UkrainianNT(i)
22 Каже ж батько до слуг своїх: принесіть шату найпершу та й одягнїть його; й дайте перстень на руку йому, й чоботи на ноги; 23 і, привівши теля годоване, заколїть і ївши веселїмось: 24 бо сей син мій мертвий був, та й ожив; згинув був, та й знайшов ся. І почали веселитись. 25 Був же син його старший на полі, і, як ідучи зближавсь до господи, почув сьпіви да танцї. 26 І покликавши одного з слуг, питав, що б се було таке. 27 Той же каже йому: Що брат твій прийшов, і заколов батько твій теля годоване, що здорового його прийняв. 28 Розсердив ся ж і не схотів увійти. Оце ж батько його вийшовши просив його. 29 Він же, озвавшись, рече батькові: Ось стільки літ служу тобі, й нїколи заповіді твоєї не переступив, та, й ніколи мені не дав єси козеняти, щоб з приятелями моїми повеселитись; 30 як же син твій сей, проївши свій прожиток з блудницями, прийшов, заколов єси йому теля годоване. 31 Він же рече йому: Дитино, ти: все зо мною єси, і все, що моє, твоє; 32 веселити ж ся і радувати ся треба було, що брат твій сей мертвий був, та й ожив, і згинув був, та й знайшов ся.