Jeremiah 38:7 Cross References - Ukrainian

⁷ І почув мурин Евед-Мелех, евнух, який був у царському домі, що Єремію кинули до ями, а цар сидів у Веніяминовій брамі.

¹⁹ то батько його та мати його схоплять його, і приведуть його до старших його міста та до брами того місця.

¹⁵ І він вивів до Вавилону Єгояхіна та цареву матір, і царських жінок, і його євнухів, і видатних у Краї, усіх випровадив у неволю з Єрусалиму до Вавилону.

⁷ Коли я виходив до брами при місті, і ставив на площі сидіння своє,⁸ як тільки вбачали мене юнаки то ховались, а старші вставали й стояли,⁹ зверхники стримували свою мову та клали долоню на уста свої,¹⁰ ховався тоді голос володарів, а їхній язик приліпав їм був до піднебіння...¹¹ Бо яке ухо чуло про мене, то звало блаженним мене, і яке око бачило, то свідкувало за мене,¹² бо я рятував бідаря, що про поміч кричав, і сироту та безпомічного.¹³ Благословення гинучого на мене приходило, а серце вдовиці чинив я співаючим!¹⁴ Зодягавсь я у праведність, і вона зодягала мене, немов плащ та завій було право моє.¹⁵ Очима я був для сліпого, а кривому ногами я був.¹⁶ Бідарям я був батьком, суперечку ж, якої не знав, я досліджував.¹⁷ Й я торощив злочинцеві щелепи, і виривав із зубів його схоплене.

³¹ Погрози звірині в очереті, череді волів разом з телятами людськими, понищ тих, хто кавалками срібла милується, розпорош ті народи, що воєн бажають!

²³ Чи мурин відмінить коли свою шкіру, а пантера ті плями свої? Тоді зможете й ви чинити добре, навчені чинити лихе!

² по виході царя Єхонії й матері царя та евнухів, князів Юди та Єрусалиму, і майстрів та слюсарів Єрусалиму,

¹⁹ також князів Юди та князів Єрусалиму, евнухів і священиків, та ввесь народ Краю, що проходили поміж кавалками цього теляти,

¹³ Та коли він був біля Веніяминової брами, то був там начальник сторожі, а ім'я йому Їрійя, син Шелемеї, сина Хананіїного. І схопив він пророка Єремію, говорячи: Ти переходиш до халдеїв!

¹⁶ Іди, і скажеш до мурина Евед-Мелеха, говорячи: Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось Я наводжу Свої слова на це місто на зло, а не на добро, і вони будуть діятися перед тобою цього дня.¹⁷ Але тебе врятую цього дня, говорить Господь, і ти не будеш відданий в руку цих людей, яких ти боїшся.¹⁸ Бо конче врятую тебе, і від меча не впадеш ти, і буде тобі душа твоя за здобич, бо ти надіявся на Мене, говорить Господь.

¹⁰ Вони ненавидять того, хто у брамі картає, і обриджують тим, хто говорить правдиве.

¹¹ Кажу ж вам, що багато-хто прийдуть від сходу та заходу, і засядуть у Царстві Небеснім із Авраамом, Ісаком та Яковом.¹² Сини ж Царства повкидані будуть до темряви зовнішньої буде там плач і скрегіт зубів!...

¹⁶ Отак будуть останні першими, а перші останніми!

³⁰ А Ісус відповів і промовив: Один чоловік ішов з Єрусалиму до Єрихону, і попався розбійникам, що обдерли його, і завдали йому рани, та й утекли, покинувши ледве живого його.³¹ Проходив випадком тією дорогою священик один, побачив його, і проминув.³² Так само й Левит надійшов на те місце, поглянув, і теж проминув.³³ Проходив же там якийсь самарянин, та й натрапив на нього, і, побачивши, змилосердився.³⁴ І він підійшов, і обв'язав йому рани, наливши оливи й вина. Потому його посадив на худобину власну, і приставив його до гостиниці, та й клопотався про нього.³⁵ А другого дня, від'їжджавши, вийняв він два динарії, та й дав їх господареві й проказав: Заопікуйся ним, а як більше що витратиш, заплачу тобі, як вернуся.³⁶ Котрий же з цих трьох на думку твою був ближній тому, хто попався розбійникам?

²⁹ І прийдуть інші від сходу й заходу, і півночі й півдня, і при столі в Царстві Божім засядуть!³⁰ І ось, є останні, що стануть за перших, і є перші, що стануть останніми!

²⁷ І, вставши, пішов він. І ось муж етіопський, скопець, вельможа Кандаки, цариці етіопської, що був над усіма її скарбами, що до Єрусалиму прибув поклонитись,²⁸ вертався, і, сидючи на повозі своїм, читав пророка Ісаю.²⁹ А Дух до Пилипа промовив: Підійди, та й пристань до цього повозу.³⁰ Пилип же підбіг і почув, що той читає пророка Ісаю, та й спитав: Чи розумієш, що ти читаєш?³¹ А той відказав: Як же можу, як ніхто не напутить мене? І впросив він Пилипа піднятись та сісти з ним.³² А слово Писання, що його він читав, було це: Як вівцю на заріз Його ведено, і як ягня супроти стрижія безголосе, так Він не відкрив Своїх уст!³³ У приниженні суд Йому віднятий був, а про рід Його хто розповість? Бо життя Його із землі забирається...³⁴ Відізвався ж скопець до Пилипа й сказав: Благаю тебе, це про кого говорить пророк? Чи про себе, чи про іншого кого?³⁵ А Пилип відкрив уста свої, і, зачавши від цього Писання, благовістив про Ісуса йому.³⁶ І, як шляхом вони їхали, прибули до якоїсь води. І озвався скопець: Ось вода. Що мені заважає христитись?³⁷ А Пилип відказав: Якщо віруєш із повного серця свого, то можна. А той відповів і сказав: Я вірую, що Ісус Христос то Син Божий!³⁸ І звелів, щоб повіз спинився. І обидва Пилип та скопець увійшли до води, і охристив він його.³⁹ А коли вони вийшли з води, Дух Господній Пилипа забрав, і скопець уже більше не бачив його. І він їхав, радіючи, шляхом своїм.