Bible verses about "behavior" | UkrainianNT

¹ Прийшовже у Дервию та в Листру; і ось був там один ученик, на ймя Тимотей, син однієї жінки, вірної Жидівки, батька ж Грека,² що мав добру славу між братами у Листрі та Ікониї.³ Сього схотів Павел узяти з собою; і взявши обрізав його задля Жидів, що були в тих місцях; знали бо всі батька його, що був Грек.⁴ Як же проходили городи, передавали їм хоронити устави, постановлені від апостолів та старших, що в Єріусалимі.⁵ Церкви ж утверджувались у вірі, і прибували числом що-дня.⁶ Як же пройшли Фригию та Галацьку сторону, заборонив їм сьвятий Дух промовляти слово в Азиї.⁷ Прийшовши ж в Мисию, поривались ійти в Витинию, і не пустив їх Дух.⁸ Перейшовши ж Мисию, прийшли в Трояду.⁹ І явилось уночі видїннє Павлу: стояв один чоловік Македонець, благаючи його й говорячи: Прийшовши в Македонцю, поможи нам.¹⁰ Як же видїннє увидїв, забажали ми зараз іти в Македонцю, зрозумівши, що Господь покликав нас благовіствувати їм.¹¹ Пустившись тодї з Трояди, приспіли ми в Самотракию,. другого ж дня в Неаполь,¹² а звідтіля в Филипи, котрий єсть первий город тієї части Македониї - осада. Пробували ж ми в сьому городі кілька днїв.¹³ А субітнього дня вийшли геть а города над річку, де бувало звичайно моленнє, і посідавши говорили до жінок, що посходились.¹⁴ І слухала нас одна жінка, на ймя Лидия, купчиха кармазином, із города Тиятирського, що шанувала Бога; їй же Господь відчинив серце уважати на глаголанє від Павла.¹⁵ Як же охрестилась вона і дім її, благала, говорячи: Коли ви судили мене, що я вірна Господеві, то, ввійшовши в господу мою, пробувайте. І присилувала нас.¹⁶ Стало ся ж, як ми йшли на молитву, зустріла нас одна дївчина, що мала духа віщого, і котра заробіток великий давала панам своїм, ворожачи.¹⁷ Ся, йдучи слїдом за Павлом та. за нами, покликувала, кажучи: Сї люде - слуги Вишнього Бога, що звіщають нам дорогу спасення.¹⁸ Робила ж се многі днї. Далїй Павел, розсердившись і обернувшись, рече духові: Повелїваю тобі імям Ісуса Христа, вийди з неї. І вийшов тієї ж години.¹⁹ Видївши ж пани її, що пропала надія заробітку їх, схопивши Павла та Силу, потягли їх на майдан до князїв.²⁰ І привівши їх до воївод, казали: Сї люде вельми трівожать город наш, бувши Жидами,²¹ і навчають звичаїв, котрих не годить ся нам приймати, анї робити, бувши Римлянами.²² І встав народ проти них, а воїводи, роздерши одежу їх, звеліли бити їх.²³ І завдавши їм багато ран, повкидали в темницю, звелївши темничнику пильно стерегти їх²⁴ Котрий прийнявши такий наказ, повкидав їх у саму середню темницю і позабивав ноги їх у колоду.²⁵ О півночі Павел та Сила молившись славили Бога піснею, і чули їх вязники.²⁶ Нараз став ся великий трус, так що аж підвалини в вязницї захитались; і повідчинялись зараз усї двері, і поспадали кайдани з усїх.²⁷ Прокинувши ся ж темничник од сну, та побачивши відтинені двері темниці, вийнявши меч, хотїв себе вбити, думаючи, що повтікали вязники.²⁸ Покликнув же голосом великим Павел, говорячи: Не роби собі нічого лихого, всї бо ми тут.²⁹ Попросивши ж сьвітла, вбіг трусячись, і припав до Павла та Сиди,³⁰ а, вивівши їх геть, каже: Добродії, що менї робити, щоб спастись?³¹ Вони ж рекли: Віруй в Господа Ісуса Христа, то спасеш ся ти і дім твій.³² І глаголали йому слово Господнє, і всїм, що в дому його.³³ І, взявши їх тієї ж нічної години, пообмивав рани, та й охрестив ся сам і всї його зараз.³⁴ І, повівши їх у господу свою, заставив перед ними стіл, і веселив ся з усїм домом, увірувавши в Бога.³⁵ Як же настав день, прислали воїводи наличників, кажучи: Відпусти людей сих.³⁶ Звістив же темничник про сї слова Павла, що прислали воїводи, щоб відпустити вас;³⁷ Павел же рече: Бивши нас прилюдно неосуджених людей римських, повкидали в темницю, а тепер потай нас виганяють? Нї бо, а нехай самі, прийшовши, виведуть нас.³⁸ Звістили ж воїводам паличники слова сї; і перелякались, почувши, дцо вони Римляне.³⁹ І прийшовши благали їх, і вивівши просили, щоб вийшли з города.⁴⁰ І, вийшовши вони з темницї, прийшли до Лидиї, і, побачивши братів, утішили їх, та й пійшли.

²⁶ За се передав їх Бог карі безчестя, бо й жінки їх обернула природню подобу на протиприродню;²⁷ так само й чоловіки, оставивши природне вживаннє женського полу, розгорілись похоттю своєю один на одного, чоловіки на чоловіках сором роблячи, і заплату, яка подобала заблудові їх, у собі приймаючи.

¹⁸ Одкриваеть ся бо гаїв Божий з неба на всяке нечесте і неправду людей, що держить істину в неправді.¹⁹ Тим, що розумне про Бога, явно в них; Бог бо явившім.²⁰ Невидиме бо Його від создання сьвіту думаннєм про твори робить ся видиме, і вічна Його сила і божество, щоб бути їм без оправдання.²¹ Тим, що знаючи Бога, не яко Бога прославляли або дякували, а осуєтились думками своїми і оморочилось нерозумне серце їх.²² Славлячи себе мудрими, потуманїли,²³ і обернули славу нетлінного Бога на подобину образа тлінного чоловіка, і птиць і четвероногих і гаду.²⁴ Тим же й передав їх Бог нечистотї в похотях сердець їх, щоб сквернили тїла свої між самими собою.²⁵ Вони перемінили істину Божу на лжу і поклонялись і служили тварі більш Творця, котрий благословен на віки. Амінь.²⁶ За се передав їх Бог карі безчестя, бо й жінки їх обернула природню подобу на протиприродню;²⁷ так само й чоловіки, оставивши природне вживаннє женського полу, розгорілись похоттю своєю один на одного, чоловіки на чоловіках сором роблячи, і заплату, яка подобала заблудові їх, у собі приймаючи.²⁸ І, яко ж не вподобалось їм мати Бога в розумі, передав їх Бог ледачому уму, робити неподобне,²⁹ сповнених усякої неправди, перелюбу, лукавства, зажерливостя, злоби, сповнених зависти, убийства, сварнї, підступу, лихих звичаїв,³⁰ осудників, поклїпників, богоневавидників, гордувників, хвастунів, пишних, видумщиків лихого, родителям непокірних,³¹ нерозумних, ламателїв умови, нелюбовних, невбдагальних, немилостивих.³² Котрі, хоч Божий присуд розуміють, що хто таке робить, достоїн смерти, не тільки самі се роблять, та й похваляють роблячих.

⁹ Або хиба не знаєте, що неправедні царства Божого не наслїдять? Не обманюйте себе: нї блудникн, ні ідолослужителї, нї перелюбники, а пещені, нї мужоложники,

¹⁰ Любов ближньому зла не робить; тим любов - сповненнє закону.¹¹ Так (чинїть), знаючи пору, що вже час нам від сна встати; тепер бо ближче нас спасенне, нїж, як ми увірували.¹² Ніч минула, а день наближив ся відложімо ж дїла темряви, а одягнїмось у зброю сьвітла.¹³ Яко в день нумо чесно ходити і не в прожорстві та піянстві, не в любодїяннї та розпусті, не в сварнї та завнстї.¹⁴ Нї, одягнїть ся Господом нашим Ісусом Христом, і не догодовуйте тїлу в похотї.

⁹ Або хиба не знаєте, що неправедні царства Божого не наслїдять? Не обманюйте себе: нї блудникн, ні ідолослужителї, нї перелюбники, а пещені, нї мужоложники,¹⁰ нї злодії, нї зажерливі, нї пяницї, нї злоріки, нї хижаки царства Божого не наслідять.¹¹ А такими з вас деякі були; та ви обмились, та осьвятились, та справдились імям Господа Ісуса і Духом Бога нашого.

¹³ Жаден слуга не може двом павам служити: або одного ненавидіти ме, а другого любити ме; або до одного прихилить ся, а другим гордувати ме. Не можете Богові служити й мамонї.

⁵ Оце ж умертвіть члени ваші, що на землї: блуд, нечистоту, страсть,по-хоть лиху, зажерливість, котра єсть ідолослуженнє,

¹² навчаючи нас, щоб відцуравшись нечестя і мирських похотей, розумно і праведно і благочестно жили ми в нинїшньому віці,

²³ всі бо згрішили, і лишені слави Божої,

²² А овощ духа: любов, радощі, мир, довготерпінне, добрість, милосерде, віра,²³ тихість, вдержливість. На таких нема закону.

²⁶ Бо коли ми самохіть грішимо, прийнявши розум правди, то вже не зостаєть ся жертви за гріхи,