Romans 6 Cross References - UkrainianNT

¹ Що ж скажемо? чи зостанемось у грісі, щоб благодать помножилась? Нехай не буде (так).² Ми, що померли гріхом, як ще жити мем в йому?³ Хиба не знаєте, що скільки нас у Христа Ісуса охрестилось, у смерть Його охрестились?⁴ Бо погреблись ми з Ним через хрещеннє у смерть, щоб, як Христос устав із мертвих славою Отця, так і ми в обновленню життя ходили.⁵ Коли бо ми з'єднані (з Ним) подобиєм смерти Його, то й (подобиєм) воскресення будемо,⁶ знаючи, що давнього нашого чоловіка з Ним розпято, щоб зникло тїло гріховне, щоб не служити нам більш гріху.⁷ Хто бо вмер, той визволивсь од гріха.⁸ Коли ж ми вмерли з Христом, віруємо, що й жити мем з Ним,⁹ знаючи, що Христос, уставши з мертвих, уже більш не вмре: смерть над Ним більш не панує.¹⁰ Бо що вмер, за гріх вмер Він раз, а що живе, Богові живе.¹¹ Так само й ви думайте, що ви мертві вже гріху, живі ж Богові, у Христі Ісусі, Господі нашім.¹² Нехай же не царює гріх у смертному вашому тїлї, так щоб коритись йому в похотях його;¹³ анї оддавайте членів ваших гріху, (яко) знаряддє неправді, а оддавайте себе Богові, яко з мертвих оживших, і члени ваші, (яко) знаряддє правди, Богові.¹⁴ Гріх бо над вами нехай не панує; не під законом бо ви, а під благодаттю.¹⁵ Що ж? чи будемо грішити, що ми не під законом, а під благодаттю? Нехай не буде.¹⁶ Хиба не знаєте, що кому оддаєте себе в слуги на послух, того ви й слуги, кого слухаєте: чи то гріха на смерть, чи слухання на праведність?¹⁷ Дяка ж Богові, що ви були слугами гріха, та послухали від серця тої науки, якій і піддались.¹⁸ Визволивши ся ж од гріха, зробились ви слугами правди.¹⁹ По чоловічи глаголю ради немочи тіла вашого: як ви оддавали члени ваші в слуги нечистоті і беззаконню на беззаконнє, так тепер оддайте члени ваші в слуги правді на сьвятість.²⁰ Коли бо ви були слугами гріха, вільні (нагі) були від праведності.²¹ Який же тоді мали ви овощ з того, чого тепер соромитесь? конець бо того - смерть.²² Тепер ж визволившись од гріха і ставшись слугами Богу, маєте овощ ваш на осьвяченнє, конець же - життє вічне.²³ Плата бо за гріх смерть, даруваннє ж Боже - життє вічне в Христї Ісусї, Господі нашім.

⁴ Або богацтвом благости Його та вдержливости та довготерпіння погорджуеш? не знаєш, що благость Божа до покаяння тебе веде ?

⁵ Коли ж неправда наша Божу правду викликав, що скажемо? Хиба неправеден Бог, що посилав кару? (яко чоловік глаголю.)⁶ Нехай не буде (так). Як же бо мав би Бог судити сьвіт?⁷ Коли бо істина Божа через мрю оману ще побагатшала на славу Його, чого ж іще й менї, яко грішникові, осудженим бути?⁸ А не (так тому бути), як нас хулять, і як говорять деякі, нїби ми кажемо, що нумо робити лихе, щоб прийшло добре? Праведний суд на таких.

³¹ То ми оце руйнуємо закон вірою? Нехай не буде (так). Нї, ми утверджуємо закон.

²⁰ Закон же ввійшов, і намножилось гріха; де ж намножилось гріха, там ще більший наддостаток благодати,²¹ щоб, як гріх царював у смерть, так і благодать царювала через правду у життє вічне Ісусом Христом, Господом нашим.

¹⁵ Що ж? чи будемо грішити, що ми не під законом, а під благодаттю? Нехай не буде.

¹³ Ви бо, браттє, покликані на волю; тільки щоб воля ваша не була причиною (до гріха) тїлу; а любовю служіть один одному.

¹⁶ яко свобідні, а не яко ті, що мають свободу за покриттє злоби, а яко слуги Божі.

¹⁸ Промовляючи бо великими і марними словами, принаджують хотїннєм тїла та розпустою тих, що ледво утїкли від живучих в блудї,¹⁹ обіцяючи їм волю, самі бувши слуги зотлїння; хто бо ким подужаний, того він і невольник.

⁴ Повлазили бо деякі люде, давно призначені на сей суд, безбожні, що благодать Бога нашого обертають на розпусту, і самого Владики Бога і Господа нашого Ісуса Христа одрікають ся.

¹ Чим же переважує Жидовин? або яка користь з обрізання?² Велика на всякий спосіб: найперше бо, що їм були звірені словеса Божі.³ Що бо, що не увірували деякі? Хиба невірство їх віру Божу оберне в нїщо?⁴ Нехай не буде (так). Нї, (нехай буде) Бог правдивий, усякий же чоловік омана, яко ж писано: Щоб оправдив ся Ти в словах Твоїх, і побідив, як судити меш ся.

¹¹ Не тільки ж (се), а й хвалимось у Бозї Господом нашим Ісусом Христом, через котрого тепер примиренне прийняли.

⁵ Коли бо ми з'єднані (з Ним) подобиєм смерти Його, то й (подобиєм) воскресення будемо,⁶ знаючи, що давнього нашого чоловіка з Ним розпято, щоб зникло тїло гріховне, щоб не служити нам більш гріху.⁷ Хто бо вмер, той визволивсь од гріха.⁸ Коли ж ми вмерли з Христом, віруємо, що й жити мем з Ним,⁹ знаючи, що Христос, уставши з мертвих, уже більш не вмре: смерть над Ним більш не панує.¹⁰ Бо що вмер, за гріх вмер Він раз, а що живе, Богові живе.¹¹ Так само й ви думайте, що ви мертві вже гріху, живі ж Богові, у Христі Ісусі, Господі нашім.

⁴ Оце ж, браттє моє, і ви вмерли закону тілом Христовим, щоб бути вам иншому, що встав із мертвих, щоб принесли ми овощ Богові.

⁶ Тепер же ми відзволились од закону умершого, котрим були держані, щоб служити нам (Богові) в обновленню духа, а не у ветхости писання.

¹⁴ Бо любов Христова вимагає від нас, судячих так, що, коли один за всіх умер, тодї всі вмерли;¹⁵ і (що) Він умер за всїх, щоб живі нїколи більш собі не жили, а Тому, хто за них умер і воскрес.¹⁶ Тимже ми від нинї нїкого не знаємо по тілу; коли ж і знали по тїлу Христа, то тепер більш не знаємо.¹⁷ Тимже, коли хто в Христї, той нове сотворіннє; старе минуло; ось стало все нове.

¹⁹ Я бо через закон законові умер, щоб жити Богові.

¹⁴ Мене ж не доведи (Боже) хвалитись (чим небудь) тільки хрестом Господа нашого Ісуса Христа, котрим мені сьвіт розпято, а я сьвітові.

²⁰ Коли ж оце ви вмерли з Христом для первотин сьвіта, то чого мов би ще живі в сьвітї, про закон суперечитесь

³ Умерли бо ви, і життє ваше поховане з Христом у Бозї.

¹⁴ Яко діти слухняні, не водячи себе по давнім хотїнням вашим, що в незнанню,

²⁴ котрий гріхи наші сам піднїс на тїлї своїм на дереві, щоб ми, для гріхів умерши, правдою жили; котрого "ранами сцїлились".

¹ Тим же то, коли Христос страждав за нас тїлом, то й ви тією самою думкою оружіть ся; хто бо страждає тїлом, перестає грішити,² щоб уже не по хотїнню чоловічому, а по волї Божій, жити остальний час у тїдї.³ Доволї бо з нас минувшого часу життя, що чинили волю поган, ходячи в розпусті, пристрастях, пияньстві, бенкетах, напитках і мерзських ідолослуженнях.

⁹ Кожен, хто родив ся з Бога, гріха не робить, бо насїннє Його в ньому пробуває; і не може грішити, бо він з Бога родив ся.

¹⁹ Ійдїть же навчайте всї народи, хрестячи їх в імя Отця, і Сина, й сьвятого Духа,

³⁸ Петр же рече до них: Покайтесь, і нехай охрестить ся кожен з вас в імя Ісуса Христа на оставленнє гріхів, і приймете дар сьвятого Духа.

¹⁶ (Ще бо ні на кого з них не зійшов, а тільки охрещені були в імя Господа Ісуса.)

⁵ Почувши ж се, хрестились в імя Господа Ісуса.

⁴ Бо погреблись ми з Ним через хрещеннє у смерть, щоб, як Христос устав із мертвих славою Отця, так і ми в обновленню життя ходили.⁵ Коли бо ми з'єднані (з Ним) подобиєм смерти Його, то й (подобиєм) воскресення будемо,

⁸ Коли ж ми вмерли з Христом, віруємо, що й жити мем з Ним,

¹⁶ Хиба не знаєте, що кому оддаєте себе в слуги на послух, того ви й слуги, кого слухаєте: чи то гріха на смерть, чи слухання на праведність?

¹ Хиба не знаєте, браттє (знаючим бо закон глаголю), що закон панує над чоловіком, доки він жив?

¹⁶ Хиба не знаєте, що ви храм Божий, і Дух Божий живе в вас ?

⁶ Не добре величаннє ваше. Хиба не знаєте, що трохи квасу все місиво заквашує.

² Хиба не знаєте, що сьвяті сьвіт судити муть? а коди сьвіт судити меть ся од вас, то хиба ви не достойні найменших річей судити ?³ Хиба не знаєте, що ми ангелів судити мем, а не тількі житейські речі?

⁹ Або хиба не знаєте, що неправедні царства Божого не наслїдять? Не обманюйте себе: нї блудникн, ні ідолослужителї, нї перелюбники, а пещені, нї мужоложники,

¹⁵ Хиба не знаєте, що тїла ваші члени Христові? Узявши ж члени Христові, невже зроблю (їх) членами перелюбниці? Нехай не буде!¹⁶ Хиба не знаєте, що, хто пригорнеть ся до перелюбницї, той одно (з нею) тїло? Будуть бо, рече, вдвох одно тїло.

¹⁹ Хиба не знаєте, що тїло ваше храм Духа сьвятого, що (живе) в вас, котрого маєте від Бога, і ви не свої?

¹³ Чи то ж не знаєте, що хто коло сьвятого служить, ті з сьвятого їдять? і хто коло жертівнї пильнує, ті від жертівнї частину приймають.

²⁴ Хиба не знаєте, що ті, що на гонах біжять, усї біжять, а один приймає нагороду? Так біжіть і ви, щоб осягли.

¹³ Бо одним Дихом усї ми в одно тїло хрестились, чи то Жиди, чи Греки, чи невільники, чи вільні, і всі одним Духом напоєнї.

²⁹ Ато що робити муть ті, хто хрестить ся ради мертвих, коли зовсім мертві не встають? чого ж і хрестять ся ради мертвих?

⁵ Самих себе розбирайте, чи ви в вірі; самих себе вивідайте. Чи то ж не знаєте себе самих, що Ісус Христос у вас єсть? Хиба тільки, що ви недостойні.

²⁰ Я рознятий з Христом; живу ж уже не я, а живе Христос у менї; а що живу тепер у тїлї, то живу вірою в Сина Божого, що полюбив мене і видав себе за мене.²¹ Не відкидаю благодати Божої; коли бо через закон праведність, то Христос марно вмер.

²⁷ Скільки бо вас у Христа хрестилось, у Христа одягли ся.

⁴ Перелюбники і перелюбниці! хиба не знаєте, що любов сьвіта сього - вражда проти Бога? Оце ж, хто хоче бути приятелем сьвіту, той стаєть ся ворогом Бога.

²¹ чого образ хрещеннє (не відложеннє тілесної нечистоти, а совісти доброї обітниця перед Богом), що і нас тепер спасає через воскресеннє Ісуса Христа,

² І ось трус великий став ся, ангел бо Господень, зійшовши з неба, прийшов, відкотив камінь від дверей, і сів на нїм.³ Був же вид його як блискавиця, й одежа його біла як снїг.

¹¹ Сей почин ознак вробив Ісус у Канї Галилейській, і показав славу свою; і вірували в Него ученики Його.

¹⁹ Озвавсь Ісус і рече їм: Зруйнуйте сю церкву, й я за три дні підніму вам її.²⁰ Казали тодї Жиди: Сорок і шість років будовано церкву сю, а Ти в три днї піднімеш її?

⁴⁰ Рече їй Ісус: Чи не казав я тобі, що, коли вірувати меш, побачиш славу Божу?

²⁴ Котрого Бог воскресив, розвязавши болестї смерти; яко ж бо не було можливе вдержаним Йому бути від неї.

³ Хиба не знаєте, що скільки нас у Христа Ісуса охрестилось, у смерть Його охрестились?

⁹ знаючи, що Христос, уставши з мертвих, уже більш не вмре: смерть над Ним більш не панує.

¹⁹ По чоловічи глаголю ради немочи тіла вашого: як ви оддавали члени ваші в слуги нечистоті і беззаконню на беззаконнє, так тепер оддайте члени ваші в слуги правді на сьвятість.

¹¹ Коли ж Дух Того, хто воскресив Ісуса з мертвих домує в вас, то Воскресивший Христа із мертвих оживить і смертні тїла ваші Духом своїм, що домує в вас.

¹ То й благаю вас, браттє, щедротами Божими, представляйте тїла ваші (яко) жертву живу, сьвяту, угодну Богові; (се) розумне служеннє ваше.² І не приладжуйтесь до віку сього, а переображуйтесь обновленнєм ума вашого, щоб довідуватись, що воля Божа добра й угодна і звершена.

¹³ Яко в день нумо чесно ходити і не в прожорстві та піянстві, не в любодїяннї та розпусті, не в сварнї та завнстї.¹⁴ Нї, одягнїть ся Господом нашим Ісусом Христом, і не догодовуйте тїлу в похотї.

¹⁴ Бог же Господа підняв, то й нас підійме силою своєю.

¹⁷ Тимже, коли хто в Христї, той нове сотворіннє; старе минуло; ось стало все нове.

⁴ Бо хоч і розпято Його від немощі, та живий Він од сили Божої. Бо хоч і ми немочні с Йому, та жити мемо з Ним од сили Божої в вас.

¹⁵ У Христї бо Ісусї нї обрізанне нічого не важе, нї необрізаннє, а нове створіннє.¹⁶ І которі по правилу сьому живуть, мир на них і милость і на Ізраїлї Божому.

¹⁹ і що за безмірне величчє сили Його в нас, котрі вируємо, по дїйству превеликої потуги Його,²⁰ котру вдіяв у Христї, воскресивши Його з мертвих і посадивши по правиці в себе на небесах,

⁵ і нас, мертвих провинами, оживив укупі з Христом (благодаттю ви спасені),⁶ і воскресив з Ним, і дав нам сидіти вкупі на небесних (місцях) у Христї Ісусї,

¹⁷ Се ж оце глаголю і сьвідкую в Господї, щоб вам більш не ходити, яко ж і инші погане ходять у суєтї ума свого,

²² щоб відложити вам по першому життю давнього чоловіка, що тлїє в похотях лукавих,²³ а обновлятись духом ума вашого,²⁴ та й одягнутись у нового чоловіка, створеного по Богу в праведности і сьвятости правди.

⁸ Ви бо були колись тьмою, тепер же (ви) сьвітло в Господї; ходїть же яко дїта сьвітла:

¹⁷ Приподоблюйтссь до мене, браттє, і вважайте, хто так ходить, яко ж маєте за взір нас.¹⁸ (Многі бо ходять, про котрих не раз говорив я вам, тепер же й плачучи говорю, про ворогів хреста Христового,

⁹ Того-то й ми, від того дня, як почули, не перестаємо за вас молитись і просити, щоб ви сповнились розуміннєм волї Його у всякій премудрости і розумі духовному,¹⁰ щоб ходити вам достойно перед Господом у всякому догоджуванню, і у всякому доброму дїлї приносячи овощ і ростучи в розумінню Бога,¹¹ кріпшаючи усякою силою по потузї слави Його на всяке видержуваннє і довготерпінне з радощами,¹² дякуючи Отцеві, котрий зробив нас достойними спільности в наслїд-дю сьвятих у сьвітлї,

¹¹ В котрому ви й обрізані обрізаннєм нерукотворним, скинувши тіло гріхів тїлесних в обрізанні Христовому,¹² погрібшись із Ним крещеннєм, і в котрому і встали вірою в силу Бога, котрий воскресив Його з мертвих.¹³ І вас, що були мертві в провинах і в необрізанню тіла вашого, оживив з Ним, простивши вам усї провини,

¹ Коли ж оце воскресли ви з Христом, то гірнього шукайте, де Христос сидить по правиці в Бога.² Про гірнє думайте, (а) не про земне.³ Умерли бо ви, і життє ваше поховане з Христом у Бозї.

¹⁰ і одягнувшись у нового, що обновляєть ся в розумі по образу Того, хто сотворив його,

¹ Панове, оддавайте слугам правду і рівноту, знаючи, що й ви маєте Господа на небесах.

¹ Тим же то, коли Христос страждав за нас тїлом, то й ви тією самою думкою оружіть ся; хто бо страждає тїлом, перестає грішити,² щоб уже не по хотїнню чоловічому, а по волї Божій, жити остальний час у тїдї.

⁴ чим найбільші і дорогі обітницї даровані нам, щоб через них були ви спільниками Божої природи, ухиляючись від тлїнного хотіння, що в сьвітї,⁵ то доложіть до сього усе ваше стараннє, і подайте у вірі вашій чесноту, а в чеснотї розум,⁶ а в розумі вдержанне, а у вдержанню терпінне, а в терпінню побожність,⁷ а в побожності братню любов, а в братній любові любов (для всїх).⁸ Коли бо се буде у вас і умножить ся, то не оставить вас лїнивими, анї безплодними в познаннї Господа нашого Ісуса Христа.⁹ У кого бо нема сього, той слїпий і коротко видющий, що забув на очищеннє давних своїх гріхів.

⁶ Хто говорить, що в Ньому пробував, повинен, яко ж Той ходив, і він так ходити.

¹³ Він же, озвавшись, рече: Усяка рослина, що не насаджував Отець мій небесний, викоренить ся.

²⁴ Істино, істино глатолю вам: Коли зерно пшеничне, впавши на землю, не вмре, то одно зостаєть ся; коли ж умре, то багато овощу приносить.

¹ Я правдива виноградина, а Отець мій виноградар.² Кожну вітку в мене, що не родить овощу, відтинає її, а кожну, що родить овощ, обчищує її, щоб більш овощу родила.³ Вже ви чисті через слово, що я глаголав вам.⁴ Пробувайте в менї, і я в вас. Яко ж вітка не може овощу родити від себе, коли не пробувати ме на виноградині, так анї ви, коли в мені не будете пробувати.⁵ Я виноградина, ви віттє. Хто пробував в менї, а я в йому, той приносить багато овощу; бо без мене не можете робити нїчого.⁶ Коли хто не пробував в менї, буде викинутий геть, як вітка, і всохне, й зберуть їх, та й кинуть в огонь, і згорять.⁷ Коли пробувати мете в менї, а слова мої пробувати муть в вас, то, чого схочете, просити мете, і станеть ся.⁸ У сьому прославив ся Отець мій, щоб овощу багато давали ви, й були моїми учениками.

⁸ Коли ж ми вмерли з Христом, віруємо, що й жити мем з Ним,⁹ знаючи, що Христос, уставши з мертвих, уже більш не вмре: смерть над Ним більш не панує.¹⁰ Бо що вмер, за гріх вмер Він раз, а що живе, Богові живе.¹¹ Так само й ви думайте, що ви мертві вже гріху, живі ж Богові, у Христі Ісусі, Господі нашім.¹² Нехай же не царює гріх у смертному вашому тїлї, так щоб коритись йому в похотях його;

¹⁰ всякого часу мертвість Господа Ісуса на тїлї носимо, щоб і життє Ісу-сове в тїлї нашому являло ся,

¹⁰ іцоб зрозуміти Його, і силу воскресення Його, і спільність мук Його, приподоблюючись смерти Його,¹¹ аби тільки достигнути до воскресення мертвих.

¹² погрібшись із Ним крещеннєм, і в котрому і встали вірою в силу Бога, котрий воскресив Його з мертвих.

¹ Коли ж оце воскресли ви з Христом, то гірнього шукайте, де Христос сидить по правиці в Бога.

³⁴ Відказав їм Ісус: Істино, істино глаголю вам: Що всякий, хто робить гріх, невільник гріха.³⁵ Невільник же не пробував в дому до віку, Син пробував до віку.³⁶ Коли ж Син визволить вас, справді вільними будете.

¹² Нехай же не царює гріх у смертному вашому тїлї, так щоб коритись йому в похотях його;

²² Тепер ж визволившись од гріха і ставшись слугами Богу, маєте овощ ваш на осьвяченнє, конець же - життє вічне.

²⁴ Окаянний я чоловік! хто мене збавить од тіла смерти сієї?²⁵ Дякую Богові через Ісуса Христа, Господа нашого. Оце ж умом сам я служу закону Божому, тілом же закону гріховному.

³ Позаяк закон, ослаблений тілом, був безсилен, то Бог, піславши Сина свого в подобі тїла гріховного і ради гріха, осудив гріх у тїлї,⁴ щоб оправданнв закону сповнилось в нас, которі не по тїлу ходимо, а по духу.

¹³ Коли бо живете по тїлу, то помрете; коли ж духом дїла тїлесні мертвите, будете живі.

²⁰ Я рознятий з Христом; живу ж уже не я, а живе Христос у менї; а що живу тепер у тїлї, то живу вірою в Сина Божого, що полюбив мене і видав себе за мене.

²⁴ А которі Христові, ті розняли тіло з страстьми і хотїннем.

²² щоб відложити вам по першому життю давнього чоловіка, що тлїє в похотях лукавих,

¹¹ В котрому ви й обрізані обрізаннєм нерукотворним, скинувши тіло гріхів тїлесних в обрізанні Христовому,¹² погрібшись із Ним крещеннєм, і в котрому і встали вірою в силу Бога, котрий воскресив Його з мертвих.

⁵ Оце ж умертвіть члени ваші, що на землї: блуд, нечистоту, страсть,по-хоть лиху, зажерливість, котра єсть ідолослуженнє,

⁹ Не кривіть словом один проти одного, скинувши з себе давнього чоловіка з ділами його,¹⁰ і одягнувшись у нового, що обновляєть ся в розумі по образу Того, хто сотворив його,

² Ми, що померли гріхом, як ще жити мем в йому?

² Бо мужня жона з живим мужем звязана законом, як же вмре муж її, тоді вона відзволена від мужа.

¹ Тим же то тепер нема ніякого осуду тим, що в Христї Ісусї не по тїлу ходять, а по духу.

¹ Тим же то, коли Христос страждав за нас тїлом, то й ви тією самою думкою оружіть ся; хто бо страждає тїлом, перестає грішити,

¹⁹ Ще трохи, й сьвіт мене більш не видїти ме; ви ж будете видїти мене, бо я живу, й ви жити мете.

³ Хиба не знаєте, що скільки нас у Христа Ісуса охрестилось, у смерть Його охрестились?

¹⁰ всякого часу мертвість Господа Ісуса на тїлї носимо, щоб і життє Ісу-сове в тїлї нашому являло ся,¹¹ Завсїди бо нас живих на смерть видають задля Ісуса, щоб і життє Ісусове являлось у смертному тїлї нашому.¹² Тим же оце смерть в нас орудує, а жнтте в вас.¹³ Мавши той же дух віри, по писаному: Я вірував, тим і глаголав, і ми віруємо, тим і глаголемо,¹⁴ знаючи, що хто підняв Господа Ісуса, і нас через Ісуса підійме і поставить з вами.

³ Умерли бо ви, і життє ваше поховане з Христом у Бозї.⁴ Коли ж Христос, життє ваше, явить ся, тодї і ви з Ним явитесь у славі.

¹⁴ Бо коли віруємо, що Христос умер і воскрес, так Бог і тих, що поснули в Ісусї, приведе з Ним.¹⁵ Се бо дам глаголемо словом Господнїм, що ми, которі зостанемось живими до приходу Господнього, не попередимо тих, що впокоїлись.¹⁶ Сам бо Господь з повелїннем, з голосом архангелським і з трубою Божою зійде з неба, і мертві в Христї воскреснуть найперше;¹⁷ потім ми, которі зостанемось живі, вкупі з ними будемо підхоплені в хмарах назустріч Господові на воздух, і так завсїди з Господем будемо.

¹¹ Вірне слово: коли бо ми з Ним умерли, то з Ним і жити мем.¹² Коли терпимо, з Ним і царювати мем; коли відцураємось, і Він відцураєть ся нас.

²⁴ Котрого Бог воскресив, розвязавши болестї смерти; яко ж бо не було можливе вдержаним Йому бути від неї.²⁵ Давид бо глаголе про Него: Мав я Господа перед очима завсїди, бо Він по правицї в мене, щоб я не захитав ся.²⁶ Тим звеселилось серце мов, і зрадїв язик мій; ще ж і тіло мов оселить ся в надії.²⁷ Бо не зоставиш душі моєї в пеклї, анї даси сьвятому Твоєму видїти зотлїння,²⁸ Обявив єси мені дороги життя; сповниш мене радощами перед лицем Твоїм.

¹⁴ Тільки ж царювала смерть од Адама аж до Мойсея і над тими, хто не згрішив по подобинї переступу Адамового, котрий єсть образ будучого.

¹⁴ Гріх бо над вами нехай не панує; не під законом бо ви, а під благодаттю.

¹⁴ Коли ж дїти стали ся спільниками тїла і кровя, і Він тав само спільником їх, щоб смертю знищити того, що має державу смерти, се єсть диявола,¹⁵ і визволити тих, що з страху смерти через усе життв підневолені були рабству.

¹⁶ котрий не по закону заповіді тілесної постав, а по силї життя незотлїнного.

²⁵ Тимже і спасти може до кінця приходящих через Нього до Бога, будучи вічно жив, щоб посередникувати за них.

¹² Він же, принісши одну жертву за гріхи, сїв на завсїди по правиці Бога,¹³ дожидаючи далїй, доки положять ся вороги Його підніжком ніг! Його.

¹⁸ і був я мертвий, і ось живу по вічні віки; амінь. І маю ключі пекла і смерти.

³⁸ Бог же не мертвих а живих, всї бо Йому живуть.

¹¹ Так само й ви думайте, що ви мертві вже гріху, живі ж Богові, у Христі Ісусі, Господі нашім.

³ Позаяк закон, ослаблений тілом, був безсилен, то Бог, піславши Сина свого в подобі тїла гріховного і ради гріха, осудив гріх у тїлї,

⁷ Нїхто бо з нас собі не живе, і нїхто собі не вмирає.⁸ Бо коли живемо, Господеві живемо; й коли вмираємо, Господеві вмираємо; то, чи живемо, чи вмираємо, ми Господнї.⁹ На се бо Христос і вмер, і воскрес, і ожив, щоб і над мертвими, й над живими панувати.

¹⁵ і (що) Він умер за всїх, щоб живі нїколи більш собі не жили, а Тому, хто за них умер і воскрес.

²¹ Бо Він Того, хто не знав гріха, за нас гріхом зробив, щоб ми були праведностю Божою в Йому.

²⁶ (а то б треба було Йому много раз страдати від настання сьвіту) а нинї раз у концї віків явив ся на знївеченнє гріха жертвою своєю.²⁷ І як призначено людям раз умерти, а потім суд,²⁸ так і Христос, один раз принесений, щоб понести гріхи многих, удруге без гріха явить ся ждучим Його на спасенне.

¹⁸ тому що й Христос, щоби привести нас до Бога, один раз пострадав за гріхи наші. Праведник за неправедних, що був умертвений по тїлу, но ожив духом,

⁶ На се бо і мертвим проповідувано благовістє, щоб приняли суд по чоловіку тїлом, і жили по Бозї духом.

³¹ Се ж написано, щоб ви вірували, що Ісус єсть Христос, Син Божий, і щоб, віруючи, життє мали в імя Його.

¹ Справдивши ся ж вірою, маємо мир з Богом через Господа нашого Ісуса Христа,

¹³ анї оддавайте членів ваших гріху, (яко) знаряддє неправді, а оддавайте себе Богові, яко з мертвих оживших, і члени ваші, (яко) знаряддє правди, Богові.

²³ Плата бо за гріх смерть, даруваннє ж Боже - життє вічне в Христї Ісусї, Господі нашім.

¹⁸ Думаю бо, що муки теперішнього часу недостойні слави, що має явитись в нас.

²⁷ єдиному премудрому Богові, через Ісуса Христа, котрому слава на віки. Амінь.

²⁰ Ви бо куплені цїною; тим прославляйте Бога в тїлї вашому і в дусі вашому, вони Божі.

¹⁹ Я бо через закон законові умер, щоб жити Богові.²⁰ Я рознятий з Христом; живу ж уже не я, а живе Христос у менї; а що живу тепер у тїлї, то живу вірою в Сина Божого, що полюбив мене і видав себе за мене.

⁷ щоб показав у віках грядущих безмірне багацтво благодати своєї благостю до нас через Ісуса Христа.

¹¹ сповнені овощами праведности через Ісуса Христа на славу й хвалу Божу.

⁷ І мир Божий, що вище всякого розуму, нехай хоронить серця ваші і мислї ваші в Христї Ісусї.

³ Умерли бо ви, і життє ваше поховане з Христом у Бозї.⁴ Коли ж Христос, життє ваше, явить ся, тодї і ви з Ним явитесь у славі.⁵ Оце ж умертвіть члени ваші, що на землї: блуд, нечистоту, страсть,по-хоть лиху, зажерливість, котра єсть ідолослуженнє,

¹⁷ І все, що нї робите словом або ділом, усе в імя Господа Ісуса, дякуючи Богу й Отцеві через Него.

⁵ і самі, яко живе камінне, будуйте дім духовний, сьвященьство сьвяте, щоб приношено духовні жертви любоприємні Богу через Ісуса Христа.

¹¹ Коли хто говорить, то нехай говорить як слова Божі; коли хто служить, нехай же служить по силї, котру подає Бог; щоб у всьому прославляв ся Бог через Ісуса Христа, котрому слава і держава по вічні віки. Амінь.

⁸ а которі сварливі і противлять ся істині, корять ся ж неправді, (тим) ярость та гнїв.

²¹ щоб, як гріх царював у смерть, так і благодать царювала через правду у життє вічне Ісусом Христом, Господом нашим.

²³ бачу ж иншій закон у членах моїх, що воює проти закону ума мого і иідневолюе мене законові гріха, що в членах моїх.²⁴ Окаянний я чоловік! хто мене збавить од тіла смерти сієї?

¹⁴ Нї, одягнїть ся Господом нашим Ісусом Христом, і не догодовуйте тїлу в похотї.

⁵³ Треба бо тлінному сьому одягнутись у нетлїннє, і смертному сьому одягнутись у безсмерте.⁵⁴ Як же тлінне се одягнеть ся в нетлїнне і смертне се одягнеть ся в без-смертє, тоді станеть ся написане слово: Пожерта смерть побідою.

¹¹ Завсїди бо нас живих на смерть видають задля Ісуса, щоб і життє Ісусове являлось у смертному тїлї нашому.

⁴ Бо, стогнемо отягчені, будучи в тїлї сьому, з котрого не хочемо роздягтись, а одягнутись, щоб смертне було пожерте життєм.

¹⁶ Глаголю ж: Духом ходїть, і хотїння тілесного не звершуйте.

³ між котрими й ми всі жили колись у хотінню тіла нашого, чинивши волю тїла й думок, і були по природї дітьми гнїва, як і инші.

⁵ не в страстї похотній, яко ж і погане, що не знають Бога;

²² Від похотей молодечих утїкай; побивай ся ж за правдою, вірою, любовю, миром з тими, що призивають Господа чистим серцем.

¹² навчаючи нас, щоб відцуравшись нечестя і мирських похотей, розумно і праведно і благочестно жили ми в нинїшньому віці,

³ Були бо колись і ми нерозумні, непокірні, і зведені слуги похотям та всяким розкошам, живучи в злобі та завистї, гидкими бувши та ненавидячи один одного.

¹⁴ Кожен же спокушуєть ся, надившись і лестившись похоттю своєю.¹⁵ Потім похоть, зачавши, роджає гріх, гріх же зроблений роджає смерть.

¹ Звідкіля войни та свари в вас? Чи не звідсіля: з розкошів ваших, що воюють у членах ваших?² Бажаєте, та й не маєте; убиваєте і завидуєте, та й не можете осягти; сваритесь і воюєте, та й не маєте, тим що не просите.³ Просите, та й не приймаєте, тому що погано просите, щоб обернути на розкоші ваші.

¹¹ Любі, молю, як чужосторонцїв ї прохожих, ухилятись від тілесного хотїння, котре воює проти душі,

¹⁵ Не любіте ж сьвіта, анї того, що в сьвітї. Коли хто любить сьвіт, нема любови Отцївської у ньому;¹⁶ все бо, що в сьвітї, - хотїннє тїла і хотїннє очей, і гордощі сьвітові, - не з Отця а зо сьвіта.¹⁷ І сьвіт перейде, і хотїннє його; хто ж чинить волю Божу, пробуває по вік.

¹⁶ Се миркачі, докорителї, що ходять по хотїнню своєму; і уста їх говорять гордо, і поважають лиця задля користи.

¹⁸ бо вони казали вам, що останнього часу будуть ругателї, що ходять по хотїнню свого безбожя.

²⁴ бо сей син мій мертвий був, та й ожив; згинув був, та й знайшов ся. І почали веселитись.

³² веселити ж ся і радувати ся треба було, що брат твій сей мертвий був, та й ожив, і згинув був, та й знайшов ся.

²⁴ Істино, істино глаголю вам: Що, хто слухає слово моє і вірує Пославшому мене, має житте вічне, і на суд не прийде, а перейде від смерти в життє.

²⁹ сповнених усякої неправди, перелюбу, лукавства, зажерливостя, злоби, сповнених зависти, убийства, сварнї, підступу, лихих звичаїв,

⁸ а которі сварливі і противлять ся істині, корять ся ж неправді, (тим) ярость та гнїв.⁹ Горе й тіснота на всяку душу чоловіка, що робить лихе, Жидовина перше, та й Грека;

⁵ Як були бо ми в тїдї, страсти гріховні, що були через закон, орудували в членах наших, щоб приносити овощ смерті.

²³ бачу ж иншій закон у членах моїх, що воює проти закону ума мого і иідневолюе мене законові гріха, що в членах моїх.

¹ То й благаю вас, браттє, щедротами Божими, представляйте тїла ваші (яко) жертву живу, сьвяту, угодну Богові; (се) розумне служеннє ваше.

¹⁵ Хиба не знаєте, що тїла ваші члени Христові? Узявши ж члени Христові, невже зроблю (їх) членами перелюбниці? Нехай не буде!

⁵ І не, яко ж ми надіялись, а оддали себе перш Господеві, та й нам, волею Божою;

⁴ (бо зброя воювання нашого не тілесна, а сильна Богом на зруйнованнє твердинь,)

⁵ і нас, мертвих провинами, оживив укупі з Христом (благодаттю ви спасені),

¹⁴ Того ж то глаголе: Устань, сонний, і воскресни з мертвих, то й осьвітить тебе Христос.

²⁰ по дожиданню і надїї моїй, що нї в чому не осоромлюсь, а з усією сьміливостю, як завсїди, так і тепер звеличить ся Христос у тїлї моїм, чи то життем, чи то смертю.

¹³ І вас, що були мертві в провинах і в необрізанню тіла вашого, оживив з Ним, простивши вам усї провини,

¹² щоб прийняли суд усї, хто не вірував правді, а кохавсь у неправді.

⁵ Так само й язик - малий член, а вельми хвалить ся. Ось малий огонь, а які великі речі палить!⁶ язик огонь, сьвіт неправди; так, язик стоїть між членами нашими, сквернячи все тіло, і палючи круг природи, а запалюючись од геєнни.

¹ Звідкіля войни та свари в вас? Чи не звідсіля: з розкошів ваших, що воюють у членах ваших?² щоб уже не по хотїнню чоловічому, а по волї Божій, жити остальний час у тїдї.

¹³ і нагороду неправди приймуть. Солодкими вважають вони дочасні розкоші; вони

¹³ самий сором і беззаконнє, розкошують в обманьстві своїм, їдаючи з вами;¹⁴ очі мають повні прелюбодїяння і неперестаючого гріха, надять душі неутверджені; серце в них навчене до зажерливосте, се - діти прокляття;¹⁵ котрі, опустивши праву дорогу, заблудили, йдучи дорогою Валаама, сина Восорового, що полюбив неправедну нагороду,

⁹ Коли визнаєм гріхи наші, то Він вірний і праведний, щоб простив нам гріхи, і очистив нас од всякої неправди.

²¹ І вродить вона сина, і даси йому імя Ісус; бо він спасе людей своїх од гріхів їх.

¹⁷ Бо закон через Мойсея даний був; благодать і правда через Ісуса Христа стала ся.

³⁶ Коли ж Син визволить вас, справді вільними будете.

¹⁹ Знаємо ж, що скільки закон говорить, тим, що під законом, говорить, щоб усякі уста загородились, і винен був увесь сьвіт Богові;²⁰ тим що дїлами закону не справдить ся всяке тїло перед Ним; через закон бо познаннє гріха.

¹⁶ Тим з віри, що по благодаті, щоб було певне обітуваннє всьому насінню, не тільки тому, що з закону, та й тому, що з віри Авраама, котрий отець усїм нам,

⁴ Оце ж, браттє моє, і ви вмерли закону тілом Христовим, щоб бути вам иншому, що встав із мертвих, щоб принесли ми овощ Богові.⁵ Як були бо ми в тїдї, страсти гріховні, що були через закон, орудували в членах наших, щоб приносити овощ смерті.⁶ Тепер же ми відзволились од закону умершого, котрим були держані, щоб служити нам (Богові) в обновленню духа, а не у ветхости писання.⁷ Що ж скажемо? закон гріх? Нехай не буде так. Нї, я й не знав гріха, як тільки через закон, і жадоби не відав би, коли б закон не сказав: Не жадай.⁸ Гріх же, взявшись через заповідь, підняв у менї всяку жадобу. Без закону бо гріх мертвий.⁹ Я ж колись жив окреме закому; як же настала заповідь, гріх ожив, а я вмер.¹⁰ І знайшов я, що заповідь, котра на життє, ся на смерть.¹¹ Гріх бо, узявшись через заповідь, обманив мене, і нею вбив мене.

² Закон бо духа життя в Христї Ісусї визволив мене від закону гріха і від смерти.

¹² Тим же то, браттє, ми довжники не тілу, щоб,по тілу жити.

⁶ Коли ж по благодаті, то не по дїлам; ато благодать не була б уже більш благодаттю. Коли ж по ділам, то більш нема благодаті; ато дїло не було б уже більш дїлом.

⁶ котрий і дав нам силу бути слугами нового завіту, не букви, а духа; буква бо вбиває, а дух животворить.⁷ Коли ж служенне смерти, письмом вирізане на каміннях, було в славі, так що сини Ізраїлеві не могли дивитись на лице Мойсейове задля слави лиця його Минущої,⁸ як же не більше служенне духа буде в славі?⁹ Бо коли служеннє осуду - слава, то геть більше служеннє правдї багатше славою?

²³ Перше ж приходу віри, під законом стережено нас зачинених на віру, що мала відкритись.

⁴ Як же прийшла повня часу, послав Бог Сина свого, що родивсь від жени і був під законом,⁵ щоб викупив тих, що під законом, щоб ми прийняли всиновленнє.

²¹ Скажіть менї, ви, що хочете бути під законом: хиба ви закону не слухаєте ?

¹⁸ Коли ж водитесь духом, то ви не під законом.

¹⁴ котрий оддав себе самого за нас, щоб ізбавити нас од усякого беззаконня і очистити собі людей вибраних, ревнителів добрих дїл.

¹⁰ Тим се завіт, котрий: зроблю дому Ізраїлевому по тих днях, глаголе Господь: Давши закони мої в думку їх, і на серцях їх напишу їх, і буду їм Бог, а вони будуть мені народ.

⁹ Що ж? ми луччі? Ніяк (не луччі); попереду бо укорили ми й Жидів і Греків, що вони всі під гріхом,

¹ Що ж скажемо? чи зостанемось у грісі, щоб благодать помножилась? Нехай не буде (так).² Ми, що померли гріхом, як ще жити мем в йому?

²⁰ Я став ся Жидам, як Жидовин, щоб Жидів придбати; тим, що під законом, був я як під законом, щоб тих, що під законом, придбати;²¹ беззаконним - як беззаконний (не бувши беззаконним Богу, а законним Христу), щоб придбати беззаконних;

¹ Мавши оце сї обітування, любі (мої), очищуймо себе від усякої нечистї тїла і духа, звершуючи сьвятість у страсї Божому.

¹⁷ Коли ж, шукаючи справдитись у Христї, і самі явились грішниками, то чи Христос не служитель гріху? Нехай не буде!¹⁸ Бо коли я знов будую, що зруйнував, то переступником себе представляю.

⁸ Благодатю бо ви спасені через віру; і се не од вас: се Божий дар;⁹ не від дїл, щоб нїхто не хвалив ся.¹⁰ Його бо ми твориво, сотворені в Христї Ісусї на добрі дїла, котрі наперед призначив Бог, щоб ми в них ходили.¹¹ Явилась бо благодать Божа спасительна всїм людям,¹² навчаючи нас, щоб відцуравшись нечестя і мирських похотей, розумно і праведно і благочестно жили ми в нинїшньому віці,¹³ ждучи блаженного вповання і явлення слави великого Бога і Спаса нашого Ісуса Христа,¹⁴ котрий оддав себе самого за нас, щоб ізбавити нас од усякого беззаконня і очистити собі людей вибраних, ревнителів добрих дїл.

²⁴ Нїхто не може служити двом панам, бо, або одного ненавидіти ме, а другого любити ме; або до одного прихилить ся, а другим гордувати ме. Не можете Богу служити й мамонї.

³⁴ Відказав їм Ісус: Істино, істино глаголю вам: Що всякий, хто робить гріх, невільник гріха.

¹² Нехай же не царює гріх у смертному вашому тїлї, так щоб коритись йому в похотях його;¹³ анї оддавайте членів ваших гріху, (яко) знаряддє неправді, а оддавайте себе Богові, яко з мертвих оживших, і члени ваші, (яко) знаряддє правди, Богові.

¹⁷ Дяка ж Богові, що ви були слугами гріха, та послухали від серця тої науки, якій і піддались.

¹⁹ По чоловічи глаголю ради немочи тіла вашого: як ви оддавали члени ваші в слуги нечистоті і беззаконню на беззаконнє, так тепер оддайте члени ваші в слуги правді на сьвятість.²⁰ Коли бо ви були слугами гріха, вільні (нагі) були від праведності.²¹ Який же тоді мали ви овощ з того, чого тепер соромитесь? конець бо того - смерть.²² Тепер ж визволившись од гріха і ставшись слугами Богу, маєте овощ ваш на осьвяченнє, конець же - життє вічне.²³ Плата бо за гріх смерть, даруваннє ж Боже - життє вічне в Христї Ісусї, Господі нашім.

¹⁹ обіцяючи їм волю, самі бувши слуги зотлїння; хто бо ким подужаний, того він і невольник.

²⁵ І озвав ся Ісус того часу знов і рече: Хвалю Тебе, Отче, Господи неба й землї, що Ти втаїв се від премудрих і розумних, а відкрив сеє те недоліткам.²⁶ Так, Отче: бо так воно вподобалось тобі.

¹⁸ Вислухавши се, замовкли, і славили Бога, говорячи: То й поганам дав Бог покаянне в життє!

¹⁵ Звідтіля, почувши брати про нас, повиходили назустріч нам аж до Апиєвого торгу та Трох Гостинниць. Побачивши їх Павел і подякувавши Богу, набрав ся сьмілости.

⁵ (котрим прийняли ми благодать і апостольство на впокореннє вірі між усїма народами ради імени Його,

⁸ Перш усего дякую Богові моєму через Ісуса Христа за всіх вас, що віра ваша проповідуєть ся по всему сьвіту.

¹⁸ Не сьмію бо глаголати про таке, чого не вдіяв Христос через мене на послух поган, словом і дїлом,

²⁶ тепер же обявленої, і через писання пророчеські, по повелінню вічнього Бога, на послуханнє віри, усім народам звіщеної, -

⁴ Дякую Богу моєму всякого часу за вас про благодать Божу, дану вам в Христї Ісусї,

⁹ Або хиба не знаєте, що неправедні царства Божого не наслїдять? Не обманюйте себе: нї блудникн, ні ідолослужителї, нї перелюбники, а пещені, нї мужоложники,¹⁰ нї злодії, нї зажерливі, нї пяницї, нї злоріки, нї хижаки царства Божого не наслідять.¹¹ А такими з вас деякі були; та ви обмились, та осьвятились, та справдились імям Господа Ісуса і Духом Бога нашого.

¹⁴ Богу ж дяка, що завсїгди дає нам побіду в Христї, і пахощі знання свого обявляє через нас у всякому місцї.

⁵ руйнуючи видумки і всяку висоту, що встає проти знання Божого, і займаючи в полонь усякий розум на послух Христу,⁶ і будучи на поготові помститись над усяким непослухом, як сповнить ся ваш послух.

¹⁶ не перестаю дякувати за вас, роблячи спомин про вас у молитвах моїх,

⁵ і нас, мертвих провинами, оживив укупі з Христом (благодаттю ви спасені),⁶ і воскресив з Ним, і дав нам сидіти вкупі на небесних (місцях) у Христї Ісусї,⁷ щоб показав у віках грядущих безмірне багацтво благодати своєї благостю до нас через Ісуса Христа.

³ Дякую Богу моєму при всякому споминї про вас,⁴ (завсїди в кожній молитві моїй за всїх вас з радощами молячись,)⁵ за товаришуваннє ваше в благовістї від первого дня й досі,

³ Дякуємо Богу й Отцеві Господа нашого Ісуса Христа, молячись всякого часу за вас,⁴ почувши про віру вашу в Христї Ісусї і любов, що маєте до всїх сьвятих,

² Дякуємо Богові всякого часу за всїх вас, роблячи спомин про вас у молитвах наших,³ без перестану згадуючи ваше діло віри, і працю любови, і терпіннє уповання на Господа нашого Ісуса Христа перед Богом і Отцем нашим,

⁹ Яку ж бо дяку Богу можемо оддати за вас, за всю радість, якою радуємось задля вас перед Богом нашим,

³ Дякувати мусимо Богу завсїди за вас, браттє, яко ж воно й достойно, бо вельми росте віра ваша, і множить ся любов кожного з усіх вас один до одного;

¹³ мене, що був колись хулителем і гонителем і знущателсм, та помилувано мене; бо, невідаючи, робив я в невірстві.¹⁴ Намножила ся ж благодать Господа нашого вірою і любовю, що в Христї Ісусї.¹⁵ Вірне се слово і всякого прийняття достойне, що Христос Ісус прийшов у мир грішників спасти, між котрими я первий.¹⁶ Та ради сього й помилувано мене, щоб на менї первому показав Ісус Христос усе довготерпіннє, на приклад тим, що мають вірувати в Него на житте вічне.

³ Дякую Богу, котрому служу від прародителїв чистою совістю, що без перестанку згадую тебе в молитвах моїх ніч і день,⁴ бажаючи видїти тебе, памятаючи сльози твої, щоб сповнитись радощами,⁵ згадуючи нелицемірну віру твою, яка вселилась перше в бабу твою Лоїду і в матїр твою Євникию; певен же я, що і в тебе.

¹³ Май приклад здорових словес, котрі від мене чув єси, у вірі і любові, що в Христї Ісусї.

³ Були бо колись і ми нерозумні, непокірні, і зведені слуги похотям та всяким розкошам, живучи в злобі та завистї, гидкими бувши та ненавидячи один одного.⁴ Як же явилась благость і чоловіколюбие Спаса нашого Бога,⁵ не з дїл праведних, що ми робили, а по своїй милости спас нас купеллю новорождення і обновлення Духа сьвятого,⁶ котрого вилив на нас щедро через Ісуса Христа, Спасителя вашого,⁷ щоб оправдавшись благодаттю Його, зробились ми наслїдниками по надії життя вічнього.

⁴ Дякую Богу моєму всякого часу, згадуючи тебе в молитвах моїх,

⁹ і, звершившись, ставсь усїм, що слухають Його, причиною спасення вічнього,

⁸ Вірою, покликаний Авраам, послухав, щоб вийти на те місце, котре мав прийняти в наслїддє, і вийшов, не знаючи, куди йде.

²² Душі ваші очистивши, в послусї правди Духом, на братню любов нелицемірну, із чистого серця любіте один одного щиро,

⁹ Ви ж - рід вибраний, царске Сьвященьство, нарід сьвятий, люде прибрані, щоб звіщали чесноти Покликавшого вас із темряви у дивне своє сьвітло;

¹ Також і жінки, корітесь своїм чоловікам, щоб і ті, що не корять ся слову, життєм жінок без слова була з'єднані,

² щоб уже не по хотїнню чоловічому, а по волї Божій, жити остальний час у тїдї.³ Доволї бо з нас минувшого часу життя, що чинили волю поган, ходячи в розпусті, пристрастях, пияньстві, бенкетах, напитках і мерзських ідолослуженнях.⁴ Чим і дивують ся, що ви не біжете разом з ними на розлив розпусти, хулячи;⁵ котрі дадуть одвіт Тому, що готов судити живих і мертвих.

¹⁷ Бо пора початись судові від до му .Божого; коли ж найперш од нас, то який конець тих, що не корять ся благовістю Божому?

⁴ Вельми я зрадував ся, що знайшов дїтей твоїх, ходячих в правдї, яко ж заповідь прийняли ми від Отця.

³ Вельми бо зрадів я, коли прийшли брати, і сьвідкували про твою правду, яко ж ти в правдї ходиш.

⁷⁴ та що дасть нам без страху, з рук ворогів наших визволившись,⁷⁵ служити Йому в сьвятостї та праведності перед Ним, по всі днї життя нашого.

³² і зрозумієте правду, й правда визволить вас.

⁷ Хто бо вмер, той визволивсь од гріха.

¹⁹ По чоловічи глаголю ради немочи тіла вашого: як ви оддавали члени ваші в слуги нечистоті і беззаконню на беззаконнє, так тепер оддайте члени ваші в слуги правді на сьвятість.²⁰ Коли бо ви були слугами гріха, вільні (нагі) були від праведності.

²¹ Невільником ти покликаний? не журись; а коли можна й вільним стати ся, раднїще (тим) користуй ся.²² Покликаний бо у Господї невільник, той визволений у Господа. Так само й хто вільним покликаний, той невільник Христів.

¹ У волї ж оце, котрою Христос визволив нас, стійте, і під ярмо неволї знов не піддавайтесь.

⁵ Коли ж неправда наша Божу правду викликав, що скажемо? Хиба неправеден Бог, що посилав кару? (яко чоловік глаголю.)

¹⁶ Хиба не знаєте, що кому оддаєте себе в слуги на послух, того ви й слуги, кого слухаєте: чи то гріха на смерть, чи слухання на праведність?¹⁷ Дяка ж Богові, що ви були слугами гріха, та послухали від серця тої науки, якій і піддались.

²⁶ Так же само й Дух помагав нам в немощах наших; про що бо молитись нам так, як треба, не знаємо, та сам Дух заступаєть ся за нас стогнаннєм невимовним.

¹ Мусимо ми, сильні, немочі безсильних носити, а не собі догоджати.

¹¹ А такими з вас деякі були; та ви обмились, та осьвятились, та справдились імям Господа Ісуса і Духом Бога нашого.

⁸ Хиба се я глаголю яко чоловік? чи не говорить сього й закон ?

³² Коли б я чоловічим робом боров ся з зьвірями в ЄФесї, то яка менї користь, коли мертві не встають? Нумо їсти й пити, бо завтра помремо.³³ Не обманюйте себе: ледачі бесіди псують добрі звичаї.

¹⁵ Браттє, по чоловічи глаголю; одначе чоловічого закону ствердженого нїхто не відкидав, анї додає до него.

² в котрих колись ходили по віку сьвіта сього, робом князя власти воздушної, духа, що тепер орудує в синах перекору,³ між котрими й ми всі жили колись у хотінню тіла нашого, чинивши волю тїла й думок, і були по природї дітьми гнїва, як і инші.

⁵ Оце ж умертвіть члени ваші, що на землї: блуд, нечистоту, страсть,по-хоть лиху, зажерливість, котра єсть ідолослуженнє,⁶ за се йде гаїв Божий на синів неслухняности,⁷ між котрими і ви колись ходили, як жили між ними.

¹⁶ Від скверного марнословия оддаляй ся; більше бо та більш (такі) розводять безбожність,¹⁷ і слово їх, як гангрена (рак), мати ме жир. З таких Гименей і Филит,

¹⁵ Не маємо бо архиєрея, що не міг би болїти серцем у немощах наших, а такого, що дізнав усякої спокуси по подобию, окрім гріха.

¹⁵ наглядаючи, щоб хто не відпав од благодатй Божої, щоб який гіркий корінь, угору виросши, не зашкодив вам, і тим не опоганились многі;

² щоб уже не по хотїнню чоловічому, а по волї Божій, жити остальний час у тїдї.³ Доволї бо з нас минувшого часу життя, що чинили волю поган, ходячи в розпусті, пристрастях, пияньстві, бенкетах, напитках і мерзських ідолослуженнях.⁴ Чим і дивують ся, що ви не біжете разом з ними на розлив розпусти, хулячи;

¹⁷ Опамятавшись же, сказав: Скільки наймитів у батька мого надто мають хлїба! я ж голодом погибаю.¹⁸ Уставши, пійду до батька мого, й скажу йому: Отче, згрішив я на небо й перед тобою,¹⁹ і вже недостоен зватись сином твоїм; прийми мене як одного з наймитів твоїх.²⁰ І вставши пійшов до батька свого. Ще ж він далеко був, побачив його батько його, й змилосердивсь, і побігши упав на шию йому, й поцілував його.²¹ Каже ж йому син: Отче, згрішив я на небо й перед тобою, і вже не достоєн зватись сином твоїм.

³² Котрі, хоч Божий присуд розуміють, що хто таке робить, достоїн смерти, не тільки самі се роблять, та й похваляють роблячих.

⁶ Думаннє бо тілесне - смерть, а думаннє духовне - життє і впокій.

¹¹ Ось бо се саме, що покували, яке велике зробило в вас дбаннє, а (яке) оправданнє, а жаль, а страх, а бажаннє, а ревність, яке (відомщенне)! У всьому доказали ви, що чисті в сьому дїлї.

⁷ Не обманюйте себе: 3 Бога насьміятись не можна, що бо чоловік сїе, те й жати ме. ⁸ Бо хто сїе тілу своєму, од тіла жати ме зотлїннє; а хто сїе духу, од. духа пожне життє вічне.

¹⁹ котрим кінець - погибель, котрим Бог черево, а слава в соромі їх, котрі про земне думають.)

⁸ а котра приносить терни та бодяки, непотрібна і близька прокляття, котрої кінець на спаленне.

²⁹ Скільки ж, думаєте, гіршої муки заслужить, хто Сина Божого потоптав і кров завіту, котрою осьвятив ся, вважав за звичайну, і Духа благодати зневажив?

¹⁵ Потім похоть, зачавши, роджає гріх, гріх же зроблений роджає смерть.

²⁰ нехай знає, що навернувший грішника від блудної дороги його спасе душу від смерти і покрив множество гріхів.

²⁸ Так, дїточки, пробувайте в Ньому, щоб, коли явить ся, була у нас одвага, і не осоромились перед Ним при Його приході.

⁶ кров бо сьвятих і пророків пролили вони, тим і кров дав єси їм пити; вони бо достойні.

¹⁴ А смерть і пекло вкинуто в озеро огняне. Се друга смерть.

⁴⁰ Оце ж, як той кукіль збираєть ся та палить ся огнем, так буде при кінці сьвіта сього:

⁴³ Тодї праведні сияти муть, як сонце в царстві Отця свого. Хто має уші слухати, нехай слухає.

²⁹ І кожен, хто покинув доми, або братів, або сестер, або батька, або матїр, або жінку, або дїтей, або поля, задля імя мого, в сотеро прийме, й життє вічне осягне.

⁴⁶ І пійдуть сї на вічні муки, а праведні на життє вічне.

³⁶ І приймає жнець плату, й збирає овощ у житте вічне, щоб і хто сїє радував ся, і хто жне.

² Кожну вітку в мене, що не родить овощу, відтинає її, а кожну, що родить овощ, обчищує її, щоб більш овощу родила.

¹⁶ Не ви мене вибрали, а я вибрав вас, та й настановив вас, щоб ви йшли і овощ приносили, і овощ ваш пробував; щоб чого просити мете в Отця імям моїм, дав вам.

¹⁸ Визволивши ся ж од гріха, зробились ви слугами правди.

²¹ Який же тоді мали ви овощ з того, чого тепер соромитесь? конець бо того - смерть.

²⁵ Дякую Богові через Ісуса Христа, Господа нашого. Оце ж умом сам я служу закону Божому, тілом же закону гріховному.

²² Покликаний бо у Господї невільник, той визволений у Господа. Так само й хто вільним покликаний, той невільник Христів.

¹⁷ Господь же Дух; де ж Господень Дух, там воля.

¹⁰ Бо чи людей я тепер впевняю (шукаю), чи Бога? чи людям шукаю вгодити? Бо коли б я ще людям угождав, то не був би слугою Христовим.

²² А овощ духа: любов, радощі, мир, довготерпінне, добрість, милосерде, віра,

⁹ (бо овощ духа - у всякій добрості і праведностї і правдї,)

¹⁷ Не то щоб я шукав дару, а шукаю овощу, що намножуеть ся на користь вашу.

¹⁰ щоб ходити вам достойно перед Господом у всякому догоджуванню, і у всякому доброму дїлї приносячи овощ і ростучи в розумінню Бога,

¹² Витав вас Єпафрас, що з вас, слуга Христа; всякого часу подвизаєть ся за вас у молитвах, щоб ви стояли звершені і сповнені у всякій волї Божій.

¹ Павел, слуга Божий, апостол асе Ісуса Христа, по вірі вибраних Божих і зрозумінню правди, що по благочестю,

¹ Яков, слуга Божий і Господа Ісуса Христа, дванайцяти родам, що розсіяні: Витайте.

⁹ приймаючи конець віри вашої, спасеннє душам.

¹³ І сказав один із старцїв, говорючи менї. Хто се, що з'одягнені в білі одежі, і звідкіля прийшли?

¹⁴ І, як Мойсей підняв угору гадюку в пустині, так мусить бути піднятий і Син чоловічий,¹⁵ щоб кожний віруючий в Него не погиб, а мав життє вічне.¹⁶ Так бо полюбив Бог сьвіт, що Сина свого єдинородного дав, щоб кожен, віруючий в Него, не погиб, а мав життє вічне.¹⁷ Бо не післав Бог Сина свого на сьвіт, щоб осудив сьвіт, а щоб спас ся Ним сьвіт.

³⁶ Хто вірує в Сина, той має вічне життє; а хто не вірує Синові, не бачити ме життя, а гнів Божий пробував на йому.

¹⁴ хто ж напєть ся води, що я дам йому, не забажає до віку; а вода, що дам йому, буде в йому жерелом водії, що тече в житте вічне.

³⁹ Прослідіть писання; бо ви думаєте в них життє вічне мати; й ті сьвідкують про мене.⁴⁰ Та не хочете прийти до мене, щоб життє мати.

²⁷ Трудіть ся не для їжи погибаючої, а для їжи, що зостаєть ся в вічне життє, котру Син чоловічий вам дасть; Сього бо Отець ствердив, Бог.

³² Рече ж їм Ісус: Істино, істино глаголю вам: Не Мойсей дав вам хлїб з неба, а Отець мій дає вам хлїб з неба правдивий.³³ Бо хлїб Божий той, що сходить з неба, і життє дає сьвітові.

⁴⁰ Се ж воля пославшого мене, щоб кожен, хто видить Сина й вірує в Него, мав житте вічне, і я воскрешу його останнього дня.

⁵⁰ Се хлїб, що з неба сходить, щоб, хто їсть Його, не вмер.⁵¹ Я хлїб живий, що з неба зійшов. Коли хто їсть сей хлїб, жити ме по вік; а хлїб, що я дам, се тіло моє, що я дам за життє сьвіту.⁵² Змагались тодї між собою, говорячи: Як може Він дати нам тіло їсти?⁵³ Рече ж їм Ісус: Істино, істино глаголю вам: Як не їсте тіла Сина чоловічого й не пєте Його крові, не маєте життя в собі.⁵⁴ Хто їсть тіло моє і пє мою кров, має життє вічне, і я воскрешу його останнього дня.⁵⁵ Тїло моє справді єсть їжа, а кров моя справді єсть напиток.⁵⁶ Хто їсть тїло моє і пє кров мою, в менї пробуває, а я в йому.⁵⁷ Як післав мене живий Отець, і я живу Отцем, так і хто їсть мене, й той жити ме мною.⁵⁸ Се хлїб, що з неба зійшов. Не як батьки ваші їли манну та й повмирали; хто їсть сей хлїб, жити ме по вік.

⁶⁸ Відказав тодї Йому Симон Петр: Господи, до кого йти нам ? у Тебе слова життя вічнього,

²⁸ І я житте вічне даю їм; і не погинуть до віку, й не вихопить їх нїхто з рук моїх.

² Яко ж дав єси Йому власть над усяким тїлом, щоб усїм, що дав єси Йому, дав вічне життє.

⁷ тим, що терпіливостю в доброму дїлї шукають слави, та чести, та нетлїння - життє вічне;

¹² Тим же то, як через одного чоловіка гріх у сьвіт увійшов, а через гріх смерть, так і смерть у всіх людей увійшла (через того), в кому всі згрішили.

¹⁷ Бо, коли через провину одного смерть царювала через одного, много більше ті, хто прийняв наддостаток благодати і дар правди, царювати муть в життю одним Ісусом Христом.

⁹ Або хиба не знаєте, що неправедні царства Божого не наслїдять? Не обманюйте себе: нї блудникн, ні ідолослужителї, нї перелюбники, а пещені, нї мужоложники,¹⁰ нї злодії, нї зажерливі, нї пяницї, нї злоріки, нї хижаки царства Божого не наслідять.

¹⁰ Которі ж од дїл закону, ті під клятьбою; писано бо: Проклят, хто не встоїть у всьому написаному в книаї закону, щоб робити те.

² в надїї вічнього життя, котре обітував Бог, що не обманює, перед вічними часами,³ Благословен Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що, по великій своїй милости, знов породив нас на впованнє живе воскресеннєм Ісус-Христовим із мертвих,⁴ до наслїддя нетлїнного і непорочного, що не зовяне, сховане на небесах про вас,

²⁵ А се обітниця, котру обіцяв нам, - життє вічне.

¹¹ А се сьвідченнє єсть, що життє вічне дав нам Бог, а се життє у Синї Його.¹² Хто має Сина, має життє; хто не має Сина Божого, життя не має.

⁸ А боязким, і невірним, і огидним, і душогубцям, і блудникам, і чарівникам, і ідолським служителям, і веїм ложникам часть їх в озері, палаючому огнем і сїркою, що єсть смерть друга.