⁵ І Він ізвелів на землі посідати народові.³⁶ І, взявши сім хлібів і риби, віддавши Богу подяку, поламав і дав учням Своїм, а учні народові.³⁷ І всі їли й наситилися, а з позосталих кусків назбирали сім кошиків повних...³⁸ Їдців же було чотири тисячі мужа, окрім жінок та дітей.³⁹ І, відпустивши народ, усів Він до човна, і прибув до землі Магдалинської.

²³ Усе мені можна, та не все на пожиток. Усе мені можна, та будує не все!

³⁷ Також не судіть, щоб не суджено й вас; і не осуджуйте, щоб і вас не осуджено; прощайте, то простять і вам.

²³ Але наступає година, і тепер вона є, коли богомільці правдиві вклонятися будуть Отцеві в дусі та в правді, бо Отець Собі прагне таких богомільців.²⁴ Бог є Дух, і ті, що Йому вклоняються, повинні в дусі та в правді вклонятись.

¹⁶ Нехай ваше добре не зневажається.

¹ Отже, перш над усе я благаю чинити молитви, благання, прохання, подяки за всіх людей,² за царів та за всіх, хто при владі, щоб могли ми провадити тихе й мирне життя в усякій побожності та чистості.³ Бо це добре й приємне Спасителеві нашому Богові,⁴ що хоче, щоб усі люди спаслися, і прийшли до пізнання правди.⁵ Один бо є Бог, і один Посередник між Богом та людьми, людина Христос Ісус,⁶ що дав Самого Себе на викуп за всіх. Таке було свідоцтво часу свого,⁷ на що я поставлений був за проповідника та за апостола, правду кажу, не обманюю, за вчителя поганів у вірі та в правді.⁸ Отож, хочу я, щоб мужі чинили молитви на кожному місці, підіймаючи чисті руки без гніву та сумніву.⁹ Так само й жінки, у скромнім убранні, з соромливістю та невинністю, нехай прикрашають себе не плетінням волосся, не коштовними шатами,¹⁰ але добрими вчинками, як то личить жінкам, що присвячуються на побожність.¹¹ Нехай жінка навчається мовчки в повній покорі.¹² А жінці навчати я не дозволяю, ані панувати над мужем, але бути в мовчанні.¹³ Адам бо був створений перше, а Єва потому.¹⁴ І Адам не був зведений, але, зведена бувши, жінка попала в переступ.¹⁵ Та спасеться вона дітородженням, якщо пробуватиме в вірі й любові, та в посвяті з розвагою.

¹ Приповісті Соломона, сина Давидового, царя Ізраїлевого,² щоб пізнати премудрість і карність, щоб зрозуміти розсудні слова,³ щоб прийняти напоумлення мудрости, праведности, і права й простоти,⁴ щоб мудрости дати простодушним, юнакові пізнання й розважність.⁵ Хай послухає мудрий і примножить науку, а розумний здобуде хай мудрих думок,⁶ щоб пізнати ту приповість та загадкове говорення, слова мудреців та їхні загадки.⁷ Страх Господній початок премудрости, нерозумні погорджують мудрістю та напучуванням.⁸ Послухай, мій сину, напучення батька свого, і не відкидай науки матері своєї,⁹ вони бо хороший вінок для твоєї голови, і прикраса на шию твою.¹⁰ Мій сину, як грішники будуть тебе намовляти, то з ними не згоджуйся ти!¹¹ Якщо скажуть вони: Ходи з нами, чатуймо на кров, безпричинно засядьмо на неповинного,¹² живих поковтаймо ми їх, як шеол, та здорових, як тих, які сходять до гробу!¹³ Ми знайдемо всіляке багатство цінне, переповнимо здобиччю наші хати.¹⁴ Жеребок свій ти кинеш із нами, буде саква одна для всіх нас,¹⁵ сину мій, не ходи ти дорогою з ними, спини ногу свою від їхньої стежки,¹⁶ бо біжать їхні ноги на зло, і поспішають, щоб кров проливати!¹⁷ Бож надармо поставлена сітка на очах усього крилатого:¹⁸ то вони на кров власну чатують, засідають на душу свою!¹⁹ Такі то дороги усіх, хто заздрий чужого добра: воно бере душу свого власника!²⁰ Кличе мудрість на вулиці, на площах свій голос дає,²¹ на шумливих місцях проповідує, у місті при входах до брам вона каже слова свої:²² Доки ви, нерозумні, глупоту любитимете? Аж доки насмішники будуть кохатись собі в глузуванні, а безглузді ненавидіти будуть знання?²³ Зверніться но ви до картання мого, ось я виллю вам духа свого, сповіщу вам слова свої!²⁴ Бо кликала я, та відмовились ви, простягла була руку свою, та ніхто не прислухувався!²⁵ І всю раду мою ви відкинули, картання ж мого не схотіли!²⁶ Тож у вашім нещасті сміятися буду і я, насміхатися буду, як прийде ваш страх.²⁷ Коли прийде ваш страх, немов вихор, і привалиться ваше нещастя, мов буря, як прийде недоля та утиск на вас,²⁸ тоді кликати будуть мене, але не відповім, будуть шукати мене, та не знайдуть мене,²⁹ за те, що науку зненавиділи, і не вибрали страху Господнього,³⁰ не хотіли поради моєї, погорджували всіма моїми докорами!³¹ І тому хай їдять вони з плоду дороги своєї, а з порад своїх хай насищаються,³² бо відступство безумних заб'є їх, і безпечність безтямних їх вигубить!³³ А хто мене слухає, той буде жити безпечно, і буде спокійний від страху перед злом!

³² Перед лицем сивизни встань, і вшануй лице старого, і будеш боятися Бога свого. Я Господь!

¹² Отож, зодягніться, як Божі вибранці, святі та улюблені, у щире милосердя, добротливість, покору, лагідність, довготерпіння.

⁵ Ваша лагідність хай буде відома всім людям. Господь близько!

⁴⁰ Але все нехай буде добропристойно і статечно!

⁵ Поводьтеся мудро з чужими, використовуючи час.⁶ Слово ваше нехай буде завжди ласкаве, приправлене сіллю, щоб ви знали, як ви маєте кожному відповідати.