Job 21:4 Cross References - Ukrainian

⁴ Хіба до людини моє нарікання? Чи не мав би чого стати нетерпеливим мій дух?

⁹ І так говорив Мойсей до синів Ізраїлевих, та вони не слухали Мойсея через легкодухість та тяжку роботу.

¹⁶ Не вважай своєї невільниці за негідницю, бо я говорила аж доти з великої своєї скорботи та з туги своєї.

²⁶ І сталося, проходив Ізраїлів цар по мурі, а одна жінка крикнула до нього, говорячи: Поможи, пане царю!²⁷ А він відказав: Як тобі не поможе Господь, звідки я поможу тобі? Чи з току, або з чавила?

¹¹ Яка сила моя, що надію я матиму? І який мій кінець, щоб продовжити життя моє це?

¹¹ Тож не стримаю я своїх уст, говоритиму в утиску духа свого, нарікати я буду в гіркоті своєї душі:¹² Чи я море чи морська потвора, що Ти надо мною сторожу поставив?¹³ Коли я кажу: Нехай постіль потішить мене, хай думки мої ложе моє забере,¹⁴ то Ти снами лякаєш мене, і видіннями страшиш мене...¹⁵ І душа моя прагне задушення, смерти хочуть мої кості.¹⁶ Я обридив життям... Не повіки ж я житиму!... Відпусти ж Ти мене, бо марнота оці мої дні!...¹⁷ Що таке чоловік, що його Ти підносиш, що серце Своє прикладаєш до нього?¹⁸ Ти щоранку за ним назираєш, щохвилі його Ти досліджуєш...¹⁹ Як довго від мене ще Ти не відвернешся, не пустиш мене проковтнути хоч слину свою?²⁰ Я згрішив... Що ж я маю робити, о Стороже людський? Чому Ти поклав мене ціллю для Себе, і я стався собі тягарем?²¹ І чому Ти не простиш мойого гріха, і не відкинеш провини моєї? А тепер я до пороху ляжу, і Ти будеш шукати мене, та немає мене...

¹ Життя моє стало бридке для моєї душі... Нехай нарікання своє я на себе пущу, нехай говорю я в гіркоті своєї душі!² Скажу Богові я: Не осуджуй мене! Повідом же мене, чого став Ти зо мною на прю?

¹ Для дириґетна хору. На спів: „Ланя зорі досвітньої". Псалом Давидів.² Боже мій, Боже мій, нащо мене Ти покинув? Далекі слова мого зойку від спасіння мого!...³ Мій Боже, взиваю я вдень, та Ти не озвешся, і кличу вночі, і спокою немає мені!

¹¹ Ніби кості ламають мені, коли вороги мої лають мене, коли кажуть мені цілий день: Де твій Бог? Чого, душе моя, ти сумуєш, і чого ти в мені непокоїшся? Май надію на Бога, бо я Йому буду ще дякувати за спасіння Його, мого Бога!

³ В день недолі моєї шукаю я Господа, до Нього рука моя витягнена вночі й не зомліє, не хоче душа моя бути потішена:⁴ згадаю про Бога й зідхаю, розважаю й мій дух омліває! Села.⁵ Ти держиш повіки очей моїх, я побитий і не говорю...⁶ Пригадую я про дні давні, про роки відвічні,⁷ свою пісню вночі я пригадую, говорю з своїм серцем, а мій дух розважає:⁸ Чи навіки покине Господь, і вже більш не вподобає?⁹ Чи навіки спинилася милість Його? Чи скінчилося слово Його в рід і рід?

¹ Молитва вбогого, коли він слабне та перед Господнім лицем виливає мову свою.

² Мій голос до Господа, я кличу, мій голос до Господа, я благаю!³ Перед обличчям Його виливаю я мову свою, про недолю свою я розказую перед обличчям Його,

³⁸ Тоді промовляє до них: Обгорнена сумом смертельним душа Моя! Залишіться тут, і попильнуйте зо Мною...