Job 20 Cross References - Ukrainian

¹ І відповів нааматянин Цофар та й сказав:² Тому то думки мої відповідати мене навертають, і тому то в мені цей мій поспіх!³ Соромливу нагану собі я почув, та дух з мого розуму відповідає мені.⁴ Чи знаєш ти те, що від вічности, відколи людина на землі була поставлена,⁵ то спів несправедливих короткий, а радість безбожного тільки на хвилю?⁶ Якщо піднесеться величність його аж до неба, а його голова аж до хмари досягне,⁷ проте він загине навіки, немов його гній, хто бачив його, запитає: де він?⁸ Немов сон улетить і не знайдуть його, мов видіння нічне, він сполошений буде:⁹ його бачило око, та бачити більше не буде, і вже не побачить його його місце...¹⁰ Сини його запобігатимуть ласки в нужденних, а руки його позвертають маєток його...¹¹ Повні кості його молодечости, та до пороху з ним вона ляже!¹² Якщо в устах його зло солодке, його він таїть під своїм язиком,¹³ над ним милосердиться та не пускає його, і тримає його в своїх устах,¹⁴ то цей хліб в його нутрощах зміниться, стане він жовчю зміїною в нутрі його!...¹⁵ Він маєток чужого ковтав, але його виблює: Бог виганяє його із утроби його...¹⁶ Отруту зміїну він ссатиме, гадючий язик його вб'є!¹⁷ Він річкових джерел не побачить, струмків меду та молока.¹⁸ Позвертає він працю чужу, і її не ковтне, як і маєток, набутий з виміни своєї, жувати не буде...¹⁹ Бо він переслідував, кидав убогих, він дім грабував, хоч не ставив його!²⁰ Бо спокою не знав він у нутрі своїм, і свого наймилішого не збереже.²¹ Немає останку з обжирства його, тому нетривале добро його все:²² за повні достатку його буде тісно йому, рука кожного скривдженого прийде на нього!²³ Хай наповнена буде утроба його, та пошле Він на нього жар гніву Свого, і буде дощити на нього недугами його...²⁴ Він буде втікати від зброї залізної, та прониже його мідний лук...²⁵ Він стане меча витягати, і вийде він із тіла, та держак його вийде із жовчі його, і перестрах на нього впаде!²⁶ При скарбах його всі нещастя заховані, його буде жерти огонь не роздмухуваний, позостале в наметі його буде знищене...²⁷ Небо відкриє його беззаконня, а земля проти нього повстане,²⁸ урожай його дому втече, розпливеться в день гніву Його...²⁹ Оце доля від Бога людині безбожній, і спадщина, обіцяна Богом для неї!

¹¹ І почули троє приятелів Йовових про все те нещастя, що прийшло на нього, і поприходили кожен з місця свого: теманянин Еліфаз, шух'янин Біддад та нааматянин Цофар. І вмовилися вони прийти разом, щоб похитати головою над ним та потішити його.

¹ І заговорив нааматянин Цофар та й сказав:

⁹ І пішли теманянин Еліфаз, і шух'янин Білдад, та нааматянин Цофар, і зробили, як говорив їм Господь. І споглянув Господь на Йова.

² Коли спробувать слово до тебе, чи мука не буде ще більша? Та хто стримати зможе слова?

¹⁹ Хто той, що буде зо мною провадити прю? Бо тепер я замовк би й помер би...

³ Соромливу нагану собі я почув, та дух з мого розуму відповідає мені.

¹³ Щоб ви не сказали: Ми мудрість знайшли: не людина, а Бог переможе його!¹⁴ Не на мене слова він скеровував, і я не відповім йому мовою вашою.¹⁵ Полякались вони, вже не відповідають, не мають вже слів...¹⁶ Я чекав, що не будуть вони говорити, що спинились, не відповідають уже.¹⁷ Відповім також я свою частку, і висловлю й я свою думку.¹⁸ Бо я повний словами, дух мойого нутра докучає мені...¹⁹ Ось утроба моя, мов вино невідкрите, вона тріскається, як нові бурдюки!²⁰ Нехай я скажу й буде легше мені, нехай уста відкрию свої й відповім!

²² Благословенний Господь, що вчинив мені милість чудовну Свою в оборонному місті!

² Я сказав: Пильнувати я буду дороги свої, щоб своїм язиком не грішити, накладу я вуздечку на уста свої, поки передо мною безбожний.³ Занімів я в мовчанні, замовк про добро, а мій біль був подражнений.

¹¹

²⁹ Терпеливий у гніві багаторозумний, а гнівливий вчиняє глупоту.

²⁰ Чи бачив людину, квапливу в словах своїх? Більша надія глупцеві, ніж їй!

⁹ Не спіши в своїм дусі, щоб гніватися, бо гнів спочиває у надрах глупців.

⁹ І я був сказав: Не буду Його споминати, і не буду вже Йменням Його говорити! І стало це в серці моїм, як огонь той палючий, замкнений у костях моїх, і я змучивсь тримати його й більш не можу!

²⁵ І зараз квапливо вернулась вона до царя, і просила, говорячи: Я хочу, щоб дав ти негайно мені на полумиску голову Івана Христителя!

² Бо я свідчу їм, що вони мають ревність про Бога, але не за розумом.

¹⁹ Отож, мої брати любі, нехай буде кожна людина швидка послухати, забарна говорити, повільна на гнів.

³ Десять раз це мене ви соромите, гнобити мене не стидаєтесь!...

²⁹ то побійтесь меча собі ви, бо гнів за провину то меч, щоб ви знали, що є ще Суддя!...

² Тому то думки мої відповідати мене навертають, і тому то в мені цей мій поспіх!

¹¹ Я вас буду навчати про Божую руку, що є у Всемогутнього я не сховаю,

³ Простота мого серця слова мої, і висловлять ясно знання мої уста.

³ і людські сини й сини мужів, разом багатий та вбогий,

² нехай я відкрию уста свої приказкою, нехай стародавні прислів'я я висловлю!³ Що ми чули й пізнали, і що розповідали батьки наші нам,⁴ того не сховаємо від їхніх синів, будемо розповідати про славу Господню аж до покоління останнього, і про силу Його та про чуда Його, які Він учинив!⁵ Він поставив засвідчення в Якові, а Закона поклав ув ізраїлі, про які наказав був Він нашим батькам завідомити про них синів їхніх,

²⁸ І поблагословив їх Бог, і сказав Бог до них: Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте землю, оволодійте нею, і пануйте над морськими рибами, і над птаством небесним, і над кожним плазуючим живим на землі!

¹ І поблагословив Бог Ноя й синів його, та й промовив: Плодіться й розмножуйтеся, та наповнюйте землю!² І ляк перед вами, і страх перед вами буде між усією звіриною землі, і між усім птаством небесним, між усім, чим роїться земля, і між усіма рибами моря. У ваші руки віддані вони.³ Усе, що плазує, що живе воно, буде вам на їжу. Як зелену ярину Я віддав вам усе.

⁸ Поспитай в покоління давнішого, і міцно збагни батьків їхніх,⁹ бо ми ж учорашні, й нічого не знаєм, бо тінь наші дні на землі,

¹⁰ Поміж нами і сивий, отой і старий, старший днями від батька твого.

⁷ Я подумав: Хай вік промовляє, і хай розуму вчить многоліття!

¹⁶

⁹ Нахвалявся був ворог: Поженусь дожену! Попаюю здобичу, душа моя сповниться ними! Меча свого вихоплю я, і понищить рука моя їх!¹⁰ Та дмухнув Ти був духом Своїм і закрило їх море: вони потопились в бурхливій воді, немов оливо!

²¹ І взяли його филистимляни, та й вибрали очі йому. І вони звели його до Гази, і зв'язали його мідяними ланцюгами, і він молов у домі ув'язнених.²² А волос голови його зачав рости по тому, як був він оголений.²³ А филистимські володарі зібралися, щоб принести велику жертву Даґонові, своєму богові, та повеселитися. І сказали вони: Наш бог передав у нашу руку Самсона, ворога нашого.²⁴ І бачив його народ, і хвалили своїх богів, і говорили: Наш бог передав у нашу руку нашого ворога та спустошителя нашого краю, який наші трупи намножив.²⁵ І сталося, коли їхнє серце звеселилося, то сказали вони: Покличте Самсона, і нехай він посмішить нас. І покликали Самсона з дому ув'язнених, і він витівав жарти перед ними, а вони поставили його поміж стовпами.²⁶ І сказав Самсон юнакові, що держав його за руку: Пусти мене, і дай доторкнутися мені до тих стовпів, що на них цей дім стоїть міцно, і нехай я обіпруся на них.²⁷ А той дім був повен чоловіків та жінок, і туди зібралися всі филистимські володарі, а на даху було близько трьох тисяч чоловіків та жінок, що приглядалися до жартів Самсона.²⁸ І кликнув Самсон до Господа, та й сказав: Владико Господи, згадай же про мене, та зміцни мене тільки цього разу, Боже, і нехай я пімщу филистимлянам одну пімсту за двоє очей своїх!²⁹ І обняв Самсон обидва серединні стовпи, що на них міцно стояв той дім, і обперся на них, на одного правицею своєю, а на одного лівицею своєю.³⁰ І сказав Самсон: Нехай помру я разом із филистимлянами! І він з великою силою сперся на стовпи, і впав той дім на володарів та на ввесь той народ, що в ньому... І були ті померлі, що він повбивав їх при своїй смерті, численніші за тих, що повбивав їх за свого життя.

¹¹ І розповів їм Гаман про славу свого багатства, та про численність синів своїх, та про все, як звеличив його цар, і як підняв його понад князів та слуг царевих.¹² І сказав Гаман: А цариця Естер не привела з царем на гостину, яку зробила, нікого, крім мене. І також назавтра я покликаний до неї з царем!

¹⁰ І повісили Гамана на шибениці, яку він приготовив був для Мордехая, а лютість царева втихла...

³ Я бачив безумного, як він розсівся, та зараз оселя його спорохнявіла...

¹² Він іще в доспіванні своїм, не зривається, але сохне раніш за всіляку траву:¹³ отакі то дороги всіх тих, хто забуває про Бога! І згине надія безбожного,

¹⁹ Така радість дороги його, а з пороху інші ростуть.

²⁹ Він не буде багатий, і не встоїться сила його, і по землі не поширяться їхні маєтки.³⁰ Не вступиться з темности він, полум'я висушить парост його, й духом уст Його буде він схоплений.³¹ Хай не вірить в марноту заблуканий, бо марнотою буде заплата йому,³² вона виповниться не за днів його, а його верховіття не буде зелене!³³ Поскидає насиллям, немов виноград, недозрілість свою, поронить він квіття своє, як оливка,³⁴ бо збори безбожних спустошені будуть, а огонь пожере дім хабарника:

⁵ Таж світильник безбожних погасне, і не буде світитися іскра огню його:⁶ його світло стемніє в наметі, і згасне на ньому світильник його,

⁸ Яка ж бо надія лукавому, коли відірве, коли візьме Бог душу його?

¹³ Така доля людини безбожної, це спадщина насильників, що отримають від Всемогутнього:¹⁴ Як розмножаться діти його то хіба для меча, а нащадки його не наситяться хлібом!¹⁵ Позосталих по нім моровиця сховає, і вдовиці його не заплачуть...¹⁶ Якщо накопичить він срібла, немов того пороху, і наготує одежі, як глини,¹⁷ то він наготує, а праведний вдягне, а срібло невинний поділить...¹⁸ Він будує свій дім, як та міль, й як той сторож, що ставить собі куреня,¹⁹ він лягає багатим, та більше не зробить того: свої очі відкриє й немає його...²⁰ Страхіття досягнуть його, мов вода, вночі буря украде його,²¹ східній вітер його понесе і минеться, і бурею схопить його з його місця...²² Оце все Він кине на нього, і не змилосердиться, і від руки Його мусить той спішно втікати!²³ Своїми долонями сплесне над ним, і свисне над ним з свого місця...

³⁵ Я бачив безбожного, що збуджував пострах, що розкоренився, немов саморосле зелене те дерево,³⁶ та він проминув, й ось немає його, і шукав я його, й не знайшов!

¹⁸ направду, Ти їх на слизькому поставив, на спустошення кинув Ти їх!¹⁹ Як вони в одній хвилі спустошені, згинули, пощезали від страхів!²⁰ Немов сном по обудженні, Господи, образом їхнім погордиш, мов сном по обудженні!

²¹ Не кожен, хто каже до Мене: Господи, Господи! увійде в Царство Небесне, але той, хто виконує волю Мого Отця, що на небі.

²⁰ А посіяне на кам'янистому ґрунті, це той, хто слухає слово, і з радістю зараз приймає його;²¹ але кореня в ньому нема, тому він непостійний; коли ж утиск або переслідування настають за слово, то він зараз спокушується.

²² А натовп кричав: Голос Божий, а не людський!²³ І Ангол Господній уразив зненацька його, бо він не віддав слави Богові. І черва його з'їла, і він умер...

⁴ Нехай кожен досліджує діло своє, і тоді матиме тільки в собі похвалу, а не в іншому!

¹⁶ А тепер ви хвалитеся в своїх гордощах, лиха всяка подібна хвальба!

⁴ І сказали вони: Тож місто збудуймо собі, та башту, а вершина її аж до неба. І вчинімо для себе ймення, щоб ми не розпорошилися по поверхні всієї землі.

¹³ Ти ж сказав був у серці своєму: Зійду я на небо, повище зір Божих поставлю престола свого, і сяду я на горі збору богів, на кінцях північних,¹⁴ підіймуся понад гори хмар, уподібнюсь Всевишньому!

¹¹ І він кликнув із силою, і так проказав: Зрубайте це дерево, і повідрубуйте галуззя його, позривайте віття його, і порозсипайте його плід. Нехай розійдеться з-під нього звірина, а птахи з галуззя його!

²² І тебе виженуть від людей, і з польовою звіриною буде пробування твоє, і дадуть тобі їсти траву, як волам, і з небесної роси тебе зросять, і сім часів перейдуть над тобою, аж поки пізнаєш, що над людським царством панує Всевишній, і дає його тому, кому хоче.

² Якщо б закопались вони до шеолу, то й звідти рука Моя їх забере, і якщо б піднялися на небо, то й звідти їх скину!

³ Гордість серця твого обманила тебе, який перебуваєш по щілинах скельних, у високім сидінні своїм, що говориш у серці своєму: Хто скине на землю мене?⁴ Якщо б ти піднісся, немов той орел, і якщо б ти кубло своє склав поміж зорями, то й звідти Я скину тебе, промовляє Господь!

²³ А ти, Капернауме, що до неба піднісся, аж до аду ти зійдеш. Бо коли б у Содомі були відбулися ті чуда, що в тобі вони стались, то лишився б він був по сьогоднішній день.

¹⁰ тому ось Я наводжу лихо на Єровоамів дім, і вигублю в Єровоама навіть те, що мочить на стіну, невільника й вільного в Ізраїлі, і вимету позостале по Єровоамовім домі, як вимітається сміття, аж не зостанеться нічого.

³⁷ І буде Єзавелин труп, як погній на поверхні поля в Їзреелевій ділянці, так що не скажуть: Це Єзавель...

²⁰ Вони товчені зранку до вечора, і без помочі гинуть назавжди...

¹⁰ не вертається вже той до дому свого, та й його не пізнає вже місце його...

¹⁸ Якщо вирвуть його з його місця, то зречеться його: тебе я не бачило!...

¹⁰ А помре чоловік і зникає, а сконає людина то де ж вона є?...

¹⁰ Зроби їм, як Мідіянові, як Сісері, як Явінові в долині Кішон,

² і порозкладають їх перед сонцем і перед місяцем, та перед усіма небесними світилами, яких вони кохали та служили їм, і що йшли за ними, і що зверталися до них, і що вклонялися їм. Не будуть вони зібрані й не будуть поховані, гноєм стануть вони на поверхні землі!

¹⁸ Заженуть його з світла до темряви, і ввесь світ проганяє його.

¹⁰ Він небо простяг і спустився, а хмара густа під ногами Його.

²⁰ Немов сном по обудженні, Господи, образом їхнім погордиш, мов сном по обудженні!

⁵ Пустив Ти на них течію, вони стали, як сон, вони, як трава, що минає:

⁷ І буде, як сон, як видіння нічне та юрба всіх народів, що на Аріїла воюють, і всі, хто воює на нього, і проти твердині його, і хто йому докучає.⁸ І буде, мов бачить голодний у сні, ніби їсть, а прокинеться він і порожня душа його, і мов спрагнений бачить у сні, ніби п'є, а прокинеться він і ось змучений, а душа його спрагнена! Так буде натовпові всіх народів, що підуть війною на гору Сіон.

⁸ Не побачить мене око того, хто бачив мене, Твої очі поглянуть на мене та немає мене...

⁷ проте він загине навіки, немов його гній, хто бачив його, запитає: де він?

³ і як довго в мені ще душа моя, і дух Божий у ніздрях моїх,

¹⁰ А ще трохи й не буде безбожного, і будеш дивитись на місце його і не буде його,

³⁶ та він проминув, й ось немає його, і шукав я його, й не знайшов!

¹⁵ чоловік як трава дні його, немов цвіт польовий так цвіте він,¹⁶ та вітер перейде над ним і немає його, і вже місце його не пізнає його...

² Бо коли ти відмовишся відпустити, і будеш держати їх ще,

³⁶ А Господь дав милість тому народові в очах Єгипту, і вони позичили і забрали здобич від Єгипту.

¹ Коли злодій буде зловлений в підкопі, і буде побитий так, що помре, то нема провини крови на тому, хто побив.

³ Якщо та крадіжка справді буде знайдена в руці його живою, від вола аж до осла, до ягняти, то нехай відшкодує удвоє.

⁶ А овечку він оплатить чотирикротно, за те, що зробив таку річ, і за те, що не змилосердився.

⁴ Від спасіння далекі сини його, вони без рятунку почавлені будуть у брамі!

¹⁸ Позвертає він працю чужу, і її не ковтне, як і маєток, набутий з виміни своєї, жувати не буде...

¹⁶ Якщо накопичить він срібла, немов того пороху, і наготує одежі, як глини,¹⁷ то він наготує, а праведний вдягне, а срібло невинний поділить...

¹⁰ і хай діти його все мандрують та жебрають, і нехай вони просять у тих, хто їх руйнував!

³¹ та як буде він знайдений, всемеро він відшкодує, віддасть все майно свого дому!

³ Людина убога, що гнобить нужденних, це злива рвучка, що хліба по ній не буває.

⁸ Став же Закхей та й промовив до Господа: Господи, половину маєтку свого я віддам ось убогим, а коли кого скривдив був чим, верну вчетверо.

²⁶ Бо Ти пишеш на мене гіркоти й провини мого молодечого віку даєш на спадок мені,

²⁰ До шкіри моєї й до тіла мого приліпилися кості мої, ще біля зубів лиш зосталася шкіра моя...

²⁶ та порохом будуть лежати обоє вони, і черва їх покриє...

⁷ Гріхи молодечого віку мого та провини мої не пригадуй, пам'ятай мене, Господи, в ласці Своїй через добрість Свою!

¹¹ І будеш стогнати при своєму кінці, як знеможеться тіло твоє й твої сили,¹² і скажеш: Як ненавидів я те напучування, а картання те серце моє відкидало!¹³ І не слухав я голосу своїх учителів, і уха свого не схиляв до наставників...

²² власні провини безбожного схоплять його, і повороззям свого гріха буде зв'язаний він,²³ помиратиме він без напучування, і буде блукати в великій глупоті своїй!...

³² Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.

¹³ У твоїй нечистоті є розпуста. За те, що Я чистив тебе, але чистим не став ти, ти з своєї нечистости вже не відчистишся, аж поки Я не заспокою Свою лютість на тобі.

²⁷ І не будуть лежати із лицарями, що попадали із необрізанців, що зійшли до шеолу з військовим знаряддям своїм, і поклали свої мечі під свої голови, і їхня провина на їхніх костях, бо жах перед лицарями був у краї живих,

²¹ І сказав Він їм знову: Я відходжу, ви ж шукати Мене будете, і помрете в гріху своїм. Куди Я йду, туди ви прибути не можете...

²⁴ Тому Я сказав вам, що помрете в своїх гріхах. Бо коли не ввіруєте, що то Я, то помрете в своїх гріхах.

²⁵ щоб він зайняв місце тієї служби й апостольства, що Юда від нього відпав, щоб іти в своє місце.

⁶ І побачила жінка, що дерево добре на їжу, і принадне для очей, і пожадане дерево, щоб набути знання. І взяла з його плоду, та й з'їла, і разом дала теж чоловікові своєму, і він з'їв.

¹⁶ що ж тоді чоловік той бридкий та зіпсутий, що п'є кривду, як воду?

⁷ Уста його повні прокляття й обмани та зради, під його язиком злочинство й переступ.

¹⁷ Полюбив він прокляття, бодай же на нього воно надійшло! і не хотів благословення, щоб воно віддалилось від нього!¹⁸ Зодягнув він прокляття, немов свою одіж, просякло воно, як вода, в його нутро, та в кості його, мов олива!

¹⁷ Вода крадена солодка, і приємний прихований хліб...¹⁸ І не відає він, що самі там мерці, у глибинах шеолу запрошені нею!...

¹⁷ Хліб з неправди солодкий людині, та піском потім будуть наповнені уста її.

⁹ Тішся, юначе, своїм молодецтвом, а серце твоє нехай буде веселе за днів молодощів твоїх! І ходи ти дорогами серця свого й видінням очей своїх, але знай, що за все це впровадить тебе Бог до суду!

¹⁸ А до народу скажи: Освятіться назавтра, і будете їсти м'ясо, бо ви плакали до Господніх ушей, говорячи: Хто дасть нам їсти м'яса, бо добре було нам в Єгипті? І дасть Господь вам м'яса, і ви будете їсти.¹⁹ Не один день будете ви їсти, і не два дні, і не п'ять день, і не десять день, і не двадцять день,²⁰ але цілий місяць, аж поки не вийде воно з ваших ніздрів, і стане вам на огиду, бо ви знехтували собі Господа, що серед вас, і плакали перед лицем Його, говорячи: Чого це ми вийшли з Єгипту?

²⁹ Коли праве око твоє спокушає тебе, його вибери, і кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вкинене.³⁰ І як правиця твоя спокушає тебе, відітни її й кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вкинене.

⁴³ І коли рука твоя спокушає тебе, відітни її: краще тобі ввійти до життя одноруким, ніж з обома руками ввійти до геєнни, до огню невгасимого,⁴⁴ де їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь.⁴⁵ І коли нога твоя спокушає тебе, відітни її: краще тобі ввійти до життя одноногим, ніж з обома ногами бути вкиненому до геєнни, до огню невгасимого,⁴⁶ де їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь.⁴⁷ І коли твоє око тебе спокушає, вибери його: краще тобі однооким ввійти в Царство Боже, ніж з обома очима бути вкиненому до геєнни огненної,⁴⁸ де їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь!⁴⁹ Бо посолиться кожен огнем, і кожна жертва посолиться сіллю.

¹³ бо коли живете за тілом, то маєте вмерти, а коли духом умертвляєте тілесні вчинки, то будете жити.

²⁴ Будуть виснажені вони голодом, і поїджені будуть огнем та заразою лютою, і зуба звірини нашлю Я на них, з отрутою плазунів по землі.

² І сталося надвечір, і встав Давид із ложа свого, і проходжувався на даху царського дому. І побачив він із даху жінку, що купалася. А та жінка була дуже вродлива.³ І послав Давид, і запитався про ту жінку. А посланий сказав: Таж то Вірсавія, Еліямова дочка, жінка хіттеянина Урії!⁴ І послав Давид посланців, і взяв її. І вона прийшла до нього, і він поклався з нею. А вона очистилася з нечистости своєї, і вернулася до свого дому.⁵ І завагітніла та жінка. І послала вона, і донесла Давидові й сказала: Я завагітніла!

¹⁰ А тепер не відступить меч від твого дому аж навіки за те, що зневажив ти Мене, і взяв дружину хіттеяника Урії, щоб була тобі за жінку.¹¹ Так сказав Господь: Ось Я наведу на тебе зло з твого дому, і заберу жінок твоїх на очах твоїх, і дам ближньому твоєму, а він покладеться з жінками твоїми при світлі цього сонця.

¹⁶ Отруту зміїну він ссатиме, гадючий язик його вб'є!

³ Коли я мовчав, спорохнявіли кості мої в цілоденному зойку моєму,⁴ бо рука Твоя вдень та вночі надо мною тяжить, і волога моя обернулась на літню посуху! Села.

¹ Псалом Давидів. На пам'ятку.² Господи, не карай мене в гніві Своїм, і не завдавай мені кари в Своїм пересерді,³ бо прошили мене Твої стріли, і рука Твоя тяжко спустилась на мене...⁴ Від гніву Твого нема цілого місця на тілі моїм, немає спокою в костях моїх через мій гріх,⁵ бо провини мої переросли мою голову, як великий тягар, вони тяжчі над сили мої,⁶ смердять та гниють мої рани з глупоти моєї...⁷ Скорчений я, і над міру похилений, цілий день я тиняюсь сумний,⁸ бо нутро моє повне запалення, і в тілі моїм нема цілого місця...

⁸ Ото, полюбив єси правду в глибинах, і в таємних речах виявляєш премудрість мені.⁹ Очисти ісопом мене, і буду я чистий, обмий Ти мене і я стану біліший від снігу.

³¹ І тому хай їдять вони з плоду дороги своєї, а з порад своїх хай насищаються,

²⁰ Не будь поміж тими, що жлуктять вино, поміж тими, що м'ясо собі пожирають,²¹ бо п'яниця й жерун збідніють, а сонливий одягне лахміття.

²⁹ В кого ой, в кого ай, в кого сварки, в кого клопіт, в кого рани даремні, в кого очі червоні?³⁰ У тих, хто запізнюється над вином, у тих, хто приходить попробувати вина змішаного.³¹ Не дивись на вино, як воно рум'яніє, як виблискує в келіху й рівненько ллється,³² кінець його буде кусати, як гад, і вжалить, немов та гадюка,³³ пантруватимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говоритиме дурощі...³⁴ І ти будеш, як той, хто лежить у середині моря, й як той, хто лежить на щогловім верху.³⁵ І скажеш: Побили мене, та мені не боліло, мене штурхали, я ж не почув, коли я прокинусь, шукатиму далі того ж...

¹⁹ Хай карає тебе твоє зло, і відступства твої хай картають тебе, і пізнай та побач, що лихе та гірке це, що кинув ти Господа, Бога свого, і страху Мого над тобою нема, говорить Господь, Бог Саваот.

² Якщо ви не послухаєтесь, і не покладете на серце собі, щоб Іменню Моєму давати хвалу, говорить Господь Саваот, то пошлю Я прокляття на вас, і прокляну благословення ваші, і вже проклинаю, бо ви не берете до серця цього!

¹³ Гріб відкритий їхнє горло, язиком своїм кажуть неправду, отрута зміїна на їхніх губах,

⁸ той кавалок, якого ти з'їв, із себе викинеш, і свої гарні слова надаремно потратиш!

³ Тоді Юда, що видав Його, як побачив, що Його засудили, розкаявся, і вернув тридцять срібняків первосвященикам і старшим,⁴ та й сказав: Я згрішив, невинну кров видавши. Вони ж відказали: А нам що до того? Дивись собі сам...

⁶ Пророцтво про Бегемота півдня. В краю утиску та переслідування, звідки левиця та лев, гадюка й огнистий летючий дракон, носять багатство своє на хребті молодих ослюків, і скарби свої на верблюжім горбі до народу, який не поможе.

⁷ Як побачив же він багатьох фарисеїв та саддукеїв, що приходять на хрищення, то промовив до них: Роде зміїний, хто вас надоумив утікати від гніву майбутнього?

³ Як Павло ж назбирав купу хмизу та й поклав на огонь, змія вискочила через жар, і почепилась на руку йому...⁴ Як тубільці ж угледіли, що змія почепилась на руку йому, зачали говорити один одному: Либонь цей чоловік душогуб, що йому, від моря врятованому, Помста жити не дозволила!⁵ Він струснув ту звірюку в огонь, і ніякої шкоди не зазнав!⁶ А вони сподівалися, що він спухне або впаде мертвий умить. Коли ж довго чекали того та побачили, що ніякого лиха не сталося з ним, думку змінили й казали, що він бог...

²³ поправді кажу, не побачать вони того Краю, що Я заприсяг був їхнім батькам. І всі, хто зневажає Мене, не побачать його!

¹³ Він його садовив на висотах землі, і він їв польові врожаї, Він медом із скелі його годував, і оливою з скельного кременя,¹⁴ маслом з худоби великої та молоком від худоби дрібної, разом із лоєм ягнят та баранів з Башану й козлів, разом з такою пшеницею, як лій на нирках, і кров виноградної ягоди пив ти вином.

²⁹ і меду, і масла, і худобу дрібну, і товщу з худоби великої, для Давида та для народу, що з ним, щоб їли, бо сказали: Цей народ голодний і змучений та спрагнений у пустині.

² І відповів Божому чоловікові вельможа царя, що він на його руку спирався, і сказав: Якби Господь поробив отвори в небі, чи сталася б ця річ? А той відказав: Ось ти побачиш своїми очима, та їсти звідти не будеш.

⁶ коли мої кроки купалися в маслі, а скеля оливні струмки біля мене лила!...

⁸ Яка дорога Твоя милість, о Боже, і ховаються людські сини в тіні Твоїх крил:⁹ вони з ситости дому Твого напоюються, і Ти їх напуваєш з потока Своїх солодощів,

¹⁶ Ненависники Господа йому б покорились, і був би навіки їхній час, і Я жиром пшениці його годував би, і медом із скелі тебе б насищав!

¹⁵ Масло та мед буде Він споживати, аж поки не пізнає того, як зло відкидати та добро вибирати.

²² то станеться, що від многоти молока, що надоїть, споживатиме масло, бо масло та мед буде їсти всякий, хто зостанеться серед землі.

¹⁷ Убогі та бідні шукають води, та нема, язик їхній від прагнення висох, Я, Господь, і їх вислухаю, Бог Ізраїлів, не лишу їх!

⁶ І він буде, як голий той кущ у степу, і не побачить, щоб добре прийшло, і він пробуватиме в краї сухому в пустині, у краї солоному та незамешканому...⁷ Благословенний той муж, що покладається на Господа, що Господь то надія його!⁸ І він буде, як дерево те, над водою посаджене, що над потоком пускає коріння своє, і не боїться, як прийде спекота, і його листя зелене, і в році посухи не буде журитись, і не перестане приносити плоду!

²⁴ І він закричав та сказав: Змилуйся, отче Аврааме, надо мною, і пошли мені Лазаря, нехай умочить у воду кінця свого пальця, і мого язика прохолодить, бо я мучуся в полум'ї цім!...

¹ І показав він мені чисту ріку живої води, ясну, мов кришталь, що випливала з престолу Бога й Агнця.

⁵ то спів несправедливих короткий, а радість безбожного тільки на хвилю?

¹⁰ Сини його запобігатимуть ласки в нужденних, а руки його позвертають маєток його...

¹⁵ Він маєток чужого ковтав, але його виблює: Бог виганяє його із утроби його...

²⁵ Чи тішився я, що велике багатство моє, й що рука моя стільки надбала?

²⁹ Чи я тішивсь упадком свойого ненависника, чи порушувавсь я, коли зло спотикало його?

¹² живих поковтаймо ми їх, як шеол, та здорових, як тих, які сходять до гробу!

⁷ Сумує вино молоде, виноградина в'яне, усі радісносерді зідхають,⁸ спинилися радощі бубнів, галас веселунів перестав, затихла потіха від гусел!⁹ При пісні вина вже не п'ють, став гірким п'янкий напій для тих, хто його попиває...¹⁰ Зруйноване місто спустошене, всі доми позамикані, щоб не ввійти...¹¹ На вулицях крик за вином, усяка радість померкла, веселість землі на вигнання пішла,

¹⁵ Пощо Моєму коханому в домі Моєму чинити злі заміри? Чи товсті куски і м'ясо посвятне відвернуть від тебе нещастя твоє? Тоді б ти радів!¹⁶ Оливка зелена, гарна плодом хорошим, так кликнув Господь твоє ймення. Але з шумом великого вітру огонь запалився круг неї, і галузки її поламаються!

¹³ Горе тому, хто несправедливістю дім свій будує, а верхні кімнати безправ'ям, хто каже своєму ближньому працювати даремно, і платні його йому не дає,

¹⁷ Хіба твої очі та серце твоє не обернені тільки на користь свою, та щоб проливати кров невинну, і щоб гніт та насилля чинити?...

³⁴ Пожер мене й стер мене Навуходоносор, цар вавилонський, поставив мене, як той посуд порожній, ковтнув він мене, немов змій, моїми розкошами сповнив свого живота, випхнув мене...

⁴⁴ І Я навіщу Бела в Вавилоні, і витягну з уст його те, що він був ковтнув, і вже народи до нього не будуть плисти, немов ріки, і мур вавилонський впаде!

¹⁶ Усі вороги твої пащу на тебе роззявлюють, свищуть й зубами скрегочуть та кажуть: Ми пожерли її... Оце справді той день, що чекали його, знайшли ми і бачимо його!...

¹² Надходить той час, наближається день... Хто купує, нехай не радіє, а хто продає, хай не буде в жалобі, бо сунеться лютість на все многолюддя його!

⁷ А що вітер вони засівають, то бурю пожнуть, в них не буде й колосся, а зерно не видасть муки, коли ж видасть, чужі поковтають її.⁸ Ізраїль проковтнений, став між народами він як та річ, що до неї немає замилування.

¹ Не тішся, Ізраїлю, радістю, як ті народи, бо ти чиниш блуд, відступаючи від свого Бога, дар блудодійний кохаєш на всіх токах збіжжевих.

⁴ Послухайте це, ви, що топчете бідного, і що прагнете винищити всіх убогих з землі,

¹³ Горе ж вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що перед людьми зачиняєте Царство Небесне, бо й самі ви не входите, ані тих, хто хоче ввійти, увійти не пускаєте!

²⁴ Проводирі ви сліпі, що відціджуєте комаря, а верблюда ковтаєте!

⁸ Наблизьтесь до Бога, то й Бог наблизиться до вас. Очистьте руки, грішні, та серця освятіть, двоєдушні!⁹ Журіться, сумуйте та плачте! Хай обернеться сміх ваш у плач, а радість у сум!

³³ Плід твоєї землі та ввесь труд твій поїсть народ, якого ти не знав, а ти будеш тільки утискуваний та гноблений по всі дні.

³ Ось! Свідкуйте проти мене перед Господом та перед Його помазанцем: чийого вола я взяв, чи осла чийого взяв я? А кого я гнобив, кому чинив насильство? І з чиєї руки взяв я підкупа, і відвернув свої очі від нього? І все це я поверну вам.⁴ А вони сказали: Не гнобив ти нас, і не чинив нам насильства, і ні від кого нічого не брав.

¹⁹ І будеш говорити до нього, кажучи: Так сказав Господь: Ти вбив, а тепер хочеш посісти? І говоритимеш до нього, кажучи: Так сказав Господь: На тому місці, де пси лизали Навотову кров, пси лизатимуть і твою власну кров!

¹⁵ Він перебуває в наметі своєму, який не його, на мешкання його буде кинена сірка.

²⁷ Тож я знаю думки ваші й задуми, що хочете кривдити ними мене.²⁸ Бож питаєте ви: Де князів дім, і де намет пробування безбожних?

⁶ Таж з братів своїх брав ти заставу даремно, а з нагого одежу стягав!

² Пересовують межі безбожні, стадо грабують вони та пасуть,³ займають осла в сиротини, беруть у заставу вола від удовиць,⁴ вони бідних з дороги спихають, разом мусять ховатися збіджені краю...⁵ Тож вони, бідарі, немов дикі осли на пустині, виходять на працю свою, здобичі шукаючи, степ йому хліба дає для дітей...⁶ На полі вночі вони жнуть, і збирають собі виноград у безбожного,⁷ наго ночують вони, без одежі, і не мають вкриття собі в холоді,⁸ мокнуть від зливи гірської, а заслони не маючи, скелю вони обіймають...⁹ Сироту відривають від перс, і в заставу беруть від убогого...¹⁰ Ходять наго вони, без вбрання, і голодними носять снопи.¹¹ Хоч між мурами їхніми роблять оливу, топчуть чавила, та прагнуть вони!¹² Стогнуть люди із міста, і кричить душа вбиваних, а Бог на це зло не звертає уваги...

¹³ Якщо я понехтував правом свойого раба чи своєї невільниці в їх суперечці зо мною,¹⁴ то що я зроблю, як підійметься Бог? А коли Він приглянеться, що Йому відповім?¹⁵ Чи ж не Той, Хто мене учинив у нутрі, учинив і його, і Один утворив нас в утробі?¹⁶ Чи бажання убогих я стримував, а очі вдовицям засмучував?¹⁷ Чи я сам поїдав свій шматок, і з нього не їв сирота?¹⁸ Таж від днів молодечих моїх виростав він у мене, як в батька, і від утроби матері моєї я провадив його!¹⁹ Якщо бачив я гинучого без одежі, і вбрання не було в сіромахи,²⁰ чи ж не благословляли мене його стегна, і руном овечок моїх він не грівся?²¹ Якщо на сироту я порушував руку свою, коли бачив у брамі собі допомогу,²² хай рамено моє відпаде від свойого плеча, а рука моя від суглобу свого нехай буде відламана!

³⁸ Якщо проти мене голосить земля моя, й її борозни плачуть із нею,³⁹ якщо без грошей я їв плоди її, а її власника я стогнати примушував,

⁹ Від безлічі гноблення стогнуть вони, кричать від твердого плеча багатьох...

¹⁸ щоб дати суд сироті та пригніченому, щоб більш не страшив чоловік із землі!

⁵ тим, хто говорить: Своїм язиком будем сильні, наші уста при нас, хто ж буде нам пан?

³¹ Хто тисне нужденного, той ображає свого Творця, а хто милостивий до вбогого, той поважає Його.

²² Не грабуй незаможнього, бо він незаможній, і не тисни убогого в брамі,²³ бо Господь за їхню справу судитиметься, і грабіжникам їхнім ограбує Він душу.

¹ І знов я побачив всі утиски, що чинились під сонцем, і сльоза ось утискуваних, та немає для них потішителя, і насилля з руки, що їх гноблять, і немає для них потішителя...

⁸ І пожиток землі є для всіх, бо поле й сам цар обробляє.

⁷ Бо виноградник Господа Саваота то Ізраїлів дім, а муж Юди коханий Його саджанець. Сподівавсь правосуддя, та ось кроволиття, сподівавсь справедливости Він, та ось зойк...⁸ Горе тим, що долучують дома до дому, а поле до поля приточують, аж місця бракує для інших, так ніби самі сидите серед краю!

³⁴ Щоб топтати під своїми ногами всіх в'язнів землі,

²⁹ Народи Краю тиснуть утиском та грабують грабунком, а вбогого та бідака гноблять, а чужинця тиснуть у безправ'ї...

¹ Послухайте слова оцього, корови башанські, які на горі самарійській, що тиснете бідних, торощите вбогих, що своїм хазяям ви говорите: Принеси, і ми будемо пити!² Присягав Господь Бог Своєю святістю, що ось дні настають на вас, і будуть тягти вас гаками, а ваших нащадків гачками для ловлення риби!³ І ви повиходите виломами, кожна окремо собі, і кинетеся до Хермону, говорить Господь.

² Якщо піль жадають, то грабують вони, а домів то хапають. І вони переслідують мужа та дома його, і чоловіка й спадки його.

⁹ Жінок Мого народу з приємного дому її виганяєте кожну, з дітей славу Мою ви берете навіки.

⁶ А ви бідаря зневажили! Хіба не багачі переслідують вас, хіба не вони тягнуть вас на суди?

¹³ Бо суд немилосердний на того, хто не вчинив милосердя. Милосердя бо ставиться вище за суд.

⁴ Ось голосить заплата, що ви затримали в робітників, які жали на ваших полях, і голосіння женців досягли вух Господа Саваота!

¹³ і гине багатство таке в нещасливім випадку, а родиться син і немає нічого у нього в руці:¹⁴ як він вийшов нагий із утроби матері своєї, так відходить ізнов, як прийшов, і нічого не винесе він з свого труду, що можна б узяти своєю рукою!...

²⁰ А ті несправедливі як море розбурхане, коли бути спокійним не може воно, і коли води його багно й мул викидають.²¹ Для безбожних спокою немає, говорить Господь!

²⁹ Він не буде багатий, і не встоїться сила його, і по землі не поширяться їхні маєтки.

¹⁹ У нього немає в народі нащадка, ні внука, і немає останку в місцях його мешкання.

¹¹ Куропатва висиджує яйця, яких не принесла, це той, хто багатство набув, та неправдою: він покине його в половині днів своїх, і стане безумним при своєму кінці...

²⁴ І він закричав та сказав: Змилуйся, отче Аврааме, надо мною, і пошли мені Лазаря, нехай умочить у воду кінця свого пальця, і мого язика прохолодить, бо я мучуся в полум'ї цім!...²⁵ Авраам же промовив: Згадай, сину, що ти вже прийняв за життя свого добре своє, а Лазар так само лихе; тепер він тут тішиться, а ти мучишся.

² А Господь послав на нього орди халдеїв, і орди сирійські, і орди моавські, та орди синів Аммона. І він послав їх на Юду, щоб вигубити їх за словом Господа, що Він говорив через рабів Своїх пророків.

¹⁵ Аж тут напали сабеї й позабирали їх, а слуг повбивали вістрям меча. І втік тільки я сам, щоб донести тобі...

¹⁷ Він ще говорив, аж біжить ще інший та й каже: Халдеї поділилися на три відділи, і напали на верблюдів, та й позабирали їх, а слуг повбивали вістрям меча... І втік тільки я сам, щоб донести тобі...

¹⁷ Там же безбожники перестають докучати, і спочивають там змученосилі,

¹¹ Бог злочинцеві видав мене, і кинув у руки безбожних мене...

⁷ стануть тісні кроки сили його, і вдарить його власна рада!...

⁵ Повідоми мене, Господи, про кінець мій та про днів моїх міру, яка то вона, нехай знаю, коли я помру!

¹⁸ І зненавидів я ввесь свій труд, що під сонцем трудився я був, бо його позоставлю людині, що буде вона по мені,¹⁹ а хто знає, чи мудрий той буде чи нерозумний, хто запанує над цілим трудом моїм, над яким я трудився й змудрів був під сонцем? Це марнота також...²⁰ І я обернувся чинити, щоб серце моє прийшло в розпач від усього труда, що чинив я під сонцем...

⁶ На люд нечестивий пошлю Я його, про народ Мого гніву йому накажу, щоб набрати здобичі й вчинити грабунок, і щоб потоптати його, як болото на вулицях.

⁷ Скільки він славив себе та розкошував, стільки муки та смутку завдайте йому! Бо в серці своєму говорить: Сиджу, як цариця, і я не вдова, і бачити смутку не буду!

²⁴ І Господь послав на Содом та Гомору дощ із сірки й огню, від Господа з неба.

²³ І простяг Мойсей палицю свою до неба, і Господь дав громи та град. І зійшов на землю огонь, і Господь дощив градом на єгипетську землю.

³³ Те м'ясо було ще між їхніми зубами, поки було пожуване, а гнів Господній запалився на народ! І вдарив Господь дуже великою поразкою в народ...

⁶ Він спустить дощем на безбожних горюче вугілля, огонь, і сірку, і вітер гарячий, це частка їхньої чаші.

³⁰ Та ще не вдовольнили жадання свого, ще їхня їжа була в їхніх устах,³¹ а гнів Божий піднявся на них, та й побив їхніх ситих, і вибранців ізраїлевих повалив...

⁴ Забилося серце моє, тремтіння напало мене несподівано; вечір розкоші моєї змінився мені на страхіття.

¹⁷ І міркував він про себе й казав: Що робити, що не маю куди зібрати плодів своїх?¹⁸ І сказав: Оце я зроблю, порозвалюю клуні свої, і просторніші поставлю, і позбираю туди пашню свою всю та свій достаток.¹⁹ І скажу я душі своїй: Душе, маєш багато добра, на багато років складеного. Спочивай, їж та пий, і веселися!²⁰ Бог же до нього прорік: Нерозумний, ночі цієї ось душу твою зажадають від тебе, і кому позостанеться те, що ти був наготовив?...

³⁵ Мої руки навчає до бою, і на рамена мої лука мідяного напинає.

³⁰ А позосталі повтікали до Афеку, до міста, та впав мур на двадцять і сім тисяч позосталих чоловіка. А Бен-Гадад утік і ввійшов до міста, до внутрішньої кімнати.

²³ як той птах, поспішає до сітки, і не знає, що це на життя його пастка...

¹⁸ І станеться, той, хто втікатиме від крику жаху, до ями впаде, хто ж із ями виходить, буде схоплений в пастку, бо відкриті розтвори згори, а підстави землі затремтіли...

⁴³ Страх, та безодня, та пастка на тебе, мешканче Моава! говорить Господь.⁴⁴ Хто від страху втече, той в безодню впаде, хто ж з безодні підійметься, той буде схоплений в пастку... Бо спроваджу на нього, на того Моава, рік їхньої кари, говорить Господь.

¹⁹ Це так, коли хто утікає від лева, і ведмідь спотикає його! І він убігає до дому, і оперся своєю рукою об стіну, аж гадюка кусає його...

¹ Я бачив Господа, що стояв над жертівником, і Він сказав: Удар но по маковиці цих воріт, щоб затряслися пороги, і порозбивай їх на всіх їхніх головах, а їхній останок заб'ю Я мечем. Не втече їм втікач, і гонець не врятується в них!² Якщо б закопались вони до шеолу, то й звідти рука Моя їх забере, і якщо б піднялися на небо, то й звідти їх скину!³ А якщо б поховались вони на верховині Кармелу, звідти вишукаю й заберу їх, а якщо на дні моря вони поховаються з-перед очей Моїх, то й там Я гадюці звелю, і вона їх покусає!

⁴¹ Поправді кажу вам: Я вістря Свого меча нагострю, і рука Моя схопиться суду, тоді відімщу Я Своїм ворогам, і Своїм ненависникам Я відплачу.

¹⁴ І сказав Йоав: Не буду отак зволікати з тобою! І він узяв три стрілі в руку свою, і вбив їх у серце Авесалома, що ще живий висів на середині дуба...

⁴ Бо в мені Всемогутнього стріли, і їхня отрута п'є духа мого, страхи Божі шикуються в бій проти мене...

²¹ Вереск жахів у нього в ушах, серед миру приходить на нього грабіжник.

¹³ Його стрільці мене оточили, розриває нирки мої Він не жалівши, мою жовч виливає на землю...

¹¹ Страхіття жахають його звідусіль, і женуться за ним по слідах.

²⁰ Страхіття досягнуть його, мов вода, вночі буря украде його,

¹² Бог Суддя справедливий, і щоденно на злого Бог гнівається,

¹⁹ Як вони в одній хвилі спустошені, згинули, пощезали від страхів!

¹⁵ Для чого, о Господи, кидаєш душу мою, ховаєш від мене обличчя Своє?

³ І сталося наступного дня, і вивів Пашхур Єремію з в'язниці, а Єремія промовив до нього: Не Пашхур Господь дав ім'я тобі, а тільки Маґор-Міссавів.⁴ Бо так промовляє Господь: Ось Я зроблю тебе жахом для тебе самого та для всіх твоїх приятелів, і вони попадають від меча ворогів своїх, а очі твої будуть бачити це. А всього Юду віддам у руку царя вавилонського, і він нажене їх до Вавилону, і позабиває їх мечем.

¹¹ Отже, відаючи страх Господній, ми людей переконуємо, а Богові явні; але маю надію, що й у ваших сумліннях ми явні.

¹⁸ Заженуть його з світла до темряви, і ввесь світ проганяє його.¹⁹ У нього немає в народі нащадка, ні внука, і немає останку в місцях його мешкання.

⁹ Знайде рука Твоя всіх ворогів Твоїх, знайде правиця Твоя Твоїх ненависників.

⁹ Бодай діти його стали сиротами, а жінка його удовою!¹⁰ і хай діти його все мандрують та жебрають, і нехай вони просять у тих, хто їх руйнував!¹¹ Бодай їм тенета розставив лихвар на все, що його, і нехай розграбують чужі його працю!¹² Щоб до нього ніхто милосердя не виявив, і бодай не було його сиротам милости!¹³ Щоб на знищення стали нащадки його, бодай було скреслене в другому роді ім'я їхнє!¹⁴ Беззаконня батьків його хай пам'ятається в Господа, і хай не стирається гріх його матері!¹⁵ Нехай будуть вони перед Господом завжди, а Він нехай вирве з землі їхню пам'ять,

⁴ Загострені стріли потужного із ялівцевим вугіллям!

²² і подивиться він на землю, аж ось тут горе та темнота, темрява утиску, і він буде пхнутий у темність... Бо не буде темноти для того, хто утискуваний. Перша пора злегковажила була край Завулонів та край Нефталимів, а остання прославить дорогу приморську, другий бік Йордану, округу поганів.

²⁰ Ти не будеш поєднаний з ними у гробі, бо землю свою зруйнував, свій народ повбивав... Насіння злочинців повік не згадається!²¹ Його дітям зготуйте різню за вину їхніх батьків, щоб вони не повстали, і землі не вспадкували, і не наповнили світу містами.²² І на них Я повстану, говорить Господь Саваот, і витну ім'я Вавилону й останок його, і нащадка й онука, говорить Господь!

³³ Бо давно приготовлений Тофет, приготовлений він і для царя, глибоким, широким учинений; на багатті огню його й дров багатенно, запалить його дух Господній, немов би потока сірчаного!

¹² У руці Своїй має Він віячку, і перечистить Свій тік: пшеницю Свою Він збере до засіків, а полову попалить ув огні невгасимім.

¹² Сини ж Царства повкидані будуть до темряви зовнішньої буде там плач і скрегіт зубів!...

¹³ люті хвилі морські, що з піною викидають власний сором; зорі блудні, що для них морок темряви бережеться повік.

²⁸ Зберіть до мене всіх старших ваших племен та урядників ваших, а я буду промовляти до їхніх ушей ці слова, і покличу небо й землю на свідчення проти них.

¹⁸ Не прикрий, земле, крови моєї, і хай місця не буде для зойку мого,

²⁰ Хоч у місце шакалів Ти випхнув був нас, і прикрив був нас смертною тінню,²¹ чи й тоді ми забули ім'я Бога нашого, і руки свої простягнули до Бога чужого?

²¹ Бо Господь ось виходить із місця Свого, навідати провини мешканців землі, кожного з них, і відкриє земля свою кров, і вже не закриє забитих своїх!

²³ за те, що вони зробили огиду в Ізраїлі, і перелюб чинили з жінками своїх ближніх, і говорили ложне слово Ім'ям Моїм, чого Я не звелів їм, а Я відаю це, і Я свідок цьому, говорить Господь.

⁵ І прибуду до вас Я на суд, і буду свідком швидким проти чарівників, і на перелюбників, і проти тих, хто присягу складає на лжу, і проти тих, хто заплатою наймита тисне, вдову й сироту, хто відхилює право чужинця, Мене ж не боїться, говорить Господь Саваот.

² Бо немає нічого захованого, що не відкриється, ні таємного, що не виявиться.³ Тому все, що казали ви потемки, при світлі почується, що ж шептали на вухо в коморах, на дахах проповідане буде.

¹⁶ дня, коли Бог, згідно з моїм благовістям, буде судити таємні речі людей через Ісуса Христа.

⁵ Тому не судіть передчасно нічого, аж поки не прийде Господь, що й висвітлить таємниці темряви та виявить задуми сердець, і тоді кожному буде похвала від Бога.

³¹ Заколений буде віл твій на очах твоїх, та їсти не будеш із нього. Твій осел буде заграбований перед тобою, і не вернеться до тебе. Отара твоя віддана буде ворогам твоїм, і не буде кому боронити тебе.

¹⁷ Ось приходять дні, і все, що в домі твоєму, і що були зібрали батьки твої аж до цього дня, буде винесене до Вавилону. Нічого не позостанеться, говорить Господь!

⁵ Його жниво голодний поїсть, і з-між терну його забере, і спрагнені ось поковтають маєток його!

¹⁸ Позвертає він працю чужу, і її не ковтне, як і маєток, набутий з виміни своєї, жувати не буде...¹⁹ Бо він переслідував, кидав убогих, він дім грабував, хоч не ставив його!²⁰ Бо спокою не знав він у нутрі своїм, і свого наймилішого не збереже.²¹ Немає останку з обжирства його, тому нетривале добро його все:²² за повні достатку його буде тісно йому, рука кожного скривдженого прийде на нього!

³⁰ що буває врятований злий в день загибелі, на день гніву відводиться в захист!

¹⁴ Як розмножаться діти його то хіба для меча, а нащадки його не наситяться хлібом!¹⁵ Позосталих по нім моровиця сховає, і вдовиці його не заплачуть...¹⁶ Якщо накопичить він срібла, немов того пороху, і наготує одежі, як глини,¹⁷ то він наготує, а праведний вдягне, а срібло невинний поділить...¹⁸ Він будує свій дім, як та міль, й як той сторож, що ставить собі куреня,¹⁹ він лягає багатим, та більше не зробить того: свої очі відкриє й немає його...

⁴ Не поможе багатство в день гніву, а справедливість від смерти визволює.

¹⁸ Спасти їх не зможе в день гніву Господнього ні їхнє срібло, ані золото їхнє, і огнем Його заздрощів буде поїджена ціла земля, бо скінчення тільки приспішене зробить зо всіми мешканцями Краю цього.

²⁶ Яка ж користь людині, що здобуде ввесь світ, але душу свою занапастить? Або що дасть людина взамін за душу свою?

¹ А ну ж тепер ви, багачі, плачте й ридайте над лихом своїм, що вас має спіткати:² ваше багатство згнило, а ваші вбрання міль поїла!³ Золото ваше та срібло поіржавіло, а їхня іржа буде свідчити проти вас, і поїсть ваше тіло, немов той огонь! Ви скарби зібрали собі на останні дні!

¹⁷ бо за одну годину згинуло таке велике багатство... І кожен стерник, і кожен, хто пливає на кораблях, і моряки, і всі, хто працює на морі, стали здалека,

²⁰ І відділить його Господь на зло від усіх Ізраїлевих племен, згідно з усіма прокляттями заповіту, написаного в цій книзі Закону.²¹ І скаже останнє покоління, ваші сини, що постануть за вами, і чужий, що прийде з далекої країни, і побачить порази цього Краю та його хвороби, які пошле Господь на нього:²² сірка та сіль, погорілище уся земля його, не буде вона засіювана, і не пустить рослин, і не зійде на ній жодна трава, як по знищенні Содому та Гомори, Адми та Цевоїму, що поруйнував був Господь у гніві Своїм та в люті Своїй.²³ І скажуть усі ті народи: Для чого Господь зробив так цьому Краєві? Що то за горіння цього великого гніву?²⁴ І скажуть: За те, що вони покинули заповіта Господа, Бога своїх батьків, якого Він склав був із ними, коли виводив їх з єгипетського краю.²⁵ І вони пішли, і служили іншим богам, і вклонялися їм, богам, що не знали їх, і що Він не приділив їм.²⁶ І запалився Господній гнів на цей Край, щоб навести на нього все прокляття, написане в цій книзі.²⁷ І вирвав їх Господь з-над цієї землі в гніві, і в люті, і в великім обуренні, та й кинув їх до іншого краю, як цього дня.²⁸ Закрите те, що є Господа, Бога нашого, а відкрите наше та наших синів аж навіки, щоб виконувати всі слова цього Закону.

²¹ Ось такі то мешкання неправедного, і це місце того, хто Бога не знає!

¹³ Така доля людини безбожної, це спадщина насильників, що отримають від Всемогутнього:

² І зверху яка доля від Бога, чи спадщина від Всемогутнього із висот?³ Хіба не загибіль для кривдника, і хіба не нещастя злочинцям?

⁵ Господь випробовує праведного, а безбожного й того, хто любить насилля, ненавидить душа Його!⁶ Він спустить дощем на безбожних горюче вугілля, огонь, і сірку, і вітер гарячий, це частка їхньої чаші.

³⁸ Хіба не виходить усе з уст Всевишнього, зле та добре?

⁵¹ І він пополовині розітне його, і визначить долю йому з лицемірами, буде плач там і скрегіт зубів!