Job 22 Cross References - Ukrainian

¹ І заговорив теманянин Еліфаз та й сказав:² Чи для Бога людина корисна? Бо мудрий корисний самому собі!³ Хіба Всемогутній бажає, щоб ти ніби праведним був? І що за користь Йому, як дороги свої ти вважаєш невинними сам?⁴ Чи Він буде карати, тебе боячись, і чи піде з тобою на суд?⁵ Хіба твоє зло не велике? Таж твоїм беззаконням немає кінця!⁶ Таж з братів своїх брав ти заставу даремно, а з нагого одежу стягав!⁷ Не поїв ти водою знеможеного, і від голодного стримував хліб...⁸ А сильна людина то їй оцей край, і почесний у ньому сидітиме.⁹ Ти напорожньо вдів відсилав, і сирітські рамена гнобились,¹⁰ тому пастки тебе оточили, і жахає тебе наглий страх,¹¹ твоє світло стемніло, нічого не бачиш, і велика вода закриває тебе...¹² Чи ж Бог не високий, як небо? Та на зорі угору поглянь, які стали високі вони!¹³ А ти кажеш: Що відає Бог? Чи судитиме Він через млу?¹⁴ Хмари завіса Йому, й Він не бачить, і ходить по крузі небесному.¹⁵ Чи ти будеш триматись дороги відвічної, що нею ступали безбожні,¹⁶ що невчасно були вони згублені, що річка розлита, підвалина їх,¹⁷ що до Бога казали вони: Відступися від нас! та: Що зробить для нас Всемогутній?¹⁸ А Він доми їхні наповнив добром!... Але віддалилась від мене порада безбожних!¹⁹ Справедливі це бачать та тішаться, і насміхається з нього невинний:²⁰ Справді вигублений наш противник, а останок їх вижер огонь!²¹ Заприязнися із Ним, та й май спокій, цим прийде на тебе добро.²² Закона візьми з Його уст, а слова Його в серце своє поклади.²³ Якщо вернешся до Всемогутнього, будеш збудований, і віддалиш беззаконня з наметів своїх.²⁴ І викинь до пороху золото, і мов камінь з потоку офірське те золото,²⁵ і буде тобі Всемогутній за золото та за срібло блискуче тобі!²⁶ Бо тоді Всемогутнього ти покохаєш і до Бога підіймеш обличчя своє,²⁷ будеш благати Його й Він почує тебе, і ти обітниці свої надолужиш.²⁸ А що постановиш, то виповниться те тобі, й на дорогах твоїх буде сяяти світло.²⁹ Бо знижує Він спину пишного, хто ж смиренний, тому помагає.³⁰ Рятує Він і небезвинного, і той чистотою твоїх рук урятований буде.

¹³ виконувати заповіді Господа та постанови Його, що я наказую тобі сьогодні, щоб було тобі добре.

¹⁵ Що таке Всемогутній, що будем служити Йому? І що скористаєм, як будем благати Його?

⁶ Як ти будеш грішити, що зробиш Йому? А стануть численні провини твої, що ти вчиниш Йому?⁷ Коли праведним станеш, що даси ти Йому? Або що Він візьме з твоєї руки?⁸ Для людини, як ти, беззаконня твоє, і для людського сина твоя справедливість!...

² Я сказав Господеві: Ти Бог мій, добро моє тільки в Тобі!

¹³ Блаженна людина, що мудрість знайшла, і людина, що розум одержала,¹⁴ бо ліпше надбання її від надбання срібла, і від щирого золота ліпший прибуток її,¹⁵ дорожча за перли вона, і всіляке жадання твоє не зрівняється з нею.¹⁶ Довгість днів у правиці її, багатство та слава в лівиці її.¹⁷ Дороги її то дороги приємности, всі стежки її мир.¹⁸ Вона дерево життя для тих, хто тримається міцно її, і блаженний, хто держить її!

⁷ Початок премудрости мудрість здобудь, а за ввесь свій маєток здобудь собі розуму!⁸ Тримай її високо і підійме тебе, ушанує тебе, як її ти пригорнеш:⁹ вона дасть голові твоїй гарний вінок, пишну корону тобі подарує!

¹² Якщо ти змудрів то для себе змудрів, а як станеш насмішником, сам понесеш!

¹¹ Добра мудрість з багатством, а прибуток для тих, хто ще сонечко бачить,¹² бо в тіні мудрости як у тіні срібла, та користь пізнання у тому, що мудрість життя зберігає тому, хто має її.

²⁹ Коли праве око твоє спокушає тебе, його вибери, і кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вкинене.

¹⁰ Так і ви, коли зробите все вам наказане, то кажіть: Ми нікчемні раби, бо зробили лиш те, що повинні зробити були!

⁷ Не обманюйтеся, Бог осміяний бути не може. Бо що тільки людина посіє, те саме й пожне!⁸ Бо хто сіє для власного тіла свого, той від тіла тління пожне. А хто сіє для духа, той від духа пожне життя вічне.

¹⁷ І я знаю, Боже мій, що Ти вивідуєш серце й любиш щирість. У щирості серця свого я пожертвував це все, а тепер бачу я з радістю народ Твій, який знаходиться тут, що жертвує себе Тобі.

¹⁰ А Він знає дорогу, яка при мені, хай би випробував Він мене, мов те золото, вийду!¹¹ Трималась нога моя коло стопи Його, дороги Його я держався й не збочив.¹² Я не відступався від заповідей Його губ, над уставу свою я ховав слова уст Його.

¹ Для дириґетна хору. Єдутуна. Псалом Давидів.

³ і хто кривди не робить, хто ходить путями Його!⁴ Ти видав накази Свої, щоб виконувати пильно.⁵ Коли б же дороги мої були певні, щоб держатись Твоїх постанов,⁶ не буду тоді засоромлений я, як буду дивитись на всі Твої заповіді!

⁵⁹ Я розважив дороги свої, й до свідоцтв Твоїх ноги свої звернув.

¹⁰ Не в силі коня уподоба Його, і не в членах людини Його закохання,¹¹ Господь любить тих, хто боїться Його, хто надію складає на милість Його!

¹ Обманливі шальки огида для Господа, а повна вага це Його уподоба.

²⁰ Серцем лукаві огида для Господа, а хто в неповинності ходить Його уподоба.

²² Уста брехливі огида у Господа, а чинячі правду Його уподоба.

⁸ Жертва безбожних огида для Господа, а молитва невинних Його уподоба.

¹⁷ Словами своїми ви мучите Господа, та й питаєте ще: Чим ми мучимо? Говоренням вашим: Кожен, хто чинить лихе, той добрий у Господніх очах, і Він у них уподобання має, або: Де Бог правосуддя?

¹⁶ І я пильно дбаю про те, щоб завсіди мати сумління невинне, щодо Бога й людей.

¹ Отож, мої любі, мавши ці обітниці, очистьмо себе від усякої нечисти тіла та духа, і творімо святиню у Божім страху!

¹⁸ Та все я одержав, і маю достаток. Маю повно, прийнявши від Епафродита, що ви послали, як пахощі запашні, жертву приємну, Богові вгодну.

¹² Чи я море чи морська потвора, що Ти надо мною сторожу поставив?

¹⁹ Коли ходить про силу, то Він Всемогутній, коли ж ходить про суд, хто посвідчить мені?

³² Бо Він не людина, як я, й Йому відповіді я не дам, і не підемо разом на суд,

³ І на такого Ти очі Свої відкриваєш, і водиш на суд із Собою його!

²¹ і нехай Він дозволить людині змагання із Богом, як між сином людським і ближнім його,

²⁹ то побійтесь меча собі ви, бо гнів за провину то меч, щоб ви знали, що є ще Суддя!...

⁶ Чи зо мною на прю Він з великою силою стане? О ні, тільки б увагу звернув Він на мене!⁷ Справедливий судився б там з Ним, я ж назавжди б звільнивсь від свойого Судді.

²³ Бо людині Він не призначає означений час, щоб ходила до Бога на суд.

¹¹ забери Ти від мене Свій доторк, від порази Твоєї руки я кінчаюсь...

⁶ Обдерто людей сильносердих, задрімали вони своїм сном, і не знайшли своїх рук усі мужі військові...

¹⁶ і охорони його, якого насадила правиця Твоя, і галузку, яку Ти для Себе зміцнив!

³ Якщо, Господи, будеш зважати на беззаконня, хто встоїть, Владико?⁴ Бо в Тебе пробачення, щоб боятись Тебе...

² і на суд не вступай із рабом Своїм, бо жоден живий перед обличчям Твоїм справедливим не буде!

¹⁴ Бо Бог приведе кожну справу на суд, і все потаємне, чи добре воно, чи лихе!

¹⁴ Господь іде на суд, щоб судитись з старшими народу Свого та з вождями його: Ви виноградника знищили, грабунок з убогого в ваших домах!¹⁵ Що це сталося вам, що народ Мій ви гнобите та утискаєте вбогих? Так говорить Господь, Бог Саваот.

¹⁹ Кого Я люблю, тому докоряю й караю того. Будь же ревний і покайся!

⁷ Пригадай но, чи гинув невинний, і де праведні вигублені?⁸ Як я бачив таких, що орали були беззаконня, та сіяли кривду, то й жали її:⁹ вони гинуть від подиху Божого, і від духу гнівного Його погибають!¹⁰ Левине ричання й рик лютого лева минає, і левчукам вилущаються зуби.¹¹ Гине лев, як немає здобичі, і левенята левиці втікають.

⁶ і представив тобі таємниці премудрости, бо вони як ті чуда роздумування! І знай, вимагає Бог менше від тебе, ніж провини твої того варті!

¹⁴ якщо є беззаконня в руці твоїй, то прожени ти його, і кривда в наметах твоїх нехай не пробуває,

⁵ бо навчає провина твоя твої уста, і ти вибираєш собі язика хитрунів.⁶ Оскаржають тебе твої уста, не я, й твої губи свідкують на тебе:

³¹ Хай не вірить в марноту заблуканий, бо марнотою буде заплата йому,³² вона виповниться не за днів його, а його верховіття не буде зелене!³³ Поскидає насиллям, немов виноград, недозрілість свою, поронить він квіття своє, як оливка,³⁴ бо збори безбожних спустошені будуть, а огонь пожере дім хабарника:

²⁷ Тож я знаю думки ваші й задуми, що хочете кривдити ними мене.

³ Також на трьох приятелів його запалився його гнів за те, що не знайшли вони відповіді, а зробили тільки Йова винним.

¹² і раб Твій у них бережкий, а в дотриманні їх нагорода велика.

¹² Тому, Господи, не ув'язни милосердя Свого від мене, а милість та правда Твоя нехай завжди мене стережуть,

²⁶ бо вона єдине накриття його, вона одіж на тіло його; на чому він буде лежати? І станеться, коли буде він кликати до Мене, то почую, бо Я милосердний.

⁶ Ніхто не візьме в заставу долішнього каменя жорен або горішнього каменя жорен, бо він душу взяв би в заставу.

¹⁰ Коли ти позичиш своєму ближньому позичку з чогось, не ввійдеш до дому його, щоб узяти заставу його,¹¹ назовні будеш стояти, а той чоловік, що ти позичив йому, винесе до тебе заставу назовні.¹² А якщо він чоловік убогий, не ляжеш спати, маючи заставу його,¹³ конче вернеш йому ту заставу при заході сонця, і буде він спати на одежі своїй, і буде благословляти тебе, а тобі буде це за праведність перед лицем Господа, Бога твого.¹⁴ Не будеш утискати наймита, убогого й незаможного з братів своїх та з приходька свого, що в Краї твоїм у брамах твоїх.¹⁵ Того ж дня даси йому заплату, і не зайде над нею незаплаченою сонце, бо вбогий він, і до неї лине душа його. І не буде він кликати на тебе до Господа, і не буде гріха на тобі.¹⁶ Не будуть забиті батьки за синів, а сини не будуть забиті за батьків, кожен за гріх свій смертю покараний буде.¹⁷ Не скривиш суду на приходька, на сироту, і не будеш брати в заставу вдовиної одежі.¹⁸ І будеш пам'ятати, що рабом був ти сам у Єгипті, і викупив тебе Господь, Бог твій, звідти, тому я наказую тобі робити цю річ.

³ займають осла в сиротини, беруть у заставу вола від удовиць,

⁹ Сироту відривають від перс, і в заставу беруть від убогого...¹⁰ Ходять наго вони, без вбрання, і голодними носять снопи.

¹⁹ Якщо бачив я гинучого без одежі, і вбрання не було в сіромахи,²⁰ чи ж не благословляли мене його стегна, і руном овечок моїх він не грівся?

⁷ і нікого не тисне, боржникові заставу його конче звертає, грабунку не чинить, хліб свій дає голодному, а голого покриває одежею,

¹² убогого й бідаря утискав, грабунки чинив, застави боржникові не звертав, і до божків зводив свої очі, гидоту робив,

¹⁶ і нікого не утискав, застави у застав не брав, і грабунку не чинив, хліб свій голодному давав, а голого одежею покривав,

⁸ І вони стелять одіж заставлену, щоб півлежати при кожному жертівнику, і п'ють в домі Бога свого вино від покараних.

⁷ Коли буде серед тебе вбогий, один із братів твоїх ув одній із брам твоїх у Краї твоїм, що Господь, Бог твій, дає тобі, то не зробиш запеклим свого серця, і не замкнеш своєї руки від убогого брата свого,⁸ бо конче відкриєш свою руку йому, і конче позичиш йому за його потребою, що буде бракувати йому.⁹ Стережися, щоб у серці твоїм не зродилася зла думка, щоб ти не сказав: Наблизився сьомий рік, рік відпущення, і буде зле твоє око на вбогого брата твого, і не даси ти йому, то він буде кликати на тебе до Господа, і буде на тобі гріх.¹⁰ Конче даси йому, і нехай не жаліє твоє серце, коли ти даватимеш йому, бо за ту річ поблагословить тебе Господь, Бог твій у кожнім чині твоїм, і в усьому, до чого доторкнеться рука твоя.¹¹ Бо не передеться убогий з-посеред Краю, тому я наказую тобі, говорячи: Конче відкривай руку свою для брата свого, і вбогого свого, і для незаможного свого в Краї своїм.

¹⁷ Чи я сам поїдав свій шматок, і з нього не їв сирота?

³¹ Хіба люди намету мого не казали: Хто покаже такого, хто з м'яса його не наситився?

⁹ Він щедро убогим дає, його правда навіки стоїть, його ріг підіймається в славі!

²⁴ Дехто щедро дає, та ще додається йому, а дехто ховає над міру, та тільки бідніє.²⁵ Душа, яка благословляє, насичена буде, а хто поїть інших, напоєний буде і він.

¹⁷ Хто милостивий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолужить йому.

⁷ Чи ж не це, щоб вламати голодному хліба свого, а вбогих бурлаків до дому впровадити? Що як побачиш нагого, щоб вкрити його, і не сховатися від свого рідного?

¹⁰ і будеш давати голодному хліб свій, і знедолену душу наситиш, тоді то засвітить у темряві світло твоє, і твоя темрява ніби як полудень стане,

⁴² Бо Я голодував був і не нагодували Мене, прагнув і ви не напоїли Мене,

²⁰ Отож, як твій ворог голодний, нагодуй його; як він прагне, напій його, бо, роблячи це, ти згортаєш розпалене вугілля йому на голову.

¹¹ І зробили мужі його міста, старші та вельможні, що сиділи в його місті, так, як послала до них Єзавель, як було написано в листах, які вона порозсилала до них.¹² Оголосили вони піст, і посадили Навота на чолі народу.¹³ І прийшли два чоловіки негідні, і сіли навпроти нього. І ті негідні люди свідчили на нього, на Навота, перед народом, говорячи: Навот зневажив Бога й царя! І вивели його поза місто, та й укаменували його камінням, і він помер...¹⁴ І послали вони до Єзавелі, говорячи: Навот укаменований і помер.¹⁵ І сталося, як почула Єзавель, що Навот укаменований і помер, то сказала Єзавель до Ахава: Устань, посядь виноградника їзреелянина Навота, що відмовив дати його тобі за срібло, бо Навот не живий, а помер.

⁸ Чи будете ви уважати на Нього? Чи за Бога на прю постаєте?

⁷ Коли я виходив до брами при місті, і ставив на площі сидіння своє,⁸ як тільки вбачали мене юнаки то ховались, а старші вставали й стояли,⁹ зверхники стримували свою мову та клали долоню на уста свої,¹⁰ ховався тоді голос володарів, а їхній язик приліпав їм був до піднебіння...¹¹ Бо яке ухо чуло про мене, то звало блаженним мене, і яке око бачило, то свідкувало за мене,¹² бо я рятував бідаря, що про поміч кричав, і сироту та безпомічного.¹³ Благословення гинучого на мене приходило, а серце вдовиці чинив я співаючим!¹⁴ Зодягавсь я у праведність, і вона зодягала мене, немов плащ та завій було право моє.¹⁵ Очима я був для сліпого, а кривому ногами я був.¹⁶ Бідарям я був батьком, суперечку ж, якої не знав, я досліджував.¹⁷ Й я торощив злочинцеві щелепи, і виривав із зубів його схоплене.

³⁴ Бо тоді я боявся б великого натовпу, і сором від родів жахав би мене, я мовчав би, й з дверей не виходив...

⁸ Ти, Господи, їх пильнуватимеш, і будеш навіки нас стерегти перед родом оцим! Безбожні кружляють навколо, бо нікчемність між людських синів підіймається.

³ п'ятдесятника та родовитого, і радника, і в мистецтві премудрого, і в закляттях умілого,

¹⁵ І сталося, що поводатарі цього народу зробилися звідниками, і гинуть проваджені ними.

³ Наставлені руки на зло, щоб вправно чинити його, начальник жадає дарунків, суддя ж судить за плату, а великий говорить жадання своєї душі, і викривлюють все.

²¹ Жодної вдови та сироти не будеш гнобити;²² якщо ж ти справді гнобитимеш їх, то коли вони, кличучи, кликатимуть до Мене, то конче почую їхній зойк,²³ і розпалиться гнів Мій, і повбиваю вас мечем, і стануть жінки ваші вдовами, а діти ваші сиротами.²⁴ Якщо позичиш гроші народові Моєму, бідному, що з тобою, то не будь йому, як суворий позичальник, не покладеш на нього лихви.

¹⁹ Проклятий, хто перекручує право приходька, сироти та вдови! А ввесь народ скаже: амінь!

²¹ Чинить зло для бездітної він, щоб вона не родила, і вдовиці не зробить добра.

¹² бо я рятував бідаря, що про поміч кричав, і сироту та безпомічного.¹³ Благословення гинучого на мене приходило, а серце вдовиці чинив я співаючим!

¹⁶ Чи бажання убогих я стримував, а очі вдовицям засмучував?¹⁷ Чи я сам поїдав свій шматок, і з нього не їв сирота?¹⁸ Таж від днів молодечих моїх виростав він у мене, як в батька, і від утроби матері моєї я провадив його!

²¹ Якщо на сироту я порушував руку свою, коли бачив у брамі собі допомогу,

¹⁵ Зламай же рамено безбожному, і злого скарай за неправду його, аж більше не знайдеш його!

¹⁷ бо зламані будуть рамена безбожних, а справедливих Господь підпирає!

⁶ Вдову та чужинця вбивають вони, і мордують сиріт

¹⁷ Навчіться чинити добро, правосуддя жадайте, карайте грабіжника, дайте суд сироті, за вдову заступайтесь!

²³ Князі твої вперті і друзі злодіям вони, хабара вони люблять усі та женуться за дачкою, не судять вони сироти, удовина справа до них не доходить...

² щоб від правосуддя усунути бідних, і щоб відняти права від убогих народу Мого, щоб стали вдовиці здобичею їм, і пограбувати сиріт...

⁷ Батька та матір у тебе легковажать, чужинцеві роблять утиск серед тебе, сироту та вдову пригнічуть у тебе.

²² Тому так говорить Господь Бог: Ось Я на фараона, єгипетського царя, і поламаю рамена його, те дуже та те зламане, і викину меча з його руки.

⁵ І прибуду до вас Я на суд, і буду свідком швидким проти чарівників, і на перелюбників, і проти тих, хто присягу складає на лжу, і проти тих, хто заплатою наймита тисне, вдову й сироту, хто відхилює право чужинця, Мене ж не боїться, говорить Господь Саваот.

³ У тому ж місті вдова перебувала, що до нього ходила й казала: Оборони мене від мого супротивника!⁴ Але він довгий час не хотів. А згодом сказав сам до себе: Хоч і Бога я не боюся, і людей не соромлюся,⁵ але через те, що вдовиця оця докучає мені, то візьму в оборону її, щоб вона без кінця не ходила, і не докучала мені.

⁴ Бо в мені Всемогутнього стріли, і їхня отрута п'є духа мого, страхи Божі шикуються в бій проти мене...

²¹ віддали Свою руку від мене, а Твій страх хай мене не жахає!...

⁸ Бо він кинений в пастку ногами своїми, і на ґраті він буде ходити:⁹ пастка схопить за стопу його, зміцниться сітка на ньому,¹⁰ на нього захований шнур на землі, а пастка на нього на стежці...

⁶ Знайте тоді, що Бог скривдив мене, і тенета Свої розточив надо мною!

⁶ Він спустить дощем на безбожних горюче вугілля, огонь, і сірку, і вітер гарячий, це частка їхньої чаші.

²⁷ Коли прийде ваш страх, немов вихор, і привалиться ваше нещастя, мов буря, як прийде недоля та утиск на вас,

²⁵ Не будеш боятися наглого страху, ні бурі безбожних, як прийде,²⁶ бо твоєю надією буде Господь, і Він пильнуватиме ногу твою, щоб вона не зловилась у пастку!

³ Бо коли говоритимуть: Мир і безпечність, тоді несподівано прийде загибіль на них, як мука тієї, що носить в утробі, і вони не втечуть!

¹⁴ вдень знаходять вони темноту, а в полудень мацають, мов уночі!...

⁶ його світло стемніє в наметі, і згасне на ньому світильник його,

¹⁸ Заженуть його з світла до темряви, і ввесь світ проганяє його.

⁸ Він дорогу мою оточив і я не перейду, Він поклав на стежки мої темряву!

³⁴ Чи підіймеш свій голос до хмар, і багато води тебе вкриє?

⁷ Мій Боже, душа моя тужить в мені, бо я пам'ятаю про Тебе з країни Йордану й Гермону, із гори із Міц'ар.

¹ Для дириґетна хору. На спів: „Лелії". Давидів.² Спаси мене, Боже, бо води вже аж до душі підійшли!

⁴ то нас позаливала б вода, душу нашу потік перейшов би,⁵ душу нашу тоді перейшла б та бурхлива вода!

¹⁹ Дорога ж безбожних як темність: не знають, об що спотикнуться...

²² і подивиться він на землю, аж ось тут горе та темнота, темрява утиску, і він буде пхнутий у темність... Бо не буде темноти для того, хто утискуваний. Перша пора злегковажила була край Завулонів та край Нефталимів, а остання прославить дорогу приморську, другий бік Йордану, округу поганів.

² Він провадив мене й допровадив до темряви, а не до світла...

⁵⁴ Пливуть мені води на голову, я говорю: Вже погублений я!...

² день темноти та темряви, день хмари й імли! Як несеться досвітня зоря по горах, так народ цей великий й міцний. Такого, як він, не бувало відвіку, і по ньому не буде вже більш аж до літ з роду в рід!³ Перед ним пожирає огонь, і палахкотить за ним полум'я! Земля перед ним, як еденський садок, а за ним опустіла пустиня, і рятунку від нього нема!

³ та й казав: Я кликав з нещастя свого до Господа, і відповідь дав Він мені, із нутра шеолу кричав я, і почув Ти мій голос!

¹² Сини ж Царства повкидані будуть до темряви зовнішньої буде там плач і скрегіт зубів!...

⁸ Вона вища від неба, що зможеш зробити? І глибша вона за шеол, як пізнаєш її?

³ З уст дітей й немовлят учинив Ти хвалу ради Своїх ворогів, щоб знищити противника й месника.⁴ Коли бачу Твої небеса діло пальців Твоїх, місяця й зорі, що Ти встановив,

³ Болі смерти мене оточили і знайшли мене муки шеолу, нещастя та смуток знайшов я!

¹⁶

² Бо як сон наступає через велику роботу, так багато слів має і голос безглуздого.

¹⁵ Бо так промовляє Високий і Піднесений, повіки Живущий, і Святий Його Ймення: Пробуваю Я на Височині та в святині, і з зламаним та з упокореним, щоб оживляти духа скромних, і щоб оживляти серця згноблених!

¹ Так говорить Господь: Небеса Мій престол, а земля то підніжок для ніг Моїх: який же то храм, що для Мене збудуєте ви, і яке ото місце Його відпочинку?

¹¹ Безбожний говорить у серці своїм: Бог забув, заховав Він обличчя Своє, не побачить ніколи.

⁷ Надвечір вони повертаються, скиглять, як пес, і перебігають по місту,

⁵ щоб таємно стріляти в невинного, вони нагло стрілятимуть в нього, і не будуть боятись!...

¹¹ та й кажуть: Хіба Бог те знає, і чи має Всевишній відомість,

⁷ та й говорять: Не бачить Господь, і не завважить Бог Яковів...⁸ Зрозумійте це ви, нерозумні в народі, а ви, убогі на розум, коли наберетеся глузду?⁹ Хіба Той, що ухо щепив, чи Він не почує? Хіба Той, що око створив, чи Він не побачить?

¹⁵ Горе тим, що глибоко задум ховають від Господа, і чиняться в темряві їхні діла, і що говорять вони: Хто нас бачить, і хто про нас знає?

¹² І сказав Він до мене: Чи бачив ти, сину людський, що роблять Ізраїлеві старші в темноті, кожен у кімнатах своїх ідолів? Бо говорять вони: Господь нас не бачить, Господь покинув цей Край...

⁹ І сказав Він до мене: Провина дому Ізраїля й Юди дуже-дуже велика, і земля наповнена душогубствами, а місто повне кривди. Бо вони кажуть: Господь покинув цей Край, і Господь не бачить...

¹² І станеться часу того, і перешукаю Я з лямпами Єрусалим, і навіщу Я тих мужів, які задубіли на дріжджах своїх, що говорять у серці своєму: Господь не вчинить добра, і лиха не зробить.

⁹ Він поставив престола Свого, розтягнув над ним хмару Свою.

²² немає темноти, немає і темряви, де б злочинці сховались.

¹⁴ приглядається з місця оселі Своєї до всіх, хто замешкує землю:

² Хмара та морок круг Нього, справедливість та право підстава престолу Його.

¹ Для дириґетна хору. Псалом Давидів. Господи, випробував Ти мене та й пізнав,² Ти знаєш сидіння моє та вставання моє, думку мою розумієш здалека.

¹¹ Коли б я сказав: Тільки темрява вкриє мене, і ніч світло для мене,¹² то мене не закриє від Тебе і темрява, і ніч буде світити, як день, і темнота як світло!

²⁴ Якщо заховається хто у криївках, то Я не побачу Його? говорить Господь. Чи Я неба й землі не наповнюю? каже Господь.

² Бо немає нічого захованого, що не відкриється, ні таємного, що не виявиться.³ Тому все, що казали ви потемки, при світлі почується, що ж шептали на вухо в коморах, на дахах проповідане буде.

⁵ І бачив Господь, що велике розбещення людини на землі, і ввесь нахил думки серця її тільки зло повсякденно.

¹¹ І зіпсулась земля перед Божим лицем, і наповнилась земля насильством.¹² І бачив Бог землю, і ось зіпсулась вона, кожне бо тіло зіпсуло дорогу свою на землі.¹³ І промовив Господь до Ноя: Прийшов кінець кожному тілу перед лицем Моїм, бо наповнилась земля насильством від них. І ось Я винищу їх із землі.

²⁶ І, як було за днів Ноєвих, то буде так само й за днів Сина Людського:²⁷ їли, пили, женилися, заміж виходили, аж до того дня, коли Ной увійшов до ковчегу; прийшов же потоп, і всіх вигубив.

¹¹ Року шостої сотні літ життя Ноєвого, місяця другого, сімнадцятого дня місяця, цього дня відкрилися всі джерела великої безодні, і розчинилися небесні розтвори.

¹⁷ І був потоп сорок день на землі, і збільшилась вода, і понесла ковчега. І він високо став над землею.¹⁸ І прибула вода, і сильно збільшилась вона на землі, і пливав ковчег на поверхні води.¹⁹ І дуже-дуже вода на землі прибула, і покрились усі гори високі, що під небом усім.²⁰ На п'ятнадцять ліктів угору вода прибула, і покрилися гори.²¹ І вимерло всяке тіло, що рухається на землі: серед птаства, і серед скотини, і серед звірини, і серед усіх плазунів, що плазують по землі, і кожна людина.²² Усе, що в ніздрях його дух життя, з усього, що на суходолі вимерло було.²³ І винищив Бог усяку істоту на поверхні землі, від людини аж до скотини, аж до плазуна, і аж до птаства небесного, вони стерлись з землі. І зостався тільки Ной та те, що з ним у ковчезі було.²⁴ І прибувала вода на землі сто і п'ятдесят день.

¹⁹ каміння стирає вода, її злива сполощує порох землі, так надію того Ти губиш...

³² вона виповниться не за днів його, а його верховіття не буде зелене!

²³ Свого тягара поклади ти на Господа, і тебе Він підтримає, Він ніколи не дасть захитатися праведному! А Ти їх, Боже мій, поскидаєш до ями погибелі! Люди чинів кривавих й обмани, бодай своїх днів вони не дожили навіть до половини, а я покладаю надію на Тебе!

²⁴ Мою силу в дорозі Він виснажив, дні мої скоротив...

¹⁷ Не будь несправедливим занадто, і немудрим не будь: пощо маєш померти в нечасі своїм?

²⁶ А кожен, хто слухає цих Моїх слів, та їх не виконує, подібний до чоловіка того необачного, що свій дім збудував на піску.²⁷ І линула злива, і розлилися річки, і буря знялася й на дім отой кинулась, і він упав. І велика була та руїна його!

³⁷ Як було за днів Ноєвих, так буде і прихід Сина Людського.³⁸ Бо так само, як за днів до потопу всі їли й пили, женилися й заміж виходили, аж до дня, коли Ной увійшов до ковчегу,³⁹ і не знали, аж поки потоп не прийшов та й усіх не забрав, так буде і прихід Сина Людського.

¹⁹ Яким Він і духам, що в в'язниці були, зійшовши, звіщав;²⁰ вони колись непокірливі були, як їх Боже довготерпіння чекало за Ноєвих днів, коли будувався ковчег, що в ньому мало, цебто вісім душ, спаслось від води.

⁵ і Він не помилував першого світу, а зберіг самовосьмого Ноя, проповідника праведности, і навів потопа на світ безбожних;

¹⁰ Спинається бик його, і не даремно, зачинає корова його, й не скидає.

¹⁴ А до Бога говорять вони: Уступися від нас, ми ж доріг Твоїх знати не хочем!¹⁵ Що таке Всемогутній, що будем служити Йому? І що скористаєм, як будем благати Його?

⁶ Жертви правди приносьте, і надійтесь на Господа.

¹¹ уступіться з дороги, збочте з путі, заберіть з-перед нас Святого Ізраїлевого!

¹⁴ Ви кажете: Марність служити для Бога! І що за користь, що ми стережемо Його службу, та ходимо в жалобі перед лицем Господа Саваота?

²⁹ І ось, вони стали кричати, говорячи: Що Тобі, Сину Божий, до нас? Прийшов Ти сюди передчасно нас мучити?

³⁴ І ось, усе місто вийшло назустріч Ісусові. Як Його ж угледіли, то стали благати, щоб пішов Собі з їхнього краю!..

²⁸ А що вони не вважали за потрібне мати Бога в пізнанні, видав їх Бог на розум перевернений, щоб чинили непристойне.

⁷ Господь зубожує та збагачує, понижує Він та звеличує.

⁶ Спокійні намети грабіжників, і безпечність у тих, хто Бога гнівить, у того, хто ніби то Бога провадить рукою своєю.

¹⁶ Та не в їхній руці добро їхнє, далека від мене порада безбожних...

¹ Блажен муж, що за радою несправедливих не ходить, і не стоїть на дорозі грішних, і не сидить на сидінні злоріків,

¹⁴ від людей рукою Своєю, Господи, від людей цього світу, що частка їхня в цьому житті, що Ти скарбом Своїм наповняєш їхнє черево! Ситі їхні сини, останок же свій для дітей вони лишать.

² Ти їх посадив і вони вкоренились, ростуть і приносять плоди. Ти близький в устах їхніх, та далекий від їхніх сердець.

¹⁷ але не зоставив Себе Він без свідчення, добро чинячи: подавав нам із неба дощі та врожайні часи, та наповнював їжею й радощами серця наші.

¹⁶ Потому вернуся, і відбудую Давидову скинію занепалу, і відбудую руїни її, і наново поставлю її,

²³ Якщо нагло бич смерть заподіює, Він з проби невинних сміється...

¹¹ Як ім'я Твоє, Боже, так слава Твоя аж по кінці землі, справедливости повна правиця Твоя!

⁶ ти любиш усякі шкідливі слова, ти язику обманний!

¹⁰ Поки почують тернину запалену ваші горшки, нехай буря її рознесе, чи свіжу, чи спалену!

⁸ Почув і звеселився Сіон, і потішились Юдині дочки через Твої присуди, Господи,

⁴² Це бачать правдиві й радіють, і закриває уста свої всяке безправ'я.

¹⁰ Добром праведних місто радіє, а як гинуть безбожні співає.

²⁰ Радій з цього, небо, і святі апостоли та пророки, бо Бог виконав суд ваш над ним!

¹ По цьому почув я наче гучний голос великого натовпу в небі, який говорив: Алілуя! Спасіння, і слава, і сила Господеві нашому,² правдиві бо та справедливі суди Його, бо Він засудив ту велику розпусницю, що землю зіпсула своєю розпустою, і помстив за кров Своїх рабів з її рук!³ І вдруге сказали вони: Алілуя! І з неї дим виступає на вічні віки!

²⁴ І Господь послав на Содом та Гомору дощ із сірки й огню, від Господа з неба.

¹⁶ Він ще говорив, аж прибігає інший та й каже: З неба спав Божий огонь, і спалив отару та слуг, та й пожер їх... А втік тільки я сам, щоб донести тобі...

⁷ Пригадай но, чи гинув невинний, і де праведні вигублені?

³ Чи Бог скривлює суд, і хіба Всемогутній викривлює правду?⁴ Якщо твої діти згрішили Йому, то Він їх віддав в руку їх беззаконня!

³⁰ Не вступиться з темности він, полум'я висушить парост його, й духом уст Його буде він схоплений.

¹⁸ Позвертає він працю чужу, і її не ковтне, як і маєток, набутий з виміни своєї, жувати не буде...¹⁹ Бо він переслідував, кидав убогих, він дім грабував, хоч не ставив його!

²⁶ При скарбах його всі нещастя заховані, його буде жерти огонь не роздмухуваний, позостале в наметі його буде знищене...

²⁷ Тож я знаю думки ваші й задуми, що хочете кривдити ними мене.²⁸ Бож питаєте ви: Де князів дім, і де намет пробування безбожних?

¹ Того часу прийшли були дехто, та й розповіли Йому про галілеян, що їхню кров Пилат змішав був із їхніми жертвами.² Ісус же сказав їм у відповідь: Чи ви думаєте, що оці галілеяни, що так постраждали, грішніші були від усіх галілеян?³ Ні, кажу вам; та коли не покаєтеся, то загинете всі так!⁴ Або ті вісімнадцять, що башта на них завалилась була в Сілоамі й побила їх, чи думаєте, що ті винні були більш за всіх, що в Єрусалимі живуть?⁵ Ні, кажу вам; та коли не покаєтеся, то загинете всі так!

²⁹ того ж дня, як Лот вийшов із Содому, огонь із сіркою з неба линув, і всіх погубив.³⁰ Так буде й того дня, як Син Людський з'явиться!

⁶ і міста Содом і Гоморру спопелив, засудивши на знищення, і дав приклада для майбутніх безбожників,⁷ а врятував праведного Лота, змученого поводженням розпусних людей,

⁹ А тепер, сину мій Соломоне, знай Бога, Отця твого, і служи Йому всім серцем та всією душею, бо Господь вивідує всі серця та знає всякий витвір думок. Якщо будеш шукати Його, то ти знайдеш Його, а якщо залишиш Його, Він залишить тебе назавжди.

¹⁰ Бійтеся Господа, всі святії Його, бо ті, що бояться Його, недостатку не мають!

⁵ Хіба буде держатися міцно Мого він захисту, щоб мир учинити зо Мною, зо Мною щоб мир учинити!

¹⁹ Створю Я плід уст: Спокій, спокій далекому та близькому! говорить Господь, і вздоровлю його.²⁰ А ті несправедливі як море розбурхане, коли бути спокійним не може воно, і коли води його багно й мул викидають.²¹ Для безбожних спокою немає, говорить Господь!

²⁵ Зо своїм супротивником швидко мирися, доки з ним на дорозі ще ти, щоб тебе супротивник судді не віддав, а суддя щоб прислужникові тебе не передав, і щоб тебе до в'язниці не вкинули.

³ Життя ж вічне це те, щоб пізнали Тебе, єдиного Бога правдивого, та Ісуса Христа, що послав Ти Його.

³⁶ Він слово послав для Ізраїлевих синів, благовістячи мир через Ісуса Христа, що Господь Він усім.

⁶ Бо Бог, що звелів був світлу засяяти з темряви, у серцях наших засяяв, щоб просвітити нам знання слави Божої в Особі Христовій.

²⁰ Оце ми як посли замість Христа, ніби Бог благає через нас, благаємо замість Христа: примиріться з Богом!

¹⁴ Він бо наш мир, що вчинив із двох одне й зруйнував серединну перегороду, ворожнечу, Своїм тілом,¹⁵ Він Своєю наукою знищив Закона заповідей, щоб з обох збудувати Собою одного нового чоловіка, мир чинивши,¹⁶ і хрестом примирити із Богом обох в однім тілі, ворожнечу на ньому забивши.¹⁷ І, прийшовши, Він благовістив мир вам, далеким, і мир близьким,

⁷ І мир Божий, що вищий від усякого розуму, хай береже серця ваші та ваші думки у Христі Ісусі.

¹ А тепер, Ізраїлю, послухай постанов та законів, що я навчаю вас чинити, щоб жили ви, і ввійшли, й посіли цей Край, що Господь, Бог батьків ваших, дає вам.² Не додавайте до того, що я вам наказую, і не зменшайте з того, щоб виконувати заповіді Господа, Бога вашого, що я наказав вам.

⁶ І будуть ці слова, що Я сьогодні наказую, на серці твоїм.⁷ І пильно навчиш цього синів своїх, і будеш говорити про них, як сидітимеш удома, і як ходитимеш дорогою, і коли ти лежатимеш, і коли ти вставатимеш.⁸ І прив'яжеш їх на ознаку на руку свою, і будуть вони пов'язкою між очима твоїми.⁹ І напишеш їх на бічних одвірках дому свого та на брамах своїх.

¹² Я не відступався від заповідей Його губ, над уставу свою я ховав слова уст Його.

¹¹ Я в серці своїм заховав Твоє слово, щоб мені не грішити проти Тебе.

¹ Сину мій, якщо приймеш слова мої ти, а накази мої при собі заховаєш,² щоб слухало мудрости вухо твоє, своє серце прихилиш до розуму,³ якщо до розсудку ти кликати будеш, до розуму кликатимеш своїм голосом,⁴ якщо будеш шукати його, немов срібла, і будеш його ти пошукувати, як тих схованих скарбів,⁵ тоді зрозумієш страх Господній, і знайдеш ти Богопізнання,⁶ бо Господь дає мудрість, з Його уст знання й розум!⁷ Він спасіння ховає для щирих, мов щит той для тих, хто в невинності ходить,⁸ щоб справедливих стежок стерегти, і береже Він дорогу Своїх богобійних!⁹ Тоді ти збагнеш справедливість та право, і простоту, всіляку дорогу добра,

⁴ І навчав він мене, і мені говорив: Нехай держиться серце твоє моїх слів, стережи мої заповіді та й живи!

²¹ Нехай не відійдуть вони від очей твоїх, бережи їх в середині серця свого!

¹⁶ Як тільки слова Твої знаходилися, то я їх поїдав, і було слово Твоє мені радістю і втіхою серця мого, бо кликалось Ймення Твоє надо мною, о Господи, Боже Саваоте!

³⁵ Добра людина з доброго скарбу добре виносить, а лукава людина зо скарбу лихого виносить лихе.

⁵² І Він їм сказав: Тому кожен книжник, що навчений про Царство Небесне, подібний до того господаря, що з скарбниці своєї виносить нове та старе.

¹⁹ А Марія оці всі слова зберігала, розважаючи, у серці своїм.

⁵¹ І пішов Він із ними, і прибув у Назарет, і був їм слухняний. А мати Його зберігала оці всі слова в своїм серці.

¹ А далі, браття, просимо вас та благаємо в Господі Ісусі, щоб, як прийняли ви від нас, як належить поводитись вам та догоджувати Богові, як ви й поводитеся, щоб у тому ще більше зростали!² Бо ви знаєте, які вам накази дали ми Господом Ісусом.

¹³ Устань, освяти народ та й скажеш: Освятіться на завтра, бо так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Закляте серед тебе, Ізраїлю! Ти не зможеш устояти перед своїми ворогами, аж доки ви не викинете з-поміж себе того заклятого.¹⁴ І підходьте рано вранці за вашими племенами. І станеться, те плем'я, що його виявить Господь, нехай підходить за родами; а рід, що його виявить Господь, підходитиме за домами, а дім, що його виявить Господь, підходитиме за мужчинами.¹⁵ І станеться, хто буде виявлений у заклятім, той буде спалений в огні, він та все, що його, бо переступив він заповіта Господнього, і вчинив безсоромне між Ізраїлем.¹⁶ І встав Ісус рано вранці, і привів Ізраїля за його племенами, і було виявлене Юдине плем'я.

⁵ Якщо ти звертатися будеш до Бога, і будеш благати Всемогутнього,⁶ якщо чистий ти та безневинний, то тепер Він тобі Свою милість пробудить, і наповнить оселю твою справедливістю,

¹³ Якщо ти зміцниш своє серце, і свої руки до Нього простягнеш,¹⁴ якщо є беззаконня в руці твоїй, то прожени ти його, і кривда в наметах твоїх нехай не пробуває,

¹⁴ Ось Він зруйнує й не буде воно відбудоване, замкне чоловіка й не буде він випущений.

¹⁵ Він перебуває в наметі своєму, який не його, на мешкання його буде кинена сірка.

²² І вразить єгиптян Господь, буде бити їх та лікувати, і до Господа звернуться, і Він дасться їм ублагати Себе, і їх вилікує.

⁶ Верніться до Того, від Кого далеко відпали, синове Ізраїлеві!

¹⁵ Хто ходить у правді й говорить правдиве, хто бридиться зиском насилля, хто долоні свої випорожнює, щоб хабара не тримати, хто ухо своє затикає, щоб не чути про кровопролиття, і зажмурює очі свої, щоб не бачити зла,

⁶ Шукайте Господа, доки можна знайти Його, кличте Його, як Він близько!⁷ Хай безбожний покине дорогу свою, а крутій свої задуми, і хай до Господа звернеться, і його Він помилує, і до нашого Бога, бо Він пробачає багато!

⁴ Ще буду тебе будувати й збудована будеш, о діво Ізраїлева! Ти знов приоздобишся в бубни свої, та й підеш у танок тих, хто бавиться,

¹ Завинить Самарія, бо стала уперта до Бога свого, поляжуть вони від меча! Порозбивані будуть їхні діти, вагітні їхні розпороті будуть!² Вернися, Ізраїлю, до Господа, Бога свого, бо спіткнувся ти через провину свою!

³ І скажи їм: Так говорить Господь Саваот: Верніться до Мене, говорить Господь Саваот, і вернуся до вас, говорить Господь Саваот.

³ І сказав він мені: Це те прокляття, що виходить на поверхню всієї землі. Бо кожен злодій буде безкарний згідно з тим, що з цього боку звою написане, і кожен, хто присягає ложно, буде безкарний згідно з тим, що з того боку звою написане.⁴ І привів Я його, прокляття, говорить Господь Саваот, і прийде воно до дому злодія, і до дому того, хто ложно присягає Йменням Моїм, і воно міцно осядеться в середині дому його, і вигубить його, і дерева його та каміння його.

²⁰ але мешканцям перше Дамаску, потім Єрусалиму й усякого краю юдейського та поганам я проповідував, щоб покаялися й навернулись до Бога, і чинили діла, гідні покаяння.

⁷ бувши вкорінені й збудовані на Ньому, та зміцнені в вірі, як вас навчено, збагачуючись у ній з подякою.

¹⁹ Та однако стоїть міцна Божа основа та має печатку оцю: Господь знає тих, хто Його, та: Нехай від неправди відступиться всякий, хто Господнє Ім'я називає!

²⁰ А ви, улюблені, будуйте себе найсвятішою вашою вірою, моліться Духом Святим,

²⁹ і Офіра, і Хавілу, і Йовава. Усі вони сини Йоктанові.

²⁸ І прийшли вони до Офіру, і взяли звідти чотири сотні й двадцять талантів золота, та й привезли до царя Соломона.

²¹ І ввесь посуд на пиття царя Соломона золото, і всі речі дому Ливанського Лісу щире золото, нічого із срібла, воно за Соломонових днів не рахувалося за щось.

⁴⁸ А Йосафат наробив був таршіських кораблів, щоб піти до Офіру по золото, та не пішов, бо порозбивалися кораблі при Ецйон-Ґевері.

⁵ А мідяного жертівника, що зробив був Веселіїл, син Урії, сина Хурового, він поставив перед скинією Господньою. І звертався до нього Соломон та збір.

¹⁰ І також Хурамові раби та раби Соломонові, що довозили золото з Офіру, спроваджували алмуґове дерево та дороге каміння.

²⁷ І Соломон наскладав в Єрусалимі срібла, мов того каміння, а кедрів наскладав, щодо численности, як сикомори, що в Шефелі!

²⁵ Чи тішився я, що велике багатство моє, й що рука моя стільки надбала?

⁹ Миро, алое й кассія всі шати Твої, а з палат із слонової кости струни Тебе звеселили.

¹² Я зроблю людину дорожчою від щирого золота, і смертну людину від офірського золота.

¹ По цих-о подіях було слово Господнє Аврамові в видінні таке: Не бійся, Авраме, Я тобі щит, нагорода твоя вельми велика.

⁵ Господь то частина спадку мого та чаші моєї, Ти долю мою підпираєш!⁶ Частки припали для мене в хороших місцях, і гарна для мене спадщина моя!

² то він проказав: Полюблю Тебе, Господи, сило моя,

¹¹ Ліпший бо день на подвір'ях Твоїх, аніж тисяча в іншому місці, я б вибрав сидіти при порозі дому Бога мого, аніж жити в наметах безбожности!

⁶ І буде безпека за часу твого, щедрота спасіння, мудрости та пізнання. Страх Господній буде він скарбом його.

¹⁰ не бійся, з тобою бо Я, і не озирайсь, бо Я Бог твій! Зміцню Я тебе, і тобі поможу, і правицею правди Своєї тебе Я підтримаю.

³¹ Що ж скажем на це? Коли за нас Бог, то хто проти нас?

¹⁰ як сумні, але завжди веселі; як убогі, але багатьох ми збагачуємо; як ті, що нічого не мають, але всім володіємо.

⁵ Послухайте, мої брати любі, чи ж не вибрав Бог бідарів цього світу за багатих вірою й за спадкоємців Царства, яке обіцяв Він тим, хто любить Його?

¹⁵ тож тоді ти підіймеш обличчя невинне своє, і будеш міцний, і не будеш боятись!

¹⁰ Чи буде втішатися він Всемогутнім? Буде кликати Бога за кожного часу?

⁹ Бо він каже: Нема людині користи, коли її Бог уподобає.

¹ Давидів. До Тебе підношу я, Господи, душу свою,

⁴ Хай Господь буде розкіш твоя, і Він сповнить тобі твого серця бажання!

⁴ потіш душу Свого раба, бо до Тебе підношу я, Господи, душу мою,

⁸ Об'яви мені вранці Своє милосердя, бо на Тебе надіюсь, повідом Ти мене про дорогу, якою я маю ходити, бо до Тебе підношу я душу свою!

³ Як та яблуня між лісовими деревами, так мій коханий поміж юнаками, його тіні жадала й сиділа я в ній, і його плід для мого піднебіння солодкий!

¹⁴ тоді в Господі розкошувати ти будеш, і Він посадовить тебе на висотах землі, та зробить, що будеш ти споживати спадщину Якова, батька твого, бо уста Господні сказали оце!

²² Бо маю задоволення в Законі Божому за внутрішнім чоловіком,

²⁰ бо коли винуватить нас серце, то Бог більший від нашого серця та відає все!²¹ Улюблені, коли не винуватить нас серце, то маємо відвагу до Бога,

²⁶ Він благатиме Бога, й його Собі Він уподобає, і обличчя його буде бачити з окликом радости, і чоловікові верне його справедливість.

²⁸ щоб зойк сіромахи спровадити до Нього, бо Він чує благання пригнічених.

¹⁴ Принось Богові в жертву подяку, і виконуй свої обітниці Всевишньому,¹⁵ і до Мене поклич в день недолі, Я тебе порятую, ти ж прославиш Мене!

¹² На Бога надію кладу й не боюсь, що людина учинить мені?

¹³ Увійду я до дому Твого з цілопаленнями, обіти свої Тобі виплачу ті,¹⁴ що їх вимовили мої губи й сказали були мої уста в тісноті моїй!

¹⁷ До Нього я кликав устами своїми, і хвали Йому під моїм язиком!¹⁸ Коли б беззаконня я бачив у серці своїм, то Господь не почув би мене,¹⁹ але Бог почув, і вислухав голос моєї молитви!²⁰ Благословенний Бог, Який не відкинув моєї молитви й Свого милосердя від мене!

¹⁵ як він Мене кликатиме, то йому відповім, Я з ним буду в недолі, врятую його та прославлю його,

¹ Я вірив, коли говорив: Я сильно пригнічений!

¹⁴

⁴ Краще не дати обіту, ніж дати обіт і не сповнити!

⁹ Тоді кликати будеш і Господь відповість, будеш кликати і Він скаже: Ось Я! Якщо віддалиш з-поміж себе ярмо, не будеш підносити пальця й казати лихого,

⁹ Ті, що тримаються марних божків, свого Милосердного кидають.

¹⁴ І оце та відвага, що ми маємо до Нього, що коли чого просимо згідно волі Його, то Він слухає нас.¹⁵ А як знаємо, що Він слухає нас, чого тільки ми просимо, то знаємо, що одержуємо те, чого просимо від Нього.

³ коли над головою моєю світився світильник Його, і при світлі його я ходив в темноті,

⁴ Усі жертви твої пам'ятати Він буде, і буде вважати твоє цілопалення ситим. Села.

¹⁷ і хай буде над нами благовоління Господа, Бога нашого, і діло рук наших утверди нам, і діло рук наших утверди його!

¹¹ Світло сіється для справедливого, а для простосердих розрада.

⁴ Світло сходить у темряві для справедливих, Він ласкавий, і милостивий, і праведний!

¹⁸ А путь праведних ніби те світло ясне, що світить все більше та більш аж до повного дня!

²¹ А коли ви відхилитесь праворуч, чи підете ліворуч, то вуха твої будуть чути те слово, яке позад тебе казатиме: Це та дорога, простуйте ви нею!

³⁷ Хто то скаже і станеться це, як Господь того не наказав?

² А для вас, хто Ймення Мойого боїться, зійде Сонце Правди та лікування в промінях Його, і ви вийдете та поскакаєте, мов ті ситі телята!

²² І все, чого ви в молитві попросите з вірою, то одержите.

¹² І знову Ісус промовляв до них, кажучи: Я Світло для світу. Хто йде вслід за Мною, не буде ходити у темряві той, але матиме світло життя.

¹⁵ Замість того, щоб вам говорити: Як схоче Господь та будемо живі, то зробимо це або те.

¹⁹ В шістьох лихах спасає тебе, а в сімох не діткне тебе зло:²⁰ Викупляє тебе Він від смерти за голоду, а в бою з рук меча.²¹ Як бич язика запанує, сховаєшся ти, і не будеш боятись руїни, як прийде вона.²² З насилля та з голоду будеш сміятись, а земної звірини не бійся.²³ Бо з камінням на полі є в тебе умова, і звір польовий примирився з тобою.²⁴ І довідаєшся, що намет твій спокійний, і переглянеш домівку свою, і не знайдеш у ній недостатку.²⁵ І довідаєшся, що численне насіння твоє, а нащадки твої як трава на землі!²⁶ І в дозрілому віці до гробу ти зійдеш, як збіжжя доспіле ввіходить до клуні за часу свого!²⁷ Отож, дослідили ми це й воно так, послухай цього, й зрозумій собі все!

² Хвалитиму Господа усім серцем своїм, розповім про всі чуда Твої!³ Я буду радіти, і тішитись буду Тобою, і буду виспівувати Ймення Твоє, о Всевишній!

¹⁴ Що бажав він Мене, то його збережу, зроблю його сильним, бо знає ім'я Моє він;¹⁵ як він Мене кликатиме, то йому відповім, Я з ним буду в недолі, врятую його та прославлю його,¹⁶ і довгістю днів Я насичу його, і він бачити буде спасіння Моє!

⁹ а Ти, Господи, на висоті повік-віку!¹⁰ Бо ось вороги Твої, Господи, бо ось вороги Твої згинуть, розпорошаться всі беззаконники!¹¹ і Ти рога мого підніс немов в однорожця, мене намастив Ти оливою свіжою.

⁶ бо високий Господь, але бачить низького, а гордого Він пізнає іздалека!

²³ Гординя людини її понижає, а чести набуває покірливий духом.

² Таж усе це створила рука Моя, і так все це сталось, говорить Господь! І при тому дивлюсь Я на вбогого та на розбитого духом, і на тремтячого над Моїм словом.

²⁶ Бо цар вавилонський став на роздоріжжі, на початку двох доріг. Щоб ворожити чарами, трясе він стрілами, питає домашніх божків, розглядає печінку.²⁷ У правиці його був чар на Єрусалим, щоб поставити муроломи, щоб відкрити уста на крик, щоб підняти голос окриком, щоб поставити муроломи на брами, щоб насипати вала, щоб збудувати башту.

¹² Хто бо підноситься, буде понижений, хто ж понижується, той піднесеться.

⁵² Він могутніх скидає з престолів, підіймає покірливих,

¹¹ Хто бо підноситься буде впокорений, а хто впокоряється той піднесеться.

⁹ А для деяких, що були себе певні, що вони ніби праведні, і за ніщо мали інших, Він притчу оцю розповів.¹⁰ Два чоловіки до храму ввійшли помолитись, один фарисей, а другий був митник.¹¹ Фарисей, ставши, так молився про себе: Дякую, Боже, Тобі, що я не такий, як інші люди: здирщики, неправедні, перелюбні, або як цей митник.¹² Я пощу два рази на тиждень, даю десятину з усього, що тільки надбаю!¹³ А митник здалека стояв, та й очей навіть звести до неба не смів, але бив себе в груди й казав: Боже, будь милостивий до мене грішного!...¹⁴ Говорю вам, що цей повернувся до дому свого більш виправданий, аніж той. Бо кожен, хто підноситься, буде понижений, хто ж понижається, той піднесеться.

⁶ Та ще більшу благодать дає, через що й промовляє: Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать.

⁵ Також молоді, коріться старшим! А всі майте покору один до одного, бо Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать!

²⁶ І промовив Господь: Коли Я в Содомі, у цьому місті, знайду п'ятдесят праведних, то вибачу цілій місцевості ради них.²⁷ І відповів Авраам та й промовив: Оце я осмілився був говорити до Господа свого, а я порох та попіл.²⁸ Може п'ятдесят тих праведних не матиме п'яти, чи Ти знищиш ціле місто через п'ятьох? І промовив Господь: Не знищу, коли там знайду сорок і п'ять!²⁹ І промовив до Нього він ще, та й сказав: Може сорок там знайдеться? А Господь відказав: Не зроблю й ради сорока!³⁰ І сказав Авраам: Хай не гніває це мого Господа, і нехай я скажу: Може тридцять там знайдеться? А Господь відказав: Не зроблю, коли й тридцять знайду там!³¹ І сказав Авраам: Оце я осмілився був говорити до Господа мого: Може двадцять там знайдеться? А Господь відказав: Не зроблю й ради двадцяти!³² І сказав Авраам: Хай не гніває це мого Господа, і нехай я скажу тільки разу цього: Може хоч десять там знайдеться? А Господь відказав: Не знищу й ради десятьох!

⁷ І сталося по тому, як Господь промовив ці слова до Йова, сказав Господь теманянину Еліфазові: Запалився Мій гнів на тебе та на двох твоїх приятелів, бо ви не говорили слушного про Мене, як раб Мій Йов.⁸ А тепер візьміть собі сім бичків та сім баранів, і йдіть до Мого раба Йова, і принесете цілопалення за себе, а Мій раб Йов помолиться за вас, бо тільки з ним Я буду рахуватися, щоб не вчинити вам злої речі, бо ви не говорили слушного про Мене, як раб Мій Йов.

²⁰ і на місце розлоге Він вивів мене, Він мене врятував, бо вподобав мене!

⁴ У кого чисті руки та щиреє серце, і хто не нахиляв на марноту своєї душі, і хто не присягав на обману,

¹⁵ Коли ж руки свої простягаєте, Я мружу від вас Свої очі! Навіть коли ви молитву примножуєте, Я не слухаю вас, ваші руки наповнені кров'ю...

¹² І руїни відвічні сини твої позабудовують, поставиш основи довічні, і будуть тебе називати: Замуровник пролому, направник шляхів для поселення!

¹ Помандруйте по вулицях Єрусалиму, і розгляньтеся та розпізнайте, і на майданах його пошукайте: чи не знайдете там людини, чи нема там такого, що чинить за правом, що правди шукає, то Я їм пробачу!

⁹ А тепер ублагайте ви Боже лице, і хай стане для нас милостивим. З ваших рук це було, то хіба кому з вас Він обличчя підійме? говорить Господь Саваот.

¹⁹ Тоді підійшли учні насамоті до Ісуса й сказали: Чому ми не могли його вигнати?²⁰ А Він їм відповів: Через ваше невірство. Бо поправді кажу вам: коли будете ви мати віру, хоч як зерно гірчичне, і горі оцій скажете: Перейди звідси туди, то й перейде вона, і нічого не матимете неможливого!

¹⁵ Відповів же злий дух і сказав їм: Я знаю Ісуса, і знаю Павла, а ви хто такі?¹⁶ І скочив на них чоловік, що в ньому злий дух був, і, перемігши обох, подужав їх так, що втекли вони з дому нагі та поранені.

²⁴ та і прорік: Не бійся, Павле, бо треба тобі перед кесарем стати, і ось Бог дарував тобі всіх, хто з тобою пливе.

⁸ Отож, хочу я, щоб мужі чинили молитви на кожному місці, підіймаючи чисті руки без гніву та сумніву.

¹⁵ і молитва віри вздоровить недужого, і Господь його підійме, а коли він гріхи був учинив, то вони йому простяться.¹⁶ Отже, признавайтесь один перед одним у своїх прогріхах, і моліться один за одного, щоб вам уздоровитись. Бо дуже могутня ревна молитва праведного!