1 Corinthians 14:34 Cross References - Ukrainian

³⁴ нехай у Церкві мовчать жінки ваші! Бо їм говорити не позволено, тільки коритись, як каже й Закон.

¹⁶ До жінки промовив: Помножуючи, помножу терпіння твої та болі вагітности твоєї. Ти в муках родитимеш діти, і до мужа твого пожадання твоє, а він буде панувати над тобою.

³ Коли хто складає обітницю для Господа або присягне присягу заректи зарока на душу свою, хай той не порушить свого слова, нехай зробить усе, як вийшло було з його уст.⁴ А жінка, коли складає обітницю для Господа, і зарече зарока в домі свого батька в своїй молодості,⁵ і почує її батько обітницю її та зарока, що зарекла на свою душу, та буде мовчати їй батько її, то будуть важні всі обітниці її, і буде важний кожен зарік її, що вона зарекла на душу свою.⁶ А якщо батько її заборонить їй того дня, коли був почув, усі обітниці її та зароки її, що зарекла на свою душу, то не будуть вони важні, а Господь пробачить їй, бо її батько заборонив їй.⁷ А якщо буде вона заміжня, а обітниці її на ній або мова уст її, що зарекла на душу свою,⁸ і почує її чоловік, і буде мовчати їй того дня, коли почує, то будуть важні обітниці її, і зароки її, що зарекла на свою душу, будуть важні.⁹ А якщо того дня, коли чоловік її почув, він заборонить їй і уневажнить обітниці її, що на ній, і мову уст її, що зарекла на свою душу, то Господь пробачить їй.¹⁰ А обітниця вдови та розведеної, усе, що зарекла на свою душу, буде важне на ній.¹¹ А якщо вона обітувала в домі свого чоловіка, або зарекла зарока на свою душу присягою,¹² а чоловік її чув та змовчав їй, не заборонив їй, то будуть важні всі обітниці її, і кожен зарік, що зарекла на свою душу, буде важний.¹³ А якщо справді уневажнить їх чоловік її того дня, коли він почує, то все, що вийшло з її уст для її обітниць та для зароків душі її, не буде важне, її чоловік уневажнив їх, і Господь простить їй.

¹⁷ Бо царицин учинок дійде до всіх жінок, і спричиниться до погордження їхніх чоловіків в їхніх очах, бо будуть говорити: Цар Ахашверош сказав був привести царицю перед обличчя своє, та вона не прийшла!¹⁸ І цього дня казатимуть те саме княгині перські та мідійські, що почують про царицин учинок, до всіх царських князів, і буде багато погорди та гніву!¹⁹ Якщо цареві це добре, нехай вийде царський наказ від нього й нехай буде записане в законах Персії та Мідії, і нехай не поминеться, щоб Вашті більш не приходила перед обличчя царя Ахашвероша, а її царювання цар дасть іншій, ліпшій від неї.²⁰ А коли почується царський наказ, який цар зробить відомим у всім своїм царстві, хоч яке велике воно, то всі жінки віддадуть честь своїм чоловікам, від великого й аж до малого.

³ Хочу ж я, щоб ви знали, що всякому чоловікові голова Христос, а жінці голова чоловік, голова ж Христові Бог.

⁵ І кожна жінка, що молиться чи пророкує з головою відкритою, осоромлює тим свою голову, бо це є те саме, як була б вона виголена.

⁷ Отож, чоловік покривати голови не повинен, бо він образ і слава Бога, а жінка чоловікові слава.⁸ Бо чоловік не походить від жінки, але жінка від чоловіка,⁹ не створений бо чоловік ради жінки, але жінка ради чоловіка.¹⁰ Тому жінка повина мати на голові знака влади над нею, ради Анголів.

²¹ У Законі написано: Іншими мовами й іншими устами Я говоритиму людям оцим, та Мене вони й так не послухають, каже Господь.

³⁵ Коли ж вони хочуть навчитись чогось, нехай вдома питають своїх чоловіків, непристойно бо жінці говорити в Церкві!

²² Дружини, коріться своїм чоловікам, як Господеві,²³ бо чоловік голова дружини, як і Христос Голова Церкви, Сам Спаситель тіла!²⁴ І як кориться Церква Христові, так і дружини своїм чоловікам у всьому.

³³ Отже, нехай кожен зокрема із вас любить так свою дружину, як самого себе, а дружина нехай боїться свого чоловіка!

¹⁸ Дружини, слухайтеся чоловіків своїх, як лицює то в Господі!

¹¹ Нехай жінка навчається мовчки в повній покорі.¹² А жінці навчати я не дозволяю, ані панувати над мужем, але бути в мовчанні.

⁵ щоб були помірковані, чисті, господарні, добрі, слухняні своїм чоловікам, щоб не зневажалося Боже Слово.

¹ Так само дружини, коріться своїм чоловікам, щоб і деякі, хто не кориться слову, були приєднані без слова поводженням дружин,² як побачать ваше поводження чисте в страху.³ А окрасою їм нехай буде не зовнішнє, заплітання волосся та навішання золота або вбирання одеж,⁴ але захована людина серця в нетлінні лагідного й мовчазного духа, що дорогоцінне перед Богом.⁵ Бо так само колись прикрашали себе й святі ті жінки, що клали надію на Бога й корились своїм чоловікам.⁶ Так Сара корилась Авраамові, і паном його називала. А ви її діти, коли добро робите та не лякаєтесь жадного страху.