Job 29:7-17 Коли я виходив до брами при місті, і ставив на площі сидіння своє,

Ukrainian⁽ⁱ⁾ ⁷ Коли я виходив до брами при місті, і ставив на площі сидіння своє, ⁸ як тільки вбачали мене юнаки то ховались, а старші вставали й стояли, ⁹ зверхники стримували свою мову та клали долоню на уста свої, ¹⁰ ховався тоді голос володарів, а їхній язик приліпав їм був до піднебіння... ¹¹ Бо яке ухо чуло про мене, то звало блаженним мене, і яке око бачило, то свідкувало за мене, ¹² бо я рятував бідаря, що про поміч кричав, і сироту та безпомічного. ¹³ Благословення гинучого на мене приходило, а серце вдовиці чинив я співаючим! ¹⁴ Зодягавсь я у праведність, і вона зодягала мене, немов плащ та завій було право моє. ¹⁵ Очима я був для сліпого, а кривому ногами я був. ¹⁶ Бідарям я був батьком, суперечку ж, якої не знав, я досліджував. ¹⁷ Й я торощив злочинцеві щелепи, і виривав із зубів його схоплене.