Galatians Cross References - Ukrainian

¹ Апостол Павло, поставлений ні від людей, ані від чоловіка, але від Ісуса Христа й Бога Отця, що з мертвих Його воскресив,² і присутня зо мною вся браття, до Церков галатійських:³ благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа,⁴ що за наші гріхи дав Самого Себе, щоб від злого сучасного віку нас визволити, за волею Бога й Отця нашого,⁵ Йому слава на віки вічні, амінь!⁶ Дивуюся я, що ви так скоро відхилюєтесь від того, хто покликав Христовою благодаттю вас, на іншу Євангелію,⁷ що не інша вона, але деякі є, що вас непокоять, і хочуть перевернути Христову Євангелію.⁸ Але якби й ми або Ангол із неба зачав благовістити вам не те, що ми вам благовістили, нехай буде проклятий!⁹ Як ми перше казали, і тепер знов кажу: коли хто вам не те благовістить, що ви прийняли, нехай буде проклятий!¹⁰ Бо тепер чи я в людей шукаю признання чи в Бога? Чи людям дбаю я догоджати? Бо коли б догоджав я ще людям, я не був би рабом Христовим.¹¹ Звіщаю ж вам, браття, що Євангелія, яку я благовістив, вона не від людей.¹² Бо я не прийняв, ні навчився її від людини, але відкриттям Ісуса Христа.¹³ Чули бо ви про моє поступовання перше в юдействі, що Божу Церкву жорстоко я переслідував та руйнував її.¹⁴ І я перевищував в юдействі багатьох своїх ровесників роду мого, бувши запеклим прихильником моїх отцівських передань.¹⁵ Коли ж Бог, що вибрав мене від утроби матері моєї і покликав благодаттю Своєю, уподобав¹⁶ виявити мною Сина Свого, щоб благовістив я Його між поганами, я не радився зараз із тілом та кров'ю,¹⁷ і не відправився в Єрусалим до апостолів, що передо мною були, а пішов я в Арабію, і знову вернувся в Дамаск.¹⁸ По трьох роках потому пішов я в Єрусалим побачити Кифу, і в нього пробув днів із п'ятнадцять.¹⁹ А іншого з апостолів я не бачив, крім Якова, брата Господнього.²⁰ А що вам пишу, ось кажу перед Богом, що я не обманюю!²¹ Потому пішов я до сирських та кілікійських країн.²² Церквам же Христовим в Юдеї я знаний не був особисто,²³ тільки чули вони, що той, що колись переслідував їх, благовістить тепер віру, що колись руйнував був її.²⁴ І славили Бога вони через мене!

¹⁸ А Ісус підійшов і промовив до них та й сказав: Дана Мені всяка влада на небі й на землі.¹⁹ Тож ідіть, і навчіть всі народи, христячи їх в Ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа,²⁰ навчаючи їх зберігати все те, що Я вам заповів. І ото, Я перебуватиму з вами повсякденно аж до кінця віку! Амінь

¹⁹ Відповів же Ісус і сказав їм: Поправді, поправді кажу вам: Син нічого робити не може Сам від Себе, тільки те, що Він бачить, що робить Отець; бо що робить Він, те так само й Син робить.

³⁰ Я й Отець Ми одне!

²¹ Тоді знову сказав їм Ісус: Мир вам! Як Отець послав Мене, і Я вас посилаю!

¹⁶ Мужі-браття! Належало збутись Писанню тому, що устами Давидовими Дух Святий був прорік про Юду, який показав дорогу для тих, хто Ісуса схопив,¹⁷ бо він був зарахований з нами, і жереб служіння оцього прийняв.¹⁸ І він поле набув за заплату злочинства, а впавши сторчма, він тріснув надвоє, і все нутро його вилилось...¹⁹ І стало відоме це всім, хто замешкує в Єрусалимі, тому й поле те назване їхньою мовою Акелдама, що є: Поле крови.²⁰ Бо написано в книзі Псалмів: Нехай пусткою стане мешкання його, і нехай пожильця в нім не буде, а також: А служіння його забере нехай інший.²¹ Отже треба, щоб один із тих мужів, що сходились з нами повсякчас, як Господь Ісус входив і виходив між нами,²² зачавши від хрищення Іванового аж до дня, коли Він вознісся від нас, щоб той разом із нами був свідком Його воскресення.²³ І поставили двох: Йосипа, що Варсавою зветься, і що Юстом був названий, та Маттія.²⁴ А молившись, казали: Ти, Господи, знавче всіх сердець, покажи з двох одного, котрого Ти вибрав,²⁵ щоб він зайняв місце тієї служби й апостольства, що Юда від нього відпав, щоб іти в своє місце.²⁶ І дали жеребки їм, і впав жеребок на Маттія, і він зарахований був до одинадцятьох апостолів.

²⁴ Та Бог воскресив Його, пута смерти усунувши, вона бо тримати Його не могла.²⁵ Бо каже про Нього Давид: Мав я Господа завсіди перед очима своїми, бо Він по правиці моїй, щоб я не захитався.²⁶ Тому серце моє звеселилось, і зрадів мій язик, і тіло моє відпочине в надії.²⁷ Бо не позоставиш Ти в аду моєї душі, і не даси Ти Своєму Святому побачити тління!²⁸ Ти дороги життя об'явив мені, Ти мене переповниш утіхою перед обличчям Своїм!²⁹ Мужі-браття! Нехай буде вільно мені сміло сказати вам про патріярха Давида, що помер і похований, і знаходиться гріб його в нас аж до цього дня.³⁰ А бувши ж пророком, та відаючи, що Бог клятвою клявся йому посадити на престолі його від плоду його стегон,³¹ у передбаченні він говорив про Христове воскресення, що не буде зоставлений в аду, ані тіло Його не зазнає зотління.³² Бог Ісуса Цього воскресив, чого свідки всі ми!

¹⁵ Начальника ж життя ви забили, та Його воскресив Бог із мертвих, чого свідками ми!

⁶ А він, затрусившися та налякавшися, каже: Чого, Господи, хочеш, щоб я вчинив? А до нього Господь: Уставай, та до міста подайся, а там тобі скажуть, що маєш робити!

¹⁵ І промовив до нього Господь: Іди, бо для Мене посудина вибрана він, щоб носити Ім'я Моє перед народами, і царями, і синами Ізраїля.¹⁶ Бо Я покажу йому, скільки має він витерпіти за Ім'я Моє.

² Як служили ж вони Господеві та постили, прорік Святий Дух: Відділіть Варнаву та Савла для Мене на справу, до якої покликав Я їх!³ Тоді, попостивши та помолившись, вони руки поклали на них, і відпустили.⁴ Вони ж, послані бувши від Духа Святого, прийшли в Селевкію, а звідти до Кіпру відплинули.

¹⁰ А я запитав: Що я, Господи, маю робити? Господь же до мене промовив: Уставай та й іди до Дамаску, а там тобі скажуть про все, що тобі призначено робити.

¹⁴ І озвавсь він до мене: Бог отців наших вибрав тебе, щоб ти волю Його зрозумів, і щоб бачив ти Праведника, і почув голос із уст Його.¹⁵ Бо будеш ти свідком Йому перед усіма людьми про оте, що ти бачив та чув!¹⁶ А тепер чого гаєшся? Уставай й охристися, і обмий гріхи свої, прикликавши Ймення Його!¹⁷ І сталось, як вернувся я в Єрусалим, і молився у храмі, то в захоплення впав я,¹⁸ і побачив Його, що до мене сказав: Поспіши, і піди хутчій з Єрусалиму, бо не приймуть свідоцтва твого про Мене...¹⁹ А я відказав: Самі вони, Господи, знають, що я до в'язниць садовив та бив по синагогах отих, хто вірував у Тебе.²⁰ А коли лилась кров Твого свідка Степана, то сам я стояв та вбивство його похваляв, і одежу вбивців його сторожив...²¹ Але Він до мене промовив: Іди, бо пошлю Я далеко тебе, до поган!

¹⁶ Але підведися, і стань на ноги свої. Бо на те Я з'явився тобі, щоб тебе вчинити слугою та свідком того, що ти бачив та що Я відкрию тобі.¹⁷ Визволяю тебе від твого народу та від поган, до яких Я тебе посилаю,¹⁸ відкрити їм очі, щоб вони навернулись від темряви в світло та від сатаниної влади до Бога, щоб вірою в Мене отримати їм дарування гріхів і долю з освяченими.

¹ Павло, раб Ісуса Христа, покликаний апостол, вибраний для звіщання Євангелії Божої,

⁴ і об'явився Сином Божим у силі, за духом святости, через воскресення з мертвих, про Ісуса Христа, Господа нашого,⁵ що через Нього прийняли ми благодать і апостольство на послух віри через Ім'я Його між усіма народами,

²⁴ а за нас, залічиться й нам, що віруємо в Того, Хто воскресив із мертвих Ісуса, Господа нашого,²⁵ що був виданий за наші гріхи, і воскрес для виправдання нашого.

⁹ Бо коли ти устами своїми визнаватимеш Ісуса за Господа, і будеш вірувати в своїм серці, що Бог воскресив Його з мертвих, то спасешся,

⁹ Бо Христос на те й умер, і ожив, щоб панувати і над мертвими, і над живими.

¹ Павло, волею Божою покликаний за апостола Ісуса Христа, і брат Состен,

¹ Павло, з волі Божої апостол Христа Ісуса, та брат Тимофій, до Божої Церкви в Коринті, з усіма святими в цілій Ахаї,

¹ Чи нам знов зачинати доручувати самих себе? Чи ми потребуємо, як дехто, листів доручальних до вас чи від вас?² Ви наш лист, написаний у наших серцях, якого всі люди знають і читають!³ Виявляєте ви, що ви лист Христів, нами вислужений, що написаний не чорнилом, але Духом Бога Живого, не на таблицях камінних, але на тілесних таблицях серця.

¹¹ Звіщаю ж вам, браття, що Євангелія, яку я благовістив, вона не від людей.¹² Бо я не прийняв, ні навчився її від людини, але відкриттям Ісуса Христа.

¹⁷ і не відправився в Єрусалим до апостолів, що передо мною були, а пішов я в Арабію, і знову вернувся в Дамаск.

¹⁹ і яка безмірна велич Його сили в нас, що віруємо за виявленням потужної сили Його,²⁰ яку виявив Він у Христі, воскресивши із мертвих Його, і посадивши на небі праворуч Себе,

⁸ Мені, найменшому від усіх святих, дана була оця благодать, благовістити поганам недосліджене багатство Христове,

¹¹ за славною Євангелією блаженного Бога, яка мені звірена.¹² Я дяку складаю Тому, Хто зміцнив мене, Христу Ісусу, Господу нашому, що мене за вірного визнав і поставив на службу,¹³ мене, що давніше був богозневажник, і гнобитель, і напасник, але був помилуваний, бо я те чинив нетямучий у невірстві.¹⁴ І багато збільшилась у мені благодать Господа нашого з вірою та з любов'ю в Христі Ісусі.

¹ Павло, з волі Божої апостол Христа Ісуса, за обітницею життя, що в Христі Ісусі,

³ і часу свого з'явив Слово Своє в проповіданні, що доручене було мені з наказу Спасителя нашого Бога,

²⁰ Бог же миру, що з мертвих підняв великого Пастиря вівцям кров'ю вічного заповіту, Господа нашого Ісуса,

²¹ Через Нього ви віруєте в Бога, що з мертвих Його воскресив та дав славу Йому, щоб була ваша віра й надія на Бога.

⁵ та від Ісуса Христа, а Він Свідок вірний, Первенець з мертвих і Владика земних царів. Йому, що нас полюбив і кров'ю Своєю обмив нас від наших гріхів,

¹⁸ і Живий. І був Я мертвий, а ось Я Живий на вічні віки. І маю ключі Я від смерти й від аду.

⁸ А до Ангола Церкви в Смірні напиши: Оце каже Перший й Останній, що був мертвий й ожив:

³¹ А Церква по всій Юдеї, і Галілеї, і Самарії мала мир, будуючись і ходячи в страсі Господньому, і сповнялася втіхою Духа Святого.

⁴¹ І проходив він Сирію та Кілікію, Церкви зміцнюючи.

⁵ А Церкви зміцнювалися в вірі, і щоденно зростали кількістю.⁶ А що Дух Святий їм не звелів провіщати слово в Азії, то вони перейшли через Фрігію та через країну галатську.

²³ І, пробувши там деякий час, він вибрався в подорож знову, за порядком проходячи через країну галатську та Фріґію, та всіх учнів зміцняючи.

¹ А щодо складок на святих, то й ви робіть так, як я постановив для Церков галатійських.

²² Та ви знаєте досвід його, бо він, немов батькові син, зо мною служив для Євангелії.

²¹ Вітайте кожного святого у Христі Ісусі. Вітають вас браття, присутні зо мною.

⁷ усім, хто знаходиться в Римі, улюбленим Божим, вибраним святим, благодать вам та мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа!⁸ Отже, насамперед дякую Богові моєму через Ісуса Христа за всіх вас, що віра ваша звіщається по всьому світові.⁹ Бо свідок мені Бог, Якому служу духом своїм у звіщанні Євангелії Його Сина, що я безперестанно згадую про вас,¹⁰ і в молитвах своїх завжди молюся, щоб воля Божа щасливо попровадила мене коли прийти до вас.¹¹ Бо прагну вас бачити, щоб подати вам якого дара духовного для зміцнення вас,¹² цебто потішитись разом між вами спільною вірою і вашою, і моєю.¹³ Не хочу ж, щоб ви не знали, браття, що багато разів мав я замір прийти до вас, але мені перешкоджувано аж досі, щоб мати який плід і в вас, як і в інших народів.¹⁴ А гелленам і чужоземцям, розумним і немудрим я боржник.¹⁵ Отже, щодо мене, я готовий і вам, хто знаходиться в Римі, звіщати Євангелію.

³ благодать вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа!

² благодать вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа!

¹⁴

² нехай буде вам благодать та мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа!

² благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа!

² до святих і вірних братів у Христі, що в Колосах: благодать вам і мир від Бога, Отця нашого!

¹ Павло й Силуан та Тимофій до Церкви Солунської в Бозі Отці й Господі Ісусі Христі: благодать вам і мир!² благодать вам і мир від Бога Отця й Господа Ісуса Христа!³ нехай буде з вами благодать, милість, мир від Бога Отця та Ісуса Христа, Сина Отцевого, у правді та в любові!

⁸ Тоді я сказав: Ось я прийшов із звоєм книжки, про мене написаної.

¹⁷ Бо ось Я створю нове небо та землю нову, і не згадаються речі колишні, і не прийдуть на серце!

⁹ Ви ж моліться отак: Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться Ім'я Твоє,

²⁸ Так само й Син Людський прийшов не на те, щоб служили Йому, а щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох!

²⁸ бо це кров Моя Нового Заповіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів!

⁴² Відійшовши ще вдруге, Він молився й благав: Отче Мій, як ця чаша не може минути Мене, щоб не пити її, нехай станеться воля Твоя!

⁴⁵ Бо Син Людський прийшов не на те, щоб служили Йому, але щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох.

¹⁹ Узявши ж хліб і вчинивши подяку, поламав і дав їм, проказуючи: Це тіло Моє, що за вас віддається. Це чиніть на спомин про Мене!

⁴² благаючи: Отче, як волієш, пронеси мимо Мене цю чашу! Та проте не Моя, а Твоя нехай станеться воля!...

³⁰ Я нічого не можу робити Сам від Себе. Як Я чую, суджу, і Мій суд справедливий, не шукаю бо волі Своєї, але волі Отця, що послав Мене.

³⁸ Бо Я з неба зійшов не на те, щоб волю чинити Свою, але волю Того, Хто послав Мене.

¹¹ Я Пастир Добрий! Пастир добрий кладе життя власне за вівці.

¹⁷ Через те Отець любить Мене, що Я власне життя віддаю, щоб ізнову прийняти його.¹⁸ Ніхто в Мене його не бере, але Я Сам від Себе кладу його. Маю владу віддати його, і маю владу прийняти його знову, Я цю заповідь взяв від Свого Отця.

³¹ Тепер суд цьому світові. Князь світу цього буде вигнаний звідси тепер.

³⁰ Небагато вже Я говоритиму з вами, бо надходить князь світу цього, а в Мені він нічого не має,³¹ та щоб світ зрозумів, що люблю Я Отця, і як Отець наказав Мені, так роблю. Уставайте, ходім звідсіля!

¹⁸ Коли вас світ ненавидить, знайте, що Мене він зненавидів перше, як вас.¹⁹ Коли б ви зо світу були, то своє світ любив би. А що ви не зо світу, але Я вас зо світу обрав, тому світ вас ненавидить.

¹⁴ Я їм дав Твоє слово, але світ їх зненавидів, бо вони не від світу, як і Я не від світу.¹⁵ Не благаю, щоб Ти їх зо світу забрав, але щоб зберіг їх від злого.

⁷ усім, хто знаходиться в Римі, улюбленим Божим, вибраним святим, благодать вам та мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа!

²⁵ що був виданий за наші гріхи, і воскрес для виправдання нашого.

³ Бо що було неможливе для Закону, у чому був він безсилий тілом, Бог послав Сина Свого в подобі гріховного тіла, і за гріх осудив гріх у тілі,

²⁷ А Той, Хто досліджує серця, знає, яка думка Духа, бо з волі Божої заступається за святих.

³² Той же, Хто Сина Свого не пожалів, але видав Його за всіх нас, як же не дав би Він нам із Ним і всього?

² і не стосуйтесь до віку цього, але перемініться відновою вашого розуму, щоб пізнати вам, що то є воля Божа, добро, приємність та досконалість.

⁴ для невіруючих, яким бог цього віку засліпив розум, щоб для них не засяяло світло Євангелії слави Христа, а Він образ Божий.

²⁰ І живу вже не я, а Христос проживає в мені. А що я живу в тілі тепер, живу вірою в Божого Сина, що мене полюбив, і видав за мене Самого Себе.

¹⁴ А щодо мене, то нехай нічим не хвалюся, хіба тільки хрестом Господа нашого Ісуса Христа, що ним розп'ятий світ для мене, а я для світу.

² нехай буде вам благодать та мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа!³ Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що нас у Христі поблагословив усяким благословенням духовним у небесах,

¹¹ У Нім, що в Нім стали ми й спадкоємцями, бувши призначені наперед постановою Того, Хто все чинить за радою волі Своєї,

² в яких ви колись проживали за звичаєм віку цього, за волею князя, що панує в повітрі, духа, що працює тепер у неслухняних,

² і поводьтеся в любові, як і Христос полюбив вас, і видав за нас Самого Себе, як дар і жертву Богові на приємні пахощі.

¹² Бо ми не маємо боротьби проти крови та тіла, але проти початків, проти влади, проти світоправителів цієї темряви, проти піднебесних духів злоби.

²⁰ А Богові й нашому Отцеві слава на віки віків. Амінь.

¹¹ Сам же Бог і Отець наш, і Господь наш Ісус нехай вирівняє нашу дорогу до вас!

¹³ Нехай Він зміцнить серця ваші невинними в святості перед Богом і нашим Отцем, при приході Господа нашого Ісуса з усіма святими Його!

¹⁶ Сам же Господь наш Ісус Христос і Бог Отець наш, що нас полюбив і дав у благодаті вічну потіху та добру надію,

⁶ що дав Самого Себе на викуп за всіх. Таке було свідоцтво часу свого,

¹⁴ що Самого Себе дав за нас, щоб нас визволити від усякого беззаконства та очистити Собі людей вибраних, у добрих ділах запопадливих.

⁵ Бо Він не піддав Анголам світ майбутній, що про нього говоримо.

⁵ і скуштували доброго Божого Слова та сили майбутнього віку,

¹⁴ скільки ж більш кров Христа, що Себе непорочного Богу приніс Святим Духом, очистить наше сумління від мертвих учинків, щоб служити нам Богові Живому!

⁴ бо тож неможливе, щоб кров биків та козлів здіймала гріхи!⁵ Тому то, входячи в світ, Він говорить: Жертви й приношення Ти не схотів, але тіло Мені приготував.⁶ Цілопалення й жертви покутної Ти не жадав.⁷ Тоді Я сказав: Ось іду, в звої книжки про Мене написано, щоб волю чинити Твою, Боже!⁸ Він вище сказав, що жертви й приносу, та цілопалення й жертви покутної, які за Законом приносяться, Ти не жадав і Собі не вподобав.⁹ Потому сказав: Ось іду, щоб волю Твою чинити, Боже. Відміняє Він перше, щоб друге поставити.¹⁰ У цій волі ми освячені жертвоприношенням тіла Ісуса Христа один раз.

⁴ Перелюбники та перелюбниці, чи ж ви не знаєте, що дружба зо світом то ворожнеча супроти Бога? Бо хто хоче бути світові приятелем, той ворогом Божим стається.

²⁴ Він тілом Своїм Сам підніс гріхи наші на дерево, щоб ми вмерли для гріхів та для праведности жили; Його ранами ви вздоровилися.

¹⁸ Бо й Христос один раз постраждав був за наші гріхи, щоб привести нас до Бога, Праведний за неправедних, хоч умертвлений тілом, але Духом оживлений,

² Він ублагання за наші гріхи, і не тільки за наші, але й за гріхи всього світу.

¹⁵ Не любіть світу, ані того, що в світі. Коли любить хто світ, у тім немає любови Отцівської,¹⁶ бо все, що в світі: пожадливість тілесна, і пожадливість очам, і пиха життєва, це не від Отця, а від світу.¹⁷ Минається і світ, і його пожадливість, а хто Божу волю виконує, той повік пробуває!

¹⁶ Ми з того пізнали любов, що душу Свою Він поклав був за нас. І ми мусимо класти душі за братів!

⁴ Бо кожен, хто родився від Бога, перемагає світ. А оце перемога, що світ перемогла, віра наша.⁵ А хто світ перемагає, як не той, хто вірує, що Ісус то Син Божий?

¹⁹ Ми знаємо, що ми від Бога, і що ввесь світ лежить у злі.²⁰ Ми знаємо, що Син Божий прийшов, і розум нам дав, щоб пізнати Правдивого, і щоб бути в правдивому Сині Його, Ісусі Христі. Він Бог правдивий і вічне життя!

⁹ І нову пісню співають вони, промовляючи: Ти достойний узяти цю книгу, і розкрити печатки її, бо Ти був заколений, і кров'ю Своєю Ти викупив людей Богові з усякого племени, і язика, і народу, і люду.

⁹ Потому я глянув, і ось натовп великий, що його зрахувати не може ніхто, з усякого люду, і племен, і народів, і язиків, стояв перед престолом і перед Агнцем, зодягнені в білу одежу, а в їхніх руках було пальмове віття.

¹³ А тепер, Боже наш, ми дякуємо Тобі, і славимо Ім'я Твоєї величі.

¹³ він бачить усе, що високе, він цар над усім пишним звір'ям! А я через невинність мою Ти підсилиш мене, і перед обличчям Своїм ти поставиш навіки мене! Благословенний Господь, Бог ізраїлів, від віку й до віку! Амінь і амінь!

¹⁹ і благословенне навіки ім'я Його слави, і хай Його слава всю землю наповнить! Амінь і амінь!

¹⁵ Тому Господа славте на сході, на морських островах Ім'я Господа, Бога Ізраїлевого!

¹² Нехай Господу честь віддадуть, і на островах Його славу звіщають!

¹³ І не введи нас у випробовування, але визволи нас від лукавого. Бо Твоє є царство, і сила, і слава навіки. Амінь.

²⁰ навчаючи їх зберігати все те, що Я вам заповів. І ото, Я перебуватиму з вами повсякденно аж до кінця віку! Амінь

¹⁴ Слава Богу на висоті, і на землі мир, у людях добра воля!

³⁶ Бо все з Нього, через Нього і для Нього! Йому слава навіки. Амінь.

²⁷ єдиному мудрому Богові, через Ісуса Христа, слава навіки! Амінь.

¹² щоб на хвалу Його слави були ми, що перше надіялися на Христа.

¹⁷ А Цареві віків, нетлінному, невидимому, єдиному Богові честь і слава на вічні віки. Амінь.

¹⁸ А від усякого вчинку лихого Господь мене визволить та збереже для Свого Небесного Царства. Йому слава на віки вічні, амінь!

²¹ нехай вас удосконалить у кожному доброму ділі, щоб волю чинити Його, чинячи в вас любе перед лицем Його через Ісуса Христа, Якому слава на віки вічні. Амінь.

¹¹ Йому слава та влада на вічні віки, амінь.

¹⁸ але щоб зростали в благодаті й пізнанні Господа нашого й Спасителя Ісуса Христа. Йому слава і тепер, і дня вічного! Амінь.

²⁵ Єдиному премудрому Богові, Спасителеві нашому через Ісуса Христа, Господа нашого, слава, могутність, сила та влада перше всього віку, і тепер, і на всі віки! Амінь.

⁹ І коли ті тварини складають славу, і честь, і подяку Тому, Хто сидить на престолі й живе віки вічні,¹⁰ тоді падають двадцять чотири старці перед Тим, Хто сидить на престолі, і вклоняються Тому, Хто живе віки вічні, і складають вінці свої перед престолом та кажуть:¹¹ Достойний Ти, Господи й Боже наш, прийняти славу, і честь, і силу, бо все Ти створив, і з волі Твоєї існує та створене все!

¹² І казали вони гучним голосом: Достойний Агнець, що заколений, прийняти силу, і багатство, і мудрість, і міць, і честь, і славу, і благословення!

¹² кажучи: Амінь! Благословення, і слава, і мудрість, і хвала, і честь, і сила, і міць нашому Богу на вічні віки! Амінь!

⁷ І він говорив гучним голосом: Побійтеся Бога та славу віддайте Йому, бо настала година суду Його, і вклоніться Тому, Хто створив небо, і землю, і море, і водні джерела!

¹³ Та скоро забули вони Його чин, не чекали поради Його,

¹³ І промовив Господь: За те, що народ цей устами своїми наближується, і губами своїми шанує Мене, але серце своє віддалив він від Мене, а страх їхній до Мене заучена заповідь людська,

¹² Здивуйтеся цим, небеса, і затремтіть, і злякайтесь над міру, говорить Господь!¹³ Бо дві речі лихі Мій народ учинив: покинули Мене, джерело живої води, щоб собі подовбати водозбори, водозбори поламані, що води не тримають.

⁶ І Він дивувавсь їх невірству. І ходив Він по селах навкруг та навчав.

³⁰ Відповів чоловік і сказав їм: То ж воно й дивно, що не знаєте ви, звідки Він, а Він мені очі відкрив!

¹¹ Та ми віруємо, що спасемося благодаттю Господа Ісуса так само, як і вони.

² через Якого ми вірою одержали доступ до тієї благодаті, що в ній стоїмо, і хвалимось надією слави Божої.

³ Вони бо, не розуміючи праведности Божої, і силкуючись поставити власну праведність, не покорились праведності Божій.

¹⁵ Бо хоч би ви мали десять тисяч наставників у Христі, та отців не багато; а я вас породив у Христі Ісусі через Євангелію...

⁴ Коли бо хто прийде й зачне проповідувати про Ісуса іншого, про якого ми не проповідували, або приймете іншого Духа, якого ви не прийняли, або іншу Євангелію, якої ви не прийняли, то радо терпіли б ви те!

¹ О, ви нерозумні галати! Хто вас звів не коритися правді, вас, яким перед очима Ісус Христос переднакреслений був, як ніби між вами розп'ятий?² Це одне хочу знати від вас: чи ви прийняли Духа ділами Закону, чи із проповіді про віру?³ Чи ж ви аж такі нерозумні? Духом почавши, кінчите тепер тілом?⁴ Чи ви так багато терпіли надармо? Коли б тільки надармо!⁵ Отже, Той, Хто вам Духа дає й чуда чинить між вами, чи чинить ділами Закону, чи із проповіді про віру?

⁹ А тепер, як пізнали ви Бога, чи краще як Бог вас пізнав, як вертаєтесь знов до слабих та вбогих стихій, яким хочете знов, як давніше, служити?¹⁰ Ви вважаєте пильно на дні та на місяці, і на пори та роки.¹¹ Я боюся за вас, чи не дармо я працював коло вас?...¹² Прошу я вас, браття, будьте, як я, бо й я такий самий, як ви. Нічим ви мене не покривдили!¹³ І знаєте ви, що в немочі тіла я перше звіщав вам Євангелію,¹⁴ ви ж моєю спокусою в тілі моїм не погордували, і мене не відкинули, але, немов Ангола Божого, ви прийняли мене, як Христа Ісуса!¹⁵ Тож де ваше тодішнє блаженство? Свідкую бо вам, що якби було можна, то ви вибрали б очі свої та мені віддали б!

⁴ Ви, що Законом виправдуєтесь, полишилися без Христа, відпали від благодаті!

⁷ Бігли ви добре. Хто заборонив вам коритися правді?⁸ Таке переконання не від Того, Хто вас покликав.

¹⁴ до чого покликав Він вас через нашу Євангелію, щоб отримати славу Господа нашого Ісуса Христа.

³ Як я йшов у Македонію, я тебе вблагав був позостатися в Ефесі, щоб ти декому наказав не навчати іншої науки,

¹⁴ І багато збільшилась у мені благодать Господа нашого з вірою та з любов'ю в Христі Ісусі.

⁹ що нас спас і покликав святим покликом, не за наші діла, але з волі Своєї та з благодаті, що нам дана в Христі Ісусі попереду вічних часів.

¹ Отож, сину мій, зміцняйся в благодаті, що в Христі Ісусі вона!

¹⁵ але за Святим, що покликав вас, будьте й самі святі в усім вашім поводженні,

³ Усе, що потрібне для життя та побожности, подала нам Його Божа сила пізнанням Того, Хто покликав нас славою та чеснотою.

²¹ Благодать Господа нашого Ісуса Христа зо всіма вами! Амінь.

²⁶ Як довго це буде у серці пророків, які пророкують неправду, та пророкують оману свого серця?

²⁴ Бо постануть христи неправдиві, і неправдиві пророки, і будуть чинити великі ознаки та чуда, що звели б, коли б можна, і вибраних.

¹⁰ і промовив: О сину дияволів, повний всякого підступу та всілякої злости, ти ворогу всякої правди! Чи не перестанеш ти плутати простих Господніх доріг?

¹ А дехто, що з Юдеї прийшли, навчали братів: Якщо ви не обріжетеся за звичаєм Мойсеєвим, то спастися не можете.² Коли ж суперечка повстала й чимале змагання в Павла та в Варнави з ними, то постановили, щоб Павло та Варнава, та дехто ще інший із них, пішли в справі цій до апостолів й старших у Єрусалим.³ Тож вони, відпроваджені Церквою, ішли через Фінікію та Самарію, розповідуючи про поганське навернення, і радість велику чинили всім браттям.⁴ Коли ж в Єрусалим прибули вони, були прийняті Церквою, та апостолами, та старшими, і вони розповіли, як багато вчинив Бог із ними.⁵ Але дехто, що ввірували з фарисейської партії, устали й сказали, що потрібно поганів обрізувати й наказати, щоб Закона Мойсеєвого берегли.

²⁴ Через те, що ми чули, що деякі з вас, яким ми того не доручували, стурбували наукою вас, і захитали вам душі,

³⁰ Із вас самих навіть мужі постануть, що будуть казати перекручене, аби тільки учнів тягнути за собою...

¹⁷ Благаю ж вас, браття, щоб ви остерігалися тих, хто чинить розділення й згіршення проти науки, якої ви навчилися, і уникайте їх,¹⁸ бо такі не служать Господеві нашому Ісусу Христу, але власному череву; вони добрими та гарними словами зводять серця простодушних.

¹⁷ Бо ми не такі, як багато-хто, що Боже Слово фальшують, але ми провіщаємо, як із щирости, як від Бога, перед Богом, у Христі!

² але ми відреклися тайного сорому, не ходячи в хитрості та не перекручуючи Божого Слова, але з'явленням правди доручуємо себе кожному сумлінню людському перед Богом.

¹³ Такі бо фальшиві апостоли, лукаві робітники, що підроблюються на Христових апостолів.

⁴ А щодо прибулих фальшивих братів, що прийшли підглядати нашу вільність, яку маємо в Христі Ісусі, щоб нас поневолити,

¹⁷ Недобре пильнують про вас, але вас відлучити хочуть, щоб ви пильнували про них.

¹⁰ Я в Господі маю надію на вас, що нічого іншого думати не будете ви. А хто вас непокоїть, осуджений буде, хоч би він хто був!

¹² О, коли б були навіть відсічені ті, хто підбурює вас!

¹² Усі ті, хто бажає хвалитися тілом, змушують вас обрізуватись, щоб тільки вони не були переслідувані за хреста Христового.¹³ Бо навіть і ті, хто обрізується, самі не зберігають Закона, а хочуть, щоб ви обрізувались, щоб хвалитися їм вашим тілом.

¹⁷ Зрештою, хай ніхто не турбує мене, бо ношу я Ісусові рани на тілі своїм!...

¹ А Дух ясно говорить, що від віри відступляться дехто в останні часи, ті, хто слухає духів підступних і наук демонів,² хто в лицемірстві говорить неправду, і спалив сумління своє,³ хто одружуватися забороняє, наказує стримуватися від їжі, яку Бог створив на поживу з подякою віруючим та тим, хто правду пізнав.

¹⁸ що вони погрішилися в правді, казавши, що воскресіння було вже, і віру деяких руйнують.

⁸ Як Янній та Ямврій протиставилися були Мойсеєві, так і ці протиставляться правді, люди зіпсутого розуму, неуки щодо віри.⁹ Та більше не матимуть успіху, бо всім виявиться їхній безум, як і з тими було.

³ Настане бо час, коли здорової науки не будуть триматись, але за своїми пожадливостями виберуть собі вчителів, щоб вони їхні вуха влещували.⁴ Вони слух свій від правди відвернуть та до байок нахиляться.

¹⁰ Багато бо є неслухняних, марнословців, зводників, особливо ж з обрізаних,¹¹ їм треба уста затуляти: вони цілі доми баламутять, навчаючи, чого не належить, для зиску брудного.

¹ А між людом були й неправдиві пророки, як і будуть між вас учителі неправдиві, що впровадять згубні єресі, відречуться від Владики, що викупив їх, і стягнуть на себе самі скору погибіль.² І багато-хто підуть за пожадливістю їхньою, а через них дорога правдива зневажиться.³ І в зажерливості вони будуть ловити вас словами облесними. Суд на них віддавна не бариться, а їхня загибіль не дрімає!

¹⁸ Діти остання година! А що чули були, що антихрист іде, а тепер з'явилось багато антихристів, з цього ми пізнаємо, що остання година настала!¹⁹ Із нас вони вийшли, та до нас не належали. Коли б були належали до нас, то залишилися б з нами; але вийшли, щоб відкрилось, що не всі вони наші.

²⁶ Це я написав вам про тих, хто обманює вас.

¹ Улюблені, не кожному духові вірте, але випробовуйте духів, чи від Бога вони, бо неправдивих пророків багато з'явилося в світ.

⁷ Бо в світ увійшло багато обманців, які не визнають Ісуса Христа, що прийшов був у тілі. Такий то обманець та антихрист!

¹⁰ Коли хто приходить до вас, але не приносить науки цієї, не приймайте до дому його, і не вітайте його!

⁴ Бо крадькома повходили деякі люди, на цей осуд віддавна призначені, безбожні, що благодать нашого Бога обертають у розпусту, і відкидаються єдиного Владики і Господа нашого Ісуса Христа.

² Я знаю діла твої, і працю твою, і твою терпеливість, і що не можеш терпіти лихих, і випробував тих, хто себе називає апостолами, але ними не є, і знайшов, що фальшиві вони.

⁶ Але маєш оце, що ненавидиш учинки Николаїтів, яких і Я ненавиджу.

¹⁴ Але трохи Я маю на тебе, бо маєш там тих, хто тримається науки Валаама, що навчав був Балака покласти спотикання перед синами Ізраїля, щоб їли ідольські жертви й розпусту чинили.¹⁵ Так маєш і ти таких, що тримаються науки Николаїтської так само.

²⁰ Але маю на тебе, що жінці Єзавелі, яка каже, ніби вона пророкиня, ти попускаєш навчати та зводити рабів Моїх, чинити розпусту та їсти ідольські жертви.

⁹ І скинений був змій великий, вуж стародавній, що зветься диявол і сатана, що зводить усесвіт, і скинений був він додолу, а з ним і його анголи були скинені.

¹⁴ І зводить вона мешканців землі через ознаки, що їх дано їй чинити перед звіриною, намовляючи мешканців землі зробити образа звірини, що має рану від меча, та живе.

²⁰ І схоплена була звірина, а з нею неправдивий пророк, що ознаки чинив перед нею, що ними звів тих, хто знамено звірини прийняв і поклонився був образові її. Обоє вони були вкинені живими до огняного озера, що сіркою горіло...

³ та й кинув його до безодні, і замкнув його, і печатку над ним поклав, щоб народи не зводив уже, аж поки не скінчиться тисяча років. А по цьому він розв'язаний буде на короткий час.

²⁵ І сказав він: Проклятий будь Ханаан, він буде рабом рабів своїм браттям!

¹⁵ Проклята людина, що зробить боввана різаного або литого, гидоту для Господа, чин різьбарських рук, і поставить таємно! І відповість увесь народ, та й скаже: амінь!¹⁶ Проклятий той, хто легковажить свого батька та свою матір! А ввесь народ скаже: амінь!¹⁷ Проклятий, хто пересуває межу свого ближнього!¹⁸ Проклятий, хто робить блудячим сліпого в дорозі! А ввесь народ скаже: амінь!¹⁹ Проклятий, хто перекручує право приходька, сироти та вдови! А ввесь народ скаже: амінь!²⁰ Проклятий, хто лягає з жінкою батька свого, бо відкрив він подолка одежі свого батька! А ввесь народ скаже: амінь!²¹ Проклятий, хто лягає з усяким скотом! А ввесь народ скаже: амінь!²² Проклятий, хто лягає з сестрою своєю, дочкою свого батька або з дочкою своєї матері! А ввесь народ скаже: амінь!²³ Проклятий, хто лягає з тещею своєю! А ввесь народ скаже: амінь!²⁴ Проклятий, хто вбиває свого ближнього потаємно! А ввесь народ скаже: амінь!²⁵ Проклятий, хто бере підкупа, щоб забити кого, пролляти кров неповинну! А ввесь народ скаже: амінь!²⁶ Проклятий, хто не дотримає слів цього Закону, щоб виконувати їх! А ввесь народ скаже: амінь!

²³ А тепер ви прокляті, і не переведеться з-посеред вас раб, і рубачі дров, і носії води для дому Бога мого.

¹⁹ А тепер нехай пан мій, цар, послухає слів свого раба. Якщо Господь намовив тебе проти мене, то нехай це станеться запашною жертвою, а якщо людські сини, прокляті вони перед Господнім лицем, бо вони відігнали мене сьогодні, щоб я не належав до Господнього спадку, говорячи: Іди, служи іншим богам!

²⁵ І докоряв я їм, і проклинав їх, і бив декого з них, і рвав їм волосся, і заприсягав їх Богом, кажучи: Не давайте ваших дочок їхнім синам, і не беріть їхніх дочок для ваших синів та для вас.

⁴¹ Тоді скаже й тим, хто ліворуч: Ідіть ви від Мене, прокляті, у вічний огонь, що дияволові та його посланцям приготований.

⁷¹ А він став клястись та божитись: Не знаю Цього Чоловіка, про Якого говорите ви!

¹⁴ І вони приступили до первосвящеників та старших і сказали: Ми клятву склали нічого не їсти, аж поки заб'ємо Павла!

³ Бо я бажав би сам бути відлучений від Христа замість братів моїх, рідних мені тілом;

³ Тому то кажу вам, що ніхто, хто говорить Духом Божим, не скаже: Нехай анатема буде на Ісуса, і не може сказати ніхто: Ісус то Господь, як тільки Духом Святим.

²² Коли хто не любить Господа, нехай буде проклятий! Марана та!

¹³ Такі бо фальшиві апостоли, лукаві робітники, що підроблюються на Христових апостолів.¹⁴ І не дивно, бо сам сатана прикидається анголом світла!

⁹ Як ми перше казали, і тепер знов кажу: коли хто вам не те благовістить, що ви прийняли, нехай буде проклятий!

¹⁰ А всі ті, хто на діла Закону покладається, вони під прокляттям. Бо написано: Проклятий усякий, хто не триває в усьому, що написано в книзі Закону, щоб чинити оте!

¹³ Христос відкупив нас від прокляття Закону, ставши прокляттям за нас, бо написано: Проклятий усякий, хто висить на дереві,

¹⁹ маючи віру та добре сумління, якого дехто відкинулися та й розбилися в вірі.²⁰ Серед них Гіменей та Олександер, яких я передав сатані, щоб навчились вони не зневажати Бога.

¹⁰ Людини єретика, по першім та другім наставленні, відрікайся,

¹⁴ Їхні очі наповнені перелюбом та гріхом безупинним; вони зваблюють душі незміцнені; вони, діти прокляття, мають серце, привчене до зажерливости.

¹⁸ Свідкую я кожному, хто чує слова пророцтва цієї книги: Коли хто до цього додасть що, то накладе на нього Бог кари, що написані в книзі оцій.¹⁹ А коли хто що відійме від слів книги пророцтва цього, то відійме Бог частку його від дерева життя, і від міста святого, що написане в книзі оцій.

² Не додавайте до того, що я вам наказую, і не зменшайте з того, щоб виконувати заповіді Господа, Бога вашого, що я наказав вам.

³²

⁶ До слів Його не додавай, щоб тебе не скартав Він, і щоб неправдомовцем не став ти.

¹⁷ Благаю ж вас, браття, щоб ви остерігалися тих, хто чинить розділення й згіршення проти науки, якої ви навчилися, і уникайте їх,

¹⁷ Маючи задум такий, чи я чинив легковажно? Чи те, що задумую, за тілом задумую, щоб було в мене і Так, так, і Ні, ні?

¹ Оце втретє до вас я йду. Кожна справа хай станеться вироком двох чи трьох свідків.² Попереджував я й попередую, як у вас був удруге, так тепер неприсутній, отих, що згрішили перед тим, і всіх інших, що коли прийду знову, то я не помилую,

¹ Зрештою, браття мої, радійте у Господі! Писати вам те саме не прикро мені, а для вас це навчальне.

⁴ Радійте в Господі завсіди, і знову кажу: радійте!

⁷ І дав йому священик святе, бо не було там іншого хліба, крім хлібів показних, що були зняті з-перед Господнього лиця, щоб покласти теплий хліб того дня, коли його забирають.

¹⁶ І посилають до Нього своїх учнів із іродіянами, і кажуть: Учителю, знаємо ми, що Ти справедливий, і наставляєш на Божу дорогу правдиво, і не зважаєш ні на кого, бо на людське обличчя не дивишся Ти.

¹⁴ Як почує ж намісник про це, то його ми переконаємо, і від клопоту визволимо вас.

¹⁹ І відповіли їм Петро та Іван, та й сказали: Розсудіть, чи це справедливе було б перед Богом, щоб слухатись вас більш, як Бога?²⁰ Бо не можемо ми не казати про те, що ми бачили й чули!

²⁹ Відповів же Петро та сказали апостоли: Бога повинно слухатися більш, як людей!

²⁰ А Ірод розгніваний був на тирян та сидонян. І вони однодушно до нього прийшли, і вблагали царського постельника Власта, та й миру просили, бо їхня земля годувалась з царської.

⁸ а сварливим та тим, хто противиться правді, але кориться неправді, лютість та гнів.

²⁹ але той, що є юдей потаємно, духово, і обрізання серця духом, а не за буквою; і йому похвала не від людей, а від Бога.

¹ Ми, сильні, повинні нести слабості безсилих, а не собі догоджати.² Кожен із нас нехай догоджає ближньому на добро для збудування.

³³ як догоджую й я всім у всьому, не шукаючи в тому пожитку свого, але пожитку для багатьох, щоб спаслися вони.

⁹ Тому ми й пильнуємо, чи зостаємося в домі тіла, чи виходимо з дому, бути Йому любими.¹⁰ Бо мусимо всі ми з'явитися перед судовим престолом Христовим, щоб кожен прийняв згідно з тим, що в тілі робив він, чи добре, чи лихе.¹¹ Отже, відаючи страх Господній, ми людей переконуємо, а Богові явні; але маю надію, що й у ваших сумліннях ми явні.

¹⁹ Чи ви знову не думаєте, що виправдуємось перед вами? Перед Богом, у Христі ми говоримо, а все, любі, на вашу будову!

⁶ Не працюйте тільки про людське око, немов чоловіковгодники, а як раби Христові, чиніть від душі волю Божу,

²² Раби, слухайтеся в усьому тілесних панів, і не працюйте тільки про людське око, немов підлещуючись, але в простоті серця, боячися Бога!

⁴ але, як Бог визнав нас гідними, щоб нам доручити Євангелію, ми говоримо так, не людям догоджуючи, але Богові, що випробовує наші серця.

⁹ Кожен, хто родився від Бога, не чинить гріха, бо в нім пробуває насіння Його. І не може грішити, бо від Бога народжений він.

¹⁶ дня, коли Бог, згідно з моїм благовістям, буде судити таємні речі людей через Ісуса Христа.

⁹ Але, як написано: Чого око не бачило й вухо не чуло, і що на серце людині не впало, те Бог приготував був тим, хто любить Його!¹⁰ А нам Бог відкрив це Своїм Духом, усе бо досліджує Дух, навіть Божі глибини.

²³ Бо прийняв я від Господа, що й вам передав, що Господь Ісус ночі тієї, як виданий був, узяв хліб,

¹ Звіщаю ж вам, браття, Євангелію, яку я вам благовістив, і яку прийняли ви, в якій і стоїте,² Якою й спасаєтесь, коли пам'ятаєте, яким словом я благовістив вам, якщо тільки ви ввірували не наосліп.³ Бо я передав вам найперш, що й прийняв, що Христос був умер ради наших гріхів за Писанням,

¹ Апостол Павло, поставлений ні від людей, ані від чоловіка, але від Ісуса Христа й Бога Отця, що з мертвих Його воскресив,

³ Бо мені відкриттям об'явилась була таємниця, як писав я вам коротко вище,⁴ з чого можете ви, читаючи, пізнати моє розуміння таємниці Христової.⁵ А вона за інших поколінь не була оголошена людським синам, як відкрилась тепер через Духа Його святим апостолам і пророкам,⁶ що погани співспадкоємці, і одне тіло, і співучасники Його обітниці в Христі Ісусі через Євангелію,⁷ якій служителем я став через дар благодаті Божої, що дана мені чином сили Його.⁸ Мені, найменшому від усіх святих, дана була оця благодать, благовістити поганам недосліджене багатство Христове,

¹⁰ А нам Бог відкрив це Своїм Духом, усе бо досліджує Дух, навіть Божі глибини.

¹ Не корисно хвалитись мені, бо я прийду до видінь і об'явлень Господніх.

¹⁶ виявити мною Сина Свого, щоб благовістив я Його між поганами, я не радився зараз із тілом та кров'ю,

¹ А Савл похваляв його вбивство. І утиск великий постав того дня проти єрусалимської Церкви, і всі, крім апостолів, розпорошилися по краях юдейських та самарійських.

³ А Савл нищив Церкву, вдирався в доми, витягав чоловіків і жінок та давав до в'язниці...

¹ А Савл, іще дишучи грізьбою й убивством на учнів Господніх, приступивши до первосвященика,² попросив від нього листи у Дамаск синагогам, щоб, коли знайде яких чоловіків та жінок, що тієї дороги вони, то зв'язати й привести до Єрусалиму.

¹³ Відповів же Ананій: Чув я, Господи, від багатьох про цього чоловіка, скільки зла він учинив в Єрусалимі святим Твоїм!¹⁴ І тут має владу від первосвящеників, щоб в'язати усіх, хто кличе Ім'я Твоє.

²¹ І дивом усі дивувалися, хто чув, і говорили: Хіба це не той, що переслідував в Єрусалимі визнавців оцього Ім'я, та й сюди не на те він прибув, щоб отих пов'язати й привести до первосвящеників?

²⁶ А коли він до Єрусалиму прибув, то силкувався пристати до учнів, та його всі лякалися, не вірячи, що він учень.

³ Я юдеянин, що родився в кілікійському Тарсі, а вихований у цім місті, у ніг Гамаліїла докладно навчений Закону отців; горливець я Божий, як і всі ви сьогодні.⁴ Переслідував я аж до смерти цю путь, і в'язав, і до в'язниці вкидав чоловіків і жінок,⁵ як засвідчить про мене первосвященик та вся старшина. Я від них був узяв навіть листи на братів, і пішов до Дамаску, щоб тамтешніх зв'язати й привести до Єрусалиму на кару.

⁴ А життя моє змалку, що спочатку точилося в Єрусалимі серед народу мого, знають усі юдеї,⁵ які відають здавна мене, аби тільки схотіли засвідчити, що я жив фарисеєм за найдокладнішою сектою нашої віри.

⁹ Правда, думав був я, що мені належить чинити багато ворожого проти Ймення Ісуса Назарянина,¹⁰ що я в Єрусалимі й робив, і багато кого зо святих до в'язниць я замкнув, як отримав був владу від первосвящеників; а як їх убивали, я голос давав проти них.¹¹ І часто по всіх синагогах караючи їх, до богозневаги примушував я, а лютуючи вельми на них, переслідував їх навіть по закордонних містах.

⁹ Я бо найменший з апостолів, що негідний зватись апостолом, бо я переслідував був Божу Церкву.

⁶ Через горливість я був переслідував Церкву, бувши невинний, щодо правди в Законі.

¹³ мене, що давніше був богозневажник, і гнобитель, і напасник, але був помилуваний, бо я те чинив нетямучий у невірстві.

¹² Я виявлю про справедливість твою та про вчинки твої, та вони не поможуть тобі!

¹⁴ Тому так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось Я їх, цей народ, полином нагодую й водою отруйною їх напою!

² І буде, як скажуть до тебе вони: Куди підемо? то скажеш до них: Так говорить Господь: Хто на смерть ті на смерть, і хто на меча на меча, і хто на голод на голод, а хто до полону в полон...

² Чого Твої учні ламають передання старших? Бо не миють вони своїх рук, коли хліб споживають.³ А Він відповів і промовив до них: А чого й ви порушуєте Божу заповідь ради передання вашого?

⁶ то може вже й не шанувати той батька свого або матір свою. Так ви ради передання вашого знівечили Боже Слово.

³ Бо фарисеї й усі юдеї, зберігаючи передання старших, не їдять, як старанно не вимиють рук;⁴ а вернувшися з ринку, вони ні їдять, поки не вмиються. Багато є й іншого, що вони прийняли, щоб додержувати: миття чаш, і глеків, і мідяного посуду.⁵ І запитали Його фарисеї та книжники: Чому учні Твої не живуть за переданням старших, але хліб споживають руками нечистими?⁶ А Він їм відказав: Добре пророкував про вас, лицемірів, Ісая, як написано: Оці люди устами шанують Мене, серце ж їхнє далеко від Мене...⁷ Та однак надаремне шанують Мене, бо навчають наук людських заповідей.⁸ Занехаявши заповідь Божу, передань людських ви тримаєтесь: обмиваєте глеки та чаші, і багато такого подібного й іншого робите ви.⁹ І сказав Він до них: Спритно відкидаєте ви заповідь Божу, аби зберегти своє передання.¹⁰ Бо Мойсей наказав: Шануй батька свого та матір свою, та: Хто злорічить на батька чи матір, нехай смертю помре.¹¹ А ви кажете: Коли скаже хто батьку чи матері: Корван, чи дар Богові те, чим би ти скористатись від мене хотів,¹² то вже вільно йому не робити нічого для батька чи матері,¹³ порушуючи Боже Слово вашим переданням, що його ви самі встановили. І багато такого ви іншого робите.

³ Я юдеянин, що родився в кілікійському Тарсі, а вихований у цім місті, у ніг Гамаліїла докладно навчений Закону отців; горливець я Божий, як і всі ви сьогодні.

⁵ які відають здавна мене, аби тільки схотіли засвідчити, що я жив фарисеєм за найдокладнішою сектою нашої віри.

⁹ Правда, думав був я, що мені належить чинити багато ворожого проти Ймення Ісуса Назарянина,

⁴ хоч і я міг би мати надію на тіло. Як хто інший на тіло надіятись думає, то тим більше я,⁵ обрізаний восьмого дня, з роду Ізраїля, з племени Веніяминового, єврей із євреїв, фарисей за Законом.⁶ Через горливість я був переслідував Церкву, бувши невинний, щодо правди в Законі.

⁸ Стережіться, щоб ніхто вас не звів філософією та марною оманою за переданням людським, за стихіями світу, а не за Христом,

⁸ Ви Його любите, не бачивши, і віруєте в Нього, хоч тепер не бачите, а вірувавши, радієте невимовною й славною радістю,

⁷ Не через численність вашу понад усі народи Господь уподобав вас та вибрав вас, бож ви найменші зо всіх народів,⁸ але з Господньої любови до вас, і через додержання Його присяги, що присягнув був вашим батькам, Господь вивів вас сильною рукою, і викупив тебе з дому рабства, з руки фараона, царя єгипетського.

²² Бо Господь не полишить народу Свого ради Свого великого Ймення, бо зволив Господь зробити вас народом Своїм.

⁴ Та вибрав Господь, Бог Ізраїлів, мене з усього дому батька мого, щоб бути царем над Ізраїлем навіки, бо Юду вибрав Він на володаря, а серед Юдиного дому дім батька мого, а серед синів мого батька мене уподобав Собі, щоб настановити царем над усім Ізраїлем.⁵ А зо всіх моїх синів, бо багатьох синів дав мені Господь то Він вибрав сина мого Соломона, щоб сидів на троні Господнього царства над Ізраїлем.

¹ Почуйте Мене, острови, і народи здалека, вважайте: Господь із утроби покликав Мене, Моє Ймення згадав з нутра неньки Моєї.

⁵ Тепер же промовив Господь, що Мене вформував Собі від живота за раба, щоб навернути Собі Якова, і щоб Ізраїль для Нього був зібраний. І був Я шанований в очах Господніх, а Мій Бог стався міццю Моєю.

⁵ Ще поки тебе вформував в утробі матерній, Я пізнав був тебе, і ще поки ти вийшов із нутра, тебе посвятив, дав тебе за пророка народам!

²⁶ Так, Отче, бо Тобі так було до вподоби!

¹⁵ Бо він буде великий у Господа, ні вина, ні п'янкого напою не питиме, і наповниться Духом Святим ще з утроби своєї матері.¹⁶ І багато синів із Ізраїля він наверне до їхнього Господа Бога.

²¹ Того часу Ісус звеселився був Духом Святим і промовив: Прославляю Тебе, Отче, Господи неба й землі, що втаїв Ти оце від премудрих і розумних, та його немовлятам відкрив. Так, Отче, бо Тобі так було до вподоби!

¹⁵ І промовив до нього Господь: Іди, бо для Мене посудина вибрана він, щоб носити Ім'я Моє перед народами, і царями, і синами Ізраїля.

² Як служили ж вони Господеві та постили, прорік Святий Дух: Відділіть Варнаву та Савла для Мене на справу, до якої покликав Я їх!

¹⁴ І озвавсь він до мене: Бог отців наших вибрав тебе, щоб ти волю Його зрозумів, і щоб бачив ти Праведника, і почув голос із уст Його.¹⁵ Бо будеш ти свідком Йому перед усіма людьми про оте, що ти бачив та чув!

⁵ що через Нього прийняли ми благодать і апостольство на послух віри через Ім'я Його між усіма народами,

³⁰ А кого Він призначив, тих і покликав, а кого покликав, тих і виправдав, а кого виправдав, тих і прославив.

²⁴ на нас, що їх і покликав не тільки від юдеїв, але й від поган.

⁹ Вірний Бог, що ви через Нього покликані до спільноти Сина Його Ісуса Христа, Господа нашого.

²⁴ а для самих покликаних юдеїв та греків Христа, Божу силу та Божую мудрість!

¹⁰ Та благодаттю Божою я те, що є, і благодать Його, що в мені, не даремна була, але я працював більше всіх їх, правда не я, але Божа благодать, що зо мною вона.

⁶ Дивуюся я, що ви так скоро відхилюєтесь від того, хто покликав Христовою благодаттю вас, на іншу Євангелію,

⁵ призначивши наперед, щоб нас усиновити для Себе Ісусом Христом, за вподобанням волі Своєї,

⁹ об'явивши нам таємницю волі Своєї за Своїм уподобанням, яке постановив у Самому Собі,

¹¹ за відвічної постанови, яку Він учинив у Христі Ісусі, Господі нашім,

¹³ А ми завжди повинні дякувати Богові за вас, улюблені Господом браття, що Бог вибрав вас спочатку на спасіння освяченням Духа та вірою в правду,¹⁴ до чого покликав Він вас через нашу Євангелію, щоб отримати славу Господа нашого Ісуса Христа.

¹⁰ А Бог усякої благодаті, що покликав вас до вічної слави Своєї в Христі, нехай Сам удосконалить вас, хто трохи потерпів, хай упевнить, зміцнить, уґрунтує.

⁹ що каже про батька свого та про матір свою: Не бачив тебе, що братів своїх не пізнає, і не знає синів своїх, бо додержують слова Твого, і вони заповіту Твого стережуть.

¹⁷ А Ісус відповів і до нього промовив: Блаженний ти, Симоне, сину Йонин, бо не тіло і кров тобі оце виявили, але Мій Небесний Отець.

⁴¹ Пильнуйте й моліться, щоб не впасти на спробу, бадьорий бо дух, але немічне тіло.

²³ А до всіх Він промовив: Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай візьме щоденно свого хреста, та й за Мною йде.²⁴ Бо хто хоче душу свою зберегти, той погубить її, а хто ради Мене згубить душу свою, той її збереже.²⁵ Яка ж користь людині, що здобуде ввесь світ, але занапастить чи згубить себе?

⁵⁹ І промовив до другого Він: Іди за Мною. А той відказав: Дозволь мені перше піти, і батька свого поховати.⁶⁰ Він же йому відказав: Зостав мертвим ховати мерців своїх. А ти йди та звіщай Царство Боже.⁶¹ А інший сказав був: Господи, я піду за Тобою, та дозволь мені перш попрощатись із своїми домашніми.⁶² Ісус же промовив до нього: Ніхто з тих, хто кладе свою руку на плуга та назад озирається, не надається до Божого Царства!

²¹ Але Він до мене промовив: Іди, бо пошлю Я далеко тебе, до поган!

¹⁷ Визволяю тебе від твого народу та від поган, до яких Я тебе посилаю,¹⁸ відкрити їм очі, щоб вони навернулись від темряви в світло та від сатаниної влади до Бога, щоб вірою в Мене отримати їм дарування гріхів і долю з освяченими.¹⁹ Через це я, о царю Агріппо, не був супротивний видінню небесному,²⁰ але мешканцям перше Дамаску, потім Єрусалиму й усякого краю юдейського та поганам я проповідував, щоб покаялися й навернулись до Бога, і чинили діла, гідні покаяння.

¹³ Не хочу ж, щоб ви не знали, браття, що багато разів мав я замір прийти до вас, але мені перешкоджувано аж досі, щоб мати який плід і в вас, як і в інших народів.¹⁴ А гелленам і чужоземцям, розумним і немудрим я боржник.

¹³ Кажу бо я вам, поганам: через те, що я апостол поганів, я хвалю свою службу,

¹⁶ щоб був я слугою Христа Ісуса між поганами, і виконував святу службу Євангелії Божої, щоб приношення поган стало приємне й освячене Духом Святим.¹⁷ Тож маю я чим похвалитись у Христі Ісусі, щодо Божих речей,¹⁸ бо не смію казати того, чого не зробив через мене Христос на послух поган, словом і чином,¹⁹ силою ознак і чудес, силою Духа Божого, так що я поширив Євангелію Христову від Єрусалиму й околиць аж до Ілліріка.

⁹ Але, як написано: Чого око не бачило й вухо не чуло, і що на серце людині не впало, те Бог приготував був тим, хто любить Його!¹⁰ А нам Бог відкрив це Своїм Духом, усе бо досліджує Дух, навіть Божі глибини.¹¹ Хто бо з людей знає речі людські, окрім людського духа, що в нім проживає? Так само не знає ніхто й речей Божих, окрім Духа Божого.¹² А ми прийняли духа не світу, але Духа, що з Бога, щоб знати про речі, від Бога даровані нам,¹³ що й говоримо не вивченими словами людської мудрости, але вивченими від Духа Святого, порівнюючи духовне до духовного.

⁵⁰ І це скажу, браття, що тіло й кров посісти Божого Царства не можуть, ані тління нетління не посяде.

⁶ Бо Бог, що звелів був світлу засяяти з темряви, у серцях наших засяяв, щоб просвітити нам знання слави Божої в Особі Христовій.

¹⁶ Через те відтепер ми нікого не знаємо за тілом; коли ж і знали за тілом Христа, то тепер ми не знаємо вже!

¹ Потому, по чотирнадцяти роках, я знову ходив в Єрусалим із Варнавою, взявши й Тита з собою.

⁶ Щождо тих, що за щось уважають себе, та якими колись вони були, то ні в чому різниці для мене нема, не дивиться Бог на особу людини! Бо ті, що за щось уважають себе, нічого мені не додали,⁷ але навпаки, побачивши, що мені припоручена Євангелія для необрізаних, як Петрові для обрізаних,⁸ бо Той, хто помагав Петрові в апостольстві між обрізаними, помагав і мені між поганами,⁹ і, пізнавши ту благодать, що дана мені, Яків, і Кифа, і Іван, що стовпами вважаються, подали мені та Варнаві правиці спільноти, щоб ми для поган працювали, вони ж для обрізаних,

¹⁷ щоб Бог Господа нашого Ісуса Христа, Отець слави, дав вам Духа премудрости та відкриття для пізнання Його,¹⁸ просвітив очі вашого серця, щоб ви зрозуміли, до якої надії Він вас закликає, і який багатий Його славний спадок у святих,

¹ Через це я, Павло, є в'язень Ісуса Христа за вас, поган,

⁵ А вона за інших поколінь не була оголошена людським синам, як відкрилась тепер через Духа Його святим апостолам і пророкам,⁶ що погани співспадкоємці, і одне тіло, і співучасники Його обітниці в Христі Ісусі через Євангелію,⁷ якій служителем я став через дар благодаті Божої, що дана мені чином сили Його.⁸ Мені, найменшому від усіх святих, дана була оця благодать, благовістити поганам недосліджене багатство Христове,⁹ та висвітлити, що то є зарядження таємниці, яка від віків захована в Бозі, Який створив усе,¹⁰ щоб тепер через Церкву була оголошена початкам та владам на небі найрізніша мудрість Божа,

²⁵ якій я став служителем за Божим зарядженням, що для вас мені дане, щоб виконати Слово Боже,²⁶ Таємницю, заховану від віків і поколінь, а тепер виявлену Його святим,²⁷ що їм Бог захотів показати, яке багатство слави цієї таємниці між поганами, а вона Христос у вас, надія слави!

¹⁶ Вони забороняють нам говорити поганам, щоб спаслися, щоб тим доповняти їм завжди провини свої. Але Божий гнів їх спіткає вкінці!

⁷ на що я поставлений був за проповідника та за апостола, правду кажу, не обманюю, за вчителя поганів у вірі та в правді.

¹¹ що для неї я був настановлений за проповідника, апостола й учителя.

¹⁴ А що діти стали спільниками тіла та крови, то й Він став учасником їхнім, щоб смертю знищити того, хто має владу смерти, цебто диявола,

²⁰ І він зараз зачав у синагогах звіщати про Ісуса, що Він Божий Син,²¹ І дивом усі дивувалися, хто чув, і говорили: Хіба це не той, що переслідував в Єрусалимі визнавців оцього Ім'я, та й сюди не на те він прибув, щоб отих пов'язати й привести до первосвящеників?²² А Савл іще більше зміцнявся, і непокоїв юдеїв, що в Дамаску жили, удоводнюючи, що Той то Христос.²³ А як часу минуло доволі, юдеї змовилися його вбити,²⁴ та Савлові стала відома їхня змова. А вони день і ніч чатували в воротях, щоб убити його.²⁵ Тому учні забрали його вночі, та й із муру спустили в коші.

³² У Дамаску намісник царя Арети стеріг місто Дамаск, щоб схопити мене,³³ але по мурі мене спущено в коші віконцем, і я з рук його втік!

¹⁸ По трьох роках потому пішов я в Єрусалим побачити Кифу, і в нього пробув днів із п'ятнадцять.

²² А Савл іще більше зміцнявся, і непокоїв юдеїв, що в Дамаску жили, удоводнюючи, що Той то Христос.²³ А як часу минуло доволі, юдеї змовилися його вбити,

²⁶ А коли він до Єрусалиму прибув, то силкувався пристати до учнів, та його всі лякалися, не вірячи, що він учень.²⁷ Варнава тоді взяв його та й привів до апостолів, і їм розповів, як дорогою той бачив Господа, і як Він йому промовляв, і як сміливо навчав у Дамаску в Ісусове Ймення.²⁸ І він із ними входив і виходив до Єрусалиму, і відважно звіщав в Ім'я Господа.²⁹ Він також розмовляв й сперечався з огреченими, а вони намагалися вбити його.

¹⁷ І сталось, як вернувся я в Єрусалим, і молився у храмі, то в захоплення впав я,¹⁸ і побачив Його, що до мене сказав: Поспіши, і піди хутчій з Єрусалиму, бо не приймуть свідоцтва твого про Мене...

³ Пилип і Варфоломій, Хома й митник Матвій; Яків, син Алфеїв, і Тадей;

⁴⁶ Коли Він іще промовляв до народу, аж ось мати й брати Його осторонь стали, бажаючи з Ним говорити.

⁵⁵ Чи ж Він не син теслі? Чи ж мати Його не Марією зветься, а брати Його Яків, і Йосип, і Симон та Юда?

¹⁸ і Андрія, і Пилипа, і Варфоломія, і Матвія, і Хому, і Якова Алфієвого, і Тадея, і Симона Кананіта

³ Хіба ж Він не тесля, син Маріїн, брат же Якову, і Йосипу, і Юді та Симонові? А сестри Його хіба тут не між нами? І вони спокушалися Ним...

¹⁵ Матвія й Хому, Якова Алфієвого й Симона, званого Зилотом,

¹³ А прийшовши, увійшли вони в горницю, де й перебували: Петро та Іван, та Яків та Андрій, Пилип та Фома, Варфоломій та Матвій, Яків Алфеїв та Симон Зилот, та Юда Яковів.

¹⁷ Махнувши ж рукою до них, щоб мовчали, він їм розповів, як Господь його вивів із в'язниці. І сказав: Сповістіть про це Якова й браттю. І, вийшовши, він до іншого місця пішов.

⁵ Чи ми права не маємо водити з собою сестру, дружину, як і інші апостоли, і Господні брати, і Кифа?

¹ Яків, раб Бога й Господа Ісуса Христа, дванадцятьом племенам, які в Розпорошенні, вітаю я вас!

¹ Юда, раб Ісуса Христа, а брат Якова, покликаним, улюбленим у Бозі Отці та збереженим Ісусом Христом:

¹ Кажу правду в Христі, не обманюю, як свідчить мені моє сумління через Духа Святого,

¹⁰ Як правда Христова в мені, так оця похвала не замовчана буде про мене в країнах Ахаї.¹¹ Для чого? Тому, що я вас не люблю? Відомо те Богові!

³¹ Знає Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, а Він благословенний навіки, що я не говорю неправди.

⁹ Тому дехто повстав із синагоги, що зветься лібертинська, і кірінейська, і олександрійська, та з тих, хто походить із Кілікії та з Азії, і зачали сперечатись із Степаном.

³⁰ Тому браття, довідавшися, відвели його до Кесарії, і до Тарсу його відіслали.

²⁵ Після того подався Варнава до Тарсу, щоб Савла шукати.²⁶ А знайшовши, привів в Антіохію. І збирались у Церкві вони цілий рік, і навчали багато народу, і в Антіохії найперш християнами названо учнів.

¹ А в Антіохії, у тамошній Церкві були ці пророки та вчителі: Варнава й Семен, званий Ніґер, і кірінеянин Луцій, і Манаїл, що був вигодуваний із тетрархом Іродом, та ще Савл.

²³ написавши своїми руками оце: Апостоли й старші брати до братів, що з поган в Антіохії, і Сирії, і Кілікії: Вітаємо вас!

¹⁸ А Павло, перебувши доволі ще днів, попрощався з братами, і поплинув у Сирію, і з ним Прискилла й Акила; він у Кенхреях обстриг собі голову, бо обітницю дав був.

³ А коли показався нам Кіпр, ми лишили ліворуч його та й поплинули в Сирію. І пристали ми в Тирі, бо там корабель вантажа мав скласти.

³⁹ А Павло відказав: Я юдеянин із Тарсу, громадянин відомого міста в Кілікії. Благаю тебе, дозволь мені до народу промовити!

³⁴ Намісник листа прочитав і спитав, із якого він краю. А довідавшись, що з Кілікії, промовив:

⁷ Вітайте Андроніка й Юнія, родичів моїх і співв'язнів моїх, що славні вони між апостолами, що й у Христі були перше мене.

³⁰ А з Нього ви в Христі Ісусі, що став нам мудрістю від Бога, праведністю ж, і освяченням, і відкупленням,

¹ Павло й Тимофій, раби Христа Ісуса, до всіх святих у Христі Ісусі, що знаходяться в Филипах, з єпископами та дияконами:

¹⁴ Бо стали ви, браття, наслідувачами Церквам Божим, що в Юдеї в Христі Ісусі, бо те саме і ви були витерпіли від своїх земляків, як і ті від юдеїв,

¹ Павло, і Силуан, і Тимофій до Солунської Церкви в нашім Бозі Отці й Господі Ісусі Христі:

⁷ І росло Слово Боже, і дуже множилося число учнів у Єрусалимі, і дуже багато священиків були слухняні вірі.

¹³ Відповів же Ананій: Чув я, Господи, від багатьох про цього чоловіка, скільки зла він учинив в Єрусалимі святим Твоїм!

²⁰ І він зараз зачав у синагогах звіщати про Ісуса, що Він Божий Син,

⁸ А по всіх Він з'явився й мені, мов якому недородкові.⁹ Я бо найменший з апостолів, що негідний зватись апостолом, бо я переслідував був Божу Церкву.¹⁰ Та благодаттю Божою я те, що є, і благодать Його, що в мені, не даремна була, але я працював більше всіх їх, правда не я, але Божа благодать, що зо мною вона.

¹³ мене, що давніше був богозневажник, і гнобитель, і напасник, але був помилуваний, бо я те чинив нетямучий у невірстві.¹⁴ І багато збільшилась у мені благодать Господа нашого з вірою та з любов'ю в Христі Ісусі.¹⁵ Вірне це слово, і гідне всякого прийняття, що Христос Ісус прийшов у світ спасти грішних, із яких перший то я.¹⁶ Але я тому був помилуваний, щоб Ісус Христос на першім мені показав усе довготерпіння, для прикладу тим, що мають увірувати в Нього на вічне життя.

²³ Бо нема ворожби поміж Яковом, і чарів нема між Ізраїлем, тепер буде сказане Якову та Ізраїлеві, що Бог учинив.

⁸ А натовп, побачивши це, налякався, і славив Бога, що людям Він дав таку владу!...

¹⁶ А всіх острах пройняв, і Бога хвалили вони й говорили: Великий Пророк з'явився між нами, і зглянувся Бог над народом Своїм!

¹⁰ Так само, кажу вам, радість буває в Божих Анголів за одного грішника, який кається.

³² Веселитись та тішитись треба було, бо цей брат твій був мертвий і ожив, був пропав і знайшовся!

¹⁸ І, почувши таке, замовкли вони, і Бога хвалили, говорячи: Отож, і поганам Бог дав покаяння в життя!

¹⁹ Поздоровивши ж їх, розповів він докладно, що Бог через служіння його вчинив між поганами.²⁰ Як вони ж це почули, то славили Бога, а до нього промовили: Бачиш, брате, скільки тисяч серед юдеїв увірувало, і всі вони ревні оборонці Закону!

¹³ Досвідченням цього служіння вони хвалять Бога за послух Христовій Євангелії, що ви визнаєте її, та за щирість учасництва з ними й усіма,

³ Ми дякуємо Богові, Отцеві Господа нашого Ісуса Христа, завжди за вас молячись,⁴ прочувши про вашу віру в Христа Ісуса та про любов, яку маєте до всіх святих

¹⁰ як Він прийде того дня прославитися в Своїх святих, і стати дивним у всіх віруючих, бо свідчення наше знайшло віру між вами.

¹² щоб прославилося Ім'я Господа нашого Ісуса в вас, а ви в Ньому, за благодаттю Бога нашого й Господа Ісуса Христа.