Mark 13 Cross References - UkrainianNT

¹ І, як виходив з церкви, каже Йому один з учеників Його: Учителю, дивись, яке камінне і яка будівля.² А Ісус, озвавшись, рече йому: Чи бачиш сю велику будівлю? не зоставить ся тут камінь на каменї, щоб не зруйновано.³ А як сидів на горі Оливній, на впроти церкви, питали Його на са мотї Петр, та Яков, та Иоан, та Андрей:⁴ Скажи нам, коли се буде, й яка ознака, коли має все те скінчитись?⁵ Ісус же, озвавшись до них, почав глаголати: Остерегайтесь, щоб хто вас не звів.⁶ Багато бо приходити муть в імя моє, говорячи, що се я, і многих зведуть.⁷ Як же чути мете про войни та про слухи воєн, не трівожтесь: мусить бо стати ся; та ще не конець.⁸ Устане бо нарід на нарід і царство на царство, й буде трус по місцях і буде голоднеча та буча: се почин горя.⁹ Ви ж самі остерегайтесь: видавати муть бо вас у ради, й по школах будете биті, і перед воїводи та царі ставлені задля мене, на сьвідкуванне їм.¹⁰ І між усіма народами мусить перше проповідатись евангелия.¹¹ Як же вести муть вас, видаючи, не дбайте заздалегідь, що казати мете, анї надумуйтесь, а, що дасть ся вам тієї години, те й промовляйте: не ви бо промовляєте, а Дух сьвятий.¹² Видавати ме ж брат брата на смерть, і батько дитину; і вставати муть дїти на родителїв, та й убивати муть їх.¹³ І ненавидіти муть вас усї задля імя мого; хто ж витерпить до останку, той спасеть ся.¹⁴ Як же побачите гидоту спустїння, що сказав Даниїл пророк, стоячу, де не слїд¹⁴ читає, нехай розуміє), тодї хто в Юдеї, нехай втїкає на гори;¹⁵ хто ж на криші, нехай не злазить у хату, анї ввіходить узяти що з хати своєї;¹⁶ і хто в полї, нехай не вертаєть ся назад узяти одежу свою.¹⁷ Горе ж важким і годуючим під той час!¹⁸ Молїть ся ж, щоб не довелось утїкати вам зимою.¹⁹ Будуть бо днї тиї горе, якого не було від почину творення, як творив Бог, до сього часу, й не буде.²⁰ І коли б Господь не вкоротив днїв, то не спасло ся б жадне тїло; та задля вибраних, що вибрав їх, укоротив днї.²¹ І, тодї коли хто вам скаже: Дивись, ось Христос, або: Дивись, он; де йміть віри.²² Постануть бо лжехристи і лжепророки, й давати муть ознаки та дива, щоб звести, коли можна, й вибраних.²³ Ви яг гледїть: ось я наперед сказав вам усе.²⁴ Тільки ж у ті днї, після горя того, сонце померкне, й місяць не давати ме сьвітла свого,²⁵ і зорі з неба падати муть, і сили, що на небесах, захитають ся.²⁶ І тоді побачять Сина чоловічого, грядущого на хмарах, з силою великою і славою.²⁷ І тодї пішле ангели свої, і позбирає вибраних своїх од чотирох вітрів, од кінця землї до кінця неба.²⁸ Від смоківницї ж возьміть собі приклад: Коли все віттє її мягке стане та пустить листе, знайте, що близько лїто.²⁹ Так і ви: як побачите, що се стало ся, знайте, що близько, під дверима.³⁰ Істино глаголю вам: Що не перейде рід сей, доки все це станеть ся.³¹ Небо й земля перейдуть, слова ж мої не перейдуть.³² Про день же той і годину нїхто не знає, нї ангели, що на небі, нї Син, тільки Отець.³³ Гледїть, пильнуйте й молїть ся, не знаєте бо, коди пора.³⁴ Як чоловік, що від'їжджає, зоставивши господу свою і давши слугам своїм власть, і кожному діло його, а воротареві звелів, щоб пильнував.³⁵ Оце ж пильнуйте: (не знаєте бо, коли пан господи прийде, увечері, чи опівночі, чи в півні, чи вранці;)³⁶ щоб, прийшовши несподівано, не знайшов вас сплячих.³⁷ Що ж я вам глаголю, усім глаголю: Пильнуйте.

¹ І, вийшовши Ісус, пійшов із церкви; і приступилиученикиЙого, показати Йому будівлю церковну.² Ісус же рече їм: Чи бачите се все? Істино глаголю вам: Не зостанеть ся тут камінь на каменї, щоб не зруйновано.³ Як же сидїв на горі Оливній, поприходили до Него ученики самотою, кажучи: Скажи нам, коли се буде? й який знак Твого приходу й кінця сьвіту?⁴ І озвавшись Ісус, рече їм: Гледїть, щоб хто не звів вас.⁵ Багато бо приходити ме в імя моє, кажучи: Я Христос; і зведуть многих.⁶ Чути мете ж про войни й чутки воєнні; гледїть же, не трівожтесь; мусить бо все статись, та се ще не конець.⁷ Бо встане нарід на нарід і царство на царство, й буде голоднеча, й помір, і трус по місцях.⁸ Все ж се почин горя.⁹ Тоді видавати муть вас на муки, й вбивати муть вас; і зненавидять вас усі народи задля імя мого.¹⁰ І тоді поблазнять ся многі, й видавати муть одно одного, й ненавидіти муть одно одного.¹¹ І багато лжепророків устане, й введуть многих.¹² І задля намноженого беззаконня, прохолоне любов многих.¹³ Хто ж видержить до останку, той спасеть ся.¹⁴ І проповідувати меть ся євангелия царства по всїй вселеннїй на сьвідкуваннє всім народам; і тоді прийде конець.¹⁵ Оце ж, як побачите гидоту спустїння, що сказав Даниїл пророк стоячу на місці сьвятому (хто читав нехай розуміє),¹⁶ тодї, хто в Юдеї, нехай втікає на гори;¹⁷ хто на криші, нехай не влазить узяти що з хати своєї;¹⁸ і хто в полі, нехай не вертаєть ся назад узяти одежу свою.¹⁹ Горе ж важким і годуючим під той час!²⁰ Молїть ся ж, щоб не довелось вам утікати зимою, анї в суботу:²¹ буде бо тодї мука велика, якої не було від настання сьвіту до сього часу, й не буде.²² І коли б тих днїв не вкорочено, то жодне б тіло не спасло ся; тільки ж задля вибраних укорочені будуть дні таї.²³ Тодї, коли хто вам скаже: Дивись, ось Христос, або онде; не йміть віри.²⁴ Устануть бо лжехрйсти й лжепророки, й давати муть ознаки великі й дива, щоб, коди можна, звести й вибраних.²⁵ Оце ж наперед сказав я вам.²⁶ Коли ж скажуть вам: Ось він у пустині; не виходьте; Ось він у коморах; не діймайте віри.²⁷ Бо, як блискавка виходить зі сходу та сяє аж до заходу, так буде й прихід Сина чоловічого.²⁸ Де бо є труп, там збирати муть ся вірли.²⁹ І зараз після горя днів тих сонце померкне, й місяць не давати ме сьвітла свого, й зорі попадають із неба, й сили небесні захитають ся.³⁰ І тодї явить ся ознака Сина чоловічого на небі; й тоді заголосять усї роди землі, і побачять Сина чоловічого, грядущого на хмарах небесних із силою й славою великою.³¹ І пішле він ангели свої з голосним гуком трубним, і позбирають вони вибраних його від чотирох вітрів, од кінців неба до кінців його.³² Від смоківниці ж навчіть ся приповісти: Коли вже віттє її стане мягке й пустить листе, знайте, що близько літо.³³ Так само й ви: як оце все побачите, відайте, що близько під дверима.³⁴ Істино глаголю вам: Не перейде рід сей, як усе теє станеть ся.³⁵ Небо й земля перейде, слова ж мої не перейдуть.³⁶ Про день же той і годину ніхто не знає, ні ангели небесні, тільки сам Отець мій.³⁷ Як же днї Ноеві, так буде й прихід Сина чоловічого.³⁸ Бо, як буди за днїв перед потопом, що їли, й пили, женились, і віддавались, аж до дня, коли увійшов Ной у ковчег,³⁹ та й не знали, аж прийшла повідь і позносила всіх; так буде й прихід Сина чоловічого.⁴⁰ Тоді буде двоє в полі; один візьметь ся, а один зоставить ся.⁴¹ Дві молоти муть на жорнах; одна візьметь ся, а одна зоставить ся.⁴² Ото ж пильнуйте, бо не знаєте, которої години Господь ваш прийде.⁴³ Се ж відайте, що коли б господар знав, у яку сторожу прийде злодій, то пильнував би, та й не попустив би підкопати хати своєї.⁴⁴ Тим же й ви будьте готові; бо тієї години, як і не думаєте, Син чоловічий прийде.⁴⁵ Який єсть вірний слуга й розумний, що поставив пан його над челяддю своєю, щоб роздавав їй харч у пору?⁴⁶ Щасливий той слуга, котрого, прийшовши пан його, застане, що робить так.⁴⁷ Істино глаголю вам: Що поставить його над усім добром своїм.⁴⁸ А которий лукавий слуга казати ме в серці своїм: Забарить ся мій пан прийти,⁴⁹ та й зачне бити своїх товаришів, та їсти й пити з пяницями;⁵⁰ то прийде пан того слуги дня, якого не сподїваєть ся, і години, якої не відав,⁵¹ та й відлучить його, й долю його з лицемірами положить; там буде плач і скреготаннє зубів.

⁵ І як деякі говорили про церкву, що каміннєм красним та посьвятами украшена, рече:⁶ Із сього, що бачите, прийдуть днї, в котрі не зоставить ся камінь на камені, щоб не зруйновано.⁷ Питали ж Його, кажучи: Учителю, коли ж се буде? й що за ознака коли се мав стати ся ?⁸ Він же рече: Гледїть, щоб не була введені; многі бо прийдуть в імя моє, кажучи: Що се я. А час приближив ся; не йдіть же за вами.⁹ Яв же почуєте про войни та ворохобнї, не полохайтесь; мусить бо перш се статись; тільки ж не зараз конець.¹⁰ Тодї рече їм: Устане нарід на нарід і царство на царство,¹¹ і трус великий по місцях, і голоднеча, й помір буде, й страхи, й о-внаки з неба великі будуть.¹² Та перш того всього наложать на вас руки свої і гонити муть, видаючи в школи й темницї, і водячи перед царі та ігемони задля імя мого.¹³ І станеть ж воно вам на сьвідкуваннє.¹⁴ Постановіть же в серцях, ваших наперед, не готовитись відказувати:¹⁵ я бо дам вам уста й премудрість, котрій не здолїють противитись, анї встояти усї противники ваші.¹⁶ Будете ж видавані й від родителїв, і братів, і родини, й приятелїв; і вбивати муть деяких з вас.¹⁷ І будете ненавиджені від усіх задля імя мого.¹⁸ Та й волосина з голови вашої не загине.¹⁹ У терпінню вашому осягнїть душі ваші.²⁰ Як же побачите, що обгорнуто таборами Єрусалим, тоді знайте, що наближило ся спустїннє його.²¹ Тодї, хто в Юдеї, нехай біжять у гори; а хто в середині в йому, нехай виходять; а ті, що по селах, нехай не ввіходять у него.²² Бо се днї мести, щоб справдилось усе написане.²³ Горе ж важким і годуючим у ті днї! буде бо біда велика на землі, і гнів на народі сьому.²⁴ І поляжуть від гострого меча, й позаймані будуть у полонь до всіх поган; і топтати муть Єрусалим погане, доки сповнять ся часи поган.²⁵ І будуть ознаки на сонцї, й місяці, й зорях, а на землї переполох народів у ваколотї; як зареве море та филї.²⁶ І омертвіють люде від страху та дожидання того, що прийде на все-денну: сили бо небесні захитають ся.²⁷ І трдї побачять Сина чоловічого йдучого на хмарі з силою і славою великою.²⁸ Як же почне се діятись, випростуйтесь і підіймайте голови ваші; бо наближилось викупленнє ваше.²⁹ І сказав приповість їм: Бачте смоківницю і всякі дерева:³⁰ Як розпукутоть ся вже, бачивши самі розумієте, що вже близько лїто.³¹ Так і ви, коли побачите, як се станеть ся, знайте, що близько царство Боже.³² Істино глаголи вам: Ще не перейде рід сей, доки все станеть ся.³³ Небо й земля перейде, слова ж мої не перейдуть.³⁴ Остерегайте ся ж, щоб часом не обтягчились ваші серця прожорством та пянством, та журбою життя сього, й щоб несподівано на вас не настиг день той.³⁵ Бо, як сітка, впаде на всіх, що живуть на лицї всієї землі.³⁶ Пильнуйте, по всяк час молячись, щоб удостоїли ся втекти від того всього, що має статись, і станути перед Сином чоловічим.

² Ісус же рече їм: Чи бачите се все? Істино глаголю вам: Не зостанеть ся тут камінь на каменї, щоб не зруйновано.

⁴¹ І, як наближивсь, то, побачивши город, заплакав над ним,⁴² глаголючи: О, коли б зрозумів і ти хоч у день сей твій, що для впокою твого! тепер же воно закрито перед очима твоїми.⁴³ Бо прийдуть дні на тебе, й обкинуть вороги твої валами тебе, та й обляжуть тебе, й стиснуть тебе звідусюди.⁴⁴ І з землею зрівняють тебе з дїти твої у тобі; і не зоставлять у тобі каменя на камені; бо не розумів єси часу одвідин твоїх.

⁶ Із сього, що бачите, прийдуть днї, в котрі не зоставить ся камінь на камені, щоб не зруйновано.

¹⁴ чули бо ми, як він казав, що Ісус Назорей зруйнує місце се й перемінить, звичаї, котрі Мойсей передав нам.

² А двір, що навперід храма, викинь геть, і не мір його, бо він даний поганам; і топтати муть город сьвятий, місяців сорок і два.

¹⁰ І, приступивши ученики, казали до Него: На що ти глаголеш до них приповістями?

³⁶ Тоді одіслав Ісус людей та й пійшов до дому; і приступили до Него ученики Його, говорячи: Виясни нам приповість про кукіль на ниві.

¹ А через шість день бере Ісус Петра, Якова, та Йоана брата його, й веде їх на гору високу окреме,

¹ А як зближались до Єрусалиму, й прийшли в Витфагию, до гори Оливної, послав тодї Ісус двох учеників,

³ Як же сидїв на горі Оливній, поприходили до Него ученики самотою, кажучи: Скажи нам, коли се буде? й який знак Твого приходу й кінця сьвіту?

¹⁶ Ходячи ж понад морем Галилейським, побачив Симона та Андрея, брата його, як вони закидали невід у море; були бо рибалки.¹⁷ І рече до них Ісус: Ійдїть слїдом за мною, то зроблю, що станетесь ловцями людей.¹⁸ І, зараз покинувши неводи свої, пійшли слїдом за Ним.¹⁹ І, відійшовши трохи дальше звідтіля, побачив Якова Зеведеєвого та Йоана, брата його, так само в човні, налагоджуючих неводи.

³⁴ Без приповістї ж не говорив їм; на самоті ж ученикам своїм вияснював усе.

³⁷ І не дозволив нікому йти з собою, тільки Петрові, та Якову, та Йоанові, брату Якова.

² А через шість день бере Ісус Петра, та Якова, та Йоана, й веде їх на гору високу окреме самих; і переобразивсь перед ними.

³⁵ І приступають до Него Яков та Иоан, сини Зеведеєві, кажучи: Учителю, хочемо, щоб, про що просити мем, зробив нам.

³³ І бере Петра, та Якова, та Йоана з собою, і почав скорбіти та вдаватись у тугу;

⁴⁰ Один з двох, що чули від Йоана та й пійшли слїдом за ним, був Андрей, брат Симона Петра.⁴¹ Він знаходить первий брата свого Симона, й каже йому: Знайшли ми Месию (що єсть перекладом: Христос).

⁷ Питали ж Його, кажучи: Учителю, коли ж се буде? й що за ознака коли се мав стати ся ?

²¹ Сього побачивши Петр, каже Ісусові: Господи, сей же що?²² Рече йому Ісус: Коли схочу, щоб він пробував, доки прийду, що тобі до того? ти йди за мною.

⁶ Вони ж зійшовшись питали Його, кажучи: Господи, чи не під сей час поставиш Ти знов царство Ізраїлське?⁷ Рече ж до них: Не вам єсть розуміти час і пору, що Отець положив у своїй властї.

⁴ І озвавшись Ісус, рече їм: Гледїть, щоб хто не звів вас.⁵ Багато бо приходити ме в імя моє, кажучи: Я Христос; і зведуть многих.

⁸ Він же рече: Гледїть, щоб не була введені; многі бо прийдуть в імя моє, кажучи: Що се я. А час приближив ся; не йдіть же за вами.

³³ Не обманюйте себе: ледачі бесіди псують добрі звичаї.

⁶ Нехай нїхто не зводить вас марними словами, бо за се приходить гнїв Божий на синів непокірних.

⁸ Гледїть, щоб хто не пожакував вас философиєю і марним підступом, по переказу людському, по первотинам сьвіта, а не по Христу

³ Нехай нїхто вас не зводить нїяким робом; бо коли не прийде відступленнє перше, і не відкриєть ся чоловік беззаконня, син погибелі,

¹ Любі, не всякому духові віруйте, а досьвідчайте духів, чи від Бога вони; бо многі лжепророки вийшли у сьвіт.

⁷ І коли скінчить ся тисяч років, буде випущений сатана з темниці своєї,⁸ і вийде зводити народи на чотирьох краях сьвіта, Гога і Магога, і збирати їх на війну, котрих число як пісок морський.

⁵ Багато бо приходити ме в імя моє, кажучи: Я Христос; і зведуть многих.

¹¹ І багато лжепророків устане, й введуть многих.

²³ Тодї, коли хто вам скаже: Дивись, ось Христос, або онде; не йміть віри.²⁴ Устануть бо лжехрйсти й лжепророки, й давати муть ознаки великі й дива, щоб, коди можна, звести й вибраних.

²² Постануть бо лжехристи і лжепророки, й давати муть ознаки та дива, щоб звести, коли можна, й вибраних.

⁴³ Я прийшов в імя Отця мого, і не приймаєте мене. Коли инший прийде в імя своє, того приймете.

²⁴ Тим я сказав вам, що повмираєте в гріхах ваших: коли бо не увіруєте, що се я, повмираєте в гріхах ваших.

³⁶ Бо перед сими днями встав був Тевда, кажучи, що він хтось такий; до него пристало число людей з чотириста; його вбито, і всї, хто слухав його, розійшлись і обернулись у ніщо.³⁷ Після сього встав був Юда Галилейський під час переписі, і потяг за собою доволї народу. І сей загинув, і всі, хто слухав його, розсипались.³⁸ А тепер кажу вам: Відступіть ся від людей сих і оставте їх; бо коли від людей рада ся або діло се, то обернеть ся в нїщо ;³⁹ коли ж від Бога, то не здолїєте його знївечити, та щоб іще й противниками Божими не зробитись вам.

⁷ Горе сьвітові від поблазней! треба бо прийти поблазням, тільки ж горе тому чоловікові, що через него поблазнь приходить!

⁶ Чути мете ж про войни й чутки воєнні; гледїть же, не трівожтесь; мусить бо все статись, та се ще не конець.⁷ Бо встане нарід на нарід і царство на царство, й буде голоднеча, й помір, і трус по місцях.

⁹ Яв же почуєте про войни та ворохобнї, не полохайтесь; мусить бо перш се статись; тільки ж не зараз конець.¹⁰ Тодї рече їм: Устане нарід на нарід і царство на царство,¹¹ і трус великий по місцях, і голоднеча, й помір буде, й страхи, й о-внаки з неба великі будуть.

¹ Нехай не трівожить ся серце ваше. Віруйте в Бога і в мене віруйте.

²⁷ Упокій оставляю вам, мій упокій даю вам; не, яко ж сьвіт дає, я даю вам. Нехай не трівожить ся серце ваше, анї лякаєть ся.

³ виказуючи і доводячи, що треба було Христу постраждати і воскреснути з мертвих, і що се Христос Ісус котрого я звіщаю вам.

⁸ Все ж се почин горя.

²⁸ Ставши ж один з них, на ймя Агав, віщував духом, що велика голоднеча мав бути по всій вселеннїй, яка й постала за Кдавдия кесаря.

³ Бо, як ховорити муть: "Упокій і безпечність", тоді несподівано настигне на них погибель, як муки на маючу в утробі, і не втїчуть вони.

⁴ І вийшов инший кінь рижий; а, що сидїв на йому, тому дано взяти впокій із землї, і щоб один одного вбивали; і дано йому великий меч.

¹⁷ Та й стережіть ся людей: бо вони видавати муть вас у судові зборища, й в школах своїх бити вас будуть;¹⁸ і водити муть вас перед старших та перед царів за мене, на сьвідкуваннє їм і поганам.

³⁴ Тим же то ось я посилаю до вас пророків, і мудрцїв, і письменників, і одних з них повбиваєте та порозпинаєте, а инших бити мете по школах ваших, та гонити мете від города в город:³⁵ щоб упала на вас уся кров праведна, пролита на землї від крові Авеля праведного до крові Захарії, сина Варахіїного, що вбили ви між церквою й жертівнею.³⁶ Істино глаголю вам: Все те прийде на кодло се.³⁷ Єрусалиме, Єрусалиме, що повбивав єси пророків, і покаменував посланих до тебе! скільки раз хотів я зібрати дітей твоїх, як курка збирав курчат своїх під крила, й не схотїли!

⁹ Тоді видавати муть вас на муки, й вбивати муть вас; і зненавидять вас усі народи задля імя мого.¹⁰ І тоді поблазнять ся многі, й видавати муть одно одного, й ненавидіти муть одно одного.

⁴⁴ і рече до него: Гледи ж, нікому нічого не кажи, а йди, покажись священникові, і принеси за очищенне твоє, що повелїв Мойсей на сьвідкуваннє їм.

¹¹ А хто не прийме вас, анї слухати ме вас, то, виходячи звідтіля, обтрусіть і порох із під ніг ваших, на сьвідкуванне їм. Істино глаголю вам: Одраднїще буде Содомові та Гоморі суднього дня, ніж городові тому.

⁵ Ісус же, озвавшись до них, почав глаголати: Остерегайтесь, щоб хто вас не звів.

⁵ А хто не прийме вас, виходячи з города того, й порох з ваших ніг обтрусїть на сьвідкуванне проти них.

¹⁶ Будете ж видавані й від родителїв, і братів, і родини, й приятелїв; і вбивати муть деяких з вас.¹⁷ І будете ненавиджені від усіх задля імя мого.¹⁸ Та й волосина з голови вашої не загине.

²⁰ Згадайте слово, що я сказав вам: Не більший слуга пана свого. Коли мене гонили, і вас гонити муть. Коли моє слово хоронили, і ваше хоронити муть.

² Вилучати муть вас із шкіл; ба прийде час, що всякий, хто вбиває вас, думати ме, що службу приносить Богу

¹ Як же вони промовляли до народу, приступили до них священики та старшина церковна та Садукеї,² сердячись, що вони навчають народ і проповідують в Ісусї воскресеннє з мертвих.³ І наложили на них руки, і оддали їх під сторожу до ранку, бо вже був вечір.⁴ Многі ж з них, що слухали слово, увірували; було ж число людей вірних тисяч з пять.⁵ І сталось, зібрались у ранцї князі їх та старші, та письменники в Єрусалимі,⁶ та Анна архиєрей, та Каяфа, та Йоан, та Александр і скільки було з родини архиєрейської,⁷ і, поставивши їх посерединї, питали: Якою силою, або яким імям, зробили ви се?⁸ Тодї Петр, сповнившись Духом сьвятим, рече до них: Князї людські та старші Ізраїлеві!⁹ коли в нас. оце допитують ся про добре дїло (зроблене) недужому чоловікові, чим сей спас ся,¹⁰ то нехай знане буде всїм вам і всьому народові Ізраїлевому, що в імя Ісуса Христа Назорея, котрого ви розняли, котрого Бог воскресив з мертвих; Ним сей стоїть перед вами здоровий.¹¹ Се камінь, зневажений од вас будівничих, що став ся головою угла;¹² і нема нї в кому другому спасення, бо й нема иншого імя під небом, даного людям, щоб ним спасатись нам.¹³ Як же побачили вони сьміливість Петра та Йоана, і постерегли, що се люде невчені і прості, то дивувались; і пізнали їх, що вони були з Ісусом,¹⁴ і, бачивши чоловіка з ними стоячого сцїленого, не мали нїчого сказати проти.¹⁵ Звелівши ж їм вийти з ради, радились між собою,¹⁶ говорячи: Що нам робити з сими людьми? бо велика ознака сталась через них усїм явна, що домують у Єрусалимі, і не можемо відректи.¹⁷ Тільки ж, щоб більш не ширилось між народом, то заказом закажімо їм, щоб більш не говорили в імя сеє нїкому з людей.¹⁸ І, покликавши їх, заповіли їм зовсїм не говорити анї навчати в імя Ісусове.¹⁹ Петр же та Йоан, озвавшись до них, рекли: Чи праведно перед Богом слухати вас більш ніж Бога, - судіть.²⁰ Не можна бо нам того, що видїли й що чуди, не говорити.²¹ Вони ж заказавши, відпустили їх, не знайшовши нічого, за що б їх покарати, задля народу; бо всі прославляли Бога за те, що стало ся.

¹⁷ Уставши ж архиєрей і всї, що з ним (тодїшня єресь Садукейська), сповнились завистю,¹⁸ і наложили руки свої на апостолів, та й посадили їх у громадську темницю.¹⁹ Ангел же Господень одчинив уночі двері темничні, і вивівши рече:²⁰ Ійдїть, і ставши промовляйте в церкві до народу всї слова життя сього.²¹ Вислухавши ж ввійшли вранцї в церкву, та й навчали. Прийшовши ж архиєрей і ті, що з ним, скликали раду і всю старшину синів Ізраїлевих, і післали в вязницю привести їх.²² Слуги ж прийшовши, не знайшли їх у темниці, і вернувшись, оповіли,²³ говорячи; Що темницю знайшли ми замкнену з усякою осторожністю і сторожів знадвору стоячих перед дверима, та відчинивши, нїкого в середині не знайшли.²⁴ Почувши ж слова сї священик і старшина церковний та архиєреї, сумнівались, що б воно таке було.²⁵ Прийшовши ж один, сповістив їх, кажучи: Що ось чоловіки, що ви повкидали в темницю, стоять у церкві і навчають народ.²⁶ Тодї прийшовши старшина з слугами, привели їх без примусу; боялись бо народу, щоб не покаменував їх.²⁷ І привівши їх, поставили перед радою; і спитав їх архиєрей,²⁸ кажучи: Чи не заказом же заказувано вам навчати в імя се? І ось сповнили ви Єрусалим наукою вашою, і хочете навести на нас кров Чоловіка того.²⁹ Озвав ся ж Петр і апостоли, і рекли: Більше треба коритись Богу нїж людям.³⁰ Бог отцїв наших підняв Ісуса, що Його ви вбили, повісивши на дереві.³¹ Сього підняв Бог правицею своєю в Князя і Спаса; щоб дати покаянне Ізраїлеві і оставленнє гріхів.³² І сьвідки Його в словах сих ми й Дух сьвятий, котрого дав Бог тим,, хто корить ся Йому.³³ Вони ж почувши запалали гнївом, і радились, щоб повбивати їх.³⁴ Уставши ж у раді один Фарисей, на ймя Гамалиїл, учитель закону, поважаний від усього народу, звелїв на часину вивести апостолів,³⁵ і каже своїм: Мужі Ізраїлські, вважайте на людей сих, що маєте робити.³⁶ Бо перед сими днями встав був Тевда, кажучи, що він хтось такий; до него пристало число людей з чотириста; його вбито, і всї, хто слухав його, розійшлись і обернулись у ніщо.³⁷ Після сього встав був Юда Галилейський під час переписі, і потяг за собою доволї народу. І сей загинув, і всі, хто слухав його, розсипались.³⁸ А тепер кажу вам: Відступіть ся від людей сих і оставте їх; бо коли від людей рада ся або діло се, то обернеть ся в нїщо ;³⁹ коли ж від Бога, то не здолїєте його знївечити, та щоб іще й противниками Божими не зробитись вам.⁴⁰ Послухали ж його, і, покликавши апостолів та побивши, заказали їм говорити в імя Ісусове, та й відпустили їх.

¹¹ Тодї підгустили вони людей, щоб казали, що чули ми його, як він промовляв слова хульні на Мойсея і Бога.¹² І підбурили народ, і старшину, й письменників, і напавши схопили його, і привели в раду,¹³ і поставили кривих сьвідків, що казали: Сей чоловік не перестає слова хульні говорити проти місця сього сьвятого і проти закону¹⁴ чули бо ми, як він казав, що Ісус Назорей зруйнує місце се й перемінить, звичаї, котрі Мойсей передав нам.¹⁵ І дивлячись пильно на него всї, що сидїли в радї, видїли лице його якби лице ангела.

⁵⁴ Почувши ж се, запалали серцем своїм, і скреготали зубами на него.

¹ Савло ж, ще дишучи грозьбою та вбийством на учеників Господніх, ї приступив до архиєрея,² і просив від него листів у Дамаск до шкіл, щоб, коли кого знайде, що с путя того будуть, чоловіків і жінок, звязавши, поприводив у Єрусалим

¹³ Відказав же Ананїя: Господи, я чув од многих про чоловіка сього, скільки він зла заподіяв сьвятим твоїм у Єрусалимі;¹⁴ і тут має власть од архиєреїв вязати всїх, хто призиває імя Твоє.

¹⁶ я бо покажу йому, скільки мусить він за ймя моє терпіти.

¹ Під той же час здвигнув цар Ірод руки, щоб мучити деяких із церкви.² Вбив же Якова, брата Йоанового, мечем,³ а видївши, що се подобаеть ся Жидам, постановив схопити й Петра. (Були ж дні опрісноків.)

²⁰ І привівши їх до воївод, казали: Сї люде вельми трівожать город наш, бувши Жидами,²¹ і навчають звичаїв, котрих не годить ся нам приймати, анї робити, бувши Римлянами.²² І встав народ проти них, а воїводи, роздерши одежу їх, звеліли бити їх.²³ І завдавши їм багато ран, повкидали в темницю, звелївши темничнику пильно стерегти їх²⁴ Котрий прийнявши такий наказ, повкидав їх у саму середню темницю і позабивав ноги їх у колоду.

¹¹ І, прийшовши до нас, і взявши пояс Павла, звязавши руки свої і ноги, рече: Так глаголе Дух сьвятий: Чоловіка, чий се пояс, оттак звяжуть у Єрусалимі Жиди, і видадуть у руки поганам.

³¹ Та, як хотїли вбити його, дойшла вістка до тисячника роти, що ввесь Єрусалим збунтував ся.³² Узявши він зараз воїнів і сотників побіг на них; вони ж, побачивши тисячника та воїнів, перестали бити Павла.³³ Приступивши ж тисячник узяв його і звелїв закувати в два ланцюги, і питав, хто він такий, і що зробив.³⁴ І деякі кричали одно, а инші друге між народом; і, не здолївши довідатись нічого певного за гуком, звелїв вести його в замок.³⁵ Як же дійшов до сходів, то прилучилось, що мало не несли його воїни задля натовпу народу.³⁶ Ішло бо за ним множество народу з криком: Страть його!³⁷ А, як мали вводити Павла в замок, рече він тисячнику: Чи дозволиш сказати що тобі? Він же каже: Чи вмієш по грецьки?³⁸ Чи не ти єси Єгиптянин, що перед сими днями зробив бунт та вивів у пустиню чотири тисячі народу розбишацького?³⁹ Рече ж Павел: Я чоловік Жидовин Тарсийський, славного города Киликиї житель; прошу тебе, дозволь менї промовити до народу.⁴⁰ Як же дозволив, тоді Павел, ставши на сходах, махнув рукою до народу, й як настало велике мовчаннє, промовив Жидівською мовою, говорячи:

¹⁹ А я сказав: Господи, вони знають, що я вкидав у темниці та бив по школах тих, що вірували в Тебе.²⁰ І як пролилась кров СтеФана, сьвідка Твого, я сам стояв і похваляв убийство його, стережучи одежі убийцїв його.

¹ Поглянувши ж Павел пильно на раду рече: Мужі брати, я жив у всій добрій совісті перед Богом до сього дня.² Архиєрей же Ананїя звелїв тим, що стояли перед ним, бити його в лице.

¹ По пяти ж днях прийшов архиєрей і Ананїя з старшими і з речником, Тертидом якимся, і озвались вони перед старостою проти Павла.² Як же покликано його, почав винувата Тертил, говорячи: Дознаючи через тебе великого впокою і всякого добра, що стало ся народові сьому за твоїм дбаннєм,³ завсїди і всюди приймаємо (се), вельможний Феликсе, з усякою дякою.⁴ Та, щоб довго тобі не докучати, благаю вислухати нас у коротці, твоєю ласкою.⁵ Знайшли бо ми, що чоловік сей зараза, й зачинщик бучи між усїма Жидами по вселенній, і ватажок Назорейскої єресі,⁶ що й церкву зважив ся опоганити; ми його й узяли, й хотіли по нашому закону судити.⁷ Пристигши ж Лизия тисячник, з великим насильством узяв його з наших рук,⁸ звелівши винувателям його йти до тебе. Від него можеш сам, як схочеш, про все дознатись, за що ми винуємо його.⁹ Пристали ж (на се) й Жиди, говорячи, що се так єсть.

¹ Прибувши ж Фест у ту країну, по трох днях пійшов у Єрусалим з Кесариї.² І явились перед ним архиєреї та значні з Жидів проти Павла, й благали його,³ просячи ласку в него, щоб післав його в Єрусалим, змовившись, щоб його вбити на дорозї.⁴ Фест же відказав, що Павла стережуть у Кесариї, і що він сам незабаром має пійти (туди).⁵ Которі ж з між вас, каже, згідні в сьому, нехай ідуть зо мною, і коли що є в сьому чоловікові, нехай винують його.⁶ І, пробувши у них більш десяти днів, прибув у Кесарию; назавтра ж сівши на судищі, звелїв привести Павла.⁷ Як же прийшов він, обступили (його) Жиди, що прийшли з Єрусалиму, приносячи на Павла многі і тяжкі вини, котрих не змогли довести.⁸ А він відказав, що нї проти закону Жидівського, нї проти церкви, нї проти кесаря нічого не провинив.⁹ Фест же, хотівши Жидам угодити, озвавшись, каже Павлові: Хочеш іти в Єрусалим, і там судитись передо мною в сьому?¹⁰ Рече ж Павел: Я стою перед судищем кесаревим; там маю суд приймати. Жидів нічим не скривдив я, як і ти добре знаєш.¹¹ Коли я не прав і зробив що достойне смерти, не відмовляюсь і вмерти; коли ж нема в менї нїчого, чим мене сї винують, нїхто не може мене їм видати. Покликуюсь до кесаря.¹² Тодї Фест, поговоривши з радою, відказав: Ти покликуєш ся до кесаря, до кесаря й пійдеш.¹³ Як же минуло днїв кілька, Агриппа цар та Верникия прибули в Кесарию витати Феста.¹⁴ А як пробули тут многі днї, предложив Фест цареві Павлову справу, говорячи: Є (тут) один чоловік, оставлений вязнем од Феликса;¹⁵ про него, як прибув я в Єрусалим, обявили архнєреї та старші Жидівські, доповняючись суду на него.¹⁶ Відказав я їм, що се не Римський звичай, видавати кого на смерть перш, ніж обвинувачений мати ме винувателїв перед лицем, і дасть ся йому місце оборони від вини.¹⁷ Як же зійшлись вони сюди, я, не роблячи жадної проволоки, сївши другого дня на судищі, звелїв привести чоловіка.¹⁸ Обступивши його винувателї, нїякої вини не принесли, про які я думав,¹⁹ були ж між ними деякі змагання про марновірство їх та про якогось Ісуса, що вмер, про котрого казав Павел, що Він живий.²⁰ Я ж, сумніваючись про се змаганнє, сказав: коли хоче, нехай іде в Єрусалим і там судить ся про се.²¹ Як же Павел покликнув ся, щоб його задержано до розсуду Августа, звелїв я держати його, доки одішлю до кесаря.²² Агриппа ж каже до Феста: Хотїв би й я чоловіка сього послухати. Він же: Завтра, каже, чути меш його.²³ Назавтра ж, як прийшов Агриппа та Верникия з великою пихою та ввійшли в судову палату з тисячниками та городськими переднїми мужами, звелїв Фест привести Павла.²⁴ І каже Фест: Агриппо царю і всї мужі, що сидите з нами, гляньте на сього, про котрого все множество Жидів озвалось до мене в Єрусалимі, гукаючи, що не треба йому жити більш.²⁵ Я ж, зрозумівши, що нїчого достойного смерти він не зробив, а як і (сам) він покликнув ся до Августа, то й присудив я післати його.²⁶ Про него ж нїчого докладного писати панові не маю. Тим привів його перед вас, а особливо перед тебе, царю Агриппо, щоб зробивши розпит, мав що написати.

⁹ Та я думаю, що Бог нас, апостолів, яко останніх поставив, мов на смерть призначених; бо видовищем зробились ми сьвітові, і ангелам, і людям.¹⁰ Ми дурні задля Христа, ви ж мудрі в Христї; ми немічні, ви ж кріпкі; ви славні, ми ж безчесні.¹¹ Ще ж і до сієї години й голодуємо й жаждуемо, й наготїєм і биті в лице, і тиняємось,¹² і трудимось, працюючи своїми руками; нас лають, а ми благословляємо; нас гонять, ми терпимо;¹³ нас хулять, ми молимось; мов сьміттє сьвіту стали ся ми, ометиця всім аж досі.

²³ Христові слуги? (безумствуючи глаголю) я більше: В працях премного, в ранах без міри, у темницях пребагато, при смерти почасту.²⁴ Од Жидів пять раз по сорок без одного прийняв я.²⁵ Тричі киями бито мене, а один раз каменовано; тричі розбивав ся корабель, ніч і день пробув я в глибині;²⁶ у дорогах почасту, у бідах (на) водї, у бідах (од) розбійників, у бідах од земляків, у бідах од поган, у бідах у городі, у бідах у пустині, у бідах на морі, у бідах між лукавими братами;²⁷ у праці і в журбі, почасту в недосипанню, в голоді і жаждї, в постах часто, в холоді й наготі.

²⁹ Бо вам дано, що до Христа, не тільки в Него вірувати, та задля Него й страждати,

⁵ в доказ праведного суду Божого, щоб удостоїтись вам царства Божого, ради котрого й страждаєте.

⁹ Я Йоан, і брат вам, і спільник у горю і в царстві і в терпінню Ісуса Христа, був на острові, званім Патмос, за слово Боже, і за сьвідкуваннє Ісуса Христа.

¹⁰ Нїчого не бій ся, що маєш терпіти. Ось, диявол вкидати ме декотрих із вас у темницю, щоб спокусити вас; і мати мете горе десять день. Будь вірний аж до смерти, і дам тобі вінець життя.

¹³ Знаю дїла твої, і що ти домуєш, де престол сатани, і держиш імя моє, і не відрік ся віри моєї і в ті днї, коли Антипа, сьвідок мій вірний, убитий у вас, де домує сатана.

⁹ І коли створив пяту печать, бачив я під жертівнею душі убитих за слово Боже, і за сьвідченнє, котре мали; і покликнули голосом великим, говорячи:¹⁰ Доки, Владико сьвятий і правдивий, не будеш судити і мстити за кров нашу над тими, що домують на землї?¹¹ І дано кожному одїж білу, і сказано їм, щоб впокоїлись ще малий час, доки не доповнять (числа) слуги-товариші їх, і брати їх, що мають бути вбиті, як і вони.

¹⁴ І проповідувати меть ся євангелия царства по всїй вселеннїй на сьвідкуваннє всім народам; і тоді прийде конець.

¹⁸ І, приступивши Ісус, промовив до них, глаголючи: Дана мені всяка власть на небі й на землі.¹⁹ Ійдїть же навчайте всї народи, хрестячи їх в імя Отця, і Сина, й сьвятого Духа,

¹⁵ І рече їм: Ійдїть по всьому сьвіту й проповідуйте євангелию усякому твориву.

⁸ Перш усего дякую Богові моєму через Ісуса Христа за всіх вас, що віра ваша проповідуєть ся по всему сьвіту.

¹⁸ Тільки ж глаголю: Хиба вони не чули ? Нї, по всїй землі бо розійшов ся гомін їх і до кінцїв вселенної глаголи їх.

¹⁹ силою ознак і чудес, силою Духа Божого; так що я від Єрусалиму і кругом аж до Ілирика сповнив благовісте Христове.

⁶ що прийшло до вас, яко ж і до всього сьвіта, і дав овощ, яко ж і в вас, від того дня, як ви почули і зрозуміли благодать Божу в правдї,

²³ коли оце пробуваєте в вірі основані і тверді, і неподвижимі в упованнї благовістя, котре чули проповідуване усьому твориву піднебесному, котрому став я Павел служителем.

⁶ І бачив я иншого ангела, що летів серед неба, а в нього Євангелия вічна, що мав її благовіствувати домуючим на землї, і всякому народові, і родові, і язикові, і людові,

¹⁷ Та й стережіть ся людей: бо вони видавати муть вас у судові зборища, й в школах своїх бити вас будуть;

¹⁹ Як же видавати муть вас, не дбайте про те, як і що вам казати; бо дасть ся вам того часу, що вам казати.²⁰ Не ви бо промовляти мете, а дух Отця вашого промовляти ме в вас.²¹ Видавати ж ме брат брата на смерть, і батько дитину, і вставати муть діти на родителїв, і вбивати муть їх.

⁹ Ви ж самі остерегайтесь: видавати муть бо вас у ради, й по школах будете биті, і перед воїводи та царі ставлені задля мене, на сьвідкуванне їм.

¹¹ Коли ж приведуть вас у школи, та до урядів, та до властей, не дбайте про те, як або чим боронити метесь, або що казати мете:¹² бо сьвятий Дух учити ме вас тієї години, що треба говорити.

¹⁴ Постановіть же в серцях, ваших наперед, не готовитись відказувати:¹⁵ я бо дам вам уста й премудрість, котрій не здолїють противитись, анї встояти усї противники ваші.

²⁷ Озвавсь Йоан і рече: Не може чоловік прийняти нічого, коли не буде дано йому з неба.

⁴ І сповнились усі Духом сьвятим, і почали розмовляти иншими мовами, як Дух давав їм промовляти.

¹³ Бог Авраамів, та Ісааків, та Яковів. Бог отцїв наших, прославив Сина свого Ісуса, що ви видали та відреклись Його перед Пилатом, як судив він відпустити Його.

⁸ Тодї Петр, сповнившись Духом сьвятим, рече до них: Князї людські та старші Ізраїлеві!⁹ коли в нас. оце допитують ся про добре дїло (зроблене) недужому чоловікові, чим сей спас ся,¹⁰ то нехай знане буде всїм вам і всьому народові Ізраїлевому, що в імя Ісуса Христа Назорея, котрого ви розняли, котрого Бог воскресив з мертвих; Ним сей стоїть перед вами здоровий.¹¹ Се камінь, зневажений од вас будівничих, що став ся головою угла;¹² і нема нї в кому другому спасення, бо й нема иншого імя під небом, даного людям, щоб ним спасатись нам.¹³ Як же побачили вони сьміливість Петра та Йоана, і постерегли, що се люде невчені і прості, то дивувались; і пізнали їх, що вони були з Ісусом,¹⁴ і, бачивши чоловіка з ними стоячого сцїленого, не мали нїчого сказати проти.¹⁵ Звелівши ж їм вийти з ради, радились між собою,¹⁶ говорячи: Що нам робити з сими людьми? бо велика ознака сталась через них усїм явна, що домують у Єрусалимі, і не можемо відректи.¹⁷ Тільки ж, щоб більш не ширилось між народом, то заказом закажімо їм, щоб більш не говорили в імя сеє нїкому з людей.¹⁸ І, покликавши їх, заповіли їм зовсїм не говорити анї навчати в імя Ісусове.¹⁹ Петр же та Йоан, озвавшись до них, рекли: Чи праведно перед Богом слухати вас більш ніж Бога, - судіть.²⁰ Не можна бо нам того, що видїли й що чуди, не говорити.²¹ Вони ж заказавши, відпустили їх, не знайшовши нічого, за що б їх покарати, задля народу; бо всі прославляли Бога за те, що стало ся.²² Було бо більш сорока років чоловікові тому, на котрому стада ся ся ознака сцїлення.

³¹ А як помолились вони, захитало ся місце, де зібрались, і сповнились усї Духом сьвятим, і промовляли слово Боже з одвагою.

¹⁰ І не здолїли встояти проти премудрости й духа, яким глаголав.

¹⁵ І дивлячись пильно на него всї, що сидїли в радї, видїли лице його якби лице ангела.

⁵⁵ Він же, будучи повний сьвятого Духа, споглянувши на небо, побачив славу Божу, й Ісуса, стоячого по правиці у Бога,

¹³ Се промовляємо не ученими словами людської премудрости, а навченими Духом сьвятим, духовні (речи) духовним (словом) подаючи.

⁵ котра в инших родах не обявилась синам чоловічим, яко ж тепер одкрилась сьвятим Його апостолам і пророкам Духом,

¹⁹ і за мене, щоб мені дано слово на відкривавше уст моїх, щоб сьміливо обявляти тайну благовістя;²⁰ Його ж я й посел у кайданах, щоб у ньому був сьміливий, яко же подобав мені глаголати.

⁵ Коли ж у кого з вас недостав премудрости, нехай просить у Бога, котрий дає всім щедро та й не осоромлює, то й дасть ся йому.

¹² котрим відкрито, що не самим собі, а нам служили вони (тим), що нині звістили вам ті, котрі благовіствували вам Духом сьвятим, посланим із неба, (і) на що бажають ангели дивитись.

²¹ Видавати ж ме брат брата на смерть, і батько дитину, і вставати муть діти на родителїв, і вбивати муть їх.

¹⁰ І тоді поблазнять ся многі, й видавати муть одно одного, й ненавидіти муть одно одного.

⁵² буде бо від нинї пятеро в одній хаті розділених, троє проти двох, і двоє проти трох.⁵³ Стане батько різно проти сина, а син проти батька; мати проти дочки, а дочка проти матери; свекруха проти невістки своєї, і невістка проти свекрухи своєї.

¹⁶ Будете ж видавані й від родителїв, і братів, і родини, й приятелїв; і вбивати муть деяких з вас.

¹¹ Блаженні ви, коли вас безчестити муть, та гонити муть, та казати муть на вас усяке лихе слово не по правдї, ради мене.¹² Радуйтесь і веселітесь: бо велика нагорода ваша на небі; так бо гонили й пророків, що бували перше вас.

²² І ненавидіти муть вас усі за ймя моє; хто ж видержить до кінця, той спасеть ся.

⁹ Тоді видавати муть вас на муки, й вбивати муть вас; і зненавидять вас усі народи задля імя мого.

¹³ Хто ж видержить до останку, той спасеть ся.

²² Блаженні, коли ненавидіти муть вас люде, й коли проженуть вас, і осоромлять, і викинуть імя ваше, яв зло, задля Сина чоловічого.

¹⁷ І будете ненавиджені від усіх задля імя мого.

¹⁸ Коли сьвіт вас ненавидить, знайте, що мене перш вас зненавидів.¹⁹ Коли б із сьвіта були, сьвіт своє любив би; як же ви не з сьвіта, а я вибрав вас із сьвіта, тим ненавидить вас сьвіт.

²¹ Та се все робити муть вам задля імя мого, бо не знають Пославшого мене.

¹⁴ Я дав їм слово Твоє, і сьвіт зненавидів їх, бо вони не з сьвіта, яко ж я не з сьвіта.

⁷ тим, що терпіливостю в доброму дїлї шукають слави, та чести, та нетлїння - життє вічне;

⁹ Добре ж роблячи, не вниваймо, свого бо часу своє жати мем, не ослабіваючи.

¹⁴ Бо ми стали ся спільниками Христовими, коли тільки початок істнування до кінця твердо додержимо.

³⁹ Ми ж не малодушні (собі) на погибель, а віруючі на спасенне душі.

¹² Блажен чоловік, що витерпить спокусу; тим що, будучи вірний, прийме вінець життя, що обіцяв Бог тим, що люблять Його.

¹³ Не дивуйтесь, брати мої, коли ненавидить вас сьвіт.

¹⁰ Яко ж хоронив єси слово терпиливости моєї, то й я тебе схороню від години спокуси, що має прийти на цїлу вселенну, спокусити домуючих на землї.

⁵¹ І рече Ісус до них: Чи зрозуміли ви все? Кажуть вони Йому: Так, Господи.

¹⁵ Оце ж, як побачите гидоту спустїння, що сказав Даниїл пророк стоячу на місці сьвятому (хто читав нехай розуміє),¹⁶ тодї, хто в Юдеї, нехай втікає на гори;¹⁷ хто на криші, нехай не влазить узяти що з хати своєї;¹⁸ і хто в полі, нехай не вертаєть ся назад узяти одежу свою.¹⁹ Горе ж важким і годуючим під той час!²⁰ Молїть ся ж, щоб не довелось вам утікати зимою, анї в суботу:²¹ буде бо тодї мука велика, якої не було від настання сьвіту до сього часу, й не буде.²² І коли б тих днїв не вкорочено, то жодне б тіло не спасло ся; тільки ж задля вибраних укорочені будуть дні таї.²³ Тодї, коли хто вам скаже: Дивись, ось Христос, або онде; не йміть віри.²⁴ Устануть бо лжехрйсти й лжепророки, й давати муть ознаки великі й дива, щоб, коди можна, звести й вибраних.²⁵ Оце ж наперед сказав я вам.²⁶ Коли ж скажуть вам: Ось він у пустині; не виходьте; Ось він у коморах; не діймайте віри.²⁷ Бо, як блискавка виходить зі сходу та сяє аж до заходу, так буде й прихід Сина чоловічого.²⁸ Де бо є труп, там збирати муть ся вірли.

²⁰ Як же побачите, що обгорнуто таборами Єрусалим, тоді знайте, що наближило ся спустїннє його.²¹ Тодї, хто в Юдеї, нехай біжять у гори; а хто в середині в йому, нехай виходять; а ті, що по селах, нехай не ввіходять у него.²² Бо се днї мести, щоб справдилось усе написане.²³ Горе ж важким і годуючим у ті днї! буде бо біда велика на землі, і гнів на народі сьому.²⁴ І поляжуть від гострого меча, й позаймані будуть у полонь до всіх поган; і топтати муть Єрусалим погане, доки сповнять ся часи поган.

³⁰ Приступивши ж Филип, почув його, як читав пророка Ісаїю, і рече: Чи розумієш, що читаєш?³¹ Вія же каже: Як бо можу, коли ніхто не наведе мене? І просив Филипа, щоб, вилізши, сїв в ним.

⁷ Ба й бездушне, що дає голос, чи сопілка, чи гуслї, коли різноти голосу не дає, як розуміти, що виграєть ся в сопілку або в гуслї.⁸ Бо коли й сурма невиразний голос дає, то хто готовити меть ся до бою?

²⁰ Браттє, не бувайте дїти розуміннєм; нї, в лихому бувайте малолїтниками, у розумінню ж звершеними.

³ Блаженний, хто читає, і хто слухає слова пророцтва, і хоронить, що написано в ньому; бо час близький.

¹⁸ Ось де премудрость. Хто має розум, нехай вилїчить число зьвіра; се бо число чоловіче; і число його шістьсот шістьдесять і шість.

¹⁶ тодї, хто в Юдеї, нехай втікає на гори;¹⁷ хто на криші, нехай не влазить узяти що з хати своєї;¹⁸ і хто в полі, нехай не вертаєть ся назад узяти одежу свою.

³¹ Того дня, хто буде на криші, а надібє його в хатї, нехай не злазить узяти його; й хто на полї, так само нехай не вертаєть ся назад.³² Спогадайте Лотову жінку.³³ Коли хто шукати ме душу свою спасти, погубить її, а хто погубить її, оживить її.

¹⁸ А що вельми буря нами кидала, то назавтра повикидали тягар.¹⁹ А третього дня своїми руками надібє корабельне викидали.

³⁸ А наситившись їжею, облегчили корабель, викидаючи пшеницю в море.

⁷ Та що було менї надбаннєм, те вважав я за втрату ради Христа.⁸ Так оце я все вважаю за втрату ради вищого розуміння Христа Ісуса, Господа мого, ради котрого я все втеряв, і вважаю все за сьміттє, аби придбати Христа,

⁷ Вірою, звістку прийнявши Ной про те, чого ніколи не видано, в страсї (Божому) збудовав ковчег на спасенне дому свого, котрим осудив сьвіт, і став ся наслїдником праведности, по вірі.

¹⁹ Горе ж важким і годуючим під той час!²⁰ Молїть ся ж, щоб не довелось вам утікати зимою, анї в суботу:²¹ буде бо тодї мука велика, якої не було від настання сьвіту до сього часу, й не буде.

²³ Горе ж важким і годуючим у ті днї! буде бо біда велика на землі, і гнів на народі сьому.

²⁹ Бо ось прийдуть дні, коли скажуть: Блаженні неплідні, й утроби, що не родили, й соски, що не годували.

²¹ буде бо тодї мука велика, якої не було від настання сьвіту до сього часу, й не буде.

⁶ З почину ж творення - чоловіком і жінкою створив їх Бог.

²² І коли б тих днїв не вкорочено, то жодне б тіло не спасло ся; тільки ж задля вибраних укорочені будуть дні таї.

⁵ Оттак же і в теперішнім часї єсть останок по вибору благодаті.⁶ Коли ж по благодаті, то не по дїлам; ато благодать не була б уже більш благодаттю. Коли ж по ділам, то більш нема благодаті; ато дїло не було б уже більш дїлом.⁷ Що ж? чого шукав Ізраїль, того не осяг, а вибір осяг, инші ж ослїпли,

²³ І вони ж, як не зостануть ся в невірстві, прищепляться; здолїе бо Бог знов прищепити їх.²⁴ Коли бо ти відтятий від оливини, дикої по природі, і проти природи прищеплений до доброї оливини, то як більш сї, що по природі прищеплять ся до своєї сливини.

²⁸ По благовістю (вони) вороги задля вас; по вибранню ж полюблені задля отцїв.²⁹ Бо в даруваннях і покликанню Бог не каєть ся.³⁰ Бо, як і ви колись противились Богові, тепер же помилувані через непокору сих,³¹ так і сї тепер противились, щоб через ваше помилуванне і їх помилувано.³² Зачинив бо Бог усїх у непокору, щоб усїх помилувати.

²³ Тодї, коли хто вам скаже: Дивись, ось Христос, або онде; не йміть віри.²⁴ Устануть бо лжехрйсти й лжепророки, й давати муть ознаки великі й дива, щоб, коди можна, звести й вибраних.²⁵ Оце ж наперед сказав я вам.

²³ І казати муть вам: Дивись, ось; або: Дивись, он; не йдіть і не ганяйтесь.²⁴ Бо, як блискавиця, блиснувши з одного краю під небом, до другого краю під небом сьвітить, так буде й Син чоловічий дня свого.

¹⁵ Остерегайтесь лжепророків, що приходять до вас ув одежі овечій, а в серединї вони вовки хижі.

²⁴ Устануть бо лжехрйсти й лжепророки, й давати муть ознаки великі й дива, щоб, коди можна, звести й вибраних.

⁶ Багато бо приходити муть в імя моє, говорячи, що се я, і многих зведуть.

⁴⁸ Рече ж Ісус до него: Коли ознак та див не побачите, не увіруєте.

²⁷ Вівцї мої голосу мого слухають, і я знаю їх, і вони йдуть слїдом за мною.²⁸ І я житте вічне даю їм; і не погинуть до віку, й не вихопить їх нїхто з рук моїх.

⁸ І тоді відкриєть ся беззаконник, котрого Господь убє духом уст своїх, і знищить явленнем приходу свого.⁹ Котрого (беззаконника) прихід, сатаниною силою, буде з усякою потугою і ознаками й чудесами омани,¹⁰ і з усяким підступом неправди в тих, що погибають, бо любови правди не прийняли, щоб спасти ся їм.¹¹ І за се пішле їм Бог орудуваннє підступу, щоб вони вірували брехнї,¹² щоб прийняли суд усї, хто не вірував правді, а кохавсь у неправді.¹³ Нам же треба дякувати Богові завсїди за вас, браттє полюблене від Господа, що вибрав вас Бог від початку на спасенне осьвяченнем духа й у вірі правди,¹⁴ до чого покликав вас благовістом нашим, щоб здобути ся, слави Господа нашого Ісуса Христа.

¹⁹ Твердо ж основина Божа стоїть, маючи печать таку: Познав Господь своїх, і: Нехай відступить од неправди всяк, хто іменує імя Христове.

¹⁹ Зміж нас вийшли, тільки не були зміж нас; бо коли б були зміж нас, то остали б з нами; тільки ж відступили вони, щоб явилось, що не всі наші.

²⁶ Се писав я вам про тих, що підманюють вас.

⁸ І поклонять ся йому всї, що домують на землї, котрих імена не написані в книзї життя Агнця, заколеного від основання сьвіта.

¹³ І робить великі ознаки, так що вогонь зводить з неба на землю перед людьми.¹⁴ І підманює домуючих на землї через ознаки, що дано йому робити їх перед зьвіром, говорячи домуючим на землї, щоб робили образ зьвіра, що має рану від меча, і ожив.

⁸ Зьвір, котрого ти бачив, був, і вже нема його, і має він вийти з безодні, та й іти в погибіль; і будуть чудуватись домуючі на землї, (котрих імена не записані в книзі життя від основання сьвіта,) бачивши зьвіра, що був, і нема його, хоч і єсть.

³³ Гледїть, пильнуйте й молїть ся, не знаєте бо, коди пора.

³⁴ Остерегайте ся ж, щоб часом не обтягчились ваші серця прожорством та пянством, та журбою життя сього, й щоб несподівано на вас не настиг день той.

²⁹ І оце глаголав вам, перш нїж тому стати ся, щоб, як станеть ся, увірували.

¹ Се я глаголав вам, щоб ви не поблазнились.² Вилучати муть вас із шкіл; ба прийде час, що всякий, хто вбиває вас, думати ме, що службу приносить Богу³ І се робити муть вам, бо не знали нї Отця, нї мене.⁴ Та се сказав я вам, щоб, як прийде час, згадали про се, що я глаголав вам; бо з вами був.

¹⁷ Ви ж, любі, знаючи вперед, бережіть ся, щоб і вас не зведено блудом безбожників, і не відпали від свого утвердження;

²⁹ І зараз після горя днів тих сонце померкне, й місяць не давати ме сьвітла свого, й зорі попадають із неба, й сили небесні захитають ся.³⁰ І тодї явить ся ознака Сина чоловічого на небі; й тоді заголосять усї роди землі, і побачять Сина чоловічого, грядущого на хмарах небесних із силою й славою великою.³¹ І пішле він ангели свої з голосним гуком трубним, і позбирають вони вибраних його від чотирох вітрів, од кінців неба до кінців його.

²⁵ І будуть ознаки на сонцї, й місяці, й зорях, а на землї переполох народів у ваколотї; як зареве море та филї.²⁶ І омертвіють люде від страху та дожидання того, що прийде на все-денну: сили бо небесні захитають ся.²⁷ І трдї побачять Сина чоловічого йдучого на хмарі з силою і славою великою.

¹⁹ І дам чудеса вгорі на небі, і ознаки внизу на землі: кров і огонь і димову куряву.²⁰ Сонце обернеть ся в темряву, і місяць у кров, перш нїж прийде день Господень великий і славний.

¹⁰ Прийде ж день Господень, як злодїй в ночі; тодї небеса з шумом перейдуть, первотини ж, розпечені розтоплять ся, і земля і дїла на нїй погорять.

¹² дожидаючи й бажаючи скорого приходу Божого дня, котрого небеса, палаючи, рунуть, і первотини, горючи, розтоплять ся ?

¹² І поглянув я, коли створив шесту печать; і ось, трясеннє велике стало ся, і сонце стало чорне, як верета волосїнна, а місяць став, як кров,¹³ а зорі небесні попадали на землю, як смоківниця, од великого вітру трясена, скидає свої недостиглі смокви.¹⁴ А небо зникло, як лист звинутий, і всяка гора і виспа двигнулись із місць своїх;

¹¹ І бачив я престол великий білий, і Сидячого на ньому, від котрого лиця$$

¹¹ земля і небо, і місця не знайдено їм.

¹³ а зорі небесні попадали на землю, як смоківниця, од великого вітру трясена, скидає свої недостиглі смокви.

¹⁷ І озвавшись Ісус, рече до него: Блажен єси; Симоне, сину Йонин, бо тіло й кров не відкрила тобі сього, а Отець мій, що на небі.

²⁷ Прийде бо Син чоловічий у славі Отця свого з ангелами своїми; й тоді віддасть кожному по дїлам його.

³⁰ І тодї явить ся ознака Сина чоловічого на небі; й тоді заголосять усї роди землі, і побачять Сина чоловічого, грядущого на хмарах небесних із силою й славою великою.

³¹ Як же прийде Син чоловічий у славі своїй, і всї сьвяті ангели з ним, тодї сяде він на престолї слави своєї;

³⁸ Хто бо соромити меть ся мене й моїх словес між кодлом сим перелюбним і грішним, і Син чоловічий соромити меть ся його, як прийде в славі Отця свого з ангелами сьвятими.

⁶² Ісус же рече: Се я; і бачити мете Сина чоловічого, сидячого по правиці сили і йдучого на хмарах небесних.

¹¹ котрі й сказали: Мужі Галилейські, чого стоїте, дивлячись на небо? Сей Ісус, узятий од вас на небо, так прийде, як видїли ви Його, сходячого на небо.

¹⁶ Сам бо Господь з повелїннем, з голосом архангелським і з трубою Божою зійде з неба, і мертві в Христї воскреснуть найперше;

⁷ а вам горюючим, одраду з нами в одкриттю Господа Ісуса з неба з ангелами сили,⁸ в огні поломяному даючи відомщеннє тим, що не знають Бога і не корять ся благовістю Господа нашого Ісуса Христа.⁹ Вони приймуть муку, погибель вічну від лиця Господнього і від слави потуги Його,¹⁰ як прийде прославити ся у сьвятих своїх і дивним бути у всїх віруючих (бо ввірувано сьвідкуванню нашому між вами) в той день.

⁷ Ось, ійде з хмарами, й побачить Його всяке око, і ті, що Його прокололи; і заголосять перед Ним усї роди землї. Так, амінь.

⁴² Полуденна цариця встане на суд із кодлом сим та й осудить його: бо прийшла з найдальших країн землі слухати премудрості Соломонової; а ось тут більший од Соломона.

⁴¹ Пошле Син чоловічий ангели свої, й позбирають вони з царства Його все, що блазнить, і всіх, що роблять беззаконне,

⁴⁹ Так буде й при кінцї сьвіту: вийдуть ангели, та й повідлучають лихих зміж праведних,

³¹ І пішле він ангели свої з голосним гуком трубним, і позбирають вони вибраних його від чотирох вітрів, од кінців неба до кінців його.

³¹ Як же прийде Син чоловічий у славі своїй, і всї сьвяті ангели з ним, тодї сяде він на престолї слави своєї;³² і зберуть ся перед него всї народи; й відлучить він їх одних од других, як пастух одлучує овець од козлів;

²⁰ І коли б Господь не вкоротив днїв, то не спасло ся б жадне тїло; та задля вибраних, що вибрав їх, укоротив днї.

²² Стало ся ж, що вмер убогий, і перенесли його ангели на лоно Авраамове; умер же і багатир і поховали його.

⁷ Бог же чи не помстив ся б за вибраних своїх, що голосять до Него день і ніч, хоч довго терпить про них?

¹⁶ І инші вівцї маю, що не сієї кошари; і тих я мушу привести, й голос мій почують, і буде одно стадо, й один пастир.

⁵² і не тільки за людей, а щоб і дїти Божі розсипані зібрати в одно.

³³ Хто буде винуватити вибраних Божих? Бог же, той, що оправдує!

¹² Одягніть ся ж оце, яко вибрані Божі, сьвяті і любі, в милость милосердя,$$

¹² смирність, тихість і довготерпіннє,

¹⁴ Бо коли віруємо, що Христос умер і воскрес, так Бог і тих, що поснули в Ісусї, приведе з Ним.¹⁵ Се бо дам глаголемо словом Господнїм, що ми, которі зостанемось живими до приходу Господнього, не попередимо тих, що впокоїлись.¹⁶ Сам бо Господь з повелїннем, з голосом архангелським і з трубою Божою зійде з неба, і мертві в Христї воскреснуть найперше;¹⁷ потім ми, которі зостанемось живі, вкупі з ними будемо підхоплені в хмарах назустріч Господові на воздух, і так завсїди з Господем будемо.

¹ Благаємо ас вас, браттє, ради приходу Господа нашого Ісуса Христа і ради нашого збору до Него,

¹⁰ Тим усе терплю ради вибраних, щоб і вони осягли спасенне, що в Христї Ісусї з вічньою славою.

² по провидінню Бога Отця, через осьвяченнє Духа, на послуханнє і кропленнє крові Ісус-Христової: Благодать вам і мир нехай намножить ся.

¹ А після сього бачив я чотирьох ангелів, що стояли на чотирьох краях землї, і держали чотири вітри землї, щоб не віяв вітер на землю, анї на море, анї на жадне дерево.² Ще бачив я иншого ангела, що виходив від сходу сонця, і мав печать Бога живого; і покликнув голосом великим до чотирьох ангелів, котрим дано шкодити на землї і на морю, глаголючи:³ Не робіть шкоди вемлї нї морю, нї деревині, доки не попечатаєм слуг Бога нашого на чолї їх.

⁵ З роду Юдиного дванайцять тисяч попечатаних; з роду Рувимового дванайцять тисяч попечатаних; з роду Гадового дванайцять тисяч попечатаних;⁶ з роду Асирового дванайцять тисяч попечатаних;⁷ з роду Нефталимового дванайцять тисяч попечатаних; з роду Манассіїного дванайцять тисяч попечатаних, з роду Симеонового дванайцять тисяч попечатаних;⁸ з роду Левиїного дванайцять тисяч попечатаних; з роду Іссахарового дванайцять тисяч попечатаних; з роду Завулонового дванайцять тисяч попечатаних; з роду Йосифового дванайцять тисяч попечатаних; з роду Веняминового дванайцять тисяч попечатаних.⁹ Після сього поглянув я, і ось, пребагато людей, котрих ніхто не міг перелїчити, з кожного народу, і роду, і людей, і язиків, стоїть перед престолом і перед Агнцем, з'одягнені в одежі білі, а пальмові вітки в руках їх.

⁶ і вийшло сїм ангелів, у котрих сїм пораз, з храму, з'одягнені в чисту осяйну лнянку одежу, і підперезані по грудех золотими поясами.⁷ І одно з чотирьох животних дало семи ангелам сїм золотих чаш, повних гнїва Бога живучого по вічні віки.

³² Від смоківниці ж навчіть ся приповісти: Коли вже віттє її стане мягке й пустить листе, знайте, що близько літо.³³ Так само й ви: як оце все побачите, відайте, що близько під дверима.

²⁹ І сказав приповість їм: Бачте смоківницю і всякі дерева:³⁰ Як розпукутоть ся вже, бачивши самі розумієте, що вже близько лїто.³¹ Так і ви, коли побачите, як се станеть ся, знайте, що близько царство Боже.

²⁵ не покидаючи громади своєї, як у деяких є звичай, а один одного піддержуючи, і стілько більше, скілько більше бачите, що наближуєть ся день.²⁶ Бо коли ми самохіть грішимо, прийнявши розум правди, то вже не зостаєть ся жертви за гріхи,²⁷ а якесь страшне сподїваннє суду і огняний гнїв, що мав пожерти противників.²⁸ Хто відцурав ся закону Мойсейового, при двох або трьох сьвідках, смерть йому без милосердя:²⁹ Скільки ж, думаєте, гіршої муки заслужить, хто Сина Божого потоптав і кров завіту, котрою осьвятив ся, вважав за звичайну, і Духа благодати зневажив?³⁰ Знаємо Того, хто промовив: "Менї відомщеннє, я віддам, глаголе Господь"; і знов: "Господь судити ме людей своїх."³¹ Страшно впасти в руки Бога живого.³² Згадайте ж перші днї в котрі ви, просьвітившись, перенесли велику боротьбу терпіння,³³ то на зневагу і знущаннє виставлювані, то буваючи спільниками тих, що так жили.³⁴ Бо і в моїх кайданах ви зо мною мучились, і жалуваннє маєтків ваших з радістю приймали, відаючи, що маєте собі маєток на небесах вічний і луччий.³⁵ Не кидайте ж сьміливости вашої, котра має нагороду велику.³⁶ Терпіннє бо вам треба мати, щоб, волю Божу вчинивши, прийняли обітуваннє.³⁷ Вже бо незабаром ось, ось Грядущий прийде, і не загаєть ся.

⁹ Не зітхайте один на одного, браттє, щоб вас не осуджено - ось, суддя перед дверима стоїть.

¹⁷ Бо пора початись судові від до му .Божого; коли ж найперш од нас, то який конець тих, що не корять ся благовістю Божому?¹⁸ коли "праведник тільки що спасеть ся, то безбожник і грішник де явить ся?"

²⁸ Істино глаголю вам: Єсть деякі між стоячими тут, що не вкусять смерти, аж поки побачять Сина чоловічого, грядущого в царстві своїм.

³⁶ Істино глаголю вам: Все те прийде на кодло се.

³⁴ Істино глаголю вам: Не перейде рід сей, як усе теє станеть ся.

¹ І рече їм: Істино глаголю вам: Що є деякі між стоячими тут, котрі не вкусять смерти, поки побачять царство Боже, що прийде в потузі.

³² Істино глаголи вам: Ще не перейде рід сей, доки все станеть ся.

¹⁸ Істино бо глаголю вам: Доки перейде небо й земля, одна йота, або одна титла не перейде з закону, аж поки все станеть ся.

³⁵ Небо й земля перейде, слова ж мої не перейдуть.

³³ Небо й земля перейде, слова ж мої не перейдуть.

¹³ Коли не віруємо, Він вірним пробував, відректись бо себе не може.

² в надїї вічнього життя, котре обітував Бог, що не обманює, перед вічними часами,

¹⁰ І (знов): У починї Ти, Господи, землю оснував еси, і небеса - дїло рук Твоїх.¹¹ Вони зникнуть. Ти ж пробуваєш, і всї, як шати зветшають,¹² і як одежину згорнеш їх, і перемінять ся; Ти ж той же самий еси, і лїта Твої не скінчать ся.

¹⁰ Прийде ж день Господень, як злодїй в ночі; тодї небеса з шумом перейдуть, первотини ж, розпечені розтоплять ся, і земля і дїла на нїй погорять.¹¹ Коли ж се все зруйнуєть ся, то якими слїд вам бути в сьвятому життю і побожності,¹² дожидаючи й бажаючи скорого приходу Божого дня, котрого небеса, палаючи, рунуть, і первотини, горючи, розтоплять ся ?

³⁶ Про день же той і годину ніхто не знає, ні ангели небесні, тільки сам Отець мій.³⁷ Як же днї Ноеві, так буде й прихід Сина чоловічого.³⁸ Бо, як буди за днїв перед потопом, що їли, й пили, женились, і віддавались, аж до дня, коли увійшов Ной у ковчег,³⁹ та й не знали, аж прийшла повідь і позносила всіх; так буде й прихід Сина чоловічого.⁴⁰ Тоді буде двоє в полі; один візьметь ся, а один зоставить ся.⁴¹ Дві молоти муть на жорнах; одна візьметь ся, а одна зоставить ся.⁴² Ото ж пильнуйте, бо не знаєте, которої години Господь ваш прийде.

⁶ О півночі ж постав крик: Ось жених ійде; виходьте назустріч йому!

¹³ Отим же то пильнуйте, бо не знаєте дня, нї години, коди Син чоловічий прийде.

¹⁹ По довгому ж часу, приходить пан слуг тих, і бере перелік із них.

²⁶ І тоді побачять Сина чоловічого, грядущого на хмарах, з силою великою і славою.²⁷ І тодї пішле ангели свої, і позбирає вибраних своїх од чотирох вітрів, од кінця землї до кінця неба.

⁷ Рече ж до них: Не вам єсть розуміти час і пору, що Отець положив у своїй властї.

¹ Про часи ж і пори, браттє, не треба вам писати.² Бо самі ви добре знаєте, що день Господень, як злодїй у ночі, так прийде.

¹ Одкриттє Ісуса Христа, котре дав Йому Бог, показати слугам своїм, що має скоро бути, і показав, піславши через ангела свого, слузї своєму Йоанові,

³ Тим то згадай, як приняв і чув єси, і хорони, і покай ся, коли ж не чувати меш, прийду на тебе, як злодїй, і не знати меш, якого часу прийду на тебе.

⁴² Ото ж пильнуйте, бо не знаєте, которої години Господь ваш прийде.⁴³ Се ж відайте, що коли б господар знав, у яку сторожу прийде злодій, то пильнував би, та й не попустив би підкопати хати своєї.⁴⁴ Тим же й ви будьте готові; бо тієї години, як і не думаєте, Син чоловічий прийде.

⁴⁰ І приходить до учеників, і знаходить їх сплячих, і рече до Петра: Так не змогли ви однієї години попильнувати зо мною?⁴¹ Пильнуйте та молїть ся, щоб не ввійшли в спокусу. Дух то охочий, тїло ж немошне.

²³ Ви яг гледїть: ось я наперед сказав вам усе.

³⁵ Оце ж пильнуйте: (не знаєте бо, коли пан господи прийде, увечері, чи опівночі, чи в півні, чи вранці;)³⁶ щоб, прийшовши несподівано, не знайшов вас сплячих.³⁷ Що ж я вам глаголю, усім глаголю: Пильнуйте.

³⁷ І приходить і знаходить їх сплячих, і рече до Петра: Симоне, ти спиш? не міг ти однієї години попильнувати?³⁸ Пильнуйте та молїть ся, щоб не ввійшли у спокусу. Дух-то охочий, тіло ж немошне.

⁴⁰ Тим і ви будьте готові; бо, котрої години не думаєте, Син чоловічий прийде.

¹¹ Так (чинїть), знаючи пору, що вже час нам від сна встати; тепер бо ближче нас спасенне, нїж, як ми увірували.¹² Ніч минула, а день наближив ся відложімо ж дїла темряви, а одягнїмось у зброю сьвітла.

¹⁴ Нї, одягнїть ся Господом нашим Ісусом Христом, і не догодовуйте тїлу в похотї.

¹³ Пильнуйте, стійте в вірі, мужайтесь і утверджуйтесь.

¹⁸ Всякою молитвою і благаннєм молячись всякого часу духом і в сьому пильнуйте в усякому терпінню і благанню за всїх сьвятих,

⁵ Усі ви сини сьвітла і сини дня; ми не (сини) ночи або тьми.⁶ Тимже оце не спімо, як инші, а пильнуймо і будьмо тверезі.⁷ Ті бо, що сплять, у ночі сплять, і що впивають ся, у ночі впивають ся.⁸ Ми ж, (сини) дня, тверезїмо ся, одягнувшись у броню віри та любови і

⁸ шолом надїї на спасенне.

¹⁵ наглядаючи, щоб хто не відпав од благодатй Божої, щоб який гіркий корінь, угору виросши, не зашкодив вам, і тим не опоганились многі;

⁷ Усьому ж конець наближив ся. Будьте ж оце мудрі і тверезі до молитов.

⁸ Тверезїть ся, пильнуйте, бо противник ваш, диявол, як лев рикаючий, ходить, шукаючи кого пожерти;

² Будь чуйний, і утверджуй инше, що має вмерти, бо не знайшов я, щоб дїла твої були скінчені перед Богом.

¹⁵ Ось іду, як злодій; блаженний, хто чував, і хоронить одежу свою, щоб не ходити йому голим, і щоб не бачили сорому його.

¹⁹ І дам я тобі ключі царства небесного; й що звяжеш на землі, буде звязане на небі; а що розвяжеш на землі, буде розвязане на небі.

⁴⁵ Який єсть вірний слуга й розумний, що поставив пан його над челяддю своєю, щоб роздавав їй харч у пору?⁴⁶ Щасливий той слуга, котрого, прийшовши пан його, застане, що робить так.⁴⁷ Істино глаголю вам: Що поставить його над усім добром своїм.

¹⁴ Бо, як чоловік, від'їжджаючи, прикликав слуги свої, і передав їм достатки свої,¹⁵ і одному дав пять талантів, другому два, иншому ж один, кожному по його сназі, та й відїхав зараз.¹⁶ Пійшовши ж той, що взяв пять талантів, орудував ними, й придбав других пять талантів.¹⁷ Так само й той, що два, придбав і він других два.¹⁸ Той же, що взяв один, пійшовши, закопав у землю, і сховав срібло пана свого.¹⁹ По довгому ж часу, приходить пан слуг тих, і бере перелік із них.²⁰ І, приступивши той, що взяв пять талантів, принїс і других пять талантів, говорячи; Пане, пять талантів менї передав єси; ось других пять талантів придбав я ними.²¹ Рече ж до него пан його: Гаразд, слуго добрий і вірний: у малому був єси вірен, над многим поставлю тебе. Увійди в радощі пана твого.²² Приступивши ж і той, що взяв два таланти, сказав: Пане, два таланти менї передав еси; ось других два таланти придбав я ними.²³ Рече до него пан його: Гаразд, слуго добрий і вірний: у малому був еси вірен, над многим поставлю тебе. Увійди в радощі пана твого.²⁴ Приступивши ж і той, що взяв один талант, сказав: Пане, знав я тебе, що жорстокий єси чоловік, що жнеш, де не сїяв, і збираєш, де не розсипав;²⁵ і, злякавшись, пійшов та сховав твій талант у землї. Оце ж маєш твоє.²⁶ Озвав ся ж пан його й рече до него: Лукавий слуго й лїнивий, знав єси, що жну, де не сїяв, і збираю, де не розсипав:²⁷ так треба було оддати срібло моє міняльникам, і, прийшовши, взяв би я своє з лихвою.²⁸ Візьміть же від него талант, та дайте тому, що має десять талантів.²⁹ Кожному бо маючому всюдидасть ся, і надто мати ме; у немаючого ж, і що має, візьметь ся від него.³⁰ І викиньте слугу нікчемного у темряву надвірню: там буде плач і скреготаннє зубів.

³⁶ і ви подобні людям, що дожидають пана свого, коли вертати меть ся з весілля, щоб, як прийде та постукає, зараз одчинити йому.³⁷ Блаженні слуги ті, котрих, прийшовши пан, знайде їх пильнуючих; істино глаголю вам, що піддережеть ся та й посадовить їх за стіл, і, приступивши, послугувати ме їм.³⁸ І коли прийде о другій сторожі, або о третій сторожі прийде, і знайде так, блаженні слуги ті.³⁹ Се ж знайте, що коли б знав господар, о которій годинї злодій прийде, пильнував би, й не дав би підкопати господи своєї.⁴⁰ Тим і ви будьте готові; бо, котрої години не думаєте, Син чоловічий прийде.

¹² Рече ж оце: Один чоловік значного роду йшов у землю далеку прийняти собі царство, та й вернутись.¹³ Покликавши ж десять слуг своїх, дав їм десять мин срібла, та й сказав до них: Орудуйте, поки прийду.¹⁴ Мішане ж його ненавиділи його, й післали посли слїдом за ним, кажучи: Не хочемо сього, щоб царював над вами.¹⁵ І сталось, як вернув ся він, прийнявши царство, сказав прикликати собі слуг тих, що дав їм срібло, щоб знати, хто що з'орудував.¹⁶ Прийшов же первий, кажучи: Пане, мина твоя приробила десять мин.¹⁷ І рече йому: Гаразд, добрий слуго. що у найменшому вірен був єси, то май власть над десятьма городами.

³ Тому воротар одчиняв, і вівцї голосу його слухають, і свої вівцї кличе по імени, і виводить їх.

²⁹ Я бо знаю се, що після виходу мого прийдуть вовки хижі між вас, що не пощадять стада.³⁰ І з вас самих устануть люде, говорячи розворотне, щоб потягти учеників за собою.³¹ Тим пильнуйте, памятаючи, що три роки ніч і день не переставав я із слїзми напоминати кожного.

⁴ Бо яко ж в одному тїлї маємо многі члени, усі ж члени мають не одно діло,⁵ так многі ми - одно тіло в Христї, по одно му ж, один другому члени.⁶ Маючи ж дарування по даній нам благодаті неоднакі: чи то пророцтво і (то й пророкуймо) по мірі віри;⁷ чи то служеннє (пильнуймо) в служенню; чи то навчає хто - в ученню;⁸ чи то напоминає хто - в напоминанню; хто дає, (давай) у простоті; хто старшинує, (старшинуй) з пильностю; хто милосердує, (милосердуй) з радістю.

⁶ Того ж то й данину даєте; слуги бо Божі вони, що раз-у-раз того пильнують.

⁵ Хто ж Павел і хто Аполос? Та же ж вони тільки слуги, через котрих ви увірували, і як кому дав Господь.⁶ Я посадив, Аполос поливав, Бог ж зростив.⁷ Тим то ніщо й той, хто садить, і хто поливає, а хто зрощує - Бог.⁸ Хто ж садить і хто поливає, сї одно, кожний же прийме нагороду свою по своїм труді.⁹ Бо ми Божі помічники, ви Боже поле, Божа будівля.¹⁰ По благодаті Божій, даній мені, яко мудрий будівничий, положив я основину, инший же будує. Нехай же кожен дпвить ся, як він будує.

⁴ Між даруваннями в ріжниця, Дух же той самий.⁵ І ріжниця між служеннями, а той самий Господь.⁶ І ріжниця між роботами, один же Бог, що робить усе у всіх.⁷ Кожному ж дасть ся явленне Духа на користь.⁸ Тому бо Духом дасть ся слово премудрости, другому слово знання тим же Духом;⁹ иншому ж віра тим же Духом; иншому ж дарування сцїлення тим же Духом;¹⁰ иншому ж робленнє чудес; иншому ж пророкуваннє; иншому розпізнаванне духів; иншому ж усякі мови; иншому виклади мів (язиків).¹¹ Все ж се дїйствує один і той же Дух, уділяючи кожному, яко ж хоче.¹² Як бо тіло одно, а членів має багато, всі ж члени одного тїла, хоч багато їх, а одно тїло, так і Христос.¹³ Бо одним Дихом усї ми в одно тїло хрестились, чи то Жиди, чи Греки, чи невільники, чи вільні, і всі одним Духом напоєнї.¹⁴ До тїло не єсть один член, а многі.¹⁵ Коли скаже нога: я не рука, от же я не від тїла, то хиба через се не єсть від тїла?¹⁶ І коли скаже ухо: я не око, то ж я не від тїла, то хиба через те не єсть від тїла?¹⁷ Коли б усе тїло (було) око, де ж (був би) слух? Коли б усе слух, де понюх?¹⁸ Та Бог розложив члени кожного по одному з них в тїлї, яко ж схотів.¹⁹ Коли ж би все (було) один член, то де (було б) тїло?²⁰ Тепер же багато членів, а тїло одно.²¹ Не може ж око сказати руці: Не треба мені тебе; або знов голова ногам: Не треба мені вас.²² Нї, которі члени тїла здають ся слабшими, ті тим більше потрібні;²³ і которі здають ся нам неповажнїшими в тїлї, тим більше чести додаємо, і менше чесні наші (члени) більшу окрасу приймають.²⁴ Звичайним бо нашим того не треба. Та Бог зложив тїло, давши більшу честь послїднїйшому,²⁵ щоб не було розділення в тїлї, а щоб члени однаково один про одного дбали.²⁶ І коли терпить один член, терплять з ним усі члени; а коли славить ся один член, радують ся з ним усї члени.²⁷ Ви ж тїло Христове і члени від части (з особна).²⁸ І инших поставив Бог у церкві найперш апостолів, вдруге пророків, втретє учителів, потім сили, а там даровання, сцїлення, помагання, порядкування, всякі мови.²⁹ Хиба всї апостоли? хиба всі пророки? хиба всї учителі? хиба всї сили?³⁰ хиба всї мають дарованнє сцїлення? хиба вони всї глаголють мовами? хиба всї викладають?³¹ Жадайте ж дарувань луччих, і я покажу вам ще кращу дорогу.

⁵⁸ Тимже, браттє моє любе, бувайте тверді, стійкі, надто збогачуючисі у дїлї Господньому завсїди, знаючи що праця ваша не марна перед Господем.

²⁴ знаючи, що від Бога приймете нагороду наслїддя; Господу бо Хриету служите.

¹ Панове, оддавайте слугам правду і рівноту, знаючи, що й ви маєте Господа на небесах.

⁷ ангелові церкви, що в Филадельфиї, напиши: Се глаголе Сьвятий, Правдивий, що має ключ Давидів, котрий відчиняє, і нїхто не зачинить, і зачиняє, - і нїхто не відчинить:

⁴² Ото ж пильнуйте, бо не знаєте, которої години Господь ваш прийде.

⁴⁴ Тим же й ви будьте готові; бо тієї години, як і не думаєте, Син чоловічий прийде.

⁴⁸ І бачив, як вони силкувались, веслуючи; був бо вітер противний їм; і коло четвертої сторожи ночі приходить до них, ідучи по морю, і хотів минути їх.

³⁰ І рече йому Ісус: Істино глаголю тобі: Що сьогодні, ночи сієї, перш ніж двічи півень запїє, тричі відречеш ся мене.

⁵ Як же жених барив ся, задрімали всі, та й поснули.

³⁷ І приходить і знаходить їх сплячих, і рече до Петра: Симоне, ти спиш? не міг ти однієї години попильнувати?

⁴⁰ І вернувшись знайшов їх знов сплячих: були бо їх очі важкі; і не знали вони, що Йому відказати.

⁴⁵ І, вставши від молитви, й прийшовши до учеників своїх, знайшов їх сплячих від смутку,

¹¹ Так (чинїть), знаючи пору, що вже час нам від сна встати; тепер бо ближче нас спасенне, нїж, як ми увірували.¹² Ніч минула, а день наближив ся відложімо ж дїла темряви, а одягнїмось у зброю сьвітла.¹³ Яко в день нумо чесно ходити і не в прожорстві та піянстві, не в любодїяннї та розпусті, не в сварнї та завнстї.¹⁴ Нї, одягнїть ся Господом нашим Ісусом Христом, і не догодовуйте тїлу в похотї.

¹⁴ Того ж то глаголе: Устань, сонний, і воскресни з мертвих, то й осьвітить тебе Христос.

⁶ Тимже оце не спімо, як инші, а пильнуймо і будьмо тверезі.⁷ Ті бо, що сплять, у ночі сплять, і що впивають ся, у ночі впивають ся.

³⁵ Оце ж пильнуйте: (не знаєте бо, коли пан господи прийде, увечері, чи опівночі, чи в півні, чи вранці;)

⁴¹ Каже ж Йому Петр: Господи, чи до нас приповість сю глаголеш, чи до всїх?⁴² Рече ж Господь: Хто єсть вірний і розумний дворецький, що поставить його пан над челяддю своєю, видавати у пору визначену харч?⁴³ Блажен слуга той, котрого, пан прийшовши, знайде, що робить так.⁴⁴ По правдї глаголю вам, що над усїм достатком своїм поставить його.⁴⁵ Коли ж слуга той скаже в серцї своїм: Барить ся пан мій прийти, та й зачне бити рабів і рабинь, їсти, та пити, та впиватись,⁴⁶ прийде пан того слуги дня, котрого не сподїваєть ся, і години, котрої не знав, та й відлучить його, й долю його з невірними положить.