Isaiah 64:1 Cross References - Ukrainian

¹ О, коли б небеса Ти роздер і зійшов, перед обличчям Твоїм розтопилися б гори,

⁸ І Я зійшов, щоб визволити його з єгипетської руки, та щоб вивести його з цього краю до Краю доброго й широкого, до Краю, що тече молоком та медом до місця ханаанеянина, і хіттеянина, і амореянина, і періззеянина, і хіввеянина, і євусеянина.

¹¹ І нехай вони будуть готові на третій день, бо третього дня зійде Господь на гору Сінай на очах усього народу.

¹⁸ А гора Сінай уся вона димувала через те, що Господь зійшов на неї в огні! І піднявся дим її, немов дим вапнярки, і сильно затремтіла вся гора...¹⁹ І розлігся голос сурми, і він сильно все могутнів: Мойсей говорить, а Бог відповідає йому голосно...

⁴ Господи, як Ти йшов із Сеїру, як виходив із поля едомського, то тремтіла земля, також капало небо, і хмари дощили водою.⁵ Перед Господнім лицем розпливалися гори, цей Сінай перед Господом, Богом Ізраїля.

⁷ В тісноті своїй кличу до Господа, і до Бога свого я взиваю, Він почує мій голос із храму Свого, і доходить мій зойк до лиця Його в уші Йому!⁸ Захиталась земля й затремтіла, і затряслись і хитались підвалини гір, бо Він запалився від гніву:⁹ із ніздер Його бухнув дим, з Його ж уст пожирущий огонь, і жар запалився від Нього!¹⁰ Він небо простяг і спустився, а хмара густа під ногами Його.¹¹ Усівся Він на херувима й летів, і на вітрових крилах понісся...¹² Поклав темряву Він як заслону Свою, довкілля Його то темрява вод, а мешкання Його густі хмари!¹³ Від блиску, що був перед Ним, град і жар огняний пройшли хмари Його...¹⁴ і Господь загримів у небесах, і Всевишній Свій голос подав, град і жар огняний!¹⁵ Він послав Свої стріли, та їх розпорошив, і стрілив Він блискавками, та їх побентежив.

⁶ Бог серед нього, нехай не хитається, Бог поможе йому, коли ранок настане.

⁸ Боже, коли перед народом Своїм Ти виходив, коли йшов Ти пустинею, Села,

⁴ Гори скакали, немов баранці, а пагірки немов ті ягнята!⁵ Що тобі, море, що ти втікаєш? Йордане, що ти повернувся назад?⁶ Чого скачете, гори, немов баранці, а пагірки мов ті ягнята?⁷ Тремти, земле, перед Господнім лицем, перед лицем Бога Якова,

⁵ Господи, нахили Своє небо, й зійди, доторкнися до гір, і вони задимують!⁶ Заблищи блискавицею, й їх розпорош, пошли Свої стріли, і їх побентеж!

¹⁵ Поглянь із небес і побач із мешкання святині Своєї та слави Своєї: Де горливість Твоя та Твої могутні чини? Де велике число милосердя Твого та ласки Твоєї, що супроти мене затрималися?

⁵ Бо коли Господь Бог Саваот доторкнеться землі, то розтане вона, і в жалобу впадуть всі мешканці її. І вся вона вийде, немов та Ріка, і мов річка Єгипту обнизиться.

¹³ Ось дні настають, говорить Господь, і орач із женцем зустрінеться, а топтач винограду із сіячем, і гори закрапають виноградовим соком, а всі взгір'я добром потечуть.

³ Бо Господь ось виходить із місця Свого, і Він сходить і ступає по висотах землі.⁴ І топляться гори під Ним, і тануть долини, мов віск від огню, мов ті води, що ллються з узбіччя.⁵ Гори тремтять перед Ним, а підгірки топніють, перед обличчям Його трясеться земля та вселенна, та всі її мешканці.⁶ Хто встоїть перед гнівом Його, і хто стане у полум'ї люті Його? Його шал виливається, мов той огонь, і розпадаються скелі від Нього!

¹ Молитва пророка Авакума, для співу на струнному приладі:² Господи, звістку Твою я почув та й злякався! Господи, оживи Своє діло в середині років, у середині літ об'яви, у гніві про милість згадай!³ Бог іде від Теману, і Святий від Парану гори. Села. Велич Його вкрила небо, і слави Його стала повна земля!⁴ А сяйво було, наче соняшне світло, проміння при боці у Нього, і там укриття Його потуги.⁵ Перед обличчям Його моровиця іде, а по стопах Його пнеться полум'я.⁶ Став, і землю Він зміряв, поглянув і народи затряс, і попадали гори довічні, вікові похилились узгір'я. Путі Його вічні.⁷ Я бачив намети Кушана під кривдою, тремтять покривала мідіянського краю.⁸ Чи на ріки, о Господи, Ти запалав, чи на ріки Твій гнів? Чи Твоє пересердя на море, що їздиш на конях Своїх, на спасенних Своїх колесницях?⁹ Лук твій голий, нагий, наповнений стріл сагайдак. Села. Ти річками землю розсік.¹⁰ Тебе вгледівши, гори дрижали, водяна течія потекла, безодня свій голос дала, зняла високо руки свої.¹¹ Сонце й місяць спинилися в мешканні своєму при світлі Твоїх стріл, що літають при сяйві блискучого списа Твого.¹² У люті ступав Ти землею, у гніві людей молотив.¹³ Ти вийшов спасти Свій народ, спасти Помазанця Свого. Ти з дому безбожного голову збив, обнажив Ти основу по шию. Села.

¹⁰ І зараз, коли Він виходив із води, то побачив Іван небо розкрите, і Духа, як голуба, що сходив на Нього.

¹⁰ День же Господній прибуде, як злодій вночі, коли з гуркотом небо мине, а стихії, розпечені, рунуть, а земля та діла, що на ній, погорять...¹¹ А коли все оце поруйнується, то якими мусите бути в святому житті та в побожності ви,¹² що чекаєте й прагнете скорого приходу Божого дня, в якім небо, палючися, зникне, а розпалені стихії розтопляться?

¹¹ І я бачив престола великого білого, і Того, Хто на ньому сидів, що від лиця Його втекла земля й небо, і місця для них не знайшлося.